ТОВ "ПРЕМІУМ ФІНАНС ГРУП": невыплата зарплаты

Производство № 2/742/883/21
Единственный уникальный № 742/1422/21

текст решения
именем украины
12 июля 2021 город Прилуки
Прилукский горрайонный суд Черниговской области в составе: председательствующего судьи [И.] а.и., секретаря судебных заседаний [Г.] н.а., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда. Прилуки гражданское дело по иску лицо_1, представитель истца особа_2 к обществу с ограниченной ОТВЕТСьнистю «Интермис юа» (общества с ограниченной ответственностью «Премиум Финанс Групп») о взыскании компенсации неиспользованного отпуска при увольнении, -

в:

Представитель истца особа_1 адвокат [З.] в. обратилась в суд с исковым заявлением к ооо «Интермис юа» (ооо «Премиум Финанс Групп») о взыскании компенсации неиспользованного отпуска при увольнении в размере 12 529, 96 грн. и расходы на адвокатские услуги в размере 2000, 00 грн.
Свои требования обосновывает тем, что особа_1 с 28.02.2019 работала в ооо «Премиум Финанс Групп» в должности повара. 30.12.2020, по предварительной договоренности с работодателем, написала два заявления: об освобождении от занимаемой должности по собственному желанию с 31.12.2020 и о принятии ее на должность повара с 01.01.2021. В тот же день, 30.12.2020 ей выплачена заработная плата на банковскую карточку за последний месяц работы - за декабрь 2020 году в размере 4588, 50 грн. 01.01.2021 работала на том же предприятии, так как согласно договоренности ее должны снова принять на туже должность с 01.01.2021, однако, проработала там всего четыре дня, после чего ее уволили окончательно. Трудовую книжку с записью об увольнении 04.01.2021 она получила только 04.03.2021, хотя обязательные взносы (ндфл, военный сбор и есв) работодатель в январе 2021 за нее не платил, что следует из справки ок-5.
Расчет за четыре дня работы в январе 2021 она получила наличными 09.03.2021. Сумму компенсации неиспользованного отпуска в размере 12 529, 96 грн. ей так до сих пор не выплачены, пры том, что за весь период работы на указанном предприятии с 28.02.2019 по 04.01.2021 она ни дня не была в отпуске и не получала компенсации за неиспользованный отпуск, в связи с чем и обратилась в суд.
08.07.2021 в суд поступило заявление от представителя истца особа_2 о замене наименования ответчика с ооо «Премиум Финанс Групп» на ооо «Интермис юа», а также изменился адрес местонахождения ответчика с 04073, г.Киев, ул.Куреневская, д.2-Б на 87515, Донецкая обл., м.Мариуполь, ул.Николаевская, 7/17.
В судебном заседании истец и его представитель не явились, однако, подали заявление о рассмотрении дела в их отсутствие, исковые требования поддержали в полном объеме.
Ответчик в судебное заседание не явился, отзыва не представил, о времени и месте рассмотрения дела извещен в установленном гпк Украины порядке.
Суд в соответствии со ст. 280 гпк Украины постановил провести заочное рассмотрение дела.
Согласно ч. 2 ст. 247 гпк Украины, в случае неявки в судебное заседание всех участниковв дела фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Исследовав материалы дела, полно выяснив все фактические обстоятельства, на которых основываются заявленные требования в их совокупности и взаимосвязи, объективно оценив все имеющиеся доказательства, имеющие юридическое значение для рассмотрения дела и решения иска по существу, суд приходит к выводу об удовлетворении иска в полном объеме по следующим основаниям.
Как следует из содержания искового заявления и копии трушего книги номер_1 выданной на имя особа_1, она работала в должности кухаряз 28.02.2019 и освобождена - 04.01.2021, трудовую книжку она получила 04.03.2021, хотя обязательные взносы (ндфл, военный сбор и есв) работодатель в январе 2021 года за нее не платил, что следует из справки ок-5.
Расчет за четыре дня работы в январе 2021 она получила наличными 09.03.2021. Вместе с тем, сумму компенсации неиспользованного отпуска в размере 12 529, 96 грн. ей так до сих пор не выплачены, при том, чтоза весь период работы на указанном предприятии с 28.02.2019 по 04.01.2021 особа_1 ни дня не была в отпуске и не получала компенсации за неиспользованный отпуск.
Так, согласно ч. 3 ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной законом.
Согласно ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора. Размер по работамной платы может быть ниже установленного трудовым договором и минимальный размер заработной платы в случае невыполнения норм выработки, изготовление продукции, оказавшейся браком, и по другим, предусмотренных действующим законодательством причин, которые имели место по вине работника.
Согласно ч. 1 ст. 95 КЗоТ Украины минимальная заработная плата - это законодательно установленный размер заработной платы за простой, неквалифицированный труд, ниже которого не может производиться оплата за выполненную работником месячную, а икож почасовую норму труда.
