АТ "ЗАВОД "МАЯК": невыплата зарплаты

16.11.2020 Дело № 756/8243/20

Уникальный № 756/8243/20
Производство № 2/756/4714/20

Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы



16 ноября 2020 судья Оболонского районного суда города Киева [Я] Н.А., рассмотрев в порядке упрощенного производства без вызова сторон дело по иску лицо_1 к акционерного общества «завод« МАЯК »о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, -

В:

Истец особа_1 в июле 2020 зоветрнулась в суд с вышеуказанным иском к акционерного общества «завод МАЯК» (далее-АО «завод маяк») и просила суд взыскать с ответчика в свою пользу средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 29 марта 2019 по 18 июня 2020 в сумме 107765, 65 грн. и судебные расходы.
В обоснование заявленных исковых требований указала, что решением Оболонского районного суда города Киева от 28 марта 2019 довольно ее иск (дело №756 / 1533/19). взысканос АО «Завод Маяк» в ее пользу 26 609, 02 грн. задолженности по заработной плате; 28266, 40 грн. - среднего заработка за время задержки расчета; 4000 грн. расходов на профессиональную юридическую помощь.
Оболонским РО ГИС в г.. Киеве Центрального ГУ МК Киев 15 сентября 2019 открыто исполнительное производство (ОП 59304516) по принудительному исполнению решения суда. Исполнительной службой 18 июня 2020 в принудительном порядке решение фактически выполнено.
Протоколом автоматизированного распределения судебного дела вид 9 июля 2020 председательствующим по делу определен судья [Я.] Н.А.
Определением суда от 17 июля 2020 по делу открыто упрощенное исковое производство.
Ответчик АО «завод МАЯК» 3 сентября 2020 предоставил отзыв, в котором возражал против заявленных исковых требований, просил отказать особа_1 в удовлетворении иска. В мотивации отзыва отмечает, что на основании сводного исполнительного производства по принудительному исполнению счета ответчика АО «завод МАЯК» арестованы, так невыплата заработной платыобусловлена ​​не зависящими от ответчика обстоятельствами, вина ответчика в несвоевременной выплаты заработка отсутствует.
Ответ на отзыв не поступало.
Согласно ч. 1 ст.174 ГПК Украины при рассмотрении дела судом в порядке искового производства участники дела излагают письменно свои требования, возражения, аргументы, объяснения и рассуждения относительно предмета спора исключительно в заявлениях по сути дела, определенных этим Кодексом, что является правом участников дела.
Исследовав материалы дела, предоставленный отзыв, суд считает, что исковые требования особа_1 подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлены следующие факты и соответствующие им правоотношения.
Из решения Оболонского районного суда города Киева от 28 марта 2019 (по делу № 756/1533/19) видно, что иск лицо_1 удовлетворен. Взыскано с АО «Завод Маяк» в ее пользу 26 609, 02 грн. задолженности по заработной плате; 28266, 40 грн. - среднего заработка за время задержки расчета; 4000 грн. расходов на профессиональную юридическую помощгу (а 12-18).
Оболонским РО ГИС в г.. Киеве Центрального ГУ МК Киев 15 сентября 2019 открыто исполнительное производство (ОП 59304516) по принудительному исполнению исполнительного листа выданного районный судом Киева 22 мая 2019. Исполнительной службой в принудительном порядке 18 июня 2020 решение фактически выполнено путем принудительного списания средств со счета АО «Завод Маяк» (а.с.17-19).
Спор между сторонами возник по поводу права истца на получение среднего заработка за время сдержки расчета при увольнении.
Конституционное право граждан на оплату труда рассматривается как одно из наиболее важных и приоритетных основ становления и развития общества, эффективное средство стимулирования работников и служащих в надлежащее и качественного выполнения служебных обязанностей.
Согласно ст.3 КЗоТ Украины, законодательство о труде регулирует трудовые отношения работников всех предприятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а такжелиц, работающих по трудовому договору с физическими лицами.
Согласно ст.ст.21, 43 Конституции Украины, ст 94, 115 КЗоТ Украины, ст 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.В соответствии с положениями ч.5 ст.97 КЗоТ Украины, оплата труда работников осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются собственником или уполномоченным им органом после выполнения обязательств по оплате труда.
Согласно ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст.116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при с ВИЧьненни работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения.
Согласно ч.4 ст.82 ГПК Украины, обстоятельства, установленные решением суда в хозяйственной, гражданской или административной деле вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в котором участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства , если иное не установлено законом.
