АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

233 № 233/8283/19

Р Е Ш Е Н И Е 
именем украины

19 мая 2020 Арбитражный суд в составе:
председательствующего судьи [М.] В. С.,
с участием секретаря судебного заседания Лиман С.М.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового особа_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы,  —
В С Т, А Н О В И Л:
В Константиновский районный суд с иском обратилась особа_1, в котором просила взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу начисленную, но не выплаченную заработную плату за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в сумме 18682, 13 грн. В обоснование указанных требований истец ссылался на то, что в соответствующий период она работала в должности обозревателя вагонов 4 разряда в производственном подразделении «Иловайське эксплуатационное вагонное депо «структурного подразделения» Донецкая дирекция железнодорожных перевозок «регионального филиала» Донецкая железная дорога «ПАО» Укрзализныця «. С марта 2017 работодатель прекратил выплачивать ей заработную плату, хотя продолжал ее начислять. 17 июля 2017 истца был освобожден, однако ответчик не выплатил все причитающиеся истцу при увольнении суммы. По состоянию на 17 июля 2017 размер начисленной, но не выплаченной ему заработной платы за период с 01 2 марта017 года по 17 июля 2017 составляет 23 427 грн 53 коп., За вычетом обязательных платежей ее размер соответствует 18 682 грн 13 коп.
Ответчик предоставил отзыв на иск, в котором исковые требования не признал, ссылаясь на наличие форс-мажорных обстоятельств, повлекших НЕ выплату заработной платы истцу, а именно: захват неизвестными лицами административного здания и производственных объектов АО «Укрзализныця», расположенных в г.. Донецк, в связи с чем у ответчика с 16.03.2017 года отсутствует доступ к документации предприятия (кадровой, первичной, технической, договорной, налоговой, архивного и другой), к компьютерным базам и утрачен контроль над хозяйственной деятельностью. В связи с отсутствием первичных документов в структурному подразделению «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Укрзализныця» подтвердить информацию о фактическом выполнении работ и осуществить начисление заработной платы невозможно. Считает, что истцом не доказан фактвыполнения им трудовых обязанностей в спорный период с 16 марта 2017 по 17 июля 2017 года и размер задолженности по заработной плате. За первую половину марта 2017 истцу была начислена заработная плата, была получена ею в размере 1544, 82 грн.
Истец в судебное заседание не явилась, о дате, времени и месте его проведения извещен надлежащим образом, предоставила ходатайство о рассмотрении дела в ее отсутствие.
Представитель ответчика АО «Укрзализныця» в судебном заседании з`явился, о дате, времени и месте его проведения ответчик извещен надлежащим образом, предоставил ходатайство о рассмотрении дела в отсутствие его представителя.
Выяснив обстоятельства дела, исследовав доказательства, представленные в их подтверждение, суд пришел к выводу о возможности частичного удовлетворения исковых требований по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец особа_1 работала в должности обозревателя вагонов 4 разряда пункта технического обслуживания вагонов станции Головка 2 класса, в частности с 12 августа 2016 року в реорганизованном на основании приказа ОАО «Украинская железная дорога» №303 от 15.04.2016 года производственном подразделении «Иловайское эксплуатационное вагонное депо» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» Публичного акционерного общества «Украинская железная дорога».
17 июля 2017 на основании приказа от 10.07.2017 года № 4163 / ДН-ОС истец была освобождена в связи с сокращением штата по п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины. Указанные обстоятельства Подтверджуються трудовой книжке особа_1 серии номер_1 приказом (распоряжением) № 4163 / ДН-ОС от 10.07.2017 г.. о прекращении Трудового договора (контракта), копии которых приобщены к материалам дела.
Согласно постановлению Кабинета министров Украины № 938 от 31.10.2018 г.. Публичное акционерное общество «Украинская железная дорога» изменило название на Акционерное общество «Украинская железная дорога».
Статьей 43 Конституции Украины гарантировано право каждого на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на по работамна плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 1 ст. 113 КЗоТ Украины время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада).
