АТ "СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ": невыплата зарплаты

Дело № 643/9992/20
Производство № 2/643/3414/20

решение
именем украины
16.11.2020 Московский районный суд. В составе:
председательствующего [П.] Т.В.,
с участием секретаря судебного заседания [Н.] Т.С.,
рассмотрев в помещении суда в г.. Харькове в порядке упрощенного искового производства без вызова участников дела гражданское дело по иску лицо_1 к обществу с ограниченной ответственностью «СКБ Укрэлектромаш» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка завремя задержки проведения расчета, -
в с т а н о в и л:
Истец 24.06.2020 обратился в суд с иском, в котором просит взыскать с ООО «СКБ« Укрэлектромаш »задолженность по начисленной, но невыплаченной заработной плате за период с июля 2018 по 05.12.2019, средний заработок за время задержки с 05.12.2019 на момент принятие решения и понесенные расходы на правовую помощь в размере 1000, 00 грн.
Исковые требования истец обосновывает тем, что он с 03.07.2018 находился с ответчиком в трудовых относыновьях. Приказом № 149-к от 05.12.2019 истец освобожден по соглашению сторон на основании п. 1 ст. 36 КЗоТ. В день его освобождения 05.12.2019 ответчиком начисленная но не выплачена истцу заработная плата за период с июля 2018 по 05.12.2019, общая сумма задолженности с учетом частичной оплаты составляет 40634, 07 грн .. Истец неоднократно обращался в ответчика с заявлениями о выдаче справки о задолженность по заработной плате, которые проигнорированы ответчиком. Действия ответчика по невыплте заработной платы являются незаконными.
Постановлением суд 25.06.2020 производство по делу открыто по правилам упрощенного искового производства без вызова участников дела, и обязано ответчика предоставить в суд надлежащим образом заверенные копии справки о задолженности по заработной плате при увольнении особа_1 и справки о средней заработной плате особа_1 (а. с.36-37).
Ответчик подал ходатайство, в котором просит суд продлить ему срок для подачи отзыва на исковое заявление на срок действия карантина, подовжиты срок для подачи ответчиком истребованных доказательств срок действия карантина. В обоснование ходатайств отмечает, что в связи с введением на всей территории Украины карантина с 11.03.2020 предприятие не имеет материально-технической и кадровой возможности реализовать свое право на представление отзыва в установленный судом срок и выполнить решение суда об истребовании доказательств (а. с.41-42, 47-48).
Также, ответчиком представлено ходатайство о рассмотрении дела в судебном заседании с извещением сторон, Которое ответчик обосновывает характером спорных правоотношений, предметом спора, сложностью определения размера среднего заработка за время задержки при увольнении (а.с.53-54).
На основании распоряжения руководителя аппарата Московского районного суда г.. Харькова и согласно протокола повторного автоматизированного распределения судебного дела между судьями, дело передано в производство судьи [П.] Т.В.
Определением судьи от 17.09.2020 определено, что дело будет рассматриваться по правилам упрощенного искового перадження без вызова участников дела. Также данным постановлением суда определены сроки для представления сторонами отзыва на исковое заявление, ответы на отзыв, возражения. Отказано в удовлетворении ходатайства ответчика о рассмотрении дела в судебном заседании с извещением сторон, и обязано ответчика в п`ятнадцятиденний срок со дня получения копии постановления предоставить в суд справку о задолженности по заработной плате перед особа_1 и справку о размере среднемесячной и среднедневной заработной плать последнего.
Копию постановления направлено истцу и ответчику, полученной ими.
В предоставленный в постановлении время от сторон не поступило возражение против рассмотрения дела по правилам упрощенного искового производства или ходатайство о рассмотрении дела в судебном заседании с извещением сторон.
