АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

единственный уникальный номер дела 423/4234/19
номер производства 2/423/175/20



Р Е Ш Е Н И Е 
именем украины

19 октября 2020 город Попасная
Попаснянский районный суд Луганской области в составе
председательствующего судьи [Л.] И.В.,
с участием секретаря судебного заседания [И.] С.П.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в порядке спрощенного искового производства с вызовом сторон гражданское дело №423 / 4234/20 по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы,

В:

Истица 18.11.2019 обратилась в суд с иском о взыскании с ответчика начисленной, но не выплаченной заработной платы за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в сумме 11 728 гривен 41 копейка, ссылаясь на то, что с 12 июля 2016 по 17 июля 2017 г.глазу она работала табельщиком производственного подразделения «Дебальцевский вагонное депо» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» публичного акционерного общества «Украинская железная дорога». В настоящее время ОАО «Украинская железная дорога» на основании КМУ от 31 октября 2018 №938 переименован в АО «Украинская железная дорога. С марта 2017 работодатель прекратил выплачивать ей заработную плату. По состоянию на 17 июля 2017 размер начисленной, але не выплаченной заработной платы за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 составляет 14 696 гривен 64 копейки, за вычетом налогов и других обязательных платежей к выплате принадлежит 11 728 рублей 41 копейки. Добровольно уплатить ей задолженность по заработной плате должник отказывается, поэтому она вынуждена обратиться в суд за защитой своих прав.

Производство по делу открыто 21.12.2019 судьей [А.] А.В., принято осуществлять судебное разбирательство в порядке упрощенного исковоеого производства, назначен гражданское дело к рассмотрению в открытом судебном заседании на 04.03.2020.
Рассмотрение дела не было завершено, в связи с увольнением судьи особа_2 в отставку решением ВРП от 25.08.2020.
По результатам повторно проведенного автоматизированного распределения дел между судьями, 11.09.2020 дело передано на рассмотрение состава суда с председательствующей [Л.] И.В.
21.09.2020 определением суда принято к рассмотрению гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская полезных «о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы. Принято рассмотрение дела начать в порядке упрощенного искового производства. Назначено судебное заседание на 19.10.2020
19.03.2020 от представителя ответчика поступил отзыв, в котором ответчик иск не признал и отметил, что в связи с захватом неизвестными лицами административных зданий производственных объектов ОАО «Укрзализныця», а именно СП «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок», отнесением территории м. Донецкая та Дебальцево и Донецкой области к временно оккупированной, ответчик фактически отсутствует по месту ведения деятельности производственного подразделения «Дебальцевский вагонное депо», в частности за рабочим местом истца в Дебальцево Донецкой области. Кроме того, выполнение АО «Украинская железная дорога» обязанностей, предусмотренных действующим законодательством Украины, исключена форс-мажорными обстоятельствами (потеря контроля и доступа к производственным мощностям), что подтверждается Научно-правовым заключением Торгово-промисловои палаты Украины от 16 января 2018 № 126/2 / 21−10.2. В связи с отсутствием доступа к первичным документам начисления заработной платы в период времени 20 марта 2017 по 17 июля 2017 было прекращено. В настоящее время отсутствует возможность подтвердить информацию о фактическом исполнении истцом за указанный период работ, определенных трудовым договором, а также осуществить начисление заработной платы и других выплат. Предоставленные истцом в подтверждение своих требований справка о нараховану и задолженность по заработной плате за март-июль 2017 года и табуляграммы носят сомнительное происхождение, созданные незаконным способом, поскольку ответчик их не создавал и не давал истцу. Считает эти доказательства недопустимыми.

В судебное заседание истец не явился, в исковом заявлении просил рассматривать дело в его отсутствие.
Представитель АО «Украинская железная дорога» в судебное заседание не явился, предоставил заявление о рассмотрении дела в его отсутствие.

