АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

Р Е Ш Е Н И Е
именем украины

Номер производства 2/229/175/2020
Дело № 229/6034/19

15 января 2020 Дружковский городской суд Донецкой области
в составе
председательствующего судьи Лебеженка В.А.,
при секретаре судебного
заседание [С.] Т.И.

рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда. Дружковка гражданское дело по исковому заявлению особа_1 к акционерного общества «Украинская зализнция» овзыскании начисленной, но невыплаченной заработной платы, -

В С Т А Н О В И Л:
4 октября 2019 в Дружковского городского суда Донецкой области поступило заявление особа_1 к ответчику о взыскании начисленной, но невыплаченной заработной платы.
В своем исковом заявлении указала, с 8 июля 2016 и по 17 июля 2017 работала производственном подразделении «Станция Ясиноватая» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевезень »регионального филиала« Донецкая железная дорога »ПАО« Украинская железная дорога »в должности старшего оператора станционного технологического центра обработки поездной информации и первичных документов.
С марта 2017 работодатель прекратил выплачивать ей заработную плату.
По состоянию на 17 июля 2017 размер начисленной, но не выплаченной ему заработной платы за период с марта 2017 по 17 июля 2017 составляет 16932, 08 грн. (За вычетом налогов и других обязательных платежей к выплатепринадлежит 13525, 39 грн.).
Добровольно уплатить ей задолженность по заработной плате ответчик отказывается.
Согласно ст.21 Кодекса законов о труде Украины, выплата заработной платы наемному работнику есть обов`яком работодателя.
Статьей 94 КЗоТ Украины предусмотрено, что заработная плата - это вознаграждение исчисленная, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ст..43 Конституции Украины, право на своевременное одержанния вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ст.97 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган физическое лицо не имеет права в одностороннем порядке принимать решения вопросов оплаты, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями, коллективными договорами.
По предписаниям ч.1 ст.115 КЗоТ Украины, заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профспилковои организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителя избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
НЕ выплачивая ей заработную плату в период с марта 2017 года и прежний время работодатель грубо нарушает требования действующего Трудовогозаконодательства, побуждает его принять меры по судебной защиты его нарушенных прав.
Истец просит взыскать в ее пользу с ответчика начисленную, но не выплаченную ей заработную плату за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в сумме 13525, 39 грн.

Постановлением Дружковского городского суда Донецкой области от 9 октября 2019 производство по делу было открыто и дело назначено в порядке упрощенного производства в судебное заседание с вызовом сторон.
28 ноября 2019в адрес истец предоставил заявление об уточнении исковых требований, в которой просит взыскать в ее пользу с ответчика начисленную, но не выплаченную ей заработную плату за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в сумме 16932, 08 грн. и компенсацию за потерю части заработной платы, в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 3205, 89 грн.

Представитель ответчика АО "Украинская железная дорога" предоставил отзыв на исковое заявление особа_1, в котором отметил следующее.
На рассмотрении Дружковскогогородского суда Донецкой области находится гражданское дело №229 / 6034/19 о взыскании задолженности по заработной плате в размере 13525, 39 грн. в пользу особа_1.
Согласно трудовой книжки особа_1 продолжила трудовые отношения в должности старшего оператора станционного технологического центра обработки поездной информации и перевозочных документов производственного подразделения «Станция Ясиноватая» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железноя »ПАО« Украинская железная дорога »с 08.07.2016 года по 17.07.2017 года.
Согласно справки о доходах №1521 от 02.12.2019 года особа_1 начисленная заработной платы за первую половину марта 2017 года в размере 1229, 00 грн. (До выдачи 977, 27 грн.). Сумма 977, 27 грн. полученная истицей в кассе м.Лиман лично 11.09.2017 года, что подтверждается расходным кассовым ордером от 11.09.2017 года. Таким образом, рассчитанная истицей сумма иска не является достоверной.
С 16.03.2017 года в связи с отсутствием органеных и технических условий для осуществления хозяйственной деятельности структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» и производственных подразделений подчиненных дирекции, вызванных прекращением перемещения груза через линию соприкосновения в пределах Донецкой и Луганской областей путями железнодорожного и автомобильного сообщения, в соответствии с Решением Совета национальной безопасности и обороны Украины, начисления заработнойплаты было прекращено. Следствием вышеуказанного решения является отсутствие связи с производственными подразделениями структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога», а также передачи с неподконтрольной территории первичных документов. При этом, по подконтрольной Украины территории информация отсутствует, а не потеряна, первичная документация (табеля учета рабочего времени или графики работы за период, копии или оригиналы внутренниех приказов и т.п.) для начисления заработной платы. На основании вышеизложенного в связи с отсутствием первичных документов в структурному подразделению «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Укрзализныця» начисления заработной платы осуществить невозможно.
Донецкая дирекция железнодорожных перевозок по поручению ОАО «Укрзализныця» самостоятельно выполняла функции работодателя, поэтому кадровые приказы, личные дела, трудовые книжки и другие документы находилисья соответственно в их зданиях в Донецк. Невозможность выполнения заявителем обязанностей, предусмотренных ст.ст.47, 83, 115 и 116 КЗоТ Украины, перед работниками, высвобождении по сокращению штата, согласно п.1 ст.40 КЗоТ Украины, а именно: в день освобождения каждому работнику выдать надлежащим оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет, вызвано воздействием форс-мадорних обстоятельств, а именно: актами терроризма на территориях Донецк и Донецкой области, являются обстоятельствами, которые не зависят от вОле сторон по трудовому договору, а также имеют чрезвычайный и невоспроизводима характер и является основанием для освобождения заявителя от ответственности. Поэтому, вывод торгово-промышленной палаты Украины №126 / 2 / 21-10.2 от 16 января 2018 года, может считаться надлежащим доказательством и должен быть учтен при вынесении решения.
Просит в удовлетворении исковых требований особа_1 отказать в полном объеме. Рассмотрение дела провода без участия представителя ответчика.

