ДП "ПІВДЕНДІПРОШАХТ": невыплата зарплаты

Дело № 953/4942/20
н / п 2/953/1788/20
текст решения
именем украины
14 июля 2020 г.. Харьков
Киевский районный суд Харькова в составе:
председательствующего - судьи [Я.] Н.В.,
с участием секретаря судебных заседаний - [К.] А.А.,

рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного исковоеого производства с вызовом сторон в зале суда в г.. гражданское дело по иску лицо_1 в Государственное предприятие «Проектирование строительства Предприятие угольной промышленности« Южгипрошахт »о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы, -
В:
26 марта 2020 особа_1 обратилась в суд с иском, в котором просит взыскать с ответчика в свою пользу средний заработок за все время задержки заработной платы за период с 12.03.2018 года по 17.01.2020 в размере 86 669, 50 грн.
В обоснование иска ссылается на то, что с 01.11.2011 года на основании Приказа №139 к от 01.11.2011 года она работала в ГП «Проектирование строительства Предприятие угольной промышленности« Южгипрошахт »в должности сторожа. Приказом №24 к от 12.03.2018 года она была уволена с занимаемой должности на основании п.1 ст. 36 КЗоТ. При увольнении ей не была выплачена заработная плата с января 2017 по март 2018 -42091, 50 грн. Указала, что согласно о ее кходы средний заработок составляет 178, 70 грн. Также отметила, что количество рабочих дней за время задержки составляет с 12.03.2018 года по 17.01.2020 года -485 дней, а следовательно к выплате подлежит сумма 86 669, 50 грн.
Постановлением Киевского районного суда г.. Харькова от 27 марта 2020 исковое заявление особа_1 оставлено без движения и предоставлено время для устранения недостатков.
Определением суда от 08.04.2020 года принято к рассмотрению и открыто производство по делу, рассмотрение дела назначено проводить в порядке упрощенногоискового производства сообщению сторон; установлено ответчику 15-тидневный срок со дня вручения данного постановления для представления отзыва на исковое заявление.
Истец особа_1 в судебном заседании появилась, предоставила заявление, в котором просила рассмотрение дела провести в его отсутствие и удовлетворить исковые требования.
Представитель ответчика ООО «Проектирование строительства Предприятие угольной промышленности« Южгипрошахт »будучи уведомленным о времени и месте проведения судебного заседания надлежащим образомВ судебное заседание не явился, причины неявки суду не сообщил, отзыв на исковое заявление не предоставил, ходатайств не заявлял.
Учитывая, что в деле имеются достаточные данные о правах и взаимоотношения сторон, ответчик надлежащим образом о времени и месте судебного разбирательства, суд считает возможным рассмотреть дело в отсутствие сторон по делу и вынести по делу заочное решение.
Согласно ч.2 ст. 247 ГПК Украины, в случае неявки в судебное заседание всех участников дела, или в случае ясли рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Суд, исследовав материалы дела, следующее.
Сторонами оспаривался факт, что истец принята была на работу на должность сторожа в ГП «Проектирование строительства Предприятие угольной промышленности« Южгипрошахт ».
На основании приказа №24-к от 12.03.2018 года истец был освобожден от занимаемой должности на основании ч.1 ст. 36 КЗоТ.
Предписаниями ст.43 Конституции Украины установлено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает; право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения.
Согласно ч. 1 ст. 21 ЗУ «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда отвовидно к актам законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ч. 2 ст. 233 КЗоТ в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Проанализировав содержание части 2 статьи 233 КЗоТ Украины, можно сделать вывод о том, что в случае нарушения работодателем законодательства об оплате труда работник имеет право без ограничений любым сТроках обратиться в суд с иском о взыскании заработной платы, которая ему принадлежит, то есть всех выплат, на которые работник имеет право в соответствии с условиями Трудового договора и в соответствии с государственных гарантий, установленных законодательством, независимо от того, совершил работодатель начисления таких выплат.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутстости спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Судом установлено, что при увольнении истца с работы с ней не были проведены все расчеты. Обратного ответчик суду не доказал.
Согласно копии решения Киевского районного суда г.. Харькова от 17 января 2020 года, по делу №953 / 22357/19 производства №2 / 953/845/20 следует, что исковые требования лицо_1 удовлетворен частично, а именно взыскано с Государственного предприятия "Проектирование строительства предприятий угольной промышленности" пивдендипрошахт ", код егрпоу 00167606, в пользу особа_1 невыплаченную заработную плату в размере 42091 гривен 50 копеек. В удовлетворении остальной части требований - отказано. Взыскано из Государственного предприятия« Проектирование строительства предприятий угольной промышленности «Южгипрошахт», код егрпоу 00167606, в пользу государства расходы по оплате государственной пошлины в размере 768 гривен 40 копеек.Решение вступило в законную силу 18.02.2020 года и выдан исполнительный лист.
Доказательств исполнения решения суда материалы дела в себе не содержат.
В соответствии с пунктом первого Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100, с соответствующими изменениями (далее - Порядок), этот Порядок применяется, в частности, в случае, когда в соответствии с действующим законодательством выплаты производятся исходя из средней заработной платы.
Пунктом вторым Порядку предусмотрено, что в случае сохранения средней заработной платы среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
