ДП "УКРНТЦ "ЕНЕРГОСТАЛЬ": невыплата зарплаты
Дело № 639/1226/20
Производство № 2/639/847/20
текст решения
именем украины
18 мая 2020 г.. Харьков
Октябрьский районный суд. В составе:
председательствующего — судьи [Г] С. М.,
при секретаре судебного заседания — [П.] Т.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело № 639/1226/20 по иску лицо_1 в Государственное предприятие «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» Энергосталь «о стягнения начисленной, но невыплаченной заработной платы,
установил:
особа_1 обратилась в суд с иском к Государственному предприятию «УкрНТЦ» Энергосталь «, в котором просит суд взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате в сумме 54140, 30 грн за период с 01.05.2018 по 31.12.2019.
Истец в обоснование своих требований ссылается на то, что начиная с 01.11.2004 особа_1 находится в трудовых отношениях с ГП «УкрНТЦ» Энергосталь «. Во время нахождения в трудовых правоотношениях с видповидачем за период с 01.05.2018 по 31.12.2019 со стороны последнего была начислена, но не выплачена заработная плата в общей сумме 54140, 30 грн.
Поскольку заработная плата до сих пор ответчиком не выплачена, истец обратился в суд за защитой своих прав и интересов.
26.02.2020 постановлением Октябрьского районного суда г.. Харькова открыто упрощенное исковое производство по делу, назначено судебное заседание (а 14−15).
15.05.2020 истцом предоставлено в суд заявление об уменьшении исковых требований в зв`связи с перечислением ответчиком части задолженности за период с 01.05.2018 по 30.06.2018 в сумме 4950, 48. На основании чего истец просит взыскать с ООО «УкрНТЦ» Энергосталь «сумму задолженности по заработной плате за период с 01.07.2018 по 31.12.2019 в размере 49189, 82 грн.
Судом принято к рассмотрению заявление об уменьшении исковых вимог. Ухвалою суда от 20.03.2020 принято рассматривать дело в порядке заочного производства.
Истец подала в суд заявление, в котором просила рассмотрение дела проводить без ееучастия, а также отметила, что в случае неявки ответчика не возражает против рассмотрения дела в заочном порядке.
Надлежащим образом о времени и месте рассмотрения дела ответчик, согласно требованиям ч. 8 ст. 128 ГПК Украины, в судебном заседании не явился, в нарушение ч. 3 ст. 131 ГПК Украины о причинах неявки суду не сообщил, отзыв не подавал.
Согласно ч. 2 ст. 43 ГПК Украины лица, участвующие в деле, обязаны, в частности, способствовать своевременному, всестороннему, полному и об`ективному установлению всех обстоятельств дела и выполнять другие процессуальные обязанности, определенные законом или судом.
Частью 3 ст. 131 ГПК Украины предусмотрено, что в случае несообщения суда о причинах неявки считается, что участники судебного процесса не явились в судебное заседание без уважительных причин.
Согласно статье 280 ГПК Украины суд может принять заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств при одновременном существовании следующих условий: 1) ответчик надлежащим образом о времени и месэто судебного заседания; 2) ответчик не явился в судебное заседание без уважительных причин или без объяснения причин; 3) ответчик не представил отзыв; 4) истец не возражает против такого решения дела.
Суд, с согласия истца, принимает решение при заочном рассмотрении дела, в соответствии с положениями ст. 280 ГПК Украины.
В связи с неявкой в судебное заседание всех участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства, в соответствии с положениями ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, суд не осуществлялось.
Исследовав материалы дела, суд приходит к выводу о том, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Исходя из требований ч. 1 ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов.
Согласно ч. 1 ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает гражданские дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в еужас заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Согласно ч. 1 ст. 81 ГПК Украины каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
В соответствии с ч. 1 ст. 82 ГПК Украины обстоятельства, которые признаются участниками дела, не подлежат доказыванию, если суд не имеет обоснованного сомнения в достоверности этих обставин или добровольности их признания.
Судом установлено, что истец с ответчиком находятся в трудовых отношениях с 01.11.2004 по настоящее время, что подтверждается соответствующими записями в трудовой книжке, изданной на имя особа_1 (л.д. 5−7).
Указанные обстоятельства также подтверждаются справкой № 1−05 / 87 от 21.02.2020, выданной Государственным предприятием «УкрНТЦ» Энергосталь «, подписанным генеральным директором предприятия (а 3).