В судебном заседании истец особа_1 не явилась, предоставила заявление о возможном рассмотрении дела без ее участия, на удовлетворении исковых требований настаивает.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился. О времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом. В Видзы на исковое заявление содержится ходатайство о рассмотрении дела без участия представителя ответчика.
В связи с неявкой в ​​судебное заседание всех лиц, участвующих в деле, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического записи не производится на подпруду ч.2 ст.247 Гражданского процессуального кодекса Украины.

Частью 3 ст.3 ГПК Украины, определено, что производство по гражданским делам осуществляется в соответствии с законами, действующими во время совершения отдельных процессуальных действий, рассмотрения и разрешения дела.
Судебное решение должно основываться на принципах верховенства права, быть законным и обоснованным. Законным является решение, принятое судом в соответствии с нормами материального права с соблюдением норм процессуального права. Обоснованным является решение, принятое на основании полно и всесторонне выяснены обстоятельств, на которые стороны ссылаются как на основание своих требований и возражений, подтвержденных теми доказательствами, которые были исследованы в судебном заседании (статья 263 ГПК Украины).
Исследовав материалы дела, суд считает, что исковое заявление подлежит удовлетворению по следующим основаниям.

Статьей 43 Конституции Украины закреплено право на труд и заработную плату, каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже опречено законом.
Согласно ст 94, 97 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган должны выплачивать заработную плату за выполненную работу и не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда, в соответствии с актами законодательства и коллективного договора, на основании заключенного Трудовогодоговора, а согласно ст. 22 этого Закона, субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
Частью 1 ст.44 КЗоТ Украины определено, что при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в п.1 ст.40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
Положениями ч. 1 ст. 83 КЗоТ Украиныи и ст.24 Закона Украины «Об отпусках», предусмотрена обязанность работодателя при увольнении работника выплатить денежную компенсацию за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска.
Статьей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволеннымработником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Судом установлено и следует из материалов дела, а именно трудовой книжке серия номер_1 подтверждено, что истец особа_1 работала производственном подразделении «Станция Ясиноватая» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» в должности старшего оператора станционного технологического центра обработки поездной информации и первичных документов.
17 июля 2017 была освобождена в связи с сокращением штата п.1 ст.40 КЗоТ Украины на основании приказа №6959 / ДН-ос от 10 июля 2017 года.
Постановлением Кабинета Министров Укны от 25.06.2014 года № 200 "О создании публичного акционерного общества" Украинская железная дорога ", принятой в соответствии с Законом Украины" Об особенностях образования публичного акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования ", решено образовать публичное акционерное общество" Украинская железная дорога »на базе Государственной администрации железнодорожного транспорта, предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, реорганизуемых путем слияния, в томв числе на базе Государственного предприятия "Донецкая железная дорога".
Постановлением Кабинета Министров Украины от 02.09.2015 года № 735 утвержден Устав публичного акционерного общества "Украинская железная дорога", согласно которому общество является правопреемником всех прав и обязанностей Укрзализныци и предприятий железнодорожного транспорта.
21 октября 2015 в Едином государственном реестре проведения государственной регистрации ПАО "Украинская железная дорога". Государственное предприятие "Донецкая железная дорога" реорганизовано путьом слияния в региональный филиал "Донецкая железная дорога" открытого акционерного общества "Украинская железная дорога" и является региональным филиалом данного общества.
Таким образом, учитывая изложенное и данные, внесенные в Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц-пидпримцив и общественных формирований, АО «Укрзализныця» является правопреемником, в том числе и ГП «Донецкая железная дорога», что сейчас находится в состоянии прекращения. А потому, именно АО «Укрзализныця» несет обязанность по выплате задолженности по заработнойой плате перед работниками, возникшей в ГП «Донецкая железная дорога».
Частью 1 ст. 13 ГПК Украины предусмотрено, суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Из расчетов заработной платы за период с марта 2017 по июль 2017 усматривается, что начислено в марте 2017 всего 3364, 07 грн., До выплаты2675, 04 грн., В апреле 2017 всего 0, 00 грн., К выплате 0, 00 грн., В мае 2017 года всего 0, 00 грн. к выплате 0, 00 грн., в июне 2017 всего 0, 00 грн., к выплате 0, 00 грн., в июле 2017 всего 13568, 01 грн., до выплаты 10850, 35 грн. Указанные расчеты заработной платы соответствуют требованиям ст.110 КЗоТ Украины.
Между тем, предоставленные истцом справки о доходах, суд не принимает как должное и допустимое доказательство, поскольку не содержит подписи начальника ОП «Станция Ясиноватая» особа_2 иглавного бухгалтера лицо_3, а также печати предприятия, которым они выданы, при этом они не соответствуют требованиям ст.110 КЗоТ Украины.
Наряду с этим, по поводу задолженности возникшей в период с марта 2017 по июль 2017 года, ответчик отмечает, что отсутствует первичная документация, а также доступ к ней для начисления и выплаты истцу заработной платы, а потому не может подтвердить, опровергнуть или предоставить информацию за указанный период. Одновременно с этим, ответчик отмечает, чтоистцом получено заработную плату за первую половину марта 2017 года. Из предоставленного ответчиком расходного ордера б / н от 11.09.2017 года, следует, что за март 2017 особа_1 выплачено 977, 27 грн. Так, согласно отзыва и выдающегося ордера от 11.09.2017 года, усматривается что особа_1 11.09.2017 года получила заработную плату за март 2017 года в сумме 977, 27 грн., О чем имеется подпись истца в указанной сведения в графе «подпись получателя». Таким образом, истец получила часть заработнойой платы за март 2017 года, чем опровергается ее утверждение о том, что за указанный месяц она вообще не получала заработную плату, однако включила ее в свой расчет. Истцом данная информация не опровергнута. При этом, учитывая указанное, ответчиком фактически подтверждено наличие задолженности перед истцом за период с марта 2017 по июнь 2017 года.
Следовательно, при расчете сумм заработной платы за период март-июль 2017 года и выплаченной истцу суммы заработнойплаты за первую половину марта 2017 года, суд пришел к выводу, что сумма невыплаченной ответчиком заработной платы истцу за период с марта по июль 2017 составляет 15954, 81 грн. ((3364, 07-977, 27) + 13568, 01).
С учетом изложенного, суд приходит к выводу, что задолженность по заработной плате подлежит взысканию с ответчика в пользу истца без удержания налога и других обязательных платежей за период с марта 2017 по июль 2017 в сумме 15954, 81 грн.
ответстдно с положениями статей 115, 116 КЗоТ Украины, отсутствие задолженности перед истцом должен доказать именно работодатель.
Согласно ст.43 Конституции Украины, каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно части 1 ст.47 КЗоТ Украины, владелец или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работникомм требования о расчете.
Записями в трудовой книжке истца подтверждается, что истец состоял в трудовых отношениях с ответчиком.
17 июля 2017 была освобождена в соответствии с приказом №6959 / ДН-ос от 10 июля 2017 по п.1 ст.40 КЗоТ Украины
Факт нахождения истца в трудовых отношениях с АО «Укрзализныця» ответчик не оспаривает и признает факт увольнения истца на основании п.1 ст.40 КЗоТ Украины.
Согласно части 2 ст.30 Закона Украины «Об оплате труда» работодатель зобов`язаний обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ст.8 Закона Украины от 16.07.1999 года «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» вопросы организации бухгалтерского учета на предприятии относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными документами.