Согласно ст. 44 КЗоТ Украины при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в пункте 6 статьи 36 и пунктах 1, 2 и 6 статьи 40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размереи не менее среднего месячного заработка.
Частью 1 статьи 83 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства подгруппы, А I группы.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и провесть с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоАжена им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно части 2 ст. 30 Закона Украины от 24.03.1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда» работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на ооплату труда в установленном порядке.
Согласно ст. 8 Закона Украины от 16.07.1999 года № 996-XIV «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» вопросы организации бухгалтерского учета на предприятии относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными документами.
В соответствии со статьей 110 КЗоТ Украины при каждой выплате заработной платы собственник или уполномоченный им орган должен сообщить работник превысилика о таких данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: а) общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; б) размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; в) сумма заработной платы, причитающейся к выплате. Указанная норма права корреспондируется с ч. 1 ст. 30 ЗУ «Об оплате труда», а второй частью этой статьи установлено обязанность работодателя обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплатутруда в установленном порядке.
Постановлениями Константиновского горрайонного суда Донецкой области 19 декабря 2019, 25 февраля 2020 года и 22 апреля 2020 в Акционерного общества «Украинская железная дорога» было истребовано доказательства о размере начисленной, но не выплаченной заработной платы истца за периоды с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года, документы об окончательном расчете с особа_1, решение рабочей комиссии по их обработки или их копии.
Ответчиком на выполнение указанных двухвал суда предоставлены копии табуляграмм, согласно которым работнику в период с марта 2017 по июль 2017 заработная плата была начислена с учетом времени простоя: в марте 2017 года в размере 4726, 43 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 3758, 38 грн; за апрель 2017 года в размере 8664, 55 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 6889, 90 грн; за май 2017 года в размере 986, 05 грн, что после удержанием из этойсуммы обязательных налогов и сборов составляет 784, 09 грн; за июнь 2017 года в размере 2449, 71 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 1947, 97 грн; по июль 2017 заработная плата была начислена в размере 6600, 79 грн, которая состоит, в том числе, с компенсации за неиспользованный отпуск за 2 дня в сумме 337, 04 грн, выходного пособия при сокращении в сумме 5295, 99 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 5301, 79 грн. А в итоге размер начисленной заработной платы за соответствующий период составляет 23427, 53 грн, что является суммой вышеприведенных слагаемых.
Указанные обстоятельства соответствуют расчета, предоставленном истцом, а также сведениям по явке и неявки особа_1 на работу, содержащиеся в табелях учета использования рабочего времени за март, апрель, май, июнь, июль 2017 года, копии которых предоставлены ответчиком.
Кроме того, ответчиком во исполнение указанных постановлений суда предоставлена ​​справка от 21.01.2020 г. За № 114/2, копию ведомости на выплату денег № 10 за март 2017 года, из которых следует, что за первую половину марта 2017 истцу была начислена заработная плата в размере 1942, 72 грн, которую после вычета обязательных налогов и сборов получено истцом 19 июля 2017 в размере 1544, 82 грн, начисления заработной платы с 16 марта 2017 по июль 2017 не проводилось.
Также ответчиком предоставлена ​​копия сообщения особа_1 о сокращении от 12.05.2017 года, копию приказа (распорныхния) № 4163 / ДН-ОС от 10.07.2017 г.. о прекращении Трудового договора (контракта) с особа_1, табельный номер 5332, которым уволен работник с 17.07.2017 г.. на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины и решено согласно ст. 44 КЗоТ Украины предоставить работнику выходное пособие в размере одного среднего заработка, компенсацию за 2 дня отпуска, копию справки-расчета неиспользованных дней отпуска, за которые предоставляется компенсация при увольнении (что соответствует предоставленной ответчиком копии табуляграммыами за июль 2017 года), копии справок, согласно которым задолженность по спецодеждой, депонированная заработная плата отсутствуют, копию справки об отсутствии использованных билетов для личных нужд, копии личных карточек и лицевого счета работника, копию заявления на выплату материальной помощи, копии приказов производственного подразделения «Иловайское эксплуатационное вагонное депо» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ОАО «Украинское сализниця «№ 15 / в от 16.08.2016 года, № 286 / у-т от 03.04.2017 года о предоставлении дополнительных отпусков, копии приказов производственного подразделения» Иловайское эксплуатационное вагонное депо «структурного подразделения» Донецкая дирекция железнодорожных перевозок «регионального филиала» Донецкая железная дорога «ПАО» Украинская железная дорога «№ 122 / у-т от 20.02.2017 года, № 244 / у-т от 10.03.2017 года, № 541 / у-т от 11.05.2017 года о предоставлении отпусков без сохранения заработной платы, копии расчетов оплаты средней САРПлаты и оплаты отпусков.