Ответчик подал отзыв на исковое заявление, в котором просит в удовлетворении исковых требований отказать в полном объеме, ссылаясь на то, что истцом не приведено никаких доказательств в подтверждение задолженности видповидача перед истцом по выплате заработной платы и ее размер, расчетные листы, на которые ссылается истец как на единственное основание своих требований, имеют неизвестное происхождение, поскольку распечатанные с компьютера и не заверены работодателем, следовательно, не является допустим доказательством наличия и размера задолженности по заработной плате. Кроме того, истец просит взыскать задолженность по заработной плате, не указав, какая именно сумма, по его мнению подлежит взысканию с учетом налогов и сборов или безучета последних. Относительно требования о взыскании среднего заработка ответчик отмечает, что истцом в иске не указан, какая именно сумма подлежит взысканию, без детального обоснованного расчета суммы среднего заработка. Ответчик указывает, что все счета ответчика наложен арест, что делает невозможным проведение расчетов с работниками, все банковские счета ООО «СКБ« Укрэлектромаш »арестованы. Относительно требования о взыскании расходов на правовую помощь, ответчик отмечает, что на подтвержденния расходов на правовую помощь суда должны быть предоставлены договор о предоставлении правовой помощи. Расчет предоставляемых услуг, документы свидетельствующие об оплате. Отсутствие документального подтверждения расходов на правовую помощь и их расчет является основанием для отказа в удовлетворении требований о возмещении таких расходов.
Истец своим правом предоставления ответа на отзыв не воспользовался.
Несмотря на то, что дело рассматривается по правилам упрощенного искового производства без уведомления сторон, ответствендно ч. 2 статьи 247 ГПК Украины фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось.
По результатам рассмотрения ходатайства ответчика о продлении срока выполнения постановления суда об истребовании доказательств, суд отмечает следующее.
Согласно п. 3 раздела ХII «Заключительные положения» ГПК Украины во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), суд по заявлению участников дела та лиц, не участвовавших в деле, если суд решил вопрос об их правах, интересы и (или) обязанности (при наличии у них права на совершение соответствующих процессуальных действий, предусмотренных настоящим Кодексом), восстанавливает процессуальные сроки, установленные нормами настоящего Кодекса, если признает причины их пропуска уважительными и такими, обусловленные ограничениями, введенными в связи с карантином. Суд может восстановить соответствующий срок как до, так и после его окончания.
Суд по заявлению лица продолжает процесуальный срок, установленный судом, если невозможность совершения соответствующей процессуальной действия в определенный срок обусловлена ​​ограничениями, введенными в связи с карантином.
Анализ указанной нормы закона свидетельствует о том, что восстановление срока является правом, а не обязанностью суда.
В соответствии с положениями ст. 127 ГПК Украины суд по заявлению участника дела восстанавливает пропущенный процессуальный срок, установленный законом, если признает причины его пропуска уважительными, кроме случаев, когда настоящим Кодексом установлены немоможность такого обновления.
Установленный судом процессуальный срок может быть продлен судом по заявлению участника дела, поданной до истечения этого срока, или по инициативе суда.
Если иное не установлено законом, заявление о восстановлении процессуального срока, установленного законом, рассматривается судом, в котором надлежит совершить процессуальное действие, в отношении которого пропущен срок, а заявление о продлении процессуального срока, установленного судом, - судом, который установил срок, без сообщенияв дела.
Одновременно с подачей заявления о восстановлении процессуального срока должно быть совершено процессуальное действие (подана заявление, жалоба, документы и т.п.), в отношении которого пропущен срок.
Пропуск срока, установленного законом или судом участнику дела для представления доказательств, других материалов или совершение определенных действий, не освобождает такого участника от обязанности совершить соответствующее процессуальное действие.
Копия постановления об истребовании доказательств получена ответчиком 08.10.2020.
Учитывая время, с которого дело находится в перадженни суда, характер спорных правоотношений, являются трудовыми, а также предмет спора, которым является, в частности, взыскании начисленной, но невыплаченной заработной платы, суд пришел к выводу об отказе в удовлетворении ходатайства о продлении до окончания карантина, выполнение постановления об истребовании доказательств , учитывая, что дело рассматривается в порядке упрощенного искового производства без вызова участников дела, стороны предоставляют свои объяснения, заявления по существу средствами почтовой связи, и соответачем не подтверждено отсутствие у него материально-технической и кадровой возможности выполнить решение суда.
