ДП "ПІВДЕНДІПРОШАХТ": невыплата зарплаты
Дело № 953/2860/20
н / п 2/953/1524/20
текст решения
именем украины
7 мая 2020 Киевский районный суд. Харькова
в составе председательствующего судьи [Ч.] В.Е.,
с участием секретаря судебного заседания [Я.] К.Р.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в Харькове в порядке упрощенного искового производства гражданское дело 953/2860/20 по иску всоба_1 в Государственное предприятие «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« пивдендипрошахт »о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы при увольнении работника -
В:
20.02.2020 истец особа_1 обратилась в суд с иском к ответчику ООО «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« пивдендипрошахт », в котором просит взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате в размере 35 974, 75 грн., компенсацию за неиспользованный отпуск - 4520, 57 грн., средний заработок за все время задержки выплаты заработной платы с 09.01.2020, исходя из размера среднедневного заработка - 177, 28 грн.
В обоснование исковых требований истец ссылается на то, что с 10.09.1979 она была принята на работу в отдел ВР на должность оператора института «Южгипрошахт». Приказом №32к от 08.01.2020 истец была освобождена от занимаемой должности на основании ч.1 ст.36 КЗоТ Украины, однако при увольнении ей не было выплачено заработную плату за март 2018 - декабрь 2019 году в размере 35 974, 75 грн. и отпускные в размере 4520, 57 грн. (48 отпускных дней). Истец указывает, что с марта 2018 на предприятии отсутствует бухгалтерия, работал человек, который исполнял обязанности бухгалтера, насчитывала заработную плату, но расчетные листы не выдавались. При выплате заработной платы в неполном объеме имели место нарушения (платежные видомоти состояли ненадлежащим образом, а иногда были и отсутствуют). Не подавались увотность по ЕСВ, финансовые отчеты, статистические отчеты в главное статистическое управление в Харьковской области. 09.01.2020 и.о. директора [С.] Ю.А. приказом по Министерству был освобожден, уволился по собственному желанию бухгалтер. В настоящее время на предприятии отсутствуют отдел кадров, плановый отдел. Предоставить сведения о размере задолженности по заработной плате по состоянию на настоящее время невозможно, поскольку на предприятии отсутствуют специалисты, которые могли бы сформировать такие сведения. истец отметьа есть, что ранее она обращалась к руководству с просьбой предоставить ей справку о фактически начисленной заработной плате, однако ей было отказано. Поэтому у нее отсутствуют расчетные листы, и она самостоятельно сделала расчет фактической задолженности. На основании изложенного истец была вынуждена обратиться в суд с данным иском.
Согласно положениям ч. 1, 2 ст. 274 ГПК Украины, в порядке упрощенного искового производства рассматриваются дела: 1) незначительные дела; 2) возникающие из трудовых отношений. В порядке упрощенного искового производства может быть рассмотрена любая другое дело, отнесена к юрисдикции суда, за исключением дел, указанных в части четвертой настоящей статьи.
Согласно положениям п.2 ч. 6 ст. 19 ГПК Украины это дело незначительной и на основании ч.1 ст.274 ГПК Украины, подлежит рассмотрению только в порядке упрощенного искового производства.
Постановлением Киевского районного суда г.Харькова от 24.02.2020 исковое заявление принято к рассмотрению и открыто упрощенное исковое производство в справе сообщению (вызовом) сторон.
Истец в судебном заседании появилась, о дате, времени и месте рассмотрения дела извещена, причин неявки суду не сообщила.
Представитель ответчика в судебное заседаний повторно не явился, о времени и месте судебного заседания извещен надлежащим образом путем направления судебных повесток, не использовал предоставленного законом права на непосредственное участие в судебном заседании, и не явился в судебное заседание без объяснения причин , заявлений об отложении сувого заседания, или рассмотрение дела в его отсутствии в суд не поступало. Ответчиком не представлено суду ни одного доказательства, которое бы имел существенное значение для разрешения дела по существу, или опровержение доводов истца.
Принимая во внимание ч.1 ст.6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод Совета Европы от 4 ноября 1950 года, вступила в силу для Украины 11.09.1997 года, которая предусматривает право каждого на рассмотрение его дела в разумный срок независимым и беспристрастным судом , такжепринимая во внимание то, что ответчик обоснованных ходатайств об отложении судебного заседания, суд не предоставил, в силу положений ст. 223 ч. 1 ГПК Украины, суд считает целесообразным продолжить судебное разбирательство в отсутствие ответчика.
Верховный Суд Украины, обобщая судебную практику, также указал, что институт заочного производства в соответствии с положениями и направлен на реализацию Рекомендации № R (84) 5 Комитета Министров Совета Европы государствам-членам относительно принципов гражданского судопроизводства, направленые на совершенствование судебной системы. Для достижения этой цели необходимо обеспечить доступ сторон к упрощенным и более оперативных форм судопроизводства и защитить их от злоупотреблений и задержек, в частности, предоставив суду полномочия осуществлять судопроизводства более эффективно.
В соответствии с постановлением суда от 07.05.2020, учитывая, что в деле имеются достаточные данные о правах и взаимоотношения сторон, ответчик надлежащим образом извещен о месте и времени судебного заседания, суд рассматривает дело в отсутствиии ответчика и согласно ч.4 ст.223 ГПК Украины постановляет заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств, в соответствии с положениями ст. 280 ГПК Украины.
Частью 1 ст. 2 ГПК Украины предусмотрено, что задачей гражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное рассмотрение и разрешение гражданских дел в целях эффективной защиты нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц, интересов государства.
Части 1 ст.4 ГПК Украины определено, что каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Согласно ст. 12 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на подставка своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ч.1 ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии со статьей 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод все судебные процедуры должны быть справедливыми.
Суд, исследовав предоставленные докунты и материалы, всесторонне и полно выяснив обстоятельства дела, на которых основываются исковые требования, объективно оценив в совокупности доказательства, имеющие значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, считает, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям .
Статьей 15 ГК Украины определено право каждого человека и защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или оспаривания. Каждый человек имеет право на защиту своего интереса, не противоречит общим принципам цисвободного судопроизводства. Итак, объектом защиты является нарушено, непризнанных или оспариваемых прав или гражданский интерес и именно оно является основанием для обращения лица за защитой своего права с применением соответствующего способа защиты. Такие способы защиты предусмотрены статьей 16 ГК Украины.
