АТ "СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ": невыплата зарплаты
Дело № 643/4025/20
Производство № 2/643/2437/20
решение
именем украины
20.08.2020 Московский районный суд. В составе:
председательствующего [П.] Т.В.,
с участием секретаря судебного заседания [Н.] Т.С.,
рассмотрев в помещении суда в г.. Харькове в порядке упрощенного искового производства без вызова участников дела гражданское дело по иску лицо_1 к обществу с ограниченной ответственностью «СКБ Укрэлектромаш» о взыскании задолженности по заработной плате и компенсации за невикористаю отпуск, среднего заработка за время вынужденного прогула, -
в с т а н о в и л:
Истец обратился в суд с иском, в котором просит взыскать с ООО «СКБ« Укрэлектромаш »задолженность по заработной плате за период с сентября 2019 по 04.02.2020, компенсацию за неиспользованный отпуск в общем размере 25 468 грн. и средний заработок за время вынужденного прогула ко дню принятия решения по делу.
Исковые требования истец обосновывает тем, что она с 03.12.2011 находилась с ответчиком в трудовыхх отношениях. Приказом № 14-к от 04.02.2020 истец уволен по собственному желанию. В день ее освобождения 04.02.2020 ответчиком начисленная но не выплачена истцу заработная плата за период с сентября 2019 по 04.02.2020 и компенсация за неиспользованный отпуск на общую сумму 25468 грн. Истец считает действия ответчика незаконными.
Определением судьи от 16.04.2020 открыто производство по делу и определено, что дело будет рассматриваться по правилам упрощенного искового производства без вызова участников дела. Также данным постановлением суда определены сроки для представления сторонами отзыва на исковое заявление, ответы на отзыв, возражения и обязано ответчика предоставить в суд расчет и справку о задолженности по заработной плате перед особа_1 и справку о размере среднего заработка последней.
Копию постановления об открытии упрощенного искового производства по делу без уведомления сторон было направлено истцу и ответчику, полученной ими.
В предоставленный в постановлении время, с учетомположений п. 3 раздела ХИИ (Заключительные положения) ГПК Украины, дополненным в соответствии с Законом Украины № 540-их от 30.03.2020 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, направленных на обеспечение дополнительных социальных и экономических гарантий в связи с распространением коронавирусной болезни (covid-19) »и в соответствии с Законом Украины № 731-их от 18.06.2020« О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно течения процессуальных сроков во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19) », от сторон не поступило возражение против рассмотрения дела по правилам упрощенного искового производства или ходатайство о рассмотрении дела в судебном заседании с извещением сторон.
Ответчиком представлено ходатайство, в котором он просит суд продлить ему срок для подачи отзыва на исковое заявление на срок действия карантина, отсрочить исполнение постановления суда об истребовании доказательств до окончания действия карантина натерритории Украины, продлить срок рассмотрения дела на срок действия карантина. В обоснование ходатайства отмечает, что в связи с введением на всей территории Украины карантина с 12.03.2020 предприятие не имеет материально-технической и кадровой возможности выполнить решение суда об истребовании доказательств и подать отзыв.
Несмотря на то, что дело рассматривается по правилам упрощенного искового производства без уведомления сторон, в соответствии с ч. 2 статьи 247 ГПК Украины фиксирования судебного процесса поа помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось.
По результатам рассмотрения ходатайства ответчика об отсрочке исполнения решения суда об истребовании доказательств, продление срока на подачу отзыва на исковое заявление суд отмечает следующее.
Согласно п. 3 раздела ХII «Заключительные положения» ГПК Украины во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), суд по заявлению участников дела и лиц, не брали участия в деле, если суд решил вопрос об их правах, интересы и (или) обязанности (при наличии у них права на совершение соответствующих процессуальных действий, предусмотренных настоящим Кодексом), восстанавливает процессуальные сроки, установленные нормами настоящего Кодекса, если признает причины их пропуска уважительными и такими, обусловленные ограничениями, введенными в связи с карантином. Суд может восстановить соответствующий срок как до, так и после его окончания.
Суд по заявлению лица продолжает процессуальный срок, усталенный судом, если невозможность совершения соответствующей процессуальной действия в определенный срок обусловлена ограничениями, введенными в связи с карантином.
Анализ указанной нормы закона свидетельствует о том, что восстановление срока является правом, а не обязанностью суда.
В соответствии с положениями ст. 127 ГПК Украины суд по заявлению участника дела восстанавливает пропущенный процессуальный срок, установленный законом, если признает причины его пропуска уважительными, кроме случаев, когда настоящим Кодексом установлена невозможность такогообновления.
Установленный судом процессуальный срок может быть продлен судом по заявлению участника дела, поданной до истечения этого срока, или по инициативе суда.
Если иное не установлено законом, заявление о восстановлении процессуального срока, установленного законом, рассматривается судом, в котором надлежит совершить процессуальное действие, в отношении которого пропущен срок, а заявление о продлении процессуального срока, установленного судом, - судом, который установил срок, без уведомления участников дела.
Одночасно с подачей заявления о восстановлении процессуального срока должно быть совершено процессуальное действие (подана заявление, жалоба, документы и т.п.), в отношении которого пропущен срок.
Пропуск срока, установленного законом или судом участнику дела для представления доказательств, других материалов или совершение определенных действий, не освобождает такого участника от обязанности совершить соответствующее процессуальное действие.
Копия постановления об истребовании доказательств и о необходимости предоставления отзыва получена ответчиком 30.04.2020.
Учитывая время, с которого справа находится в производстве суда, характер спорных правоотношений, являются трудовыми, а также предмет спора, которым является, в частности, взыскании начисленной, но невыплаченной заработной платы, суд пришел к выводу об отказе в удовлетворении ходатайства о предоставлении дополнительного времени, до окончания карантина, во исполнение постановления об истребовании доказательств и на подачу отзыва на исковое заявление, учитывая, что дело рассматривается в порядке упрощенного искового производства без вызова участников дела, стороны надают свои объяснения, заявления по существу средствами почтовой связи, и ответчиком доказано отсутствие у него материально-технической и кадровой возможности выполнить решение суда.
Учитывая вышеизложенное, суд отказывает в удовлетворении ходатайства ответчика о предоставлении дополнительного времени на выполнение постановления суда об истребовании доказательств и продлении срока на подачу отзыва.
Исследовав материалы дела, судом установлены следующие обстоятельства соответствии со ст.
