ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ": невыплата зарплаты

28.07.2021
Дело № 644/4254/21
н / п 2/644/1965/21

Р Е Ш Е Н И Е
именем украины


28 июля 2021 г.. Харьков
Орджоникидзевский районный суд. В составе:
председательствующего - судьи [С.] А.К.,
с участием секретаря - Трач М.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении Орджоникидзевского районного суда г.. Харькова, в порядке упрощенного искового производства, с сообщением (вызовом) сторон, гражданское дело по иску лицо_1 в Государственное предприятие «Завод« Электротяжмаш »о взыскании среднего заработка за время задержки окончательного расчета при увольнении,
в с т а н о в и л:
В мае 2021 особа_1 подано в суд указанный иск, в котором истец просила: взыскать с ГП «Завод« Электротяжмаш »в ее пользу средний заработок за время задержки окончательного расчета при увольнении в размере 36996 грн. 32 коп.
Исковое заявление мотивировано тем, что истец в период с 22 ноября 2013 года 19 октября 2020 находилась в трудовых отношениях с ГП «Завод «Электротяжмаш». Приказом № 299-к от 19 октября 2020 была освобождена от 19.10.2020 г.. По собственному желанию, по ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины, с выплатой выходного пособия в размере трехмесячного среднего заработка в соответствии со ст. 44 КЗоТ Украины.
Однако, в день увольнения - 19 октября 2020, ответчиком не были выплачены причитающиеся истцу суммы и не проведено окончательного расчета.
Согласно предоставленной ответчиком справки без номера и даты, среднедневная заработная плата истца составлялаа 345, 76 грн., а задолженность предприятия по состоянию на дату увольнения, составила 31020 грн. 08 коп. В дальнейшем, ответчиком в течение марта 2021 было частично погашена указанную задолженность, а 23 марта 2021 было выплачено все принадлежащие ей суммы.
Истец просит взыскать компенсацию за несвоевременное проведение расчета при увольнении, за период с 20.10.2020 года по 23.03.2021 года есть за 107 рабочих дня, в сумме 36996, 32 грн. (107 рабочих дня х на 345, 76 грн. Среднедневногозаработка).
В установленный судом срок ответчиком предоставлено отзыв на исковое заявление в котором представитель ответчика просит в требовании о взыскании среднего заработка за время задержки расчета в части 20745, 60 грн. (36996, 32- 16250, 72) отказать, учесть график работы ответчика, в другой части (16250, 72 грн.) Учесть ходатайство ответчика об уменьшении размера среднего заработка до 10%, то есть до 1625, 07 грн. Вместе с тем, ответчиком в отзыве, признается размер задолженности перед истцом по заработной плате не выплаченной при ее освобождении, и размер среднедневной заработной платы.
В обоснование своей позиции, представителем ответчика указано следующее.
He проведения по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ Украины, является основанием для ответственности, предусмотренной частью первой статьи 117 настоящего Кодекса.
Механизм осуществления соответствующего расчета определены Порядком исчисления средней по работамной платы, утвержденного постановлением КМУ от 08.02.1995 года №100. При этом следует использовать формулу, по которой обсчету подлежит период задержки за рабочие дни с использованием данных о среднем заработке исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана выплата.
В постановлении ВСУ по делу № 6-2807цс16 от 01.03.2017 года указано, что при исчислении размера среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета следует использующиеУват формулу, по которой обсчету подлежит период задержки именно за рабочие дни исходя из среднедневного заработка, исчисленного в соответствии с положениями Порядка, если иное не предусмотрено действующим законодательством.
19 октября 2020 особа_1 была освобождена по ч.3 ст.38 КЗоТ Украины с выплатой выходного пособия в размере трехмесячного среднего заработка в соответствии со ст.44 КЗоТ Украины.
24 июля 2020 и.о. Генерального директора ГП "Завод" Электротяжмаш "был подписан приказ №309" Об участии встановления неполной рабочей недели ", которым с 01.10.2020 года на Государственном предприятии« Завод «Электротяжмаш» установлена ​​неполная рабочая неделя с рабочими днями: понедельник, вторник, среда, четверг.
Кроме того, приказом от 21.10.2020 года № 427 на ГП "Завод" Электротяжмаш "установлен режим неполного рабочего времени со следующими рабочими днями в декабря 2020 года: 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17, 21, 22, 23, 24 и режим неполного рабочего времени со следующими рабочими днями в январе 2021: 18, 19, 20, 21, 25, 26, 27, 28.
Также в соответствии с приказом № 261-01 / 09 от 26.01.2021 года в связи с предотвращением распространения на территории предприятия острой респираторной болезни COVID-19 на ГП "Завод" Электротяжмаш "установлено простой работников в феврале 2021 года. Приказом № 261- 01/61 от 22.02.2021 года продлен простой работников ГП "Завод" Электротяжмаш "в марте 2021 года.
Согласно ч. 1 статьи 253 ГК Украины, началом отсчета периода просрочки соответствующей суммы денежного обязательства (моментомпросрочки), что составляет базу учета (первый множитель), является день, следующий после определенной (конечной) даты платежа.
Итак, учитывая указанное выше, количество рабочих дней, за которые истцу задержан выплату заработной платы при увольнении за период с 20.10.2020 года по 22.03.2021 года, должна рассчитываться исходя из графика работы предприятия и составляет: за октябрь 2020 - 7 рабочих дней за ноябрь 2020 - 17 рабочих дней за декабрь 2020 - 15 рабочих дней за январь2021 - 8 рабочих дней по февраль 2021 - 0 рабочих дней по март 2021 - 0 рабочих дней. Всего: 47 рабочих дней.
Таким образом, формула для начисления средней заработной платы за время задержки выплаты заработной платы должен выглядеть следующим образом:
345 грн. 76 коп. (Среднедневная заработная плата) х 47 рабочих дней (количество дней просрочки по графику работы предприятия) = 16250 грн. 78 коп.
Ссылаясь на фактическое погашение задолженности и непродолжительный период задержки разрахунку, а также объективно над-тяжелое экономическое положение предприятия, принимает все возможные меры для сохранения тысяч рабочих мест и полноценного функционирования энергетической отрасли Украины, представитель ответчика просила уменьшить размер среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы истцу до 10% от общего их размера 16250, 72 грн. к 1625, 07 грн.
В ответе на отзыв на исковое заявление, истец просила удовлетворить исковое требование полностью, однако в своем заявлении поданй в суд 28.07.2021 года согласилась с суммой задолженности, возникшей в связи с несвоевременной выплатой причитающихся при увольнении сумм, указанной ответчиком в отзыве на исковое заявление.
Стороны в судебное заседание не явились, о времени, дате и месте рассмотрения дела были уведомлены надлежащим образом, в установленном законом порядке, что подтверждается материалами дела.
От истца в суд поступило заявление, в котором она просила исковые требования удовлетворить в размере указанном отвовидачем в отзыве на исковое заявление, в сумме 16250 грн. 72 коп. и рассмотреть дело в ее отсутствие.
Представителем ответчика - особа_2 в отзыве указано, что рассмотрение дела она просит осуществлять с учетом обстоятельств указанных в данном суда отзыве.
Выяснив обстоятельства дела и проверив их доказательствами, суд приходит к выводу о частичном удовлетворении исковых требований по следующим основаниям.
Судом установлено и подтверждается материалами дела, истец на основании приказа (раскомандировки) № 296 от 19.11.2013 г. с 22.11.2013 г.. была принята на работу в ООО «Завод« Электротяжмаш »на должность табельщика в турбогенераторный цех. Приказом (распоряжением) № 299-к от 19.10.2020 г.. Руководителя ГП «Завод« Электротяжмаш »особа_1 был освобожден от 19.10.2020 г.. С должности экономиста по труду I категории бюро организации труда и заработной платы турбогенераторного цеха (учетная шифр 012 ) по ее собственному желанию, по ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины, с выплатой выходного пособия в размере тримесячного среднего заработка в соответствии со ст. 44 КЗоТ Украины.
По состоянию на момент увольнения у предприятия имела место задолженность перед истцом по заработной плате и другим выплатам на общую сумму 31020, 08 грн.
Надлежащие истцу суммы были выплачены ответчиком в полном размере 23 марта 2021, путем перечисления денег на банковский счет.
Предписаниями ст. 43 Конституции Украины установлено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который онсвободно выбирает; право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом, гражданам гарантируется защита от незаконного увольнения.
Согласно ч. 1 ст. 47 Кодекса законов о труде Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчеты в сроки, предусмотренные настоящим кодексом.
Согласно ч.1 ст. 116 Кодекса законов о труде Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся иом от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Согласно части первой статьи 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или вполномочного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Итак, согласно положениям статьи 117 КЗоТ Украины обязательным условием для возложения на предприятие ответственности за невыплату причитающихся работнику сумм при увольнении является наличие вины предприятия. В постановленииот 27 марта 2013 года деле №6-15цс13 Верховный Суд Украины пришел к выводу, предусмотренного ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины обязанность работодателя по выплате среднего заработка за время задержки расчета при увольнении наступает при невыплате по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работнику сумм при увольнении и факт проведения с ним окончательного расчунку.
При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в статье 117 КЗоТ Украины возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, размер возмещения за время задержки определяет орган, который принимает решение по существу спора.
Установив при рассмотрении дела о взыскании средней заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, чтоработнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, или в случае его отсутствия в этот день на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании статьи 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а в случае проведения его к рассмотрению дела по день принятия решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Сама по себе отсутствуютво средств у работодателя не лишает его ответственности. В случае проведения расчета в связи с возникновением спора о размере причитающихся к выплате сумм требования об ответственности за задержку расчета подлежат удовлетворению в полном объеме, если спор решен в пользу работника или такому выводу приходит суд, рассматривающий дело.
Суд может уменьшить размер среднего заработка, должен заплатить работодатель работнику за время задержки выплаты по вине работодателя причитающихся уволенному трудаивникови сумм в сроки, определенные статьей 116 КЗоТ Украины, при следующих условиях: наличие спора между работником и работодателем по поводу размера подлежащих выплате работнику сумм по трудовому договору на день увольнения; возникновения спора между работодателем и работником после того, как принадлежащие к выплате работнику суммы по трудовому договору в связи с его увольнением должны быть оплачены работодателем; принятия судом решения о частичном удовлетворении требований работника о выплате причитающихся йомв при увольнении сумм в сроки, определенные статьей 116 настоящего Кодекса.