В соответствии со ст. 3 КЗоТ Украины законодательство о труде регулирует трудовые отношения работников всех предприятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также лиц, каки работают по трудовому договору с физическими лицами.
Законодательство о труде состоит из Кодекса законов о труде Украины и других актов законодательства Украины, принятых в соответствии с ним (ст. 4 КЗоТ Украины).
Согласно части первой ст. 21 КЗоТ Украины, трудовой договор есть соглашение между работником и собственником предприятия, учреждения, организации или уполномоченным им органом или физическим лицом, по которому работник обязуется выполнять работу, определенную этим соглашением, с подчинением внутришньому трудовому распорядку, а собственник предприятия, учреждения, организации или уполномоченный им орган или физическое лицо обязуется выплачивать работнику заработную плату и обеспечивать условия труда, необходимые для выполнения работы, предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон.
Судом установлены следующие фактические обстоятельства.
На основании Приказа №188к от 07.09.1979 особа_1 был принят на работу в институт «пивдендипрошахт» в отдел исследований на должность лабрната (а.с.4).
Согласно приказу Министерства угольной промышленности Украины №534 от 20.12.2010 г.. Институт «Южгипрошахт» преобразовано в Государственное предприятие «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« пивдендипрошахт ».
На основании Приказа №32к от 08.01.2020 особа_1 освобождена от должности по соглашению сторон (а.с.4 на Обратный.).
Окончательный расчет с особа_1 не был проведен.
Согласно копии расчетного листка ГП «пивдендипрошахт» долг за предприятием на конец февраляв 2018 составляет 19898 грн. 15 коп. (А 8).
Согласно копии Формы ОК-5 предоставленной ПФ Украины особа_1 находится в Реестре застрахованных лицах Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования (л.д. 9-13).
Итак, судом установлено, что сторонами сложились спорные правоотношения в части своевременного расчета при увольнении работника.
Ответчиком не представлено никаких доказательств в опровержение изложенного истцом.
Таким образом, суд считает установленным, что ГП «Проектированиея строек предприятий угольной промышленности «Южгипрошахт» имеет задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной плате перед особа_1.
Статья 43 Конституции Украины гарантирует, что каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч.1 ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работоспособностьдавець выплачивает работнику за выполненную им работу.
Работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора (ч.1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда»).
В соответствии со ст. 115 КЗоТ заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномочьим на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Учитывая диспозитивность гражданского судопроизводства, и предоставленные истцом расчеты, суд приходит к выводу, что размер задолженности по заработной плате, которые укажетни истцом в исковом заявлении являются обоснованными, и оснований им не доверять у суда нет.
Согласно ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенции о защите заработной платы от 01.07.1949 года № 95, ратифицированной Украиной 04.08.1961 года, Конвенция применяется ко всем лицам, которым выплачивается или должна выплачиваться заработная плата. Заработная плата должна охраняться от арестов и передачи в такой мере, в какой это считается необходимым для содержания работника и его семьи.
Согласно ч.5 ст.97 КЗоТ Встраны оплата труда работников осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются собственником или уполномоченным им органом после выполнения обязательств по оплате труда.
Частью шестой статьи 24 Закона Украины "Об оплате труда" предусмотрено, что своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности.
Итак, государство гарантирует и защищает законом право гражданина на своевременное получение винагороды за труд.
Статьей 625 ГК Украины установлено, что должник не освобождается от ответственности за невозможность выполнения им денежного обязательства.
Также, согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по деньфактического расчета.
Судом установлено, что при увольнении истца с работы с ним не были проведены все расчеты.
Согласно расчетам истца, оснований не доверять которым у суда нет, проведенными в соответствии с п. 2 Постановления КМУ №100 от 08.02.1995 года, среднедневная заработная плата истца за последние два месяца перед увольнением составляет 177 грн. 28 коп.
Согласно п. 20 Постановления Пленума ВСУ «О практике применения судами законодательства об оплате труда» N 13 от 24.12.1999, установивпри рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведении его к рассмотрению дела - по день постановлення решение, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Поскольку истец была освобождена 08.01.2020, а полный расчет с ней не проведено как при увольнении так и день вынесения данного решения, то с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за все время задержки окончательного расчета при увольнении за период с 08.01. 2020 по 07.05.2020 включительно (день вынесения г.ишення суда) за 84 рабочих дня, составляет 14 891 грн. 52 коп. (84 х 177, 28).
На основании изложенного, подлежат удовлетворению исковые требования о взыскании среднего заработка за все время задержки окончательного расчета при увольнении в размере 14 891 грн. 52 коп.
Также суд учитывает требования п. 6 Постановления Пленума ВСУ «О практике применения судами законодательства об оплате труда» №13 от 24 декабря 1999 года, удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых онисходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Кроме того, согласно ст. 24 Закона Украины? Ни «Об отпусках», ст. 83 КЗоТ в случае увольнения работника и? Ом выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни щоричнои? отпуска, атакже додатковои? отпуска работникам, имеющим детей? или совершеннолетнего ребенка - инвалида с детства подгруппы А I группы. Это - общая норма, которая применяется в данных правоотношениях, в связи с чем суд удовлетворяет, также требование истца о взыскании компенсации за неиспользованный отпуск в размере 4520, 57 грн.
Частью 3 статьи 129 Конституции Украины определены основные принципы судопроизводства, одной из которых, согласно пункту 3 указанной статьи, является состязательность сторон и свобода в предоставлении ими судусвоих доказательств и в доказывании перед судом их убедительности.
Согласно ч. 1, 2, 5 ст. 263 ГПК Украины судебное решение должно основываться на принципах верховенства права, быть законным и обоснованным. Законным является решение, принятое судом в соответствии с нормами материального права с соблюдением норм процессуального права. Обоснованным является решение, принятое на основании полно и всесторонне выяснены обстоятельств, на которые стороны ссылаются как на основание своих требований и возражений, подтвержденных теми доказательствами, которые были исследованы в судебном заседании.