Согласно предоставленной ответчиком копией приказа производственного подразделения «Иловайское эксплуатационное вагонное депо» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» №91 от 17.03.2017 года было установлено простой с 20 марта 2017 для всех работников производственного подразделения «Иловайское эксплуатационное вагонное депо».
В соответствии с приказом структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожныхх перевозок «регионального филиала» Донецкая железная дорога «ПАО» Украинская железная дорога «№236 / ДНД от 17.03.2017 года было установлено простой с 20 марта 2017 для всех производственных подразделений дирекции в соответствии со ст.ст. 34, 113 КЗоТ Украины в связи с отсутствием организационных и технических условий для осуществления хозяйственной деятельности структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога», вызванных перекрытием всех железнодорожных путей, ведут к линии разграничения с неподконтрольной украинской власти территорией.
Ссылка ответчика о невозможности расчета задолженности по заработной плате из-за отсутствия у работодателя оригиналов первичных документов по размеру выполненной работы и размера задолженности не опровергает выводов суда, поскольку обязанность вести учет отработанного времени и размера заработной платы возложена только на работодателя, обстоятельства, которые обусловливают отсутствие первичной документации, не освобождают роботодавця от обязанности выплачивать заработную плату работнику, право на которую гарантировано Конституцией Украины.
Указанный вывод соответствует позиции, изложенные в постановлении Верховного суда в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда от 28 марта 2018 по делу № 243/5469/17, согласно которому сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией работодателя. Итак отсутствие у ответчика первичной документации не является основанием для не начисления, но не выплаты истцу заработной платы.
Наличие форс-мажорных обстоятельств, повлекших невыплату заработной платы и отсутствие оригиналов первичных документов не опровергает выводов суда, поскольку право на заработную плату гарантированное статьей 43 Конституции Украины и отсутствие вины ответчика в невыполнении своих обязанностей по выплате заработной платы не освобождает его от выполнения такого долга в следующем, а может лишь быть основанием для освобождения работодателя от отственности, предусмотренной трудовым законодательством за указанное нарушение трудовых прав.
Учитывая то, что с 20 марта 2017 установлено простой для работников на основании приказа производственного подразделения «Иловайское эксплуатационное вагонное депо» №91 от 17.03.2017 года и приказа СП «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» №236 / ДНД от 17.03.2017 г. ., а согласно ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 83 КЗоТ Украины время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух маяетин тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада) и при прекращении Трудового договора на основании, указанном в пункте 1 статьи 40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка, денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также то, что работодателем не опровергнуто указанный расчет истца, суд пришел к выводу о том, что расчет задолженности по заработной плате, совершенный истцом, видповидае обстоятельствам дела.
Согласно абз. 5 п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога идругих обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Истец, осуществляя расчет задолженности по заработной плате не учла вышеуказанные положения и указала сумму задолженности по заработной плате после удержания обязательных налогов и сборов, а также не учла уплаченную заработную плату за первую половину марта 2017 года, начисленную в размере 1942, 72 грн, и которую после вычета обязательных налогов и сборов истец получила в размере 1544, 82 грн.