Суд, исследовав материалы дела, считает иск таким, подлежащего удовлетворению, учитывая следующее.
Судом установлено, что истица работала в структурном подразделении ответчика, который находится на временно оккупированной территории Донецкой области, занимала должность табельщика Вагоносборочный участка, что подтверждается копией трудовой книжки истца (а.с.7−12).
С 20 марта 2017 хозяйственная деятельность и управление производственными мощностями ответчика исключена неправомерными действиями третьих лиц. Имущество АО «Укрзализныця», Что находится в том числе в Донецкой области, находится в незаконном владении и под контролем третьих лиц. Фактически ответчик потерял контроль и доступ к своим производственных мощностей и иного имущества, в том числе, в трудовые книжки работников, оригиналов приказов, в том числе утверждение и введение в действие штатного расписания, личных дел работников, о чем указано в Научно-правовом заключения Торгово -промышленной палаты Украины от 16 января 2018 № 126/2 / 21−10.2 (а.с.30−46).17 июля 2017 особа_1 был освобожден на основании п.1 ст.40 КЗоТ Украины (а.с.12).
Истцом в подтверждение размера начисленной, но не выплаченной заработной платы предоставлена ​​справка подписанное начальником ОП «Дебальцевское вагонное депо» и главным бухгалтером, в которой указано, что особа_1 за спорный период 2017 начислена заработная плата: в марте — 2694, 04 грн., В апреле — 1968, 20 грн., в мае — 891, 26 грн., в июне — 0, 00 грн., в июле — 6 174, 91 грн., а всего 11 728, 41 грн. (а13).
В отзыве ответчик указал, что истцу начислено и выплачено заработной плате за период с 01.03.2017 по 16.03.2017; оснований для начисления заработной платы с 16.03.2017 по 17.07.2017 не из-за отсутствия подтверждения выполнения истцом своих должностных обязанностей.
Ответчиком предоставлена ​​справка от 5 марта 2020 № 527/2, согласно которой доход особа_1 с января 2017 по июль 2017 составляет 7667 грн. 83 коп. (До выплаты 6010 грн. 32 коп.) И состоит из следующей заработнойой плате за: январь 2017 — 2 804, 43 грн. (До выдачи 2 140, 04 грн.) Февраль 2017 — 3309, 44 грн. (До выдачи 2 631, 61 грн.) Март 2017 г.- 1 553, 96 (до выдачи 1 238, 67 грн.) апрель — 0, 00грн .; Май 2017р.- 0, 00грн .; Июнь 2017 -0, 00грн. Июль 2017 г.- 0, 00грн. (А.с.47).
Кроме того, согласно предоставленной заверенной копии расходного кассового ордера от 22 августа 2017 года, особа_1 22 августа 2017 уплаченная депонированная заработная плата за первую половину марта 2017 размере 1238 грн. 67 коп. (А.с.48).
Согласно истребованных в УПФУ в Попаснянском районе Луганской области индивидуальных сведений о застрахованном лице по особа_1 по форме ОК-7, истице за 31 день марта 2017 Региональной филиалом «Донецкая железная дорога» АО «Укрзализныця» начислен доход в размере 3 387, 96 грн.
Частью четвертой статьи 43 Конституции Украины предусмотрено право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом.
Согласно статье 1 Закона Укны «Об оплате труда», частью первой статьи 94 КЗоТ Украины, заработная плата — это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу. Размер заработной платы зависит от сложности и условий выполняемой работы, профессионально — деловых качеств работника, результатов его труда и хозяйственной деятельности предприятия, учреждения, организации и максимальным размером не ограничивается.
Статьей 47 КЗоТ Украины передбачено обязанность собственника или уполномоченного им органа в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно статье 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявленияя уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Статьей 110 КЗоТ Украины установлено, что при каждой выплате заработной платы собственник или уповномоченных им орган должен уведомить работника о следующих данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; сумма заработной платы, причитающейся к выплате.
Итак, исходя из положений КЗоТ Украины, Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата работникам выплачивается при условии выполнения ими своих функциональных обязанностей на основании заключенного Трудовогого договора с соблюдением установленной правилами внутреннего Трудового распорядка продолжительности ежедневной (еженедельной) работы при условии осуществления предприятием хозяйственной деятельности.