Минимальная заработная плата является государственной социальной гарантией, обязательной на всей территории Украины для предприятий, учреждений, организаций всех форм собственности и хозяйствования и физических лиц (ч. 4 ст. 95 КЗоТ Украины).
Согласно ст. 110 КЗоТ Украины при каждой выплате заработной платы работодатель должен сообщить работнику о таких данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: а) общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; б)размеры и основания отчислений из заработной платы; в) сумма заработной платы, причитающейся к выплате.
Статья 30 Закона Украины «Об оплате труда» содержит аналогичную норму, а также устанавливает, что работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договоромили нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышает шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч.1 ст. 6 Закона Украины «о отпустки »ежегодный основной отпуск предоставляется работникам продолжительностью не менее 24 календарных дней за отработанный рабочий год, который отсчитывается со дня заключения Трудового договора.
В случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка - лицо с инвалидностью с детства подгруппы А I группы (ч.1 ст. 24 Закона).
Согласно разъяснений, изложенных в пункте 23 постанови Пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24 декабря 1999 года «о практике применения судами законодательства об оплате труда», рассматривая споры о выплате денежной компенсации за неиспользованный отпуск, необходимо исходить из того, что согласно статье 83 КЗоТ Украины она может быть взыскана в требование работника за все дни неиспользованного им основного и дополнительного ежегодного отпуска, только в случае увольнения его с работы. Размер денежной компенсации за неиспользованный отпуск за предЭдне года определяется исходя из среднего заработка, который работник на время ее проведения.
Итак, предпосылкой выплаты компенсации за неиспользованные отпуска является установление факта не пребывание лица в ежегодных отпусках и не получение соответствующих компенсаций.
Часть третья статьи 129 Конституции Украины определяет основные принципы судопроизводства, одной из которых, согласно пункту 3 указанной статьи, является состязательность сторон и свобода в предоставлении ими суду своих доказательств и в доказывании перед судом их переконливости.
Нормами процессуального закона также предусмотрено, что каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных гпк Украины.
Постановлением Прилуцкого горрайонного суда Черниговской области от 20.04.2021 открыто производство по данному делу и в соответствии со ст.84 гпк Украины истребовано от Общества с ограниченной ответственностью «Премиум Финанс Групп», справку о периоде работыОСОБА_1 на предприятии, количество дней неиспользованного отпуска и начисленную сумму компенсации неиспользованного отпуска при увольнении.
Однако, несмотря на получение копии постановления суда предоставить затребованные документы, ответчик в нарушение ч.ч.6-7 ст. 84 гпк Украины не выполнил решение суда, а также не сообщил суду о невозможности представить затребованные судом доказательства.
Так, согласно ч.10 ст.84 гпк Украины в случае непредставления участником дела по неуважительным причинам или без объяснения причин доказательств, витребуваних судом, суд в зависимости от того, какое лицо уклоняется от их представления, а также какое значение имеют эти доказательства, может признать обстоятельство, для выяснения которой витребовувався доказательство, или отказать в его признании, или может осуществить рассмотрение дела по имеющимся в ней доказательствами, или, в случае непредставления таких доказательств истцом, - также оставить исковое заявление без рассмотрения.
Итак, поскольку представителем истца особа_2 осуществлен расчет суммы компенсации неиспользованного отпуска и проводился таким соответственно дв п.7 раздела iv Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением кму от 08.02.1995 N 100, суд принимает такой расчет как соответствующий доказательства по делу.
Исчисление средней заработной платы для оплаты компенсации за неиспользованные дни отпуска производится путем деления суммарного заработка за последние перед предоставлением отпуска 12 месяцев или за фактически отработанный период
(Расчетный период) на соответствующее количество календарных дней
расчетного периода. с расдыха исключаются праздничные и нерабочие дни, установленные законодательством. Полученный результат умножается на число календарных дней отпуска.