Указанный вывод содержится в постановлениях Верховного Суда Украины от 27 апреля 2016 по делу № 6-113цс16 и от 13 марта 2017 по делу № 6-259цс17.
Обращаясь в суд с иском к ГП «Завод« Электротяжмаш », особа_1 просила суд взыскать с предприятия средний заработок за время задержки расчета по заработной плате за период с 20.10.2020 года по 23.03.2021 года, отметив в своем расчете 107 рабочих дня.
Вместе с тем, средний заработок работника определяется в соответствии со статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100 (далее - Порядок).
В соответствии с пунктом 5 Раздел IV Порядка основой для определения общей суммы заработка, подлежащего выплате за время задержки окончательного расчета при увольнении работника, является среднедневная (среднечасовая) заработная плата работника, согласно пункту 8 настоящего Порядка определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - календарных дней за этот период.
Согласно предоставленной ответчиком справки без номера и даты, выданной ГП «Завод« Электротяжмаш »среднедневная заработная плата истца составляла 345, 76 грн., А задолженность предприва, по состоянию на дату увольнения, составила 31020 грн. 08 коп.
В Постановлении ВСУ по делу № 6-2807цс16 от 01.03.2017 года также отмечается, что при исчислении размера среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета следует использовать формулу, по которой обсчету подлежит период задержки именно за рабочие дни исходя из среднедневного заработка, исчисленного в соответствии с положениями Порядка, если иное не предусмотрено действующим законодательством.
19 октября 2020 особа_1 была Освободитеена по ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины с выплатой выходного пособия в размере трехмесячного среднего заработка в соответствии со ст.44 КЗоТ Украины.
24 июля 2020 и.о. Генерального директора ГП "Завод" Электротяжмаш "был подписан приказ №309" Об установлении неполной рабочей недели ", которым с 01.10.2020 года на Государственном предприятии« Завод «Электротяжмаш» установлена ​​неполная рабочая неделя с рабочими днями: понедельник, вторник, среда, четверг .
Кроме того, приказом от 21.10.2020 года № 427 на ГП "Завод" Электротяжмаш "установлен режим неполного рабочего времени со следующими рабочими днями в декабря 2020 года: 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17, 21, 22, 23, 24 и режим неполного рабочего времени со следующими рабочими днями в январе 2021: 18, 19, 20, 21, 25, 26, 27, 28.
Также в соответствии с приказом № 261-01 / 09 от 26.01.2021 года в связи с предотвращением распространения на территории предприятия острой респираторной болезни COVID-19 на ГП "Завод" Электротяжмаш "установлено простой работников в феврале 2021года. Приказом № 261-01 / 61 от 22.02.2021 года продлен простой работников ГП "Завод" Электротяжмаш "в марте 2021 года.
Согласно ч. 1 статьи 253 ГК Украины, началом отсчета периода просрочки соответствующей суммы денежного обязательства (моментом просрочки), что составляет базу учета (первый множитель), является день, следующий после определенной (конечной) даты платежа.
Итак, учитывая указанное выше, количество рабочих дней, за которые истцу задержан выплату заработной платы при увольнении са период с 20.10.2020 года по 23.03.2021 года, должна рассчитываться исходя из графика работы предприятия и составляет: за октябрь 2020 - 7 рабочих дней (за период с 20.10.2020 г.. по 31.10.2020 г.., без учета п пятница 23, 30, в соответствии с приказом № 309 от 24.07.2020 г.) за ноябрь 2020 - 17 рабочих дней (за период с 01.11.2020р. по 30.11.2020 г.., без учета пятниц - 7, 14, 21, 28, согласно приказу №309 от 24.07.2020 p.) за декабрь 2020 - 15 рабочих дней (за периодиод с 01.12.2020 по 24.12.2020 p., согласно приказу №309 от 24.07.2020 г., без учета пятниц - 4, 11, 18 и за период с 25.12.2020 по 31.12.2020 p., соответственно к приказу №427 от 21.10.2020 г., без учета - 28, 29, 30, 31) за январь 2021 - 8 рабочих дней (за период с 01.01.2021 по 15.01.2021 г. в соответствии с приказом №427 от 21.10.2020 г., без учета - 4, 5, 6, 8, 11, 12, 13, 14, 15 и за период с 18.01.2021 г.. по 31.01.2021 p., согласно приказу №309 от 24.07.2020 г., без врахувания пятниц - 22, 29) по февраль 2021 - 0 рабочих дней (не начисляется в связи с простоем работников согласно приказу №251-01 / 09 от 26.01.2021 p.) по март 2021 - 0 рабочих дней (не начисляется в связи с простоем работников согласно приказа № 261-01 / 61 от 22.02.2021 p.). Всего: 47 рабочих дней.
Таким образом, формула для начисления средней заработной платы за время задержки выплаты заработной платы должен выглядеть следующим образом:
345 грн. 76 коп. (Среднедневная заработная плата) Х 47 рабочих дня (количество дней просрочки по графику работы предприятия) = 16250 грн. 72 коп.
При определении размера компенсации за время задержки расчета при увольнении, суд принимает во внимание правовую позицию Большой Палаты Верховного Суда, изложенную в постановлении от 26 июня 2019 по делу № 761/9584/15-ц о возможности уменьшения размера возмещения, предусмотренного статьей 117 КЗоТ Украины и считает необходимым уменьшить размер возмещения, учитывая следующее.
закон покладаесть на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, которые ему принадлежат. В случае невыполнения такого долга наступает в статье 117 КЗоТ Украины ответственность.
Целью такого законодательного регулирования является защита имущественных прав работника в связи с его увольнением с работы, в частности защита права работника на своевременное получение заработной платы за выполненную работу, которая является основным средством к существованию работника, необхидним для обеспечения его жизни.
