ДП "ХЗТУ": невыплата зарплаты

Справа № 646/1473/20 № провадження 2/646/1249/2020 Р І Ш Е Н Н Я (заочне) І М Е Н Е М У К Р А Ї Н и 03.09.2020 м.Харків Червонозаводський районний суд міста Харкова в складі: головуючий суддя Шелест І.М. за участю секретаря Коммунарової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі місцевого суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 646/1473/20 за позовом особа_1 (яка мешкає за адресою: адреса_1 ) до ДП «Харківський завод транспортного устаткування» (місцезнаходження: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, 3) про стягнення заборгованості із заробітної плати, середньої заробітної плати за затримку у розрахунку по заробітній платі, в с т а н о в и в: Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення та компенсацію втрати частини заробітку, які належали її чоловіку особа_2 , який помер інформація_1 і до дня смерті працював у відповідача. Позивач зазначила, що її чоловік особа_2 в період з 29.06.2017 по 19.06.2018 працював електриком на Державному підприємстві «Харківський завод транспортного устаткування». 20.06.2018 був прийнятий на посаду електрика 6 розряду відповідно до наказу76-к від 13.06.2018. 02.05.2019 особа_2 був звільнений у зв`язку зі смертю, наказ № 6554 від 02.05.2019. Спадкоємець особа_1 24.12.2019 прийняла спадщину на заборгованість ДП «хзту» по заробітній платі, що складається: заборгованість по виплаті заробітної плати у сумі 51 515,04 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку у період з 02.05.2019 по 06.03.2020 у сумі 45 353, 00 грн, а всього просила суд стягнути грошових коштів на загальну суму 96 868, 04 грн. Ухвалою судді від 31.03.2020 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також витребувано докази по справі. Позивач особа_1 надала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення. У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався. Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами. Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Ухвалою суду від 03.09.2020 року призначено провести заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України. На виконання ухвали суду, 13.05.2020 до суду надійшла інформація про те, що згідно даних Першої ХДНК, після смерті особа_2 , інформація_2 , померлого інформація_3 було заведено спадкову справу № 449/2019. Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер особа_2 - чоловік позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії номер_1 від 02.05.2019. За життя особа_2 разом з дружиною особа_1 , дочкою особа_3 був зареєстрований за адресою адреса_1 . Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії номер_2 позивач особа_1 та особа_2 26 вересня 1987 року зареєстрували шлюб (а.с. 14). Після смерті особа_2 . Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа. З заявою про прийняття спадщини звернулась дружина особа_1 . Донька спадкодавця особа_3 та мати спадкодавця особа_5 подали заяви про відмову від спадщини на користь особа_1 , що підтверджується інформацією наданою на запит суду від 03.04.2020 № 933/01-16. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.12.2019 спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна, в тому числі заборгованості ДП «хзту» по заробітній платі у сумі 51 515, 04 грн. особа_2 є його дружина особа_1 (а.с. 12). особа_2 за життя працював електриком на Державному підприємстві «Харківський завод транспортного устаткування». 02.05.2019 особа_2 був звільнений у зв`язку зі смертю, наказ № 6554 від 02.05.2019, що підтверджується архівною довідкою (а.с. 5). Відповідно до довідки загальний розмір не виплаченої суми, що належала померлому працівнику особа_2 на день розгляду справи становить 51 515, 04 грн., що підтверджується довідкою (а.с. 9). З заявою про виплату належних померлому працівникові особа_2 сум 16.02.2019 року звернулась позивач особа_1 , однак вказані суми відповідачем не виплачені. (а.с. 11) Згідно ч. 1 ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Отже, вимога про стягнення невиплаченої заробітної плати підлягає задоволенню. Стаття 34 Закону України «Про оплату праці» передбачає, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, визначеному чинним законодавством. З 01 січня 2001 року набрав чинності Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», на підставі якого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати. Пунктом 2 даного Порядку встановлено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Дія Законів України «Про оплату праці» та «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати поширювалася на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовувалася у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) та стосувалася усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Відповідно до статті 34 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», статті 115 Кодексу законів про працю України та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати основною умовою для виплати компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема, заробітної плати, пенсії, соціальних виплат). При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення, оскільки ці нормативні акти не містять будь-якого виключення. Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 51 515 грн. 04 коп. компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату померлому чоловікові особа_2 . Позивач також просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з 02.05.2019 по дату подачі позовної заяви 06 березня 2020 року складає 310 календарних днів, середня зарплата за два місяці склала 6 144, 621 грн, тому сума середнього заробітку за час затримки склала 45 353 грн. 00 коп. Згідно положення ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Таким чином, згідно положень ст. 117 КЗпП України, право на отримання середнього заробітку за весь час затримки належних працівникові сум має виключно звільнений працівник. Колишній працівник особа_2 помер інформація_1 . Згідно Наказу № 6554 від 02.05.2019 року його виключено зі списків підприємства в зв`язку зі смертю. Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Звільнення особа_2 не відбулося, оскільки трудовий договір припинено в зв`язку зі смертю. Положення ст. 117 КЗпП України чітко передбачають, що право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має виключно звільнений працівник. Право ж на отримання членами сім`ї померлого працівника чи його спадкоємцями середнього заробітку у випадку не проведення розрахунку з померлим працівником в день його смерті законодавством взагалі не передбачено. Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Відтак, у випадку припинення трудових відносин з працівником у зв`язку з його смертю спірні відносини вже врегульовуються положеннями ч, 1 ст. 1227 ЦК України. Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову. Згідно до п.2 ч.1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про, присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. За правилами статті Закону України «Про судовий збір» позивачі при поданні позову про стягнення заробітної плати звільняються від сплати судового збору. Відповідно до ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», пропорційно розміру позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн. Керуючись ст.12, 13, 81, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, статтями 116, 117 КЗпП України, суд - в и р і ш и в: Позовні вимоги особа_1 (яка мешкає за адресою: адреса_1 ) до Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» (місцезнаходження: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, 3) про стягнення заборгованості із заробітної плати, середньої заробітної плати за затримку у розрахунку по заробітній платізадовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» (місцезнаходження: 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, 3, єдрпоу 14309764) на користь особа_1 , паспорт номер_3 , ідн. номер_4 у сумі 51 515(п`ятдесят одна тисяча п`ятсот п`ятнадцять гривень) 04 коп. боргу по заробітній платі, невиплаченої померлому інформація_4 особа_2 . У задоволенні позову в частині стягнення середньої заробітної плати за затримку у розрахунку по заробітній платі у сумі 45 353, 00 грн -відмовити. Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць. Стягнути з Державного підприємства «Харківський завод транспортного устаткування» на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Повний текст рішення виготовлено 03.09.2020 Позивач: особа_1 , паспорт серія номер_3 , ідн. номер_4 , адреса проживання: адреса_1 ). Відповідач: Державне підприємство «Харківський завод транспортного устаткування», ідентифікаційний номер юридичної особи 14309764, адреса місцезнаходження: 61102, місто Харків, вулиця Достоєвського, будинок № 3. Суддя: І.М. Шелест