АТ "ЗАВОД "МАЯК": невыплата зарплаты

03.11.2020 Дело № 756/11170/20
Уникальный № 756/11170/20
Производство №2 / 756/5455/20

решение
именем украины
3 ноября 2020 Оболонский районный суд города Киева в составе:
председательствующего - судьи [Ж.] М.В.,
при секретаре [Ш.] В.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении суда в г.. Киеве в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Завод Маяк» о взыскании невыплаченной заработной платы и среднего заработказа время задержки расчета при увольнении, -
в с т а н о в и л:
В сентябре 2020 особа_1 обратился в суд с иском к акционерного общества (далее - АО) «Завод« Маяк »о взыскании невыплаченной заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
В обоснование исковых требований особа_1 отмечает, что состоял в трудовых отношениях с АО «Завод« Маяк »в период с 23.09.2009 года по 11.04.2019 года, уволился по собственному желанию на основании ст. 38 КЗоТ Украины. надень увольнения ему была начислена, но не выплачена заработная плата в размере 60238 грн. 53 коп.
Поскольку в день увольнения с ним не проведено полного расчета по начисленной, но невыплаченной заработной плате, особа_1 просит суд взыскать с АО «Завод« Маяк »в его пользу 60 238 грн. 53 коп. задолженности по заработной плате и средний заработок за все время задержки расчета при увольнении, начиная с 12.04.2019 года и по день принятия решения по делу.
Ответчик через своего предвителя предоставил отзыв, в котором признал исковые требования в части взыскания задолженности по невыплаченной заработной плате, в части взыскания среднемесячного заработка за время задержки в выплате заработной платы просил полностью отказать, ссылаясь на то, что на банковские счета предприятия наложен арест.
В судебное заседание истец не явился, представитель истца заявил ходатайство о рассмотрении дела в их отсутствие, в котором исковые требования поддержали полностью и просили их удовлетворить.Представитель ответчика в судебное заседание не явился, представил заявление о рассмотрении дела в его отсутствие по имеющимся в деле материалам, в котором отметил, что возражает против удовлетворения требования относительно размера взыскания среднего заработка в полном объеме.
При таких обстоятельствах, дело подлежит рассмотрению на основании имеющихся в нем доказательств.
Исследовав материалы дела, суд пришел к выводу о частичном удовлетворении иска, исходя из следующего.
Судом установлено, что с 23.09.2009 года особа_1 работалв АО «Завод« Маяк »в должности термиста 6 разряда в цехе изделий специального назначения 11.04.2019 года уволен по собственному желанию на основании ст. 38 КЗоТ Украины, что подтверждается записями в трудовой книжке истца (л.д. 10-11).
Как следует из справки АО «Завод« Маяк »№ 83 от 11.06.2020 года, по состоянию на 01.03.2020 года размер невыплаченной заработной платы особа_1 составляет 60 238 грн. 53 коп., А потому выплачена заработная плата подлежит взысканию именно в этом размере (а 12).
согласнописьмо Оболонского районного отдела государственной исполнительной службы г.. Киева Главного территориального управления юстиции в г.. Киеве от 24.11.2017 года в отделе на принудительном исполнении находится приказ Хозяйственного суда. Киева по делу №910 / 21973/16, в котором постановлением государственного исполнителя наложен арест на средства АО «Завод« Маяк »(а 24).
По содержанию ст 47, 115, 116 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договоромили нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата. Собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения провести с работником расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса. При увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Однако, в нарушение указанных положений КЗоТ Украины предприятие не произвело окончательный расчет с истцом за выполненную им работу, чем нарушены его трудовые права, подлежащие восстановленню путем взыскания с АО «Завод« Маяк »в пользу особа_1 суммы начисленной, но не выплаченной заработной платы.
Статьей 117 КЗоТ Украины установлено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Анализ указанных норм дает основания для вывода о том, что отсутствие финансово-хозяйственной деятельности или средств у работодателя не исключает его вины в невыплате причитающихся уволенному работнику средств и не освобождает работодателя от ответственности, предусмотренной статьей 117 КЗоТ Украины.
Согласно разъяснений, приведенных в пункте 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24.12.1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыщетния заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании статьи 117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета.
Согласно п. 8 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановой Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 года № 100, начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Кроме того, согласно п. 6 ч. 1 ст. 3 ГК Украины общими принципами гражданского законодательства является справедливость, добросовестность и разумность.
Если ответственность работодателя перед бывшим работником за ненадлежащее исполнение обязанности по своевременному расчета при увольнении не ограничена во времени и не зависит от просроченной задолжалисти, то при определенных обстоятельствах объем ответственности может быть неразумным учитывая его непропорциональность последствия правонарушения. Он может быть несправедливым по работодателя, а также в отношении третьих лиц, поскольку имущественный бремя соответствующих выплат может сделать невозможным исполнение работодателем определенных обязательств, в частности по выплате заработной платы другим работникам, то есть это бремя может быть неоправданно обременительным или даже непосильной. В таких случаях непризнания за судом права на уменьшение размера видповидальности может приводить к явно неразумных и несправедливых последствий.
