АТ "ЗАВОД "МАЯК": невыплата зарплаты

14.04.2020 Справа № 756/1475/20 Унікальний № 756/1475/20 Провадження № 2/756/3225/20 р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 квітня 2020 року м. Київ Оболонський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Белоконної І.В., за участі секретаря - Мушкетик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплат всіх належних сум працівнику при звільненні та моральної шкоди, - в с т а н о в и в: Позивач особа_1 30 січня 2020 року звернувся до суду з вищевказаними позовними вимогами до відповідача АТ «завод МАЯК» та просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 66 071,55 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 липня 2018 року по день винесення рішення. Також позивач просив стягнути моральну шкоду у розмірі 60 000,00 грн. У обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 30 липня 2018 року він був звільнений з роботи у АТ «завод МАЯК» у зв`язку зі скороченням штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Проте грошових розрахунків АТ «завод МАЯК» з позивачем не провів. На час звільнення позивача заборгованість товариства по заробітної платі складала 66 071,55 грн, проте її так і не було виплачено, у зв`язку з чим позивач просить додатково стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 липня 2018 року по день винесення рішення, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати 537,60 грн. Також позивач просив відшкодувати йому моральну шкоду за невиплату заробітної плату, яку оцінює в розмірі 60 000,00 грн. Ухвалою суду 03 лютого 2020 року за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження. 17 березня 2020 року відповідач через свого представника надав відзив, у якому визнавав частково позовні вимоги, а саме щодо стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 66 071,55 грн. У частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні представник відповідача просив відмовити у повному обсязі з тих підстав, що станом на день звільнення на банківські рахунки відповідача були накладені арешти. Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково з наступних підстав. Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини. 01 жовтня 1980 року позивач був прийнятий на посаду до відповідача, що підтверджується записом у трудовій книжці. 30 липня 2018 року він був звільнений з роботи у АТ «завод МАЯК» у зв`язку зі скороченням штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Відповідно до довідки АТ «завод МАЯК» від 05.12.2019 заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем складає 66 071,55 грн. Згідно ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Середньоденна та середньогодинна заробітна плата позивача визначається на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 за два повні останні місяці роботи позивача. З урахуванням відпрацьованих днів та годин за два останні місяці середньоденна заробітна плата позивача становить 537,60 грн. Таким чином до стягнення з відповідача підлягає сума середньоденного заробітку 537,60 грн х 428 робочих днів (за період з 31 липня 2018 року по 14 квітня 2020 року) = 230 092,8?0 грн. При цьому з вказаної суми мають бути відраховані обов`язкові платежі до державного бюджету. Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з АТ «завод МАЯК» на користь позивача моральної шкоди у розмірі 60 000,00 грн, суд вважає необхідним задовольнити частково, а саме стягнути з АТ «завод МАЯК» на користь особа_1 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн з огляду на таке. Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У п. 5 зазначеної постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. З огляду на те, що внаслідок невиплати відповідачем позивачу заробітної плати останній зазнав душевних страждань, враховуючи вимоги розумності і справедливості, на думку суду, моральна шкода, яка заподіяна особа_1 , може бути оцінена в розмірі 5 000,00 грн. Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 2 950,93 грн. На підставі викладеного, ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 116, 117 КЗпП України, ст. 15 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 133, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд - в и р і ш и в: Позов - задовольнити частково. Стягнути з Акціонерного товариства «завод МАЯК» (код єдрпоу 14307423; адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. С. Бандери, 8) на користь особа_1 (рнокпп номер_1 ; адреса: адреса_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 66 071 (шістдесят шість тисяч сімдесят одна) гривня 55 копійок; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 липня 2018 року по 14 квітня 2020 року у розмірі 230 092 (двісті тридцять тисяч дев`яносто дві) гривні 8?0 копійок з відрахуванням обов`язкових платежів до державного бюджету; моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок. У іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства «завод МАЯК» (код єдрпоу 14307423; адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. С. Бандери, 8) в дохід держави судовий збір у розмірі 2 950 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят) гривень 93 копійки. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя,- Белоконна і.в.