ІНСТИТУТ "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ": невыплата зарплаты

Дело № 646/2247/20
№ производства 2/646/1385/2020
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
29.09.2020 г.Харьков

Червонозаводский районный суд. Харькова в составе
председательствующего судьи [Я.] Т.М.,
при секретаре [Н.] А.А.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в помещении Червонозаводского районного суда г.. Харькова гражданское дело № 646/2247/20 по иску особа_1 в Государственный проектно-выискивалиного и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» о взыскании заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета, морального вреда, -

в с т а н о в и л:

Истица обратилась в суд с исковым заявлением о взыскании заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета, морального вреда. В обоснование исковых требований указывает, что приказом № 22-к от 31.01.2018 года принята на работу в Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института«Укрэнергосетьпроект» на должность сторожа с 01.02.2018 года. Приказом Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» № 165-к от 06.12.2018 года уволилась с должности сторожа по собственному желанию. Согласно приказу Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» № 28/18 от 02.07.2018 года выполняла работу без освобождения от основной работы обязанностей уборщика служебных помещений, с доплатой по совмещению в размери 70% от должностного оклада уборщика служебных помещений. За период с 02.02.2018 года по 30.04.2020 года образовалась задолженность по заработной плате в размере 54 065 грн. 22 коп., Которую истец просит взыскать в судебном порядке. Также истица просит взыскать с ответчика средний заработок за время задержки выплаты заработной платы в размере 75 439, 63 грн. В исковом заявлении указано, что в связи с невыплатой заработной платы, истица получила душевные страдания, в результате которых стало погиршення его физического и духовного состояния, в результате чего истица просит взыскать с ответчика моральный вред в размере 4723 грн. Также истица просит положить на ответчика судебные расходы.
Постановлением Червонозаводского районного суда г.. Харькова от 01.06.2020 года производство по вышеуказанной гражданскому делу открыто в порядке упрощенного искового производства без сообщению сторон.
24.06.2020 года по вх. № 16617 в адрес суда от ответчика поступил отзыв на указанный позовну заявление. В отзыве ответчик указывает, что против иска не возражает. Просит провести рассмотрение дела в порядке упрощенного производства, в принятии решения заключается на усмотрение суда.
От сторон не поступило возражение против рассмотрения дела по правилам упрощенного искового производства или ходатайство о рассмотрении дела в судебном заседании с извещением сторон.
Рассмотрение дела проведено в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон в соответствии с ч. 5 ст. 279 ГПК Украины по имеющимся в деле материалам.
Несмотря на то, что дело рассматривалось по правилам упрощенного искового производства без уведомления сторон, в соответствии с ч. 2 ст. 247 ГПК Украины фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось.
Суд, проверив материалы дела, приходит к следующему.
Установлено, что в соответствии с приказом № 22-к от 31.01.2018 года истица принята на работу в Государственный проектно-выискивалиьного и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» на должность сторожа с 01.02.2018 года /а.с.9/.
В соответствии с приказом № 165-к от 06.12.2018 года истица уволилась с должности сторожа по собственному желанию на основании ст. 38 КЗоТ Украины /а.с.10/.
Приказом Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» № 28/18 от 02.07.2018 года истица выполняла работу без освобождения от основной работы обязанностей уборщика служебных помещенийень, с доплатой по совмещению в размере 70% от должностного оклада уборщика служебных помещений /а.с.22/.
Согласно справке № 57 от 04.03.2019 года, выданной Государственным проектно-изыскательским и научно-исследовательским институтом «Укрэнергосетьпроект», за период с февраля 2018 года по декабрь 2018 включительно сумма задолженности по заработной плате перед истицей, которая работала в должности сторожа, составляет 34516 (тридцать четыре тысячи пятьсот шестнадцать) рублей. 28 коп. /а.с.11/.Согласно справке № 45/5 от 30.04.2020 года, выданной Государственным проектно-изыскательским и научно-исследовательским институтом «Укрэнергосетьпроект», за период с июля 2018 года по июнь 2019 включительно сумма задолженности по заработной плате перед истицей, которая работает в должности уборщицы служебных помещений, составляет 19548 (девятнадцать тысяч пятьсот сорок восемь) рублей. 94 коп., Количество отработанных дней - 156 /а.с.21/.