рассмядаючы вопрос о размере задолженности по заработной плате ответчика перед истцом, суд пришел к выводу о том, что ответчиком АО «Украинская железная дорога» не опровергнут расчет, предоставленный истцом в части задолженности по заработной плате в размере 21 484 гривен 81 копейки (23427, 53 — 1942, 72). Вместе с тем, суд пришел к выводу о необоснованности расчета истца в части задолженности по заработной плате в размере 1942, 72 грн по основаниям, указанным выше.
С учетом изложенногоого суд пришел к выводу о необходимости частично удовлетворить исковые требования и взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с марта 2017 по июль 2017 в размере 21484, 81 грн с последующим удержанием из этой суммы обов` языковых налогов и сборов.
В соответствии с п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем са один месяц.
Поскольку истец освобожден от уплаты судебного сбора, на основании ст. 141 ГПК Украины в связи с частичным удовлетворением иска с ответчика в доход государства подлежит взысканию судебный сбор в размере 704, 68 грн.
Руководствуясь ст.ст. 141, 259, 264 — 265, 273, 274 — 279, 354, 430, п.п.15.5 раздела ХИИИ Переходных положений ГПК Украины,  —
Р Е Ш И Л:
Иск особа_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о знамяния задолженности по заработной плате — удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в размере 21 484 (двадцати одной тысячи четырехсот восьмидесяти четырех) рублей 81 копейки с последующим удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
В удовлетворении исковых требований в части взыскания с акционерного общества «Украинская железная дорога» на пользво особа_1 задолженности по заработной плате в размере 1942 (одной тысячи дев`ятисот сорока двух) рублей 72 копеек — отказать.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в доход государства судебный сбор в размере 704 (семисот четырех) рублей 68 копеек.
Допустить немедленное исполнение решения в части взыскания задолженности по заработной плате за один месяц — за апрель 2017 года в размере 8664 (восьми тысяч шестисот шестидесяти четырех) рублей 55 копеек с последующим удержанииям из этой суммы обязательных налогов и сборов.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суду подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Донецкий апелляционный суд через Арбитражный суд Донецкой области. Указанный срок продлевается на срок действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни.
Участник дела, которому полное решение не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда — если апелляционная жага подано в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Истец особа_1, место прописки: адрес_1, рнокпп номер_2. Ответчик: Акционерное общество «Украинская железная дорога», местонахождение: 83680, г.. Киев, ул. Тверская, д. 5, код егрпоу 40075815.

судья

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

233 № 233/8283/19

Р І Ш Е Н Н Я 
іменем україни

19 травня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді [М.] В. С.,
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, —
В С Т, А Н О В И В:
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулася особа_1, в якому просила стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в сумі 18682, 13 грн. В обґрунтування вказаних вимог позивач посилалася на те, що у відповідний період вона працювала на посаді оглядача вагонів 4 розряду у виробничому підрозділі «Іловайське експлуатаційне вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». З березня 2017 року роботодавець припинив виплачувати їй заробітну плату, хоча продовжував її нараховувати. 17 липня 2017 року позивача було звільнено, проте відповідач не виплатив всі належні позивачу при звільненні суми. Станом на 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої їй заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року складає 23 427 грн 53 коп., після вирахування обов`язкових платежів її розмір відповідає 18 682 грн 13 коп.
Відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин, що спричинили не виплату заробітної плати позивачу, а саме: захоплення невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів АТ «Укрзалізниця», розташованих у м. Донецьк, в зв`язку з чим у відповідача з 16.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю. У зв`язку з відсутністю первинних документів в структурному підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» підтвердити інформацію щодо фактичного виконання робіт та здійснити нарахування заробітної плати не можливо. Вважає, що позивачем не доведений факт виконання ним трудових обов`язків у спірний період з 16 березня 2017 року по 17 липня 2017 року та розмір заборгованості по заробітній платі. За першу половину березня 2017 року позивачу була нарахована заробітна плата, яку була отримана нею в розмірі 1544, 82 грн.
Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце його проведення була повідомлена належним чином, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача АТ «Укрзалізниця» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення відповідач повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1 працювала на посаді оглядача вагонів 4 розряду пункту технічного обслуговування вагонів станції Голівка 2 класу, зокрема з 12 серпня 2016 року у реорганізованому на підставі наказу ПАТ «Українська залізниця» №303 від 15.04.2016 року виробничому підрозділі «Іловайське експлуатаційне вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
17 липня 2017 року на підставі наказу від 10.07.2017 року № 4163/дн-ОС позивач була звільнена у зв`язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються трудовою книжкою особа_1 серії номер_1, наказом (розпорядженням) № 4163/дн-ОС від 10.07.2017 р. про припинення Трудового договору (контракту), копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 938 від 31.10.2018 р. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» змінило назву на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Згідно з ст. 44 КЗпП України при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Частиною 1 статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи, А I групи.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Відповідно до частини 2 ст. 30 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Згідно з ст. 8 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Вказана норма права кореспондується із ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», а другою частиною цієї статті встановлено обов`язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Ухвалами Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області 19 грудня 2019 року, 25 лютого 2020 року та 22 квітня 2020 року у Акціонерного товариства «Українська залізниця» було витребувано докази про розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивача за періоди з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року, документи щодо остаточного розрахунку з особа_1, рішення робочої комісії з їх опрацювання або їх копії.
Відповідачем на виконання вказаних ухвал суду надано копії табуляграм, відповідно до яких працівнику у період з березня 2017 року по липень 2017 року заробітну плату було нараховано з урахуванням часу простою: в березні 2017 року в розмірі 4726, 43 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 3758, 38 грн; за квітень 2017 року в розмірі 8664, 55 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 6889, 90 грн; за травень 2017 року в розмірі 986, 05 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 784, 09 грн; за червень 2017 року в розмірі 2449, 71 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 1947, 97 грн; за липень 2017 року заробітну плату було нараховано в розмірі 6600, 79 грн, яка складається, в тому числі, з компенсації за невикористану відпустку за 2 дні в сумі 337, 04 грн, вихідної допомоги при скороченні в сумі 5295, 99 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 5301, 79 грн.
А у підсумку розмір нарахованої заробітної плати за відповідний період складає 23427, 53 грн, що є сумою вищенаведених доданків.
Вказані обставини відповідають розрахунку, наданому позивачем, а також відомостям щодо явки та неявки особа_1 на роботу, які містяться в табелях обліку використання робочого часу за березень, квітень, травень, червень, липень 2017 року, копії яких надані відповідачем.
Крім того, відповідачем на виконання вказаних ухвал суду надано довідку від 21.01.2020 р. за № 114/2, копію відомості на виплату грошей № 10 за березень 2017 року, з яких вбачається, що за першу половину березня 2017 року позивачу було нараховано заробітну плату в розмірі 1942, 72 грн, яку після вирахування обов`язкових податків та зборів отримано позивачем 19 липня 2017 року в розмірі 1544, 82 грн, нарахування заробітної плати з 16 березня 2017 року по липень 2017 року не здійснювалося.
Також відповідачем надано копію повідомлення особа_1 про скорочення від 12.05.2017 року, копію наказу (розпорядження) № 4163/дн-ОС від 10.07.2017 р. про припинення Трудового договору (контракту) з особа_1, табельний номер 5332, яким звільнено працівника з 17.07.2017 р. на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України та вирішено згідно із ст. 44 КЗпП України надати працівнику вихідну допомогу у розмірі одного середнього заробітку, компенсацію за 2 дні відпустки, копію довідки-розрахунку невикористаних днів відпустки, за які надається компенсація під час звільнення (що відповідає наданій відповідачем копії табуляграми за липень 2017 року), копії довідок, згідно з якими заборгованість за спецодягом, депонована заробітна плата відсутні, копію довідки про відсутність використаних квитків для особистих потреб, копії особових карток та особового рахунку працівника, копію заяви на виплату матеріальної допомоги, копії наказів виробничого підрозділу «Іловайське експлуатаційне вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № 15/в від 16.08.2016 року, № 286/в-т від 03.04.2017 року про надання додаткових відпусток, копії наказів виробничого підрозділу «Іловайське експлуатаційне вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № 122/в-т від 20.02.2017 року, № 244/в-т від 10.03.2017 року, № 541/в-т від 11.05.2017 року про надання відпусток без збереження заробітної плати, копії розрахунків оплати середньої зарплати та оплати відпусток.