Ответственность за организацию бухгалтерького учета и обеспечение фиксирования фактов осуществления всех хозяйственных операций в первичных документах, сохранение обработанных документов, регистров и отчетности в течение установленного срока, но не менее трех лет, несет собственник (собственники) или уполномоченный орган (должностное лицо), осуществляющий руководство предприятием в соответствии с законодательством и учредительными документами.
В соответствии с частями первой и седьмой статьи 9 указанного Закона, основанием для бухгалтерского учета хозяйственнох операций являются первичные документы. Для контроля и упорядочения обработки данных на основании первичных документов могут составляться сводные учетные документы.
Предприятие принимает все необходимые меры для предотвращения несанкционированного и незаметного исправления записей в первичных документах и ​​регистрах бухгалтерского учета и обеспечивает их надлежащее хранение в течение установленного срока.
Учитывая, что трудовой договор - это соглашение между работником и собственником предприятия или уполномоченным ним органом, по которой владелец предприятия или уполномоченный им орган обязуется выплачивать работнику заработную плату (часть первая ст.21 КЗоТ Украины), а обязанность организовать бухгалтерский учет на предприятии возложена на собственника или уполномоченный им орган, именно ответчик должен доказать, что он выплатил истцу заработную плату.
Доводы ответчика о прекращении начисления заработной платы с 20 марта 2017 года на исполнение указа Президента Украины «О решении Совета национальнойбезопасности и обороны Украины от 15 марта 2017 «О неотложных дополнительных мерах по противодействию гибридным угрозам национальной безопасности Украины», в связи с отсутствием организационных и технических условий для осуществления хозяйственной деятельности структурного подразделения, а также производственных подразделений подчиненных дирекции, вызванных прекращением перемещения грузов через линию соприкосновения в пределах Донецкой и Луганской областей, и как следствие отсутствием доступа к первичным документам, и ухваления решения на основании «расчета заработной платы» и других бумаг составленных после 20 марта 2017 неизвестными лицами, суд не принимает из приведенных выше оснований, поскольку они не опровергают выводов суда о наличии задолженности ответчика перед истцом по заработной плате.
Кроме того, согласно заключению Верховного Суда, который изложен в постановлении от 28.03.2018 года по делу №243 / 5469/17 сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией.
такоже, из материалов дела, а именно предоставленной ответчиком копии научно - правового заключения о невозможности выполнения обязанностей, предусмотренных законодательством Украины при высвобождении работников, вызванного воздействием форс - мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) от 16.01.2018 года № 126 - 221102, составленный по заказу ОАО «Укрзализныця», установлено, что:
- приказом регионального филиала «Донецкая железная дорога» № 682-Н от 12.05.2017 года «О формировании рабочей комиссии по опрацювання первичных документов по окончательному расчету работников структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» создана рабочая комиссия из сотрудников регионального филиала «Донецкая железная дорога» до момента окончания сокращение штата работников Донецкой дирекции железнодорожных перевозок с целью обработки документов указанной дирекции, полноты удержаний и перечисление налогов и сборов , формирование документов учета и расчета заработной платы, отражения хозяйственных вПерацим в финансовой отчетности и по другим вопросам финансовой деятельности;
- приказом регионального филиала «Донецкая железная дорога» № 899-Н от 26.06.2017 года «О введении в действие Порядка окончательного расчета работников структурных подразделений« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »введено в действие Порядок окончательного расчета работников структурных подразделений« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок», которым учитывается нестандартная ситуация и особоивости работы регионального филиала «Донецкая железная дорога», поскольку часть структурных подразделений и работников находятся на временно неконтролируемой Украины территории, а выплата осуществляется на контролируемой территории Украины региональным филиалом «Донецкая железная дорога» через кассы структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок »по месту их нахождения (м.Лиман) и регламентируется осуществление проведения окончательного расчета працивникамы структурных подразделений соответствующей дирекции рабочими комиссиями по обработке первичных документов по окончательного расчета с работниками структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок».
Закон Украины от 02.09.2014 года «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» не отменяет обязанностей работодателя, определенных ст.47, ст.116 КЗоТ Украины, и не предусматривает особенностей относительно сроков расчетнойку при увольнении, установленных ст.116 КЗоТ Украины.
Статьей 10 Закона Украины «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» установлено, что единственным надлежащим и достаточным документом, подтверждающим наступления обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажора), имевших место на территории проведения антитеррористической операции, как основания для освобождения от ответственности за неисполнение (ненадлежащее исполнение) обязательств, сертификат Торгово-промышленной палаты Украины.
Однако заработаетет в плата, согласно ст.94 КЗоТ Украины, ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» не является ответственностью за нарушение сроков выплаты заработной платы.
Согласно части первой ст.8 Конституции Украины в Украине признается и действует принцип верховенства права. Судья, осуществляя правосудие, руководствуется верховенством права (часть первая ст.129 Конституции Украины). Аналогичное предписание закреплен в части первой ст.10 ГПК Украины.
Согласно ст.1 Протокола №1 к Конвенции о защите прав человекаи основных свобод, ратифицированной Законом Украины от 17.07.1997 «О ратификации Конвенции о защите прав человека и основных свобод 1950 года, Первого протокола и протоколов №2, 4, 7 и 11 к Конвенции», каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности. Никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека(В частности, дело «Суханов и [И.] против Украины») «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «законное ожидание» / «правомерное ожидание »(legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
В решении по делу «Кечко против Украины» от 08.11.2005 года Европейский суд по правам человека отметил, что понятие «собственности», которое содержится в первой части статьи 1 Протокола№1, имеет автономное значение, которое не ограничен собственностью на физические вещи и не зависит от формальной классификации в национальном законодательстве: некоторые другие права и интересы, например, долги, составляющие имущество, могут также рассматриваться как «имущественные права», и, таким образом, как «собственность» в целях указанного положения. Вопрос, требующий определения, заключается в том, имел в соответствии с обстоятельствами дела, взятых в целом, заявитель право на материальный интерес, защищенный статьей 1 Протокола №1 (п.22).
Согласно ст.13 Конвенции о защите прав человека и основных свобод каждый, чьи права и свободы, признанные в настоящей Конвенции, нарушены, имеет право на эффективное средство правовой защиты в государственном органе, даже если это нарушение было совершено лицами, действовавшими официальные полномочия.
Итак, поскольку ответчик не опроверг предоставленные истцом расчеты задолженности по заработной плате (за период с марта 2017 по июль 2017 года), в сроки, установленные частью1 ст.116 КЗоТ Украины, не выплатил все суммы, принадлежащие истцу от предприятия как при увольнении, так и на время рассмотрения дела судом.
При этом, согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, по делам о присуждении работнику заработной платы суд допускает немедленное исполнение решений, но не более чем за один месяц, в связи с чем суд считает необходимым допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания в пользу особа_4 задолженности по заработной плате за один месяц- по март 2017 в размере 2386, 80 грн., Исходя из следующего (3364, 07 - 977, 27).