Статьей 43 Конституции Украины предусмотрено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Государство создает условия для полного осуществления гражданами права на труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и рода трудовой деятельности, реализует программы профессионально-технического обучения, подготовки и переподготовки кадров в соответствии с общественными потребностями. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом.Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии со ст. 233 КЗоТ Украины в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно ст. 94 КЗоТ Украины заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Ответадной ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарьних дней и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата. В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне.
Согласно ст. 2 Закона Украины «Об оплате труда» основная заработная плата. Это - вознаграждение за выполненную работу в соответствии с установленными нормами труда (нормы времени, выработки, обслуживания, должностные обязанности). Она устанавливается в виде тарифных ставок (окладов) и отправитних расценок для рабочих и должностных окладов для служащих. Дополнительная заработная плата. Это - вознаграждение за труд сверх установленных норм, за трудовые успехи и изобретательность и за особые условия труда. Она включает доплаты, надбавки, гарантийные и компенсационные выплаты, предусмотренные действующим законодательством; премии, связанные с выполнением производственных задач и функций. Другие поощрительные и компенсационные выплаты. К ним относятся выплаты в форме вознаграждений по итогам работы за год, премии по жаререальными системами и положениями, выплаты в рамках грантов, компенсационные и другие денежные и материальные выплаты, не предусмотренные актами действующего законодательства или осуществляемые сверх установленных указанными актами норм.
Подтверждением суммы наличии задолженности по заработной плате может быть любой надлежаще оформленный документ, указывающий на размер начисленной заработной платы и компенсации за нарушение сроков ее выплаты.
Частью 1 статьи 9 Закона Украины «О бухгалтерький учете и финансовой отчетности в Украине »предусмотрено, что основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные документы. Для контроля и упорядочения обработки данных на основании первичных документов могут составляться сводные учетные документы.
В соответствии с п. П. 2.1, 2.4 Положения о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете, утвержденного приказом Министерства финансов Украины от 24.05.1995 г.. № 88 первичные документы - это документы, созданные вписьменной или электронной форме, содержащих сведения о хозяйственных операциях, включая распоряжения и разрешения администрации (собственника) на их проведение. Первичные документы должны иметь такие обязательные реквизиты: наименование предприятия, учреждения, от имени которых составлен документ, название документа (формы), дата составления, содержание и объем хозяйственной операции, единица измерения хозяйственной операции (в натуральном и / или стоимостном выражении), должности и фамилии лиц, ответственных за осуснення хозяйственной операции и правильность ее оформления, личная подпись или другие данные, позволяющие идентифицировать лицо, принимавшее участие в осуществлении хозяйственной операции.
Приказом Госкомстата Украины от 05.12.2008 г.. № 489 утверждены и введены в действие типовые формы первичной учетной документации предприятий, учреждений, организаций:
№ П-1 «Приказ (распоряжение) о приеме на работу».
№ П-3 «Приказ (распоряжение) о предоставлении отпуска».
№ П-4 «Приказ (распоряжение) о Прекратитеения Трудового договора (контракта) ».
№ П-5 «Табель учета использования рабочего времени».
№ П-6 «Расчетно-платежная ведомость работника».
№ П-7 «Расчетно-платежная ведомость (сводная)».
В подтверждение наличия задолженности по заработной плате со стороны ответчика истицей предоставлена ​​справка № 57 от 04.03.2019 года, согласно которой задолженность Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» перед истицей, которая работала в должности сторожа, са период с февраля 2018 года по декабрь 2018 включительно составляет 34516 (тридцать четыре тысячи пятьсот шестнадцать) рублей. 28 коп .; справку № 45/5 от 30.04.2020 года, согласно которой задолженность Государственного проектно-изыскательским и научно-исследовательским института «Укрэнергосетьпроект» перед истицей, которая работает в должности уборщицы служебных помещений, за период с июля 2018 года по июнь 2019 включительно составляет 19548 (девятнадцать тысяч пятьсот сорок восемь) рублей. 94 коп. Общая суммазадолженности 54 065 (пятьдесят четыре тысячи шестьдесят пять) рублей. 22 коп.Саме определенный размер задолженности подлежит взысканию с ответчика в пользу истицы.
Вместе с тем, согласно ст. 12 ГПК Украины каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений.
Статьей 13 ГПК Украины предусмотрено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях. Сбор доказательств по гражданским делам не является обязанностью суда.
Согласно ст.76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участвующих сторон, и других обстоятельств, имеющих значение для дела.
Частями 6, 7 статьи 81 ГПК Украины установлено, что доказувки не может основываться на предположениях. Суд не может собирать доказательства, касающиеся предмета спора, по собственной инициативе, кроме истребовании доказательств судом в случае, когда он сомневается в добросовестном осуществлении участниками дела их процессуальных прав или исполнении обязанностей по доказательств, а также других случаев, предусмотренных настоящим Кодексом .
Основания для освобождения истца от доказывания, предусмотренные ст. 82 ГПК Украины, отсутствуют.
В исковом заявлении истица предоставляет расчет, по которому проситвзыскать средний заработок за время задержки выплаты заработной платы в размере 75 439, 63 грн., но указанный расчет не содержит периода, за который истец просит взыскать средний заработок за время задержки выплаты заработной платы, данные расчета не соответствуют справкам № 57 от 04.03.2019 года, № 45/5 от 30.04.2020 года.
В связи с приведенным, суд не усматривает оснований для удовлетворения требований истца о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы в размере 75 439(Семьдесят пять тысяч четыреста тридцать девять) рублей. 63 коп., Поскольку ею предоставлен расчет среднего заработка на которые он ссылался в обоснование иска.
Согласно ч. 1 ст. 23 ГК Украины лицо имеет право на возмещение морального вреда, причиненного вследствие нарушения его прав.
В соответствии со ст. 237-1 КЗоТ Украины возмещения собственником или уполномоченным органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате норманых жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни. Порядок возмещения морального вреда определяется законодательством.
Согласно постановлению Пленума Верховного суда Украины «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного вреда)» № 4 от 31.03.1995 г.. Разъяснено, что судам необходимо учитывать, что согласно ст. 237-1 КЗоТ Украины при наличии нарушения прав работника в сфере трудовых отношений (в частности, невыплаты ему денежных сумм), Которое привело к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей или требует от него дополнительных усилий для организации своей жизни, обязанность по возмещению морального (неимущественного) вреда возлагается на собственника или уполномоченный им орган независимо от формы собственности, вида деятельности или отраслевой принадлежности (п. 13).
Согласно правового заключения Верховного Суда Украины, который содержится в постановлении от 25.04.2012 г.. По делу № 6-23цс12 - защита нарушенного права в сфере трудовых едносин обеспечивается как восстановлением положения, существовавшего до нарушения этого права (например, восстановление на работе), так и механизмом компенсации морального вреда, как негативных последствий (потерь) неимущественного характера, возникших в результате душевных страданий, которые лицо понесло в связи с посягательством на ее трудовые права и интересы. Аналогичная позиция содержится в п. 5 письма Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел от 27.09.2012 г.. № 10-1389 / 0 / 4-12 "Про практике применения судами при рассмотрении дел отдельных норм Трудового права ".
Истица в исковом заявлении отмечает, что в результате неправовых действий ответчика ей причинен моральный вред, который привел к моральным страданиям, потому что истица потерял жизненные связи, вынуждена была прилагать дополнительные усилия для организации своей жизни, болела, не было средств, чтобы купить лекарства. Суд приходит к выводу о наличии законных оснований для присуждения моральной компенсации.
Определяя размер такого возления, суд учитывает вышесказанное, фактические обстоятельства дела, в том числе продолжительность нарушения прав истца, характер нарушения прав истца, объем душевных страданий, степень тяжести вынужденных изменений в жизни, осуществления дополнительных усилий для организации своей жизни, усилий, предпринятых для восстановления нарушенных прав , а также требования разумности, взвешенности и справедливости, считает необходимым взыскать с ответчика в пользу истицы моральный вред в размере одной минимальной заработной платы, то есть 4723 (четыре тысячи семьсот двадцать три) грн.
Кроме того, в соответствии с положениями ч.1 п.2ст.430 ГПК Украины, суд допускает немедленное исполнение решения в рамках выплаты истцу заработной платы за один месяц.
Частью 6 статьи 141 ГПК Украины предусмотрено, что если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другаячасть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Если обе стороны освобождены от оплаты судебных расходов, они компенсируются за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
С ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в размере 840, 80 грн., А в пользу государства с ответчика подлежит взысканию судебный сбор в размере 2102 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 94, 115, 233 КЗоТ Украины, ст. в. 12, 13, 259, 263-265 ГПК Украины, суд -

р е ш и л:

Исковые требования особа_1 в Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» о взыскании заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета, морального вреда удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» (местонахождение: г.. Харьков, ул. Набережная Гимназическая, 2, егрпоу 00114092) на користь особа_1, информация_1, (место жительства: адреса_1 рнокпп номер_1) задолженность по заработной плате в размере 54 065 (пятьдесят четыре тысячи шестьдесят пять) рублей. 22 коп., Моральный вред в размере 4723 (четыре тысячи семьсот двадцать три) грн.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» (местонахождение: г.. Харьков, ул. Набережная Гимназическая, 2, егрпоу 00114092) в пользу особа_1, информация_1, (место жительства: адреса_1, рнокпп номер_1) сбор в в размере 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» (местонахождение: г.. Харьков, ул. Набережная Гимназическая, 2, егрпоу 00114092) в пользу государства судебный сбор в размере 2102 (две тысячи сто два) грн.
В другой части исковых требований в удовлетворении отказать.
Решение о взыскании заработной платы в части выплаты за один месяц подлежит немедленному исполнению.
решение може быть обжаловано в Харьковский апелляционный суд через Червонозаводский районный суд. Харькова путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня составления полного текста судебного решения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытииили прекращении апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Полный текст решения составлен 29.09.2020 года.



Судья Т.М. [Я.]