Суд, исследовав материалы дела, всесторонне и полно выяснив все фактические обстоятельства, на которых основываются исковые требования, объективно оценив предоставленные сторонами надлежащие, допустимые и достоверные доказательства как каждый отдельно, так и в их совокупности, которые имеют юридическое значение для рассмотрения дела и решения спора по существу приходит к выводу, что исковые требования о взыскании с ответчика задолженности по заработной плате в размере 35 974, 75 грн., компенсации са неиспользованный отпуск - 4520, 57 грн., среднего заработка за все время задержки выплаты заработной платы с 09.01.2020, являются обоснованными и подлежащими удовлетворению в полном объеме.
Суд выносит решение в пределах заявленных ими требований и на основании предоставленных сторонами доказательств.
Учитывая, что истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе», а исковые требования удовлетворены, то с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судовой сбор в размере 2522, 40 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст .. 43, 129 Конституции Украины, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ГПК Украины, ст. 47, 97, 116 КЗоТ Украины, ст..1, 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», Законом Украины «О судебном сборе», суд -
принял:
Исковые требования особа_1 - удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »(код егрпоу 00167606, адрес координатодження: г.Харьков, ул .. Пушкинская, д.5) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп номер_1, адрес регистрации: адрес_1) задолженность по заработной плате за период с марта 2018 года по декабрь 2019 включительно в размере 35 974 (тридцать пять тысяч девятьсот семьдесят четыре) рубля 75 копеек.
Взыскать с Государственного предприятия «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »(код егрпоу 00167606, адрес местонахождения: г.Харьков, ул .. Пушкинская, д.5) на пользу особа_1 (информация_1, рнокпп номер_1, адрес регистрации: адрес_1) компенсацию за неиспользованный отпуск в размере 4520 (четыре тысячи пятьсот двадцать) рублей 57 копеек.
Взыскать с Государственного предприятия «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »(код егрпоу 00167606, адрес местонахождения: г.Харьков, ул .. Пушкинская, д.5) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп номер_1, адрес регистрации: адрес_1) средний заработок за все время задержки выплаты заработной платы в сумме 14 891 (четырнадцать тысяч восемьсот девяносто одна) гривна 52 копейки, с содержанием при их выплате предусмотренных законом налогов и обязательных платежей.
Взыскать с Государственного предприятия «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »(код егрпоу 00167606, адрес местонахождения: г.Харьков, ул .. Пушкинская, д.5) в пользу государства (получатель средств ГУК в Киеве / Киев / 22030106, код получателя (код по егрпоу): 37993783, банк получателя: Казначейство Украины (еап), счет получателя: ua908999980313111256000026001, код классификации доходов бюджета: 22030106) судебный сбор в размере 2522 (две тысячи пятьсот двадцать два) гривны 40 копеек.
Решение может быть обжаловано в установленном порядке в Харьковский апелляционный суд в течение 30 дней со дня его составления.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения можетбыть подано ответчиком в течение тридцати дней со дня составления решения суда.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
При этом, согласно Закону Украины от 30 марта 2020 № 540-IX "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, направленных на обеспечение дополнительных социальных и экономичних гарантий в связи с распространением коронавирусной болезни (covid-19) », во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), сроки, определенные статьями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ГПК Украины, а также другие процессуальные сроки по изменения предмета или основания иска, увеличение или уменьшение размера исковых требований, представлениедоказательств, истребования доказательств, обеспечения доказательств, а также сроки обращения в суд, представление отзыва и ответы на отзыв, возражения, объяснения третьего лица по иску или отзыва, оставления искового заявления без движения, подачи заявления о пересмотре заочного решения, возвращении искового заявления, пред `явление встречного иска, заявления об отмене судебного приказа, рассмотрения дела, апелляционного обжалования, рассмотрения апелляционной жалобы, кассационного обжалования, рассмотрения кассационной жалобы, представления заявы о пересмотре судебного решения по вновь открывшимся или исключительными обстоятельствами продолжаются на срок действия такого карантина.
Ко дню начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные и кассационные жалобы подаются участниками дела до или через Киевский районный суд. Харькова в Харьковский апелляционный суд.
Участники дела могут получить информацию по делу на официальном веб-портале судебной власти Украины в сети Интернет по веб-адресу: https: // court.gov.ua / fair / sud2020.
Истец особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, адрес регистрации: адрес_1.
Ответчик: Государственное предприятие «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт », код егрпоу 00167606, адрес местонахождения: г.Харьков, ул .. Пушкинская, д.5.
Полное судебное решение составлено 07.05.2020.
Судья [Ч.] В.Е.
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 953/2860/20
н/п 2/953/1524/20
заочне рішення
іменем україни
07 травня 2020 року Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді [Ч.] В.Є.,
за участю секретаря судового засідання [Я] К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 953/2860/20 за позовною заявою особа_1 до Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «південдіпрошахт» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника, -
встановив:
20.02.2020 позивач особа_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ДП «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «південдіпрошахт», у якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 35 974, 75 грн., компенсацію за невикористану відпустку - 4520, 57 грн., середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з 09.01.2020, виходячи з розміру середньоденного заробітку - 177, 28 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 10.09.1979 її було прийнято на роботу до відділу ВР на посаду оператора інституту «Південдіпрошахт». Наказом №32к від 08.01.2020 позивач була звільнена з займаної посади на підставі ч.1 ст.36 КЗпП України, однак при звільненні їй не було виплачено заробітну плату за березень 2018 - грудень 2019 року в розмірі 35 974, 75 грн. та відпускні в розмірі 4520, 57 грн.(48 відпускних днів). Позивач вказує, що з березня 2018 року на підприємстві відсутня бухгалтерія, працювала людина, яка виконувала обов`язки бухгалтера, нараховувала заробітну плату, але розрахункові листи не видавалися. При виплаті заробітної плати в неповному обсязі мали місце порушення (платіжні відомоті складались неналежним чином, а іноді були і відсутні). Не подавалися звітність по ЄСВ, фінансові звіти, статистичні звіти в головне статистичне управління в Харківської області. 09.01.2020 в.о. директора [С.] Ю.О. наказом по Міністерству був звільнений, звільнився за власним бажанням бухгалтер. На даний час на підприємстві відсутні відділ кадрів, плановий відділ. Надати відомості про розмір заборгованості по заробітній платі станом на теперішній час неможливо, оскільки на підприємстві відсутні спеціалісти, які б могли сформувати такі відомості. Позивач зазначає, що раніше вона зверталася до керівництва з проханням надати їй довідку про фактично нараховану заробітну плату, однак їй було відмовлено. Тому в неї відсутні розрахункові листи, і вона самостійно зробила розрахунок фактичної заборгованості. На підставі викладеного позивач була вимушена звернутись до суду з даним позовом.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із положеннями п.2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною і на підставі ч.1 ст.274 ЦПК України, підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 24.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи сповіщена, причин неявки суду не повідомила.