Относительно требования истца о взыскании в его пользу с ответчика потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты следует учесть следующее.
В соответствии со ст. 34 Закона Украины от 24.03.1995 года № 108/95-ВР «Об оплате праци`компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительскиетовары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
В соответствии с Законом Украины от 19.10.2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их виплати`пидприемства, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица) (статья 1).
компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее - компенсация) производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона.
Под доходами в этом Законе следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового характера, в частности, заработная плата (денежное обеспечение) (статья 2).
Сумма компенсации исчисляется дорожном умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается) (статья 3).
Выплата гражданам суммы компенсации производится в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц (статья 4).
В соответствии с Законом Украины от 19 октября 2000 года № 2050-III «О компенсации гражданампотери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их виплати`Кабинет Министров Украины постановлением от 21 февраля 2001 года № 159затвердив «Порядок проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты».
Согласно п. 2.2ришення Конституционного Суда от 15.10.2013 года № 9-рп / 2013кошты, подлежащих начислению в порядке индексации заработной платы и компенсации работникам части заработной платы в связи с нарушением стлет ее выплаты, имеют компенсаторный характер. Как составляющие причитающейся работнику заработной платы эти средства направлены на обеспечение реальной заработной платы с целью поддержания достаточного жизненного уровня граждан и покупательной способности заработной платы в связи с инфляционными процессами и ростом потребительских цен на товары и услуги.
В соответствии с пунктами 4, 5 «Порядка проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты», утвердженогопостановою Кабинета Министров Украины от 21.02.2001 года № 159, сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, разделенный на 100.
Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается. Ежемесячные индексы потребительских цен публикуются Госкомстатом (пункт 4).
Сумма компенсации выплачивается гражданам в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц (пункт 5).
Согласно правовых заключений Верховного Суда Украины, изложенные в постановлениях Судебной палаты по гражданским делам Верховного Суда Украины от 21.05.2014 года по делу № 6-43цс14, от 14.12.2016 года по делу № 428/7002/14-ц, в соответствии со ст. 34 Закона Украины от 24 марта 1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда», Закона Украины от 19 октября 2000 №2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их виплати`компенсация потери части заработной платы производится предприятиями, учреждениями, организациями всех форм собственности и хозяйствования своим работникам в любом случае задержки выплаты начисленной заработной платы на один и бильше календарных месяцев, независимо от того, была ли в этом вина работодателя, если в это время индекс цен на потребительские товары и тарифов на услуги вырос более чем на один процент.
Поскольку в настоящее время вышеупомянутая задолженность истцу не выплачена и задержка выплаты заработной платы составляет более, чем на один месяц, суд приходит к выводу о том, что требования истца о взыскании компенсации потери части дохода в связи с нарушением сроков их выплаты являются обоснованными.
согласно г.озрахунку компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, предоставленный истцом, сумма такой компенсации составляет: по март 2017 - 763, 64 грн., за апрель 2017 0, 00 грн., за май 2017 0, 00 грн., за июнь 2017 0, 00 грн., за июль 2017 2442, 24 грн., а всего 3205, 89 грн.
Однако учитывая, что сумма задолженности по март 2017 перечислена, то сумма компенсации потери денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаать также подлежит перерасчету. Компенсация рассчитывается по состоянию на 15 января 2020 в день принятия решения судом.
В соответствии со ст. 3 Закона Украины от 19.10.2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их виплати`сума компенсации исчисляется исходя из суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей).
Задолженность по выплате заработной платы за мартезень 2017 составляла 2675, 04 грн. (Из этой суммы налоги и другие обязательные платежи уже удержаны), из которых 11 сентября 2017 истцу выплачено 977, 27 грн. (Из этой суммы налоги и другие обязательные платежи уже удержаны) и в настоящее время задолженность составляет 1697, 77 грн.
Компенсация потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты рассчитывается по следующей формуле: СК - СНЗП х ипцвз, где СК - сумма компенсации; СНЗП - сумма несвоевременной выплаты; ИПЦВЗ - индекс споживчих цен. Индекс потребительских цен рассчитывается следующим образом: ИПЦВЗ = (исцз1 / 100% х ИСЦМ2 / 100% ... ..исцм / 100%) - 1.
Компенсация потери части денежных средств за март 2017 в сумме 1697, 77 грн. по состоянию на январь 2020 в связи с нарушением сроков их выплаты составляет 422, 74 грн.
Компенсация потери части денежных средств за март 2017 в сумме 10850, 35 грн. по состоянию на январь 2020 в связи с нарушением сроков их выплаты составляет 2170, 07 грн.
В свою очередь, общая сумма компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков выплаты доходов за март, апрель, май, июнь, июль 2017 составляет 2592, 81 грн. (422, 74 + 2170, 07).
Учитывая изложенные обстоятельства, суд считает, что истец подтвердила наличие задолженности ответчика по выплате заработной платы за март - июль 2017 в размере: 15954, 81 грн. и компенсации потери части денежных доходов за март-июль 2017року в размере 2592, 81 грн.

