ООО Центрум ЛТД: Недобросовісне ставлення компанії до працівників

їх не має. це колектив. перший раз моєї праі в цій компанії колектив був кубло змійщас колеги супер.

Працюю в компанії вже вдруге. Перший раз по Луганській області, вдруге — як переселенець в Полтавській області. Перший раз призвільненні вибивав заробітну плату і на даний час вдруге теж кинули. При прийомі з власником обговорили, що я переселенець, територію не знаю досконально, але директор все ж сказав: «давай спробуємо». Я повівся. Місяць відпахав, вивчав територію і в момент, коли вже почав входити до фермерів, і мене почали потрошку сприймати (а це головне в сільгосп ринку, бо ні тебе, ні компанію в регіоні не знають), мене звільняють. Позаробітній платі виплатили офіційну, а неофіційну, під приводом, що я здав авто з поломками, і сума піде на ремонт — просто не виплатили. Тепер по авто. Коли мене приймали на роботу, мені видали Рено Дастер з пробігом 205 000 км, який був битий в морду. Мені дали ключ і сказали: «їдь в Полтаву, приступай з [Х.]» Коли звільнився, кажуть: «пригони авто в Харків, здай». Я погнав, і вже в Харкові кажуть: «агони на СТО». І от там мені в вину по ремонту поставили знос шарової опори (за 210 000 км її ні разу не міняли, як і все інше), подушку двигуна, пилотник амортизатора, ремінь генератора (теж ще ні разу не міняли). Ну, в ітозі, рівно на ту суму, яку повинні були мені доплатити. [К.] Я підняв це питання, що мені так не передавали авто, щоб я все це перевірив, бо за 5000 км, що я проїхав, такого урону я б не наніс. Почали крутити так, а продажів не було. Я нагадав: так, я ж казав, що місяць-два треба буде вивчити територію, щоб мене і компанію знали, бо фермери купують у перевірених людей та компаніях. Додатково, в Полтаві був менеджер, який в компанії працює 3 роки і сидів в Полтаві 5 місяців, не продав нічого, і його не звільнили. Я за місяць, хоч і не багато, але продав, і все рівно не такий. Тепер власник зробив висновок (з його слів), що Полтаву потрібно брати через інші компанії, які вже давно на ринку тут. Але як же не кинути працівника переселенця, який не має на його думку ніяких прав. Ще випадок про моральний аспект власника. Викликають нас всіх менеджерів на збори в Харків, мені, як новій людині, його помічник скидує адресу Харкова, де будуть збори, і в смс робить помилку. Я за півтори години приїхав раніше за збори, але так як адреса не та, то, дізнавшись про це, вже в призначений час запізнився. Вибрався завдяки тому, що моя колега набрала мене і провела по [Х.]. Так виговор отримали я і моя колега, а не помічник власника, який, до речі, забував скинути прайси або бази з вимисленими телефонами, але за це отримували на горіхи ми, менеджери, а не помічник. Ще про власника, який не захотів дивитися в очі. Я пригнав авто в Харків, і мене пів дня мурижили по СТО, знаючи, що мені ще в Полтаву добиратися в час, коли в країні блекаут. Авто я відігнав в один з поселків за м. Харків, мене не зустріли, не прийняли авто і папери, які я віз на підпис. Транспорту назад немає, йти до цивілізації 2 км, і це вже по темноті. А нікого це не цікавить, як ти, за що доберешся — ти вже не цікавий, ти вже не [Л.]. Застерігаю: не зв'язуйтесь з цією компанією ні в якому разі, вас кинуть, і морально вас будуть з'їдати. Власник — папин синок, який виріс в розкоші і люди — для нього сміття. Закликаю і фермерів: не співпрацюйте з компанією Центрум ЛТД.