Поскольку ооо «Премиум Финанс Групп», которое в последующем было изменено на ооо «Интермис юа» не выполнило обязанность подать истребованы судом доказательства без указания никаких причин, имеющиеся процессуальные основания признать установленными обстоятельства по имеющейся задолженности по компенсации за неиспользованные дни отпуска в соответствии с расчета предоставленного истцом.
Итак, Сумарный заработок за последние 12 месяцев (с 01.01.2020 по 31.12.2020) - 68 370 грн. Количество календарных дней расчетного периода с 01.01.2020 по 31.12.2020 (без учета праздничных и нерабочих дней) - 251 дней. Число календарных дней отпуска за весь период работы = 22 дня за 2019 + 24 дня 2020 года, всего 46 дней. Расчет: 68370/251 х 46 = 12 529, 96 грн. Таким образом, сумма компенсации неиспользованного отпуска составляет 12 529, 96 грн.
Из справки ок-5 Пенсионного фонда Украины Реестр застрахованныханих лицах Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования следует, что сумма компенсации неиспользованного отпуска является не начисленной и не выплаченной (а.с.7).
Согласно ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работникомтребования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжкув и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса (ч.1 ст. 47 КЗоТ Украины).
С учетом изложенного следует удовлетворить требование о взыскании денежной компенсации за неиспользованные дни ежегодного отпуска в сумме 12 529, 96 грн.
Решая вопрос о распределении расходов, суд учитывает, что согласно ст.59 Конституции Украины, каждый имеет право на профессиональную юридическую помощь. Каждый свободен в выборе защитника своих прав.
Согласно ч.1, 2 ст.15 гпк Украины, участники дела имеют право користуватися права помощью. Представительство в суде как вид юридической помощи осуществляется адвокатом (профессиональная юридическая помощь), кроме случаев, установленных законом.
Судебные расходы состоят из государственной пошлины и издержек, связанных с рассмотрением дела. К расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся в том числе расходы на профессиональную юридическую помощь (ч.1, 3 ст.133 гпк Украины).
Согласно ч.6 ст.141 гпк Украины, если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплатысудебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Если обе стороны освобождены от оплаты судебных расходов, они компенсируются за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Учитывая, что исковые требования обоснованы и подлежат удовлетворению, а истец освобожден от уплатысудебного сбора на основании п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «о судебном сборе», судебный сбор в размере 908, 00 грн. подлежит взысканию с ответчика в пользу государства.
В соответствии с ч.1, 2, 3, 4 ст.137 гпк Украины, расходы, связанные с правовым помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства. По результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками.
Для целей распределениев судебных расходов: 1) размер расходов на юридическую помощь адвоката, в том числе гонорара адвоката за представительство в суде и другую юридическую помощь, связанную с делом, включая подготовку к его рассмотрению, сбор доказательств и т.д., а также стоимость услуг помощника адвоката определяются согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи и на основании соответствующих доказательств объема оказанных услуг и выполненных работ и их стоимости, уплаченной или подлежащей уплате соответствующей стороной или третьимлицом; 2) размер суммы, подлежащей уплате в порядке компенсации расходов адвоката, необходимых для предоставления правовой помощи, устанавливается в соответствии с условиями договора о предоставлении правовой помощи на основании соответствующих доказательств, подтверждающих осуществление соответствующих расходов.
Размер расходов на оплату услуг адвоката должно быть соразмерным с: 1) сложностью дела и выполненных адвокатом работ (оказанных услуг); 2) временем, затраченным адвокатом на выполнение соответствующих работ (оказание послег) 3) объемом предоставленных адвокатом услуг и выполненных работ; 4) ценой иска и (или) значением дела для стороны, в том числе влиянием решения дела на репутацию стороны или публичным интересом к делу (ч.1, 2, 3, 4 ст.137 гпк Украины).
При таких обстоятельствах, поскольку согласно предоставленного истцом договора №13 / 2021 о предоставлении правовой помощи от 22.03.2021 и акта выполненных работ от 24.03.2021 в которых указано гонорар, составляет 2000, 00 грн и описание работ (оказанных услуг) выполненных адвокатом, судом установлено, что данные расходы являются сопоставимыми со сложностью дела и выполненных адвокатом работ, то есть должны компенсироваться в силу ст.137 гпк Украины, поэтому исковые требования о взыскании с ответчика расходов на юридическую помощь в размере 2000 грн подлежат удовлетворению в полном объеме.
На основании изложенного, руководствуясь ст.ст.259, 263-265, 273, 354 гпк Украины, -