Представник відповідача у судове засіданя повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Відповідно до ухвали суду від 07.05.2020, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в [censored] докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗПП України).
Відповідно до частини першої ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
На підставі Наказу №188к від 07.09.1979 особа_1 було прийнято на роботу до інституту «південдіпрошахт» у відділ досліджень на посаду лаборната (а.с.4).
Згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України №534 від 20.12.2010 р. інститут «Південдіпрошахт» перетворено в Державне підприємство «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «південдіпрошахт».
На підставі Наказу №32к від 08.01.2020 особа_1 звільнена з посади за згодою сторін (а.с.4 на звор.).
Остаточний розрахунок зі особа_1 не був проведений.
Відповідно копії розрахункового листка ДП «південдіпрошахт» борг за підприємством станом на кінець лютого 2018 року складає 19898 грн. 15 коп. (а.с. 8).
Відповідно до копії Форми ОК-5 наданої ПФ України особа_1 перебуває в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування (а.с. 9-13).
Отже, судом встановлено, що між сторонами склались спірні правовідносини в частині своєчасного розрахунку при звільненні працівника.
Відповідачем не надано жодних доказів на спростування викладеного позивачем.
Таким чином, суд вважає встановленим, що ДП «Проектування будівництв підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» має заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі перед особа_1 .
Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору (ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці»).
Відповідно до ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості із заробітної плати, які зазначені позивачем у позовній заяві є обгрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
Згідно ч.5 ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Частиною шостою статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Також, Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що при звільненні позивача з роботи з ним не були проведені всі розрахунки.
Згідно з розрахунками позивача, підстав не довіряти яким у суду немає, проведеними згідно з п. 2 Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року, середньоденна заробітна плата позивача за останні два місяці перед звільненням складає 177 грн. 28 коп.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» N 13 від 24.12.1999, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Оскільки позивач була звільнена 08.01.2020, а повний розрахунок з нею не проведено як при звільненні так, і на день винесення даного рішення, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 08.01.2020 по 07.05.2020 включно (день постановлення рішення суду) за 84 робочих дні, що складає 14 891 грн. 52 коп. (84 х 177, 28).
На підставі викладеного, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 14 891 грн. 52 коп.
Також суд враховує вимоги п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Крім того, відповідно до ст. 24 Закону Украі?ни «Про відпустки», ст. 83 КЗпПУ у разі звільнення працівника и?ому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічноі? відпустки, а також додатковоі? відпустки працівникам, які мають дітеи? або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Це - загальна норма, яка застосовується у даних правовідносинах, у зв`язку з чим суд задовольняє, також, вимогу позивача про стягнення компенсації за невикористану відпустку у розмірі 4520, 57 грн.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх [censored] які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в розмірі 35 974, 75 грн., компенсації за невикористану відпустку - 4520, 57 грн., середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати з 09.01.2020, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а позовні вимоги задоволені, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2522, 40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 43, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, ст. 47, 97, 116 КЗпП України, ст..1, 21, 24 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про судовий збір», суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (код єдрпоу 00167606, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул.. Пушкінська, б.5) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , адреса реєстрації: адреса_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з березня 2018 року по грудень 2019 року включно в розмірі 35 974 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 75 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (код єдрпоу 00167606, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул.. Пушкінська, б.5) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , адреса реєстрації: адреса_1 ) компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 4520 (чотири тисячі п`ятсот двадцять) гривень 57 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (код єдрпоу 00167606, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул.. Пушкінська, б.5) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , адреса реєстрації: адреса_1 ) середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати в сумі 14 891(чотирнадцять тисяч вісімсот дев`яносто одна) гривня 52 копійки, з утриманням при їх виплаті передбачених законом податків та обов`язкових платежів.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (код єдрпоу 00167606, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул.. Пушкінська, б.5) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача ( код за єдрпоу): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (еап), рахунок отримувача: ua908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 2522 (дві тисячі п`ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
При цьому, відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (covid-19)», під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2020.
Позивач: особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , адреса реєстрації: адреса_1 .
Відповідач: Державне підприємство «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт», код єдрпоу 00167606, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул.. Пушкінська, б.5.
Повне судове рішення складено 07.05.2020.
Суддя [Ч.] В.Є.
н / п 2/953/1524/20
текст решения
именем украины
7 мая 2020 Киевский районный суд. Харькова
в составе председательствующего судьи [Ч.] В.Е.,
с участием секретаря судебного заседания [Я.] К.Р.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в Харькове в порядке упрощенного искового производства гражданское дело 953/2860/20 по иску всоба_1 в Государственное предприятие «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« пивдендипрошахт »о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы при увольнении работника -
В:
20.02.2020 истец особа_1 обратилась в суд с иском к ответчику ООО «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« пивдендипрошахт », в котором просит взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате в размере 35 974, 75 грн., компенсацию за неиспользованный отпуск - 4520, 57 грн., средний заработок за все время задержки выплаты заработной платы с 09.01.2020, исходя из размера среднедневного заработка - 177, 28 грн.