Как следует из справки № Б-02/129 от 19.02.2020 о размере нарахванной и не выплаченной заработной платы особа_1 за период с 01.05.2018 по 31.12.2019, выданной Государственным предприятием «УкрНТЦ» Энергосталь «, подписанным генеральным директором и главным бухгалтером предприятия, сумма не выплаченной заработной платы истцу составляет 54140, 30 грн (А.С. 4).
Итак, ответчиком указанные обстоятельства признаны, а потому доказыванию в судебном заседании не подлежат.
Таким образом, суд считает установленным, что ГП «УкрНТЦ» Энергосталь «имеет задолженность по начисленной, но невыплаченной заработной плате перед особа_1.
В то же время, по справке, выданной главным бухгалтером предприятия от 14.05.2020 под № Б-02/317 следует, что 8 мая 2020 особа_1 выплачена заработная плата за период с 01.05.2018 по 30.06.2018 в сумме 4950, 48 грн.
С учетом изложенного, общая сумма задолженности ответчика перед истцом на день принятия решения составляет 49189, 82 грн.
Статьей 43 Конституции Украины установлено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать собе на жизнь трудом, который он свободно выбирает; право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 1 ст. 1 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата — это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на подпруду заключенного Трудового договора.
Согласно ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов — представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через опромежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В соответствии со ст. 47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса.
Согласно ч. 2 ст. 233 КЗоТ Украины в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взысканиия причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Анализ указанных норм свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск, оплата за время временной нетрудоспособности и т.д.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день увольнения этого работника. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, причитающиеся ему; при невыполнении такого долга по вине собственника или уполномоченного им органа наступает в статье 117 КЗоТ Украины ответственность.
Согласно ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенции о защите заработной платы от 01.07.1949 № 95, ратифицированной Украиной 04.08.1961, настоящая Конвенция применяется ко всем лицам, которым выплачивается или должна выплачиваться заработная плата. Заработная плата должна охраняться от арестов и передачи в такой мере, в какой это считается необходимым для содержания працивника и его семьи.
Частью 5 ст. 97 КЗоТ Украины установлено, что оплата труда работников осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются собственником или уполномоченным им органом после выполнения обязательств по оплате труда.
Частью 6 ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда» предусмотрено, что своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности. Итак, государство гарантирует и защищаетзаконом право гражданина на своевременное получение вознаграждения за труд. Своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности. Оплата труда работников осуществляется в первоочередном порядке.
Итак, государство гарантирует и защищает законом право гражданина на своевременное получение вознаграждения за труд.
Статьей 625 ГК Украины установлено, что должник не освобождается от ответственности за невозможность выполнения имденежного обязательства.
Учитывая изложенное, суд пришел к выводу, что исковые требования о взыскании с ответчика задолженности по заработной плате в сумме 49189, 82 грн являются обоснованными и подлежащими удовлетворению в полном объеме.
В соответствии с положениями ст. 141 ГПК Украины судебный сбор в размере 840, 80 грн подлежит взысканию с ответчика в доход государства.
Суд считает необходимым согласно п.2 ч.1 ст. 430 ГПК Украины допустить немедленное исполнение судебного решения в части взыскания на користь истца заработной платы в пределах суммы платежа за один месяц.
Руководствуясь ст.ст. 4, 5, 13, 76−81, 133, 141, 265, 280, 430 ГПК Украины, ст.ст. 47, 97, 115, 116, 233 Кодекса законов о труде Украины, Законом Украины «Об оплате труда», суд
решил:
Исковое заявление особа_1 в Государственное предприятие «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» Энергосталь «о взыскании начисленной, но невыплаченной заработной платы — удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Украинскаяских научно-технический центр металлургической промышленности «Энергосталь» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 49189, 82 грн (сорок девять тысяч сто восемьдесят девять гривен 82 копейки).
Взыскать с Государственного предприятия «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» Энергосталь «в пользу государства (Получатель средств — ГУК в г.. Киеве / м. Киев / 22030106, Код получателя (код по егрпоу) — 37993783, Банк получателя — Казначейство Украины (ЕАП), счет полумувача — ua908999980313111256000026001, Код классификации доходов бюджета — 22030106) судебный сбор в сумме 840 (восемьсот сорок) рублей 80 коп.