В Е л:

Исковые требования особа_1 (адреса_1 инн номер_2), представитель истца особа_2, к обществу с ограниченной ответственностью «Интермис юа» (Донецкая обл., Мариуполь, ул.Николаевская, 7/17, код егрпоу 37371973) (ооо «Премиум Финанс Групп» 04073, г.Киев, ул.Куреневская, буд.2Б, код егрпоу 37371973 ) о взыскании компенсации неиспользованного отпуска при увольнении - удовлетворить.
Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «Интермис юа» (Донецкая обл., Мариуполь, ул.Николаевская, 7/17, код егрпоу 37371973) в пользу особа_1, информация_1, рнокпп: номер_2, суммы компенсации неиспользованного отпуска пры увольнении в размере 12 529, 96 грн. (Двенадцать тысяч пятьсот двадцать девять гривен 96 копеек).
Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «Интермис юа» (Донецкая обл., Мариуполь, ул.Николаевская, 7/17, код егрпоу 37371973), в пользу особа_1, информация_1, рнокпп: номер_2, сумму расходов, понесенных на адвокатские услуги в размере 2 000, 00 грн (две тысячи гривен).
Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «Интермис юа» (Донецкая обл., Мариуполь, ул.Николаевская, 7/17, код егрпоу 37371973), в пользу государства 908, 00 грн (девятьсот восемь гривен) судебного сбора.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного экония суда.

Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения Черниговского апелляционного суда через Прилукский горрайонный суд.



Судья: а. [И.]

ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:

Провадження № 2/742/883/21
Єдиний унікальний № 742/1422/21

заочне рішення
іменем україни
12 липня 2021 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка о.і., секретаря судових засідань [Г.] н.а., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки цивільну справу за позовом особа_1 , представник позивача особа_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерміс Юа» (товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Фінанс Груп») про стягнення компенсації невикористаної відпустки при звільненні, -

встановив:

Представник позивача особа_1 адвокат Зибінська г.в. звернулася до суду з позовною заявою до тов «Інтерміс Юа» (ТОВ«Преміум Фінанс Груп») про стягнення компенсації невикористаної відпустки при звільненні в розмірі 12 529, 96 грн. та витрати на адвокатські послуги в розмірі 2000, 00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що особа_1 з 28.02.2019 працювала в тов «Преміум Фінанс Груп» на посаді кухаря. 30.12.2020, за попередньою домовленістю з роботодавцем, написала дві заяви: про звільнення з займаної посади за власним бажанням з 31.12.2020 та про прийняття її на посаду кухаря з 01.01.2021. Того ж дня, 30.12.2020 їй виплачено заробітну плату на банківську картку за останній місяць роботи – за грудень 2020 року в розмірі 4588, 50 грн. 01.01.2021 працювала на тому ж підприємстві, так як згідно домовленості її мали знову прийняти на ту ж посаду з 01.01.2021, однак, пропрацювала там лише чотири дні, після чого її звільнили остаточно. Трудову книжку з записом про звільнення 04.01.2021 вона отримала тільки 04.03.2021, хоча обов`язкові внески (пдфо, військовий збір та єсв) роботодавець в січні 2021 року за неї не сплачував, що вбачається з довідки ок-5.
Розрахунок за чотири дні роботи в січні 2021 року вона отримала готівкою 09.03.2021. Суму компенсації невикористаної відпустки в розмірі 12 529, 96 грн. їй так досі не виплачено, при тому, що за весь період роботи на вказаному підприємстві з 28.02.2019 по 04.01.2021 вона жодного дня не була у відпустці та не отримувала компенсації за невикористану відпустку, в зв`язку з чим і звернулася до суду.
08.07.2021 до суду надійшла заява від представника позивача особа_2 про заміну найменування відповідача з тов «Преміум Фінанс Груп» на тов «Інтерміс юа», атакож змінилась адреса місцезнаходження відповідача з 04073, м.Київ, вул.Куренівська, буд.2-Б на 87515, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Миколаївська, 7/17.
У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, проте, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому цпк України порядку.
Суд відповідно до ст. 280 цпк України ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 цпк України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх [censored] та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення позову по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав.
Як вбачається із змісту позовної заяви та копії трудової книжки номер_1 виданої на ім`я особа_1 , вона працювала на посаді кухаряз 28.02.2019 та звільнена - 04.01.2021, трудову книжку вона отримала 04.03.2021, хоча обов`язкові внески (пдфо, військовий збір та єсв) роботодавець в січні 2021 року за неї не сплачував, що вбачається з довідки ок-5.
Розрахунок за чотири дні роботи в січні 2021 року вона отримала готівкою 09.03.2021. Разом з тим, суму компенсації невикористаної відпустки в розмірі 12 529, 96 грн. їй так досі не виплачено, при тому, що за весь період роботи на вказаному підприємстві з 28.02.2019 по 04.01.2021 особа_1 жодного дня не була у відпустці та не отримувала компенсації за невикористану відпустку.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно із ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб (ч. 4 ст. 95 КЗпП України).
Згідно із ст. 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
Стаття 30 Закону України «Про оплату праці» містить аналогічну норму, а також встановлює, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення Трудового договору.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч.1 ст. 24 Закону).
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі статтею 83 КЗпП України вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки, тільки в разі звільнення його з роботи. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.
Отже, передумовою виплати компенсації за невикористані відпустки є встановлення факту не перебування особи у щорічних відпустках та не отримання відповідних компенсацій.
Частина третя статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Нормами процесуального закону також передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цпк України.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.04.2021 відкрито провадження у даній справі та у відповідності до ст.84 цпк України витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Фінанс Груп», довідку про період роботи особа_1 на підприємстві, кількість днів невикористаної відпустки та нараховану суму компенсації невикористаної відпустки при звільненні.
Проте, попри отримання копії ухвали суду надати витребувані документи, відповідач в порушення ч.ч.6-7 ст. 84 цпк України не виконав ухвалу суду, а також не повідомив суд про неможливість подати витребувані судом докази.
Так, відповідно до ч.10 ст.84 цпк України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Отже, оскільки представником позивача особа_2 здійснено розрахунок суми компенсації невикористаної відпустки та проводився такий відповідно до п.7 розділу iv Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою кму від 08.02.1995 N 100, суд приймає такий розрахунок як відповідний доказ по справі.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані дні відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період
(розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів
розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.
Оскільки, тов «Преміум Фінанс Груп», яке вподальшому було змінено на тов «Інтерміс юа» не виконало обов`язок подати витребувані судом докази без наведення жодних причин, наявні процесуальні підстави визнати встановленими обставини щодо наявної заборгованості по компенсації за невикористані дні відпустки відповідно до розрахунку наданого позивачем.
Отже, сумарний заробіток за останні 12 місяців (з 01.01.2020 по 31.12.2020) – 68 370 грн. Кількість календарних днів розрахункового періоду з 01.01.2020 по 31.12.2020 (без врахування святкових і неробочих днів) – 251 днів. Число календарних днів відпустки за весь період роботи = 22 дні за 2019 рік + 24 дні за 2020 рік, всього 46 днів. Розрахунок: 68 370 / 251 х 46 = 12 529, 96 грн. Отже, сума компенсації невикористаної відпустки складає 12 529, 96 грн.
З довідки ок-5 Пенсійного фонду України Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачається, що сума компенсації невикористаної відпустки є не нарахованою і не виплаченою (а.с.7).
Згідно з ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу (ч.1 ст. 47 КЗпП України).
З врахуванням наведеного слід задовольнити вимогу про стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 12 529, 96 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, суд враховує, що згідно ст.59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно ч.1, 2 ст.15 цпк України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу (ч.1, 3 ст.133 цпк України).
Згідно ч.6 ст.141 цпк України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 908, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
У відповідності до ч.1, 2, 3, 4 ст.137 цпк України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.1, 2, 3, 4 ст.137 цпк України).
За таких обставин, оскільки згідно наданого позивачем договору №13/2021 про надання правової допомоги від 22.03.2021 та акту виконаних робіт від 24.03.2021 в яких зазначено гонорар, що складає 2000, 00 грн та опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, судом встановлено, що дані витрати є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, тобто мають компенсуватися в силу ст.137 цпк України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.259, 263-265, 273, 354 цпк України, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги особа_1 ( адреса_1 , іпн номер_2 ), представник позивача особа_2 , до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерміс Юа» (Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Миколаївська, 7/17, код єдрпоу 37371973) (тов «Преміум Фінанс Груп» 04073, м.Київ, вул.Куренівська, буд.2Б, код єдрпоу 37371973) про стягнення компенсації невикористаної відпустки при звільненні – задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерміс Юа» (Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Миколаївська, 7/17, код єдрпоу 37371973) на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп: номер_2 , суми компенсації невикористаної відпустки при звільненні в розмірі 12 529, 96 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять гривень 96 копійок).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерміс Юа» (Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Миколаївська, 7/17, код єдрпоу 37371973), на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп: номер_2 , суму витрат, понесених на адвокатські послуги в розмірі 2 000, 00 грн (дві тисячі гривень).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерміс Юа» (Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Миколаївська, 7/17, код єдрпоу 37371973), на користь держави 908, 00 грн (дев`ятсот вісім гривень) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд.



Суддя: [О.]