Однако, установленный статьей 117 КЗоТ Украины механизм компенсации работодателем работнику среднего заработка за время задержки расчета при увольнении не предусматривает четких критериев оценки пропорциональности по учету справедливого и разумного баланса между интересами работника и работодателя.
Следует также иметь в виду, что работник является слабой, чем работодатель стороной в трудовых правоотношениях. В то же время в указанных отношениях и работник должен действовать добросовисно по реализации своих прав, а интересы работодателя также должны быть учтены. То есть, должен быть соблюден разумный баланс между интересами работника и работодателя.
Судом установлено, что ГП «Завод« Электротяжмаш », на момент увольнения истца, имело задолженность по выплате причитающихся ему при увольнении сумм в размере 31020грн. 08 коп.
Суд учитывает, что данная задолженность по невыплате указанной суммы была погашена в полном размере 23.03.2021 года.
В трудовых правоотношениях работник творить добросовестно, реализуя свои права, что, в частности, требует часть третья статьи 13 ГК Украины, не допуская действий, совершаемых с намерением причинения вреда другому лицу, а также злоупотребление правом в иных формах.
Суд отмечает, что объем ответственности ответчика не соответствует принципу соразмерности с допущенным им правонарушением о невыплате причитающихся при увольнении сумм. При этом суд учитывает фактическое погашение задолженности и период задержки расчета, и объективно над-тяжелое экономическое положение пидприемства. Поэтому исходя из принципов разумности, справедливости и соразмерности, считает, что взыскание с ответчика значительной суммы среднего заработка за время задержки расчета при увольнении (16250 грн. 72 коп.) Является несправедливым и может сделать невозможным исполнение работодателем определенных обязательств, в частности по выплате заработной платы другим работникам.
Учитывая явно не соразмерность заявленных к взысканию сумм среднего заработка с установленным размером задолженности, характером этой заборгованости, в обстоятельствах данного дела, суд считает справедливым, соразмерным и таким, что отвечать обстоятельствам этого дела, которые имеют юридическое значение и приведенным выше критериям, определения размера ответственности ответчика за просрочку ним надлежащих при увольнении истца выплат в сумме 12000, 00 грн.
Указанная сумма не отражает действительного размера имущественных потерь истца, связанных с задержкой расчета при увольнении, а есть только ориентировочной оценке тех потерь, которые разумно можно было быпредусмотреть.
Поэтому исковое требование о взыскании по статье 117 КЗоТ Украины, за время задержки расчета при увольнении истца подлежит удовлетворению в сумме 12000 грн. 00 коп.
Европейский суд по правам человека указал, что пункт первый статьи 6 Конвенции обязывает суды давать обоснования своих решений, но это не может восприниматься как требование предоставлять подробный ответ на каждый аргумент. Границы этого долга могут быть разными, в зависимости от характера решения. Кроме того, необходимо принимать во ввеса, между прочим, разнообразие аргументов, сторона может представить в суд, и различия, которые существуют в государствах-участниках, с учетом положений законодательства, традиции, юридические заключения, изложения и формулировки решений. Таким образом, вопрос, выполнил суд свой долг по представлению обоснования, что следует из статьи 6 Конвенции, может быть определено только в свете конкретных обстоятельств дела (решение по делу «Пронина против Украины», № 63566/00, § 23, ЕСПЧ от 18 июля 2006 года).
Распределение судебных расходов в части судебного сбора, суд решает в соответствии с положениями ст. 141 ГПК Украины и Закона Украины «О судебном сборе».
Суд приходит к выводу, что с ответчика в пользу истца необходимо взыскать судебный сбор пропорционально удовлетворенных исковых требований в размере 294 грн. 55 коп. (Довольно 32, 44% от суммы заявленного требования).
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 10, 12, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 354, 430 ГПК Украины, п. 9 ч. 1, п. П. 15.5 п.15 ч. 1 раздела ХИИИ Переходных положений ГПК Украины, суд -
р е ш и л:
Иск особа_1 в Государственное предприятие «Завод« Электротяжмаш »о взыскании среднего заработка за время задержки окончательного расчета при увольнении - удовлетворить частично.
Взыскать с ГП «Завод« Электротяжмаш »(61089, г.. Харьков, пр. Московский, 299, код егрпоу 00213121) в пользу особа_1, информация_1 (рнокпп номер_1 проживающей по адресу: адрес_1) средний заработок за время задержки выплаты заработной платы пры увольнении в размере 12000, 00 грн., с удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и обязательных сборов.
Взыскать с ГП «Завод« Электротяжмаш »(61089, г.. Харьков, пр. Московский, 299, код егрпоу 00213121) в пользу особа_1, информация_1 (рнокпп номер_1 проживающей по адресу: адрес_1) судебный сбор в сумме 294 грн. 55 коп.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и Резолютвну части судебного решения указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Апелляционная жалоба, согласно переходным положениям, подается в суд апелляционной инстанции через Орджоникидзевский районный суд. Харькова.
Лица, принимавшие участие в деле, но не присутствовавшим в судебном заседании во время провозглашения судебного решения, могут подать апелляционную жалобу в течение тридцати дней со дня получения копии полного решения суда.
Полный текст судебного решения составлен - 03.08.2021 г.
Судья: А. К. [С.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