Судом установлено, что освба_1 находилась в трудовых отношениях с ОАО «СКБ« Укрэлектромаш », на основании приказа ОАО« СКБ «Укрэлектромаш» № 14-к от 04.02.2020 он уволен 04.02.2020 по собственному желанию на основании ст. 38 КЗоТ Украины, что подтверждается предоставленной истцом копией трудовой книжки и копии приказа.
Согласно ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, устаних настоящим Кодексом.
Согласно ч.1 ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Постановлением от 16.04.2020 при открытии производства по делу судом обязано ООО «СКБ Укрэлектромаш» предоставить в Московский районный суд. Харькова в п`ятнадцятиденний срок со дня получения копии постановления, Расчетнаяк и справку о задолженности по заработной плате перед особа_1 и справку о размере среднего заработка последней.
Копия постановления об истребовании доказательств направлена ответчику к исполнению, полученная ответчиком 30.04.2020, что подтверждается распиской в почтовом обратном сообщении.
В соответствии с положениями ч. 10 ст. 84 ГПК Украины в случае непредставления участником дела по неуважительным причинам или без уведомления причины доказательств, истребованных судом, суд в зависимости от того, какое лицо уклоняется вид их представления, а также какое значение имеют эти доказательства, может признать обстоятельство, для выяснения которой витребовувався доказательство.
Согласно предоставленным истцом копий расчетных листов по январь 2020 ей начислена заработная плата в размере 5673 грн. 87 коп. До выплаты с учетом удержанных обязательных взносов - 4567, 46 грн., А за февраль 2020 - 3815 грн. 65 коп., Из которых - 3113 грн. 40 коп. - компенсация отпуска, выплате с учетом удержанных обязательных взносов - 3071, 60 грн., При цем общая задолженность ответчика перед истцом на 04.02.2020 составляет 25468, 15 грн.
Учитывая, что ответчиком по требованию суду не предоставлены доказательства, подтверждающие размер задолженности по заработной плате перед истцом, почему суд всесторонне способствовал суд признает факт наличия и размера задолженности по заработной плате перед истцом за период с сентября 2019 по 04.02.2020 включительно, учитывая компенсацию за неиспользованный отпуск в размере 25 468 грн. 15 коп. И как видно из нАдан расчетных листов, указанная сумма указана с учетом удержанных обязательных взносов.
Согласно ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда», ч.1 ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представьми, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч.3 ст. 15 Закона Украины «Об оплате труда», ч.5 ст. 97 КЗоТ Украины оплата труда работников предприятия осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются предприятием после выполнения обязательств по оплате труда.
своевременностьь и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности (ч.6 ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда».
Согласно ст.43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Гражданам гарантируется защитаот незаконного увольнения. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии с положениями ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при уволеннон, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Вопреки норм КЗоТ Украины и Конституции Украины ответчик ОАО «СКБ« Укрэлектромаш »не осуществляло выплату заработной платы истцу, а также не выплатило истцу компенсацию за время неиспользОристано отпуска, в связи с чем по состоянию на день увольнения истца 04.02.2020 образовалась задолженность в размере 25468 грн. 15 коп., С учетом удержанных обязательных взносов, подлежащей взысканию.
Частью 1 ст. 117 КЗоТ предусмотрено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить працивникови его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно абз. 1 п. 20 п. 21 Постановления Пленума Верховного Суда Украины №13 от 24.12.1999 установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований орасчет, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведенные его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности. При определении средней заработной платы следует исходить из того, что во всех случаях, когда по действующему законодательству она сохраняется за работниками предприятий, Учреждений, организаций, это следует делать в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины №100 от 8 февраля 1995 Этот нормативный акт не применяется только тогда, когда средняя заработная плата определяется для возмещения вреда, причиненного повреждением здоровья я, и назначения пенсии.
Согласно абз. 3 п. 2, п. 8 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 08.02.1995 г.. (Далее - Порядок) среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Работникам, проработавшим на предприятии, в учреждении, организации менее двух календарных месяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время. Начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения сэрдньоденного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Согласно содержанию п.п. 3, 4Порядка при исчислении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения включаются: основная заработная плата; доплаты и надбавки (за сверхурочную работу и работу в ночное время, совмещение профессий и должностей, расширение зон обслуживания или выполнение повышенных объемов работ рабочими-почасовикаы; высокие достижения в труде (высокое профессиональное мастерство), условия труда; интенсивность труда, руководство бригадой, выслугу лет и другие); производственные премии и премии за экономию конкретных видовтоплива, электроэнергии и тепловой энергии; вознаграждение по итогам годовой работы и выслугу лет и т. Премии включаются в заработок того месяца, на который они приходятся согласно расчетной ведомости на заработную плату. Премии, выплачиваемые за квартал и более длительный промежуток времени, при исчислении средней заработной платы за последние два календарных месяца, включаются в заработок в части, соответствующей количеству месяцев в расчетном периоде. В случае если число рабочих дней в разрахунковому периоде отработано не полностью, премии, вознаграждения и другие поощрительные выплаты при исчислении средней заработной платы за последние два календарных месяца учитываются пропорционально времени, отработанному в расчетном периоде. Все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и т.п., за исключением отчислений из заработной платы лиц, осужденных по приговору суда дв исправительных работ без лишения свободы.
При исчислении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения согласно действующему законодательству, не учитываются, в частности, единовременные выплаты (компенсация за неиспользованный отпуск, материальная помощь, помощь работникам, уходящим на пенсию, выходное пособие и т.д.), компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты. При исчислении средней заработной платы за последние два месяца, также не враховуються выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работника (за время выполнения государственных и общественных обязанностей, ежегодного и дополнительного отпусков, командировки и т.д.) и помощь в связи с временной нетрудоспособностью.
Ответчик не предоставил суду доказательств в подтверждение факта осуществления расчета с истцом начисленную, но не выплаченную заработную плату за время задержки, суд осуществляет расчет за все время задержки, то есть с даты увольнения истца до даты принятиярешения по делу.
Истец предоставил в суд расчеты начисленной ответчиком заработной платы только за январь и февраль 2020 года. Ответчик не выполнил решение суда об истребовании доказательств в подтверждение суммы заработной платы начисленной истцу за два последних календарных месяца, предшествующих дню освобождения (декабрь 2019, январь 2020), суд рассчитывает среднедневная заработная плата исходя из представленных доказательств (л.д. 8 -9).
Суд установил, что среднедневная заработная плата истца За последниеи 2 календарных месяца работы, предшествующих дню освобождения (4 февраля 2020) составляет 235, 92 грн. (4723, 87 грн. - заработная плата истца за январь + 702, 25 грн. - заработная плата истца за февраль / 23 отработанных истцом дней в январе и феврале вместе). Указанные суммы определены без учета компенсации за отпуск и компенсации невыплаченной заработной платы, соответствующей п бы, л, п. 4 Порядка. Указанные выше суммы определены в том размере, в котором они начислены, без исключения суммотчисления на налоги и другие обязательные платежи, соответствует Порядку.
Истец была освобождена 04.02.2020, что подтверждается копией приказа об увольнении (а 4), а решение по делу принято 20.08.2020, следовательно период задержки расчета при увольнении истца составляет 146 рабочих дня.
Таким образом, с ответчика подлежит взысканию 34444, 32 грн. (235, 92 грн. - среднедневная заработная плата истца за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих дню освобождения * 146 рабочих дней - период сатримкы расчета при увольнении) в связи с задержкой расчета при увольнении и 25468, 15 грн. - задолженность по заработной плате в связи с сентября 2019 по 04.02.2020 и компенсация за неиспользованный ежегодный основной отпуск.
Согласно разъяснений Пленума Верховного Суда Украины, предоставленных в абз. 5 п. 6 Постановления № 13 от 24.12.1999 г. «О практике применения судами законодательства об оплате труда» удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он выходыв при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Как следует из копий расчетных листов, предоставленных истцом в подтверждение задолженности ответчика, сумма общей задолженности ответчика перед истцом указана уже с содержанием налогов и дрших обязательных платежей. При этом средняя заработная плата за время вынужденного прогула была вычислена судом без вычета суммы на налоги и другие обязательные платежи, соответствует Порядка, а потому с этой суммы подлежит удержанию подоходный налог и другие обязательные платежи.
При обращении в суд истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе». Суд распределяет судебные расходы в соответствии с положениями ст. 141 ГПК Украины, и взимает с ответчика вдоход государства судебный сбор в размере 840 грн. 40 коп.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 84, 89, 247 ч.2, 264-265, 274-279 ГПК Украины, суд -
принял:
Иск особа_1 к обществу с ограниченной ответственностью «СКБ Укрэлектромаш» о взыскании задолженности по заработной плате и компенсации за неиспользованный отпуск, среднего заработка за время вынужденного прогула удовлетворить.
Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «СКБ Укрэлектромаш", код егрпоу № 23752688, расположенного по адресу: 61001 г.. Харьков, ул. Искринская, 37, в пользу особа_1, информация_1, рнокпп: номер_1, зарегистрированная по адресу: адрес_1, задолженность по заработной плате за период с сентября 2019 по 04.02.2020 включительно и компенсацию за время неиспользованного ежегодного отпуска в размере 25468 (двадцать пять тысяч четыреста шестьдесят восемь) грн. и средний заработок за время вынужденного прогула за период с 04.02.2020 по день принятия этого решения в размере 34444 (тридцать четыреодин тысяча четыреста сорок четыре) грн. 32 коп., С удержанием из указанной суммы налога на добавленную стоимость и других обязательных платежей, а всего взыскать 59912 (пятьдесят девять девятьсот двенадцать) рублей. 32 коп. (Без учета содержания с суммы среднего заработка за время вынужденного прогула за указанный выше период налога на добавленную стоимость и других обязательных платежей).
Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «СКБ Укрэлектромаш", код егрпоу № 23752688, расположенного по адресу: 61001 м. Харьков, ул. Искринская, 37, в доход государства судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным судом.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение 30 дней со дня его провозглашения, непосредственно в суд Апеляцийнои инстанции
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Судья: Т.В. [П.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 643/4025/20
Провадження № 2/643/2437/20
рішення
іменем україни
20.08.2020 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Новакової Т.С.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «СКБ «Укрелектромаш» заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2019 по 04.02.2020, компенсацію за невикористану відпустку у загальному розмірі 25468 грн. та середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня ухвалення рішення у справі.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з 03.12.2011 перебувала з відповідачем у трудових відносинах. Наказом № 14-к від 04.02.2020 позивач звільнена за власним бажанням. На день її звільнення 04.02.2020 відповідачем нарахована але не виплачена позивачу заробітна плата за період з вересня 2019 по 04.02.2020 та компенсація за невикористану відпустку загальною сумою 25468 грн. Позивач вважає дії відповідача незаконними.
Ухвалою судді від 16.04.2020 відкрито провадження у справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Також даною ухвалою суду визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення і зобов`язано відповідача надати до суду розрахунок та довідку про заборгованість по заробітній платі перед особа_1 і довідку про розмір середнього заробітку останньої.
Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі без повідомлення сторін було направлено позивачу та відповідачу, яка була отримана ними.
У наданий в ухвалі час, з урахуванням положень п. 3 Розділу ХІІ (Прикінцеві положення) ЦПК України, доповненим згідно із Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (covid-19)», та згідно із Законом України № 731-ІХ від 18.06.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19)», від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідачем подане клопотання, у якому він просить суд продовжити йому строк для подання відзиву на позовну заяву на строк дії карантину, відстрочити виконання ухвали суду про витребування доказів до закінчення дії карантину на території України, продовжити строк розгляду справи на строк дії карантину. На обґрунтування клопотання зазначає, що у зв`язку із введенням на всій території України карантину з 12.03.2020 підприємство не має матеріально-технічної та кадрової можливості виконати ухвалу суду про витребування доказів та подати відзив.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За наслідками розгляду клопотання відповідача про відстрочення виконання ухвали суду про витребування доказів, продовження строку на подачу відзиву на позовну заяву суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Аналіз зазначеної норми закону свідчить про те, що поновлення строку є правом, а не обов`язком суду.
Відповідно до положень ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Копія ухвали про витребування доказів та про необхідність надання відзиву отримана відповідачем 30.04.2020.
Враховуючи час, з якого справа перебуває в провадженні суду, характер спірних правовідносин, які є трудовими, а також предмет спору, яким є, зокрема, стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про надання додаткового часу, до закінчення карантину, на виконання ухвали про витребування доказів та на подачу відзиву на позовну заяву, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, сторони надають свої пояснення, заяви по суті засобами поштового зв`язку, та відповідачем не доведено відсутність в нього матеріально-технічної та кадрової можливості виконати ухвалу суду.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про надання додаткового часу на виконання ухвали суду про витребування доказів та продовження строку на подачу відзиву.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що особа_1 перебувала у трудових відносинах з ПАТ «СКБ «Укрелектромаш», на підставі наказу ПАТ «СКБ «Укрелектромаш» № 14-к від 04.02.2020 її звільнено 04.02.2020 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується наданою позивачем копією трудової книжки та копією наказу.
Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ухвалою від 16.04.2020 при відкритті провадження у справі судом зобов`язано ТОВ «СКБ Укрелектромаш» надати до Московського районного суду м. Харкова в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали, розрахунок та довідку про заборгованість по заробітній платі перед особа_1 і довідку про розмір середнього заробітку останньої.
Копія ухвали про витребування доказів направлена відповідачу до виконання, отримана відповідачем 30.04.2020, що підтверджується розпискою на поштовому зворотному повідомленні.
Відповідно до положень ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причини доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ.
Відповідно до наданих позивачем копій розрахункових листів за січень 2020 року їй нарахована заробітна плата в розмірі 5673 грн. 87 коп., до виплати з урахуванням утриманих обов`язкових внесків - 4567, 46 грн., а за лютий 2020 року - 3815 грн. 65 коп., з яких - 3113 грн. 40 коп. - компенсація відпустки, до виплати з урахуванням утриманих обов`язкових внесків - 3071, 60 грн., при цьому загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.02.2020 складає 25468, 15 грн.
Враховуючи, що відповідачем на вимогу суду не надані докази, які підтверджують розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем, чому суд всебічно сприяв, суд визнає факт наявності та розміру заборгованості по заробітній платі перед позивачем за період з вересня 2019 по 04.02.2020 включно, враховуючи компенсацію за невикористану відпустку, у розмірі 25468 грн. 15 коп. Та як вбачається з наданих розрахункових листів, зазначена сума вказана з урахуванням утриманих обов`язкових внесків.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оплату праці », ч.1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч.3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», ч.5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (ч.6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Всупереч норм КЗпП України та Конституції України відповідач ПАТ «СКБ «Укрелектромаш» не здійснювало виплату заробітної плати позивачу, а також не виплатило позивачу компенсацію за час невикористаної відпустки, у зв`язку з чим станом на день звільнення позивача 04.02.2020 утворилась заборгованість у розмірі 25468 грн. 15 коп., з урахуванням утриманих обов`язкових внесків, яка підлягає стягненню.
Частиною 1 ст. 117 КЗпП передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до абз. 1 п. 20, п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 р. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.
Відповідно до абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. (далі - Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до змісту п.п. 3, 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовикаи; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо) , компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту здійснення розрахунку з позивачем за нараховану, але не виплачену заробітну плату за час затримки, тому суд здійснює розрахунок за весь час затримки, тобто з дати звільнення позивача до дати ухвалення рішення по справі.
Позивач надав до суду розрахунки нарахованої відповідачем заробітної плати тільки за січень та лютий 2020 року. Відповідач не виконав ухвалу суду про витребування доказів на підтвердження суми заробітної плати нарахованої позивачу за два останні календарні місяці, що передують дню звільнення (грудень 2019, січень 2020), а тому суд розраховує середньоденну заробітну плату виходячи з наданих доказів (а.с. 8-9).
Суд встановив, що середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення (04 лютого 2020 року) становить 235, 92 грн. (4723, 87 грн. - заробітна плата позивача за січень + 702, 25 грн. - заробітна плата позивача за лютий / 23 відпрацьованих позивачем днів у січні та лютому разом). Вказані суми визначені без врахування компенсації за відпустку та компенсації невиплаченої заробітної плати, що відповідає п.п. б, л, п. 4 Порядку. Вказані вище суми визначені у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки та інші обов`язкові платежі, що відповідає Порядку.
Позивач була звільнена 04.02.2020, що підтверджується копією наказу про звільнення (а.с. 4), а рішення у справі ухвалене 20.08.2020, отже період затримки розрахунку при звільненні позивача складає 146 робочих дня.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 34444, 32 грн. (235, 92 грн. - середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення * 146 робочих днів - період затримки розрахунку при звільненні) у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні та 25468, 15 грн. - заборгованість по заробітній платі у з вересня 2019 по 04.02.2020 і компенсація за невикористану щорічну основну відпустку.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в абз. 5 п. 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Як вбачається з копій розрахункових листів, наданих позивачем на підтвердження заборгованості відповідача, сума загальної заборгованості відповідача перед позивачем зазначена вже з утриманням податків та інших обов`язкових платежів. При цьому середня заробітна плата за час вимушеного прогулу була обчислена судом без відрахування суми на податки та інші обов`язкові платежі, що відповідає Порядку, а тому з цієї суми підлягає утриманню прибутковий податок та інші обов`язкові платежі.
При зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 840 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 84, 89, 247 ч.2, 264-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш», код єдрпоу № 23752688, розташованого за адресою: 61001 м. Харків, вул. Іскринська, 37, на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп: номер_1 , зареєстрована за адресою: адреса_1 , заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2019 по 04.02.2020 включно та компенсацію за час невикористаної щорічної відпустки у розмірі 25468 (двадцять п`ять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн., та середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.02.2020 по день ухвалення цього рішення у розмірі 34444 (тридцять чотири тисячі чотириста сорок чотири) грн. 32 коп., з утриманням із вказаної суми податку на додану вартість та інших обов`язкових платежів, а всього стягнути 59912 (п`ятдесят дев`ять дев`ятсот дванадцять) грн. 32 коп. (не враховуючи утримання з суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаний вище період податку на додану вартість та інших обов`язкових платежів).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш», код єдрпоу № 23752688, розташованого за адресою: 61001 м. Харків, вул. Іскринська, 37, в дохід держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Т.В. Поліщук
Производство № 2/643/2437/20
решение
именем украины
20.08.2020 Московский районный суд. В составе:
председательствующего [П.] Т.В.,
с участием секретаря судебного заседания [Н.] Т.С.,
рассмотрев в помещении суда в г.. Харькове в порядке упрощенного искового производства без вызова участников дела гражданское дело по иску лицо_1 к обществу с ограниченной ответственностью «СКБ Укрэлектромаш» о взыскании задолженности по заработной плате и компенсации за невикористаю отпуск, среднего заработка за время вынужденного прогула, -
в с т а н о в и л:
Истец обратился в суд с иском, в котором просит взыскать с ООО «СКБ« Укрэлектромаш »задолженность по заработной плате за период с сентября 2019 по 04.02.2020, компенсацию за неиспользованный отпуск в общем размере 25 468 грн. и средний заработок за время вынужденного прогула ко дню принятия решения по делу.
Исковые требования истец обосновывает тем, что она с 03.12.2011 находилась с ответчиком в трудовыхх отношениях. Приказом № 14-к от 04.02.2020 истец уволен по собственному желанию. В день ее освобождения 04.02.2020 ответчиком начисленная но не выплачена истцу заработная плата за период с сентября 2019 по 04.02.2020 и компенсация за неиспользованный отпуск на общую сумму 25468 грн. Истец считает действия ответчика незаконными.
