ДП "УКРНТЦ "ЕНЕРГОСТАЛЬ": невыплата зарплаты

Дело № 953/9849/20
н / п 2/953/2274/20
решение
именем украины
6 октября 2020 Киевский районный суд. В составе:
судьи — [Ш.] С.Л.,
при секретаре — [М.] В.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании по правилам упрощенного искового производства в зале суда в городе гражданское дело поиску лицо_1 в Государственное предприятие «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» Энергосталь «о компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков выплаты, среднего заработка за время задержки окончательного расчета,
установил:
22.06.2020 года особа_1 обратился в Киевский районный суд г.. Харькова с иском к ГП «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» Энергосталь «, в котором просил суд взыскалнуть с ответчика в его пользу средний заработок за время задержки выплаты заработной платы при увольнении в размере 103 874, 70 грн., а также компенсацию в связи с нарушением сроков выплаты заработной платы в размере 4 549, 89 грн. и судебные расходы в размере 1 038, 75 грн.
В обоснование своих требований истец указывает, что в период с 22.03.2004 по 30.08.2019 он находился в трудовых отношениях с ГП «Украинськмй научно-технический центр металлургической промышленности» Энергосталь «.
30.08.2019 онбыл уволен. У предприятия при увольнении перед истцом была задолженность по заработной плате, которая в соответствии с решением Киевского районного суда города Харькова от 10.02.2020, была выплачена в полном объеме 10.04.2020.
Таким образом, задержка заработной платы истца образовалась за период с 30.08.2019 по 10.04.2020. Таким образом, истец обратился в суд с настоящим иском о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы при увольнении в размере 103874, 70 грн., А также компенсации в связи с нарушением сроков выплаты заработной платы в размере 4 549, 89 грн.
Истец в судебное заседание не явился, предоставил в суд заявление, в котором, требования иска поддержал в полном объеме, просил их удовлетворить, против принятия заочного решения не возражал. Также просил рассмотреть дело в его отсутствие.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, причины неявки суду не сообщил, о времени и месте рассмотрения дела своевременно и належним образом.
Исходя из изложенного, а также учитывая положения ст. 130 Гражданского процессуального кодекса Украины суд считает, что ответчик надлежащим образом о дате и времени судебного разбирательства, следовательно суд, с учетом положений ч. 4 ст. 280 ГПК Украины, с согласия истца рассматривает дело в порядке заочного производства.
Суд, исследовав материалы дела, пришел к следующему выводу.
Судом установлено, что в период с 22.03.2004 по 30.08.2019 особа_1 находился в трудовых отношениях с Государственным пидприемства «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» Энергосталь «, что подтверждается записями трудовой книжки номер_1 (а.с. 8−10).
В соответствии со ст. 161 ГПК Украины, лицо имеет право обратиться в суд с требованиями о взыскании начисленной, но не выплаченной работнику суммы заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета в порядке приказного или упрощенного искового производства.
Каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается какна основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом (ч.1 ст.81 ГПК Украины).
30.08.2019 особа_1 был освобожден. На основании решения Киевского районного суда города Харькова от 10.02.2020 в его пользу с ответчика взыскано начисленную, но не выплаченную заработную плату в размере 227 494, 51 грн. за период с 01.08.2018 по 30.08.2019 (л.д. 13−14).
Указанная задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной платы фактически уплаченная истцу 10.04.2020 года в дном объеме, что подтверждается справкой АО КБ «ПриватБанк» от 13.04.2020 № rqvps1t2r75ecd64 (а 16).
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при освонии, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Статьей 34 Закона Украины «Об оплате труда» установлено, что компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексв рост цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Порядок начисления и выплаты компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты установлены ЗУ «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты»
Ст.1 ЗУ «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» установлено, что предприятия, учреждения и организации всих форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица).
Согласно требованиям ст.2 ЗУ «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее — компенсация) производится в случае задержки на один и более календарныхх месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона. Под доходами в этом Законе следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового характера: пенсии; социальные выплаты; стипендии; заработная плата (денежное обеспечение) и другие.
Согласно предоставленного ответчиком особа_1 расчета размер компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков выплаты заработной платы составляет 4549, 89 грн.
Суд соглашается с расчетом истца компенсации потери части доходов, который ответчиком опровергнут.
В соответствии с нормами Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты», выплата гражданам суммы компенсации производится в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц, также предусмотрено, что отказ собственника или уполномоченного им органа (лица) от выплаты компенсации может быть обжаловано гражданином всудебном порядке.
В соответствии с положениями ст.13 ГПК Украины, суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях. Сбор доказательств по гражданским делам не является обязанностью суда, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Таким образом, обязанность по доказыванию отсутствия оснований у истца о взыскании суммы компенсации потери частини заработной платы, в связи с нарушением сроков выплаты, возлагается на ответчика. Таких доказательств представителем ответчика не предоставлено.
Итак, судом установлено и не опровергнут ответчиком факт не осуществления компенсации истцу потери части доходов в связи с нарушением сроков выплаты заработной платы, поэтому исковые требования в этой части подлежат удовлетворению.
О взыскании среднего (середноденного) заработка за все время задержки окончательного расчета, суд отмечает следующее.
Сдостойно с ч.1ст.117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Судом установлено, а также установлено решением Киевского районного суда города Харькова от 10.02.2020, что при увольнении истца с работы сим не были проведены все расчеты.
Конституционный Суд Украины в решении от 22 февраля 2012 года № 4-рп / 2012 относительно официального толкования положений статьи 233 КЗоТ Украины во взаимосвязи с положениями статей 117, ст. 237 этого кодекса разъяснил, что по статье 47 КЗоТ Украины работодатель обязан выплатить работнику при увольнении все суммы, причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации, в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ Украины, а именно в день увольнения или не позднее настопни дня после предъявления уволенным работником требования о проведении расчета. Не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной статьей 117 Кодекса, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета. Согласно Порядка исчисления средней заработной платы утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 08.02.1995 г.. в других случаях сохранения средней заработной платы среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднего (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по сереДНИМ заработком. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством — на число календарных дней за этот период.
Так, за два месяца, предшествующих событию, с которым связана выплата (июнь, июль 2019) истцу начисленной за июнь 2019 (18 рабочих дней) — 13 705, 55 грн., Июль 2019 (20 рабочих дней) -11 925, 87 грн., То есть за последние два месяца (38 дней) начислено 25 631, 42 грн.
Таким образом, средний заработок истца составляет 674, 51 грн. (25 631, 42 грн. / 38).
Всего срока задержки выплаты заработной платы, количество рабочих дней составляет 154 дня.
Общий размер среднего заработка за все время задержки за период с 30.08.2019 года по 10.04.2020 года составил: 154×674, 51 = 103 874, 54 грн., Где 154 — количество рабочих дней за период, 674, 51 — размер среднедневной заработной платы.
исходя извышеприведенного, суд пришел к выводу о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в сумме 103 874, 54 грн. с ответчика.
В соответствии с п. 1 ч. 2 ст. 141 ГПК Украины, судебные расходы в случае удовлетворения иска возлагаются на ответчика.
Факт уплаты истцом государственной пошлины подтверждается квитанцией № 37 679 от 21.06.2020, следовательно, с ответчика подлежит взысканию судебный сбор в пользу истца в размере 1038, 75 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст.13, 81, 141, 161, 264, 265, 268, 280−282, 353, 355, ГПК Украины, суд,
постановил:

Иск особа_1 в Государственное предприятие «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» Энергосталь «о компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков выплаты, среднего заработка за время задержки окончательного расчета — удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» Энергосталь « (егрпоу 31632138, адрес: м. Харьков, пр. Науки, 9) в пользу пользу особа_1 (информация_1, рнокпп: номер_2, адрес: адрес_1) средний заработок за время задержки выплаты заработной платы при увольнении за период с 30.08.2019 по 10.04.2020 в размере 103 874 (сто три тысячи восемьсот семьдесят четыре) рубля 54 копеек.
Взыскать с Государственного предприятия «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» Энергосталь « (егрпоу 31632138, адрес:. Харьков, пр. Науки, 9) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп: номер_2, адрес: адрес_1) компенсацию потери части заработной платы в связи с нарушением сроков выплаты в размере 4549 (четыре тысячи пятьсот сорок девять) рублей 89 копеек.
Взыскать с Государственного предприятия «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» Энергосталь « (егрпоу 31632138, адрес:. Харьков, пр. Науки, 9) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп: номер_2, адрес: адрес_1) судебный сбор в размере 1038 (одна тысяча тридцать восемь) декабряивню 75 копеек.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части присуждения работнику выплаты заработной платы, но не более чем за один месяц.
На заочное решение ответчиком в течение 30 дней со дня его провозглашения может быть подана письменное заявление о его пересмотре.
Решение вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы всеми участниками, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законнуюой силу после рассмотрения дела апелляционным судом.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в Харьковский апелляционный суд в течение 30 дней со дня составления полного судебного решения.

Судья С.Л. [Ш.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 953/9849/20
н/п 2/953/2274/20
рішення
іменем україни
06 жовтня 2020 року Київський районний суд м. [Х] у складі:
головуючого судді  — [Ш.] С.Л.,
при секретарі  — [М.] В.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку,
встановив:
22.06.2020 року особа_1 звернувся до Київського районного суду м. [Х] з позовом до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні у розмірі 103 874, 70 грн., а також компенсацію у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати в розмірі 4 549, 89 грн. та судові витрати у розмірі 1 038, 75 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у період з 22.03.2004 по 30.08.2019 він перебував у трудових відносинах з ДП «Українськмй науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь».
30.08.2019 він був звільнений. У підприємства на момент звільнення перед позивачем існувала заборгованість із заробітної плати, яка відповідно до рішенням Київського районного суду міста [Х.] від 10.02.2020, була виплачена в повному обсязі 10.04.2020.
Таким чином, затримка заробітної плати позивача утворилась за період з 30.08.2019 по 10.04.2020. Таким чином, позивач звернувся до суду з дійсним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні у розмірі 103 874, 70 грн., а також компенсації у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати в розмірі 4 549, 89 грн.
Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій, вимоги позову підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. Також просив розглянути справу за його відсутністю.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи положення ст. 130 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що у період з 22.03.2004 по 30.08.2019 особа_1 перебував у трудових відносинах з Державним підприємством «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», що підтверджується записами трудової книжки номер_1 (а.с. 8−10).
Відповідно до ст. 161 ЦПК України, особа має право звернутися до суду з вимогами про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку в порядку наказного або спрощеного позовного провадження.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
30.08.2019 особа_1 було звільнено. На підставі рішення Київського районного суду міста [Х.] від 10.02.2020 на його користь з відповідача стягнуто нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 227 494, 51 грн. за період з 01.08.2018 по 30.08.2019 (а.с. 13−14).
Вказана заборгованість із нараховано, але не виплаченої заробітної плати фактично сплачена позивачеві 10.04.2020 року в повному обсязі, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 13.04.2020 № rqvps1t2r75ecd64 (а.с. 16).
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати встановлено ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»
Ст.1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до вимог ст.2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі — компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно наданого відповідачем особа_1 розрахунку розмір компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати становить 4549, 89 грн.
Суд погоджується з розрахунком позивача компенсації втрати частини доходів, який відповідачем не спростований.
Відповідно до норм ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, також передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідно до положень ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, обов`язок по доказуванню відсутності підстав у позивача для стягнення суми компенсації втрати частини заробітної плати, в зв`язку з порушенням строків виплати, покладається на відповідача. Таких доказів представником відповідача не надано.
Отже, судом встановлено та не спростовано відповідачем факт не здійснення компенсації позивачу втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо стягнення середнього (середноденного) заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, а також встановлено рішенням Київського районного суду міста [Х.] від 10.02.2020, що при звільненні позивача з роботи з ним не були проведені всі розрахунки.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, ст. 237 цього кодексу роз`яснив, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством — на число календарних днів за цей період.
Так, за два місяці, які передують події, з якою пов`язана виплата (червень, липень 2019) позивачу нараховану за червень 2019 (18 робочих днів) — 13 705, 55 грн., липень 2019 (20 робочих днів) — 11 925, 87 грн., тобто за останні два місяці (38 днів) нараховано 25 631, 42 грн.
Таким чином, середній заробіток позивача становить 674, 51 грн. (25 631, 42 грн./38).
Всього термін затримки виплати заробітної плати, кількість робочих днів складає 154 дні.
Загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки за період з 30.08.2019 року по 10.04.2020 року склав: 154×674, 51 = 103 874, 54 грн., де 154 — кількість робочих днів за період, 674, 51 — розмір середньоденної заробітної плати.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 103 874, 54 грн. з відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Факт сплати позивачем судового збору підтверджується квитанцією № 37 679 від 21.06.2020, отже, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у розмірі 1038, 75 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.13, 81, 141, 161, 264, 265, 268, 280−282, 353, 355, ЦПК України, суд,
ухвалив:

Позов особа_1 до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку — задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» (єдрпоу 31632138, адреса: м. Харків, пр. Науки, 9) на користь користь особа_1 (інформація_1, рнокпп: номер_2, адреса: адреса_1) середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні за період з 30.08.2019 по 10.04.2020 в розмірі 103 874 (сто три тисячі вісімсот сімдесят чотири) гривні 54 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» (єдрпоу 31632138, адреса: м. Харків, пр. Науки, 9) на користь особа_1 (інформація_1, рнокпп: номер_2, адреса: адреса_1) компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати в розмірі 4 549 (чотири тисячі п`ятсот сорок дев`ять) гривень 89 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» (єдрпоу 31632138, адреса: м. Харків, пр. Науки, 9) на користь особа_1 (інформація_1, рнокпп: номер_2, адреса: адреса_1) судовий збір в розмірі 1038 (одна тисяча тридцять вісім) гривню 75 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
На заочне рішення відповідачем протягом 30 днів, з дня його проголошення може бути подана письмова заява про його перегляд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.Л. [Ш.]