АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

Производство № 2/229/435/2020
ЕУН 229/7479/19
Р Е Ш Е Н И Е
именем украины
(Заочное)
7 июля 2020 г.. Дружковка

Дружковский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи истопник А.Н.,
при секретаре судебного
заседание [В.] А.Д.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда. Дружковка гражданское дело по исковому заявлению особа_1 к акционерномуобщества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате,

В С Т А Н О В И Л:

к Дружковского городского суда Донецкой области с исковым заявлением обратилась особа_1 в АО «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате.
В обоснование исковых требований указала, что с 14.08.2012 года она работала в ГП «Донецкая железная дорога» «Ясиноватского строительно-монтажного эксплуатационного управления», которое в 2016 году было переподчинены ответчику. К 17 июля 2017 истица работала инженером Ясиноватского проектно-сметной сектора ОП «Ясиноватского строительно-монтажного эксплуатационного управления» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок регионального филиала« Донецкая железная дорога »ПАО« Украинская железная дорога ». С февраля 2016 ответчик прекратил выплачивать ей заработную плату. Однако, продолжал ее начислять. По состоянию на 31 августа 2016 размер нарахванной, но не выплаченной заработной платы за период с 1 февраля 2016 по 31 августа 2016 составляет 22452 грн. 41 коп. С учетом налогов и других обязательных платежей сумма к выплате составляет 16366 грн. 80 коп. Однако, эта справка не заверенная печатью. Получить от ответчика надлежащим образом заверенную справку о размере начисленной, но не выплаченной заработной платы за период с 1 февраля 2016 по 31 августа 2016 не имеет возможности. Первичные документы для начисления заработаеттной платы находятся в региональном филиале «Донецкая железная дорога» публичного акционерного общества «Украинская железная дорога». Также, в связи с тем, что АО «Украинская железная дорога» не осуществила погашение имеющейся задолженности по заработной плате, на размер этой задолженности необходимо начислить компенсацию за потерю части заработной платы, в связи с нарушением сроков ее выплаты. Кроме того, при нарушении сроков выплаты зарплаты работодатель обязан выплатить работнику компенсацию запотерю зарплаты в связи с инфляцией. Общая сумма компенсации за потерю части денежных доходов, в связи с нарушением сроков их выплаты составляет 8992, 88 грн. Просит взыскать с ответчика в ее пользу, задолженность по трудовому договору за период с февраля 2016 по август 2016 года в размере 22652, 41 грн .; сумму компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты за период с февраля 2016 по август 2016 на начисленную заработную плату в размири 8992, 88 грн.
Постановлением Дружковского городского суда Донецкой области от 9 декабря 2019 производство по делу было открыто и дело назначено в порядке упрощенного производства в судебное заседание с вызовом сторон; удовлетворено ходатайство истца об истребовании доказательств.
В судебном заседании истец особа_1 не явились. О времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом. Предоставила заявление о рассмотрении дела в ее отсутствие, на удовлетворении иска настаивает.

представитель ответчикав судебное заседание не явился. О времени и месте рассмотрения дела надлежащим образом, неявки суду неизвестны.
При этом, заказные отправления с копией искового заявления, приложениями к нему и судебной повесткой о явке в суд были вручены представителю ответчика, о чем свидетельствуют почтовые сообщения.
Согласно части первой статьи 131 ГПК Украины участники судебного процесса обязаны сообщать суду об изменении своего места жительства (пребывания, нахождения) или Местонахождение во время производства дела.
В случае отсутствия заявления об изменении места жительства или местонахождения судебная повестка направляется участникам дела, которые не имеют официальной электронной почты и при отсутствии возможности известить их с помощью других средств связи, обеспечивающих фиксацию сообщения или вызова, по последнему известному суду адресу и считается доставленной, даже если участник судебного процесса по этому адресу более не проживает или не находится ли.
Согласно частипервой статьи 44 ГПК Украины участники судебного процесса и их представители должны добросовестно пользоваться процессуальными правами; злоупотребление процессуальными правами не допускается.
Согласно установившейся практике ЕСПЧ, стороны в разумные интервалы времени должны принимать меры, чтобы узнать о состоянии известного им судебного производства (§ 27 решения ЕСПЧ по делу "Александр [Ш.] против Украины" от 26.04.2007 года, заявление № 8371/02).
То есть, сторона, которая задействована в ходе судебного разбирательства, Обязана с умным интервалом времени сама интересоваться производством по ее делу, добросовестно пользоваться принадлежащими ей процессуальными правами и неукоснительно выполнять процессуальные обязанности.
