ІНСТИТУТ "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ": невыплата зарплаты

Справа № 646/3335/20
№ провадження 2/646/1589/2020
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.11.20 року м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Теслікової І.І.,
за участю секретаря судового засідання – Бєлівцової О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, -
встановив:
особа_1 звернулась до суду з позовом до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект», в якому, з урахуванням клопотання від 15.06.2020 року, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 53551, 56 грн. та середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку у розмірі 87022, 08 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначено, що вона 01 червня 2011 року була прийнята у штат Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укреенергомережпроект». Починаючи з 01 жовтня 2017 року керівництвом інституту не було забезпечено виплату заробітної плати, тому станом на теперішній час за відповідачем існує заборгованість по заробітній платі за період з 01.09.2018 року по 30.04.2020 року у розмірі 53551, 56 грн. Більше того, у зв`язку з прострочкою виплати заробітної плати, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку у розмірі 87022, 08 грн.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.06.2020 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження у справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. 09.06.2020 року до суду надійшов відзив на позову заяву, у якому т.в.о директора Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» Іванов О.С. не заперечує проти задоволення позову. В той же час, вказаний відзив було надано суду до відкриття провадження у справі. Більше того, 23.11.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву якому т.в.о директора Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» Лазутіна Г.І., який ухвалою суду від 27.11.2020 року було повернуто у зв`язку із порушенням порядку та строку подання відзиву.
У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення при заочному розгляді справи.
Дослідивши надані докази у [censored] суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач перебуває у трудових правовідносинах з відповідачем.
Довідками Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» № 36 від 30.04.2020 року та № 23/19 від 30.04.2020 року підтверджується те, що особа_1 працює в ДПВ НДІ «укренергомережпроект».
З наданих вище довідок вбачається, що розмір заборгованості підприємства перед особа_1 за період з вересня 2017 року по квітень 2020 року складає 53551, 56 грн. (38635, 17 грн. + 14916, 39 грн.).
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону - суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, частини другої статті 21 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
За таких обставинах, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з виплати заробітної плати за період з вересня 2017 року по квітень 2020 року у розмірі 53551, 56 грн.
Стосовно заявлених позовних вимог щодо стягнення із відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку суд зазначає наступне.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4- рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП Україниу взаємозв`язку з положеннями статей117, 237цьогоКодексуроз`яснив, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов`язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
В той же час, суду не надано докази звільнення позивача з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект», таким чином підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку відсутні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840, 80 грн. у зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору за вимоги про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати.
Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 840, 80 грн. за вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, з відповідача на користь позивача стягненню не підлягає у зв`язку з відмовою у задоволенні позову і цій частині.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги особа_1 – задовольнити частково.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект», код єдрпоу 00114092, м.Харків, наб.Гімназійна, 2, на користь особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , адреса_1 , заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2017 року по квітень 2020 року в сумі 53551 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят одна) гривня 56 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект», єдрпоу 00114092, м.Харків, наб.Гімназійна, 2, на користь держави в особі Державної судової адміністрації судовий збір в сумі 840, 80 грн.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.І. [Т.]