Начисление и выплата заработной платы работникам производится на основании документов из первичного учета труда и заработной платы: штатное расписание, расценки и нормы труда, приказы и распоряжения (на выплату премий, доплат, надбавок и т.п.), табель учета использованного времени, расчетная платежная ведомость.
отвечаетвидно со статьей 12 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Согласно частями третьей, четвертой статьи 12, частями первой, шестой статьи 81 ГПК Украины участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать те обстоятельства на которые она ссылается как на основание для своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом; каждая сторона несет риск наступления наслидков, связанных с совершением ли совершением ею процессуальных действий. Доказывания не может основываться на предположениях.
Следовательно, при выяснении, какими доказательствами каждая сторона будет обосновывать свои доводы или возражения относительно непризнанных обстоятельств, суд должен исходить из принципа состязательности гражданского процесса, по которому каждая сторона несет обязанности по сбору доказательств и доказывания тех обстоятельств, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, если иное не установлено процессуальным сАКОН.
Согласно положениям статей 115, 116 КЗоТ Украины, отсутствие задолженности перед истцом должен доказать именно работодатель, но это не лишает истца от обязанности доказывания наличия права на получение определенных сумм.
Согласно части первой статьи 76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела.
надлежащимиесть доказательства, содержащие информацию о предмете доказывания. Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства для подтверждения их требований или возражений. Обстоятельства, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другими средствами доказывания (части первая, третья статьи 77, часть вторая статьи 78 ГПК Украины).
Согласно части первой статьи 82 ГПК Украины обстоятельства, которые признаются участниками дела, не подлежат доказыванию, ясли суд не имеет обоснованного сомнения в достоверности этих обстоятельств или добровольности их признания. Обстоятельства, которые признаются участниками дела, указываются в заявлениях по сути дела, объяснениях участников дела, их представителей.
Истицей не доказан надлежащими и допустимыми доказательствами наличия задолженности у ответчика по выплате заработной платы за период с 01.04.2017 по 17.07.2017 в указанном размере, а предоставленные ею доказательства, которые не содержат печати работодателя, не является надлежащими доказательствамив силу положений статьи 77 ГПК Украины.
Сам по себе факт увольнения истца с ОАО «Украинская железная дорога» не может быть основанием для удовлетворения исковых требований, поскольку согласно части первой статьи 94 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работнику за выполненную работу, а не за факт нахождения в трудовых отношениях.
Указанное согласуется с правовым заключением, который изложен Кассационным гражданским судом в постановлении от 11 апреля 2019 по делу № 408/2445/17-ц, 23.03.2020 по делу№№ 369/28/19.
Вместе с тем, поскольку согласно индивидуальных сведений о застрахованном лице ответчиком подано в органы Пенсионного фонда данные о начислении особа_1 заработной платы за март 2017 (31 день) в сумме 3 387, 96 грн., То за вычетом начисленной и полученной истцом заработной платы за первую половину месяца обоснованы требования о взыскании заработной платы в сумме 1 834, 00 грн., за вычетом из этой суммы налогов, сборов и обязательных платежей (3 387, 96 — 1 553, 96 = 1 834, 00, где 3 387, 96 грн. — заработная плата, начисленная за март 2017; 1 553, 96 грн. — заработная плата, начисленная за первую половину марта 2017 года, выплаченной истцу с содержанием налогов, сборов обязательных платежей)
По судебным расходам суд отмечает следующее.
Истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе», согласно которому от уплаты судебного сбора при рассмотрении дела во всех судебных инстанциях освобождаются позыте ли — по делам о взыскании заработной платы и восстановления на работе.
Согласно ст.141 ст. ГПК Украины с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в размере, принадлежал к оплате при обращении в суд, то есть по ставкам на 01.01.2020 для физических лиц в сумме 840, 80 грн.
Руководствуясь ст.ст. 259, 263- 265 ГПК Украины,  —