Сведения об участниках дела:
истица - особа_1, информация_1, место жительства: адреса_1 рнокпп номер_1;
ответчик - Государственный проектно-изыскательский и научно-исследовательский институт «Укренергомережпроект », местонахождение: г.. Харьков, ул. Набережная Гимназическая, 2, егрпоу 00114092.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 646/2247/20
№ провадження 2/646/1385/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.09.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Янцовської Т.М.,
з участю секретаря Нижегородової А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Червонозаводського районного суду м. Харкова цивільну справу № 646/2247/20 за позовною заявою особа_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом № 22-к від 31.01.2018 року прийнята на роботу до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на посаду сторожа з 01.02.2018 року. Наказом Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» № 165-к від 06.12.2018 року звільнилася з посади сторожа за власним бажанням. Згідно наказу Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» № 28/18 від 02.07.2018 року виконувала роботу без звільнення від основної роботи обов`язків прибиральника службових приміщень, з доплатою за суміщенням в розмірі 70% від посадового окладу прибиральника службових приміщень. За період з 02.02.2018 року по 30.04.2020 року виникла заборгованість по заробітній платі у розмірі 54 065 грн. 22 коп., яку позивачка просить стягнути в судовому порядку. Також позивачка просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 75 439, 63 грн. В позовній заяві зазначено, що у зв`язку з невиплатою заробітної плати, позивачка зазнала душевні страждання, внаслідок яких стало погіршення його фізичного та духовного стану, внаслідок чого позивачка просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 4723 грн. Також позивачка просить покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.06.2020 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
24.06.2020 року за вх. № 16617 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на вказану позовну заяву. У відзиві відповідач вказує, що проти позову не заперечує. Просить провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження, в прийнятті рішення полягає на розсуд суду.
Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Встановлено, що відповідно до наказу № 22-к від 31.01.2018 року позивачка прийнята на роботу до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на посаду сторожа з 01.02.2018 року /а.с.9/.
Відповідно до наказу № 165-к від 06.12.2018 року позивачка звільнилася з посади сторожа за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України /а.с.10/.
Наказом Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» № 28/18 від 02.07.2018 року позивачка виконувала роботу без звільнення від основної роботи обов`язків прибиральника службових приміщень, з доплатою за суміщенням в розмірі 70% від посадового окладу прибиральника службових приміщень /а.с.22/.
Відповідно до довідки № 57 від 04.03.2019 року, виданої Державним проектно-вишукувальним та науково-дослідним інститутом «Укренергомережпроект», за період з лютого 2018 року по грудень 2018 року включно сума заборгованості по заробітній платі перед позивачкою, яка працювала на посаді сторожа, становить 34516 (тридцять чотири тисячі п`ятсот шістнадцять) грн. 28 коп. /а.с.11/.
Згідно з довідкою № 45/5 від 30.04.2020 року, виданою Державним проектно-вишукувальним та науково-дослідним інститутом «Укренергомережпроект», за період з липня 2018 року по червень 2019 року включно сума заборгованості по заробітній платі перед позивачкою, яка працює на посаді прибиральниці службових приміщень, становить 19548 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сорок вісім) грн. 94 коп., кількість відпрацьованих днів - 156 /а.с.21/.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно зі ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Підтвердженням суми наявності заборгованості по заробітній платі може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 затверджено та введено в дію типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій:
№ П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу».
№ П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки».
№ П-4 «Наказ (розпорядження) про припинення Трудового договору (контракту)».
№ П-5 «Табель обліку використання робочого часу».
№ П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника».
№ П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)».
На підтвердження наявності заборгованості по заробітній платі з боку відповідача позивачкою надано довідку № 57 від 04.03.2019 року, згідно якої заборгованість Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» перед позивачкою, яка працювала на посаді сторожа, за період з лютого 2018 року по грудень 2018 року включно становить 34516 (тридцять чотири тисячі п`ятсот шістнадцять) грн. 28 коп.; довідку № 45/5 від 30.04.2020 року, згідно якої заборгованість Державного проектно-вишукувальним та науково-дослідним інституту «Укренергомережпроект» перед позивачкою, яка працює на посаді прибиральниці службових приміщень, за період з липня 2018 року по червень 2019 року включно становить 19548 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сорок вісім) грн. 94 коп. Загальна сума заборгованості 54 065 (п`ятдесят чотири тисячі шістдесят п`ять) грн. 22 коп.Саме визначений розмір заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Разом з тим, відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.
Частинами 6, 7 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Підстави для звільнення позивача від доказування, передбачені ст. 82 ЦПК України, відсутні.
В позовній заяві позивачка надає розрахунок, за яким просить стягнути середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 75 439, 63 грн., але вказаний розрахунок не містить періоду, за який позивачка просить стягнути середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати, дані розрахунку не відповідають довідкам № 57 від 04.03.2019 року, № 45/5 від 30.04.2020 року.
В зв`язку з наведеним, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивачки про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 75 439 (сімдесят п`ять тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн. 63 коп., оскільки нею не надано розрахунок середнього заробітку на які він посилався в обґрунтування позову.
Згідно зі ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» № 4 від 31.03.1995 р. роз`яснено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (зокрема, невиплати йому грошових сум), яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності (п. 13).
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, який міститься у постанові від 25.04.2012 р. у справі № 6-23цс12 - захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Аналогічна позиція міститься у п. 5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 р. № 10-1389/0/4-12 "Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм Трудового права".
Позивачка в позовній заяві зазначає, що внаслідок неправових дій відповідача їй завдано моральну шкоду, яка призвела до моральних страждань, бо позивачка втратив життєві зв`язки, змушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя, хворіла, не було коштів, щоб купити ліки. Суд приходить до висновку про наявність законних підстав для присудження моральної компенсації.
Визначаючи розмір такого відшкодування, суд, враховує вищезазначене, фактичні обставини справи, в тому числі тривалість порушення прав позивача, характер порушення прав позивача, обсяг душевних страждань, ступінь тяжкості вимушених змін у житті, здійснення додаткових зусиль для організації власного життя, зусиль, вжитих для відновлення порушених прав, а також вимоги розумності, виваженості і справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, тобто 4723 (чотири тисячі сімсот двадцять три) грн.
Крім того, у відповідність до положень ч.1 п.2ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах виплати позивачу заробітної плати за один місяць.
Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З відповідача на користь позивачки підлягає стягнення судовий збір у розмірі 840, 80 грн., а на користь держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 115, 233 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги особа_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Набережна Гімназійна, 2, єдрпоу 00114092) на користь особа_1 , інформація_1 , (місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 54 065 (п`ятдесят чотири тисячі шістдесят п`ять) грн. 22 коп., моральну шкоду у розмірі 4723 (чотири тисячі сімсот двадцять три) грн.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Набережна Гімназійна, 2, єдрпоу 00114092) на користь особа_1 , інформація_1 , (місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_1 ) збір у в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Набережна Гімназійна, 2, єдрпоу 00114092) на користь держави судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Рішення про стягнення заробітної плати в частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 29.09.2020 року.



Суддя: Т.М. [Я.]

Відомості щодо учасників справи:
позивачка - особа_1 , інформація_1 , місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_1 ;
відповідач - Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект», місцезнаходження: м. Харків, вул. Набережна Гімназійна, 2, єдрпоу 00114092.