Согласно ст.117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника апотому уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу праков. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода, предусмотренного частью 1 статьи 117 КЗоТ Украины обязанность работодателя по выплате среднего заработка за время задержки расчета при увольнении наступает при невыплате по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 КЗоТ Украины, при этомопределяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работнику сумм при увольнении и факт проведения с ним окончательного расчета.
Итак, не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной статьей 117 Кодекса, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Конституционный Суд Украины в Решении от 22 февраля 2012 года № 4рп / 2012 по делу по конституционному обращению гражданина особа_2 относительно официального толкования положений статьи 233 Кодекса законов о труде Украины во взаимосвязи с положениями статей 117, 237-1 настоящего Кодекса разъяснил, что по статье 47 КЗоТ Украины работодатель обязан выплатить работнику при увольнении все суммы, причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации, в сроки, указанные в статье 116 Кодекса, а именно в день увольнения или не позднее следующего дня после предъявления нильненим работником требования о расчете. Не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной статьей 117 Кодекса, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета. Указанная правовая позиция изложена в постановлении Верховного Суда Украины от 29 января 2014 по делу № 6-144цс14, которая согласно ч.4 ст. 263 ГПК Украины должно учитываться другимисудами общей юрисдикции.
Как видно из текста решения Оболонского районного суда города Киева от 28 марта 2019 (по делу № 756/1533/19) с АО «Завод Маяк» в пользу в пользу особа_1 взыскано 26 609, 02 грн. задолженность по заработной плате; 28266, 40 грн. - средний заработок за время задержки расчета по 28 марта 2019 года, включительно. Решение суда о взыскании задолженности по заработной плате выполнен 18 июня 2020.
Согласно п.20 Постановления Пленума ВСУ №13 от 24.12.1999года «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда же он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за все переот задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины.
Решением Оболонского районного суда города Киева от 28 марта 2019 (по делу № 756/1533/19) также установлен размер среднедневного заработка в сумме 353, 33 грн.
Таким образом, с счета размера среднедневного заработка истца, количества рабочих дней период задержки расчета при увольнении, который не охвачен решения судас 29 марта 2019 до 18 июня 2020 - день фактического расчета с ответчика подлежит сумма среднего заработка за время задержки расчета при увольнении 107412, 32 грн., исходя из расчета 353, 33 грн. х 304 рабочих дней, из указанной суммы должны быть отчислены обязательные платежи в государственный бюджет.
Однако, суд считает необходимым применить к спорным правоотношениям выводы Палаты Верховного суда изложенные в постановлении от 26 июня 2019 по делу №761 / 9584/15-ц, сучетом принципа разумности, справедливости и соразмерности, суд учитывает то обстоятельство, что о тяжелом финансовом состоянии предприятия истец была осведомлена. Финансовая несостоятельность ответчика своевременной выплате задолженности по заработной плате не исключает ответственность ответчика. Однако, суд учитывает то обстоятельство, что постановлением государственного исполнителя Оболонского районного отдела ГИС от 24 ноября 2017 наложен арест на все счета должника АО «Завод Маяк», выполнение зобов`язания по своевременные оплате труда и добровольному выполнению судебного решения, стало невозможным, что суд учитывает при определении размера среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
Суд с учетом принципа соразмерности и пропорциональности причиненного истцу ущерба, с учетом крайне тяжелого финансового положения ответчика АО «Завод Маяк», который из-за ареста счетов по сводному исполнительному производству не имеет возможности осуществлять финансово-хозяйственную деятельность и погашениязадолженности по заработной плате, а также с учетом уже полученных истцом по решению суда сумм среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в размере 28266, 40 грн., суд считает целесообразным уменьшить размер среднего заработка с учетом размера задолженности по заработной плате с 107412, 32 до 30000 грн., что будет достаточной компенсации имущественных потерь, которые понес истец по несвоевременный расчет при увольнении, соразмерным с размером задолженности, и не приведет к знОр га ответчика через непомерный груз компенсационных расходов.
Итак, на основании изложенного, суд приходит к убеждению что с ответчика АО «завод МАЯК» в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 29 марта 2019 до 18 июня 2020 в сумме 30000 грн.
Решая вопрос о распределении судебных расходов согласно ст.141 ГПК Украины, суд учитывает, что при обращении в суд истец особа_1 оплатила судебный сбор в сумме 840, 80 грн., Який подлежит взысканию с ответчика в ее пользу.
На основании изложенного, ст. 116, 117 КЗоТ Украины, ст. 15 Закона Украины «Об оплате труда», руководствуясь ст. 5, 12-13, 76, 81, 133, 137, 141, 263-265, 430 ГПК Украины, суд -