Допустить немедленное исполнение решения суда в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению об отмене в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срокана подачу заявления о его пересмотре — если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
Истец имеет право обжаловать заочное решение в общем порядке, установленном Гражданско-процессуальным законодательством.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Харьковский апелляционный суд путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день провозглашенияили составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда — если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда. Срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 настоящего Кодекса.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных ГПК Украины, не представлены заявление о пересмотре заочного решения апотому апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Истец особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, адрес места регистрации: адрес_1.
Ответчик: Государственное предприятие «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» Энергосталь «, ОКПО 31632138, адрес места регистрации: 61166, г. Харьков, пр.-Т Науки, д. 9.
Полное решение составлено 18.05.2020.
Веб-адрес этого документа в Едином государственном реестре судебных решений http: // reyestr.court.gov.ua/ со ссылкой на номер дела.
Судья С. М. [Г.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 639/1226/20
Провадження № 2/639/847/20
заочне рішення
іменем україни
18 травня 2020 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого — судді [Г] С. М.,
при секретарі судового засідання — Пивоваровій Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/1226/20 за позовом особа_1 до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати,
встановив:
особа_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «укрнтц «Енергосталь», в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 54140, 30 грн за період з 01.05.2018 по 31.12.2019.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що починаючи з 01.11.2004 особа_1 перебуває у трудових відносинах з ДП «укрнтц «Енергосталь». Під час знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем за період з 01.05.2018 по 31.12.2019 з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у загальній сумі 54140, 30 грн.
Оскільки заробітна плата до цього часу відповідачем не виплачена, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.
26.02.2020 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання (а.с. 14−15).
15.05.2020 позивачем надано до суду заяву про зменшення позовних вимог у зв`язку з перерахуванням відповідачем частини заборгованості за період з 01.05.2018 по 30.06.2018 у сумі 4950, 48. На підставі чого позивач просить стягнути з ДП «УкрНТЦ «Енергосталь» суму заборгованості у заробітній платі за період з 01.07.2018 по 31.12.2019 у розмірі 49189, 82 грн.
Судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог. Ухвалою суду від 20.03.2020 постановлено розглядати справу у заочному порядку.
Позивач подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, а також зазначила, що у разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Судом встановлено, що позивач з відповідачем перебувають у трудових відносинах з 01.11.2004 по теперішній час, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, виданій на ім`я особа_1 (а.с. 5−7).
Вказані обставини також підтверджуються довідкою № 1−05/87 від 21.02.2020, виданою Державним підприємством «укрнтц «Енергосталь», підписаною генеральним директором підприємства (а.с. 3).
Як вбачається з довідки № Б-02/129 від 19.02.2020 про розмір нарахованої та не виплаченої заробітної плати особа_1 за період з 01.05.2018 по 31.12.2019, виданою Державним підприємством «укрнтц «Енергосталь», підписаною генеральним директором та головним бухгалтером підприємства, сума не виплаченої заробітної плати позивачеві складає 54140, 30 грн (а.с. 4).
Отже, відповідачем вказані обставини визнані, а тому доказуванню у судовому засіданні не підлягають.
Таким чином, суд вважає встановленим, що ДП «укрнтц «Енергосталь» має заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі перед особа_1.
Водночас, з довідки, виданої головним бухгалтером підприємства від 14.05.2020 за № Б-02/317 вбачається, що 08 травня 2020 р. особа_1 виплачена заробітна плата за період з 01.05.2018 по 30.06.2018 у сумі 4950, 48 грн.
З урахуванням викладеного, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на день ухвалення рішення становить 49189, 82 грн.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
Частиною 5 ст. 97 КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Частиною 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у сумі 49189, 82 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності з положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 840, 80 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Суд вважає необхідним згідно п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення на користь позивача заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76−81, 133, 141, 265, 280, 430 ЦПК України, ст.ст. 47, 97, 115, 116, 233 Кодексу законів про працю України, Законом України «Про оплату праці», суд
вирішив:
Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати — задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 49189, 82 грн (сорок дев`ять тисяч сто вісімдесят дев`ять гривень 82 копійки).
Стягнути з Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» на користь держави (Отримувач коштів — ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за єдрпоу) — 37993783, Банк отримувача — Казначейство України (еап), рахунок отримувача — ua908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету — 22030106) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, адреса місця реєстрації: адреса_1.
Відповідач: Державне підприємство «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», єдрпоу 31632138, адреса місця реєстрації: 61166, м. Харків, пр-т Науки, буд. 9.