Согласно ст.141 ГПК Украини, с ответчика АО «Укрзализныця» в пользу государства, поскольку истец освобожден от уплаты судебного сбора за подачу иска о взыскании заработной платы должно быть взыскано судебный сбор в размере 707, 71 грн.

Руководствуясь статьями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ГПК Украины, суд -

В Е Л:

Исковые требования лицо_1 к акционерного общества «Украинская зализнция» о взыскании начисленной, но невыплаченной зарИтно платы - удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (г.. Ул. Тверская, д. 5, егрпоу 40075815) в пользу истца особа_1 (информация_1, уроженки г. Ясиноватая Донецкой области, рнокпп номер_2, зарегистрированной по адресу: адрес_1), задолженность по заработной плате за период март 2017 - июль 2017 года в сумме 15954 (пятнадцать тысяч девятьсот пятьдесят четыре) грн. 81 коп. без удержанием налога и других обязательных платежей.
Решение в части взыскания заработной платы за март 2017 года в сумме 2386 (две тысячи триста восемьдесят шесть) рублей. 80 коп. подлежит немедленному исполнению в части взыскания заработной платы за апрель-июнь 2017 года в сумме в сумме 13568 (тринадцать тысяч пятьсот шестьдесят восемь) рублей. 01 коп., После вступления решения в законную силу.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (г.. Ул. Тверская, д. 5, егрпоу 40075815) в пользу истца особа_1 (информация_1, уродженки Ясиноватая Донецкой области, рнокпп номер_2, зарегистрированной по адресу: адрес_1), суммы компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты за период март-июнь 2017 в размере 2592 (две тысячи пятьсот дев `девяносто два) грн. 81 коп.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» (егрпоу 40075815, юридический адрес: 03680, г.. Киев, ул. Тверская, 5) в пользу государства судебный сбор в размере 707 (семьсот семь) рублей. 71 коп.
В другой частиотказать.
Решение вступает в законную силу по истечении срока на апелляционное обжалование. В случае подачи апелляционной жалобы, решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным судом.
Решение может быть подана апелляционная жалоба в Донецкий апелляционный суд через Дружковский городской суд в течение тридцати дней после объявления решения.
Полный текст решения суда составлено 15 января 2020.