В обоснование исковых требований истец ссылается на то, что с 10.09.1979 она была принята на работу в отдел ВР на должность оператора института «Южгипрошахт». Приказом №32к от 08.01.2020 истец была освобождена от занимаемой должности на основании ч.1 ст.36 КЗоТ Украины, однако при увольнении ей не было выплачено заработную плату за март 2018 - декабрь 2019 году в размере 35 974, 75 грн. и отпускные в размере 4520, 57 грн. (48 отпускных дней). Истец указывает, что с марта 2018 на предприятии отсутствует бухгалтерия, работал человек, который исполнял обязанности бухгалтера, насчитывала заработную плату, но расчетные листы не выдавались. При выплате заработной платы в неполном объеме имели место нарушения (платежные видомоти состояли ненадлежащим образом, а иногда были и отсутствуют). Не подавались увотность по ЕСВ, финансовые отчеты, статистические отчеты в главное статистическое управление в Харьковской области. 09.01.2020 и.о. директора [С.] Ю.А. приказом по Министерству был освобожден, уволился по собственному желанию бухгалтер. В настоящее время на предприятии отсутствуют отдел кадров, плановый отдел. Предоставить сведения о размере задолженности по заработной плате по состоянию на настоящее время невозможно, поскольку на предприятии отсутствуют специалисты, которые могли бы сформировать такие сведения. истец отметьа есть, что ранее она обращалась к руководству с просьбой предоставить ей справку о фактически начисленной заработной плате, однако ей было отказано. Поэтому у нее отсутствуют расчетные листы, и она самостоятельно сделала расчет фактической задолженности. На основании изложенного истец была вынуждена обратиться в суд с данным иском.
Согласно положениям ч. 1, 2 ст. 274 ГПК Украины, в порядке упрощенного искового производства рассматриваются дела: 1) незначительные дела; 2) возникающие из трудовых отношений. В порядке упрощенного искового производства может быть рассмотрена любая другое дело, отнесена к юрисдикции суда, за исключением дел, указанных в части четвертой настоящей статьи.
Согласно положениям п.2 ч. 6 ст. 19 ГПК Украины это дело незначительной и на основании ч.1 ст.274 ГПК Украины, подлежит рассмотрению только в порядке упрощенного искового производства.
Постановлением Киевского районного суда г.Харькова от 24.02.2020 исковое заявление принято к рассмотрению и открыто упрощенное исковое производство в справе сообщению (вызовом) сторон.
Истец в судебном заседании появилась, о дате, времени и месте рассмотрения дела извещена, причин неявки суду не сообщила.
Представитель ответчика в судебное заседаний повторно не явился, о времени и месте судебного заседания извещен надлежащим образом путем направления судебных повесток, не использовал предоставленного законом права на непосредственное участие в судебном заседании, и не явился в судебное заседание без объяснения причин , заявлений об отложении сувого заседания, или рассмотрение дела в его отсутствии в суд не поступало. Ответчиком не представлено суду ни одного доказательства, которое бы имел существенное значение для разрешения дела по существу, или опровержение доводов истца.
Принимая во внимание ч.1 ст.6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод Совета Европы от 4 ноября 1950 года, вступила в силу для Украины 11.09.1997 года, которая предусматривает право каждого на рассмотрение его дела в разумный срок независимым и беспристрастным судом , такжепринимая во внимание то, что ответчик обоснованных ходатайств об отложении судебного заседания, суд не предоставил, в силу положений ст. 223 ч. 1 ГПК Украины, суд считает целесообразным продолжить судебное разбирательство в отсутствие ответчика.
Верховный Суд Украины, обобщая судебную практику, также указал, что институт заочного производства в соответствии с положениями и направлен на реализацию Рекомендации № R (84) 5 Комитета Министров Совета Европы государствам-членам относительно принципов гражданского судопроизводства, направленые на совершенствование судебной системы. Для достижения этой цели необходимо обеспечить доступ сторон к упрощенным и более оперативных форм судопроизводства и защитить их от злоупотреблений и задержек, в частности, предоставив суду полномочия осуществлять судопроизводства более эффективно.
В соответствии с постановлением суда от 07.05.2020, учитывая, что в деле имеются достаточные данные о правах и взаимоотношения сторон, ответчик надлежащим образом извещен о месте и времени судебного заседания, суд рассматривает дело в отсутствиии ответчика и согласно ч.4 ст.223 ГПК Украины постановляет заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств, в соответствии с положениями ст. 280 ГПК Украины.
Частью 1 ст. 2 ГПК Украины предусмотрено, что задачей гражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное рассмотрение и разрешение гражданских дел в целях эффективной защиты нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц, интересов государства.
Части 1 ст.4 ГПК Украины определено, что каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Согласно ст. 12 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на подставка своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ч.1 ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии со статьей 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод все судебные процедуры должны быть справедливыми.
Суд, исследовав предоставленные докунты и материалы, всесторонне и полно выяснив обстоятельства дела, на которых основываются исковые требования, объективно оценив в совокупности доказательства, имеющие значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, считает, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям .
Статьей 15 ГК Украины определено право каждого человека и защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или оспаривания. Каждый человек имеет право на защиту своего интереса, не противоречит общим принципам цисвободного судопроизводства. Итак, объектом защиты является нарушено, непризнанных или оспариваемых прав или гражданский интерес и именно оно является основанием для обращения лица за защитой своего права с применением соответствующего способа защиты. Такие способы защиты предусмотрены статьей 16 ГК Украины.
В соответствии со ст. 3 КЗоТ Украины законодательство о труде регулирует трудовые отношения работников всех предприятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также лиц, каки работают по трудовому договору с физическими лицами.
Законодательство о труде состоит из Кодекса законов о труде Украины и других актов законодательства Украины, принятых в соответствии с ним (ст. 4 КЗоТ Украины).
Согласно части первой ст. 21 КЗоТ Украины, трудовой договор есть соглашение между работником и собственником предприятия, учреждения, организации или уполномоченным им органом или физическим лицом, по которому работник обязуется выполнять работу, определенную этим соглашением, с подчинением внутришньому трудовому распорядку, а собственник предприятия, учреждения, организации или уполномоченный им орган или физическое лицо обязуется выплачивать работнику заработную плату и обеспечивать условия труда, необходимые для выполнения работы, предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон.
Судом установлены следующие фактические обстоятельства.
На основании Приказа №188к от 07.09.1979 особа_1 был принят на работу в институт «пивдендипрошахт» в отдел исследований на должность лабрната (а.с.4).
Согласно приказу Министерства угольной промышленности Украины №534 от 20.12.2010 г.. Институт «Южгипрошахт» преобразовано в Государственное предприятие «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« пивдендипрошахт ».
