ПРАТ "ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОВИЙ ЗАВОД": невыплата зарплаты

золочевский районный суд харьковской области
2/622/44/20
Дело № 622/1187/19 г..

решение
именем украины
(Заочное)

15.01.2020 г. Золочев
Золочевский районный суд Харьковской области в составе:
председательствующего - судьи [Ц.] А.А.,
при секретаре - [П.] В.Н.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в пгт Золочевгражданское дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Харьковский коксовый завод» о взыскании среднего заработка за весь период задержки расчета,
установил:
особа_1 (далее - истец) обратился в суд с иском к Частного акционерного общества «Харьковский коксовый завод» (далее - ЗАО «Харьковский коксовый завод», ответчик) о взыскании среднего заработка за время задержки расчета по заработной плате и компенсации морального вреда. После уточнения исковыхх требований просил взыскать средний заработок за время задержки расчета за весь период задержки расчета, начиная со дня его увольнения по день принятия судебного решения.
Свои исковые требования обосновал тем, что находился в трудовых отношениях с ЗАО «Харьковский коксовый завод» с 14.09.2011 по 30.10.2018, занимая должность бригадира коксового цеха. Во время нахождения в трудовых отношениях с ответчиком со стороны последнего была начислена за период с сентября 2018 по октябрь 2018 года, але не выплачена заработная плата. Ответчик на его неоднократные обращения справку о работе и размер задолженности по выплате заработной платы ему не предоставил. Согласно его расчета ответчик имеет задолженность по выплате среднего заработка за весь период задержки расчета, начиная со дня его увольнения по день принятия судебного решения, которая подлежит взысканию с ответчика.
Истец в судебное заседание не явился, в суд предоставил заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, требованияиска поддержал, не возражал против вынесения заочного решения суда (а 50).
Ответчик в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела 20.11.2019, 09.12.2019, 15.01.2020 извещен надлежащим образом. О причинах неявки представителя ответчика суд не сообщается.
Суд, исследовав материалы дела, пришел к выводу о возможности рассмотрения заочного рассмотрения дела.
Судом установлено, что 14.09.2011 по 30.10.2018 особа_1 работал в ЗАО «Харьковский коксовый завод» надолжности бригадира на участках основного производства (коксосортування), что подтверждается копией трудовой книжки истца. Уволен по соглашению сторон (а 7-9).
С расчетного листка за октябрь 2018 видно, что особа_1 всего начислено 27 777, 26 грн (а 10).
Согласно сведений из Государственного реестра физических лиц - плательщиков налогов о суммах выплаченных доходов и удержанных налогов от 28.12.2019 особа_1 получил за 1 квартал 2018 - 26571, 97 грн, за 2 квартал 2018 - 30999, 08 грн, за 3 квартал 2018 - 28730 грн за 4 квартал 2018 20 933, 79 грн (а 49).
В соответствии с требованиями ст 47, 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. В случае спора о размере сумм, причитающихся работникуе при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ч.1 ст.117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчунку.
Отсутствие финансово-хозяйственной деятельности или средств у работодателя не исключает его вины в невыплате причитающихся уволенному работнику средств и не освобождает работодателя от ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ Украины.
На момент рассмотрения дела ответчиком не представлено доказательств, свидетельствующих о полном расчете с истцом на момент увольнения.
Таким образом, ответчик в нарушение ст.116 КЗоТ Украины не выплатил истцу всех сумм, причитающихся работнику при увольнении, за что неэто ответственность, предусмотренную ч.1 ст.117 КЗоТ Украины.
Учитывая сведения о доходах особа_1 за 3 квартал 2018 года, который он полностью отработал на ЧАО «Харьковский коксовый завод», количество отработанных рабочих дней, средняя зарплата истца за день составляла 448, 91 грн. Таким образом, учитывая, что со дня увольнения 30.10.2018 по день вынесения судебного решения 15.01.2020 прошло 302 рабочих дня, то сумма задолженности по выплате среднего заработка за все время задержки составляет 448, 91грн Х 302 рабочих дней = 135 570, 82 грн.
На основании ст. 47, 116, 117 КЗоТ Украины, ст. 34 Закона Украины «Об оплате труда», постановления Кабинета Министров Украины от 20 декабря 1997 N 1427 «Об утверждении Положения о порядке компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты», руководствуясь ст.ст. ст 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 142, 235, 258, 259, 263- 265, 272, 273, 280-289, 352, 354 ГПК Украины, суд ГПК Украины, суд
постановил:
искОСОБА_1 к Частного акционерного общества «Харьковский коксовый завод» о взыскании среднего заработка за весь период задержки расчета, возмещение морального шкоди- удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Харьковский коксовый завод» в пользу особа_1 средний заработок за время задержки расчета в сумме 135 570 (сто тридцать пять тысяч пятьсот семьдесят) рублей 82 к. За вычетом обязательных платежей, взносов и сборов .
Заочное решение вступает в законную силу, какчто в течение сроков, установленных Гражданским процессуальным кодексом Украины, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Харьковский апелляционный суд через Золочевский районный суд Харьковской области в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому полное решение суда не были вручены в день провозглашения или стекладения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда. Срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам, кроме случаев, указанных в ч.2 ст. 358 ГПК Украины.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда. Срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не подаютни заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.