судья:В.О.Лебеженко

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:





Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни

Номер провадження 2/229/175/2020
Справа № 229/6034/19

15 січня 2020 року Дружківський міський суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Лебеженка В.О.,
за участю: секретаря судового
засідання Слободкіної Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізнция» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:
04 жовтня 2019 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшла позовна заява особа_1 до відповідача про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.
У своїй позовній заяві вказала, з 08 липня 2016 року і по 17 липня 2017 року працювала виробничому підрозділі «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на посаді старшого оператора станційного технологічного центру оброблення поїзної інформації та первинних документів.
З березня 2017 року роботодавець припинив виплачувати їй заробітну плату.
Станом на 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої їй заробітної плати за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року становить 16932, 08 грн. (за вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів до виплати належить 13525, 39 грн.).
Добровільно сплатити їй заборгованість по заробітній плати відповідач відмовляється.
Згідно із ст.21 Кодексу законів про працю України, виплата заробітної плати найманому працівнику є обов`яком роботодавця.
Статтею 94 КЗпП України, передбачено, що заробітна плата – це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст..43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст.97 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення питань оплати, що погіршують умови, встановлені законодавством, угода, колективними договорами.
За приписами ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво Трудового колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представника обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Не виплачуючи їй заробітну плату у період з березня 2017 року і дотеперішній час роботодавець грубо порушує вимоги чинного Трудового законодавства, що спонукає її вжити заходів щодо судового захисту її порушених прав.
Позивач просить стягнути на її користь з відповідача нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в сумі 13525, 39 грн.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2019 року провадження в справі було відкрито та справу призначено в порядку спрощеного провадження до судового засідання з викликом сторін.
28 листопада 2019 року на адресу позивач надала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути на її користь з відповідача нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в сумі 16932, 08 грн. та компенсацію за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 3205, 89 грн.

Представник відповідача АТ "Українська залізниця" надав відзив на позовну заяву особа_1 , в якому зазначив наступне.
На розгляді Дружківського міського суду Донецької області знаходиться цивільна справа №229/6034/19 про стягнення заборгованості із заробітної плати у розмірі 13525, 39 грн. на користь особа_1 .
Відповідно до трудової книжки особа_1 продовжила трудові відносини на посаді старшого оператора станційного технологічного центру оброблення поїзної інформації та перевізних документів виробничого підрозділу «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» з 08.07.2016 року по 17.07.2017 року.
Згідно довідки про доходи №1521 від 02.12.2019 року особа_1 нарахована заробітної плати за першу половину березня 2017 року в розмірі 1229, 00 грн. (до видачі 977, 27 грн.). Сума 977, 27 грн. отримана позивачкою в касі м.Лиман особисто 11.09.2017 року, що підтверджується видатковим касовим ордером від 11.09.2017 року. Таким чином, розрахована позивачкою сума позову не є достовірною.
З 16.03.2017 року у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та виробничих підрозділів підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей шляхами залізничного та автомобільного сполучення, відповідно до Рішення Ради національної безпеки і оборони України, нарахування заробітної плати було припинено. Наслідком вищевказаного рішення є відсутність зв`язку з виробничими підрозділами структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», а також передачі з непідконтрольної території первинних документів. При цьому, на підконтрольній Україні території інформація відсутня, а не втрачена, первинна документація (табеля обліку робочого часу або графіки роботи за період, копії або оригінали внутрішніх наказів тощо) для нарахування заробітної плати. На підставі вищевикладеного у зв`язку з відсутністю первинних документів в структурному підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» нарахування заробітної плати здійснити не можливо.
Донецька дирекція залізничних перевезень за дорученням ПАТ «Укрзалізниця» самостійно виконувала функція роботодавця, тому кадрові накази, особисті справи, трудові книжки та інші документи знаходилися відповідно в їх будівлях в м.Донецьк. Унеможливлення виконання заявником обов`язків, передбачених ст.ст.47, 83, 115 і 116 КЗпП України, перед працівниками, що вивільненні за скороченням штату, згідно з п.1 ст.40 КЗпП України, а саме: в день звільнення кожному працівникові видати належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок, спричинено впливом дії форс-мадорних обставин, а саме: актами тероризму на територіях м.Донецьк та Донецької області, що є обставинами, які не залежать від волі сторін за трудовим договором, а також мають надзвичайний і невідтворний характер та є підставою для звільнення заявника від відповідальності. Тому, висновок торгово-промислової палати України №126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року, може вважатися належним доказом та має бути врахований при винесенні рішення.
Просить у задоволенні позовних вимог особа_1 відмовити в повному обсязі. Розгляд справи проводи без участі представника відповідача.

У судове засідання позивач особа_1 не з`явилася, надала заяву про можливий розгляд справи без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У відзові на позовну заяву міститься клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст.3 ЦПК України, визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст.ст. 94, 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган мають виплачувати заробітну плату за виконану роботу та не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного Трудового договору, а згідно зі ст. 22 цього Закону, суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Частиною 1 ст.44 КЗпП України, визначено, що при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у п.1 ст.40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Положеннями ч. 1 ст. 83 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про відпустки», передбачено обов`язок роботодавця у разі звільнення працівника виплатити грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Статтею 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, а саме трудовою книжкою серія номер_1 підтверджено, що позивач особа_1 працювала виробничому підрозділі «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на посаді старшого оператора станційного технологічного центру оброблення поїзної інформації та первинних документів.
17 липня 2017 року була звільнена у зв`язку зі скороченням штату п.1 ст.40 КЗпП України на підставі наказу №6959/дн-ос від 10 липня 2017 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", прийнятою відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", вирішено утворити публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі Державного підприємства "Донецька залізниця".
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 затверджено Статут публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до якого товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
21 жовтня 2015 року в Єдиному державному реєстрі проведено державну реєстрацію ПАТ "Українська залізниця". Державне підприємство "Донецька залізниця" реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та є регіональною філією даного товариства.
Таким чином, враховуючи наведене та дані, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підпримців та громадських формувань, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником, в тому числі і ДП «Донецька залізниця», що наразі перебуває у стані припинення. А тому, саме АТ «Укрзалізниця» несе обов`язок щодо виплати заборгованості заробітної плати перед працівниками, яка виникла у ДП «Донецька залізниця».
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З розрахунків заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року вбачається, що нараховано в березні 2017 року всього 3364, 07 грн., до виплати 2675, 04 грн., в квітні 2017 року всього 0, 00 грн., до виплати 0, 00 грн., в травні 2017 року всього 0, 00 грн. до виплати 0, 00 грн., в червні 2017 року всього 0, 00 грн., до виплати 0, 00 грн., в липні 2017 року всього 13568, 01 грн., до виплати 10850, 35 грн. Вказані розрахунки заробітної плати відповідають вимогам ст.110 КЗпП України.
Між тим, надані позивачем довідки про доходи, суд не приймає як належний та допустимий доказ, оскільки не містить підпису начальника ВП «Станція Ясинувата» особа_2 та головного бухгалтера особа_3 , а також печатки підприємства, яким вони видані, при цьому вони не відповідають вимогам ст.110 КЗпП України.
Поряд з цим, з приводу заборгованості яка виникла за період з березня 2017 року по липень 2017 року, відповідач зазначає, що відсутня первинна документація, а також доступ до неї, для нарахування та виплати позивачу заробітної плати, а тому не можливо підтвердити, спростувати або надати інформацію за вказаний період. Одночасно з цим, відповідач зазначає, що позивачем отримано заробітну плату за першу половину березня 2017 року. З наданого відповідачем видаткового ордеру б/н від 11.09.2017 року, вбачається, що за березень 2017 року особа_1 виплачено 977, 27 грн. Так, згідно відзиву та видатного ордеру від 11.09.2017 року, вбачається що особа_1 11.09.2017 року отримала заробітну плату за березень 2017 року в сумі 977, 27 грн., про що наявний підпис позивача у вказаній відомості в графі «підпис одержувача». Таким чином, позивач отримала частину заробітної плати за березень 2017 року, чим спростовується її твердження щодо того, що за вказаний місяць вона взагалі не отримувала заробітну плату, проте включила її у свій розрахунок. Позивачем дана інформація не спростована. При цьому, враховуючи зазначене, відповідачем фактично підтверджена наявність заборгованості перед позивачем за період з березня 2017 року по червень 2017 року.
Отже, при розрахунку сум заробітної плати за період березень-липень 2017 року та виплаченої позивачу суми заробітної плати за першу половину березня 2017 року, суд дійшов до висновку, що сума невиплаченої відповідачем заробітної плати позивачу за період з березня по липень 2017 року становить 15954, 81 грн. ((3364, 07-977, 27) + 13568, 01).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заборгованість по заробітній платі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача без утримання податку й інших обов`язкових платежів за період з березня 2017 року по липень 2017 року у сумі 15954, 81 грн.
Відповідно до положень статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини 1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Записами у трудовій книжці позивача підтверджується, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем.
17 липня 2017 року була звільнена відповідно до наказу №6959/дн-ос від 10 липня 2017 року за п.1 ст.40 КЗпП України
Факт перебування позивача у трудових відносинах з АТ «Укрзалізниця» відповідач не оспорює та визнає факт звільнення позивача на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.
Відповідно до частини 2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ст.8 Закону України від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша ст.21 КЗпП України), а обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.
Доводи відповідача про припинення нарахування заробітної плати з 20 березня 2017 року на виконання указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу, а також виробничих підрозділів підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, і як наслідок відсутністю доступу до первинних документів, та ухвалення рішення на підставі «розрахунків заробітної плати» та інших паперів складених після 20 березня 2017 року невідомими особами, суд не приймає з наведених вище підстав, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі.
Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Також, з матеріалів справи, а саме наданої відповідачем копії науково - правового висновку щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16.01.2018 року № 126 - 221102, який складений на замовлення ПАТ «Укрзалізниця», встановлено, що:
- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 682-Н від 12.05.2017 року «Про формування робочої комісії з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку працівників структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» створена робоча комісія з працівників регіональної філії «Донецька залізниця» до моменту закінчення скорочення штату працівників Донецької дирекції залізничних перевезень з метою опрацювання документів вказаної дирекції, повноти утримань та перерахування податків і зборів, формування документів обліку та розрахунку заробітної плати, відображення господарських операцій в фінансовій звітності та з інших питань фінансової діяльності;
- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 899-Н від 26.06.2017 року «Про введення в дію Порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» уведено в дію Порядок остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень», яким враховується нестандартна ситуація та особливості роботи регіональної філії «Донецька залізниця», оскільки частина структурних підрозділів та працівників знаходяться на тимчасово неконтрольованій Україною території, а виплата здійснюється на контрольованій території України регіональною філією «Донецька залізниця» через каси структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень» за місцем їх знаходження (м.Лиман) та регламентується здійснення проведення остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів відповідної дирекції робочими комісіями з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень».
Закон України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов`язків роботодавця, визначених ст.47, ст.116 КЗпП України, та не передбачає особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст.116 КЗпП України.
Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Проте заробітна плата, відповідно до ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» не є відповідальністю за порушення строків виплати заробітної плати.
Відповідно до частини першої ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша ст.129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій ст.10 ЦПК України.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги», відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
В рішенні у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1 (п.22).
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, оскільки відповідач не спростував надані позивачем розрахунки заборгованості по заробітній платі (за період з березня 2017 року по липень 2017 року), у строки, встановлені частиною 1 ст.116 КЗпП України, не виплатив всі суми, що належали позивачу від підприємства як при звільненні, так і на час розгляду справи судом.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь особа_4 заборгованості по заробітній платі за один місяць - за березень 2017 року у розмірі 2386, 80 грн., виходячі з наступного (3364, 07 – 977, 27).