Таким образом, учитывая, что представитель ответчика надлежащим образом о дате, месте и времени рассмотрения дела, причина неявки его есть неуважительными, отзыв не предоставлено, в деле есть имеющиеся данные о правах и взаимоотношения сторон, суд считает возможным в соответствии со ст. 280 ГПК Украины рассмотреть дело в порядкев заочного производства в отсутствие ответчика с соблюдением требований, установленных законом, с согласия истца на рассмотрение дела в порядке заочного производства.
В связи с неявкой в ​​судебное заседание всех лиц, участвующих в деле, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического записи не производится на основании ч.2 ст.247 Гражданского процессуального кодекса Украины.

Исследовав материалы дела, объективно оценив доказательства, имеющие значение для рассмотрения дела и виришення спора по существу, установив и факты и соответствующие им правоотношения, суд приходит к следующим выводам.
Статьей 43 Конституции Украины закреплено право на труд и заработную плату, каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом.
Согласно ст. ст. 94, 97 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган должны выплачивать заработную плату за выполненную работу и не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросамоплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда, в соответствии с актами законодательства и коллективного договора, на основании заключенного Трудового договора, а согласно ст. 22 этого Закона, субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, угодами и коллективными договорами.
Частью 1 ст.44 КЗоТ Украины определено, что при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в п.1 ст.40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
Положениями ч. 1 ст. 83 КЗоТ Украины и ст.24 Закона Украины «Об отпусках», предусмотрена обязанность работодателя при увольнении работника выплатить денежную компенсацию за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска.
Статьей 116 КЗоТ Украины, предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спору о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Судом установлено и следует из материалов дела, а именно трудовой книжке БТ номер_1 № 5769316 подтверждено, что истица особа_1 работала в должности инженера производственного подразделения Ясиноватское строительно-монтажное эксплуатационное управление «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога »ПАО« Украинская железная дорога ».
17 июля 2017 была освобождена в связи с сокращением штата в соответствии с приказом № 9533 / ДН / чел от 10.07.2017 года по п.1 ст. 40 КЗоТ Украины.
Постановлением Кабинета Министров Украины от 25.06.2014 года № 200 "О создании публичного акционерного общества" Украинская железная дорога ", принятой в соответствии с Законом Украины" Об особенностях образования публичного акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования ", решено образованийити публичное акционерное общество "Украинская железная дорога» на базе Государственной администрации железнодорожного транспорта, предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, реорганизуемых путем слияния, в том числе на базе Государственного предприятия "Донецкая железная дорога".
Постановлением Кабинета Министров Украины от 02.09.2015 года № 735 утвержден Устав публичного акционерного общества "Украинская железная дорога", согласно которому общество является правопреемником всех прав и обязанностиСвязям Укрзализныци и предприятий железнодорожного транспорта.
21 октября 2015 в Едином государственном реестре проведения государственной регистрации АО "Украинская железная дорога". Государственное предприятие "Донецкая железная дорога" реорганизовано путем слияния в региональный филиал "Донецкая железная дорога" открытого акционерного общества "Украинская железная дорога" и является региональным филиалом данного общества.
Таким образом, учитывая изложенное и данные, внесенные в Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц-предпринимателейов и общественных формирований, АО «Укрзализныця» является правопреемником, в том числе и ГП «Донецкая железная дорога», что сейчас находится в состоянии прекращения. А потому, именно АО «Укрзализныця» несет обязанность по выплате задолженности по заработной плате перед работниками, возникшей в ГП «Донецкая железная дорога».

Частью 1 ст. 13 ГПК Украины предусмотрено, суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Частью 4 статьи 19 ГПК Украины предусмотрено, что упрощенное производство предназначено для рассмотрения малозначительных дел, дел, возникающих из трудовых отношений, дел незначительной сложности и других дел, для которых приоритетным является быстрое решение дела.
Из расчетов заработной платы за период с февраля 2016 по август 2016 усматривается, что начислено в феврале 2016 всего 3142, 46 грн., К выплате 1793, 44 грн., В марте2016 всего 3076, 91 грн., К выплате 2740, 34 грн., В апреле 2016 всего 3281, 50 грн. к выплате 2906, 05 грн., в мае 2016 всего 2794, 94 грн., к выплате 2511, 94 грн., в июня 2016 года всего 3187, 20 грн., к выплате 2829, 67 грн., в июле 2016 всего 4383, 73 грн., к выплате 80, 93 грн., в августе 2016 всего 2785, 67 грн., к выплате 2504, 43 грн., Указанные расчеты заработной платы соответствуют требованиям ст.110 КЗоТ Украины.