На основании Приказа №32к от 08.01.2020 особа_1 освобождена от должности по соглашению сторон (а.с.4 на Обратный.).
Окончательный расчет с особа_1 не был проведен.
Согласно копии расчетного листка ГП «пивдендипрошахт» долг за предприятием на конец февраляв 2018 составляет 19898 грн. 15 коп. (А 8).
Согласно копии Формы ОК-5 предоставленной ПФ Украины особа_1 находится в Реестре застрахованных лицах Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования (л.д. 9-13).
Итак, судом установлено, что сторонами сложились спорные правоотношения в части своевременного расчета при увольнении работника.
Ответчиком не представлено никаких доказательств в опровержение изложенного истцом.
Таким образом, суд считает установленным, что ГП «Проектированиея строек предприятий угольной промышленности «Южгипрошахт» имеет задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной плате перед особа_1.
Статья 43 Конституции Украины гарантирует, что каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч.1 ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работоспособностьдавець выплачивает работнику за выполненную им работу.
Работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора (ч.1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда»).
В соответствии со ст. 115 КЗоТ заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномочьим на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Учитывая диспозитивность гражданского судопроизводства, и предоставленные истцом расчеты, суд приходит к выводу, что размер задолженности по заработной плате, которые укажетни истцом в исковом заявлении являются обоснованными, и оснований им не доверять у суда нет.
Согласно ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенции о защите заработной платы от 01.07.1949 года № 95, ратифицированной Украиной 04.08.1961 года, Конвенция применяется ко всем лицам, которым выплачивается или должна выплачиваться заработная плата. Заработная плата должна охраняться от арестов и передачи в такой мере, в какой это считается необходимым для содержания работника и его семьи.
Согласно ч.5 ст.97 КЗоТ Встраны оплата труда работников осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются собственником или уполномоченным им органом после выполнения обязательств по оплате труда.
Частью шестой статьи 24 Закона Украины "Об оплате труда" предусмотрено, что своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности.
Итак, государство гарантирует и защищает законом право гражданина на своевременное получение винагороды за труд.
Статьей 625 ГК Украины установлено, что должник не освобождается от ответственности за невозможность выполнения им денежного обязательства.
Также, согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по деньфактического расчета.
Судом установлено, что при увольнении истца с работы с ним не были проведены все расчеты.
Согласно расчетам истца, оснований не доверять которым у суда нет, проведенными в соответствии с п. 2 Постановления КМУ №100 от 08.02.1995 года, среднедневная заработная плата истца за последние два месяца перед увольнением составляет 177 грн. 28 коп.
Согласно п. 20 Постановления Пленума ВСУ «О практике применения судами законодательства об оплате труда» N 13 от 24.12.1999, установивпри рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведении его к рассмотрению дела - по день постановлення решение, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Поскольку истец была освобождена 08.01.2020, а полный расчет с ней не проведено как при увольнении так и день вынесения данного решения, то с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за все время задержки окончательного расчета при увольнении за период с 08.01. 2020 по 07.05.2020 включительно (день вынесения г.ишення суда) за 84 рабочих дня, составляет 14 891 грн. 52 коп. (84 х 177, 28).
На основании изложенного, подлежат удовлетворению исковые требования о взыскании среднего заработка за все время задержки окончательного расчета при увольнении в размере 14 891 грн. 52 коп.
Также суд учитывает требования п. 6 Постановления Пленума ВСУ «О практике применения судами законодательства об оплате труда» №13 от 24 декабря 1999 года, удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых онисходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Кроме того, согласно ст. 24 Закона Украины? Ни «Об отпусках», ст. 83 КЗоТ в случае увольнения работника и? Ом выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни щоричнои? отпуска, атакже додатковои? отпуска работникам, имеющим детей? или совершеннолетнего ребенка - инвалида с детства подгруппы А I группы. Это - общая норма, которая применяется в данных правоотношениях, в связи с чем суд удовлетворяет, также требование истца о взыскании компенсации за неиспользованный отпуск в размере 4520, 57 грн.
Частью 3 статьи 129 Конституции Украины определены основные принципы судопроизводства, одной из которых, согласно пункту 3 указанной статьи, является состязательность сторон и свобода в предоставлении ими судусвоих доказательств и в доказывании перед судом их убедительности.
Согласно ч. 1, 2, 5 ст. 263 ГПК Украины судебное решение должно основываться на принципах верховенства права, быть законным и обоснованным. Законным является решение, принятое судом в соответствии с нормами материального права с соблюдением норм процессуального права. Обоснованным является решение, принятое на основании полно и всесторонне выяснены обстоятельств, на которые стороны ссылаются как на основание своих требований и возражений, подтвержденных теми доказательствами, которые были исследованы в судебном заседании.
Суд, исследовав материалы дела, всесторонне и полно выяснив все фактические обстоятельства, на которых основываются исковые требования, объективно оценив предоставленные сторонами надлежащие, допустимые и достоверные доказательства как каждый отдельно, так и в их совокупности, которые имеют юридическое значение для рассмотрения дела и решения спора по существу приходит к выводу, что исковые требования о взыскании с ответчика задолженности по заработной плате в размере 35 974, 75 грн., компенсации са неиспользованный отпуск - 4520, 57 грн., среднего заработка за все время задержки выплаты заработной платы с 09.01.2020, являются обоснованными и подлежащими удовлетворению в полном объеме.
Суд выносит решение в пределах заявленных ими требований и на основании предоставленных сторонами доказательств.
Учитывая, что истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе», а исковые требования удовлетворены, то с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судовой сбор в размере 2522, 40 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст .. 43, 129 Конституции Украины, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ГПК Украины, ст. 47, 97, 116 КЗоТ Украины, ст..1, 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», Законом Украины «О судебном сборе», суд -
принял:
Исковые требования особа_1 - удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »(код егрпоу 00167606, адрес координатодження: г.Харьков, ул .. Пушкинская, д.5) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп номер_1, адрес регистрации: адрес_1) задолженность по заработной плате за период с марта 2018 года по декабрь 2019 включительно в размере 35 974 (тридцать пять тысяч девятьсот семьдесят четыре) рубля 75 копеек.