решил:

Иск особа_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, удовлетворить частков.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» (код егрпоу 40075815, ул.Тверская, 5 г.Киев, 03680) в пользу особа_1, информация_1, регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика номер_1, задолженность по заработной плате за март 2017 в сумме 1834 00 (одна тысяча восемьсот тридцать четыре) рубля 00 копеек за вычетом из этой суммы налогов, сборов и обязательных платежей.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в доход государства судебныйсбор в размере 840 (восемьсот сорок) рублей 80 копеек.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Луганский апелляционный суд через Попаснянский районный суд Луганской области.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляцийной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Участник дела, которому полное решение не были вручены в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска из других поватажных причин, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 настоящего Кодекса.

Судья И.В. [Л.]


ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:




єдиний унікальний номер справи 423/4234/19
номер провадження 2/423/175/20



Р І Ш Е Н Н Я 
іменем україни

19 жовтня 2020 року місто Попасна
Попаснянський районний суд Луганської області у складі
головуючого судді [Л.] І.В.,
за участі секретаря судового засідання Іваненко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу №423/4234/20 за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

встановив:

Позивачка 18.11.2019 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в сумі 11 728 гривень 41 копійка, посилаючись на те, що з 12 липня 2016 року по 17 липня 2017 року вона працювала табельником виробничого підрозділу «Дебальцівське вагонне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». На даний час ПАТ «Українська залізниця» на підставі КМУ від 31 жовтня 2018 року №938 перейменоване в АТ «Українська залізниця. З березня 2017 року роботодавець припинив виплачувати їй заробітну плату. Станом на 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року становить 14 696 гривен 64 копійки, за вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів до виплати належить 11 728 гривен 41 копійки. Добровільно сплатити їй заборгованість по заробітній платі боржник відмовляється, тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Провадження у справі відкрито 21.12.2019 суддею [А.] А.В., ухвалено здійснювати судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, призначено цивільну справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.03.2020.
Розгляд справи не було завершено, у зв`язку зі звільненням судді особа_2 у відставку рішенням ВРП від 25.08.2020.
За результатами повторно проведеного автоматизованого розподілу справ між суддями, 11.09.2020 справу передано на розгляд складу суду із головуючою [Л.] І.В.
21.09.2020 ухвалою суду прийнято до розгляду цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Ухвалено розгляд справи розпочати в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 19.10.2020
19.03.2020 від представника відповідача надійшов відзив, у якому відповідач позов не визнав та зазначив, що у зв`язку із захопленням невідомими особами адміністративних будівель виробничих об`єктів ПАТ «Укрзалізниця», а саме СП «Донецька дирекція залізничних перевезень», віднесенням території м. Донецька та м.Дебальцево та Донецької області до тимчасово окупованої, відповідач фактично відсутній за місцем ведення діяльності виробничого підрозділу «Дебальцівське вагонне депо», зокрема за робочим місцем позивача у м.Дебальцево Донецької області. Окрім того, виконання АТ «Українська залізниця» обов`язків, передбачених діючим законодавством України, унеможливлено форс-мажорними обставинами (втрата контролю і доступу до виробничих потужностей), що підтверджується Науково-правовим висновком Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21−10.2. У зв`язку з відсутністю доступу до первинних документів нарахування заробітної плати в період часу 20 березня 2017 року по 17 липня 2017 року було припинено. На теперішній час відсутня можливість підтвердити інформацію щодо фактичного виконання позивачем за вказаний період робіт, визначених трудовим договором, а також здійснити нарахування заробітної плати та інших виплат. Надані позивачем на підтвердження своїх вимог довідка про нараховану та заборговану заробітну плату за березень-липень 2017 року та табуляграми носять сумнівне походження, створені у незаконний спосіб, бо відповідач їх не створював та не надавав позивачу. Вважає ці докази недопустимими.