Согласно п. 14.1.180 Налогового кодекса Украины, налоговый агент по налогу на доходы физических лиц - юридическое лицо (его филиал, отделение, другое обособленное подразделение), самозанятое лицо, представительство нерезидента - юридического лица, инвестор (оператор) по соглашению о разделе продукции, которые независимо от организационно- правового статуса и способа обложения другими налогами и / или формы начисления (выплаты, предоставления) дохода (в денежной или неденежной форме) обязаны начислять, удерживать и уплачивать податик, предусмотренный разделом IV настоящего Кодекса, в бюджет от имени и за счет физического лица с доходов, выплачиваемых такому лицу, вести налоговый учет, подавать налоговую отчетность контролирующим органам и нести ответственность за нарушение его норм в порядке, предусмотренном статьей 18 и разделом IV настоящего Кодекса.
Статьей 168 Налогового кодекса Украины предусмотрен порядок начисления, удержания и уплаты (перечисления) налога в бюджет.
168.1. Налогообложение доходов, начисленных (выплаленных, предоставленных) плательщику налога налоговым агентом.
168.1.1. Налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определенную в статье 167 настоящего Кодекса.
168.1.2. Налог уплачивается (перечисляется) в бюджет при выплате налогооблагаемого дохода единым платежным документом. Банки принимают платежные документы на выплату дохода только при условии отновременно представления расчетного документа на перечисление этого налога в бюджет.
Согласно ч.5 п.6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 от 24.12.1999 года, удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателяи работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Впрочем, как следует из искового заявления, истица просила взыскать именно задолженность в размере 22652, 41 грн с удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
Таким образом, суд считает, что исковые требования подлежат удовлетворению, то есть с ответчика в пользу истицы подлежит взысканию задолженность по заработной плате за лютий-август 2016 года на размере 22652, 41 грн, а именно: (3142, 46 грн. + 3076, 91 грн. + 3281, 50 грн. +2794, 94 грн. + 3187, 20 грн. + 4383, 73 грн . + 2785, 67 грн.).
В соответствии с положениями статей 115, 116 КЗоТ Украины, отсутствие задолженности перед истцом должен доказать именно работодатель.
Ответчиком не представлено в суд доказательств в опровержение указанной справки и отсутствия задолженности перед истицей. По состоянию на момент рассмотрения дела судом задолженность истице ответчиком не выплачена.
Ответадной части 1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не пизнише следующий день после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Записями в трудовой книжке истицы подтверждается, что истица находилась в трудовых отношениях с ответчиком.
17 июля 2017 истица освобождена в связи с сокращением штата по п.1 ст. 40 КЗоТ Украины.
Согласно части 2 ст.30 Закона Украины «Об оплате труда» работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату трудав установленном порядке.
Согласно ст.8 Закона Украины от 16.07.1999 года «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» вопросы организации бухгалтерского учета на предприятии относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными документами.
Ответственность за организацию бухгалтерского учета и обеспечение фиксирования фактов осуществления всех хозяйственных операций в первичных документах, сбереження обработанных документов, регистров и отчетности в течение установленного срока, но не менее трех лет, несет собственник (собственники) или уполномоченный орган (должностное лицо), осуществляющий руководство предприятием в соответствии с законодательством и учредительными документами.
В соответствии с частями первой и седьмой статьи 9 указанного Закона, основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные документы. Для контроля и упорядочения обработки данных на основании первичных документев могут составляться сводные учетные документы.
Предприятие принимает все необходимые меры для предотвращения несанкционированного и незаметного исправления записей в первичных документах и ​​регистрах бухгалтерского учета и обеспечивает их надлежащее хранение в течение установленного срока.
Учитывая, что трудовой договор - это соглашение между работником и собственником предприятия или уполномоченным им органом, по которой владелец предприятия или уполномоченный им орган обязуется выплачивать работнику заработную плату (часть первая ст.21 КЗоТ Украины), а обязанность организовать бухгалтерский учет на предприятии возложена на собственника или уполномоченный им орган, именно ответчик должен доказать, что он выплатил истцу заработную плату.
Кроме того, согласно заключению Верховного Суда, который изложен в постановлении от 28.03.2018 года по делу №243 / 5469/17 сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией.
Закон Украины от 02.09.2014 года «О временных мерах на периодпроведения антитеррористической операции »не отменяет обязанностей работодателя, определенных ст.47, ст.116 КЗоТ Украины, и не предусматривает особенностей относительно сроков расчета при увольнении, установленных ст.116 КЗоТ Украины.
Статьей 10 Закона Украины «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» установлено, что единственным надлежащим и достаточным документом, подтверждающим наступления обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажора), имевших место на территории проведения антитеррористических операцийии, как основания для освобождения от ответственности за неисполнение (ненадлежащее исполнение) обязательств, сертификат Торгово-промышленной палаты Украины.
