АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

233 № 233/8270/19

Заочное Р Е Ш Е Н И Е 
именем украины

4 февраля 2020 г.. Константиновка

Арбитражный суд в составе: председательствующего судьи [К.] А. В., с участием секретаря судебного заседания [Ф.] А. А., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Константиновка в порядке упрощенного искового производства сообщению участников гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании начисленной, но на выплаченной заработной платы,

В С Т, А Н О В И Л:

Обратившись в суд с иском к АО «Украинская железная дорога», особа_1 просит взыскать с ответчика в ее пользу начисленную, но не выплаченную ей заработную плату за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в сумме 8555, 92 грн.
В обоснование заявленных исковых требований истец сослался на то, что она с 11 июля 2016 по 17 июля 2017 работала в должности обозревателя вагонов 4 разряда производственного подразделения «Дебальцевское весовонне депо «структурного подразделения» Донецкая дирекция железнодорожных перевозок «регионального филиала» Донецкая железная дорога «публичного акционерного общества» Украинская железная дорога «.
В настоящее время Открытое акционерное общество «Украинская железная дорога» на основании постановления КМУ от 31.10.2018 № 938 переименован в Акционерное общество «Украинская железная дорога».
С марта 2017 работодатель прекратил выплачивать ей заработную плату, хотя и продолжал ее начислять.
По состоянию на 17 июля 2017 г.ОЗМиР начисленной, но не выплаченной заработной платы за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 составляет 10694, 36 грн (за вычетом налогов и других обязательных платежей к выплате принадлежит 8555, 92 грн), что подтверждается справкой, выданной за месту работы. Однако эта справка не заверенная печатью ответчика, поскольку, как ей сказали, все печати из структурных подразделений ответчика, которые остались на территории неподконтрольной органам государственной власти Украины, были им Выделитенет. Получить от ответчика надлежащим образом заверенную справку о размере начисленной, но не выплаченной ему заработной платы за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 она не может. Первичные документы для начисления заработной платы находятся в региональном филиале «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» (ул. Привокзальная м. Лиман Донецкой области), куда они были сданы ею лично в октябре 2017 года.
Добровольно оплатить задолженность по заработной плате ответчик едмовляеться.
Ответчик отзыв на исковое заявление не подал.
Истица особа_1, будучи надлежащим образом уведомленным о времени и месте рассмотрения дела путем публикации на официальном сайте суда объявления о вызове, в судебное заседание не явилась, в исковом заявлении просила рассмотреть дело в ее отсутствие.
Представитель ответчика АО «Украинская железная дорога», будучи надлежащим образом уведомленным о времени и месте рассмотрения дела, в судебное заседание не явился, причины неявки не пьетовидомив, отзыв на исковое заявление не представил, в связи с чем 04.02.2020 судом вынесено решение о заочном рассмотрении дела.
Судом на основании части второй статьи 247 ГПК Украины, в связи с неявкой в ​​судебное заседание всех участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось.
Исследовав все обстоятельства по делу и проверив их доказательствами, суд считает, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что освба_1 с 11 июля 2016 по 17 июля 2017 находилась в трудовых правоотношениях с производственным подразделением «Дебальцевское вагонное депо» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала Донецкая железная дорога «публичного акционерного общества» Украинская железная дорога «, где работала в должности обозревателя вагонов 4 разряда. Приказом от 10.07.2017 №8027 / ДН-ос уволена по п. 1 ст.40 КЗоТ Украины в связи с сокращением штата (копия трудовой книжки с соответствующими запчастиИсаму на л.д. 9−13).
Статьей 43 Конституции Украины гарантированный законом защите права на своевременное получение вознаграждения за труд.
По предписаниям ч.1 ст.115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов — представителями, вБрань и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В соответствии со статьей 110 КЗоТ Украины при каждой выплате заработной платы собственник или уполномоченный им орган должен уведомить работника о следующих данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: а) общая сумма заработной платы с расшифровкой по видамвыплат; б) размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; в) сумма заработной платы, причитающейся к выплате. Указанная норма права корреспондируется с ч. 1 ст. 30 ЗУ «Об оплате труда», а второй частью этой статьи установлено обязанность работодателя обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
В соответствии со ст. 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод (далее- Конвенция) каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (далее — ЕСПЧ) (дело «Суханов и [И.] против Украины» заявления № 68385/10 и 71378/10, дело «Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии», заявление N9 42527/98 и т.д.) «имущество» может представлять собой «Существующаяе имущество «или средства, включая» право требования «, согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере» законное ожидание «/» правомерное ожидание « (legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
