АТ "ЗАВОД "МАЯК": невыплата зарплаты

Номер производства 2/754/6120/20
Дело №754 / 10329/20
решение
именем Украины

21 декабря 2020 судья Деснянского районного суда г.. Киева Саламон О.Б. рассмотрев в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «завод« МАЯК »о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за период задержки расчета при увольнении, -
В С Т А Н О В И Л:

В суд обратился истец особа_1 к ответчику «завод« МАЯК »о взыщетния задолженности по заработной плате в размере 56 047, 12 грн., среднего заработка за время задержки расчета при увольнении с 02.06.2020 по день принятия судебного решения.
Требования иска мотивирует тем, что находился с ответчиком в трудовых отношениях с 01.06.2020. 01.06.2020 истец был уволен по собственному желанию в связи с невыполнением работодателем законодательства о труде на основании ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины, однако в день увольнения ему не была выплачена начисленная заработная плата.Согласно справке №453 от 10.08.2020 по состоянию на момент освобождения истцу начислено но не выплачена заработная плата за период с 22.02.2020 по 01.06.2020 в размере 56 047, 12 грн. В связи с чем он вынужден обращаться в суд с иском.
11.09.2020 постановлением судьи Деснянского районного суда г.. Киева Саламон О.Б. открыто производство по делу, принято осуществлять рассмотрение дела в порядке упрощенного искового производства без уведомления (вызова) участников дела, в соответствиисти ч. 5 ст. 279 ГПК Украины.
Стороны, в предусмотренный ч. 7 ст. 279 ГПК Украины срок не обратились в суд с ходатайством о рассмотрении дела в судебном заседании с извещением сторон.
Срок, определенный ч. 3 ст. 279 ГПК Украины, для реализации лицами своих процессуальных прав и выполнения процессуальных обязанностей истек.
23.11.2020 от ответчика в суд поступил отзыв на иск, в соответствии с которым требования иска признает частично, а именно в части выплаты заработной платы в размере 56047, 12 грн. О взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении отрицал в полном объеме, ссылаясь на то, что на счета ответчика наложены аресты, в результате чего последний не мог провести расчеты с истцом в день увольнения последнего, следовательно вина ответчика отсутствует
27.11.2020 от истца в суд поступило ответ на отзыв, в соответствии с которой отмечает, что доводы изложенные в отзыве не заслуживают внимания, поскольку отсутствие средств в роботодавэта не исключает его ответственности.
Исследовав и всесторонне проанализировав обстоятельства дела в их совокупности, оценив собранные по делу доказательства исходя из своего внутреннего убеждения, основанное на полном и всестороннем исследовании обстоятельств дела, суд пришел к выводу о частичном удовлетворении иска по следующим основаниям.
Установлено, что истец находился с ответчиком в трудовых отношениях, подтверждением чего является копия трудовой книжки.
01.06.2020 истец был уволен согласно ч. 3 ст.38 КЗоТ Украины, что подтверждается копией приказа №103к.
В соответствии со справкой АО «завод« МАЯК »от 10.08. 2020 №453 выплачена истцу заработная плата составляет 56 047, 12 грн.
Доказательств осуществления ответчиком выплаты истцу указанных средств в день увольнения и по состоянию на день рассмотрения дела в суд не предоставлено.
Согласно ст. 77 ГПК Украины, соответствующими есть доказательства, которые содержат информацию относительно предмета доказывания.
В соответствии со ст. 80 ГПК Украины, достаточны доказательства, в своей совокупностисти позволяют сделать вывод о наличии или отсутствии обстоятельств дела, входящие в предмет доказывания.
Согласно ч. 1 ст. 81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Итак, из предоставленных в суд материалов усматривается, что истцу в день увольнения не было проведено выплату всех сумм, причитающихся ему.
Так, положениями ст.43 Конституции Украины гарантировано правокаждого на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 1 ст. 94 КЗоТ заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
По положениям ст. 2 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата это - вознаграждение за труд сверх установлЭнни нормы, за трудовые успехи и изобретательность и за особые условия труда. Она включает доплаты, надбавки, гарантийные и компенсационные выплаты, предусмотренные действующим законодательством; премии, связанные с выполнением производственных задач и функций.
Согласно ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Ч. 5 ст. 97 КЗоТ предусмотрено, что оплата труда работников осуется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются собственником или уполномоченным им органом после выполнения обязательств по оплате труда.
Как закреплено ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда», а также ст. 115 КЗоТ Украины, - заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коколлективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата .
Согласно ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольненияне работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требований о расчете.