Взыскать с Государственного предприятия «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »(код егрпоу 00167606, адрес местонахождения: г.Харьков, ул .. Пушкинская, д.5) на пользу особа_1 (информация_1, рнокпп номер_1, адрес регистрации: адрес_1) компенсацию за неиспользованный отпуск в размере 4520 (четыре тысячи пятьсот двадцать) рублей 57 копеек.
Взыскать с Государственного предприятия «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »(код егрпоу 00167606, адрес местонахождения: г.Харьков, ул .. Пушкинская, д.5) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп номер_1, адрес регистрации: адрес_1) средний заработок за все время задержки выплаты заработной платы в сумме 14 891 (четырнадцать тысяч восемьсот девяносто одна) гривна 52 копейки, с содержанием при их выплате предусмотренных законом налогов и обязательных платежей.
Взыскать с Государственного предприятия «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »(код егрпоу 00167606, адрес местонахождения: г.Харьков, ул .. Пушкинская, д.5) в пользу государства (получатель средств ГУК в Киеве / Киев / 22030106, код получателя (код по егрпоу): 37993783, банк получателя: Казначейство Украины (еап), счет получателя: ua908999980313111256000026001, код классификации доходов бюджета: 22030106) судебный сбор в размере 2522 (две тысячи пятьсот двадцать два) гривны 40 копеек.
Решение может быть обжаловано в установленном порядке в Харьковский апелляционный суд в течение 30 дней со дня его составления.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения можетбыть подано ответчиком в течение тридцати дней со дня составления решения суда.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
При этом, согласно Закону Украины от 30 марта 2020 № 540-IX "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, направленных на обеспечение дополнительных социальных и экономичних гарантий в связи с распространением коронавирусной болезни (covid-19) », во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), сроки, определенные статьями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ГПК Украины, а также другие процессуальные сроки по изменения предмета или основания иска, увеличение или уменьшение размера исковых требований, представлениедоказательств, истребования доказательств, обеспечения доказательств, а также сроки обращения в суд, представление отзыва и ответы на отзыв, возражения, объяснения третьего лица по иску или отзыва, оставления искового заявления без движения, подачи заявления о пересмотре заочного решения, возвращении искового заявления, пред `явление встречного иска, заявления об отмене судебного приказа, рассмотрения дела, апелляционного обжалования, рассмотрения апелляционной жалобы, кассационного обжалования, рассмотрения кассационной жалобы, представления заявы о пересмотре судебного решения по вновь открывшимся или исключительными обстоятельствами продолжаются на срок действия такого карантина.
Ко дню начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные и кассационные жалобы подаются участниками дела до или через Киевский районный суд. Харькова в Харьковский апелляционный суд.
Участники дела могут получить информацию по делу на официальном веб-портале судебной власти Украины в сети Интернет по веб-адресу: https: // court.gov.ua / fair / sud2020.
Истец особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, адрес регистрации: адрес_1.
Ответчик: Государственное предприятие «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт », код егрпоу 00167606, адрес местонахождения: г.Харьков, ул .. Пушкинская, д.5.
Полное судебное решение составлено 07.05.2020.
Судья [Ч.] В.Е.
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 953/2860/20
н/п 2/953/1524/20
заочне рішення
іменем україни
07 травня 2020 року Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді [Ч.] В.Є.,
за участю секретаря судового засідання [Я] К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 953/2860/20 за позовною заявою особа_1 до Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «південдіпрошахт» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника, -
встановив:
20.02.2020 позивач особа_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ДП «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «південдіпрошахт», у якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 35 974, 75 грн., компенсацію за невикористану відпустку - 4520, 57 грн., середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з 09.01.2020, виходячи з розміру середньоденного заробітку - 177, 28 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 10.09.1979 її було прийнято на роботу до відділу ВР на посаду оператора інституту «Південдіпрошахт». Наказом №32к від 08.01.2020 позивач була звільнена з займаної посади на підставі ч.1 ст.36 КЗпП України, однак при звільненні їй не було виплачено заробітну плату за березень 2018 - грудень 2019 року в розмірі 35 974, 75 грн. та відпускні в розмірі 4520, 57 грн.(48 відпускних днів). Позивач вказує, що з березня 2018 року на підприємстві відсутня бухгалтерія, працювала людина, яка виконувала обов`язки бухгалтера, нараховувала заробітну плату, але розрахункові листи не видавалися. При виплаті заробітної плати в неповному обсязі мали місце порушення (платіжні відомоті складались неналежним чином, а іноді були і відсутні). Не подавалися звітність по ЄСВ, фінансові звіти, статистичні звіти в головне статистичне управління в Харківської області. 09.01.2020 в.о. директора [С.] Ю.О. наказом по Міністерству був звільнений, звільнився за власним бажанням бухгалтер. На даний час на підприємстві відсутні відділ кадрів, плановий відділ. Надати відомості про розмір заборгованості по заробітній платі станом на теперішній час неможливо, оскільки на підприємстві відсутні спеціалісти, які б могли сформувати такі відомості. Позивач зазначає, що раніше вона зверталася до керівництва з проханням надати їй довідку про фактично нараховану заробітну плату, однак їй було відмовлено. Тому в неї відсутні розрахункові листи, і вона самостійно зробила розрахунок фактичної заборгованості. На підставі викладеного позивач була вимушена звернутись до суду з даним позовом.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із положеннями п.2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною і на підставі ч.1 ст.274 ЦПК України, підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 24.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи сповіщена, причин неявки суду не повідомила.
Представник відповідача у судове засіданя повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Відповідно до ухвали суду від 07.05.2020, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в [censored] докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗПП України).
Відповідно до частини першої ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
На підставі Наказу №188к від 07.09.1979 особа_1 було прийнято на роботу до інституту «південдіпрошахт» у відділ досліджень на посаду лаборната (а.с.4).
Згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України №534 від 20.12.2010 р. інститут «Південдіпрошахт» перетворено в Державне підприємство «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «південдіпрошахт».
На підставі Наказу №32к від 08.01.2020 особа_1 звільнена з посади за згодою сторін (а.с.4 на звор.).
Остаточний розрахунок зі особа_1 не був проведений.
Відповідно копії розрахункового листка ДП «південдіпрошахт» борг за підприємством станом на кінець лютого 2018 року складає 19898 грн. 15 коп. (а.с. 8).