Учитывая вышеизложенное, суд отказывает в удовлетворении ходатайства ответчика о продлении срока до окончания карантина, исполнение определения суда об истребовании доказательств.
Исследовав материалы дела, судом установлены следующие обстоятельства соответствии со ст.
Судом установлено, что особа_1 находился в трудовых отношениях с ООО «СКБ« Укрэлектромаш », на основании приказа ООО« СКБ «укрелектромаш »№ 14-9к от 05.12.2019 он уволен 05.12.2019 по соглашению сторон на основании п. 1 ст. 36 КЗоТ Украины, что подтверждается предоставленной истцом копией трудовой книжки и копии приказа (а 26-30).
Согласно ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ч.1 ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает дело не дракше как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Постановлениями суда от 25.06.2020 при открытии производства по делу и от 17.09.2020 судом обязано ООО «СКБ Укрэлектромаш» предоставить в Московский районный суд. Харькова в п`ятнадцятиденний срок со дня получения копии постановления, справку о задолженности по заработной плате перед особа_1 и довидку о среднемесячной и среднедневной заработной платы последнего.
Копии постановлений об истребовании доказательств направлены ответчику к исполнению, и полученные ответчиком 09.07.2020 и 08.10.2020 соответственно, что подтверждается расписками на почтовых обратных сообщениях.
В соответствии с положениями ч. 10 ст. 84 ГПК Украины в случае непредставления участником дела по неуважительным причинам или без уведомления причины доказательств, истребованных судом, суд в зависимости от того, какое лицо уклоняется от их представления, а такжекакое значение имеют эти доказательства, может признать обстоятельство, для выяснения которой витребовувався доказательство.
Согласно предоставленным истцом копий расчетных листов, истцу начислена заработная плата в следующем размере: за ноябрь 2019 долг за предприятием начало месяца составляет 32718, 76 грн., Долг предприятия на конец месяца составляет 35110, 41 грн .; за декабрь 2019 начислено - 6861, 69 грн., к выплате за месяц 5523, 66 грн.
Учитывая, что ответчиком по требованию суду не предоставлены доказательства, Подтверджують размер задолженности по заработной плате перед истцом, почему суд всесторонне способствовал суд признает факт наличия и размера задолженности по заработной плате перед истцом за период с июля 2018 по 05.12.2019 включительно, в размере 40634, 07 грн. (35110, 41 грн. + 5523, 66 грн.). И как видно из предоставленных расчетных листов, указанная сумма указана с исключением сумм отчисления на налоги и другие сборы.
Согласно ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда», ч.1 ст. 115 КЗоТ Украины заработнаяплата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после бритьяя окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч.3 ст. 15 Закона Украины «Об оплате труда», ч.5 ст. 97 КЗоТ Украины оплата труда работников предприятия осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются предприятием после выполнения обязательств по оплате труда.
Своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности (ч.6 ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда».
отчества со ст.43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Гражданам гарантируется защита от незаконного увольнения. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии с положениями ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, власник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Вопреки норм КЗоТ Украины и Конституции Украины ответчик ООО «СКБ« Укрэлектромаш »не осуществляло выплату заработной платы истцу, в связи с чем по состоянию на день увольнения истца 05.12.2020 образовалась задолженность в размере 40634, 07 грн., С исключением сумм отчисления на налоги и другие сборы, подлежащей взысканию.
Частью 1 ст. 117 КЗоТ предусмотрено, что в расо невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно абз. 1 п. 20 п. 21 Постановления Пленума Верховного Суда Украины №13 от 24.12.1999 установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с за тримкою расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведенные его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своейвине. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности. При определении средней заработной платы следует исходить из того, что во всех случаях, когда по действующему законодательству она сохраняется за работниками предприятий, учреждений, организаций, это следует делать в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины №100 от 8 февраля 1995 Этот нормативный акт не применяется только тогда, когда средняя заработная плата определяется для возмещения вреда, причиненного повреждением здоровья, и назначения пенсии.
