АТ "ЗАВОД "МАЯК": невыплата зарплаты

30.03.2020 Справа № 756/14443/19
Унікальний № 756/14443/19
Провадження № 2/756/2311/20

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - [Ш.] А.В.,
за участі секретаря - Волкової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2019 року позивач особа_1 звернулася до суду з позовом до відповідача АТ «завод «маяк» про стягнення заборгованості по заробітній платі за період червень-жовтень 2019 року у розмірі 80 730, 36 грн. та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні з 11.10.2019 року по день ухвалення судового рішення у справі виходячи з розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 688, 93 грн.
У обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 10 жовтня 2019 року вона була звільнена з роботи у АТ «завод МАЯК» за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. Проте грошових розрахунків АТ «завод МАЯК» з позивачем не провів.
На час звільнення позивача заборгованість товариства по заробітній платі складала 161 969, 61грн.
Проте, спір з приводу невиплати заробітної плати за період з 01.08.2018 року по 28.02.2019 року у розмірі 55 297, 73 грн. також з 01.03.2019 року по 31.05.2019 року у розмірі 25 941, 52 грн. врегульовано рішеннями комісії по трудових спорах ПАТ «Завод «Маяк», за якими видані посвідчення №179 та № 390 на примусове виконання рішень комісії.
За таких обставин, узгоджена заборгованість товариства по заробітній платі на час звільнення складає 80 730, 36 грн., яку так і не було виплачено на час ухвалення рішення, у зв`язку з чим позивач просить про її стягнення та додатково стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.10.2019 року по день винесення рішення.
25.11.2019 року відповідач через свого представника надав відзив, у якому визнавав позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 80 730, 36 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні виходячи із середньоденної заробітної плати у розмірі 688, 93.
Позивач у судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надали заяву про розгляд справи без їх участі.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що позивач працювала у АТ «завод МАЯК» на посаді майстра виробничої дільниці з 20.05.2016 року по 09.10.2019 року.
10.10.2019 року за власним бажанням за ч. 3 ст. 38 КЗпП України була звільнена з посади майстра виробничої дільниці, що підтверджується наказом про припинення Трудового договору (а.с.11).
Відповідно до розрахункового листа АТ «завод МАЯК» станом на 22.10.2019 року заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем складала 161 969, 61 грн. (а.с.13).
Із рішень комісії по трудових спорах ПАТ «Завод «Маяк», за якими видані посвідчення №179 та № 390 на примусове виконання рішення комісії, вбачається, що спір з приводу невиплати заробітної плати за період з 01.08.2018 року по 28.02.2019 року у розмірі 55 297, 73 грн. також з 01.03.2019 року по 31.05.2019 року у розмірі 25 941, 52 грн. врегульований (а.с.14-15).
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Середньоденна та середньогодинна заробітна плата позивача визначається на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 за два повні останні місяці роботи позивача.
Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
З урахуванням відпрацьованих днів та годин за два останні місяці середньоденна заробітна плата позивача становить 688, 93 грн., про що не заперечувалося відповідачем (а.с16).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за потрібне позов задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача узгоджену заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з 01.06.2019 по 10.10.2019 року, що становить 80 730, 36 грн., яка не оспорюється відповідачем.
Також суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача середньомісячний заробіток за час затримки у виплаті заробітної плати, що складає 117 робочих днів, тобто з моменту звільнення особа_1 10.10.2019 року по час ухвалення рішення по справі 30.03.2020 року, та становить 80 604, 81 грн. (117 робочі дні з 11.10.2020 року до 30.03.2020 року х грн. 688, 93 - середньоденна заробітна плата).
У задоволенні решти вимог відмовити.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними в абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в рішенні.
Таким чином, питання щодо справляння і сплати податків й інших обов`язкових платежів у такому випадку вирішуватиметься при виконанні рішення суду.
Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1 613, 35 грн.
На підставі викладеного, ст. 116, 117 КЗпП України, ст. 15 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 133, 137, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «завод МАЯК» (код єдрпоу 14307423; адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. С. Бандери, 8) на користь особа_1 (рнокпп номер_1 ; місце реєстрації: адреса_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 80 730 (вісімдесят тисяч сімсот тридцять) гривень 36 копійки.
Стягнути з Акціонерного товариства «завод МАЯК» (код єдрпоу 14307423; адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. С. Бандери, 8) на користь особа_1 (рнокпп номер_1 ; місце реєстрації: адреса_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.10.2019 року по 30.03.2020 року у розмірі 80 604 (вісімдесят тисяч шістсот чотири) гривні 81 копійка.
Стягнути з Акціонерного товариства «завод МАЯК» (код єдрпоу 14307423; адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. С. Бандери, 8) в дохід держави судовий збір у розмірі 1 613, 35 (одна тисяча шістсот тринадцять) гривень 35 копійок.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. [Ш.]