28.07.2021
Справа № 644/4254/21
н/п 2/644/1965/21

Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни


28 липня 2021 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого – судді Сітало А. К.,
за участю секретаря – Трач М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні,
в с т а н о в и в:
У травні 2021 року особа_1 подано до суду вказаний позов, в якому позивач просила: стягнути з ДП «Завод «Електроважмаш» на її користь середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 36996 грн. 32 коп.
Позовна заява мотивована тим, що позивач у період з 22 листопада 2013 року по 19 жовтня 2020 року перебувала у трудових відносинах з ДП «Завод «Електроважмаш». Наказом № 299-к від 19 жовтня 2020 року була звільнена з 19.10.2020 р. за власним бажанням, за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України.
Однак, в день звільнення - 19 жовтня 2020 року, відповідачем не були виплачені належні позивачу суми та не проведено остаточного розрахунку.
Відповідно до наданої відповідачем довідки без номеру та дати, середньоденна заробітна плата позивача складала 345, 76 грн., а заборгованість підприємства, станом на дату звільнення, становила 31020 грн. 08 коп. В подальшому, відповідачем на протязі березня 2021 року було частково погашено зазначену заборгованість, а 23 березня 2021 року було виплачено усі належні їй суми.
Позивач просить стягнути компенсацію за несвоєчасне проведення розрахунку при звільненні, за період з 20.10.2020 року по 23.03.2021 року тобто за 107 робочих дні, у сумі 36996, 32 грн. ( 107 робочих дні х на 345, 76 грн. середньоденного заробітку).
У встановлений судом строк відповідачем надано відзив на позовну заяву у якому представник відповідача просить у вимозі про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в частині 20745, 60 грн. (36996, 32- 16250, 72) відмовити, врахувати графік роботи відповідача, в іншій частині (16250, 72 грн.) врахувати клопотання відповідача про зменшення розміру середнього заробітку до 10%, тобто до 1625, 07 грн. Разом з цим, відповідачем у відзиві, визнається розмір заборгованості перед позивачем по заробітній платі не виплаченій при її звільненні, та розмір середньоденної заробітної плати.
На обґрунтування своєї позиції, представником відповідача зазначено наступне.
He проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої частиною першою статті 117 цього Кодексу.
Механізм здійснення відповідного розрахунку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, який затверджено постановою КМУ від 08.02.1995 року №100. При цьому слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата.
В постанові ВСУ у справі № 6-2807цс16 від 01.03.2017 року зазначено, що при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки саме за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку, якщо іншого не передбачено чинним законодавством.
19 жовтня 2020 року особа_1 була звільнена за ч.3 ст.38 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку у відповідності до ст.44 КЗпП України.
24 липня 2020 року т.в.о. Генерального директора ДП "Завод "Електроважмаш" було підписано наказ №309 "Про встановлення неповного робочого тижня", яким з 01.10.2020 року на Державному підприємстві «Завод «Електроважмаш» встановлено неповний робочий тиждень з робочими днями: понеділок, вівторок, середа, четвер.
Крім того, наказом від 21.10.2020 року № 427 на ДП "Завод "Електроважмаш" встановлено режим неповного робочого часу з наступними робочими днями у грудні 2020 року: 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17, 21, 22, 23, 24 та режим неповного робочого часу з наступними робочими днями у січні 2021 року: 18, 19, 20, 21, 25, 26, 27, 28.
Також відповідно до наказу № 261-01/09 від 26.01.2021 року у зв`язку із запобіганням поширення на території підприємства гострої респіраторної хвороби COVID-19 на ДП "Завод "Електроважмаш" встановлено простій працівників у лютому 2021 року. Наказом № 261-01/61 від 22.02.2021 року продовжено простій працівників ДП "Завод "Електроважмаш" у березні 2021 року.
Відповідно до ч. 1 статті 253 ЦК України, початком відліку періоду прострочення відповідної суми грошового зобов`язання (моментом прострочення), що становить базу врахування (перший множник), є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати платежу.
Отже, з огляду на вказане вище, кількість робочих днів, за які позивачу затримано виплату заробітної плати при звільненні за період з 20.10.2020 року по 22.03.2021 року, повинна розраховуватися виходячи з графіку роботи підприємства та становить: за жовтень 2020 року — 7 робочих днів; за листопад 2020 року — 17 робочих днів; за грудень 2020 року — 15 робочих днів; за січень 2021 року - 8 робочих днів; за лютий 2021 року - 0 робочих днів; за березень 2021 року - 0 робочих днів. Загалом: 47 робочих днів.
Таким чином, формула для нарахування середньої заробітної плати за час затримки виплати заробітної плати має виглядати наступним чином:
345 грн. 76 коп. (середньоденна заробітна плата) х 47 робочих днів (кількість днів прострочення за графіком роботи підприємства) = 16250 грн. 78 коп.
Посилаючись на фактичне погашення заборгованості та нетривалий період затримки розрахунку, а також об`єктивно над-тяжкий економічний стан підприємства, яке вживає всіх можливих заходів задля збереження тисяч робочих місць та повноцінного функціювання енергетичної галузі України, представник відповідача просила зменшити розмір середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати позивачу до 10% від загального їх розміру 16250, 72 грн. до 1625, 07 грн.