Однако заработная плата, согласно ст.94 КЗоТ Украины, ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» не является ответственностью за нарушение сроков выплаты заработной платы.
Согласно части первой ст.8 Конституции Украины в Украине признается и действует принцип верховенства права. Судья, осуществляя правосудие, руководствуется верховенством права (часть преждеа ст.129 Конституции Украины). Аналогичное предписание закреплен в части первой ст.10 ГПК Украины.
Согласно ст.1 Протокола №1 к Конвенции о защите прав человека и основных свобод, ратифицированной Законом Украины от 17.07.1997 «О ратификации Конвенции о защите прав человека и основных свобод 1950 года, Первого протокола и протоколов №2, 4, 7 и 11 к Конвенции », каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности. Никто не может быть лишен своего собственногоости иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (в частности, дело «Суханов и [И.] против Украины») «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере « законное ожидание »/« правомерное ожидание »(legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
В решении поделу «Кечко против Украины» от 08.11.2005 года Европейский суд по правам человека отметил, что понятие «собственности», которое содержится в первой части статьи 1 Протокола №1, имеет автономное значение, которое не ограничен собственностью на физические вещи и не зависит от формальной классификации в национальном законодательстве: некоторые другие права и интересы, например, долги, составляющие имущество, могут также рассматриваться как «имущественные права», и, таким образом, как «собственность» в целях указанного положения. Вопросы, потреет определение, заключается в том, имел в соответствии с обстоятельствами дела, взятых в целом, заявитель право на материальный интерес, защищенный статьей 1 Протокола №1 (п.22).
Согласно ст.13 Конвенции о защите прав человека и основных свобод каждый, чьи права и свободы, признанные в настоящей Конвенции, нарушены, имеет право на эффективное средство правовой защиты в государственном органе, даже если это нарушение было совершено лицами, действовавшими официальные полномочия.
Итак, поскольку соотвидач не опроверг предоставленные истцом расчеты задолженности по заработной плате (за период с февраля 2016 по август 2016 в частности), в сроки, установленные частью 1 ст.116 КЗоТ Украины, не выплатил все суммы, принадлежащие истице от предприятия как при увольнении, так и на время рассмотрения дела судом.
При этом, согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, по делам о присуждении работнику заработной платы суд допускает немедленное исполнение решений, но не более чем за один мисяць, в связи с чем суд считает необходимым допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания в пользу особа_1 задолженности по заработной плате за один месяц - за февраль 2016 года на размере 3142, 46 грн.
В соответствии со ст. 34 Закона Украины от 24.03.1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядку, установленном действующим законодательством.
В соответствии с Законом Украины от 19.10.2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица) (статья 1).
Компенсация гражданам потери части кходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее - компенсация) производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона.
Под доходами в этом Законе следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового характера, в частности, заработная плата (денежное обеспечение) (статья 2).
Сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, алявляется не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается) (статья 3).
Выплата гражданам суммы компенсации производится в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц (статья 4).
В соответствии с Законом Украины от 19 октября 2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части денежных доходовв связи с нарушением сроков их выплаты Кабинет Министров Украины постановлением от 21 февраля 2001 года № 159 утвердил «Порядок проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты».
Согласно п. 2.2 решения Конституционного Суда от 15.10.2013 года № 9-рп / 2013 средства, которые подлежат начислению в порядке индексации заработной платы и компенсации работникам части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, имеют компенсаторний характер. Как составляющие причитающейся работнику заработной платы эти средства направлены на обеспечение реальной заработной платы с целью поддержания достаточного жизненного уровня граждан и покупательной способности заработной платы в связи с инфляционными процессами и ростом потребительских цен на товары и услуги.
В соответствии с пунктами 4, 5 «Порядка проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты», утвержденного постановлением КабинетаМинистров Украины от 21.02.2001 года № 159, сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, разделен на 100.
Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительскихих цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается. Ежемесячные индексы потребительских цен публикуются Госкомстатом (пункт 4).
Сумма компенсации выплачивается гражданам в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц (пункт 5).
Согласно правовых заключений Верховного Суда Украины, изложенные в постановлениях Судебной палаты по гражданским делам Верховного Суда Украины от 21.05.2014 года по делу № 6-43цс14, от 14.12.2016 года по делу № 428 /7002/14-ц, в соответствии со ст. 34 Закона Украины от 24 марта 1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда», Закона Украины от 19 октября 2000 №2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты компенсации потери части заработной платы производится предприятиями, учреждениями, организациями всех форм собственности и хозяйствования своим работникам в любом случае задержки выплаты начисленной заработной платы на один и более календарных месяцев, независимо от того, была ли в этом вина работодателя, если в это время индекс цен на потребительские товары и тарифов на услуги вырос более чем на один процент.