В судове засідання позивач не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу у його відсутність.
Представник АТ «Українська залізниця» в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивачка працювала в структурному підрозділі відповідача, який знаходиться на тимчасово окупованій території Донецької області, обіймала посаду табельника вагоноскладальної дільниці, що підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с.7−12).
З 20 березня 2017 року господарська діяльність та управління виробничими потужностями відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб. Майно АТ «Укрзалізниця», що знаходиться в тому числі у Донецькій області, перебуває у незаконному володінні та під контролем третіх осіб. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, у тому числі, до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису, особових справ працівників, про що зазначено у Науково-правовому висновку Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21−10.2 (а.с.30−46).
17 липня 2017 року особа_1 було звільнено на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.12).
Позивачем на підтвердження розміру нарахованої, але не виплаченої заробітної плати надано довідку підписану начальником ВП «Дебальцевське вагонне депо» та головним бухгалтером, в якій зазначено, що особа_1 за спірний період 2017 року нараховано заробітну плату: у березні — 2694, 04 грн., у квітні — 1968, 20 грн., у травні — 891, 26 грн., у червні — 0, 00 грн., у липні — 6 174, 91 грн., а всього 11 728, 41 грн. (а.с.13).
У відзиві відповідач зазначив, що позивачеві нараховано та виплачено заробітну плату за період з 01.03.2017 по 16.03.2017; підстав для нарахування заробітної плати з 16.03.2017 по 17.07.2017 немає через відсутність підтвердження виконання позивачем своїх посадових обов`язків.
Відповідачем надано довідку від 05 березня 2020 року № 527/2, згідно якої дохід особа_1 з січня 2017 р. по липень 2017 р. становить 7 667 грн. 83 коп. (до виплати 6 010 грн. 32 коп.) і складається із наступної заробітної плати за: січень 2017 р. — 2 804, 43 грн. (до видачі 2 140, 04 грн.); лютий 2017 р. — 3309, 44 грн. (до видачі 2 631, 61 грн.); березень 2017 р.- 1 553, 96 (до видачі 1 238, 67 грн.); квітень — 0, 00грн.; травень 2017р.- 0, 00грн.; червень 2017 р. -0, 00грн. липень 2017 р.- 0, 00грн. (а.с.47).
Крім того, згідно наданої завіреної копії видаткового касового ордеру від 22 серпня 2017 року, особа_1 22 серпня 2017 року сплачена депонована заробітна плата за першу половину березня 2017 року розмірі 1 238 грн. 67 коп. (а.с.48).
Згідно витребуваних в УПФУ в Попаснянському районі Луганської області індивідуальних відомостей про застраховану особу щодо особа_1 за формою ОК-7, позивачці за 31 день березня 2017 року Регіональною філією «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» нараховано дохід у розмірі 3 387, 96 грн.
Частиною четвертою статті 43 Конституції України передбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці», частиною першою статті 94 КЗпП України, заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно — ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.
Отже, виходячи з положень КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного Трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього Трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.
Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.
Згідно положень статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не позбавляє позивача від обов`язку доведення наявності права на отримання певних сум.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини перша, третя статті 77, частина друга статті 78 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Позивачкою не доведено належними та допустимими доказами наявності заборгованості у відповідача із виплати заробітної плати за період з 01.04.2017 по 17.07.2017 у зазначеному розмірі, а надані нею докази, які не містять печатки роботодавця, не є належними доказами в силу положень статті 77 ЦПК України.
Сам по собі факт звільнення позивачки з ПАТ «Українська залізниця» не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.
Указане узгоджується з правовим висновком, який викладений Касаційним цивільним судом у постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 408/2445/17-ц, 23.03.2020 у справі №№ 369/28/19.
Разом з тим, оскільки згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу відповідачем подано до органів Пенсійного фонду дані про нарахування особа_1 заробітної плати за березень 2017 року (31 день) у сумі 3 387, 96 грн., то за вирахуванням нарахованої та отриманої позивачем заробітної плати за першу половину місяця обґрунтованими є вимоги про стягнення заробітної плати у сумі 1 834, 00 грн., з вирахуванням з цієї суми податків, зборів та обов`язкових платежів (3 387, 96 — 1 553, 96 = 1 834, 00, де 3 387, 96 грн. — заробітна плата, нарахована за березень 2017; 1 553, 96 грн. — заробітна плата, нарахована за першу половину березня 2017 року, яка виплачена позивачу з утриманням податків, зборів обов`язкових платежів)
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до ст.141 ст. ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, який належав до сплати при зверненні до суду, тобто за ставками на 01.01.2020 для фізичних осіб, у сумі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 263- 265 ЦПК України,  —

вирішив:

Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код єдрпоу 40075815, вул. Тверська, 5 м.Київ, 03680) на користь особа_1, інформація_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1, заборгованість по заробітній платі за березень 2017 року у сумі 1 834, 00 (одна тисяча вісімсот тридцять чотири) гривні 00 копійок з вирахуванням з цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду через Попаснянський районний суд Луганської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя І.В. [Л.]