Согласно абз. 3 п. 2, п. 8 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 08.02.1995 г.. (Далее - Порядок) среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которой связана соответствующая выплата. Работникам, проработавшим на предприятии, в учреждении, организации г.енше двух календарных месяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время. Начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной плать за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Согласно содержанию п.п. 3, 4 Порядка при исчислении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения включаются: основная заработная плата; доплаты и надбавки (за сверхурочную работу и работу в ночное время, совмещение профессий и должностей, расширение зон обслуживания или выполнениеповышенных объемов работ рабочими-почасовикаы; высокие достижения в труде (высокое профессиональное мастерство); условия труда; интенсивность труда; руководство бригадой, выслугу лет и другие); производственные премии и премии за экономию конкретных видов топлива, электроэнергии и тепловой энергии; вознаграждение по итогам годовой работы и выслугу лет и т. Премии включаются в заработок того месяца, на который они приходятся согласно расчетной ведомости на заработную плату. Премии, выплачиваемые заквартал и более длительный промежуток времени, при исчислении средней заработной платы за последние два календарных месяца, включаются в заработок в части, соответствующей количеству месяцев в расчетном периоде. В случае если число рабочих дней в расчетном периоде отработано не полностью, премии, вознаграждения и другие поощрительные выплаты при исчислении средней заработной платы за последние два календарных месяца учитываются пропорционально времени, отработанному в расчетном периоде. все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и т.п., за исключением отчислений из заработной платы лиц, осужденных по приговору суда к исправительным работам без лишения свободы.
При исчислении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения согласно действующему законодательству, не учитываются, в частности, единовременные выплаты (компенсация за неиспользованный отпуск, материальная помощь, допомога работникам, уходящим на пенсию, выходное пособие и т.д.), компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты. При исчислении средней заработной платы за последние два месяца, также не учитываются выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работника (за время выполнения государственных и общественных обязанностей, ежегодного и дополнительного отпусков, командировки и т.д.) и помощь в связи с временной нетрудоспособностью.
ответчикне предоставил суду доказательств в подтверждение факта осуществления расчета с истцом начисленную, но не выплаченную заработную плату за время задержки, суд осуществляет расчет за все время задержки, то есть с даты увольнения истца до даты принятия решения по делу.
Истец предоставил в суд расчеты начисленной ответчиком заработной платы за период с июля 2018 по декабрь 2019 Ответчик не выполнил решение суда об истребовании доказательств в подтверждение суммы заработной платы начисленной истцуза два последних календарных месяца, предшествующих дню освобождения (октябрь 2019, ноябрь 2019), суд рассчитывает среднедневная заработная плата исходя из представленных доказательств.
Итак, по октябрь 2019 истцу начислена заработная плата за отработанные 6 дней - 5890, 10 грн., Из которых оплата больничных листов - 2488, 80 грн., Которые не учитываются при исчислении средней заработной платы, следовательно сумма для исчисления средней заработной платы за октябрь 2019 составляет 3401, 30 грн. (5890, 10-3401, 30).
за листопад 2019 истцу начислена заработная плата за отработанные 21 дней - 7639, 20 грн.
Суд установил, что среднедневная заработная плата истца за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих дню освобождения (05.12.2019) составляет 408, 91 грн. (3401, 30 грн. - за октябрь 2019 + 7639, 20 грн. - за ноябрь 2019/27 отработанных истцом дней в октябре, ноябре 2019 раз). Указанные суммы определены без учета помощи в связи с временной нетрудоспособностью, соответствует п. 4 Порядка. указани выше суммы определены в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги и другие обязательные платежи, соответствует Порядку.
Истец была освобождена 05.12.2019, что подтверждается копией приказа об увольнении, а решение по делу принято 16.11.2020, следовательно период задержки расчета при увольнении истца составляет 237 рабочих дня.
