АТ "СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ": невыплата зарплаты

Справа № 646/4298/19 № провадження 2/646/571/2020 Р І Ш Е Н Н Я (заочне) І М Е Н Е М У К Р А Ї Н и 07.09.2020 м.Харків Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - Шелест І. М., за участю секретаря судового засідання - Коммунарової А. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 646/4298/19 за позовом особа_1 ( адреса_1 ) до ТОВ «СКБ Укрелектромаш» (61001, м. Харків, вул. Іскринська, 37) про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку - В С Т А Н О В И В: У червні 2019 року позивач особа_1 звернувся до суду з позовом, яким з урахуваннями уточнень просить стягнути з ТОВ «СКБ Укрелектромаш» заборгованість по виплаті заробітної плати та вихідної допомоги у період з лютого 2019 по червень 2019 року у сумі 43 468 грн, а також середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 13 229 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог особа_1 зазначає, що працював ливарником металів та сплавів 5 розряду у відповідача ТОВ «СКБ Укрелектромаш» та був звільнений з займаної посади 31.05.2019 наказом № 47к. Відповідач в день звільнення особа_1 не виплатив останньому всі суми, що належали працівникові при звільненні, розрахунок з позивачем не провів. У зв`язку з чим позивач згідно наданого ним розрахунку просить стягнути з відповідача заборгованість з заробітної плати за період з лютого по червень 2019 року у розмірі 43 468 грн та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 01 червня по 01 вересня 2019 року у розмірі 13 229 грн, а також суму судового збору. Разом з позовною заявою позивач особа_1 подав до суду клопотання про витребування у відповідача ТОВ «СКБ Укрелектромаш» доказів. 07.08.2019 року ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова позовну заяву особа_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви. 30.09.2019 року ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова відкрито провадження у даній справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. 07.02.2020 року ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова витребувано у відповідача довідку про заборгованість ТОВ «СКБ Укрелектромаш» по заробітній платі перед особа_1 станом на 31.05.2019 з помісячним її розрахунком та довідку про середню заробітну плату позивача особа_1 , встановлено відповідачу 10 ленний строк з дня отримання ухвали для надання витребуваних доказів. 18.05.2020 року ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова відповідача ТОВ «СКБ Укрелектромаш» попереджено, що у разі ненадання витребуваних доказів судом буде вжито заходів процесуального примусу, встановлено строк до 19.06.2020 для подання до суду відповідних доказів. 22.06.2020 року до суду надійшло клопотання відповідача ТОВ «СКБ Укрелектромаш» про продовження строку для подання відповідачем витребуваних судом доказів на час дії карантину. Відповідач не скористався своїм правом та відзиву на позовну заяву до суду не надав. Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Витребувані судом докази у встановлений строк відповідач до суду не надав. Відповідно до ч.1,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд зауважує, що ухвала про витребування доказів була винесена 07.02.2020 року, тобто задовго до введення 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211. Відповідачем протягом тривалого строку не виконується відповідна ухвала суду, що спричиняє невиправдане затягування судового розгляду. У відповідності до пункту 2 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19)» процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (covid-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. За ч.10 ст.84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу в заочному провадженні та за наявними в справі доказами. Вважаючи на вказане суд ухвалив про заочний розгляд справи. Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини. З 17.06.2016 року позивач особа_1 працював ливарником металів та сплавів 5 розряду у відповідача ТОВ «СКБ Укрелектромаш» та був звільнений з займаної посади 31.05.2019 за власним бажанням наказом № 47к, що підтверджується трудовою книжкою особа_1 серії номер_1 та наказом про звільнення № 47к від 31.05.2019. Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахункових листів, позивачу особа_1 було нараховано заробітну плату у наступному розмірі: за лютий 2019 - 9366,74 грн, за березень 2019 року - 9311,05 грн, за квітень 2019 року - 9322,33 грн, за травень 2019 року - 25994,87 грн. Таким чином, за період з 01.02.2019 по 31.05.2019 позивачу було нараховано заробітну плату у [censored] розмірі 53 994,99 грн. Розрахунок заборгованості перед позивачем з заробітної плати за розрахунковими листами відповідачем спростований не був, та доказів, що розрахункові листи є недостовірним та неналежним доказом до суду також надано не було. Підстав недовіряти вказаним листам та розрахункам, що вони містять у суду не має. Згідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. У даному випадку позивач обмежений у можливості надати інші докази, ніж розрахункові листи, оскільки саме відповідач є власником відповідних документів про нарахування та сплату позивачу заборгованості по заробітній платі. Виходячи з наведених норм цивільного процесуального права, оскільки позивач об`єктивно позбавлений вільного доступу до доказів про розмір заборгованості, саме на відповідача покладається тягар спростування наданих позивачем розрахункових листів, які були видані йому саме відповідачем. Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору (ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці»). Відповідно до ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу. У частині другій статті 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Частиною першою статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Згідно з абзацом п`ятим п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести у своєму рішенні розрахунки, з яких він визначав суми стягнення. Оскільки справляти і сплачувати ПДФО та військовий збір це обов`язок роботодавця, у резолютивній частині судового рішення визначають суму без їх утримання. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі - Порядок). За ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до розрахунку заборгованості з заробітної плати, здійсненого позивачем, позивач просить стягнути з ТОВ «СКБ Укрелектромаш» заборгованість по виплаті заробітної плати та вихідної допомоги у період з лютого 2019 по червень 2019 року у сумі 43 468 грн. Затримка виплати повного розрахунку при звільнені позивачем заявлена за період з наступного дня звільнення, 01 червня 2019 року, по 01 вересня 2019 року у розмірі 13229 грн. Таким чином, з урахуванням вимог диспозитивної цивільного судочинства, суд приходить до висновку про задоволення позову в межах заявлених позовних вимог, а саме 43 468 грн заборгованості з заробітної плати та 13229 грн компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір за позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 770 грн. Вказана сума судового збору підлягає стягненню з ТОВ «СКБ Укрелектромаш» на користь позивача. Згідно з п.1 ч.1 ст.5Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, судовий збір справляється фізичною особою в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у 2019 році установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01.01.2019 - 1921 грн. З огляду на викладене, з відповідача на користь держави має бути стягнуто судовий збір у розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 768,40 грн (на день звернення до суду). Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 84, 141, 247, 263-265, 273, 274, 279, 280-282, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд - В И Р І Ш И В : Позов особа_1 до ТОВ «СКБ Укрелектромаш» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити. Стягнути з ТОВ «СКБ Укрелектромаш» (код єдрпоу 23752688, місце знаходження: 61001, м. Харків, вул. Іскринська, 37) на користь особа_1 (рнокпп номер_2 , місце проживання адреса_1 ) 43 468 грн заборгованості з заробітної плати за період з 01.02.2019 по 31.05.2019 та 13229 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку. Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць. Стягнути з ТОВ «СКБ Укрелектромаш» (код єдрпоу 23752688, місце знаходження: 61001, м. Харків, вул. Іскринська, 37) на користь особа_1 (рнокпп номер_2 , місце проживання адреса_1 ) 770 грн судового збору. Стягнути з ТОВ «СКБ Укрелектромаш» (код єдрпоу 23752688, місце знаходження: 61001, м. Харків, вул. Іскринська, 37) на користь держави 768,40 грн судового збору. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справило або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 07.09.2020. Стягувач: особа_1 , інформація_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_2 , місце проживання адреса_1 . Боржник: ТОВ «СКБ Укрелектромаш», код єдрпоу 23752688, місце знаходження: 61001, м. Харків, вул. Іскринська, 37. Суддя І.М. Шелест