Щодо вимоги позивача про стягнення на її користь з відповідача втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати слід врахувати наступне.
Відповідно дост. 34 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці`компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно доЗакону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати`підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) (стаття 1).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) (стаття 2).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4).
Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати`Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати».
Відповідно до п. 2.2рішення Конституційного Суду від 15.10.2013 року № 9-рп/2013кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно до пунктів 4, 5 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).
Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5).
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, які викладені у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.05.2014 року у справі № 6-43цс14, від 14.12.2016 року у справі № 428/7002/14-ц, відповідно дост. 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати`компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.
Оскільки на теперішній час вищезазначена заборгованість позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у звязку із порушенням строків їх виплати є обґрунтованими.
Згідно розрахунку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, який надано позивачем, сума такої компенсації складає: за березень 2017 року – 763, 64 грн., за квітень 2017 року 0, 00 грн., за травень 2017 року 0, 00 грн., за червень 2017 року 0, 00 грн., за липень 2017 року 2442, 24 грн., а всього 3205, 89 грн.
Проте враховуючи, що сума заборгованості за березень 2017 року перерахована, то сума компенсації втрати грошових доходів у зв`язку з порушення термінів їх виплати також підлягає перерахунку. Компенсація розраховується станом на 15 січня 2020 року на день ухвалення рішення судом.
Відповідно дост. 3 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати`сума компенсації обчислюється виходячи з суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів).
Заборгованість по виплаті заробітної плати за березень 2017 року складала 2675, 04 грн. (з цієї суми податки та інші обовязкові платежі вже утримані), з яких 11 вересня 2017 року позивачу виплачено 977, 27 грн. (з цієї суми податки та інші обовязкові платежі вже утримані) і на теперішній час заборгованість складає 1697, 77 грн.
Компенсація втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати розраховується за наступною формулою: СК – СНЗП х ісцчз, де СК – сума компенсації; СНЗП – сума несвоєчасної виплати; ІСЦЧЗ – індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін розраховується наступним чином: ІСЦЧЗ = (ісцз1/100% х ісцм2/100% …..ісцм/100%)-1.
Компенсація втрати частини грошових коштів за березень 2017 року у сумі 1697, 77 грн. станом на січень 2020 року у зв`язку з порушенням термінів їх виплати складає 422, 74 грн.
Компенсація втрати частини грошових коштів за березень 2017 року у сумі 10850, 35 грн. станом на січень 2020 року у зв`язку з порушенням термінів їх виплати складає 2170, 07 грн.
В свою чергу, загальна сума компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням строків виплати доходів за березень, квітень, травень, червень, липень 2017 року складає 2592, 81 грн. (422, 74+2170, 07).
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивач підтвердила наявність заборгованості відповідача з виплати заробітної плати за березень - липень 2017 року у розмірі: 15954, 81 грн. та компенсації втрати частини грошових доходів за березень-липень 2017року у розмірі 2592, 81 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача АТ «Укрзалізниця» на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення заробітної плати має бути стягнуто судовий збір в розмірі 707, 71 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізнция» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ вул. Тверська, б. 5, єдрпоу 40075815) на користь позивача особа_1 , ( інформація_1 , уродженки м.Ясинувата, Донецької області, рнокпп номер_2 , зареєстрованої за адресою: адреса_1 ), заборгованість по заробітній платі за період березень 2017 року – липень 2017 року в сумі 15954 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 81 коп. без утриманням податку й інших обов`язкових платежів.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за березень 2017 року в сумі 2386 (дві тисячі триста вісімдесят шість) грн. 80 коп. підлягає негайному виконанню, в частині стягнення заробітної плати за квітень-червень 2017 року в сумі в сумі 13568 (тринадцять тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн. 01 коп., після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ вул. Тверська, б. 5, єдрпоу 40075815) на користь позивача особа_1 , ( інформація_1 , уродженки м.Ясинувата, Донецької області, рнокпп номер_2 , зареєстрованої за адресою: адреса_1 ), суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період березень-червень 2017 року у розмірі 2592 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дві) грн. 81 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (єдрпоу 40075815, юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) на користь держави судовий збір в розмірі 707 (сімсот сім) грн. 71 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд протягом тридцяти днів після оголошення рішення.
Повний текст рішення суду складено 15 січня 2020 року.

Суддя: В.О.Лебеженко