Определением судьи от 16.04.2020 открыто производство по делу и определено, что дело будет рассматриваться по правилам упрощенного искового производства без вызова участников дела. Также данным постановлением суда определены сроки для представления сторонами отзыва на исковое заявление, ответы на отзыв, возражения и обязано ответчика предоставить в суд расчет и справку о задолженности по заработной плате перед особа_1 и справку о размере среднего заработка последней.
Копию постановления об открытии упрощенного искового производства по делу без уведомления сторон было направлено истцу и ответчику, полученной ими.
В предоставленный в постановлении время, с учетомположений п. 3 раздела ХИИ (Заключительные положения) ГПК Украины, дополненным в соответствии с Законом Украины № 540-их от 30.03.2020 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, направленных на обеспечение дополнительных социальных и экономических гарантий в связи с распространением коронавирусной болезни (covid-19) »и в соответствии с Законом Украины № 731-их от 18.06.2020« О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно течения процессуальных сроков во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19) », от сторон не поступило возражение против рассмотрения дела по правилам упрощенного искового производства или ходатайство о рассмотрении дела в судебном заседании с извещением сторон.
Ответчиком представлено ходатайство, в котором он просит суд продлить ему срок для подачи отзыва на исковое заявление на срок действия карантина, отсрочить исполнение постановления суда об истребовании доказательств до окончания действия карантина натерритории Украины, продлить срок рассмотрения дела на срок действия карантина. В обоснование ходатайства отмечает, что в связи с введением на всей территории Украины карантина с 12.03.2020 предприятие не имеет материально-технической и кадровой возможности выполнить решение суда об истребовании доказательств и подать отзыв.
Несмотря на то, что дело рассматривается по правилам упрощенного искового производства без уведомления сторон, в соответствии с ч. 2 статьи 247 ГПК Украины фиксирования судебного процесса поа помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось.
По результатам рассмотрения ходатайства ответчика об отсрочке исполнения решения суда об истребовании доказательств, продление срока на подачу отзыва на исковое заявление суд отмечает следующее.
Согласно п. 3 раздела ХII «Заключительные положения» ГПК Украины во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), суд по заявлению участников дела и лиц, не брали участия в деле, если суд решил вопрос об их правах, интересы и (или) обязанности (при наличии у них права на совершение соответствующих процессуальных действий, предусмотренных настоящим Кодексом), восстанавливает процессуальные сроки, установленные нормами настоящего Кодекса, если признает причины их пропуска уважительными и такими, обусловленные ограничениями, введенными в связи с карантином. Суд может восстановить соответствующий срок как до, так и после его окончания.
Суд по заявлению лица продолжает процессуальный срок, усталенный судом, если невозможность совершения соответствующей процессуальной действия в определенный срок обусловлена ограничениями, введенными в связи с карантином.
Анализ указанной нормы закона свидетельствует о том, что восстановление срока является правом, а не обязанностью суда.
В соответствии с положениями ст. 127 ГПК Украины суд по заявлению участника дела восстанавливает пропущенный процессуальный срок, установленный законом, если признает причины его пропуска уважительными, кроме случаев, когда настоящим Кодексом установлена невозможность такогообновления.
Установленный судом процессуальный срок может быть продлен судом по заявлению участника дела, поданной до истечения этого срока, или по инициативе суда.
Если иное не установлено законом, заявление о восстановлении процессуального срока, установленного законом, рассматривается судом, в котором надлежит совершить процессуальное действие, в отношении которого пропущен срок, а заявление о продлении процессуального срока, установленного судом, - судом, который установил срок, без уведомления участников дела.
Одночасно с подачей заявления о восстановлении процессуального срока должно быть совершено процессуальное действие (подана заявление, жалоба, документы и т.п.), в отношении которого пропущен срок.
Пропуск срока, установленного законом или судом участнику дела для представления доказательств, других материалов или совершение определенных действий, не освобождает такого участника от обязанности совершить соответствующее процессуальное действие.
Копия постановления об истребовании доказательств и о необходимости предоставления отзыва получена ответчиком 30.04.2020.
Учитывая время, с которого справа находится в производстве суда, характер спорных правоотношений, являются трудовыми, а также предмет спора, которым является, в частности, взыскании начисленной, но невыплаченной заработной платы, суд пришел к выводу об отказе в удовлетворении ходатайства о предоставлении дополнительного времени, до окончания карантина, во исполнение постановления об истребовании доказательств и на подачу отзыва на исковое заявление, учитывая, что дело рассматривается в порядке упрощенного искового производства без вызова участников дела, стороны надают свои объяснения, заявления по существу средствами почтовой связи, и ответчиком доказано отсутствие у него материально-технической и кадровой возможности выполнить решение суда.
Учитывая вышеизложенное, суд отказывает в удовлетворении ходатайства ответчика о предоставлении дополнительного времени на выполнение постановления суда об истребовании доказательств и продлении срока на подачу отзыва.
Исследовав материалы дела, судом установлены следующие обстоятельства соответствии со ст.
Судом установлено, что освба_1 находилась в трудовых отношениях с ОАО «СКБ« Укрэлектромаш », на основании приказа ОАО« СКБ «Укрэлектромаш» № 14-к от 04.02.2020 он уволен 04.02.2020 по собственному желанию на основании ст. 38 КЗоТ Украины, что подтверждается предоставленной истцом копией трудовой книжки и копии приказа.
Согласно ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, устаних настоящим Кодексом.
Согласно ч.1 ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Постановлением от 16.04.2020 при открытии производства по делу судом обязано ООО «СКБ Укрэлектромаш» предоставить в Московский районный суд. Харькова в п`ятнадцятиденний срок со дня получения копии постановления, Расчетнаяк и справку о задолженности по заработной плате перед особа_1 и справку о размере среднего заработка последней.
Копия постановления об истребовании доказательств направлена ответчику к исполнению, полученная ответчиком 30.04.2020, что подтверждается распиской в почтовом обратном сообщении.
В соответствии с положениями ч. 10 ст. 84 ГПК Украины в случае непредставления участником дела по неуважительным причинам или без уведомления причины доказательств, истребованных судом, суд в зависимости от того, какое лицо уклоняется вид их представления, а также какое значение имеют эти доказательства, может признать обстоятельство, для выяснения которой витребовувався доказательство.
