ДП "УКРНТЦ "ЕНЕРГОСТАЛЬ": невыплата зарплаты

Дело № 953/24341/19
н / п 2/953/1052/20
текст решения
именем украины

10 февраля 2020 Киевский районный суд. Харькова
в составе председательствующего судьи [Ч.] В.Е.,
с участием секретаря судебного заседания [П.] А.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в Харькове в порядке упрощенного искового производства гражданское дело 953/24341/19 по искуй особа_1 в Государственное предприятие «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» [Э.] «о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы,  —
В:

09.12.2019 истец особа_1 обратился в суд с иском к ответчику ООО «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» [Э.] «, в котором просит взыскать с ответчика в его пользу начисленную, но не выплаченную заработную плату за период с 01.08.2018 г.. По 30.08.2019 г.. включительно в г.ОЗМиР 227494, 51 грн.
В обоснование исковых требований истец ссылается на то, что в период с 22.03.2004 по 30.08.2019 он находился в трудовых отношениях с ГП «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» [Э.] «, во время которых со стороны ответчика была начислена, но не выплачена заработная плата в размере 227 494 грн 51 коп. с учетом удержанных налогов. 30.08.2019 истец был освобожден, однако, до сих пор заработная плата ему выплачена ни была.
25.10.2019 Киеький районный суд. Харькова выдал судебный приказ о взыскании с ГП «УкрНТЦ» [Э.] «в пользу истца суммы задолженности по начисленной, но невыплаченной заработной платы в размере 227 494 грн. 51 коп., Однако определением суда от 20.11.2019 указанный судебный приказ был отменен по заявлению должника.
Истец неоднократно обращался к должнику с требованиями выплаты задолженности по заработной плате, но она выплачена ни была, в связи с чем истец вынужден обратиться в суд с позовом.
Согласно положениям ч. 1, 2 ст. 274 ГПК Украины, в порядке упрощенного искового производства рассматриваются дела: 1) незначительные дела; 2) возникающие из трудовых отношений. В порядке упрощенного искового производства может быть рассмотрена любая другое дело, отнесена к юрисдикции суда, за исключением дел, указанных в части четвертой настоящей статьи.
Согласно положениям п.2 ч. 6 ст. 19 ГПК Украины это дело незначительной и на основании ч.1 ст.274 ГПК Украины, подлежит рассмотрению только в порядку упрощенного искового производства.
Постановлением Киевского районного суда г.Харькова от 16.12.2019 исковое заявление принято к рассмотрению и открыто упрощенное исковое производство по делу сообщению (вызовом) сторон.
Согласно ч.1 ст.275 ГПК Украины суд рассматривает дела в порядке упрощенного искового производства в течение разумного срока, но не более шестидесяти дней со дня открытия производства по делу.
Истец в судебное заседание не явился, 10.02.2020 в канцелярию суда подал заявление о проведение рассмотрения дела без его участия на основании имеющихся в деле доказательств, исковые требования поддерживает и не возражает против вынесения заочного решения.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о дате, времени и месте судебных заседаний извещен надлежащим образом, путем направления судебных повесток, не использовал предоставленного законом права на непосредственное участие в судебном заседании, и не явился в судебное заседание без уведомления причин, заявлений об отложении судебного засидання, или рассмотрение дела в его отсутствии в суд не поступало.
Ответчиком не представлено суду ни одного доказательства, которое бы имел существенное значение для разрешения дела по существу, или опровержение доводов истца.
Принимая во внимание ч.1 ст.6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод Совета Европы от 4 ноября 1950 года, вступила в силу для Украины 11.09.1997 года, которая предусматривает право каждого на рассмотрение его дела в разумный срок независимым и беспристрастным судом, также принимая дв виду то, что ответчик обоснованных ходатайств об отложении судебного заседания, суд не предоставил, в силу положений ст. 223 ч. 1 ГПК Украины, суд считает целесообразным продолжить судебное разбирательство в отсутствие ответчика.
Верховный Суд Украины, обобщая судебную практику, также указал, что институт заочного производства в соответствии с положениями и направлен на реализацию Рекомендации № R (84) 5 Комитета Министров Совета Европы государствам-членам относительно принципов гражданского судопроизводства, направленныхна совершенствование судебной системы. Для достижения этой цели необходимо обеспечить доступ сторон к упрощенным и более оперативных форм судопроизводства и защитить их от злоупотреблений и задержек, в частности, предоставив суду полномочия осуществлять судопроизводства более эффективно.
В соответствии с постановлением суда от 10.02.2020, учитывая, что в деле имеются достаточные данные о правах и взаимоотношения сторон, ответчик надлежащим образом извещен о месте и времени судебного заседания, суд рассматривает дело в отсутствии ответствендача и согласно ч.4 ст.223 ГПК Украины постановляет заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств, в соответствии с положениями ст. 280 ГПК Украины.
Частью 1 ст. 2 ГПК Украины предусмотрено, что задачей гражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное рассмотрение и разрешение гражданских дел в целях эффективной защиты нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц, интересов государства.
Части 1 ст.4 ГПК Украины визнАчэн, что каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Согласно ст. 12 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своихих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ч.1 ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Частью 3 статьи 129 Конституции Украины определены основные принципы судопроизводства, одной из которых, согласно пункту 3 указанной статьи, является состязательность сторон и свобода в наданы ими суду своих доказательств и в доказывании перед судом их убедительности.