У відповіді на відзив на позовну заяву, позивач просила задовольнити позовну вимогу повністю, однак у своїй заяві поданій до суду 28.07.2021 року погодилась з сумою заборгованості, яка виникла у зв`язку з несвоєчасною виплатою належних при звільненні сум, зазначеної відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Сторони у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи.
Від позивача до суду надійшла заява, в якій вона просила позовні вимоги задовольнити, в розмірі зазначеному відповідачем у відзиві на позовну заяву, у сумі 16250 грн. 72 коп. та розглянути справу за її відсутності.
Представником відповідача – особа_2 у відзиві зазначено, що розгляд справи вона просить здійснювати з урахуванням обставин зазначених у наданому суду відзиві.
З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач на підставі наказу (розпорядження) № 296 від 19.11.2013 р. з 22.11.2013 р. була прийнята на роботу до ДП «Завод «Електроважмаш» на посаду табельника в турбогенераторний цех. Наказом (розпорядженням) № 299-к від 19.10.2020 р. керівника ДП «Завод «Електроважмаш» особа_1 було звільнено з 19.10.2020 р. з посади економіста з праці I категорії бюро з організації праці та заробітної плати турбогенераторного цеху (обліковий шифр 012) за її власним бажанням, за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України.
Станом на час звільнення у підприємства мала місце заборгованість перед позивачем по заробітній платі та іншим виплатам на загальну суму 31020, 08 грн.
Належні позивачу суми були виплачені відповідачем у повному розмірі 23 березня 2021 року, шляхом перерахування грошей на банківський рахунок.
Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлено трудову книжку і провести з ним розрахунки в строки, передбачені цим кодексом.
Згідно ч.1 ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, за положеннями статті 117 КЗпП України обов`язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства. В постанові від 27 березня 2013 року по справі №6-15цс13 Верховний Суд України дійшов висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору.
Установивши при розгляді справи про стягнення середньої заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, або в разі його відсутності в цей день наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі не проведення його до розгляду справи по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності. У разі не проведення розрахунку у зв`язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь працівника або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.
Суд може зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, за таких умов: наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, як належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у зв`язку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем; прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.
Зазначений висновок міститься в постановах Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року по справі № 6-113цс16 та від 13 березня 2017 року по справі № 6-259цс17.
Звертаючись до суду з вказаним позовом до ДП «Завод «Електроважмаш», особа_1 просила суд стягнути з підприємства середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 20.10.2020 року по 23.03.2021 року, зазначивши в своєму розрахунку 107 робочих дні.
Разом з цим, середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки остаточного розрахунку при звільненні працівника, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Відповідно до наданої відповідачем довідки без номеру та дати, виданої ДП «Завод «Електроважмаш» середньоденна заробітна плата позивача складала 345, 76 грн., а заборгованість підприємства, станом на дату звільнення, становила 31020 грн. 08 коп.
В Постанові ВСУ у справі № 6-2807цс16 від 01.03.2017 року також зазначено, що при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки саме за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку, якщо іншого не передбачено чинним законодавством.
19 жовтня 2020 року особа_1 була звільнена за ч. 3 ст. 38 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку у відповідності до ст.44 КЗпП України.
24 липня 2020 року т.в.о. Генерального директора ДП "Завод "Електроважмаш" було підписано наказ №309 "Про встановлення неповного робочого тижня", яким з 01.10.2020 року на Державному підприємстві «Завод «Електроважмаш» встановлено неповний робочий тиждень з робочими днями: понеділок, вівторок, середа, четвер.
Крім того, наказом від 21.10.2020 року № 427 на ДП "Завод "Електроважмаш" встановлено режим неповного робочого часу з наступними робочими днями у грудні 2020 року: 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17, 21, 22, 23, 24 та режим неповного робочого часу з наступними робочими днями у січні 2021 року: 18, 19, 20, 21, 25, 26, 27, 28.
Також відповідно до наказу № 261-01/09 від 26.01.2021 року у зв`язку із запобіганням поширення на території підприємства гострої респіраторної хвороби COVID-19 на ДП "Завод "Електроважмаш" встановлено простій працівників у лютому 2021 року. Наказом № 261-01/61 від 22.02.2021 року продовжено простій працівників ДП "Завод "Електроважмаш" у березні 2021 року.