В соответствии с пунктом 5 раздела IV Порядка начисления выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.
Согласно абзацу первому пункта 8 раздела IV Порядка начисления выплат, вычислюються из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Среднедневная (среднечасовая) заработная определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотриених действующим законодательством, - календарных дней за этот период.
Согласно расчетным листкам предприятия за январь, февраль 2018 - истец в январе отработала 13 изменений, размер начисленной заработной платы составил 3545 грн. 72 коп. По февраль 2018 - 14 изменений и размер начисленной заработной платы составил 3909, 15 грн. (А.с.9)
Таким образом, среднедневная заработная плата истца составляет 310 грн. 62 коп. (3545, 72 + 3909, 15 = 7454, 87 / 27 рабочих дней = 310, 62).
Согласно п. 20 ПостановленияПленума ВСУ «О практике применения судами законодательства об оплате труда» N 13 от 24.12.1999, установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день н ильнення, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника этоний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведении его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Поскольку истец была освобождена 12.03.2018 года, количество рабочих дней за время задержки выплаты с 12.03.2018 года по 17.01.2020 года составляет 485 дней, то с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок завсе время задержки окончательного расчета при увольнении, что составляет 150 650 грн. 70 коп. (485 * 310, 62).
В связи с изложенным, суд считает, что размер среднего заработка, подлежащего выплате истцу равна - 150 650 грн. 70 коп. = 485 (рабочих дня за период задержки в выплате) Х 310, 62 грн. (Среднедневная заработная плата).
Вместе с тем, в соответствии с положениями ч.1 ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, впределах заявленных им требований и на основании доказательств ..
Учитывая, что истец просила суд взыскать с ответчика средний заработок в размере меньшем, чем установленный судом, исковые требования истца подлежат удовлетворению именно в пределах исковых требований в размере 86669, 50 грн.
При этом суд отмечает, что тяжелое финансовое положение предприятия не может свидетельствовать об отсутствии вины работодателя в невыплате работнику надлежащих средств и не является основанием для освобождения работодателя от обязанности уплатить укаАчэн средства истцу.
Также суд учитывает требования п. 6 Постановления Пленума ВСУ «О практике применения судами законодательства об оплате труда» №13 от 24 декабря 1999 года, удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежат взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательныхплатежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Вопрос о судебных расходов суд решает на основании ст.141 ГПК Украины и п.1 ч.1 ст. 7 Закона Украины «О судебном сборе» пропорционально сумме удовлетворенных требований.
Руководствуясь ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 279-282, 430 ГПК Украины, суд -
В Е Л:
Исковые требования особа_1 в Государственное предприятие «Проектирование строительства Предприятие угольной промышленности« Южгипрошахт »о взыскании компенсации среднего заработказа время задержки выплаты заработной платы при увольнении и среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы - удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Проектирование строительства Предприятие угольной промышленности« Южгипрошахт »(код егрпоу 00167606) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1 средний заработок за время задержки выплаты заработной платы при увольнении в размере 86669 грн. 50 коп., С содержанием при их выплате предусмотренных законом налогов и обов`ясвязочно платежей.
Взыскать с Государственного предприятия «Проектирование строительства Предприятие угольной промышленности« Южгипрошахт »(код егрпоу 00167606) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1 судебный сбор в размере 866 грн. 70 коп.
Ответчиком в течение тридцати дней со дня принятия решения может быть подана письменное заявление о пересмотре заочного решения в соответствии с требованиями ст. ст. 284-285 ГПК Украины с учетом предписаний Закона Украины № 540-IX от 30 марта 2020 года «О внесення изменений в некоторые законодательные акты, направленные на обеспечение дополнительных социальных и экономических гарантий в связи с распространением коронавирусной болезни (covid-2019) ».
Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
Решение может быть обжаловано истцом в общем порядке путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня принятия решения или со дня составления полного судебного решения в случае объявления вступительной части решения или рассмотрения дела без уведомления (вызова) участников дела.
Ко дню начала функционирования Единой судебной информационно - телекоммуникационной системы апелляционные жалобы подаются участниками дела до или через Киевский районный суд. Харькова.
С информацией по тексту судебного решения участники дела могут ознайомитися по веб-адресу Единого государственного реестра судебных решений: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение указанных сроков, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела с учетом предписаний Закона Украины № 540-IX от 30 марта 2020 года «О внесении изменений в некоторые законодательные акты, направленные на обеспечение дополнительных социальных и экоских гарантий в связи с распространением коронавирусной болезни (covid-2019) ».
Стороны по делу:
истец - особа_1, информация_1, рнокпп номер_1 адрес проживания: адреса_1
ответчик-государственного предприятие «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт », код егрпоу 00167606, местонахождение: 61057, г.. Харьков, ул. Пушкинская, 5.
Полный текст судебного решения составлен 14.07.2020 года.