В соответствии со статьей 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод все судебные процедуры должны быть справедливыми.
Суд, исследовав представленные документы и материалы, всесторонне и полно выяснив обстоятельства дела, на которых основываются исковые требования, объективно оценив в совокупности доказательства, имеющие значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, считает, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующимоснований.
Судом установлены следующие фактические обстоятельства.
На основании Приказа №157 / к от 22.03.2004 особа_1 был принят на работу в УкрГНТЦ «[Э]» (в дальнейшем переименована в ООО «УкрНТЦ» [Э] «в отдел маркетинга на должность начальника отдела, подтверждается записями в трудовой книжке серии номер_1 (а .с.11).
С 2006 по 2011 годы особа_1 неоднократно был переведен на разные должности и 30.08.2019 на основании Приказа №308к от 23.08.2019 последний освобожден на основании п.1 ч.1 ст.36 КЗОТ Украины (а.с.11).
Согласно Справки К-65−10 / 1−02 / 1 от 10.10.2019 о размере начисленной и не выплаченной заработной платы заместителю директора по НТР особа_1 за период с 01.08.2018 по 30.08.2019, предприятие имеет задолженность по невыплаченной заработной плате перед особа_1 в сумме 227 494, 51 грн. (А.с.12, 15).
Указанная сумма задолженности ответчиком опровергнута ни была, доказательств, по недостоверности предоставленной суда информации о размере задолженности по заработной плате суда тоже не нАдан.
Таким образом, суд считает установленным, что ГП «УкрНТЦ» [Э.] «имеет задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной плате перед особа_1.
Постановлением Киевского районного суда г.Харькова от 20.11.2019 удовлетворено заявление представителя ГП «УкрНТЦ» [Э.] «Тыква Н.П. и отменено судебный приказ от 25.10.2019 по делу №953 / 20846/19, п / п 2-н / 953/1396/19, выданный по заявлению особа_1 о выдаче судебного приказа с требованием о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы сГП «УкрНТЦ» [Э.] «.
Статья 43 Конституции Украины гарантирует, что каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч.1 ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата — это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу.
Работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодавства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора (ч.1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда»).
В соответствии со ст. 115 КЗоТ заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов — представителями, избранными и уполномоченнымиими трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Учитывая диспозитивность гражданского судопроизводства, и предоставленные истцом расчеты, суд приходит к выводу, что размер задолженности по заработной плате, указанные истцом в исковом заявлении являются обоснованными, и оснований им не доверять у суда нет.
Согласно ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10Конвенции о защите заработной платы от 01.07.1949 года № 95, ратифицированной Украиной 04.08.1961 года, Конвенция применяется ко всем лицам, которым выплачивается или должна выплачиваться заработная плата. Заработная плата должна охраняться от арестов и передачи в такой мере, в какой это считается необходимым для содержания работника и его семьи.
Согласно ч.5 ст.97 КЗоТ Украины оплата труда работников осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются собственником или уполномоченим им органом после выполнения обязательств по оплате труда.
Частью шестой статьи 24 Закона Украины «Об оплате труда» предусмотрено, что своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности.
Итак, государство гарантирует и защищает законом право гражданина на своевременное получение вознаграждения за труд.
Статьей 625 ГК Украины установлено, что должник не освобождается от ответственности за невозможность выполненияим денежного обязательства.
Частью 3 статьи 129 Конституции Украины определены основные принципы судопроизводства, одной из которых, согласно пункту 3 указанной статьи, является состязательность сторон и свобода в предоставлении ими суду своих доказательств и в доказывании перед судом их убедительности.
Согласно ч. 1, 2, 5 ст. 263 ГПК Украины судебное решение должно основываться на принципах верховенства права, быть законным и обоснованным. Законным является решение, принятое судом в соответствии с нормами материального права с соблюдениемнорм процессуального права. Обоснованным является решение, принятое на основании полно и всесторонне выяснены обстоятельств, на которые стороны ссылаются как на основание своих требований и возражений, подтвержденных теми доказательствами, которые были исследованы в судебном заседании.
Суд, исследовав материалы дела, всесторонне и полно выяснив все фактические обстоятельства, на которых основываются исковые требования, объективно оценив предоставленные сторонами надлежащие, допустимые и достоверные доказательства как каждый отдельно, так и в их совокупности, обладающихюридическое значение для рассмотрения дела и решения спора по существу приходит к выводу, что исковые требования о взыскании с ответчика задолженности по заработной плате в сумме 227494, 51 грн. являются обоснованными и подлежащими удовлетворению в полном объеме.
Суд выносит решение в пределах заявленных ими требований и на основании предоставленных сторонами доказательств.
Учитывая, что истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе» и исковые требования поДоволен, то с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в размере 2274, 95 грн. (1 процент цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц, по требованиям имущественного характера по иску физического лица).
На основании изложенного, руководствуясь ст .. 43, 129 Конституции Украины, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263−265, 268, 272, 273−276, 280−284 ГПК Украины, ст. 47, 97, 116 КЗоТ Украины, ст..1, 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», Законом Украины «О сВдова сбор «, суд —
принял:

Исковые требования особа_1 — удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» [Э.] « (код егрпоу 31632138, адрес местонахождения: г.Харьков, просп..Наукы, д.9) в пользу особа_1 (информация_1, паспорт серии номер_2 выданный Киевским РО ХГУ ГУМВД Украина в Харьковской области 23.01.2009, рнокпп номер_3, адрес регистрации: адрес_1) начисленную, но не выплаченную заработную плату за период с 01.08.2018 по 30.08.2019 включительно в размере 227 494 (двести двадцать семь тысяч четыреста девяносто четыре) рубля 51 копейка.
Взыскать с Государственного предприятия «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» [Э.] « (код егрпоу 31632138, адрес местонахождения: г.Харьков, просп..Наукы, д.9) в пользу государства (получатель средств ГУК в Киеве / м. Киев / 22030106, код получателя (код по егрпоу): 37993783, банк получателя: Казначейство Украины (еап), счет получателя: ua9089+99980313111256000026001, код классификации доходов бюджета: 22030106) судебный сбор в размере 2274 (две тысячи двести семьсот четыре) рубля 95 копеек.
Решение может быть обжаловано в установленном порядке в Харьковский апелляционный суд в течение 30 дней со дня его составления.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано ответчиком в течение тридцати дней со дня составления решениясуда.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Ко дню начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные и кассационные жалобы подаются участниками дела до или через Киевский районный суд. Харькова в Харьковский апелляционный суд.
Участники дела могут получитьинформацию по делу на официальном веб-портале судебной власти Украины в сети Интернет по веб-адресу: https://court.gov.ua/fair/sud2020.
Истец особа_1, информация_1, паспорт серии номер_2 выданный Киевским РО ХГУ ГУМВД Украины в Харьковской области 23.01.2009, рнокпп номер_3, адрес регистрации: адрес_1.
Ответчик: Государственное предприятие «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» [Э.] «, код егрпоу 31632138, адрес местонахождения: г.Харьков, просп..Науки, д.9.
Полное судебное решение составлено 10.02.2020.