Возмещение, предусмотренное ст. 117 КЗоТ Украины, направленное на компенсацию работнику имущественных потерь, он испытывает вследствие несвоевременного осуществления с ним расчета со стороны работодателя.
Общим признаком гражданско-правовой ответственности является ее компенсаторный характер. Меры гражданско-правовой ответственности направлены не на наказание должника, а на восстановление имущественной сферы потерпевшего от правонарушения. отвечаетвидно ч. 1 ст. 9 ГК Украины такая направленность присуща и меры ответственности работодателя, предусмотренном ст. 117 КЗоТ Украины.
Одним из принципов гражданского права является компенсация имущественных потерь лица, причиненные правонарушением, совершенным другим лицом. Этой цели, прежде всего, служит взыскания убытков. Размер убытков в момент правонарушения, как правило, еще не известным, а истинный размер убытков в большинстве случаев доказать или сложно, или невозможно вообще.
Обращаясь с требованием о взысканиивозмещения, определенного исходя из среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, истец должен доказывать размер имущественных потерь, которые он понес. Поэтому оценка таких потерь работника, связанных с задержкой расчета при увольнении, не имеет целью установления точного их размера. Суд ориентировочно оценить размер имущественных потерь, которых, как можно было бы разумно предположить, мог испытать истец.
Учитывая приведенные мотивы о компенсационныхи характер мер ответственности в гражданском праве Верховный Суд в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда по делу № 569/7584/18 (производство № 61-3961св19), в постановлении от 08.04.2020 года пришел к выводу, что, исходя из принципов разумности, справедливости и соразмерности, суд при определенных условиях может уменьшить размер возмещения, предусмотренного ст. 117 КЗоТ Украины.
В постановлении от 26.06.2019 года Большая Палата Верховного Суда по делу № 761/9584/15-ц (производитния № 14-623цс18), отступая от выводов, приведенных в постановлении Верховного Суда Украины от 27.04.2016 года по делу № 6-113цс16 о праве суда на уменьшение размера среднего заработка, отметила критерии уменьшения размера возмещения, определенного исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины: размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренныхх на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором; период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм; вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника; другие обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и работодателяв спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Как установлено в ходе рассмотрения дела, задолженность АО «Завод« Маяк »по заработной плате перед особа_1 составляет 60 238 грн. 53 коп., Согласно справке АО «Завод« Маяк », его размер среднедневной заработной платы - 789 грн. 45 коп., А потому, сумма среднеого заработка, которую просит взыскать истец в размере 307 885 грн. 50 коп. (789 грн. 45 коп. Х 390 рабочих дней) есть в пять раз больше, чем сумма задолженности по заработной плате.
Учитывая очевидную несопоставимость заявленной к взысканию суммы среднего заработка с установленным размером задолженности по выплате компенсации потери части дохода в случае нарушения установленных сроков их выплаты, характером этой задолженности, действиями истца и ответчика, суд считает справедливым, предрцийним и таким, что отвечать обстоятельствам этого дела, которые имеют юридическое значение и приведенным выше критериям, уменьшить размер ответственности ответчика за просрочку ним надлежащих при увольнении истца выплат к сумме 60500 грн.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований с взысканием с АО «Завод« Маяк »в пользу особа_1 277 грн. 46 коп. уплаченного судебного сбора по требованиям о взыскании среднего зараБытков за время задержки расчета при увольнении, а также в пользу государственного бюджета - 840 грн. 80 коп. по требованию о взыскании невыплаченной заработной платы.
Руководствуясь ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ГПК Украины,
р е ш и л:
Иск особа_1 к акционерного общества «Завод Маяк» о взыскании невыплаченной заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении - удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «Завод Маяк» (адресместонахождение юридического лица: г.. Киев, пр-т С. Бандеры, 8, код егрпоу 14307423) в пользу особа_1 (адрес: адреса_1 рнокпп номер_1) 60238 грн. 53 коп. начисленной, но не выплаченной заработной платы, 60500 грн. 00 коп. среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и 277 грн. 46 коп. судебного сбора, а всего 121015 (сто двадцать одну тысячу пятнадцать) рублей. 99 коп.
В остальных требований иска - отказать.
Взыскать с Акционерного общества «Завод Маяк» (адрес Местоположения юридического лица: г.. Киев, пр-т С. Бандеры, 8, код егрпоу 14307423) в доход государства 840 грн. 80 коп. судебного сбора.
Решение суда может быть обжаловано в апелляционном порядке в Киевский апелляционный суд путем подачи апелляционной жалобы через районный суд города Киева в тридцатидневный срок со дня принятия его полного текста.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В рас подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.

