ТОВ "КОЛОРИНГ": невыплата зарплаты

Печерский районный суд города киева
Дело № 757/23126/20-ц

решение
именем украины
4 декабря 2020 Печерский районный суд. В составе: председательствующего — судьи [В.] С.Я. при секретаре [Т.] А.И., рассмотрев в порядке упрощенного производства дело по иску лицо_1, лицо_2 в Общество с ограниченной ответственностью «кологинг» о взыскании денежных средств, выплаченных при увольнении, и среднего заработка за время задержки расчета,
установил:

В июне 2020 лицо_1, лицо_3 обратились в суд с требованиями к ответчику, просят взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «кологинг»: в пользу особа_1 179 086, 80 грн задолженности по заработной плате и компенсации за неиспользованные дни отпуска, средний заработок за весь период задержки расчета на пользу лицо_3 32 005, 00 грн задолженности по заработной плате, примерно 4 200, 00 грн компенсации за неиспользованные дни отпуска, средний заработок за весь период задержки расчета. исковыетребования обосновываются тем, что особа_1 с 04.12.2018 гг. работал у ответчика, 23.04.2020 г.. уволился по соглашению сторон согласно пункту 1 статьи 36 КЗоТ Украины, при этом расчет при увольнении не произведен; лицо_3 с 18.02.2019 гг. Работала у ответчика, 27.04.2020 г.. Уволилась по соглашению сторон согласно пункту 1 статьи 36 КЗоТ Украины, при этом расчет при увольнении не осуществлен.
Определением суда от 10.06.2020 г.. Открыто производство по делу.
Ответчиком Обществом с ограниченной отвечаетственность «кологинг» подано отзыв на исковое заявление.
Суд, исследовав письменные доказательства, имеющиеся в материалах дела, всесторонне проверив обстоятельства, на которых они основываются в соответствии с нормами материального права, подлежащих применению к данным правоотношениям, установил следующие обстоятельства и пришел к следующим выводам.
Статьей 8 Конституции Украины предусмотрено, что в Украине признается и действует принцип верховенства права.
Согласно нормам статьи 43 Конституции Украины каждый имеет право на праэто, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Государство создает условия для полного осуществления гражданами права на труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и рода трудовой деятельности, реализует программы профессионально-технического обучения, подготовки и переподготовки кадров в соответствии с общественными потребностями. Гражданам гарантируется защита от незаконного увольнения.
Согласно статье 55 Конституции Украины права и свободы человеки и гражданина защищаются судом. Каждый имеет право в порядке, установленном законом, обратиться за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов.
Основные принципы судопроизводства, установленные частью второй статьи 129 Конституции Украины, дополняют основополагающий принцип верховенства права, который признается и действует в Украине в соответствии со статьей 8 Основного Закона, и данная норма является определяющей в системе государственной политики по защите прав и свобод человека и [Г.] Такие конституционные положения корреспондируют с положениями статьи 2, 4 ГПК Украины, статьи 5−1 КЗоТ Украины, статьи 15 ГК Украины.
По предписаниям частей первой, второй статьи 2 ГПК Украины задачей гражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное рассмотрение и разрешение гражданских дел в целях эффективной защиты нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц, интересов государства. Суд и участники судебного процесу обязаны руководствоваться задачей гражданского судопроизводства, которое превалирует над любыми другими соображениями в судебном процессе.
Статьей первой Конвенции о защите прав человека и основных свобод 1950 г.., Ратифицированной Законом Украины № 475/97-ВР от 17.07.1997 г.. «О ратификации Конвенции о защите прав человека и основных свобод 1950 года, Первого протокола и протоколов № 2, 4, 7 и 11 к Конвенции «, предусмотрено, что Высокие Договаривающиеся Стороны обеспечивают каждому, находящемуся под йхньою юрисдикцией, права и свободы, определенные в разделе I настоящей Конвенции.
По смыслу пункта 1 статьи 6 Конвенции каждый имеет право на справедливое и публичное разбирательство дела в разумный срок независимым и беспристрастным судом, созданным на основании закона решит спор относительно его прав и обязанностей гражданского характера или установит обоснованность любого выдвинутого против него уголовного обвинения.
Согласно практике Европейского суда по правам человека в статье 6 Конвенции запорлено такие элементы права на судебную защиту, как право на рассмотрение дела; справедливость судебного разбирательства; публичность рассмотрения дела и принятия решения; разумный срок рассмотрения дела; рассмотрение дела судом, законом; независимость и беспристрастность суда. Справедливое рассмотрение дела включает в себя такие аспекты надлежащего отправления правосудия, как право на доступ к правосудию, равенство сторон, состязательный характер судебного разбирательства, обоснованность судебного разбирательства.