Згідно з наданою відповідачем копією наказу виробничого підрозділу «Іловайське експлуатаційне вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» №91 від 17.03.2017 року було встановлено простій з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничого підрозділу «Іловайське експлуатаційне вагонне депо».
Відповідно до наказу структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» №236/днд від 17.03.2017 року було встановлено простій з 20 березня 2017 року для всіх виробничих підрозділів дирекції відповідно до ст.ст. 34, 113 КЗпП України у зв`язку із відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця», викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольною українській владі територією.
Посилання відповідача про неможливість розрахунку заборгованості по заробітній платі через відсутність у роботодавця оригіналів первинних документів щодо розміру виконаної роботи та розміру заборгованості не спростовує висновків суду, оскільки обов`язок вести облік відпрацьованого часу та розміру заробітної плати покладено лише на роботодавця, обставини, які зумовлюють відсутність первинної документації, не звільняють роботодавця від обов`язку сплачувати заробітну плату працівнику, право на яку гарантоване Конституцією України.
Вказаний висновок відповідає позиції, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відповідно до якого відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця. Отже відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати.
Наявність форс-мажорних обставин, що спричинили невиплату заробітної плати та відсутність оригіналів первинних документів не спростовує висновків суду, оскільки право на заробітну плату гарантоване статтею 43 Конституції України та відсутність вини відповідача у невиконанні своїх обов`язків щодо виплати заробітної плати не звільняє його від виконання такого обов`язку в наступному, а може лише бути підставою для звільнення роботодавця від відповідальності, передбаченої трудовим законодавством за вказане порушення трудових прав.
Враховуючи те, що з 20 березня 2017 р. встановлено простій для працівників на підставі наказу виробничого підрозділу «Іловайське експлуатаційне вагонне депо» №91 від 17.03.2017 року та наказу СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» №236/днд від 17.03.2017 р., а відповідно до ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 83 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) та при припиненні Трудового договору з підстави, зазначеної пунктом 1 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку, грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також те, що роботодавцем не спростовано вказаний розрахунок позивача, суд дійшов висновку про те, що розрахунок заборгованості по заробітній платі, здійснений позивачем, відповідає обставинам справи.
Відповідно до абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Позивач, здійснюючи розрахунок заборгованості по заробітній платі не врахувала вищезазначені положення та вказала суму заборгованості по заробітній платі після утримання обов`язкових податків та зборів, а також не врахувала сплачену заробітну плату за першу половину березня 2017 року, нараховану в розмірі 1942, 72 грн, та яку після вирахування обов`язкових податків та зборів позивач отримала в розмірі 1544, 82 грн.
Розглядаючи питання про розмір заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що відповідачем АТ «Українська залізниця» не спростовано розрахунок, наданий позивачем в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 21 484 гривень 81 копійки (23427, 53 — 1942, 72). Разом з тим, суд дійшов висновку про необґрунтованість розрахунку позивача в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 1942, 72 грн з підстав, що наведені вище.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з березня 2017 року по липень 2017 року у розмірі 21484, 81 грн з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704, 68 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264 — 265, 273, 274 — 279, 354, 430, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,  —
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати — задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 21 484 (двадцяти однієї тисячі чотирьохсот вісімдесяти чотирьох) гривень 81 копійки з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
В задоволені позовних вимог в частині стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 1942 (однієї тисячі дев`ятисот сорока двох) гривень 72 копійок — відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у розмірі 704 (семисот чотирьох) гривень 68 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць — за квітень 2017 року в розмірі 8664 (восьми тисяч шестисот шістдесяти чотирьох) гривень 55 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Вказаний строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: особа_1, зареєстроване місце проживання: адреса_1, рнокпп номер_2. Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження: 83680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код єдрпоу 40075815.

Суддя