Повне рішення складено 18.05.2020.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя С. М. [Г.]
Производство № 2/639/847/20
текст решения
именем украины
18 мая 2020 г.. Харьков
Октябрьский районный суд. В составе:
председательствующего — судьи [Г] С. М.,
при секретаре судебного заседания — [П.] Т.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело № 639/1226/20 по иску лицо_1 в Государственное предприятие «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» Энергосталь «о стягнения начисленной, но невыплаченной заработной платы,
установил:
особа_1 обратилась в суд с иском к Государственному предприятию «УкрНТЦ» Энергосталь «, в котором просит суд взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате в сумме 54140, 30 грн за период с 01.05.2018 по 31.12.2019.
Истец в обоснование своих требований ссылается на то, что начиная с 01.11.2004 особа_1 находится в трудовых отношениях с ГП «УкрНТЦ» Энергосталь «. Во время нахождения в трудовых правоотношениях с видповидачем за период с 01.05.2018 по 31.12.2019 со стороны последнего была начислена, но не выплачена заработная плата в общей сумме 54140, 30 грн.
Поскольку заработная плата до сих пор ответчиком не выплачена, истец обратился в суд за защитой своих прав и интересов.
26.02.2020 постановлением Октябрьского районного суда г.. Харькова открыто упрощенное исковое производство по делу, назначено судебное заседание (а 14−15).
15.05.2020 истцом предоставлено в суд заявление об уменьшении исковых требований в зв`связи с перечислением ответчиком части задолженности за период с 01.05.2018 по 30.06.2018 в сумме 4950, 48. На основании чего истец просит взыскать с ООО «УкрНТЦ» Энергосталь «сумму задолженности по заработной плате за период с 01.07.2018 по 31.12.2019 в размере 49189, 82 грн.
Судом принято к рассмотрению заявление об уменьшении исковых вимог. Ухвалою суда от 20.03.2020 принято рассматривать дело в порядке заочного производства.
Истец подала в суд заявление, в котором просила рассмотрение дела проводить без ееучастия, а также отметила, что в случае неявки ответчика не возражает против рассмотрения дела в заочном порядке.
Надлежащим образом о времени и месте рассмотрения дела ответчик, согласно требованиям ч. 8 ст. 128 ГПК Украины, в судебном заседании не явился, в нарушение ч. 3 ст. 131 ГПК Украины о причинах неявки суду не сообщил, отзыв не подавал.
Согласно ч. 2 ст. 43 ГПК Украины лица, участвующие в деле, обязаны, в частности, способствовать своевременному, всестороннему, полному и об`ективному установлению всех обстоятельств дела и выполнять другие процессуальные обязанности, определенные законом или судом.
Частью 3 ст. 131 ГПК Украины предусмотрено, что в случае несообщения суда о причинах неявки считается, что участники судебного процесса не явились в судебное заседание без уважительных причин.
Согласно статье 280 ГПК Украины суд может принять заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств при одновременном существовании следующих условий: 1) ответчик надлежащим образом о времени и месэто судебного заседания; 2) ответчик не явился в судебное заседание без уважительных причин или без объяснения причин; 3) ответчик не представил отзыв; 4) истец не возражает против такого решения дела.
Суд, с согласия истца, принимает решение при заочном рассмотрении дела, в соответствии с положениями ст. 280 ГПК Украины.
В связи с неявкой в судебное заседание всех участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства, в соответствии с положениями ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, суд не осуществлялось.
Исследовав материалы дела, суд приходит к выводу о том, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Исходя из требований ч. 1 ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов.
Согласно ч. 1 ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает гражданские дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в еужас заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Согласно ч. 1 ст. 81 ГПК Украины каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
В соответствии с ч. 1 ст. 82 ГПК Украины обстоятельства, которые признаются участниками дела, не подлежат доказыванию, если суд не имеет обоснованного сомнения в достоверности этих обставин или добровольности их признания.
Судом установлено, что истец с ответчиком находятся в трудовых отношениях с 01.11.2004 по настоящее время, что подтверждается соответствующими записями в трудовой книжке, изданной на имя особа_1 (л.д. 5−7).
Указанные обстоятельства также подтверждаются справкой № 1−05 / 87 от 21.02.2020, выданной Государственным предприятием «УкрНТЦ» Энергосталь «, подписанным генеральным директором предприятия (а 3).
Как следует из справки № Б-02/129 от 19.02.2020 о размере нарахванной и не выплаченной заработной платы особа_1 за период с 01.05.2018 по 31.12.2019, выданной Государственным предприятием «УкрНТЦ» Энергосталь «, подписанным генеральным директором и главным бухгалтером предприятия, сумма не выплаченной заработной платы истцу составляет 54140, 30 грн (А.С. 4).
Итак, ответчиком указанные обстоятельства признаны, а потому доказыванию в судебном заседании не подлежат.
Таким образом, суд считает установленным, что ГП «УкрНТЦ» Энергосталь «имеет задолженность по начисленной, но невыплаченной заработной плате перед особа_1.
В то же время, по справке, выданной главным бухгалтером предприятия от 14.05.2020 под № Б-02/317 следует, что 8 мая 2020 особа_1 выплачена заработная плата за период с 01.05.2018 по 30.06.2018 в сумме 4950, 48 грн.
С учетом изложенного, общая сумма задолженности ответчика перед истцом на день принятия решения составляет 49189, 82 грн.
Статьей 43 Конституции Украины установлено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать собе на жизнь трудом, который он свободно выбирает; право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 1 ст. 1 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата — это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на подпруду заключенного Трудового договора.
Согласно ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов — представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через опромежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В соответствии со ст. 47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса.
Согласно ч. 2 ст. 233 КЗоТ Украины в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взысканиия причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Анализ указанных норм свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск, оплата за время временной нетрудоспособности и т.д.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день увольнения этого работника. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, причитающиеся ему; при невыполнении такого долга по вине собственника или уполномоченного им органа наступает в статье 117 КЗоТ Украины ответственность.
Согласно ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенции о защите заработной платы от 01.07.1949 № 95, ратифицированной Украиной 04.08.1961, настоящая Конвенция применяется ко всем лицам, которым выплачивается или должна выплачиваться заработная плата. Заработная плата должна охраняться от арестов и передачи в такой мере, в какой это считается необходимым для содержания працивника и его семьи.
Частью 5 ст. 97 КЗоТ Украины установлено, что оплата труда работников осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются собственником или уполномоченным им органом после выполнения обязательств по оплате труда.
Частью 6 ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда» предусмотрено, что своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности. Итак, государство гарантирует и защищаетзаконом право гражданина на своевременное получение вознаграждения за труд. Своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут быть поставлены в зависимость от осуществления других платежей и их очередности. Оплата труда работников осуществляется в первоочередном порядке.
Итак, государство гарантирует и защищает законом право гражданина на своевременное получение вознаграждения за труд.
Статьей 625 ГК Украины установлено, что должник не освобождается от ответственности за невозможность выполнения имденежного обязательства.
Учитывая изложенное, суд пришел к выводу, что исковые требования о взыскании с ответчика задолженности по заработной плате в сумме 49189, 82 грн являются обоснованными и подлежащими удовлетворению в полном объеме.
В соответствии с положениями ст. 141 ГПК Украины судебный сбор в размере 840, 80 грн подлежит взысканию с ответчика в доход государства.
Суд считает необходимым согласно п.2 ч.1 ст. 430 ГПК Украины допустить немедленное исполнение судебного решения в части взыскания на користь истца заработной платы в пределах суммы платежа за один месяц.
Руководствуясь ст.ст. 4, 5, 13, 76−81, 133, 141, 265, 280, 430 ГПК Украины, ст.ст. 47, 97, 115, 116, 233 Кодекса законов о труде Украины, Законом Украины «Об оплате труда», суд
решил:
Исковое заявление особа_1 в Государственное предприятие «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» Энергосталь «о взыскании начисленной, но невыплаченной заработной платы — удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Украинскаяских научно-технический центр металлургической промышленности «Энергосталь» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 49189, 82 грн (сорок девять тысяч сто восемьдесят девять гривен 82 копейки).
Взыскать с Государственного предприятия «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» Энергосталь «в пользу государства (Получатель средств — ГУК в г.. Киеве / м. Киев / 22030106, Код получателя (код по егрпоу) — 37993783, Банк получателя — Казначейство Украины (ЕАП), счет полумувача — ua908999980313111256000026001, Код классификации доходов бюджета — 22030106) судебный сбор в сумме 840 (восемьсот сорок) рублей 80 коп.
Допустить немедленное исполнение решения суда в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению об отмене в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срокана подачу заявления о его пересмотре — если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
Истец имеет право обжаловать заочное решение в общем порядке, установленном Гражданско-процессуальным законодательством.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Харьковский апелляционный суд путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день провозглашенияили составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда — если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда. Срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 настоящего Кодекса.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных ГПК Украины, не представлены заявление о пересмотре заочного решения апотому апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Истец особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, адрес места регистрации: адрес_1.
Ответчик: Государственное предприятие «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» Энергосталь «, ОКПО 31632138, адрес места регистрации: 61166, г. Харьков, пр.-Т Науки, д. 9.
Полное решение составлено 18.05.2020.
Веб-адрес этого документа в Едином государственном реестре судебных решений http: // reyestr.court.gov.ua/ со ссылкой на номер дела.
Судья С. М. [Г.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 639/1226/20
Провадження № 2/639/847/20
заочне рішення
іменем україни
18 травня 2020 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого — судді [Г] С. М.,
при секретарі судового засідання — Пивоваровій Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/1226/20 за позовом особа_1 до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати,
встановив:
особа_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «укрнтц «Енергосталь», в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 54140, 30 грн за період з 01.05.2018 по 31.12.2019.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що починаючи з 01.11.2004 особа_1 перебуває у трудових відносинах з ДП «укрнтц «Енергосталь». Під час знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем за період з 01.05.2018 по 31.12.2019 з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у загальній сумі 54140, 30 грн.
Оскільки заробітна плата до цього часу відповідачем не виплачена, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.
26.02.2020 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання (а.с. 14−15).
15.05.2020 позивачем надано до суду заяву про зменшення позовних вимог у зв`язку з перерахуванням відповідачем частини заборгованості за період з 01.05.2018 по 30.06.2018 у сумі 4950, 48. На підставі чого позивач просить стягнути з ДП «УкрНТЦ «Енергосталь» суму заборгованості у заробітній платі за період з 01.07.2018 по 31.12.2019 у розмірі 49189, 82 грн.
Судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог. Ухвалою суду від 20.03.2020 постановлено розглядати справу у заочному порядку.
Позивач подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, а також зазначила, що у разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Судом встановлено, що позивач з відповідачем перебувають у трудових відносинах з 01.11.2004 по теперішній час, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, виданій на ім`я особа_1 (а.с. 5−7).
Вказані обставини також підтверджуються довідкою № 1−05/87 від 21.02.2020, виданою Державним підприємством «укрнтц «Енергосталь», підписаною генеральним директором підприємства (а.с. 3).
Як вбачається з довідки № Б-02/129 від 19.02.2020 про розмір нарахованої та не виплаченої заробітної плати особа_1 за період з 01.05.2018 по 31.12.2019, виданою Державним підприємством «укрнтц «Енергосталь», підписаною генеральним директором та головним бухгалтером підприємства, сума не виплаченої заробітної плати позивачеві складає 54140, 30 грн (а.с. 4).
Отже, відповідачем вказані обставини визнані, а тому доказуванню у судовому засіданні не підлягають.
Таким чином, суд вважає встановленим, що ДП «укрнтц «Енергосталь» має заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі перед особа_1.
Водночас, з довідки, виданої головним бухгалтером підприємства від 14.05.2020 за № Б-02/317 вбачається, що 08 травня 2020 р. особа_1 виплачена заробітна плата за період з 01.05.2018 по 30.06.2018 у сумі 4950, 48 грн.
З урахуванням викладеного, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на день ухвалення рішення становить 49189, 82 грн.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
Частиною 5 ст. 97 КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Частиною 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у сумі 49189, 82 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності з положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 840, 80 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Суд вважає необхідним згідно п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення на користь позивача заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76−81, 133, 141, 265, 280, 430 ЦПК України, ст.ст. 47, 97, 115, 116, 233 Кодексу законів про працю України, Законом України «Про оплату праці», суд
вирішив:
Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати — задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 49189, 82 грн (сорок дев`ять тисяч сто вісімдесят дев`ять гривень 82 копійки).
Стягнути з Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» на користь держави (Отримувач коштів — ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за єдрпоу) — 37993783, Банк отримувача — Казначейство України (еап), рахунок отримувача — ua908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету — 22030106) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, адреса місця реєстрації: адреса_1.
Відповідач: Державне підприємство «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», єдрпоу 31632138, адреса місця реєстрації: 61166, м. Харків, пр-т Науки, буд. 9.
Повне рішення складено 18.05.2020.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя С. М. [Г.]