ЕСПЧ неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст. 1 Протокола №1 Конвенции также имущественные интересы, требования имущественного характера, социальные выплаты, по которым лицо имеет правомерное ожидание, что такие требования будут удовлетворены.
Согласно ч.1ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Решая вопрос о нарушении прав истца на выплату ответчиком заработной платы при работе на его предприятии и не проведение с ней полного расчета при нильненни, суд исходит из следующего:
Согласно ч.3 ст.11 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
По частям 1, 5 и 6 ст. 81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками справы. Доказывания не может основываться на предположениях.
Согласно статье 79 ГПК Украины, достоверны доказательства, на основании которых можно установить действительные обстоятельства дела.
Согласно ст. 80 ГПК Украины, достаточны доказательства, в своей совокупности позволяют сделать вывод о наличии или отсутствии обстоятельств дела, входящие в предмет доказывания. Вопрос о достаточности доказательств для установления обстоятельств, имеющих значение для дела, суд решает в соответствии со своим внутренним убеждением.
суд вважае установленным тот факт, что при увольнении особа_1 принадлежала к оплате заработная плата, в соответствии с предоставленной истцом справки (а.с.14) составляет 10694, 36 грн (за вычетом налогов и других обязательных платежей к выплате принадлежит 8555, 92 грн) за период с марта 2017 по июль 2017 года.
Предоставленная в подтверждение размера задолженности по заработной плате справка (а.с.14) содержит подписи должностных лиц ответчика, полномочия которых не опровергнуты, поэтому такую ​​справку суд признает надолжное и допустимым доказательством по делу.
Статьей 168 Налогового кодекса Украины предусмотрен порядок начисления, удержания и уплаты (перечисления) налога в бюджет, а именно: налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определенную в статье 167 настоящего Кодекса (168.1.1). Налог уплачивается (перечисляется) в бюджет при выплате оподатемого дохода единым платежным документом. Банки принимают платежные документы на выплату дохода только при условии одновременного представления расчетного документа на перечисление этого налога в бюджет (168.1.2.).
Согласно абз. 5 п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, пидлягають взысканию.
Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан (налога на доходы физических лиц) являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Принимая во внимание наведении положения законодательства и несмотря на то, что предметом иска особа_1 является заработная плата за март — июль 2017 года, суд считает, что не является выходом за пределы заявленных исковыхтребований удовлетворении иска и взыскании с ответчика в пользу истца задолженности по заработной плате за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в размере 8555, 92 грн без учета налога и других обязательных платежей, поскольку именно эта сумма подлежит налогообложению время ее выплаты и указана в прилагаемой в подтверждение заявленных исковых требований справке (а.с.14).
Удовлетворяя иск лицо_1, суд исходит из того, что в спорах, возникающих из трудовых правоотношений о подвижение трудовых прав, действует презумпция вины работодателя.
Судом установлено, что в спорный период времени особа_1 находилась с ответчиком в трудовых правоотношениях, за что ей должна была быть начислена и выплачена заработная плата.
Однако, своего долга по оплате труда истца ответчик не выполнил. Размер заявленной истцом к взысканию суммы невыплаченной ему заработной платы ответчик не опроверг.
Учитывая изложенное, суд считает, что иск следует удовлетворить в полном объеме.
Согласно п.2 ч.1 ст. 430 ГПК Украины, необходимо допустить немедленное исполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
В связи с тем, что в соответствии с п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора, с ответчика по ч.6 ст.141 ГПК Украины подлежит взысканию судебный сбор в пользу специального фонда Государственного бюджета Украины в размере 768, 40 грн, исходя из следующего:
Согласно пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону Украины «О судебном сборе», за подачу в суд физическим лицом или физическим лицом-предпринимателем искового заявления имущественного характера судебный сбор взимается в размере 1 процента цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.
С 1 января 2019 прожиточный минимум на одно трудоспособное лицо установлен Законом Украины «О Государственном бюджете Украины на 2019» в расчете на месяц в размереи 1921, 00 грн.
Следовательно, при подаче иска судебный сбор в части взыскания задолженности по заработной плате составлял 768, 40 грн (1921, 00 грн х 0, 4), поэтому с ответчика в доход государства надлежит взыскать судебный сбор в сумме 768, 40 грн.
Руководствуясь ст.ст. 141, 263−265, 280 ГПК Украины,
Р Е Ш И Л:

Исковые требования особа_1 (идентификационный номер номер_1, адрес: адрес_1) к акционерного общества «Украинская железная дорога» (егрпоу 40075815, адрес:. Киев, ул. Тверская, д.5) о взыскании нарахованои, но на выплаченной заработной платы, удовлетворить в полном объеме.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 (рнокпп номер_1) задолженность по заработной плате без учета налога и других обязательных платежей за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 в общем размере 10 694 (десять тысяч шестьсот девять девяносто четыре) грн 36 коп.
Допустить немедленное исполнение решения суда в пределах суммы платежа за один месяц.
Взыскать с Акционерногообщества «Украинская железная дорога» судебный сбор в размере 768 (семьсот шестьдесят восемь) рублей 40 коп. на счет для зачисления в государственный бюджет поступлений по коду Получатель средств: ГУК в Киеве / Киев / 22030106; Код получателя (код егрпоу): 37993783; Банк получателя: Казначейство Украины (ЕАП) Счет получателя: ua908999980313111256000026001; Код классификации доходов бюджета: 22030106.
Полный текст судебного решения составлен 4 февраля 2020.
Решение может быть обжаловано Константиновским городским судом Донецкой области по письменному заявлению об отмене в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет прав на восстановлении пропущенного срока для подачи заявления о его пересмотре — если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Донецкий апелляционный суд через Арбитражный суд Донецкой области путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную часть судебного решения указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.

судья: А. В. [К.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

233 № 233/8270/19

заочне Р І Ш Е Н Н Я 
іменем україни

04 лютого 2020 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання [Ф] А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але на виплаченої заробітної плати,