В Е Л:
Иск - удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «завод МАЯК» (код егрпоу 14307423, адрес местонахождения: г. Киев, просп.С.Бандеры, 8) в пользу особа_1 (рнокпп - номер_1, адрес проживания: адрес_1) средний заработок за время задержкирасчета при увольнении за период с 29 марта 2019 до 18 июня 2020 в сумме 30000 (тридцать тысяч) рублей за вычетом обязательных платежей в государственный бюджет.
В удовлетворении остальных требований - отказать.
Взыскать с Акционерного общества «завод МАЯК» (код егрпоу 14307423, адрес местонахождения: г. Киев, просп.С.Бандеры, 8) в пользу особа_1 (рнокпп - номер_1, адрес проживания: адрес_1) расходы по уплате судебного сбора в сумме 840, 80 (восемьсот сорок гривен 80 коп).
решениесуда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба подается в Киевский апелляционный суд через районныйи суд города Киева.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Полный текст судебного решения составлен 16 ноября 2020.

судьяН.А. [Я.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

16.11.2020 Справа № 756/8243/20

Унікальний № 756/8243/20
Провадження № 2/756/4714/20

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И



16 листопада 2020 року суддя Оболонського районного суду міста Києва [Я.] Н.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «завод «маяк» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:

Позивач особа_1 у липні 2020 року звернулась до суду з вищевказаним позовом до Акціонерного товариства «завод МАЯК» (надалі-АТ «завод маяк») та просила суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 березня 2019 року по 18 червня 2020 року в сумі 107765, 65 грн. та судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року задоволено її позов (у справі №756/1533/19). Стягнуто з АТ «Завод Маяк» на її користь 26 609, 02 грн. заборгованості по заробітній платі; 28266, 40 грн. - середнього заробітку за час затримки розрахунку; 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Оболонським РВ ДВС у м. Києві Центрального МУ МК Київ 15 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження (ВП 59304516) з примусового виконання рішення суду. Виконавчою службою 18 червня 2020 року в примусовому порядку рішення фактично виконано.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 09 липня 2020 року головуючим у справі визначено суддю [Я.] Н.О.
Ухвалою суду від 17 липня 2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Відповідач АТ «завод МАЯК» 03 вересня 2020 року надав відзив, у якому заперечував проти заявлених позовних вимог, просив відмовити особа_1 в задоволенні позову. В мотивування відзиву зазначає, що на підставі зведеного виконавчого провадження з примусового виконання рахунки відповідача АТ «завод МАЯК» арештовані, тому невиплата заробітної плати обумовлена не залежними від відповідача обставинами, вина відповідача у несвоєчасній виплати заробітку відсутня.
Відповідь на відзив не надходило.
Згідно з ч. 1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Дослідивши письмові докази по справі, наданий відзив, суд вважає, що позовні вимоги особа_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року (у справі № 756/1533/19) видно, що позов особа_1 задоволено. Стягнуто з АТ «Завод Маяк» на її користь 26 609, 02 грн. заборгованості по заробітній платі; 28266, 40 грн. - середнього заробітку за час затримки розрахунку; 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 12-18).
Оболонським РВ ДВС у м. Києві Центрального МУ МК Київ 15 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження (ВП 59304516) з примусового виконання виконавчого листа виданого Оболонським районним судом м.Києва 22 травня 2019 року. Виконавчою службою в примусовому порядку 18 червня 2020 року рішення фактично виконано шляхом примусового списання коштів з рахунку АТ «Завод Маяк» (а.с.17-19) .
Спір між сторонами виник з приводу права позивача на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Конституційне право громадян на оплату праці розглядається як одне з найбільш важливих та пріоритетних засад становлення і розвитку суспільства, ефективний засіб стимулювання працівників та службовців до належного та якісного виконання службових обов`язків.