Ответадной к постоянной практики Европейского суда по правам человека требование законности, вытекающая из Конвенции, означает требование соблюдения соответствующих положений национального закона и принципа верховенства права.
Согласно части первой статьи 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно части первой статьи 116, части первой статьи 117 КЗЧП Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае невыплатыпо вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Предоставлены суду документы свидетельствуют о том, что особа_1 с 04.12.2018 гг. Работал в Обществе с ограниченной ответственностью «кологинг» последовательно на должностях начальника отдела продаж, руководительа коммерческого департамента, директора исполнительного; приказом № 31-К от 23.04.2020 г.. освобожден 23.04.2020 г.. по соглашению сторон согласно пункту 1 статьи 36 КЗоТ Украины.
Предоставлены суду документы свидетельствуют о том, что особа_2 с 18.02.2019 гг. Работала в Обществе с ограниченной ответственностью «кологинг» в должности аналитика консолидированной информации; приказом № 32-К от 24.04.2020 г.. освобождена 27.04.2020 г.. по соглашению сторон согласно пункту 1 статьи 36 КЗоТ Украины.
Предоставлены Обществом с ограниченной ответственноистю «кологинг» документы, объяснения, которые истцами в установленном законом порядке не опровергнуты, свидетельствуют о том, что на 18.08.2020 г.. задолженность общества перед особа_1 составляет 23 025, 75 грн; по состоянию на 19.08.2020 г.. задолженность общества перед лицо_3 составляет 5 040, 75 грн, указанные средства подлежат взысканию в пользу каждого из истцов.
Установив при рассмотрении дела о взыскании среднего заработка в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику небыли выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе — на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании статьи 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а в случае непроведения его к рассмотрению дела — по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. В случае непроведения расчетовв в связи с возникновением спора о размере причитающихся к выплате сумм требования об ответственности за задержку расчета подлежат удовлетворению в полном объеме, если спор решен в пользу истца или такому выводу приходит суд, рассматривающий дело. В случае частичного удовлетворения иска работника суд определяет размер возмещения за время задержки расчета с учетом спорной суммы, на которую тот имел право, доли, которую она составляла в заявленных требованиях, существенности этой доли по сравнению с среднием заработком и других конкретных обстоятельств дела (правовая позиция, изложенная в постановлении Верховного Суда от 08.07.2019 г.. по делу № 592/11217/16-ц).
Анализ статей 116, 117 КЗоТ Украины свидетельствует о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за неиспользованный отпуск, оплата за время временной нетрудоспособности и т.д.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день увольнения этого работника. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанностьпровести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, которые ему принадлежат. При невыполнении такого долга по вине собственника или уполномоченного им органа наступает в статье 117 КЗоТ Украины ответственность (правовая позиция, изложенная в постановлении Верховного Суда от 11.04.2018 г.. По делу № 372/2644/15-ц).
Суд, решая сумму, которую следует взыскать в пользу истца особа_1, учитывает, что на 18.08.2020 г.. Задолженность общества перед особа_1 составляет 23 025, 75 грн, указанные средства не выплачены ему по вине работодателя, а потому, к ответчику должно применяться ответственность, предусмотренная статьей 117 КЗоТ Украины в виде взыскания среднего заработка за все время задержки расчета. Согласно предоставленной суду справки № 60 от 19.08.2020 г.. Должностной оклад истца составляет 15 000, 00 грн, в феврале 2020 20 рабочих дней в марте 2020 — 22, поэтому среднедневная заработная плата истца составляет 15 000, 00 +15 000, 00 / 20 + 22 = 714, 29 грн. Задолженность существует вАном на 18.08.2020 г., т. в августе 2020 — 13 дней, сентябрь, октябрь, ноябрь — полные месте, в декабре 2020 на момент вынесения решения — 4 дня. Всего в пользу истца за время задержки расчета при увольнении подлежит взысканию 714, 29 грн х 108 дней = 77 143, 32 грн.