Итак, учитывая указанные нормы законодательства, суд пришел к выводу о том, что истица имеет право на взыскание компенсации потери части дохода в связи с нарушением сроков их выплаты частично.
Типовые формы первичного учета используются в целях учета использования рабочего времени всех категорий работающих, для контроля за соблюдением встановлении режима рабочего времени, для получения данных об отработанном времени и других показателей, необходимых для составления форм государственных статистических наблюдений по труду.
В частности, типовая форма N П-5 "Табель учета использования рабочего времени" предоставляется как рекомендована для применения и используется как формализованный набор показателей в составе первичного учета предприятия по использованию рабочего времени, необходимый для заполнения форм государственных статистических наблюдений по труду.
Кроме того, как указано в Постановлении Верховного Суда от 28 марта 2018 года по делу № 243/5469/17, производства № 61-94св17, сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией работодателя.
Поскольку в настоящее время вышеупомянутая задолженность истице не выплачена и задержка выплаты заработной платы составляет более, чем на один месяц, суд приходит к выводу о том, что требования истца о взыскании компенсации потери части дохода в связи с нарушением сроков ихвыплаты являются обоснованными.
Согласно расчета компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, предоставленный истицей сумма такой компенсации составляет за февраль-август 2016 года на сумму 8992, 88 грн.
Компенсация рассчитывается по состоянию на 7 июля 2020 в день принятия решения судом.
В соответствии со ст. 3 Закона Украины от 19.10.2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» сумма компенсацииисчисляется исходя из суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей).
То есть, для начисления компенсации за задержку выплаты на указанные доходы, из них необходимо отчислить подоходный налог, который в соответствии с пунктом 167.1 Налогового кодекса Украины, составляет 18% дохода, и военный сбор, который, согласно п.п. 1.3 пункта 161 подраздела 10 раздела ХХ Налогового кодекса, составляет 1, 5%.
Компенсация за время задержки рассчитывается на день принятия решения судом, а именно на июль 2020 составляет:
1) по февраль 2016 = 3142, 46 грн (начисленная заработная плата за февраль 2016 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 1793, 44 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 47, 8% (коэффициент инфляции) = 857, 26 грн.
2) по март 2016 = 3076, 91 грн. (Начисленная заработная плата за март 2016 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 2740, 34 грн. (Сумма не выпЛаченте дохода (после удержания налогов) х 46, 3% (коэффициент инфляции) = 1268, 78 грн.
3) по апрель 2016 = 3281, 50 грн. (Начисленная заработная плата за апрель 2016 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 2906, 05 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 41, 4% (коэффициент инфляции) = 1203, 10 грн.
4) по май 2016 = 2794, 94 грн. (Начисленная заработная плата за май 2016 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 2511, 94 грн. (Сумма не выплаченного дохода (посля удержания налогов) х 41, 2% (коэффициент инфляции) = 1034, 92 грн.
5) по июнь 2016 = 3187, 20 грн. (Начисленная заработная плата за июнь 2016 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 2829, 67 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 41, 5% (коэффициент инфляции) = 1174, 31 грн.
5) по июль 2016 = 4383, 73 грн. (Начисленная заработная плата за июль 2016 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 80, 93 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов)х 41, 7% (коэффициент инфляции) = 33, 75 грн.
5) по август 2016 = 2583, 67 грн. (Начисленная заработная плата за август 2016 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 2504, 43 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 42, 1% (коэффициент инфляции) = 1054, 37 грн.
В свою очередь, общая сумма компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков выплаты доходов за февраль, март, апрель, май, июнь, июль, август 2016 года, которая была расХована на момент принятия решения, составляет 6626, 49 грн. (857, 26 + 1268, 78 + 1203, 10 + 1034, 92 + 1174, 31 + 33, 75 +1054, 37).
Учитывая изложенные обстоятельства, суд считает, что истица подтвердила наличие задолженности ответчика по выплате заработной платы за февраль - август 2016 года на размере 22652, 41 грн. и компенсации потери части денежных доходов за февраль- августа 2016 в размере 6626, 49 грн.
В соответствии с частями 1 ст.141 ГПК Украины, судебный сбор возлагается на стороны пропорцийно размеру удовлетворенных исковых требований.
Согласно части 6 ст.141 ГПК Украины, если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Согласно п.п. 1 п.1 части 2, части 1 ст.4 Закона Украины от 8 июля 2011 «О судебном сбор », за подачу в суд физическим лицом искового заявления имущественного характера уплачивается судебный сбор в размере 1 процент цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц, установленного законом на 01 января года, в котором соответствующее заявление или жалоба подается в суд.