Таким образом, с ответчика подлежит взысканию 96911, 67 грн. (408, 91 грн. - среднедневная заработная плата истца за последние 2 календарныхмесяца работы, предшествующих дню освобождения * 237 рабочих дней - период задержки расчета при увольнении) в связи с задержкой расчета при увольнении и 40634, 07 грн. - задолженность по заработной плате в связи с июля 2018 по 05.12.2019.
Согласно разъяснений Пленума Верховного Суда Украины, предоставленных в абз. 5 п. 6 Постановления № 13 от 24.12.1999 г. «О практике применения судами законодательства об оплате труда» удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, скоторых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Как следует из копий расчетных листов, предоставленных истцом в подтверждение задолженности ответчика, сумма общей задолженности ответчика перед истцом указана уже с исключениям налогов и других обязательных платежей. При этом средняя заработная плата за время вынужденного прогула была вычислена судом без исключения сумм отчисления на налоги и другие обязательные платежи, соответствует Порядка, а потому с этой суммы подлежит удержанию подоходный налог и другие обязательные платежи.
При обращении в суд истец освобожден от уплаты судебного сбора в части требования о взыскании задолженности по заработной плате и понес судебные расходы по оплате государственной пошлины в части вимогы о взыскании среднего заработка в размере 840, 80 грн. и расходы на юридическую помощь в размере 1000, 00 грн.
Согласно ч. 1 ст.133 ГПК Украины судебные расходы состоят из судебных расходов и расходов, связанных с рассмотрением дела.
Расходы на профессиональную юридическую помощь в соответствии с п. 1 ч. 3 ст. 133 ГПК Украины, отнесены к расходам, связанным с рассмотрением дела.
В соответствии с п. 2 ч. 2 ст. 137 ГПК Украины размер расходов на юридическую помощь адвоката, в том числе гонорара адвоката по представництво в суде и другую юридическую помощь, связанную с делом, включая подготовку к его рассмотрению, сбор доказательств и т.д., а также стоимость услуг помощника адвоката определяются согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи и на основании соответствующих доказательств объема оказанных услуг и выполненных работ и их стоимости, уплаченной или подлежащей уплате соответствующей стороной или третьим лицом.
Согласно ч. 3 ст. 137 ГПК Украины для определения размера расходов на юридическую помощь с цельюраспределения судебных расходов участник дела дает детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовой помощи.
Истцом в подтверждение понесенных им расходов на юридическую помощь была оказана: описание выполненных работ по оказанию правовой помощи по поводу подготовки в суд искового заявления адвоката Ильева А.Ф. от 23.06.2020, согласно которому: предоставление консультационной помощи и разъяснения законодательства - 200 грн., составление заявленияи подготовка документов в суд - 800 грн .; квитанция № 69 от 23.06.2020 об уплате особа_1 адвокату Ильева А.Ф. за предоставление юридической помощи 1000, 00 грн. (А.с.32-34).
Суд распределяет судебные расходы в соответствии с положениями ст. 141 ГПК Украины, и взимает с ответчика в доход государства судебный сбор в размере 840 грн. 40 коп., И в пользу истца судебные расходы по оплате государственной пошлины в размере 840 грн. 80 коп. и на юридическую помощь в размере 1000, 00 грн.
На основании изложенного, руководствуясьст. ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 84, 89, 247 ч.2, 264-265, 274-279 ГПК Украины, суд -
принял:
Иск особа_1 к обществу с ограниченной ответственностью «СКБ Укрэлектромаш» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки проведения расчета, удовлетворить.
Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «СКБ Укрэлектромаш", код егрпоу № 23752688, расположенного по адресу: 61001 г.. Харьков, ул. Искринская, 37, в пользу особа_1, информация_1, рнокпп: номер_1, Зарегистрированного по адресу: адрес_1, задолженность по начисленной, но невыплаченной заработной платы за период с июля 2018 по 05.12.2019 включительно в размере 40634 (сорок тысяч шестьсот тридцать четыре) грн. 07 коп., Без удержания из указанной суммы налогов и других обязательных платежей; и средний заработок за задержки проведения расчета за период с 05.12.2019 по день принятия этого решения в размере 96911 (девяносто шесть тысяч девятьсот одиннадцать) рублей. 67 коп., С удержанием из указываетной суммы налога на добавленную стоимость и других обязательных платежей; судебные расходы по уплате государственной пошлины в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп., Расходы на юридическую помощь в размере 1000 (одна тысяча) рублей.
Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «СКБ Укрэлектромаш", код егрпоу № 23752688, расположенного по адресу: 61001 г.. Харьков, ул. Искринская, 37, в доход государства судебный сбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
Решение суда вступает в законную силу по истечениисрока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным судом.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение 30 дней со дня его провозглашения, непосредственно в суд апелляционной инстанции
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса)без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.



Судья: Т.В. [П.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 643/9992/20
Провадження № 2/643/3414/20

рішення
іменем україни
16.11.2020 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Новакової Т.С.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку, -
в с т а н о в и в:
Позивач 24.06.2020 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «СКБ «Укрелектромаш» заборгованість по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі за період з липня 2018 по 05.12.2019, середній заробіток за час затримки з 05.12.2019 на момент ухвалення рішення та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1000, 00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 03.07.2018 перебував з відповідачем у трудових відносинах. Наказом № 149-к від 05.12.2019 позивач звільнений за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпПУ. На день його звільнення 05.12.2019 відповідачем нарахована але не виплачена позивачу заробітна плата за період з липня 2018 по 05.12.2019, загальна сума заборгованості з урахуванням часткової оплати складає 40634, 07 грн.. Позивач неодноразово звертався на відповідача з заявами про видачу довідки про заборгованість по заробітній платі, які проігноровані відповідачем. Дії відповідача по невиплаті заробітною плати є незаконними.
Ухвалою суд 25.06.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, та зобов`язано відповідача надати до суду належним чином завірені копії довідки про заборгованість по заробітній платі при звільненні особа_1 та довідки про середню заробітну плату особа_1 (а.с.36-37).
Відповідач подав клопотання, у якому просить суд продовжити йому строк для подання відзиву на позовну заяву на строк дії карантину, подовжити строк для подання відповідачем витребуваних доказів на строк дії карантину. На обґрунтування клопотань зазначає, що у зв`язку із введенням на всій території України карантину з 11.03.2020 підприємство не має матеріально-технічної та кадрової можливості реалізувати своє право на подання відзиву у встановлений судом строк та виконати ухвалу суду про витребування доказів (а.с.41-42, 47-48).
Також, відповідачем подане клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, яке відповідач обґрунтовує характером спірних правовідносин, предметом спору, складністю визначення розміру середнього заробітку за час затримки при звільненні (а.с.53-54).
На підставі розпорядження керівника апарату Московського районного суду м. Харкова та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано в провадження судді Поліщук Т.В.
Ухвалою судді від 17.09.2020 визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Також даною ухвалою суду визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення. Відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, і зобов`язано відповідача в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали надати до суду довідку про заборгованість по заробітній платі перед особа_1 і довідку про розмір середньомісячної та середньоденної заробітної плати останнього.