Судья [Ч.] В.Е.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 953/24341/19
н/п 2/953/1052/20
заочне рішення
іменем україни

10 лютого 2020 року Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді [Ч.] В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 953/24341/19 за позовною заявою особа_1 до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,  —
встановив:

09.12.2019 позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ДП «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», у якому просить стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.08.2018 р. по 30.08.2019 р. включно у розмірі 227494, 51 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 22.03.2004 по 30.08.2019 він знаходився у трудових відносинах з ДП «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», під час яких з боку відповідача була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 227 494 грн 51 коп. з урахуванням утриманих податків. 30.08.2019 позивач був звільнений, однак, до цього часу заробітна плата йому виплачена не була.
25.10.2019 Київський районний суд м. Харкова видав судовий наказ про стягнення з ДП «УкрНТЦ «Енергосталь» на користь позивача суми заборгованості з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 227 494 грн. 51 коп., однак ухвалою суду від 20.11.2019 вказаний судовий наказ було скасовано за заявою боржника.
Позивач неодноразово звертався до боржника з вимогами щодо виплати заборгованості по заробітній платі, але вона виплачена не була, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з вказаним позовом.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із положеннями п.2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною і на підставі ч.1 ст.274 ЦПК України, підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 16.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно ч.1 ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позивач у судове засідання не з`явився, 10.02.2020 до канцелярії суду подав заяву про проведення розгляду справи без його участі на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судових засіданнь повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.
Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Відповідно до ухвали суду від 10.02.2020, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в [censored] докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
На підставі Наказу №157/к від 22.03.2004 особа_1 було прийнято на роботу до УкрДНТЦ «енергосталь» (в подальшому перейменовано на ДП «УкрНТЦ «енергосталь» у відділ маркетингу на посаду начальника відділу, що підтверджується записами у трудовій книжці серії номер_1 (а.с.11).
З 2006 по 2011 роки особа_1 неодноразово був переведений на різні посади та 30.08.2019 на підставі Наказу №308к від 23.08.2019 останній звільнений на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗоП України (а.с.11).
Згідно Довідки К-65−10/1−02/1 від 10.10.2019 про розмір нарахованої та не виплаченої заробітної плати заступнику директора по НТР особа_1 за період з 01.08.2018 по 30.08.2019, підприємство має заборгованість з невиплаченої заробітної плати перед особа_1 у сумі 227 494, 51 грн. (а.с.12, 15).
Вказана сума заборгованості відповідачем спростована не була, доказів, щодо недостовірності наданої суду інформації стосовно розміру заборгованості по заробітній платі суду також не надано.
Таким чином, суд вважає встановленим, що ДП «УкрНТЦ «енергосталь» має заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі перед особа_1.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 20.11.2019 задоволено заяву представника ДП «УкрНТЦ «енергосталь» Гарбуз Н.П. та скасовано судовий наказ від 25.10.2019 по справі №953/20846/19, н/п 2-н/953/1396/19, виданий за заявою особа_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з ДП «УкрНТЦ «енергосталь».
Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору (ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці»).
Відповідно до ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості із заробітної плати, які зазначені позивачем у позовній заяві є обгрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
Згідно ч.5 ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Частиною шостою статті 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх [censored] які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у сумі 227494, 51 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та позовні вимоги задоволені, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2274, 95 грн. (1 відсоток ціни позову, але не менш 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за вимогами майнового характеру за позовом фізичної особи).
На підставі викладеного, керуючись ст.. 43, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263−265, 268, 272, 273−276, 280−284 ЦПК України, ст. 47, 97, 116 КЗпП України, ст..1, 21, 24 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про судовий збір», суд,  —
ухвалив:

Позовні вимоги особа_1 — задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» (код єдрпоу 31632138, адреса місцезнаходження: м.Харків, просп..Науки, буд.9) на користь особа_1 (інформація_1, паспорт серії номер_2 виданий Київським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 23.01.2009, рнокпп номер_3, адреса реєстрації: адреса_1) нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.08.2018 по 30.08.2019 включно у розмірі 227 494 (двісті двадцять сім тисяч чотириста дев`яносто чотири) гривні 51 копійка.
Стягнути з Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» (код єдрпоу 31632138, адреса місцезнаходження: м.Харків, просп..Науки, буд.9) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача (код за єдрпоу): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (еап), рахунок отримувача: ua908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 2274 (дві тисячі двісті сімсот чотири) гривні 95 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2020.
Позивач: особа_1, інформація_1, паспорт серії номер_2 виданий Київським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 23.01.2009, рнокпп номер_3, адреса реєстрації: адреса_1.
Відповідач: Державне підприємство «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», код єдрпоу 31632138, адреса місцезнаходження: м.Харків, просп..Науки, буд.9.
Повне судове рішення складено 10.02.2020.

Суддя [Ч.] В.Є.