Відповідно до копії Форми ОК-5 наданої ПФ України особа_1 перебуває в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування (а.с. 9-13).
Отже, судом встановлено, що між сторонами склались спірні правовідносини в частині своєчасного розрахунку при звільненні працівника.
Відповідачем не надано жодних доказів на спростування викладеного позивачем.
Таким чином, суд вважає встановленим, що ДП «Проектування будівництв підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» має заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі перед особа_1 .
Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору (ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці»).
Відповідно до ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості із заробітної плати, які зазначені позивачем у позовній заяві є обгрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
Згідно ч.5 ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Частиною шостою статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Також, Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що при звільненні позивача з роботи з ним не були проведені всі розрахунки.
Згідно з розрахунками позивача, підстав не довіряти яким у суду немає, проведеними згідно з п. 2 Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року, середньоденна заробітна плата позивача за останні два місяці перед звільненням складає 177 грн. 28 коп.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» N 13 від 24.12.1999, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Оскільки позивач була звільнена 08.01.2020, а повний розрахунок з нею не проведено як при звільненні так, і на день винесення даного рішення, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 08.01.2020 по 07.05.2020 включно (день постановлення рішення суду) за 84 робочих дні, що складає 14 891 грн. 52 коп. (84 х 177, 28).
На підставі викладеного, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 14 891 грн. 52 коп.
Також суд враховує вимоги п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Крім того, відповідно до ст. 24 Закону Украі?ни «Про відпустки», ст. 83 КЗпПУ у разі звільнення працівника и?ому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічноі? відпустки, а також додатковоі? відпустки працівникам, які мають дітеи? або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Це - загальна норма, яка застосовується у даних правовідносинах, у зв`язку з чим суд задовольняє, також, вимогу позивача про стягнення компенсації за невикористану відпустку у розмірі 4520, 57 грн.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх [censored] які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в розмірі 35 974, 75 грн., компенсації за невикористану відпустку - 4520, 57 грн., середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати з 09.01.2020, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а позовні вимоги задоволені, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2522, 40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 43, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, ст. 47, 97, 116 КЗпП України, ст..1, 21, 24 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про судовий збір», суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (код єдрпоу 00167606, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул.. Пушкінська, б.5) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , адреса реєстрації: адреса_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з березня 2018 року по грудень 2019 року включно в розмірі 35 974 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 75 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (код єдрпоу 00167606, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул.. Пушкінська, б.5) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , адреса реєстрації: адреса_1 ) компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 4520 (чотири тисячі п`ятсот двадцять) гривень 57 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (код єдрпоу 00167606, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул.. Пушкінська, б.5) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп номер_1 , адреса реєстрації: адреса_1 ) середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати в сумі 14 891(чотирнадцять тисяч вісімсот дев`яносто одна) гривня 52 копійки, з утриманням при їх виплаті передбачених законом податків та обов`язкових платежів.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (код єдрпоу 00167606, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул.. Пушкінська, б.5) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача ( код за єдрпоу): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (еап), рахунок отримувача: ua908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 2522 (дві тисячі п`ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
При цьому, відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (covid-19)», під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2020.
Позивач: особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , адреса реєстрації: адреса_1 .
Відповідач: Державне підприємство «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт», код єдрпоу 00167606, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул.. Пушкінська, б.5.
Повне судове рішення складено 07.05.2020.
Суддя [Ч.] В.Є.
Полезный отзыв?
(1)
Работа в Харькове (1442 отзыва) →
ДП "ПІВДЕНДІПРОШАХТ"
Харьков | 22.12.2020
Дело № 953/12599/20 н / п 2/953/2646/20 текст решения именем украины 22 декабря 2020 Киевский районный суд Харькова, в составе председательствующего судьи [К.] С.А., с участием секретаря судебного заседания [К.] К.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в Харькове в порядке упрощенного искового производства гражданской дело №953 / 12599/20 по иску лицо_1 к Державного предприя...
ДП "ПІВДЕНДІПРОШАХТ"
Харьков | 18.12.2020
Дело № 953/16273/20 н / п 2/953/3105/20 текст решения именем украины 18 декабря 2020 Киевский районный суд Харькова в составе председательствующего судьи [К.] С, А .., с участием секретаря судебного заседания [К.] К.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в Харькове гражданское дело №953 / 16273/20 в порядке упрощенного искового производства по искуОСОБА_1 (место жительств...
ДП "ПІВДЕНДІПРОШАХТ"
Харьков | 19.10.2020
Справа№ 953/24208/19 н / п 2/953/1023/20 решение именем украины (Вводная и резолютивная часть) "19" октября 2020 Киевский районный суд. В составе: председательствующего - судьи [Л.] М.Ю., при секретаре - [Х.] Т.В., рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Проектирование строительства предприятий угольной пром...
ДП "ПІВДЕНДІПРОШАХТ"
Харьков | 14.09.2020
Справа№ 953/10825/20 н / п 2/953/2394/20 текст решения именем украины "14" сентября 2020 Киевский районный суд. Харькова в составе председательствующего судьи [Б.] В. В. при секретаре - [А.] К.В. рассмотрев в открытом судебном заседании. гражданское дело по иску лицо_1 (проживающего по адресу: адрес_1) к Частного акционерного общества «Харьковский подшипниковый завод» (адрес Местоположения:...
ДП "ПІВДЕНДІПРОШАХТ"
Харьков | 09.09.2020
Справа№ 953/10118/20 н/п 2/953/2308/20 заочне рішення іменем україни "09" вересня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого –судді Божко В . В . при секретарі - [А.] О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом особа_1 (зареєстрований за адресою: адреса_1 ) до Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугі...
ДП "ПІВДЕНДІПРОШАХТ"
Харьков | 23.07.2020
Дело № 953/10014/20 н / п 2/953/2288/20 решение именем украины 23 июля 2020 Киевский районный суд. Харькова в составе: председательствующего - судьи [Б.] В.В. с участием секретаря [А.] рассмотрев в открытом судебном заседании. гражданское дело по иску лицо_1 (зарегистрирована по адресу: адрес_1) в Государственное предприятие «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности...