ДП"МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ": невыплата зарплаты

Вознесенский районный суд Николаевской области
ул. Центральная, 35 м. С. Доманевка Доманевский район Николаевская область Украина 56400
e-mail: [email protected]

Дело № 475/175/20


Р Е Ш Е Н И Е
именем Украины

05.06.2020смт. Доманевка


Вознесенский районный суд Николаевской области в составе:
председательствующей судьи - [Е.] Н.И.,
при секретареви- Маковецкой Л.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в смт.Доманивка гражданское дело в порядке упрощенного искного производства по иску лицо_1 к Дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества "Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »» о взыскании начисленной и невыплаченной при увольнении задолженности по заработной плате и среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета,
В:
Истец особа_1 обратился в суд с иском к Дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества«Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »о взыскании начисленной и невыплаченной при увольнении задолженности по заработной плате и среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета, ссылаясь на то, что в период с 05.09.2018р.по 19.06.2019року он работал в должности водителя в обособленном подразделении -филии "Вознесенский райавтодор" Дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильни дороги Украины ».
Согласно выписки из приказа №44 "К" от 19.06.2019 года был освобожден от должности с 19.06.2019року на основании п.1 ст.40 КЗоТ Украины, в связи "связи с прекращением (реорганизацией) филиала" Вознесенский советов ".
За время пребывания в трудовых отношениях, предприятием была начислена, но не выплачена заработная плата истцу за апрель, май, часть июне 2019р. На день увольнения, по состоянию на 19.06.2019року, ответчик не произвел полный расчет по зарплате истцом. Заборгованисть по заработной плате за апрель-июнь 2019р.склала 14635.79грн., что подтверждается справкой от 06.07.2019р., выданной филиалом предприятия.
Учитывая, что предприятие при увольнении истца провело полный расчет в день увольнения, особа_1 просит взыскать в его пользу средний заработок за все время задержки выплаты заработной платы за период с 19.06.2019 года по день принятия решения судом, что на день обращения в суд составляет-25734.80грн.За подсчетам истеца, по состоянию на момент обращения в суд задолженность по заработной плате составляет 14635.79грн., а средний заработок за все время задержки выплаты составляет 25734.80 грн., из расчета 141.40грн. за 1 день задержки. Однодневный заработок удержаны из заработной платы, подлежащей уплате.
Истец в судебное заседание не "появился, в исковом заявлении просит рассмотреть дело без его участия.
Ответчик в судебное заседание представителя не прислал, в дополнительных объяснениях, направленных в адрес суда 05.06.2020р., Просят рассмотреть дело без участия их представителя, исковые требования не признают, просят в удовлетворении исковых требований отказать. Кроме того, представитель ответчика сообщает, что задолженность по заработной плате за апрель уплачена, а потому задолженность предприятия по заработной плате в настоящее время составляет 12085.46грн.

О взыскании среднего заработка за время задержки, ответчик в письменном объяснении считает, что основания для удовлетворения иска в этой части отсутствуют.
Согласно положены ч.2 ст.247 ГПК Украины, при отсутствии сторон, фиксирование судебного заседания с помощью звукозаписывающего технического средства ни совершалось.
Исследовав материалы дела, суд приходит к наступлению заключения.
Из материалов дела усматривается, что особа_1 работал в филиале "Вознесенский райавтодор" Дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »на должности водителя с 05.09.2018 г.., О чем свидетельствоватьь копия выписки из трудовой книжки.
В соответствии с приказом №44 К от 19.06.2019року он был уволен с занимаемой должности по ст. 40 п.1 КЗоТ Украины, а именно в связи "связи с прекращением (реорганизацией) филиала" Вознесенский советов ", что подтверждается копией указанного приказа.
При увольнении с истцом был проведен полный расчет, что подтверждается справкой о зарплате, выданной предприятием по состоянию на 01.09.2019р. Под № 364, согласно которой задолженность по заработной плате составляет - 14635.79грн., из которых-за апрель -2542.16грн., май 3396.79грн., июнь - 8696.94грн.
Согласно справке от 25.05.2020р., Выданной филиалом Южно ДЭУ ДП "Миколаиавтодор", которой в ходе реорганизации предприятия были переданы документы Домановской филиала, которая была истребована у ответчика по решению суда, задолженность ГП «Миколаивоблавтодор» перед истцом особа_1, за апрель - отсутствует, так как перечислена на его личную карту, за май 2019р. составляет -4219.49грн., июнь 2019р.-10803.65грн. , Всего по состоянию на 25.05.2020 года, начисленная заработная плата составляет 15023.14грн, а с учетом налогов и частично уплаченной суммы, задолженность, подлежащая выплате составляет 12085.46 грн ..
Согласно ст.43 Конституции Украины, постановления Пленума Верховного Суда Украины №9 от 6 ноября 1992 «О практике рассмотрения судами трудовых споров» - каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно погодся.
Государство создает условия для полного осуществления гражданами права на труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и рода трудовой деятельности, реализует программы профессионально-технического обучения, подготовки и переподготовки кадров в соответствии с общественными потребностями, а также гарантирует трудоспособному населению в трудоспособном возрасте в Украине - добровольность труда, выбор или изменение профессии и вида деятельности; защиту от незаконного увольнения, а также содействие в сохранении работы.
Соответственнок ст..94 КЗоТ Украины заработная плата это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную работу.
По положениям ст.47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные вст.116 настоящего Кодекса.
Согласно ст..116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от пидприемства, учреждения, организации, производится в день увольнения.
Анализируя письменные доказательства, предоставленные сторонами по делу, суд приходит к выводу, что исковые требования в части взыскания задолженности по заработной плате особа_1 за апрель 2019року не подлежит удовлетворению, так как согласно справки, выданной начальником филиала ЮУ ДЭУ особа_2 А. лицо_3 от 25.05.2020року, истцу была полностью выплачена заработная плата за апрель 2019року в сумме 2542.16грн. путем перечисления средств на личную карту работника, частями, а именно- 07.10.2019р.-515.28; 21.11.2019р.-1138.05грн., 26.12.2019р.-121.25грн., 27.12.2019р.- 775.74грн.
Другая часть задолженности, а именно за май и часть июня по 19.06.2019р. в размере 12085.46 грн. подлежит взысканию с предприятия в пользу истца. Возражений по размеру задолженности по заработной плате, ответчик не предоставил.
При решении исковых требований особа_1 в части взыскания среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, судвыходит из следующего.
Согласно ст.117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 КЗоТ Украины, при отсутствии спора об их размере предприятие должно выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно п.20 постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» №13 от 24.12.1999 года, установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи "связи с задержкой расчета при увольнении, что работник не

были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе на следующий день после пред "явления ним работодателю требований о расчете, суд на основании ст..117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведены его к розгкрышку дела по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Такое же раз "объяснения этой нормы права, предоставил Конституционный суд Украины в своем Решении №4-рп / 2012 от 22.02.2012 года по делу, относительно официального толкования положений статьи 233 КЗоТ Украины во взаимосвязи" связи с положениями статей 117, 237-1 КЗоТ Украины.
С материалов дела усматривается, что на момент увольнения, а именнопо состоянию на 19.06.2019р., филиал "Вознесенский советов" ГП "Николаевский облавтодор" ОАО "Государственная акционерная компания" Автомобильные дороги в Украине "не осуществила полный расчет с особа_1, что подтверждается справкой предприятия о наличии задолженности по заработной плате по состоянию на 25.05.2020р ., против чего не возражал ответчик в письменном объяснении, предоставленном суда.
Представитель ответчика в дополнительных пояснениях не сообщила о причинах задержки расчета.
С учетом норм ст.116 КЗЧП Украина, которая обязательства "связывает предприятие рассчитаться с работником в день увольнения, не было осуществлено ответчиком, суд считает, что предприятие должно нести ответственность за задержку расчета при увольнении, предусмотренную ст.117 КЗоТ Украины. Отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности .
По положениям действующего Трудового законодательства на собственника возлагается обязанность "связь в последний день работы, этот же день является днем ​​освобождения, он же отмечается в заявлении об увольнениия и в трудовой книжке в день увольнения, выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним полный расчет.
При расчете оплаты среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, суд руководствуется положениями «Порядка исчисления средней заработной платы», утвержденного постановлением КМУ №100 от 8 февраля 1995.
В соответствии с абзацем 3 п. 2 указанного Положення- среднемесячная заработная плата за время вынужденного прогула работника исчисляется исходя из выплатза последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана выплата, то есть, предшествующих дню увольнения работника с работы. Согласно п. 5 Раздел IV Порядка основой для определения общей суммы заработка, подлежащего выплате за время вынужденного прогула, является среднедневная (среднечасовая) заработная плата работника, согласно п. 8 Порядка определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработавшегованных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством - календарных дней за этот период.
Среднедневная начисленная заработная плата истца за последние полные два месяца составляет 259.41грн., Из расчета: 5639.22грн. (Полная зарплата за квитень2019р.) + 4219.49грн. (Полная зарплата за май 2019р.) = 9858.71грн .; 9858.71 грн .: 38 раб = 259.44грн. Время задержки выплаты расчета, начиная с 20.06.2019р. по день вынесения судебного решения, а именно 05.06.2020р., будет составлять 241рабочих дней.
Размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении особа_1 составлять 62525.04грн., Из расчета 259.44грн.х 241роб.дни = 62525.04грн., Которые подлежат взысканию с ответчика. Размер среднего заработка за время задержки, согласно роз "яснения п.6 постановления пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24 декабря 1993 года« О практике применения судами законодательства об оплате труда », определено без удержания налогов и других обязанность" языковых платежей.
В правовой позиции Велыко Палаты Верховного Суда, изложенной в постановлении от 30.01.2019р. по делу № 910/4518/16 (производство № 12-301гс18), суд пришел к выводу, что льгота по уплате судебного сбора, предусмотренная пунктом 1 части первой статьи 5 Закона Украины "О судебном сборе", согласно которому от уплаты судебного сбора при при рассмотрении дела во всех судебных инстанциях освобождаются позивачи- по делам о взыскании заработной платы и восстановлении на работе, не распространяется на требования истцов о взыскании среднегозаработка за время задержки расчета при увольнении при рассмотрении таких дел во всех судебных инстанциях.
На основании данной правовой позиции, при обращении в суд истец особа_1 должен был уплатить судебный сбор в размере 1% от цены иска, но не менее 0.4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц, то есть 840.80 грн. за одно исковое требование, а от уплаты другой- освобожден законом.
В соответствии с требованиями ст. 141 ГПК Украины, в случае удовлетворения иска, с ответчика в доход государства подлежит стягненню судебный сбор за два исковых требования в размере 1609.60 грн. (804.80 грн. + 804.80 грн.).
В соответствии с требованиями ст.233 КЗоТ -в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Ссылка ответчика на пропуск истцом срока обращения в суд являются безосновательными, так как наличие задолженности по заработной плате перед истцом, ответчик не отрицал, что дает основанияистцу обратиться в суд за защитой нарушенных прав.
На основании изложенного, руководствуясь ст.ст. 5-8. 10, 11, 213, 214, 215 ГПК Украины, суд

решил:
Исковые требования особа_1 - удовлетворить частично.
Взыскать с дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «« Государственная акционерная компания «Автомобильные дороги Украины» (код егрпоу 31159920, [Н.] вул.Галины [П.] 2А) в пользу особа_4, (рнокпп номер_1 прож. адреса_1) задолженность по заработайтний плате в размере 12085.46 грн. (Двенадцать тысяч восемьдесят п "ять грн. 46 коп.)
Взыскать с дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »(код егрпоу 31159920, [Н.] вул.Галины [П.] 2А) на користьГручковськогоВадима особа_5, (рнокпп номер_1 прож. адреса_1) средний заработок за все время задержки расчета при увольнении, начиная с 20.06.2019р. по день принятия решения, в рапо мерам 62525.04грн. (шестьдесят две тысячи п "пятьсот двадцать п" ять грн.04коп.), без удержания налогов и других обязанность "языковых платежей.
Взыскать с дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины »(код егрпоу 31159920, [Н.] вул.Галины [П.] 2А) судебные расходы в виде государственной пошлины за рассмотрение дела судом в доход государства в размере 1609.60 грн.
В удовлетворении других исковых требований - отказать.
Решениея может быть обжаловано в апелляционном порядке путем подачи апелляционной жалобы в Николаевский апелляционный суд непосредственно или через Вознесенский районный суд Николаевской течение тридцати дней со дня составления полного судебного решения.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания в пользу особа_1 заработной платы за один месяц.


Судья: Н. И. [Е.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:



Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: [email protected]

Справа № 475/175/20


Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України

05.06.2020смт. Доманівка


Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді – Єгорової Н.І.,
при секретареві- Маковецькій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Доманівка цивільну справу, в порядку спрощеного позовного провадження, за позовом особа_1 до Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»» про стягнення нарахованої та невиплаченої при звільненні заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку ,
встановив:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення нарахованої та невиплаченої при звільненні заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку , посилаючись на те, що в період з 05.09.2018р.по 19.06.2019року він працював на посаді водія у відокремленому підрозділі -філії “Доманівський райавтодор” Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Згідно витягу із наказу №44"К”від 19.06.2019 року його було звільнено з посади з 19.06.2019року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, у зв”язку з припиненням (реорганізацією) філії “Доманівський РАД”.
За час перебування у трудових відносинах, підприємством була нарахована, але не виплачена заробітна плата позивачу за квітень, травень , частину червня 2019р. На день звільнення, станом на 19.06.2019року, відповідач не провів повний розрахунок по зарплаті з позивачем. Заборгованість по заробітній платі за квітень- червень 2019р.склала 14635.79грн., що підтверджується довідкою від 06.07.2019р., виданою філією підприємства.
Враховуючи, що підприємство при звільненні позивача не провело повний розрахунок в день звільнення, особа_1 просить стягнути на його користь середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати за період з 19.06.2019 року по день ухвалення рішення судом, що станом на день звернення до суду складає-25734.80грн.За підрахунками позивача, станом на час звернення до суду заборгованість по заробітній платі складає 14635.79грн., а середній заробіток за весь час затримки виплати складає 25734.80 грн., із розрахунку 141.40грн. за 1 день затримки. Одноденний заробіток вирахований із заробітної плати, належної до сплати.
Позивач в судове засідання не з”явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі.
Відповідач в судове засідання представника не надіслав, в додаткових поясненнях, надісланих на адресу суду 05.06.2020р., просять справу розглядати без участі їх представника, позовні вимоги не визнають , просять в задоволені позовних вимог відмовити . Крім того, представник відповідача повідомляє, що заборгованість по заробітній платі за квітень сплачена, а тому заборгованість підприємства по заробітній платі на даний час складає 12085.46грн.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки, відповідач в письмовому поясненні вважає, що підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, при відсутності сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що особа_1 працював у філії “Доманівський райавтодор” Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на посаді водія з 05.09.2018 р. , про що свідчить копія витягу із трудової книжки.
Відповідно до наказу №44 К від 19.06.2019року його було звільнено з займаної посади за ст. 40 п.1 КЗпП України, а саме у зв”язку з припиненням(реорганізацією) філії “Доманівський РАД”, що підтверджується копією зазначеного наказу.
На момент звільнення з позивачем не було проведено повний розрахунок, що підтверджується довідкою про зарплату, виданою підприємством станом на 01.09.2019р. За № 364, згідно якої заборгованість по заробітній платі складає - 14635.79грн., з яких -за квітень -2542.16грн., травень- 3396.79грн., червень — 8696.94грн.
Відповідно до довідки від 25.05.2020р., виданої філією Южноукраїнської ДЕД ДП “Миколаїавтодор”, якій в ході реорганізації підприємства були передані документи Доманівської філії, що була витребувана у відповідача за ухвалою суду, заборгованість ДП «Миколаївоблавтодор» перед позивачем особа_1 , за квітень – відсутня, так як перерахована на його особисту карту, за травень 2019р. складає -4219.49грн., червень 2019р.- 10803.65грн. , всього станом на 25.05.2020 року, нарахована заробітна плата становить 15023.14грн, а з урахуванням податків та частково сплаченої суми, заборгованість , яка підлягає виплаті складає 12085.46 грн..
Відповідно до ст.43 Конституції України, постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» - кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб, а також гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні - добровільність праці, вибір або зміну професії та виду діяльності; захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до ст..94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
За положеннями ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені вст.116 цього Кодексу.
Згідно ст..116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи організації, проводиться у день звільнення.
Аналізуючи письмові докази, надані сторонами по справі, суд приходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі особа_1 за квітень 2019року не підлягає задоволенню, так як згідно довідки , виданої начальником філії ЮУ ДЕД особа_2 О. особа_3 від 25.05.2020року, позивачеві була повністю сплачена заробітна плата за квітень 2019року в сумі 2542.16грн. шляхом перерахування коштів на особисту карту працівника, частинами , а саме- 07.10.2019р.-515.28; 21.11.2019р.-1138.05грн., 26.12.2019р.-121.25грн., 27.12.2019р.- 775.74грн.
Інша частина заборгованості, а саме за травень та частину червня по 19.06.2019р. у розмірі 12085.46 грн. підлягає стягненню з підприємства на користь позивача. Заперечень щодо розміру заборгованості по заробітній платі , відповідач не надав.
При вирішенні позовних вимог особа_1 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв"язку із затримкою розрахунку при звільнені, що працівникові не

були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі наступного дня після пред"явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст..117 КЗпроП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності .
Таке ж роз"яснення цієї норми права, надав Конституційний суд України у своєму Рішенні №4-рп/2012 від 22.02.2012 року у справі, щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв"язку з положеннями статей 117, 237-1 КЗпП України.
Із матеріалів справи вбачається, що на момент звільнення, а саме станом на 19.06.2019р., філія "Доманівський РАД" ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги в Україні" не здійснила повний розрахунок з особа_1 , що підтверджується довідкою підприємства про наявність заборгованості по заробітній платі станом на 25.05.2020р., проти чого не заперечував відповідач в письмовому поясненні, наданому суду.
Представник відповідача в додаткових поясненнях не повідомив про причини затримки розрахунку.
З урахуванням норм ст.116 КЗпП України, яка зобов"язує підприємство розрахуватися з працівником у день звільнення, що не було здійснено відповідачем, суд вважає , що підприємство повинно нести відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст.117 КЗпП України. Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
За положеннями діючого Трудового законодавства на власника покладається обов"язок в останній день роботи, цей же день є днем звільнення, він же зазначається в заяві про звільнення і в трудовій книжці як день звільнення, видати працівнику належно оформлену трудову книжку та провести з ним повний розрахунок.
При розрахунку оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, суд керується положеннями «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою КМУ №100 від 08 лютого 1995 року.
Відповідно до абзацу 3 п. 2 зазначеного Положення- середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством – календарних днів за цей період.
Середньоденна нарахована заробітна плата позивача за останні повні два місяці складає 259.41грн., із розрахунку: 5639.22грн.(повна зарплата за квітень2019р.) +4219.49грн.( повна зарплата за травень 2019р.)=9858.71грн.; 9858.71 грн.: 38 роб.днів =259.44грн. Час затримки виплати розрахунку, починаючи з 20.06.2019р. по день винесення судового рішення, а саме 05.06.2020р., буде складати 241 робочих днів.
Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені особа_1 складатиме 62525.04грн., із розрахунку 259.44грн.х 241роб.дні= 62525.04грн., які підлягають стягненню з відповідача. Розмір середнього заробітку за час затримки, згідно роз"яснень п.6 постанови пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1993 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», визначено без утримання податків та інших обов"язкових платежів.
У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.01.2019р. у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18), суд дійшов висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі- у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
На підставі даної правової позиції, при звернені до суду позивач особа_1 мав сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840.80 грн. за одну позовну вимогу, а від сплати іншої- звільнений законом.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за дві позовні вимоги у розмірі 1609.60 грн. ( 804.80 грн.+804.80 грн.).
Відповідно до вимог ст.233 КзпП -у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду є безпідставними, так як наявність заборгованості по заробітній платі перед позивачем, відповідач не заперечував, що дає підстави позивачу звернутися до суду за захистом порушених прав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-8. 10, 11, 213, 214, 215 ЦПК України, суд-

вирішив:
Позовні вимоги особа_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства ««Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(код єдрпоу 31159920, м.Миколаїв, вул.Галини Петрової, 2А) на користь особа_4 , (рнокпп номер_1 , прож. в адреса_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 12085.46 грн. (дванадцять тисяч вісімдесят п”ять грн. 46 коп.)
Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код єдрпоу 31159920, м.Миколаїв, вул.Галини Петрової, 2А) на користьГручковськогоВадима особа_5 , (рнокпп номер_1 , прож. в адреса_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 20.06.2019р. по день прийняття рішення, у розмірі 62525.04грн.(шістдесят дві тисячі п”ятсот двадцять п”ять грн.04коп.), без утримання податків та інших обов"язкових платежів.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(код єдрпоу 31159920, м.Миколаїв, вул.Галини Петрової, 2А)судові витрати у виді судового збору за розгляд справи судом в дохід держави у розмірі 1609.60 грн.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Доманівський районний суд Миколаївської протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь особа_1 заробітної плати за один місяць.


Суддя : Н. І. Єгорова