Копію ухвали направлено позивачу та відповідачу, яка була отримана ними.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не наведено жодних доказів на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем по виплаті заробітної плати та її розмір, розрахункові листи, на які посилається позивач як на єдину підставу своїх вимог, мають невідоме походження, оскільки роздруковані з комп`ютера та не завірені роботодавцем, отже, не є допустим доказом наявності та розміру заборгованості по заробітній платі. Крім того, позивач просить стягнути заборгованість по заробітній платі, не зазначивши, яка саме сума, на його думку підлягає стягненню, з урахуванням податків і зборів чи без урахування останніх. Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку відповідач зазначає, що позивачем у позові не зазначено, яка саме сума підлягає стягненню, без детального обґрунтованого розрахунку суми середнього заробітку. Відповідач зазначає, що всі рахунки відповідача накладено арешт, що унеможливлює проведення розрахунків з працівниками, всі банківські рахунки ТОВ «СКБ «Укрелектромаш» арештовані. Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, відповідач зазначає, що на підтвердження витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги. Розрахунок наданих послуг, документи що свідчать про оплату. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для відмови в задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Позивач своїм правом надання відповіді на відзив не скористався.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За наслідками розгляду клопотання відповідача про продовження строку виконання ухвали суду про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Аналіз зазначеної норми закону свідчить про те, що поновлення строку є правом, а не обов`язком суду.
Відповідно до положень ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Копія ухвали про витребування доказів отримана відповідачем 08.10.2020.
Враховуючи час, з якого справа перебуває в провадженні суду, характер спірних правовідносин, які є трудовими, а також предмет спору, яким є, зокрема, стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про продовження, до закінчення карантину, виконання ухвали про витребування доказів, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, сторони надають свої пояснення, заяви по суті засобами поштового зв`язку, та відповідачем не доведено відсутність в нього матеріально-технічної та кадрової можливості виконати ухвалу суду.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку, до закінчення карантину, виконання ухвали суду про витребування доказів.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що особа_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «СКБ «Укрелектромаш», на підставі наказу ТОВ «СКБ «Укрелектромаш» № 14-9к від 05.12.2019 його звільнено 05.12.2019 за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується наданою позивачем копією трудової книжки та копією наказу (а.с. 26-30).
Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ухвалами суду від 25.06.2020 при відкритті провадження у справі та від 17.09.2020 судом зобов`язано ТОВ «СКБ Укрелектромаш» надати до Московського районного суду м. Харкова в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали, довідку про заборгованість по заробітній платі перед особа_1 і довідку про середньомісячну і середньоденну заробітну плату останнього.
Копії ухвал про витребування доказів направлені відповідачу до виконання, та отримані відповідачем 09.07.2020 та 08.10.2020 відповідно, що підтверджується розписками на поштових зворотних повідомленнях.
Відповідно до положень ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причини доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ.
Відповідно до наданих позивачем копій розрахункових листів, позивачу нарахована заробітна плата в наступному розмірі: за листопад 2019 борг за підприємством початок місяця становить 32718, 76 грн., борг підприємства на кінець місяця становить 35110, 41 грн.; за грудень 2019 нараховано - 6861, 69 грн., до виплати за місяць 5523, 66 грн.
Враховуючи, що відповідачем на вимогу суду не надані докази, які підтверджують розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем, чому суд всебічно сприяв, суд визнає факт наявності та розміру заборгованості по заробітній платі перед позивачем за період з липня 2018 по 05.12.2019 включно, у розмірі 40634, 07 грн. (35110, 41 грн. + 5523, 66 грн.). Та як вбачається з наданих розрахункових листів, зазначена сума вказана з виключенням сум відрахування на податки та інші збори.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оплату праці », ч.1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч.3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», ч.5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (ч.6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Всупереч норм КЗпП України та Конституції України відповідач ТОВ «СКБ «Укрелектромаш» не здійснювало виплату заробітної плати позивачу, у зв`язку з чим станом на день звільнення позивача 05.12.2020 утворилась заборгованість у розмірі 40634, 07 грн., з виключенням сум відрахування на податки та інші збори, яка підлягає стягненню.
Частиною 1 ст. 117 КЗпП передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до абз. 1 п. 20, п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 р. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.
Відповідно до абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. (далі - Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до змісту п.п. 3, 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовикаи; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо) , компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту здійснення розрахунку з позивачем за нараховану, але не виплачену заробітну плату за час затримки, тому суд здійснює розрахунок за весь час затримки, тобто з дати звільнення позивача до дати ухвалення рішення по справі.