Истица обратилась в суд с иском 04.12. 2019 года.
Согласно ст.7 Закона Украины от 23.11.2018 года «О Государствный бюджет Украины на 2019 », размер прожиточного минимума для трудоспособных лиц с 1 января 2019 установлен в размере 1921 гривна.
Итак, согласно ст.141 ГПК Украины, с ответчика АО «Укрзализныця» в пользу государства, поскольку истица освобождена от уплаты судебного сбора за подачу иска о взыскании заработной платы должно быть взыскано судебный сбор в размере 768, 40 грн.
Итак, согласно ст.141 ГПК Украины, учитывая, что исковые требования истца удовлетворены частично, то с соотвидача АО «Укрзализныця» в пользу государства, поскольку истец освобожден от уплаты судебного сбора за подачу иска о взыскании заработной платы должно быть взыскано судебный сбор в размере 710, 77 грн. ((29278, 90 / 31645, 29) * 768, 40).
Руководствуясь статьями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283 430 ГПК Украины, суд,

В Е Л:

Исковые требования лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании заборГован заработной платы - удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (г.. Ул. Тверская, д. 5, егрпоу 40075815) в пользу истицы особа_1 (информация_1, уроженки г.. Ясиноватая, Донецкая область, рнокпп номер_2), задолженность по заработной плате за период февраль 2016 года август 2016 года в сумме 22652 (двадцать две тысячи шестьсот пятьдесят две) грн.41 коп. без удержания налога и других обязательных платежей.
Решение в части взысканияя заработной платы за февраль 2016 года в сумме 3142 (три сто сорок два) грн. 46 коп. подлежит немедленному исполнению в части взыскания заработной платы за март августа 2016 в сумме в сумме 19509 (девятнадцать тысяч пятьсот девять) рублей. 95 коп., После вступления решения в законную силу.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (г.. Ул. Тверская, д. 5, егрпоу 40075815) в пользу истицы особа_1 (информация_1, уроженки г.. Ясиноватая, Донецкая область, рнокпп номер_2), суммы компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты за период февраль- августа 2016 в размере 6626 (шесть тысяча шестьсот двадцать шесть) грн.49 коп.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» (егрпоу 40075815, юридический адрес: 03680, г.. Киев, ул. Тверская, 5) в пользу государства судебный сбор в размере 710 (семьсот десять) гривен 77 коп.
В остальной части иска отказать.
Решение может быть пересмотрено судом, которыйпостановил, по письменному заявлению ответчика, которая может быть подана в течение тридцати дней со дня принятия решения.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана истцом в Донецкий апелляционный суд через Дружковский городской суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его провозглашения, а в случае объявления только вводной и резолютивной части судебного решения или в случае рассмотрения дела без уведомления (вызова) участников дела - со дня составления полного судебного решения.
полноесудебное решение составлено 7 июля 2020.
Во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), сроки, определенные статьями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275 , 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 настоящего Кодекса, а также другие процессуальные сроки по изменению предмета или основания иска, увеличение или уменьшение размера исковых требований, представление доказательств, истребования доказательств, обеспечение доказательств, а также сроки обращения в суд, представление отзыва и ответы на отзыв, возражения, объяснения третьего лица по иску или отзыва, оставления искового заявления без движения, подачи заявления о пересмотре заочного решения, возвращении искового заявления, предъявления встречного иска, заявления об отмене судебного приказа, рассмотрения дела, апелляционного обжалования, рассмотрения апелляционной жалобы, кассационного обжалования, рассмотрения кассационной жалобы, представления заявления о пересмотре судебного решения по вновь открывшимся или исключительными обстоятельствами продолжаются на срок действия такого карантина.

Судья: А. М. Лакей

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Провадження № 2/229/435/2020
ЄУН 229/7479/19
Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни
(заочне)
07 липня 2020 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Грубника О.М.,
за участю: секретаря судового
засідання Варламової О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою звернулася особа_1 до АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 14.08.2012 року вона працювала у ДП «Донецька залізниця» «Ясинуватського будівельно-монтажного експлуатаційного управління», яке у 2016 році було перепідпорядковане відповідачу. До 17 липня 2017 року позивачка працювала інженером Ясинуватського проектно-кошторисного сектору ВП «Ясинуватського будівельно-монтажного експлуатаційного управління» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця». З лютого 2016 року відповідач припинив виплачувати їй заробітну плату. Однак, продовжував її нараховувати. Станом на 31 серпня 2016 року розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 лютого 2016 року по 31 серпня 2016 року складає 22452 грн. 41 коп. З врахуванням податків та інших обов`язкових платежів сума до виплати складає 16366 грн. 80 коп. Однак, ця довідка не засвідчена печаткою. Отримати від відповідача належним чином засвідчену довідку про розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 лютого 2016 року по 31 серпня 2016 року не має можливості. Первинні документи для нарахування заробітної плати знаходяться у регіональній філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Також, у зв`язку з тим, що АТ «Українська залізниця» не здійснила погашення наявної заборгованості із заробітної плати, на розмір цієї заборгованості необхідно нарахувати компенсацію за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати. Крім того, при порушенні термінів виплати зарплати роботодавець зобов`язаний виплатити працівнику компенсацію за втрату зарплати у зв`язку з інфляцією. Загальна сума компенсації за втрату частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати становить 8992, 88 грн. Просить стягнути з відповідача на її користь, заборгованість за трудовим договором за період з лютого 2016 року по серпень 2016 року в розмірі 22652, 41 грн.; суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з лютого 2016 року по серпень 2016 року на нараховану заробітну плату в розмірі 8992, 88 грн.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 09 грудня 2019 року провадження в справі було відкрито та справу призначено в порядку спрощеного провадження до судового засідання з викликом сторін; задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
В судове засідання позивач особа_1 не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи у її відсутність, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
При цьому, рекомендовані відправлення з копією позовної заяви, додатками до неї та судовою повісткою про явку до суду були вручені представнику відповідачу, про що свідчать поштові повідомлення.
Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ у справі "Олександр [Ш.] проти України" від 26.04.2007 року, заява № 8371/02).
Тобто, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Отже, враховуючи, що представник відповідача повідомлений належним чином про дату, місце та час розгляду справи, причина неявки його є неповажними, відзив не надано, у справі є наявні дані про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши і факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст. ст. 94, 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган мають виплачувати заробітну плату за виконану роботу та не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного Трудового договору, а згідно зі ст. 22 цього Закону, суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Частиною 1 ст.44 КЗпП України, визначено, що при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у п.1 ст.40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Положеннями ч. 1 ст. 83 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про відпустки», передбачено обов`язок роботодавця у разі звільнення працівника виплатити грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Статтею 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, а саме трудовою книжкою БТ- номер_1 № 5769316 підтверджено, що позивачка особа_1 працювала на посаді інженера Виробничого підрозділу Ясинуватське будівельно-монтажне експлуатаційне управління «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
17 липня 2017 року була звільнена у зв`язку зі скороченням штату відповідно до наказу № 9533/ДН/ос від 10.07.2017 року за п.1 ст. 40 КЗпП України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", прийнятою відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", вирішено утворити публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі Державного підприємства "Донецька залізниця".
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 затверджено Статут публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до якого товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
21 жовтня 2015 року в Єдиному державному реєстрі проведено державну реєстрацію АТ "Українська залізниця". Державне підприємство "Донецька залізниця" реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та є регіональною філією даного товариства.
Таким чином, враховуючи наведене та дані, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником, в тому числі і ДП «Донецька залізниця», що наразі перебуває у стані припинення. А тому, саме АТ «Укрзалізниця» несе обов`язок щодо виплати заборгованості заробітної плати перед працівниками, яка виникла у ДП «Донецька залізниця».

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
З розрахунків заробітної плати за період з лютого 2016 року по серпень 2016 року вбачається, що нараховано в лютому 2016 року всього 3142, 46 грн., до виплати 1793, 44 грн., в березні 2016 року всього 3076, 91 грн., до виплати 2740, 34 грн., в квітні 2016 року всього 3281, 50 грн. до виплати 2906, 05 грн., в травні 2016 року всього 2794, 94 грн., до виплати 2511, 94 грн., в червні 2016 року всього 3187, 20 грн., до виплати 2829, 67 грн., в липні 2016 року всього 4383, 73 грн., до виплати 80, 93 грн., в серпні 2016 року всього 2785, 67 грн., до виплати 2504, 43 грн., Вказані розрахунки заробітної плати відповідають вимогам ст.110 КЗпП України.
Відповідно до п. 14.1.180 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.
168.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
168.1.2. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Відповідно до ч.5 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Втім, як вбачається із позовної заяви, позивачка просила стягнути саме заборгованість у розмірі 22652, 41 грн з утриманням із цієї суми передбачених законом податків і зборів.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тобто з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати за лютий-серпень 2016 року у розмірі 22652, 41 грн, а саме: (3142, 46 грн.+ 3076, 91 грн.+ 3281, 50 грн. +2794, 94 грн.+3187, 20 грн.+4383, 73 грн.+ 2785, 67 грн.).