В С Т, А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом до АТ «Українська залізниця», особа_1 просить стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в сумі 8555, 92 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка послалася на те, що вона з 11 липня 2016 року по 17 липня 2017 року працювала на посаді оглядача вагонів 4 розряду виробничого підрозділу «Дебальцевське вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
На теперішній час Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на підставі постанови КМУ від 31.10.2018 № 938 перейменоване в Акціонерне товариство «Українська залізниця».
З березня 2017 року роботодавець припинив виплачувати їй заробітну плату, хоча і продовжував її нараховувати.
Станом на 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року становить 10694, 36 грн (за вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів до виплати належить 8555, 92 грн), що підтверджується довідкою, виданою за місцем роботи. Однак ця довідка не засвідчена печаткою відповідача, оскільки, як їй сказали, усі печатки із структурних підрозділів відповідача, що залишились на території непідконтрольній органам державної влади України, були ним вилучені. Отримати від відповідача належним чином засвідчену довідку про розмір нарахованої, але не виплаченої йому заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року вона не може. Первинні документи для нарахування заробітної плати знаходяться у регіональній філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (вул. Привокзальна м. Лиман Донецької області), куди вони були здані нею особисто в жовтні 2017 року.
Добровільно сплатити заборгованість по заробітній платі відповідач відмовляється.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Позивачка особа_1, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи шляхом публікації на офіційному сайті суду оголошення про виклик, у судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила справу розглянути у її відсутність.
Представник відповідача АТ «Українська залізниця», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим 04.02.2020 судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що особа_1 з 11 липня 2016 року по 17 липня 2017 року перебувала у трудових правовідносинах з виробничим підрозділом «Дебальцевське вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», де працювала на посаді оглядача вагонів 4 розряду. Наказом від 10.07.2017 №8027/дн-ос звільнена за п. 1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату (копія трудової книжки з відповідними записами на а.с. 9−13).
Статтею 43 Конституції України гарантований законом захист права на своєчасне одержання винагороди за працю.
За приписами ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Вказана норма права кореспондується із ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», а другою частиною цієї статті встановлено обов`язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі — Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі — ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 Конвенції є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Вирішуючи питання щодо порушення права позивачки на виплату відповідачем заробітної плати при роботі на його підприємстві та не проведення з нею повного розрахунку при звільненні, суд виходить з такого:
Відповідно до ч.3 ст.11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За частинами 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За статтею 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно із ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй [censored] дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд вважає встановленим той факт, що при звільненні особа_1 належала до сплати заробітна плата, яка відповідно до наданої позивачем довідки (а.с.14) складає 10694, 36 грн (за вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів до виплати належить 8555, 92 грн) за період з березня 2017 року по липень 2017 року.
Надана на підтвердження розміру заборгованості по заробітній платі довідка (а.с.14) містить підписи посадових осіб відповідача, повноваження яких не спростовані, а тому таку довідку суд визнає належним та допустимим доказом у справі.
Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, а саме: податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (168.1.1). Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (168.1.2.).
Згідно з абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Приймаючи до уваги наведенні положення законодавства та зважаючи на те, що предметом позову особа_1 є заробітна плата за березень — липень 2017 року, суд вважає, що не є виходом за межі заявлених позовних вимог задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі за період часу з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 8555, 92 грн без урахування податку та інших обов`язкових платежів, оскільки саме ця сума підлягає оподаткуванню під час її виплати та зазначена в поданій на підтвердження заявлених позовних вимог довідці (а.с.14).
Задовольняючи позов особа_1, суд виходить з того, що в спорах, що виникають з трудових правовідносин про порушення трудових прав, діє презумпція вини роботодавця.
Судом установлено, що у спірний період часу особа_1 перебувала з відповідачем у трудових правовідносинах, за що їй мала бути нарахована та виплачена заробітна плата.
Проте, свого обов`язку з оплати праці позивача відповідач не виконав. Розмір заявленої позивачем до стягнення суми невиплаченої йому заробітної плати відповідач не спростував.
З огляду на наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
У зв`язку з тим, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача за ч.6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 768, 40 грн, виходячи з такого:
Відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 01 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» в розрахунку на місяць у розмірі 1921, 00 грн.
Отже, при поданні позову судовий збір в частині стягнення заборгованості по заробітній платі складав 768, 40 грн (1921, 00 грн х 0, 4), тому з відповідача в доход держави належить стягнути судовий збір в сумі 768, 40 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263−265, 280 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги особа_1 (ідентифікаційний номер номер_1, адреса: адреса_1) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (єдрпоу 40075815, адреса: м. Київ, вул. Тверська, буд.5) про стягнення нарахованої, але на виплаченої заробітної плати, задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 (рнокпп номер_1) заборгованість із заробітної плати без урахування податку та інших обов`язкових платежів за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року у загальному розмірі 10 694 (десять тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн 36 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. на рахунок для зарахування до державного бюджету надходжень за кодом Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код єдрпоу): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);Рахунок отримувача: ua908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Повний текст судового рішення складено 04 лютого 2020 року.
Заочне рішення може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має прав на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: О. В. Каліуш