Позивач надав до суду розрахунки нарахованої відповідачем заробітної плати за період з липня 2018 по грудень 2019. Відповідач не виконав ухвалу суду про витребування доказів на підтвердження суми заробітної плати нарахованої позивачу за два останні календарні місяці, що передують дню звільнення (жовтень 2019, листопад 2019), а тому суд розраховує середньоденну заробітну плату виходячи з наданих доказів.
Отже, за жовтень 2019 позивачу нарахована заробітна плата за відпрацьовані 6 днів - 5890, 10 грн., з яких оплата лікарняних листів - 2488, 80 грн., які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, отже сума для обчислення середньої заробітної плати за жовтень 2019 становить 3401, 30 грн. (5890, 10-3401, 30).
За листопад 2019 позивачу нарахована заробітна плата за відпрацьовані 21 днів - 7639, 20 грн.
Суд встановив, що середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення (05.12.2019) становить 408, 91 грн. (3401, 30 грн. - за жовтень 2019 + 7639, 20 грн. - за листопад 2019/ 27 відпрацьованих позивачем днів у жовтні, листопаді 2019 разом). Вказані суми визначені без врахування допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, що відповідає п. 4 Порядку. Вказані вище суми визначені у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки та інші обов`язкові платежі, що відповідає Порядку.
Позивач була звільнена 05.12.2019, що підтверджується копією наказу про звільнення, а рішення у справі ухвалене 16.11.2020, отже період затримки розрахунку при звільненні позивача складає 237 робочих дня.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 96911, 67 грн. (408, 91 грн. - середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення * 237 робочих днів - період затримки розрахунку при звільненні) у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні та 40634, 07 грн. - заборгованість по заробітній платі у з липня 2018 по 05.12.2019.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в абз. 5 п. 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Як вбачається з копій розрахункових листів, наданих позивачем на підтвердження заборгованості відповідача, сума загальної заборгованості відповідача перед позивачем зазначена вже з виключенням податків та інших обов`язкових платежів. При цьому середня заробітна плата за час вимушеного прогулу була обчислена судом, без виключення сум відрахування на податки та інші обов`язкові платежі, що відповідає Порядку, а тому з цієї суми підлягає утриманню прибутковий податок та інші обов`язкові платежі.
При зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору в частині вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та поніс судові витрати по оплаті судового збору у частині вимоги про стягнення середнього заробітку у розмірі 840, 80 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000, 00 грн.
Згідно з ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судових витрат та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу було надано: опис виконаних робіт по наданню правової допомоги з приводу підготовки до суду позовної заяви адвоката Ільєвої О.Ф. від 23.06.2020, відповідно до якого: надання консультаційної допомоги та роз`яснення законодавства - 200 грн., складання заяви та підготовка документів до суду - 800 грн.; квитанція № 69 від 23.06.2020 про сплату особа_1 адвокату Ільєвій О.Ф. за надання правничої допомоги 1000, 00 грн. (а.с.32-34).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 840 грн. 40 коп., та на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. та на правничу допомогу у розмірі 1000, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 84, 89, 247 ч.2, 264-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку, задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш», код єдрпоу № 23752688, розташованого за адресою: 61001 м. Харків, вул. Іскринська, 37, на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп: номер_1 , зареєстрованого за адресою: адреса_1 , заборгованість по нарахованій, але невиплаченої заробітної плати за період з липня 2018 по 05.12.2019 включно у розмірі 40634 (сорок тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 07 коп., без утримання із вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів; та середній заробіток за затримки проведення розрахунку за період з 05.12.2019 по день ухвалення цього рішення у розмірі 96911 (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот одинадцять) грн. 67 коп., з утриманням із вказаної суми податку на додану вартість та інших обов`язкових платежів; судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 (одну тисячу) грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СКБ Укрелектромаш», код єдрпоу № 23752688, розташованого за адресою: 61001 м. Харків, вул. Іскринська, 37, в дохід держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.



Суддя: Т.В. Поліщук