судья

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

03.11.2020 Справа № 756/11170/20
Унікальний № 756/11170/20
Провадження №2/756/5455/20

рішення
іменем україни
3 листопада 2020 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді [Ж] М.В.,
при секретарі Шершньові В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
в с т а н о в и в:
У вересні 2020 року особа_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства (далі - АТ) «Завод «Маяк» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог особа_1 зазначає, що перебував у трудових відносинах з АТ «Завод «Маяк» у період з 23.09.2009 року по 11.04.2019 року, звільнився за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. На день звільнення йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 60 238 грн. 53 коп.
Оскільки у день звільнення з ним не проведено повного розрахунку по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі, особа_1 просить суд стягнути з АТ «Завод «Маяк» на його користь 60 238 грн. 53 коп. заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 12.04.2019 року та по день ухвалення рішення у справі.
Відповідач через свого представника надав відзив, у якому визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі, в частині стягнення середньомісячного заробітку за час затримки у виплаті заробітної плати просив повністю відмовити, посилаючись на те, що на банківські рахунки підприємства накладено арешт.
У судове засідання позивач не з`явився, представник позивача подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в якому позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами, в якій зазначив, що заперечує проти задоволення вимоги щодо розміру стягнення середнього заробітку у повному обсязі.
За таких обставин, справа підлягає розгляду на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом установлено, що з 23.09.2009 року особа_1 працював в АТ «Завод «Маяк» на посаді терміста 6 розряду в цеху виробів спеціального призначення, 11.04.2019 року звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача (а.с. 10-11).
Як вбачається з довідки АТ «Завод «Маяк» № 83 від 11.06.2020 року, станом на 01.03.2020 року розмір невиплаченої заробітної плати особа_1 становить 60 238 грн. 53 коп., а тому невиплачена заробітна плата підлягає стягненню саме в цьому розмірі (а.с. 12).
Згідно листа Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 24.11.2017 року у відділі на примусовому виконанні перебуває наказ Господарського суду м. Києва в справі №910/21973/16, у якому постановою державного виконавця накладено арешт на кошти АТ «Завод «Маяк» (а.с. 24).
За змістом ст.ст. 47, 115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Однак, в порушення вказаних положень КЗпП України підприємство не провело остаточний розрахунок з позивачем за виконану ним роботу, чим порушено його трудові права, які підлягають відновленню шляхом стягнення з АТ «Завод «Маяк» на користь особа_1 суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.
Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.
Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.
Відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому ст. 117 КЗпП України.
Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 569/7584/18 (провадження № 61-3961св19), у постанові від 08.04.2020 року дійшов висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України.
У постанові від 26.06.2019 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), відступаючи від висновків, наведених у постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 року у справі № 6-113цс16 щодо права суду на зменшення розміру середнього заробітку, зазначила критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Як встановлено під час розгляду справи, заборгованість АТ «Завод «Маяк» по заробітній платі перед особа_1 становить 60 238 грн. 53 коп., відповідно до довідки АТ «Завод «Маяк», його розмір середньоденної заробітної плати - 789 грн. 45 коп., а тому, сума середнього заробітку, яку просить стягнути позивач у розмірі 307 885 грн. 50 коп. (789 грн. 45 коп. х 390 робочих днів) є в п`ять разів більшою, ніж сума заборгованості по заробітній платі.
З огляду на очевидну неспівмірність заявленої до стягнення суми середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості із виплати компенсації втрати частини доходу у випадку порушення встановлених строків їх виплати, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, зменшити розмір відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат до суми 60 500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог зі стягненням з АТ «Завод «Маяк» на користь особа_1 277 грн. 46 коп. сплаченого судового збору за вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також на користь державного бюджету - 840 грн. 80 коп. за вимогою про стягнення невиплаченої заробітної плати.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України,
в и р і ш и в:
Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Завод Маяк» (адреса місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, пр-т С. Бандери, 8, код єдрпоу 14307423) на користь особа_1 (адреса: адреса_1 , рнокпп номер_1 ) 60 238 грн. 53 коп. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, 60 500 грн. 00 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 277 грн. 46 коп. судового збору, а всього 121 015 (сто двадцять одну тисячу п`ятнадцять) грн. 99 коп.
В решті вимог позову - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Завод Маяк» (адреса місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, пр-т С. Бандери, 8, код єдрпоу 14307423) в дохід держави 840 грн. 80 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва в тридцятиденний строк з дня складення його повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя