ІНСТИТУТ "УКРЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ": невыплата зарплаты

Дело № 646/3265/20
№ производства 2/646/1568/2020
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
29.09.2020 г.Харьков

Червонозаводский районный суд. Харькова в составе
председательствующего судьи [Я.] Т.М.,
при секретаре [Н.] А.А.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в помещении Червонозаводского районного суда г.. Харькова гражданское дело № 646/3265/20 по иску особа_1 в Государственный проектно-выискивалиного и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» о взыскании заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета, морального вреда, -

в с т а н о в и л:

Истец обратился в суд с исковым заявлением о взыскании заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета, морального вреда. В обоснование исковых требований указывает, что с 11.10.2007 года находился в трудовых отношениях с ответчиком, 01.11.2018 года уволился по соглашению сторон, начиная с 01.10.2017 ответчик не выплачивал заработную плату. За период с 01.10.2017 года по 01.11.2018 года образовалась задолженность по заработной плате в размере 50 375 грн. 88 коп., Которую истец просит взыскать в судебном порядке. Также истец просит взыскать с ответчика средний заработок за время задержки выплаты заработной платы в размере 107 707, 95 грн. В исковом заявлении указано, что в связи с невыплатой заработной платы, истец потерпел душевные страдания, в результате которых стало ухудшение егофизического и духовного состояния, вследствие чего истец просит взыскать с ответчика моральный вред в размере 84 080 грн. Также истец просит возложить на ответчика судебные расходы.
Постановлением Червонозаводского районного суда г.. Харькова от 03.06.2020 года производство по вышеуказанной гражданскому делу открыто в порядке упрощенного искового производства без сообщению сторон.
В соответствии со ст. 178 ГПК Украины ответчик своим правом подачи в суд ходатайств о рассмотрении делас извещением сторон и отзыва на исковое заявление не воспользовался.
От сторон не поступило возражение против рассмотрения дела по правилам упрощенного искового производства или ходатайство о рассмотрении дела в судебном заседании с извещением сторон.
Рассмотрение дела проведено в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон в соответствии с ч. 5 ст. 279 ГПК Украины по имеющимся в деле материалам.
Несмотря на то, что дело рассматривалось по правилам упрощенного искового производства без уведомления сторон, в соответствии с ч. 2 ст. 247 ГПК Украины фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось.
Суд, проверив материалы дела, приходит к следующему.
Установлено, что в соответствии с приказом № 146-к о приеме на работу истца 11.10.2007 года принят на работу в Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект».
В соответствии с приказом № 147-кот 08.10.2018 года о прекращении Трудового договора истца 01.11.2018 года был освобожден по соглашению сторон.
Согласно справке № 3/31 от 15.01.2019 года, выданной Государственным проектно-изыскательским и научно-исследовательским институтом «Укрэнергосетьпроект», за период с сентября 2017 по октябрь 2018року включая сумма задолженности по заработной плате перед истцом составляет 50 375, 88 грн ., количество отработанных дней - 294.
Статьей 43 Конституции Украины предусмотрено, что кожен имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Государство создает условия для полного осуществления гражданами права на труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и рода трудовой деятельности, реализует программы профессионально-технического обучения, подготовки и переподготовки кадров в соответствии с общественными потребностями. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определеной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии со ст. 233 КЗоТ Украины в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно ст. 94 КЗоТ Украины заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.В соответствии со ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцатии календарных дней и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата. В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне.
Согласно ст. 2 Закона Украины «Об оплате труда» основная заработная плата. Это - вознаграждение за выполненную работу в соответствии с установленными нормами труда (нормы времени, выработки, обслуживания, должностные обязанности). Она устанавливается в виде тарифных ставок (окладов) И сдельных расценок для рабочих и должностных окладов для служащих. Дополнительная заработная плата. Это - вознаграждение за труд сверх установленных норм, за трудовые успехи и изобретательность и за особые условия труда. Она включает доплаты, надбавки, гарантийные и компенсационные выплаты, предусмотренные действующим законодательством; премии, связанные с выполнением производственных задач и функций. Другие поощрительные и компенсационные выплаты. К ним относятся выплаты в форме вознаграждений по итогам работы за год, премийй по специальным системам и положениям, выплаты в рамках грантов, компенсационные и другие денежные и материальные выплаты, не предусмотренные актами действующего законодательства или осуществляемые сверх установленных указанными актами норм.
Подтверждением суммы наличии задолженности по заработной плате может быть любой надлежаще оформленный документ, указывающий на размер начисленной заработной платы и компенсации за нарушение сроков ее выплаты.
Частью 1 статьи 9 Закона Украины «Обухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине »предусмотрено, что основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные документы. Для контроля и упорядочения обработки данных на основании первичных документов могут составляться сводные учетные документы.
В соответствии с п. П. 2.1, 2.4 Положения о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете, утвержденного приказом Министерства финансов Украины от 24.05.1995 г.. № 88 первичные документы - это документы, созданные в письменной или электронной форме, содержащих сведения о хозяйственных операциях, включая распоряжения и разрешения администрации (собственника) на их проведение. Первичные документы должны иметь такие обязательные реквизиты: наименование предприятия, учреждения, от имени которых составлен документ, название документа (формы), дата составления, содержание и объем хозяйственной операции, единица измерения хозяйственной операции (в натуральном и / или стоимостном выражении), должности и фамилии лиц, ответственныхих за совершение хозяйственной операции и правильность ее оформления, личная подпись или другие данные, позволяющие идентифицировать лицо, принимавшее участие в осуществлении хозяйственной операции.
Приказом Госкомстата Украины от 05.12.2008 г.. № 489 утверждены и введены в действие типовые формы первичной учетной документации предприятий, учреждений, организаций:
№ П-1 «Приказ (распоряжение) о приеме на работу».
№ П-3 «Приказ (распоряжение) о предоставлении отпуска».
№ П-4 «Приказ (распоряжение)о прекращении Трудового договора (контракта) ».
№ П-5 «Табель учета использования рабочего времени».
№ П-6 «Расчетно-платежная ведомость работника».
№ П-7 «Расчетно-платежная ведомость (сводная)».
В подтверждение наличия задолженности по заработной плате со стороны ответчика истцом предоставлено справку № 3/31 от 15.01.2019 года, согласно которой задолженность Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» перед истцом за период с сентября 2017года по октябрь 2018 включительно составляет 50 375, 88 грн. Именно определенный размер задолженности подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
В исковом заявлении истец просит взыскать с ответчика средний заработок за время задержки выплаты заработной платы в размере 107 707, 95 грн.
Как разъяснено в п.20 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заротниму платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведении его к рассмотрению дела-по день вынесения решения, если работодатель не доведет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
В обоснование исковых требований в этой части истцом предоставлен расчет среднего заработка, суд соглашается с расчетом, предоставленным истцом, поскольку справки о начисленной но не выплаченной заработной плате следует, что среднедневной заработок за время задержки расчета - 165, 45 грн. Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок са время задержки выплаты заработной платы в размере 107 707 (сто семь тысяч семьсот семь) рублей. 95 коп.
Вместе с тем, согласно ст. 12 ГПК Украины каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений.
Статьей 13 ГПК Украины предусмотрено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участникамидела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях. Сбор доказательств по гражданским делам не является обязанностью суда.
Согласно ст.76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участвующих сторон, и других обстоятельств, имеющих значение для дела.
Частями 6, 7 статьи 81 ГПК Украины установлено, что доказывание не может основываться на предположениях. Суд не может собирать доказы, касающиеся предмета спора, по собственной инициативе, кроме истребовании доказательств судом в случае, когда он сомневается в добросовестном осуществлении участниками дела их процессуальных прав или исполнении обязанностей по доказательств, а также других случаев, предусмотренных настоящим Кодексом.
Основания для освобождения истца от доказывания, предусмотренные ст. 82 ГПК Украины, отсутствуют.
Согласно ч. 1 ст. 23 ГК Украины лицо имеет право на возмещение морального вреда, причиненного вследствие нарушения его пра в.
В соответствии со ст. 237-1 КЗоТ Украины возмещения собственником или уполномоченным органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни. Порядок возмещения морального вреда определяется законодательством.
Согласно постановлению Пленума Верховного суда Украины «О судебной практике по делам о возмещении морального (нетйновои вреда) »№ 4 от 31.03.1995 г.. разъяснено, что судам необходимо учитывать, что согласно ст. 237-1 КЗоТ Украины при наличии нарушения прав работника в сфере трудовых отношений (в частности, невыплаты ему денежных сумм), которое привело к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей или требует от него дополнительных усилий для организации своей жизни, обязанность по возмещению морального (неимущественного) вреда возлагается на собственника или уполномоченный им орган независимо от формы собственностиности, вида деятельности или отраслевой принадлежности (п. 13).
Согласно правового заключения Верховного Суда Украины, который содержится в постановлении от 25.04.2012 г.. По делу № 6-23цс12 - защита нарушенного права в сфере трудовых отношений обеспечивается как восстановлением положения, существовавшего до нарушения этого права (например, восстановление на работе) , так и механизмом компенсации морального вреда, как негативных последствий (потерь) неимущественного характера, возникших в результате душевных страданий, которые особа претерпела в связи с посягательством на ее трудовые права и интересы. Аналогичная позиция содержится в п. 5 письма Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел от 27.09.2012 г.. № 10-1389 / 0 / 4-12 "О практике применения судами при рассмотрении дел отдельных норм Трудового права".
Истец в исковом заявлении отмечает, что в результате неправовых действий ответчика ему причинен моральный вред, который привел к моральным страданиям, потому что истец потерял жизненные связи, вынужден был докладаты дополнительных усилий для организации своей жизни, болел, обращался к врачу, занимал деньги у друзей для того, чтобы купить лекарства. Суд приходит к выводу о наличии законных оснований для присуждения моральной компенсации.
Определяя размер такого возмещения, суд учитывает вышесказанное, фактические обстоятельства дела, в том числе продолжительность нарушения прав истца, характер нарушения прав истца, объем душевных страданий, степень тяжести вынужденных изменений в жизни, осуществления дополнительных усилийь для организации собственной жизни, усилий, предпринятых для восстановления нарушенных прав, а также требования разумности, взвешенности и справедливости, считает необходимым взыскать с ответчика в пользу истца моральный вред в размере 2000 (две тысячи) рублей.
Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию начислена, но не выплачена заработная плата в размере 50 375, 88 грн., Средний заработок за время задержки выплаты заработной платы в размере 107 707, 95 грн. и моральный вред в ропо мерам 2000 грн.
Кроме того, в соответствии с положениями ч.1 п.2ст.430 ГПК Украины, суд допускает немедленное исполнение решения в рамках выплаты истцу заработной платы за один месяц.
Частью 6 статьи 141 ГПК Украины предусмотрено, что если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государствав порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Если обе стороны освобождены от оплаты судебных расходов, они компенсируются за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
С ответчика в пользу истца подлежит взысканию судебный сбор в размере 860, 98 грн., А в пользу государства с ответчика подлежит взысканию судебный сбор в размере 2102 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 94, 115, 233 КЗоТ Украины, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ГПК Встраны, суд -

р е ш и л:

Исковые требования особа_1 в Государственный проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» о взыскании заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета, морального вреда удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» (местонахождение: г.. Харьков, ул. Набережная Гимназическая, 2, егрпоу 00114092) в пользу особа_1, информация_1, (месэто жительства: адреса_1 рнокпп номер_1) задолженность по заработной плате в размере 50 375 (пятьдесят тысяч триста семьдесят пять) рублей. 88 (восемьдесят восемь) копеек., Средний заработок за время задержки выплаты заработной платы в размере 107 707 (сто семь тысяч семьсот семь) рублей. 95 коп., Моральный вред в размере 2000 (две тысячи) рублей.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» (местонахождение: г.. Харьков, ул. Набережная Гимназическая, 2, егрпоу 00114092) в пользу особа_1, информация_1, (место жительства: адреса_1 рнокпп номер_1) судебный сбор в в размере 860 (восемьсот шестьдесят) рублей. 98 коп.
Взыскать с Государственного проектно-изыскательского и научно-исследовательского института «Укрэнергосетьпроект» (местонахождение: г.. Харьков, ул. Набережная Гимназическая, 2, егрпоу 00114092) в пользу государства судебный сбор в размере 2102 (две тысячи сто два) грн.
В другой части исковых требований в удовлетворении отказать.
Решение о взыскании заробитной платы в части выплаты за один месяц подлежит немедленному исполнению.
Решение может быть обжаловано в Харьковский апелляционный суд через Червонозаводский районный суд. Харькова путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня составления полного текста судебного решения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно неотменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Полный текст решения составлен 29.09.2020 года.



Судья Т.М. [Я.]



Сведения об участниках дела:
истец - особа_1, информация_1, (место жительства: адреса_1 рнокпп номер_1;
ответчик - Державний проектно-изыскательский и научно-исследовательский институт «Укрэнергосетьпроект», местонахождение: г.. Харьков, ул. Набережная Гимназическая, 2, егрпоу 00114092).

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 646/3265/20
№ провадження 2/646/1568/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.09.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Янцовської Т.М.,
з участю секретаря Нижегородової А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Червонозаводського районного суду м. Харкова цивільну справу № 646/3265/20 за позовною заявою особа_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 11.10.2007 року перебував в трудових відносинах з відповідачем, 01.11.2018 року звільнився за угодою сторін, починаючи з 01.10.2017 року відповідач не виплачував заробітну плату. За період з 01.10.2017 року по 01.11.2018 року виникла заборгованість по заробітній платі у розмірі 50 375 грн. 88 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Також позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 107 707, 95 грн. В позовній заяві зазначено, що у зв`язку з невиплатою заробітної плати, позивач зазнав душевні страждання, внаслідок яких стало погіршення його фізичного та духовного стану, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 84 080 грн. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.06.2020 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався.
Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Встановлено, що відповідно до наказу № 146-к про прийом на роботу позивача 11.10.2007 року прийнято на роботу до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект».
Відповідно до наказу № 147-к від 08.10.2018 року про припинення Трудового договору позивача 01.11.2018 року було звільнено за угодою сторін.
Відповідно до довідки № 3/31 від 15.01.2019 року, виданої Державним проектно-вишукувальним та науково-дослідним інститутом «Укренергомережпроект», за період з вересня 2017 року по жовтень 2018року включно сума заборгованості по заробітній платі перед позивачем становить 50 375, 88 грн., кількість відпрацьованих днів - 294.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно зі ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Підтвердженням суми наявності заборгованості по заробітній платі може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 затверджено та введено в дію типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій:
№ П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу».
№ П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки».
№ П-4 «Наказ (розпорядження) про припинення Трудового договору (контракту)».
№ П-5 «Табель обліку використання робочого часу».
№ П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника».
№ П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)».
На підтвердження наявності заборгованості по заробітній платі з боку відповідача позивачем надано довідку № 3/31 від 15.01.2019 року, згідно якої заборгованість Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» перед позивачем за період з вересня 2017 року по жовтень 2018 року включно складає 50 375, 88 грн. Саме визначений розмір заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 107707, 95 грн.
Як роз`яснено в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року за № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи-по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
На обгрунтування позовних вимог в цій частині позивачем надано розрахунок середнього заробітку, суд погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки з довідки про нараховану та не виплачену заробітну плату вбачається, що середньоденний заробіток за час затримки розрахунку - 165, 45 грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 107 707 (сто сім тисяч сімсот сім) грн. 95 коп.
Разом з тим, відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.
Частинами 6, 7 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Підстави для звільнення позивача від доказування, передбачені ст. 82 ЦПК України, відсутні.
Згідно зі ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» № 4 від 31.03.1995 р. роз`яснено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (зокрема, невиплати йому грошових сум), яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності (п. 13).
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, який міститься у постанові від 25.04.2012 р. у справі № 6-23цс12 - захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Аналогічна позиція міститься у п. 5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 р. № 10-1389/0/4-12 "Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм Трудового права".
Позивач в позовній заяві зазначає, що внаслідок неправових дій відповідача йому завдано моральну шкоду, яка призвела до моральних страждань, бо позивач втратив життєві зв`язки, змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, хворів, звертався до лікаря, займав гроші в друзів для того, щоб купити ліки. Суд приходить до висновку про наявність законних підстав для присудження моральної компенсації.
Визначаючи розмір такого відшкодування, суд, враховує вищезазначене, фактичні обставини справи, в тому числі тривалість порушення прав позивача, характер порушення прав позивача, обсяг душевних страждань, ступінь тяжкості вимушених змін у житті, здійснення додаткових зусиль для організації власного життя, зусиль, вжитих для відновлення порушених прав, а також вимоги розумності, виваженості і справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 50 375, 88 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 107 707, 95 грн. та моральна шкода у розмірі 2000 грн.
Крім того, у відповідність до положень ч.1 п.2ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах виплати позивачу заробітної плати за один місяць.
Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З відповідача на користь позивача підлягає стягнення судовий збір у розмірі 860, 98 грн., а на користь держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 115, 233 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги особа_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Набережна Гімназійна, 2, єдрпоу 00114092) на користь особа_1 , інформація_1 , (місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 50 375 (п`ятдесят тисяч триста сімдесят п`ять) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 107 707 (сто сім тисяч сімсот сім) грн. 95 коп., моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Набережна Гімназійна, 2, єдрпоу 00114092) на користь особа_1 , інформація_1 , (місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_1 ) судовий збір у в розмірі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 98 коп.
Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Набережна Гімназійна, 2, єдрпоу 00114092) на користь держави судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Рішення про стягнення заробітної плати в частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 29.09.2020 року.



Суддя: Т.М. [Я.]



Відомості щодо учасників справи:
позивач - особа_1 , інформація_1 , (місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_1 ;
відповідач - Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект», місцезнаходження: м. Харків, вул. Набережна Гімназійна, 2, єдрпоу 00114092).