В порядке п.4. ч.5 ст.265 ГПК Украины указываются следующие реквизиты сторон и других участников дела:
истец - особа_1, информация_1, рнокпп: номер_1 зарегистрирован и проживает по адресу: адрес_1;
ответчик - частное акционерное общество «Харьковский коксовый завод», ОКПО 24481702, адрес: 61010, г. Харьков, ул. Гимназическая набережная, буд.24.

Судья А.А. цветок

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


золочівський районний СУД харківської області
2/622/44/20
Справа № 622/1187/19 р.

рішення
іменем україни
( заочне)

15.01.2020 смт Золочів
Золочівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді [К.] О.О.,
при секретарі - Поповій В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Золочів цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку,
встановив:
особа_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» (далі - ПрАТ «Харківський коксовий завод», відповідач) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди. Після уточнення позовних вимог просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за весь період затримки розрахунку, починаючи з дня його звільнення по день ухвалення судового рішення.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що перебував у трудових відносинах із ПрАТ «Харківський коксовий завод» з 14.09.2011 по 30.10.2018, займаючи посаду бригадира коксового цеху. Під час знаходження у трудових відносинах з відповідачем з боку останнього була нарахована за період з вересня 2018 року по жовтень 2018 року, але не виплачена заробітна плата. Відповідач на його неодноразові звернення довідку про роботу та розмір заборгованості з виплати заробітної плати йому не надав. Згідно із його розрахунку відповідач має заборгованість по виплаті середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, починаючи з дня його звільнення по день ухвалення судового рішення, яка підлягає стягненню із відповідача.
Позивач в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення суду (а.с. 50).
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи 20.11.2019, 09.12.2019, 15.01.2020 повідомлявся належним чином. Про причини неявки представника відповідача суду не повідомлено.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про можливість розгляду заочного розгляду справи.
Судом встановлено, що з 14.09.2011 по 30.10.2018 особа_1 працював в ПрАТ «Харківський коксовий завод» на посаді бригадира на ділянках основного виробництва (коксосортування), що підтверджується копією трудової книжки позивача. Звільнений за згодою сторін (а.с. 7-9).
З розрахункового листка за жовтень 2018 року видно, що особа_1 всього нараховано 27 777, 26 грн (а.с. 10).
Згідно із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 28.12.2019 особа_1 отримав за 1 квартал 2018 року - 26 571, 97 грн, за 2 квартал 2018 року - 30 999, 08 грн, за 3 квартал 2018 року - 28 730 грн, за 4 квартал 2018 року 20 933, 79 грн (а.с. 49).
Відповідно до вимог ст.ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно із ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
На момент розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б свідчили про повний розрахунок із позивачем на час звільнення.
Таким чином, відповідач в порушення ст.116 КЗпП України не виплатив позивачеві усіх сум, належних працівникові при звільненні, за що несе відповідальність, передбачену ч.1 ст.117 КЗпП України.
Враховуючи відомості про доходи особа_1 за 3 квартал 2018 року, який він повністю відпрацював на ПрАТ «Харківський коксовий завод», та кількість відпрацьованих робочих днів, середня зарплата позивача за день становила 448, 91 грн. Отже, враховуючи, що з дня звільнення 30.10.2018 по день винесення судового рішення 15.01.2020 минуло 302 робочих дні, то сума заборгованості по виплаті середнього заробітку за весь час затримки становить 448, 91 грн Х 302 робочих днів = 135 570, 82 грн.
На підставі ст. 47, 116, 117 КЗпП України, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. N 1427 «Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати», керуючись ст.ст. ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 142, 235, 258, 259, 263- 265, 272, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди- задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 135 570 (сто тридцять п`ять тисяч п`ятсот сімдесят) грн 82 к., за вирахуванням обов`язкових платежів, внесків та зборів.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - особа_1 , інформація_1 , рнокпп: номер_1 , зареєстрований та проживає за адресою: адреса_1 ;
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод», єдрпоу 24481702, адреса: 61010, м.Харків, вул. Гімназійна набережна, буд.24.

Суддя О.О. [К.]