Суд, решая сумму, которую следует взыскать в пользу истца особа_2 учитывает, что на 19.08.2020 г.. Задолженность общества перед особа_2 составляет 5 900, 65 грн, указанные средства не выплачены ей по вине работодателя, а потому, к ответчику должно применяться ответственность, предусмотренная статьей 117 КЗоТ Украины в виде взыскания среднего заработка за все время задержки расчета. Согласно предоставленной суду справки № 61 от 19.08.2020 г.. Должностной оклад истца составляет 9 000, 00 грн, в феврале 2020 20 рабочих дней в марте 2020 — 22, поэтому среднедневная заработная плата истца составляет 9 000, 00 +9 000, 00 / 20 + 22 = 428, 57 грн. Задолженность существует состоянию на 19.08.2020 г., т. В августе 2020 — 12 дней, верескень, октябрь, ноябрь — полные месте, в декабре 2020 на момент вынесения решения — 4 дня. Всего в пользу истца за время задержки расчета при увольнении подлежит взысканию 428, 57 грн х 107 дней = 45 856, 99 грн.
В связи с удовлетворением иска, судебные расходы в виде государственной пошлины в размере 1 681, 60 грн согласно статье 141 ГПК Украины возлагаются на ответчика.
На основании изложенного, руководствуясь статьями 47, 83, 116, 117 КЗоТ Украины, статьями 1−23, 76−81, 95, 131, 141, 258−259, 263−265, 352, 254, 355 ГПК Украины, суд
решил:
Иск особа_1 — удовлетворить частично.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «кологинг» в пользу особа_1 23 025, 75 грн, невыплаченных при увольнении, 77 143, 32 грн среднего заработка за время задержки расчета с 18.08.2020 г.. По 04.12.2020 г..
В удовлетворении других требований иска особа_1 — отказать.
Иск особа_2 — удовлетворить частично.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «кологинг» в пользу особа_2 5 900, 65 грн, невыплаченных пры увольнении, 45 856, 99 грн среднего заработка за время задержки расчета с 19.08.2020 г.. по 04.12.2020 г..
В удовлетворении других требований иска особа_2 — отказать.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «кологинг» в пользу государства судебный сбор в размере 1 681, 60 грн.
Решение суда может быть обжаловано в апелляционном порядке в Киевский апелляционный суд путем подачи апелляционной жалобы через Печерский районный суд. Киева в течение тридцати дней со дня составления этого решения.
Ришения суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда.
Истец: особа_1 (адреса_1 рнокпп: номер_1).
Истец особа_2 (адрес_2, рнокпп: номер_2).
Ответчик: Общество с ограниченной соответРеалии «кологинг» (03150, г.. Киев, ул. Деловая, 5-Б, офис 307, ОКПО: 39649809).
Судья [В.] С.Я.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23126/20-ц

рішення
іменем україни
04 грудня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого — судді Волкової С.Я. при секретарі [Т.] А.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом особа_1, особа_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «кологинг» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, та середнього заробітку за час затримки розрахунку,
установив:

У червні 2020 р. особа_1, особа_3 звернулися до суду із вимогами до відповідача, просять стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «кологинг»: на користь особа_1 179 086, 80 грн заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористані дні відпустки, середній заробіток за весь період затримки розрахунку, на користь особа_3 32 005, 00 грн заборгованості по заробітній платі, приблизно 4 200, 00 грн компенсації за невикористані дні відпустки, середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що особа_1 з 04.12.2018 р. працював у відповідача, 23.04.2020 р. звільнився за угодою сторін згідно пункту 1 статті 36 КЗпП України, при цьому розрахунок при звільненні не здійснений; особа_3 з 18.02.2019 р. працювала у відповідача, 27.04.2020 р. звільнилася за угодою сторін згідно пункту 1 статті 36 КЗпП України, при цьому розрахунок при звільненні не здійснений.
Ухвалою суду від 10.06.2020 р. відкрито провадження у справі.
Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «кологинг» подано відзив на позовну заяву.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно норм статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Основні засади судочинства, установлені частиною другою статті 129 Конституції України, доповнюють основоположний принцип верховенства права, який визнається і діє в Україні відповідно до статті 8 Основного Закону, і означена норма є визначальною у системі державної політики щодо захисту прав та свобод людини і громадянина. Такі конституційні положення кореспондуються із положеннями статтей 2, 4 ЦПК України, статті 5−1 КЗпП України, статті 15 ЦК України.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею першою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», передбачено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції закріплено такі елементи права на судовий захист, як право на розгляд справи; справедливість судового розгляду; публічність розгляду справи та проголошення рішення; розумний строк розгляду справи; розгляд справи судом, встановленим законом; незалежність і безсторонність суду. Справедливий розгляд справи включає в себе такі аспекти належного відправлення правосуддя, як право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права.
