АТ "СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ": невыплата зарплаты

Дело № 643/3585/20
Производство № 2/643/2351/20

решение
именем украины
20.08.2020 Московский районный суд. В составе:
председательствующего [П.] Т.В.,
с участием секретаря судебного заседания [Н.] Т.С.,
рассмотрев в помещении суда в г.. Харькове в порядке упрощенного искового производства без вызова участников дела гражданское дело по иску лицо_1 к обществу с ограниченной ответственностью «СКБ Укрэлектромаш» о взыскании задолженности по заработной плате и морального вреда, -
в ст а н о в и л:
Истец обратился в суд с иском, в котором просит взыскать с ООО «СКБ« Укрэлектромаш »задолженность по заработной плате за период с августа 2019 по сентябрь 2019 в размере 14205 грн. 28 коп., И на возмещение морального вреда 20 000, 00 грн., А также понесенные им убытки на оплату юридических услуг в размере 5370, 00 грн.
Исковые требования истец обосновывает тем, что он с 15.03.2019 по 09.09.2019 находился с ответчиком в трудовых отношениях. В соответствии с заключенным между ним и видповидачем Трудового договора от 15.03.2019, он был принят на работу в ООО «СКБ« Укрэлектромаш »на должность ведущего инженера-электроника в отдел главного механика. Заработная плата ответчиком выплачивалась с задержками из-за финансовых трудностей у ответчика, в связи с чем ему было предложено уволиться по соглашению сторон. 09.09.2019 он был уволен по соглашению сторон на основании п.1 ст. 36 КЗоТ Украины. В день увольнения работодатель не произвел с ним расчета и не выплатилзаработную плату за август и сентябрь 2019 Согласно расчетного листа по август 2019 сумму к выплате составляла 8009, 75 грн., в соответствии с расчетного листа по сентябрь 2019 сумма к выплате составляла 6195, 53 грн. Истец отмечает, что действия ответчика привели к моральным страданиям и переживаниям. Поскольку работодатель отказывается выполнить свои обязательства по выплате причитающейся истцу задолженности, у истца возник психоэмоциональный стресс, он вынужден выступать в роли просителя, что грубв нарушает его человеческое достоинство. Кроме того, его жена, которой установлена ​​III группы инвалидности, пока нетрудоустроенных, имеет тяжелое заболевание и требует оперативного вмешательства и лечения, оплатить которое он не имел возможности из-за отсутствия денежных средств.
Определением судьи от 16.03.2020 открыто производство по делу и определено, что дело будет рассматриваться по правилам упрощенного искового производства без вызова участников дела. Также данным постановлением суда определены сроки для представления стороны отзыва на исковое заявление, ответы на отзыв, возражения.
Копию постановления об открытии упрощенного искового производства по делу без уведомления сторон была направлена ​​истцу и ответчику, и полученная ими.
В предоставленный в постановлении время, с учетом положений п. 3 раздела ХИИ (Заключительные положения) ГПК Украины, дополненным в соответствии с Законом Украины № 540-их от 30.03.2020 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, направленных на обеспечение дополнительных социальных и экономичених гарантий в связи с распространением коронавирусной болезни (covid-19) »и в соответствии с Законом Украины № 731-их от 18.06.2020« О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно течения процессуальных сроков во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19) », от сторон не поступило возражение против рассмотрения дела по правилам упрощенного искового производства или ходатайство о рассмотрении дела в судебном состоданные сообщению сторон.
Ответчик подал отзыв на исковое заявление, в котором просит в удовлетворении исковых требований отказать в полном объеме, ссылаясь на то, что истцом не приведено никаких доказательств в подтверждение задолженности ответчика перед истцом по выплате заработной платы и ее размер, расчетные листы, на которые ссылается истец как на единственное основание своих требований, имеют неизвестное происхождение, поскольку распечатанные с компьютера и не заверены работодателем, следовательно, не является допустим кзом наличия и размера задолженности по заработной плате. Кроме того, истец просит взыскать задолженность по заработной плате без указания, что эта сумма включает в себя налоги и сборы, нарушает право ответчика, как работодателя, так как приводят к двойному взысканию. Относительно требования о взыскании морального вреда ответчик отмечает, что истцом в иске не указано, чем именно заключается нанесенный ему моральный вред, каких именно нравственных страданий он испытал, из каких соображений он выхосм, определяя размер морального вреда, при этом никаких доказательств в подтверждение причинения морального вреда ответчиком, степень страданий истцом не предоставлено. Относительно требования о взыскании 5370, 00 грн., Потраченных истцом на получение юридических услуг, ответчик отмечает, что такая сумма не может рассматриваться как причиненные истцу убытки и не могут быть отнесены к судебным расходам, в частности, к расходам на профессиональную юридическую помощь, поскольку юридические услуги предоставлены истцу ООО «Центр правовой кпомоги населению », который является юридическим лицом, а не адвокатом.
Также ответчиком представлено ходатайство об отсрочке исполнения решения суда об истребовании доказательств до окончания действия карантина на территории Украины, продлить срок рассмотрения дела на срок действия карантина. В обоснование ходатайства отмечает, что в связи с введением на всей территории Украины карантина с 12.03.2020 предприятие не имеет материально-технической и кадровой возможности выполнить решение суда об истребовании доказательств.
истецподал ответ на отзыв, в котором отмечает, что работодатель, в соответствии с требованиями ст. 110 КЗоТ Украины и ст. 30 Закона Украины «Об оплате труда» при каждой выплате заработной платы должен сообщить работнику о таких данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; сумма заработной платы, причитающейся к выплате, то есть речь идет о безусловном долгработодателя предоставить работнику расчетный лист со сведениями о заработной плате, следовательно утверждение ответчика о недопустимости предоставленных истцом расчетных листов, которые предоставлялись именно ответчиком, в качестве доказательств наличия задолженности по заработной плате, являются безосновательными. По утверждению ответчика о нарушении его прав как работодателя за якобы двойное взыскание налогов и сборов, истец отмечает, что ответчиком уже осуществлен расчет необходимых отчислений налогов и сбОрив, определены их сумму, что подтверждается расчетными листками, и по данным личного кабинета пенсионного фонда налоги предприятием были уплачены с полной суммы начислений за каждый месяц и суммы совпадают с расчетными листами, оте доводы ответчика о двойном взыскании налогов и сборов при выплате задолженности по заработной плате являются надуманными и не могут быть основанием для отказа в удовлетворении иска. Ответчиком не представлено доказательств, опровергающих размер задолженности по саробитнои платы или ее наличии. По возражений ответчика относительно требования о взыскании морального вреда истец отмечает, что ответчиком нарушены его законные права из-за невыплаты заработной платы, в результате чего возбуждено обычный для него уклад жизни, нанесло моральный ущерб, которые выразились в переживаниях связанных с необходимостью обращения в суд за защитой своего нарушенного права. Истец отмечает, что им неоднократно самостоятельно принимались меры, направленные на получение задолженности по заработной плате за период август, сентябрь 2019, он не может получить денежные средства за выполненную работу уже почти 8 месяцев. Указанные обстоятельства повлекли необходимость его обращение к специалистам в области юриспруденции из-за отсутствия у него специальных знаний, а следовательно, уплаченные им в пользу ООО «Центр правовой помощи населению» денежные средства в понимании ст. 1166 ГК Украины, является убытками. Также, согласно заключению, изложенного в постановлении Верховного Суда от 17.10.2018 по делу№ 301/1894/17, при взыскании расходов на правовую помощь необходимо учесть, что лицо, такую ​​помощь оказывала, должно быть адвокатом или другим специалистом в области права независимо от того, такое лицо участвовала в деле на основании доверенности или соответствующего договора . При этом расходы на правовую помощь взимаются не только за участие в судебном заседании, но и в случае совершения иных действий за его пределами.
Несмотря на то, что дело рассматривается по правилам упрощенного искового производства без повидомлення сторон, в соответствии с ч. 2 статьи 247 ГПК Украины фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось.
По результатам рассмотрения ходатайства ответчика об отсрочке исполнения решения суда об истребовании доказательств суд отмечает следующее.
Согласно п. 3 раздела ХII «Заключительные положения» ГПК Украины во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), суд по заявлениюучастников дела и лиц, не участвовавших в деле, если суд решил вопрос об их правах, интересы и (или) обязанности (при наличии у них права на совершение соответствующих процессуальных действий, предусмотренных настоящим Кодексом), восстанавливает процессуальные сроки, установленные нормами настоящего Кодекса, если признает причины их пропуска уважительными и такими, обусловленные ограничениями, введенными в связи с карантином. Суд может восстановить соответствующий срок как до, так и после его окончания.
Суд по заявлению лицапродолжает процессуальный срок, установленный судом, если невозможность совершения соответствующей процессуальной действия в определенный срок обусловлена ​​ограничениями, введенными в связи с карантином.
Анализ указанной нормы закона свидетельствует о том, что восстановление срока является правом, а не обязанностью суда.
В соответствии с положениями ст. 127 ГПК Украины суд по заявлению участника дела восстанавливает пропущенный процессуальный срок, установленный законом, если признает причины его пропуска уважительными, кроме случаев, когда этим Кодексом установлена ​​невозможность такого обновления.
Установленный судом процессуальный срок может быть продлен судом по заявлению участника дела, поданной до истечения этого срока, или по инициативе суда.
Если иное не установлено законом, заявление о восстановлении процессуального срока, установленного законом, рассматривается судом, в котором надлежит совершить процессуальное действие, в отношении которого пропущен срок, а заявление о продлении процессуального срока, установленного судом, - судом, который установил срок, без повидомлення участников дела.
Одновременно с подачей заявления о восстановлении процессуального срока должно быть совершено процессуальное действие (подана заявление, жалоба, документы и т.п.), в отношении которого пропущен срок.
Пропуск срока, установленного законом или судом участнику дела для представления доказательств, других материалов или совершение определенных действий, не освобождает такого участника от обязанности совершить соответствующее процессуальное действие.
Копия постановления об истребовании доказательств получена ответчиком 23.04.2020.
Учитывая время, с которого справа находится в производстве суда, характер спорных правоотношений, являются трудовыми, а также предметом спора, в частности, взыскании начисленной, но невыплаченной заработной платы, суд пришел к выводу об отказе в удовлетворении ходатайства о предоставлении дополнительного времени, до окончания карантина, во исполнение постановления об истребовании доказательств, учитывая, что дело рассматривается в порядке упрощенного искового производства без вызова участников дела, стороны предоставляют свои объяснения, заявления по существу средствамипочтовой связи, и ответчиком доказано отсутствие у него материально-технической и кадровой возможности выполнить решение суда.
Учитывая вышеизложенное, суд отказывает в удовлетворении ходатайства ответчика о предоставлении дополнительного времени на выполнение постановления суда об истребовании доказательств.
Исследовав материалы дела, судом установлены следующие обстоятельства соответствии со ст.
Судом установлено, что особа_1 находился в трудовых отношениях с ОАО «СКБ« Укрэлектромаш »с 15.03.2019 по 09.09.2019, на основании приказа ОАО «СКБ« Укрэлектромаш »№ 103-к от 09.09.2019 он уволен 09.09.2019 по соглашению сторон на основании п.1 ст. 36 КЗоТ Украины, что подтверждается предоставленной истцом копией трудовой книжки.
Согласно ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ч.1 ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает справи не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Постановлением от 16.03.2020 при открытии производства по делу судом обязано ООО «СКБ Укрэлектромаш» предоставить в Московский районный суд. Харькова в п`ятнадцятиденний срок со дня получения копии постановления, расчет и справку о задолженности по заработной плате перед особа_1.
Копия определения об истребовании доказательств направлена ​​ответчику к исполнению, полученная ответчиком 23.04.2020, что подтверждается распиской в ​​почтовом обратном сообщении.
В соответствии с положениями ч. 10 ст. 84 ГПК Украины в случае непредставления участником дела по неуважительным причинам или без уведомления причины доказательств, истребованных судом, суд в зависимости от того, какое лицо уклоняется от их представления, а также какое значение имеют эти доказательства, может признать обстоятельство, для выяснения которой витребовувався доказательство.
отвовидно предоставленным истцом копий расчетных листов, по август 2019 ему начислена заработная плата в размере 8009 грн. 75 коп., За сентябрь 2019 - 6195 грн. 53 коп. Как видно из указанных расчетных листов, указанные суммы указаны с учетом удержанных обязательных налогов и сборов.
Учитывая, что ответчиком по требованию суду не предоставлены доказательства, подтверждающие размер задолженности по заработной плате перед истцом, почему суд всесторонне способствовал суд признает факт наличия и размера поженность по заработной плате перед истцом за период с августа 2019 по 09.09.2019 включительно, в размере 14205 грн. 28 коп. (8009, 75 + 6195, 53).
Согласно ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда», ч.1 ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органомм (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч.3 ст. 15 Закона Украины «Об оплате труда», ч.5 ст. 97 КЗоТ Украины оплата труда работников предприятия осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются предприятием после выния обязательств по оплате труда.
Своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности (ч.6 ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда».
Согласно ст.43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже визначен законом. Гражданам гарантируется защита от незаконного увольнения. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии с положениями ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. Про начисленные суммы, причитающиеся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Вопреки норм КЗоТ Украины и Конституции Украины ответчик ОАО «СКБ« Укрэлектромаш »не осуществляло выплату заработной платы истцу, в зв`язку с чем по состоянию на день увольнения истца 09.09.2019 образовалась задолженность по заработной плате в размере 14205 грн. 28 коп., Которая подлежит взысканию.
Согласно разъяснений Пленума Верховного Суда Украины, предоставленных в абз. 5 п. 6 Постановления № 13 от 24.12.1999 г. «О практике применения судами законодательства об оплате труда» удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и сплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
В соответствии со ст. 1167 ГК Украины моральный вред, причиненный физическому или юридическому лицу неправомерными решениями, действиями или бездействием, возмещается лицом, которое его нанесло, при наличии его вины, кроме случаев, установленных частью второй настоящей статьи.
Согласно положень ст. 23 ГК Украины размер денежного возмещения морального вреда определяется судом в зависимости от характера правонарушения, глубины физических и душевных страданий, ухудшения способностей пострадавшего или лишения его возможности их реализации, степени вины лица, которое нанесло моральный вред, если вина является основанием для возмещения, а также с учетом других обстоятельств, имеющих существенное значение. При определении размера возмещения учитываются требования разумности и справедливости.
моральная шкода возмещается в денежной или иной материальной форме по решению суда независимо от возмещения имущественного вреда. Размер возмещения определяется судом с учетом сути исковых требований, характера деяния лица, причинившего вред, физических или нравственных страданий потерпевшего, а также других негативных последствий.
Судом установлено, что в связи с невозможностью по вине ответчика получить при увольнении заработную плату, истцу причинен моральный вред, что выразилось в нравственных переживаниях, в связи с отсутствием денег.
Вместе с тем, истец не предоставил расчет и обоснование размера морального вреда, а потому руководствуясь предусмотренными ст. 3 ГК Украины общими принципами справедливости, добросовестности и разумности, учитывая особенности конкретного дела, исковые требования в части возмещения морального вреда подлежат частичному удовлетворению в размере 3000 грн.
Суд соглашается с доводами ответчика, понесенные истцом расходы на оплату юридических услуг в размере 5370, 00 грн. не является убытками в смысле ст. 1166 ГК Украины, и требование о взыскании с ответчика расходов на оплату юридических услуг в размере 5370, 00 грн., Не подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
В подтверждение понесенных расходов истцом предоставлены копия договора № П-103 от 05.02.2020, заключенного между ООО «Центр правовой помощи населению» и особа_1, предметом которого является предоставление юридических услуг по изготовлению проекта искового заявления в суд, консультации, согласно условиям которого стоимость юридических послуг составляет 5370, 00 грн .; и квитанции об уплате особа_1 ООО «Центр правовой помощи населению» 1500, 00 грн. и 3870, 00 грн. (А.с.26-27).
Согласно ч. 2 ст. 137 ГПК Украины по результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками. Для целей распределения судебных расходов: 1) размер расходов на юридическую помощь адвоката, в том числе гонорара адвоката за представительство в суде и другую юридическую помощь, связанную с деломю, включая подготовку к его рассмотрению, сбор доказательств и т.д., а также стоимость услуг помощника адвоката определяются согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи и на основании соответствующих доказательств объема оказанных услуг и выполненных работ и их стоимости, уплаченной или подлежащей уплате соответствующей стороной или третьим лицом; 2) размер суммы, подлежащей уплате в порядке компенсации расходов адвоката, необходимых для предоставления правовой помощи, устанавливается согласно условиям договора про предоставления юридической помощи на основании соответствующих доказательств, подтверждающих осуществление соответствующих расходов.
Согласно части третьей статьи 137 ГПК Украины для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных расходов участник дела дает детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовой помощи.
При взыскании расходов на правовую помощь следует учитывать, что лицо, такую ​​помощь оказывала, имеет бути адвокатом (статья 6 Закона Украины «Об адвокатуре и адвокатской деятельности») или другим специалистом в области права независимо от того, такое лицо участвовала в деле на основании доверенности, или соответствующего договора (статьи 12, 46, 56 ГПК Украины). Расходы на правовую помощь должны быть документально подтверждены и доказаны. Отсутствие документального подтверждения расходов на правовую помощь, а также расчета таких расходов является основанием для отказа в удовлетворении требований о возмещении таких расходов. Таким образом, если стороной будет документально доказано, что ею понесены расходы на правовую помощь, а именно: предоставлено договор на правовую помощь, акт приема-передачи оказанных услуг, платежные документы об оплате таких услуг, расчет таких расходов, то у суда отсутствуют основания для отказа во взыскании таких расходов стороне, в пользу которой принято судебное решение.
Договор о предоставлении юридических услуг заключен между истцом и ООО «Центр правовой помощи населению», в лице кассира-администратора, не является адвокатом или другим специалистом в области права, который имеет право по закону предоставлять такую ​​помощь. Кроме того, детального описания работ (оказанных услуг) и расчета таких понесенных расходов не предоставлено.
При обращении в суд истец освобожден от уплаты судебного сбора в части требования о взыскании задолженности по заработной плате на основании ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе», и понес судебные расходы по уплате государственной пошлины в размере 840 грн. 80 коп. в части требования прв взыскания морального вреда (а.с.35, 36).
Суд распределяет судебные расходы в соответствии с положениями ст. 141 ГПК Украины, и взимает с ответчика в доход государства судебный сбор в размере 840 грн. 80 коп., И в пользу истца судебные расходы по уплате государственной пошлины, пропорционально размеру удовлетворенных требований (15%) в размере 126, 12 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 84, 89, 247 ч.2, 264-265, 274-279 ГПК Украины, суд -
принял:
Иск особа_1 к обществу с ограниченной соответствуетльнисть «СКБ Укрэлектромаш» о взыскании задолженности по заработной плате и морального вреда, удовлетворить частично.
Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «СКБ Укрэлектромаш", код егрпоу № 23752688, расположенного по адресу: 61001 г.. Харьков, ул. Искринская, 37, в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, зарегистрированного по адресу: адрес_1, задолженность по заработной плате за период с августа 2019 по 09.09.2019 включительно в размере 14205 (четырнадцать тысяч двести пять) Грн. 28 коп., Без удержания из указанной суммы налога на добавленную стоимость и других обязательных платежей; и на возмещение морального вреда 3000 (три тысячи) грн., расходы по уплате государственной пошлины в размере 126 (сто двадцать шесть) рублей. 12 коп., А всего взыскать 17331 (семнадцать тысяч триста тридцать одну) грн. 40 коп.
В удовлетворении остальных исковых требований отказать.
Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «СКБ Укрэлектромаш", код егрпоу № 23752688, расположенного по адресу: 61001 г..Харьков, ул. Искринская, 37, в доход государства судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным судом.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение 30 дней со дня его провозглашения, непосредственно в суд апелляцийной инстанции
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.



Судья: Т.В. [П.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 643/3585/20
Провадження № 2/643/2351/20

рішення
іменем україни
20.08.2020 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Новакової Т.С.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «СКБ «Укрелектромаш» заборгованість по заробітній платі за період з серпня 2019 по вересень 2019 у розмірі 14205 грн. 28 коп., та на відшкодування моральної шкоди 20 000, 00 грн., а також понесені ним збитки на оплату юридичних послуг у розмірі 5370, 00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 15.03.2019 по 09.09.2019 перебував з відповідачем у трудових відносинах. Відповідно до укладеного між ним та відповідачем Трудового договору від 15.03.2019, він був прийнятий на роботу до ТОВ «СКБ «Укрелектромаш» на посаду провідного інженера-електроніка до відділу головного механіка. Заробітна плата відповідачем виплачувалась із затримками через фінансові труднощі у відповідача, у зв`язку з чим йому було запропоновано звільнитися за угодою сторін. 09.09.2019 він був звільнений за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. В день звільнення роботодавець не здійснив з ним розрахунку та не виплатив заробітну плату за серпень і вересень 2019. Відповідно до розрахункового листа за серпень 2019 суму до виплати складала 8009, 75 грн., відповідно до розрахункового листа за вересень 2019 сума до виплати складала 6195, 53 грн. Позивач зазначає, що дії відповідача призвели до моральних страждань і переживань. Оскільки роботодавець відмовляється виконати свої зобов`язання з виплати належної позивачу заборгованості, у позивача виник психоемоційний стрес, він змушений виступати в ролі прохача, що грубо порушує його людську гідність. Крім того, його дружина, якій встановлена ІІІ група інвалідності, наразі непрацевлаштована, має тяжке захворювання та потребує оперативного втручання та лікування, оплатити яке він не мав можливості через відсутність грошових коштів.
Ухвалою судді від 16.03.2020 відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Також даною ухвалою суду визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.
Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі без повідомлення сторін була направлена позивачу та відповідачу, та отримана ними.
У наданий в ухвалі час, з урахуванням положень п. 3 Розділу ХІІ (Прикінцеві положення) ЦПК України, доповненим згідно із Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (covid-19)», та згідно із Законом України № 731-ІХ від 18.06.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19)», від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не наведено жодних доказів на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем по виплаті заробітної плати та її розмір, розрахункові листи, на які посилається позивач як на єдину підставу своїх вимог, мають невідоме походження, оскільки роздруковані з комп`ютера та не завірені роботодавцем, отже, не є допустим доказом наявності та розміру заборгованості по заробітній платі. Крім того, позивач просить стягнути заборгованість по заробітній платі без зазначення, що ця сума включає в себе податки та збори, що порушує право відповідача, як роботодавця, оскільки призводять до подвійного стягнення. Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди відповідач зазначає, що позивачем у позові не зазначено, в чому саме полягає завдана йому моральна шкода, яких саме моральних страждань він зазнав, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, при цьому жодних доказів на підтвердження заподіяння моральної шкоди відповідачем, ступінь страждань позивачем не надано. Щодо вимоги про стягнення 5370, 00 грн., витрачених позивачем на отримання юридичних послуг, відповідач зазначає, що така сума не може розглядатися як завдані позивачу збитки, та не можуть бути віднесені до судових витрат, зокрема, до витрат на професійну правничу допомогу, оскільки юридичні послуги надані позивачу ТОВ «Центр правової допомоги населенню», який є юридичною особою, а не адвокатом.
Також відповідачем подане клопотання про відстрочення виконання ухвали суду про витребування доказів до закінчення дії карантину на території України, продовжити строк розгляду справи на строк дії карантину. На обґрунтування клопотання зазначає, що у зв`язку із введенням на всій території України карантину з 12.03.2020 підприємство не має матеріально-технічної та кадрової можливості виконати ухвалу суду про витребування доказів.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що роботодавець, відповідно до вимог ст. 110 КЗпП України і ст. 30 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати, тобто йдеться про безумовний обов`язок роботодавця надати працівнику розрахунковий лист із відомостями про заробітну плату, отже твердження відповідача про недопустимість наданих позивачем розрахункових листів, які надавалися саме відповідачем, у якості доказів наявності заборгованості по заробітній платі, є безпідставними. Щодо твердження відповідача про порушення його прав як роботодавця через нібито подвійне стягнення податків і зборів, позивач зазначає, що відповідачем вже здійснено розрахунок необхідних відрахувань податків і зборів, визначено їх суму, що підтверджується розрахунковими листками, та за даними особистого кабінету пенсійного фонду податки підприємством були сплачені з повної суми нарахувань за кожен місяць і суми співпадають з розрахунковими листами, оте доводи відповідача про подвійне стягнення податків і зборів при виплаті заборгованості по заробітній платі є надуманими і не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову. Відповідачем не надано доказів, які спростовують розмір заборгованості з заробітної плати або її наявності. Щодо заперечень відповідача щодо вимоги про стягнення моральної шкоди позивач зазначає, що відповідачем порушено його законні права через невиплату заробітної плати, внаслідок чого порушено звичайний для нього уклад життя, що завдало моральних страждань, які виразилися в переживаннях пов`язаних із необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права. Позивач зазначає, що ним неодноразово самостійно вживалися заходи, спрямовані на отримання заборгованості із заробітної плати за період серпень, вересень 2019, він не може отримати грошові кошти за виконану роботу вже майже 8 місяців. Зазначені обставини потягли необхідність його звернення до спеціалістів у сфері юриспруденції через відсутність в нього спеціальних знань, а отже, сплачені ним на користь ТОВ «Центр правової допомоги населенню» грошові кошти у розумінні ст. 1166 ЦК України, є збитками. Також, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 301/1894/17, при стягнені витрат на правову допомогу необхідно врахувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору. При цьому витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні, а й у разі вчинення інших дій за його межами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За наслідками розгляду клопотання відповідача про відстрочення виконання ухвали суду про витребування доказів суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Аналіз зазначеної норми закону свідчить про те, що поновлення строку є правом, а не обов`язком суду.
Відповідно до положень ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Копія ухвали про витребування доказів отримана відповідачем 23.04.2020.
Враховуючи час, з якого справа перебуває в провадженні суду, характер спірних правовідносин, які є трудовими, а також предметом спору, зокрема, стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про надання додаткового часу, до закінчення карантину, на виконання ухвали про витребування доказів, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, сторони надають свої пояснення, заяви по суті засобами поштового зв`язку, та відповідачем не доведено відсутність в нього матеріально-технічної та кадрової можливості виконати ухвалу суду.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про надання додаткового часу на виконання ухвали суду про витребування доказів.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що особа_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «СКБ «Укрелектромаш» з 15.03.2019 по 09.09.2019, на підставі наказу ПАТ «СКБ «Укрелектромаш» № 103-к від 09.09.2019 його звільнено 09.09.2019 за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується наданою позивачем копією трудової книжки.
Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ухвалою від 16.03.2020 при відкритті провадження у справі судом зобов`язано ТОВ «СКБ Укрелектромаш» надати до Московського районного суду м. Харкова в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали, розрахунок та довідку про заборгованість по заробітній платі перед особа_1 .
Копія ухвали про витребування доказів направлена відповідачу до виконання, отримана відповідачем 23.04.2020, що підтверджується розпискою на поштовому зворотному повідомленні.
Відповідно до положень ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причини доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ.
Відповідно до наданих позивачем копій розрахункових листів, за серпень 2019 йому нарахована заробітна плата у розмірі 8009 грн. 75 коп., за вересень 2019 - 6195 грн. 53 коп. Як вбачається з вказаних розрахункових листів, зазначені суми вказані з урахуванням утриманих обов`язкових податків та зборів.
Враховуючи, що відповідачем на вимогу суду не надані докази, які підтверджують розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем, чому суд всебічно сприяв, суд визнає факт наявності та розміру заборгованості по заробітній платі перед позивачем за період з серпня 2019 по 09.09.2019 включно, у розмірі 14205 грн. 28 коп. (8009, 75 + 6195, 53).
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оплату праці », ч.1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч.3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», ч.5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (ч.6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Всупереч норм КЗпП України та Конституції України відповідач ПАТ «СКБ «Укрелектромаш» не здійснювало виплату заробітної плати позивачу, в зв`язку з чим станом на день звільнення позивача 09.09.2019 утворилась заборгованість по заробітній платі у розмірі 14205 грн. 28 коп., яка підлягає стягненню.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в абз. 5 п. 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Судом встановлено, що у зв`язку з неможливістю з вини відповідача отримати при звільненні заробітну плату, позивачу завдана моральна шкода, що виразилась у моральних переживаннях, в зв`язку з відсутністю грошей.
Разом з тим, позивач не надав розрахунок та обґрунтування розміру моральної шкоди, а тому керуючись передбаченими ст. 3 ЦК України загальними засадами справедливості, добросовісності і розумності, враховуючи особливості конкретної справи, позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 3000 грн.
Суд погоджується з доводами відповідача, що понесені позивачем витрати на оплату юридичних послуг у розмірі 5370, 00 грн. не є збитками в розумінні ст. 1166 ЦК України, та вимога про стягнення з відповідача витрат на оплату юридичних послуг у розмірі 5370, 00 грн., не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підтвердження понесених витрат позивачем надані копія договору № П-103 від 05.02.2020, укладеного між ТОВ «Центр правової допомоги населенню» та особа_1 , предметом якого є надання юридичних послуг з виготовлення проекту позовної заяви до суду, консультації, відповідно до умов якого вартість юридичних послуг становить 5370, 00 грн.; та квитанції про сплату особа_1 ТОВ «Центр правової допомоги населенню» 1500, 00 грн. та 3870, 00 грн. (а.с.26-27).
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Договір про надання юридичних послуг укладений між позивачем та ТОВ «Центр правової допомоги населенню», в особі касира-адміністратора, який не є адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, який має право за законом надавати таку допомогу. Крім того, детального опису робіт (наданих послуг) та розрахунку таких понесених витрат не надано.
При зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору в частині вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», та поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. в частині вимоги про стягнення моральної шкоди (а.с.35, 36).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., та на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених вимог (15%) у розмірі 126, 12 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 84, 89, 247 ч.2, 264-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш», код єдрпоу № 23752688, розташованого за адресою: 61001 м. Харків, вул. Іскринська, 37, на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , зареєстрованого за адресою: адреса_1 , заборгованість по заробітній платі за період з серпня 2019 по 09.09.2019 включно у розмірі 14205 (чотирнадцять тисяч двісті п`ять) грн. 28 коп., без утримання із вказаної суми податку на додану вартість та інших обов`язкових платежів; та на відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 126 (сто двадцять шість) грн. 12 коп., а всього стягнути 17331 (сімнадцять тисяч триста тридцять одну) грн. 40 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш», код єдрпоу № 23752688, розташованого за адресою: 61001 м. Харків, вул. Іскринська, 37, в дохід держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.



Суддя: Т.В. Поліщук