Відповідно до ч. 1 статті 253 ЦК України, початком відліку періоду прострочення відповідної суми грошового зобов`язання (моментом прострочення), що становить базу врахування (перший множник), є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати платежу.
Отже, з огляду на вказане вище, кількість робочих днів, за які позивачу затримано виплату заробітної плати при звільненні за період з 20.10.2020 року по 23.03.2021 року, повинна розраховуватися виходячи з графіку роботи підприємства та становить: за жовтень 2020 року — 7 робочих днів ( за період з 20.10.2020 р. по 31.10.2020 р., без врахування п`ятниць 23, 30, відповідно до наказу № 309 від 24.07.2020 р.); за листопад 2020 року — 17 робочих днів (за період з 01.11.2020р. по 30.11.2020 р., без врахування п`ятниць — 7, 14, 21, 28, відповідно до наказу №309 від 24.07.2020 p.); за грудень 2020 року — 15 робочих днів (за період з 01.12.2020 по 24.12.2020 p., відповідно до наказу №309 від 24.07.2020 р., без врахування п`ятниць — 4, 11, 18 та за період з 25.12.2020 по 31.12.2020 p., відповідно до наказу №427 від 21.10.2020 р., без врахування — 28, 29, 30, 31); за січень 2021 року - 8 робочих днів (за період з 01.01.2021 по 15.01.2021 р. відповідно до наказу №427 від 21.10.2020 р., без врахування — 4, 5, 6, 8, 11, 12, 13, 14, 15 та за період з 18.01.2021 р. по 31.01.2021 p., відповідно до наказу №309 від 24.07.2020 р., без врахування п`ятниць — 22, 29); за лютий 2021 року - 0 робочих днів (не нараховується у зв`язку з простоєм працівників згідно наказу №251-01/09 від 26.01.2021 p.); за березень 2021 року - 0 робочих днів (не нараховується у зв`язку з простоєм працівників згідно наказу № 261-01/61 від 22.02.2021 p.). Загалом: 47 робочих днів.
Таким чином, формула для нарахування середньої заробітної плати за час затримки виплати заробітної плати має виглядати наступним чином:
345 грн. 76 коп. (середньоденна заробітна плата) х 47 робочих дні (кількість днів прострочення за графіком роботи підприємства) = 16250 грн. 72 коп.
При визначенні розміру компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, суд приймає до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц щодо можливості зменшення розміру відшкодування передбаченого статтею 117 КЗпП України, та вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування, з огляду на наступне.
Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.
Однак, встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.
Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.
Судом встановлено, що ДП «Завод «Електроважмаш», на час звільнення позивача, мало заборгованість по виплаті належних їй при звільненні сум у розмірі 31020грн. 08 коп.
Суд враховує, що дана заборгованість із невиплати вказаної суми була погашена у повному розмірі 23.03.2021 року.
У трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи свої права, що, зокрема, вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдання шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Суд зазначає, що обсяг відповідальності відповідача не відповідає принципу співмірності із допущеним ним правопорушенням щодо невиплати належних при звільненні сум. При цьому суд враховує фактичне погашення заборгованості та період затримки розрахунку, та об`єктивно над-тяжкий економічний стан підприємства. А тому виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, вважає, що стягнення з відповідача значної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (16250 грн. 72 коп.) є несправедливим та може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам.
З огляду на очевидну не співмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, за обставин цієї справи, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 12000, 00 грн.
Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було би передбачити.
Тому позовна вимога про стягнення за статтею 117 КЗпП України, за час затримки розрахунку при звільненні позивача підлягає частковому задоволенню у сумі 12000 грн. 00 коп.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Розподіл судових витрат в частині судового збору, суд вирішує у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
Суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 294 грн. 55 коп. (задоволено 32, 44% від суми заявленої вимоги).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 354, 430 ЦПК України, п. 9 ч. 1, п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов особа_1 до Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути з ДП «Завод «Електроважмаш» (61089, м. Харків, пр. Московський, 299, код єдрпоу 00213121) на користь особа_1 , інформація_1 (рнокпп номер_1 , проживаючої за адресою: адреса_1 ) середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні у розмірі 12000, 00 грн., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових зборів.
Стягнути з ДП «Завод «Електроважмаш» (61089, м. Харків, пр. Московський, 299, код єдрпоу 00213121) на користь особа_1 , інформація_1 (рнокпп номер_1 , проживаючої за адресою: адреса_1 ) судовий збір у сумі 294 грн. 55 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга, згідно до перехідних положень, подається до суду апеляційної інстанції через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено – 03.08.2021 р.
Суддя: А. К. Сітало