Предоставленные истцом доказательства суд признает надлежащими и допустимыми, также достаточными, поскольку эти доказательства включают в себя информацию относительно предмета исковых требований, они логически связаны с теми обстоятельствами, которые подтверждают наличие оснований для удовлетворения исковых требований в части взыскания задолженности по заработной плате в размере 56047, 12 грн.
В частности, отвечаетвыдачи требования иска в этой части признал.
О взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, суд отмечает следующее.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за весь время задержки по день фактическогорасчета.
Представляется, что постановлением государственного исполнителя от 14.11.2017 наложен арест на средства, находящиеся на счетах ответчика.
Вместе с тем, ответчиком не представлено доказательств обжалования им указанного выше постановления о наложении ареста или осуществления действий, которые бы свидетельствовали о попытке последнего выполнить обязанность предусмотрена ст. 116 КЗоТ Украины.
Учитывая указанное, суд считает необоснованными ссылки стороны ответчика на отсутствие вины в задержке проведения расчета с позывачем при увольнении последнего.
По поводу размера среднего заработка за все время вынужденного прогула, который подлежит взысканию с ответчика в пользу истца суд отмечает следующее.
Средний заработок работника определяется в соответствии со статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100 (далее - Порядок).
Пунктом 2 Порядка предусмотрено, что ввсех других случаях сохранения средней заработной платы среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Согласно п. 8 Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, Которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Ответчиком не представлено в суд доказательств в опровержение расчета, приведенного истцом.
В соответствии со справкой 10.08. 2020 №453 среднедневная заработная плата истца составляет 750, 68 грн.
Учитывая указанные выше обстоятельства, следует, что период задержки расчета при увольнении истца составляет: с 02.06.2020 по 21.12.2020 (день принятия решения по делу) - 141 рабочих дня.
Итак, средний заработок за время задержки расчета при увольнении составляет: (750, 68 (среднедневная заработная плата) * 141 (рабочих дней задержки расчета) = 105 845, 88 грн. При этом из указанной суммы должны быть отчислены обязательные платежи в государственный бюджета.
учовуючы изложенное, а также принимая во внимание то, что истцом полностью доказаны исковые требования, а ответчиком эти доводы и расчеты истца опровергнуты, суд считает исковые требования обоснованными.
Вместе с тем, суд считает необходимым применить к спорным правоотношениям выводы Палаты Верховного суда изложенные в постановлении от 26 июня 2019 по делу №761 / 9584/15-ц, с учетом принципа разумности, справедливости и соразмерности, суд учитывает то обстоятельство, что о тяжелом финансовый состояние предприятия истец был осведомлен. Финансовая несостоятельность ответчика своевременной выплате задолженности по заработной плате не исключает ответственность ответчика. Однако, суд учитывает то обстоятельство, что постановлением государственного исполнителя Оболонского районного отдела ГИС от 24.11.2017 наложен арест на все счета должника АО «завод маяк», что является общеизвестным фактом, что повлекло неисполнение обязанности ответчика по своевременной выплате заработной платы, суд учитывает при определитены размера среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
Суд с учетом принципа соразмерности и пропорциональности причиненного истцу ущерба, с учетом крайне тяжелого финансового положения ответчика АО «завод маяк», который из-за ареста счетов по сводному исполнительному производству, не имеет возможности осуществлять финансово-хозяйственную деятельность и погашения задолженности по заработной плате, считает целесообразным уменьшить размер среднего заработка с учетом размера задолженности по заработной плате в размере 56 047, 12 грн. с 105 845, 88 грн. в 60000 грн., что будет достаточной компенсации имущественных потерь, которые понес истец по несвоевременный расчет при увольнении, соразмерным с размером задолженности, но не приведет к уничтожению ответчика через непомерный груз компенсационных расходов.
Итак, на основании изложенного, суд приходит к убеждению, что с ответчика АО «завод МАЯК» в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета приувольнении в сумме 60000 грн.
В соответствии с требованиями ст. 141 ГПК Украины с ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор.
Также с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор за требования о взыскании задолженности по заработной плате, поскольку при обращении в суд с иском истец на основании положения п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» освобожден от его уплаты в минимально установленном законодательством размере 840, 80 грн.
Руководствуясь ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ГПК Украины, ст.ст. 94, 97, 116, 117 КЗоТ Украины, ст 2, 21, 24, 27 Закона Украины «Об оплате труда», -
В Е Л:

Иск особа_1 к акционерного общества «завод« МАЯК »о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за период задержки расчета при увольнении - удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «завод« МАЯК »в пользу особа_1 задолженность по заритний плате в размере 56 047, 12 грн., средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 60 000 грн., судебный сбор в размере 840, 8 грн.
Взыскать с Акционерного общества «завод« МАЯК »в пользу государства судебный сбор в размере 840, 8 грн.
Решение может быть обжаловано в течение 30 дней со дня его провозглашения / составления полного текста путем представления непосредственно в Киевский апелляционный суд апелляционной жалобы.
Решение вступает в законную силу по истечении срока подачиапелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение вступает в законную силу, если оно не отменено, по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления по результатам апелляционного пересмотра.
К началу функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные жалобы подаются участниками дела через Деснянский районный суд города Киева.
позытель особа_1 - информация_1, рнокпп номер_1 адреса_1.
Ответчик Акционерное общество «завод« МАЯК »- код егрпоу 14307423., Г. Киев, пр. С. Бандеры, 8.
Полный текст решения суда составлено 21.12.2020.





судья

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Номер провадження 2/754/6120/20
Справа №754/10329/20
рішення
іменем України

21 грудня 2020 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «завод «маяк» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, -
В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся позивач особа_1 до відповідача «завод «маяк» про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 56 047, 12 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 02.06.2020 по день ухвалення судового рішення.
Вимоги позову мотивує тим, що перебував з відповідачем в трудових відносинах до 01.06.2020. 01.06.2020 позивач був звільнений за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, проте в день звільнення йому не була виплачена нарахована заробітна плата. Згідно з довідкою №453 від 10.08.2020 станом на момент звільнення позивачу нараховано але не виплачено заробітну плату за період з 22.02.2020 по 01.06.2020 в розмірі 56 047, 12 грн. У зв`язку з чим він вимушений звертатись до суду з вказаним позовом.
11.09.2020 ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Сторони, в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк, не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.
23.11.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, у відповідності до якого вимоги позову визнає частково, а саме в частині виплати заробітної плати в розмірі 56 047, 12 грн. Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що на рахунки відповідача накладені арешти, внаслідок чого останній не міг провести розрахунки з позивачем в день звільнення останнього, отже вина відповідача відсутня
27.11.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у відповідності до якої зазначає, що доводи викладені у відзиві не заслуговують на увагу, оскільки відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх [censored] оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Встановлено, що позивач перебував з відповідачем в трудових відносинах, підтвердженням чого є копія трудової книжки.
01.06.2020 позивач був звільнений згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією наказу №103к.
У відповідності до довідки АТ «завод «маяк» від 10.08. 2020 №453 невиплачена позивачу заробітна плата становить 56 047, 12 грн.
Доказів здійснення відповідачем виплати позивачу зазначених коштів в день звільнення та станом на день розгляду справи до суду не надано.
Згідно з ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй [censored] дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, з наданих до суду матеріалів вбачається, що позивачу в день звільнення не було проведено виплату всіх сум, що належать йому.
Так, положеннями ст.43 Конституції України гарантоване право кожного на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпПУ заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За положеннями ст. 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Ч. 5 ст. 97 КЗпП передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Як закріплено ст. 24 Закону України «Про оплату праці», а також ст. 115 КЗпП України, - заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимог про розрахунок.
Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 56 047, 12 грн.
Зокрема, відповідач вимоги позову в цій частині визнав.
Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток завесь час затримки по день фактичного розрахунку.
Вбачається, що постановою державного виконавця від 14.11.2017 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках відповідача.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів оскарження ним зазначеної вище постанови про накладення арешту, або здійснення дій які б свідчили про намагання останнього виконати обов`язок передбачений ст. 116 КЗпП України.
З огляду на вказане, суд вважає необґрунтованими посилання сторони відповідача на відсутність вини у затримці проведення розрахунку з позивачем при звільненні останнього.
З приводу розміру середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача суд зазначає наступне.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100(далі - Порядок).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Згідно з п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідачем не надано до суду доказів на спростування розрахунку, наведеного позивачем.
У відповідності до довідки 10.08. 2020 №453 середньоденна заробітна плата позивача складає 750, 68 грн.
З огляду на зазначені вище обставини, вбачається, що період затримки розрахунку при звільненні позивача складає: з 02.06.2020 по 21.12.2020 (день ухвалення рішення по справі) - 141 робочих дні.
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає: (750, 68 (середньоденна заробітна плата) * 141 (робочих днів затримки розрахунку) = 105 845, 88 грн. При цьому з вказаної суми мають бути відраховані обов`язкові платежі до державного бюджету.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивачем повністю доведені позовні вимоги, а відповідачем ці доводи та розрахунки позивача не спростовані, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.
Разом з тим, суд вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин висновки Великої палати Верховного суду викладені в постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, з урахуванням принципу розумності, справедливості та пропорційності, суд ураховує ту обставину, що про тяжкий фінансовий стан підприємства позивач був обізнаний. [Ф.] неспроможність відповідача своєчасній виплаті заборгованості по заробітній платі не виключає відповідальність відповідача. Проте, суд ураховує ту обставину, що постановою державного виконавця Оболонського районного відділу ДВС від 24.11.2017 накладено арешт на всі рахунки боржника АТ «завод маяк», що є загальновідомим фактом, що спричинило невиконання обов`язку відповідача по своєчасній виплаті заробітної плати, що суд враховує при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Суд з урахуванням принципу співмірності та пропорційності завданої позивачу шкоди, з урахуванням вкрай тяжкого фінансового становища відповідача АТ «завод маяк», який через арешт рахунків по зведеному виконавчому провадженню, не має можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність та погашення заборгованості із заробітної плати, вважає доцільним зменшити розмір середнього заробітку з урахуванням розміру заборгованості по заробітної плати в розмірі 56 047, 12 грн. з 105 845, 88 грн. до 60 000 грн., що буде достатньою компенсацію майнових втрат, які поніс позивач через несвоєчасний розрахунок при звільнені, співмірним із розміром заборгованості, та не призведе до знищення відповідача через непомірний тягар компенсаційних витрат.
Отже, на підстав викладено, суд приходить до переконання, що з відповідача АТ «завод МАЯК» на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 60 000 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, оскільки при зверненні до суду з позовом позивач на підставі положення п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від його сплати в мінімально визначеному законодавством розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 94, 97, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 2, 21, 24, 27 Закону України «Про оплату праці», -
У Х В А Л И В:

Позов особа_1 до Акціонерного товариства «завод «маяк» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «завод «маяк» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 56 047, 12 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 60 000 грн., судовий збір в розмірі 840, 8 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «завод «маяк» на користь держави судовий збір в розмірі 840, 8 грн.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Позивач особа_1 - інформація_1 , рнокпп номер_1 , адреса_1 .
Відповідач Акціонерне товариство «завод «маяк» - код єдрпоу 14307423, м. Київ, пр. С. Бандери, 8.
Повний текст рішення суду складено 21.12.2020.





Суддя