Згідно частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 116, частини першої статті 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строку, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Надані суду документи свідчать про те, що особа_1 з 04.12.2018 р. працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «кологинг» послідовно на посадах: начальника відділу продажів, керівника комерційного департаменту, директора виконавчого; наказом № 31-К від 23.04.2020 р. звільнений 23.04.2020 р. за угодою сторін згідно пункту 1 статті 36 КЗпП України.
Надані суду документи свідчать про те, що особа_2 з 18.02.2019 р. працювала у Товаристві з обмеженою відповідальністю «кологинг» на посаді аналітика консолідованої інформації; наказом № 32-К від 24.04.2020 р. звільнена 27.04.2020 р. за угодою сторін згідно пункту 1 статті 36 КЗпП України.
Надані Товариством з обмеженою відповідальністю «кологинг» документи, пояснення, які позивачами у встановленому законом порядку не спростовані, свідчать про те, що станом на 18.08.2020 р. заборгованість товариства перед особа_1 складає 23 025, 75 грн; станом на 19.08.2020 р. заборгованість товариства перед особа_3 складає 5 040, 75 грн, означені кошти підлягають стягненню на користь кожного з позивачів.
Установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівнику не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а у разі непроведення його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. У разі непроведення розрахунку у зв`язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. У разі часткового задоволення позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила в заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2019 р. у справі № 592/11217/16-ц).
Аналіз статтей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 р. у справі № 372/2644/15-ц).
Суд, вирішуючи суму, яку слід стягнути на користь позивача особа_1, враховує, що станом на 18.08.2020 р. заборгованість товариства перед особа_1 складає 23 025, 75 грн, означені кошти не виплачені йому з вини роботодавця, а тому, до відповідача має застосовуватися відповідальність, передбачена статтею 117 КЗпП України у виді стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку. Згідно наданої суду довідки № 60 від 19.08.2020 р. посадовий оклад позивача складає 15 000, 00 грн, у лютому 2020 р. 20 робочих днів, у березні 2020 р. — 22, тому середньоденна заробітна плата позивача складає: 15 000, 00+15 000, 00/20+22=714, 29 грн. Заборгованість існує станом на 18.08.2020 р., тобто у серпні 2020 р. — 13 днів, вересень, жовтень, листопад — повні місці, у грудні 2020 р. на момент винесення рішення — 4 дні. Всього на користь позивача за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню 714, 29 грн х 108 днів = 77 143, 32 грн.
Суд, вирішуючи суму, яку слід стягнути на користь позивача особа_2, враховує, що станом на 19.08.2020 р. заборгованість товариства перед особа_2 складає 5 900, 65 грн, означені кошти не виплачені їй з вини роботодавця, а тому, до відповідача має застосовуватися відповідальність, передбачена статтею 117 КЗпП України у виді стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку. Згідно наданої суду довідки № 61 від 19.08.2020 р. посадовий оклад позивача складає 9 000, 00 грн, у лютому 2020 р. 20 робочих днів, у березні 2020 р. — 22, тому середньоденна заробітна плата позивача складає: 9 000, 00+9 000, 00/20+22=428, 57 грн. Заборгованість існує станом на 19.08.2020 р., тобто у серпні 2020 р. — 12 днів, вересень, жовтень, листопад — повні місці, у грудні 2020 р. на момент винесення рішення — 4 дні. Всього на користь позивача за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню 428, 57 грн х 107 днів = 45 856, 99 грн.
У зв`язку із задоволенням позову, судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 681, 60 грн відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 47, 83, 116, 117 КЗпП України, статтями 1−23, 76−81, 95, 131, 141, 258−259, 263−265, 352, 254, 355 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов особа_1 — задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «кологинг» на користь особа_1 23 025, 75 грн, невиплачених при звільненні, 77 143, 32 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку з 18.08.2020 р. по 04.12.2020 р.
У задоволенні інших вимог позову особа_1 — відмовити.
Позов особа_2 — задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «кологинг» на користь особа_2 5 900, 65 грн, невиплачених при звільненні, 45 856, 99 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку з 19.08.2020 р. по 04.12.2020 р.
У задоволенні інших вимог позову особа_2 — відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «кологинг» на користь держави судовий збір в розмірі 1 681, 60 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.
Позивач: особа_1 (адреса_1, рнокпп: номер_1).
Позивач: особа_2 (адреса_2, рнокпп: номер_2).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «кологинг» (03150, м. Київ, вул. [Д.] 5-Б, офіс 307, єдрпоу: 39649809).
Суддя [В.] С.Я.