💬 Добавить комментарий ↓

Поделиться:

Хотите получать в Telegram уведомления о комментариях к этому посту?
Перейдите по ссылке и нажмите "Старт"

Завод и фабрика: отзывы о работе в Харькове (40 отзывов) →

Работа в Харькове (1442 отзыва) →

Добавить комментарий

Укажите имя. Для создания постоянного аккаунта используйте регистрацию или войдите на сайт, если у вас есть аккаунт.

Добавить файл?
Фотографии, документы, для подтверждения. Необязательное поле
CAPTCHA
Этот вопрос задается для того, чтобы выяснить, являетесь ли Вы человеком или представляете из себя автоматическую спам-рассылку.
ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ"
Харьков | 24.11.2021

Судья [И.] И.К. Дело №644/4661/21 Производство № 2/644/2042/21 24.11.2021 решение именем украины 24 ноября 2021 года Орджоникидзевский районный суд г. Харькова в составе: председательствующего – судьи [И.] И.К., при секретаре – [З.] М.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело № 644/4661/21 по иску особа_1 к Государственному пре...

ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ"
Харьков | 15.11.2021

Судья [Ч.] В.Г. Дело №644/2000/21 Производство № 2/644/1539/21 15.11.2021 Р И Ш Е Н Н Я И М Е Н Е М У К Р А И Н И 15 ноября 2021 года .. . Орджоникидзевский районный суд г. Харькова в составе: Председательствующего судьи – [Ч.] В.Г., при участии: секретаря судебных заседаний – Телицына А.В., рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства в помещении Ор...

ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ"
Харьков | 11.11.2021

Судья [З.] О.Г. Дело №644/5760/21 Производство № 2/644/2262/21 11.11.2021 Р И Ш Е Н Н Я И М Е Н Е М У К Р А И Н И 11 ноября 2021 года Орджоникидзевский районный суд г. Харькова в составе: председательствующего судьи – [З.] О.Г., с участием секретаря – Лагир А.В., рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении Орджоникидзевского районного суда г. Харькова в порядке упрощенного исковог...

ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ"
Харьков | 10.11.2021

чугуевский городский СУД харьковской области __________________________________________________________________________ Дело № 636/709/21 Производство № 2/636/1016/21 Р И Ш Е Н Н Я И М Э Н Е М 10 ноября 2021 г. Чугуевский городской суд Харьковской области в составе: председательствующего – судьи [Г.] З.И., секретаря судебного заседания [Ш.] К.Р., рассмотрев в открытом судебном заседании в з...

ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ"
Харьков | 30.07.2021

Судья [Ч.] В. Г. Дело № 644/9976/20 Производство № 2/644/585/21 30.07.2021 Р Е Ш Е Н И Е И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы 30 июля 2021 г.. Харьков. Орджоникидзевский районный суд. В составе: Судьи - [Ч.] В.Г., при участии: секретаря судебных заседаний - Шеремет Е.В., рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства в помещении Орджоникидзевского районного суда...

ДП "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ"
Харьков | 27.07.2021

27.07.2021 Дело № 644/4236/21 н / п 2/644/1961/21 Р Е Ш Е Н И Е именем украины 27 июля 2021 г.. Харьков Орджоникидзевский районный суд. В составе: председательствующего - судьи [С.] А.К., с участием секретаря - Трач М.В., рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении Орджоникидзевского районного суда г.. Харькова, в порядке упрощенного искового производства с сообщением (вызовом) ст...