Згідно зі ст.3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно із ст.ст.21, 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до положень ч.5 ст.97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Згідно зі ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина особа_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29 січня 2014 року у справі № 6-144цс14, яка згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.
Як видно з тексту рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року (у справі № 756/1533/19) з АТ «Завод Маяк» на її користь на користь особа_1 стягнуто 26 609, 02 грн. заборгованість по заробітній платі; 28266, 40 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку по 28 березня 2019 року, включно. Рішення суду про стягнення заборгованості по заробітній платі виконано 18 червня 2020 року.
Згідно з п.20 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року (у справі № 756/1533/19) також встановлений розмір середньоденного заробітку в сумі 353, 33 грн.
Таким чином, з рахуванням розміру середньоденного заробітку позивача, кількості робочих днів період затримки розрахунку при звільненні, який не охоплений рішення суду з 29 березня 2019 року до 18 червня 2020 року - дня фактичного розрахунку, з відповідача підлягає сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 107412, 32 грн., виходячи з розрахунку 353, 33 грн. х 304 робочих днів, з вказаної суми, мають бути відраховані обов`язкові платежі до державного бюджету.
Проте, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин висновки Великої палати Верховного суду викладені в постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, з урахуванням принципу розумності, справедливості та пропорційності, суд ураховує ту обставину, що про тяжкий фінансовий стан підприємства позивач була обізнана. [Ф.] неспроможність відповідача своєчасній виплаті заборгованості по заробітній платі не виключає відповідальність відповідача. Проте, суд ураховує ту обставину, що постановою державного виконавця Оболонського районного відділу ДВС від 24 листопада 2017 року накладено арешт на всі рахунки боржника АТ «Завод Маяк», виконання зобов`язання по своєчасні оплаті праці та добровільному виконанню судового рішення, стало неможливим, що суд ураховує при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Суд з урахуванням принципу співмірності та пропорційності завданої позивачу шкоди, з урахуванням вкрай тяжкого фінансового становища відповідача АТ «Завод Маяк», який через арешт рахунків по зведеному виконавчому провадженню не має можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність та погашення заборгованості із заробітної плати, також з урахуванням вже отриманих позивачем за рішенням суду сум середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 28266, 40 грн., суд вважає доцільним зменшити розмір середнього заробітку з урахуванням розміру заборгованості по заробітній платі з 107412, 32 до 30000 грн., що буде достатньою компенсацію майнових втрат, які поніс позивач через несвоєчасний розрахунок при звільнені, співмірним із розміром заборгованості, та не призведе до знищення відповідача через непомірний тягар компенсаційних витрат.
Отже, на підстав викладено, суд приходить до переконання що з відповідача АТ «завод МАЯК» на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 березня 2019 року до 18 червня 2020 року в сумі 30000 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.141 ЦПК України, суд враховує, що при зверненні до суду позивач особа_1 сплатила судовий збір в сумі 840, 80 грн., який підлягає стягненню з відповідача на її користь.
На підставі викладеного, ст. 116, 117 КЗпП України, ст. 15 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 133, 137, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «завод МАЯК» (код єдрпоу 14307423; адреса місцезнаходження: м.Київ, просп.С.Бандери, 8) на користь особа_1 (рнокпп - номер_1 , адреса проживання: адреса_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 березня 2019 року до 18 червня 2020 року в сумі 30000 (тридцять тисяч) гривень з відрахуванням обов`язкових платежів до державного бюджету.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «завод МАЯК» (код єдрпоу 14307423; адреса місцезнаходження: м.Київ, просп.С.Бандери, 8) на користь особа_1 (рнокпп - номер_1 , адреса проживання: адреса_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 840, 80 (вісімсот сорок гривень 80 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 16 листопада 2020 року.

Суддя Н.О. [Я.]