судьяН.В. мякоти

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 953/4942/20
н/п 2/953/1788/20
заочне рішення
іменем україни
14 липня 2020 року м. Харків
Київський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Якуші Н.В.,
за участю секретаря судових засідань - [К] А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Проектування будівництва Підприємство вугільної промисловості «Південдіпрошахт» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, -
встановив:
26 березня 2020 року особа_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час затримки заробітної плати за період з 12.03.2018 року по 17.01.2020 року у розмірі 86 669, 50 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що з 01.11.2011 року на підставі Наказу №139 к від 01.11.2011 року вона працювала у ДП «Проектування будівництва Підприємство вугільної промисловості «Південдіпрошахт» на посаді сторожа. Наказом №24 к від 12.03.2018 року вона була звільнена з займаної посади на підставі п.1 ст. 36 КЗпП. При звільненні їй не було виплачено заробітну плату з січня 2017 року по березень 2018 року -42091, 50 грн. Вказала, що згідно про її доходи середній заробіток складає 178, 70 грн. Також зазначила, що кількість робочих днів за час затримки складає з 12.03.2018 року по 17.01.2020 року -485 днів, а отже до виплати підлягає сума 86 669, 50 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 березня 2020 року позовну заяву особа_1 залишено без руху та наданий час для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 08.04.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Позивач особа_1 у судове засідання не з`явилась, надала заяву, якою просила розгляд справи провести за її відсутності та задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача ДП «Проектування будівництва Підприємство вугільної промисловості «Південдіпрошахт» будучи повідомленим про день, час та місце проведення судового засідання належним чином, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, клопотань не заявляв.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін по справі та винести по справі заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Сторонами не оспорювався факт, що позивач прийнята була на роботу на посаду сторожа в ДП «Проектування будівництва Підприємство вугільної промисловості «Південдіпрошахт».
На підставі наказу №24-к від 12.03.2018 року позивача було звільнено з займаної посади на підставі ч.1 ст. 36 КЗпП.
Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Проаналізувавши зміст частини 2 статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що при звільненні позивача з роботи з нею не були проведені всі розрахунки. Зворотного відповідач суду не довів.
Відповідно до копії рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 січня 2020 року, по справі №953/22357/19, провадження №2/953/845/20 вбачається, що позовні вимоги особа_1 задоволено частково, а саме стягнуто з Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "південдіпрошахт", код єдрпоу 00167606, на користь особа_1 , невиплачену заробітну плату в розмірі 42091 гривень 50 копійок. У задоволенні іншої частини вимог - відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт», код єдрпоу 00167606, на користь держави витрати по оплаті судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок. Рішення набрало законної сили 18.02.2020 року та видано виконавчий лист.
Доказів виконання рішення суду матеріали справи у собі не містять.
Відповідно до пункту першого Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з відповідними змінами (далі - Порядок), цей Порядок застосовується, зокрема, у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати.
Пунктом другим Порядку передбачено, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Згідно з розрахунковими листками підприємства за січень, лютий 2018 року – позивач в січні відпрацювала 13 змін, розмір нарахованої заробітної плати становив 3545 грн. 72 коп. , за лютий 2018 року - 14 змін та розмір нарахованої заробітної плати становив 3909, 15 грн. (а.с.9)
Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає 310 грн. 62 коп. (3545, 72+3909, 15 = 7454, 87 / 27 робочих днів = 310, 62).
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» N 13 від 24.12.1999, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день зв ільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Оскільки позивач була звільнена 12.03.2018 року, кількість робочих днів за час затримки виплати з 12.03.2018 року по 17.01.2020 року становить 485 днів, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні, що складає 150650 грн. 70 коп. (485*310, 62).
У зв`язку із викладеним, суд приходить до переконання, що розмір середнього заробітку, який підлягає виплаті позивачу дорівнює – 150650 грн. 70 коп. = 485 (робочих дня за період затримки у виплаті) Х 310, 62 грн. (середньоденна заробітна плата).
Разом з тим, відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів..
Враховуючи, що позивач просила суд стягнути з відповідача середній заробіток у розмірі меншому, ніж встановлений судом, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню саме у межах позовних вимог у розмірі 86669, 50 грн.
При цьому суд наголошує, що тяжке фінансове положення підприємства не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов`язку сплатити зазначені кошти позивачу.
Також суд враховує вимоги п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України та п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» пропорційно до суми задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 279-282, 430 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги особа_1 до Державного підприємства «Проектування будівництва Підприємство вугільної промисловості «Південдіпрошахт» про стягнення компенсації середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати – задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва Підприємство вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (код єдрпоу 00167606) на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні у розмірі 86669 грн. 50 коп., з утриманням при їх виплаті передбачених законом податків та обов`язкових платежів.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва Підприємство вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (код єдрпоу 00167606) на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 судовий збір в розмірі 866 грн. 70 коп.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (covid-2019)».
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (covid-2019)».
Сторони у справі:
позивач – особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , адреса мешкання: адреса_1 ,
відповідач –Державне підприємство «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт», код єдрпоу 00167606, місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 5.
Повний текст судового рішення складено 14.07.2020 року.

Суддя Н.В. [Я.]