Согласно предоставленным истцом копий расчетных листов по январь 2020 ей начислена заработная плата в размере 5673 грн. 87 коп. До выплаты с учетом удержанных обязательных взносов - 4567, 46 грн., А за февраль 2020 - 3815 грн. 65 коп., Из которых - 3113 грн. 40 коп. - компенсация отпуска, выплате с учетом удержанных обязательных взносов - 3071, 60 грн., При цем общая задолженность ответчика перед истцом на 04.02.2020 составляет 25468, 15 грн.
Учитывая, что ответчиком по требованию суду не предоставлены доказательства, подтверждающие размер задолженности по заработной плате перед истцом, почему суд всесторонне способствовал суд признает факт наличия и размера задолженности по заработной плате перед истцом за период с сентября 2019 по 04.02.2020 включительно, учитывая компенсацию за неиспользованный отпуск в размере 25 468 грн. 15 коп. И как видно из нАдан расчетных листов, указанная сумма указана с учетом удержанных обязательных взносов.
Согласно ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда», ч.1 ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представьми, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч.3 ст. 15 Закона Украины «Об оплате труда», ч.5 ст. 97 КЗоТ Украины оплата труда работников предприятия осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются предприятием после выполнения обязательств по оплате труда.
своевременностьь и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности (ч.6 ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда».
Согласно ст.43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Гражданам гарантируется защитаот незаконного увольнения. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии с положениями ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при уволеннон, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Вопреки норм КЗоТ Украины и Конституции Украины ответчик ОАО «СКБ« Укрэлектромаш »не осуществляло выплату заработной платы истцу, а также не выплатило истцу компенсацию за время неиспользОристано отпуска, в связи с чем по состоянию на день увольнения истца 04.02.2020 образовалась задолженность в размере 25468 грн. 15 коп., С учетом удержанных обязательных взносов, подлежащей взысканию.
Частью 1 ст. 117 КЗоТ предусмотрено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить працивникови его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно абз. 1 п. 20 п. 21 Постановления Пленума Верховного Суда Украины №13 от 24.12.1999 установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований орасчет, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведенные его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности. При определении средней заработной платы следует исходить из того, что во всех случаях, когда по действующему законодательству она сохраняется за работниками предприятий, Учреждений, организаций, это следует делать в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины №100 от 8 февраля 1995 Этот нормативный акт не применяется только тогда, когда средняя заработная плата определяется для возмещения вреда, причиненного повреждением здоровья я, и назначения пенсии.
Согласно абз. 3 п. 2, п. 8 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 08.02.1995 г.. (Далее - Порядок) среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Работникам, проработавшим на предприятии, в учреждении, организации менее двух календарных месяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время. Начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения сэрдньоденного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Согласно содержанию п.п. 3, 4Порядка при исчислении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения включаются: основная заработная плата; доплаты и надбавки (за сверхурочную работу и работу в ночное время, совмещение профессий и должностей, расширение зон обслуживания или выполнение повышенных объемов работ рабочими-почасовикаы; высокие достижения в труде (высокое профессиональное мастерство), условия труда; интенсивность труда, руководство бригадой, выслугу лет и другие); производственные премии и премии за экономию конкретных видовтоплива, электроэнергии и тепловой энергии; вознаграждение по итогам годовой работы и выслугу лет и т. Премии включаются в заработок того месяца, на который они приходятся согласно расчетной ведомости на заработную плату. Премии, выплачиваемые за квартал и более длительный промежуток времени, при исчислении средней заработной платы за последние два календарных месяца, включаются в заработок в части, соответствующей количеству месяцев в расчетном периоде. В случае если число рабочих дней в разрахунковому периоде отработано не полностью, премии, вознаграждения и другие поощрительные выплаты при исчислении средней заработной платы за последние два календарных месяца учитываются пропорционально времени, отработанному в расчетном периоде. Все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и т.п., за исключением отчислений из заработной платы лиц, осужденных по приговору суда дв исправительных работ без лишения свободы.
При исчислении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения согласно действующему законодательству, не учитываются, в частности, единовременные выплаты (компенсация за неиспользованный отпуск, материальная помощь, помощь работникам, уходящим на пенсию, выходное пособие и т.д.), компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты. При исчислении средней заработной платы за последние два месяца, также не враховуються выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работника (за время выполнения государственных и общественных обязанностей, ежегодного и дополнительного отпусков, командировки и т.д.) и помощь в связи с временной нетрудоспособностью.
Ответчик не предоставил суду доказательств в подтверждение факта осуществления расчета с истцом начисленную, но не выплаченную заработную плату за время задержки, суд осуществляет расчет за все время задержки, то есть с даты увольнения истца до даты принятиярешения по делу.
Истец предоставил в суд расчеты начисленной ответчиком заработной платы только за январь и февраль 2020 года. Ответчик не выполнил решение суда об истребовании доказательств в подтверждение суммы заработной платы начисленной истцу за два последних календарных месяца, предшествующих дню освобождения (декабрь 2019, январь 2020), суд рассчитывает среднедневная заработная плата исходя из представленных доказательств (л.д. 8 -9).
Суд установил, что среднедневная заработная плата истца За последниеи 2 календарных месяца работы, предшествующих дню освобождения (4 февраля 2020) составляет 235, 92 грн. (4723, 87 грн. - заработная плата истца за январь + 702, 25 грн. - заработная плата истца за февраль / 23 отработанных истцом дней в январе и феврале вместе). Указанные суммы определены без учета компенсации за отпуск и компенсации невыплаченной заработной платы, соответствующей п бы, л, п. 4 Порядка. Указанные выше суммы определены в том размере, в котором они начислены, без исключения суммотчисления на налоги и другие обязательные платежи, соответствует Порядку.
Истец была освобождена 04.02.2020, что подтверждается копией приказа об увольнении (а 4), а решение по делу принято 20.08.2020, следовательно период задержки расчета при увольнении истца составляет 146 рабочих дня.
Таким образом, с ответчика подлежит взысканию 34444, 32 грн. (235, 92 грн. - среднедневная заработная плата истца за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих дню освобождения * 146 рабочих дней - период сатримкы расчета при увольнении) в связи с задержкой расчета при увольнении и 25468, 15 грн. - задолженность по заработной плате в связи с сентября 2019 по 04.02.2020 и компенсация за неиспользованный ежегодный основной отпуск.
Согласно разъяснений Пленума Верховного Суда Украины, предоставленных в абз. 5 п. 6 Постановления № 13 от 24.12.1999 г. «О практике применения судами законодательства об оплате труда» удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он выходыв при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Как следует из копий расчетных листов, предоставленных истцом в подтверждение задолженности ответчика, сумма общей задолженности ответчика перед истцом указана уже с содержанием налогов и дрших обязательных платежей. При этом средняя заработная плата за время вынужденного прогула была вычислена судом без вычета суммы на налоги и другие обязательные платежи, соответствует Порядка, а потому с этой суммы подлежит удержанию подоходный налог и другие обязательные платежи.
При обращении в суд истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе». Суд распределяет судебные расходы в соответствии с положениями ст. 141 ГПК Украины, и взимает с ответчика вдоход государства судебный сбор в размере 840 грн. 40 коп.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 84, 89, 247 ч.2, 264-265, 274-279 ГПК Украины, суд -
принял:
Иск особа_1 к обществу с ограниченной ответственностью «СКБ Укрэлектромаш» о взыскании задолженности по заработной плате и компенсации за неиспользованный отпуск, среднего заработка за время вынужденного прогула удовлетворить.
Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «СКБ Укрэлектромаш", код егрпоу № 23752688, расположенного по адресу: 61001 г.. Харьков, ул. Искринская, 37, в пользу особа_1, информация_1, рнокпп: номер_1, зарегистрированная по адресу: адрес_1, задолженность по заработной плате за период с сентября 2019 по 04.02.2020 включительно и компенсацию за время неиспользованного ежегодного отпуска в размере 25468 (двадцать пять тысяч четыреста шестьдесят восемь) грн. и средний заработок за время вынужденного прогула за период с 04.02.2020 по день принятия этого решения в размере 34444 (тридцать четыреодин тысяча четыреста сорок четыре) грн. 32 коп., С удержанием из указанной суммы налога на добавленную стоимость и других обязательных платежей, а всего взыскать 59912 (пятьдесят девять девятьсот двенадцать) рублей. 32 коп. (Без учета содержания с суммы среднего заработка за время вынужденного прогула за указанный выше период налога на добавленную стоимость и других обязательных платежей).
Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «СКБ Укрэлектромаш", код егрпоу № 23752688, расположенного по адресу: 61001 м. Харьков, ул. Искринская, 37, в доход государства судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным судом.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение 30 дней со дня его провозглашения, непосредственно в суд Апеляцийнои инстанции
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Судья: Т.В. [П.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 643/4025/20
Провадження № 2/643/2437/20
рішення
іменем україни
20.08.2020 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Новакової Т.С.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «СКБ «Укрелектромаш» заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2019 по 04.02.2020, компенсацію за невикористану відпустку у загальному розмірі 25468 грн. та середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня ухвалення рішення у справі.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з 03.12.2011 перебувала з відповідачем у трудових відносинах. Наказом № 14-к від 04.02.2020 позивач звільнена за власним бажанням. На день її звільнення 04.02.2020 відповідачем нарахована але не виплачена позивачу заробітна плата за період з вересня 2019 по 04.02.2020 та компенсація за невикористану відпустку загальною сумою 25468 грн. Позивач вважає дії відповідача незаконними.
Ухвалою судді від 16.04.2020 відкрито провадження у справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Також даною ухвалою суду визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення і зобов`язано відповідача надати до суду розрахунок та довідку про заборгованість по заробітній платі перед особа_1 і довідку про розмір середнього заробітку останньої.
Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі без повідомлення сторін було направлено позивачу та відповідачу, яка була отримана ними.
У наданий в ухвалі час, з урахуванням положень п. 3 Розділу ХІІ (Прикінцеві положення) ЦПК України, доповненим згідно із Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (covid-19)», та згідно із Законом України № 731-ІХ від 18.06.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19)», від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідачем подане клопотання, у якому він просить суд продовжити йому строк для подання відзиву на позовну заяву на строк дії карантину, відстрочити виконання ухвали суду про витребування доказів до закінчення дії карантину на території України, продовжити строк розгляду справи на строк дії карантину. На обґрунтування клопотання зазначає, що у зв`язку із введенням на всій території України карантину з 12.03.2020 підприємство не має матеріально-технічної та кадрової можливості виконати ухвалу суду про витребування доказів та подати відзив.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За наслідками розгляду клопотання відповідача про відстрочення виконання ухвали суду про витребування доказів, продовження строку на подачу відзиву на позовну заяву суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Аналіз зазначеної норми закону свідчить про те, що поновлення строку є правом, а не обов`язком суду.
Відповідно до положень ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Копія ухвали про витребування доказів та про необхідність надання відзиву отримана відповідачем 30.04.2020.
Враховуючи час, з якого справа перебуває в провадженні суду, характер спірних правовідносин, які є трудовими, а також предмет спору, яким є, зокрема, стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про надання додаткового часу, до закінчення карантину, на виконання ухвали про витребування доказів та на подачу відзиву на позовну заяву, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, сторони надають свої пояснення, заяви по суті засобами поштового зв`язку, та відповідачем не доведено відсутність в нього матеріально-технічної та кадрової можливості виконати ухвалу суду.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про надання додаткового часу на виконання ухвали суду про витребування доказів та продовження строку на подачу відзиву.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що особа_1 перебувала у трудових відносинах з ПАТ «СКБ «Укрелектромаш», на підставі наказу ПАТ «СКБ «Укрелектромаш» № 14-к від 04.02.2020 її звільнено 04.02.2020 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується наданою позивачем копією трудової книжки та копією наказу.
Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ухвалою від 16.04.2020 при відкритті провадження у справі судом зобов`язано ТОВ «СКБ Укрелектромаш» надати до Московського районного суду м. Харкова в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали, розрахунок та довідку про заборгованість по заробітній платі перед особа_1 і довідку про розмір середнього заробітку останньої.
Копія ухвали про витребування доказів направлена відповідачу до виконання, отримана відповідачем 30.04.2020, що підтверджується розпискою на поштовому зворотному повідомленні.
Відповідно до положень ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причини доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ.
Відповідно до наданих позивачем копій розрахункових листів за січень 2020 року їй нарахована заробітна плата в розмірі 5673 грн. 87 коп., до виплати з урахуванням утриманих обов`язкових внесків - 4567, 46 грн., а за лютий 2020 року - 3815 грн. 65 коп., з яких - 3113 грн. 40 коп. - компенсація відпустки, до виплати з урахуванням утриманих обов`язкових внесків - 3071, 60 грн., при цьому загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.02.2020 складає 25468, 15 грн.
Враховуючи, що відповідачем на вимогу суду не надані докази, які підтверджують розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем, чому суд всебічно сприяв, суд визнає факт наявності та розміру заборгованості по заробітній платі перед позивачем за період з вересня 2019 по 04.02.2020 включно, враховуючи компенсацію за невикористану відпустку, у розмірі 25468 грн. 15 коп. Та як вбачається з наданих розрахункових листів, зазначена сума вказана з урахуванням утриманих обов`язкових внесків.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оплату праці », ч.1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч.3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», ч.5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (ч.6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Всупереч норм КЗпП України та Конституції України відповідач ПАТ «СКБ «Укрелектромаш» не здійснювало виплату заробітної плати позивачу, а також не виплатило позивачу компенсацію за час невикористаної відпустки, у зв`язку з чим станом на день звільнення позивача 04.02.2020 утворилась заборгованість у розмірі 25468 грн. 15 коп., з урахуванням утриманих обов`язкових внесків, яка підлягає стягненню.
Частиною 1 ст. 117 КЗпП передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до абз. 1 п. 20, п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 р. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.
Відповідно до абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. (далі - Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до змісту п.п. 3, 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовикаи; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо) , компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту здійснення розрахунку з позивачем за нараховану, але не виплачену заробітну плату за час затримки, тому суд здійснює розрахунок за весь час затримки, тобто з дати звільнення позивача до дати ухвалення рішення по справі.
Позивач надав до суду розрахунки нарахованої відповідачем заробітної плати тільки за січень та лютий 2020 року. Відповідач не виконав ухвалу суду про витребування доказів на підтвердження суми заробітної плати нарахованої позивачу за два останні календарні місяці, що передують дню звільнення (грудень 2019, січень 2020), а тому суд розраховує середньоденну заробітну плату виходячи з наданих доказів (а.с. 8-9).
Суд встановив, що середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення (04 лютого 2020 року) становить 235, 92 грн. (4723, 87 грн. - заробітна плата позивача за січень + 702, 25 грн. - заробітна плата позивача за лютий / 23 відпрацьованих позивачем днів у січні та лютому разом). Вказані суми визначені без врахування компенсації за відпустку та компенсації невиплаченої заробітної плати, що відповідає п.п. б, л, п. 4 Порядку. Вказані вище суми визначені у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки та інші обов`язкові платежі, що відповідає Порядку.
Позивач була звільнена 04.02.2020, що підтверджується копією наказу про звільнення (а.с. 4), а рішення у справі ухвалене 20.08.2020, отже період затримки розрахунку при звільненні позивача складає 146 робочих дня.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 34444, 32 грн. (235, 92 грн. - середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення * 146 робочих днів - період затримки розрахунку при звільненні) у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні та 25468, 15 грн. - заборгованість по заробітній платі у з вересня 2019 по 04.02.2020 і компенсація за невикористану щорічну основну відпустку.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в абз. 5 п. 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Як вбачається з копій розрахункових листів, наданих позивачем на підтвердження заборгованості відповідача, сума загальної заборгованості відповідача перед позивачем зазначена вже з утриманням податків та інших обов`язкових платежів. При цьому середня заробітна плата за час вимушеного прогулу була обчислена судом без відрахування суми на податки та інші обов`язкові платежі, що відповідає Порядку, а тому з цієї суми підлягає утриманню прибутковий податок та інші обов`язкові платежі.
При зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 840 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 84, 89, 247 ч.2, 264-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш», код єдрпоу № 23752688, розташованого за адресою: 61001 м. Харків, вул. Іскринська, 37, на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп: номер_1 , зареєстрована за адресою: адреса_1 , заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2019 по 04.02.2020 включно та компенсацію за час невикористаної щорічної відпустки у розмірі 25468 (двадцять п`ять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн., та середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.02.2020 по день ухвалення цього рішення у розмірі 34444 (тридцять чотири тисячі чотириста сорок чотири) грн. 32 коп., з утриманням із вказаної суми податку на додану вартість та інших обов`язкових платежів, а всього стягнути 59912 (п`ятдесят дев`ять дев`ятсот дванадцять) грн. 32 коп. (не враховуючи утримання з суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаний вище період податку на додану вартість та інших обов`язкових платежів).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш», код єдрпоу № 23752688, розташованого за адресою: 61001 м. Харків, вул. Іскринська, 37, в дохід держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Т.В. Поліщук
Полезный отзыв?
(1)
Работа в Харькове (1442 отзыва) →
АТ "СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ"
Харьков | 12.01.2021
Производство № 2/641/310/2021 Дело № 641/6127/20 текст решения именем украины 12 января 2021 Коминтерновский районный суд. В составе: Председательствующего судьи -Чайка [И.] с участием секретаря-Дрокин С.А. , рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении Коминтерновского районного суда г.. Харькова в порядке упрощенного искового производства гражданское дело № 641/6127/20 по иску лицо_...
АТ "СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ"
Харьков | 23.12.2020
Справа№ 953/12237/20 н / п 2/953/2597/20 текст решения именем украины вступительная и резолютивная часть "23" декабря 2020 Киевский районный суд Харькова в составе председательствующего судьи [К.] С.А., с участием секретаря судебного заседания [К.] К.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в Харькове в порядке упрощенного искового производства гражданское дело №953 / 12237...
АТ "СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ"
Харьков | 16.11.2020
Дело № 643/9992/20 Производство № 2/643/3414/20 решение именем украины 16.11.2020 Московский районный суд. В составе: председательствующего [П.] Т.В., с участием секретаря судебного заседания [Н.] Т.С., рассмотрев в помещении суда в г.. Харькове в порядке упрощенного искового производства без вызова участников дела гражданское дело по иску лицо_1 к обществу с ограниченной ответственностью «...
АТ "СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ"
Харьков | 21.10.2020
Дело № 643/6193/20 Производство № 2/643/2748/20 решение именем украины 21.10.2020 21 октября 2020 г.. Харьков Московский районный суд. В составе: председательствующего судьи [С.] А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства по материалам имеющимися по гражданскому делу по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «СКБ укрэлектромаш» о взыскании начисленной, но н...
АТ "СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ"
Харьков | 07.09.2020
Справа № 646/4298/19 № провадження 2/646/571/2020 Р І Ш Е Н Н Я (заочне) І М Е Н Е М У К Р А Ї Н и 07.09.2020 м.ХарківЧервонозаводський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - Шелест І. М., за участю секретаря судового засідання - Коммунарової А. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 646/4298/19 за позовом особа_1 ( адреса_1 ) до ТОВ «СКБ Укр...
АТ "СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ"
Харьков | 28.08.2020
Дело № 643/17671/19 Производство № 2/643/1143/20 решение именем украины 28.08.2020 года Московский районный суд. В составе: председательствующего судьи- [М.] А.Н., с участием секретаря судебного заседания-Постульга А.Г. Рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Харькове по правилам упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к ООО «СКБ Укрэлектромаш» о взы...