Відповідно до положень статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Відповідачем не надано до суду доказів на спростування зазначеної довідки та на відсутність заборгованості перед позивачкою. Станом на час розгляду справи судом заборгованість позивачці відповідачем не виплачена.
Відповідно до частини 1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Записами у трудовій книжці позивачки підтверджується, що позивачка перебувала у трудових відносинах із відповідачем.
17 липня 2017 року позивачка звільнена у зв`язку зі скороченням штату за п.1 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до частини 2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ст.8 Закону України від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша ст.21 КЗпП України), а обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.
Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Закон України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов`язків роботодавця, визначених ст.47, ст.116 КЗпП України, та не передбачає особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст.116 КЗпП України.
Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Проте заробітна плата, відповідно до ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» не є відповідальністю за порушення строків виплати заробітної плати.
Відповідно до частини першої ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша ст.129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій ст.10 ЦПК України.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги», відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
В рішенні у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1 (п.22).
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, оскільки відповідач не спростував надані позивачем розрахунки заборгованості по заробітній платі (за період з лютого 2016 року по серпень 2016 року зокрема), у строки, встановлені частиною 1 ст.116 КЗпП України, не виплатив всі суми, що належали позивачці від підприємства як при звільненні, так і на час розгляду справи судом.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць - за лютий 2016 року у розмірі 3142, 46 грн.
Відповідно до ст. 34 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) (стаття 1).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) (стаття 2).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4).
Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати».
Відповідно до п. 2.2 рішення Конституційного Суду від 15.10.2013 року № 9-рп/2013 кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно до пунктів 4, 5 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).
Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5).
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, які викладені у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.05.2014 року у справі № 6-43цс14, від 14.12.2016 року у справі № 428/7002/14-ц, відповідно до ст. 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.
Отже, враховуючи зазначені норми законодавства, суд дійшов висновку про те, що позивачка має право на стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати частково.
Типові форми первинного обліку використовуються з метою обліку використання робочого часу усіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час та інших показників, необхідних для складання форм державних статистичних спостережень з праці.
Зокрема, типова форма N П-5 "Табель обліку використання робочого часу" надається як рекомендована для застосування і використовується як формалізований набір показників у складі первинного обліку підприємства щодо використання робочого часу, необхідний для заповнення форм державних статистичних спостережень з праці.
Крім того, як вказано в Постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 243/5469/17, провадження № 61-94св17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією працедавця.
Оскільки на теперішній час вищезазначена заборгованість позивачці не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивачки про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати є обґрунтованими.
Згідно розрахунку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, який надано позивачкою, сума такої компенсації складає за лютий-серпень 2016 року у сумі 8992, 88 грн.
Компенсація розраховується станом на 07 липня 2020 року на день ухвалення рішення судом.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється виходячи з суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів).
Тобто, для нарахування компенсації за час затримки виплати на зазначені доходи, з них необхідно відрахувати податок з доходів фізичних осіб, який, відповідно до пункту 167.1 Податкового кодексу України, складає 18% доходу, та військовий збір, який, відповідно до п.п. 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, складає 1, 5%.
Компенсація за час затримки розраховується на день ухвалення рішення судом, а саме на липень 2020 року складає:
1) за лютий 2016 року = 3142, 46 грн (нарахована заробітна плата за лютий 2016 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 1793, 44 грн. (сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 47, 8% (коефіцієнт інфляції) = 857, 26 грн.
2) за березень 2016 року = 3076, 91 грн. (нарахована заробітна плата за березень 2016 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 2740, 34 грн. (сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 46, 3% (коефіцієнт інфляції) = 1268, 78 грн.
3) за квітень 2016 року = 3281, 50 грн. (нарахована заробітна плата за квітень 2016 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 2906, 05 грн. (сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 41, 4% (коефіцієнт інфляції) = 1203, 10 грн.
4) за травень 2016 року = 2794, 94 грн. (нарахована заробітна плата за травень 2016 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 2511, 94 грн. (сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 41, 2 % (коефіцієнт інфляції) =1034, 92 грн.
5) за червень 2016 року = 3187, 20 грн. (нарахована заробітна плата за червень 2016 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 2829, 67 грн. (сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 41, 5 % (коефіцієнт інфляції) = 1174, 31 грн.
5) за липень 2016 року = 4383, 73 грн. (нарахована заробітна плата за липень 2016 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 80, 93 грн. (сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 41, 7 % (коефіцієнт інфляції) = 33, 75 грн.
5) за серпень 2016 року = 2583, 67 грн. (нарахована заробітна плата за серпень 2016 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 2504, 43 грн. (сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 42, 1 % (коефіцієнт інфляції) = 1054, 37 грн.
В свою чергу, загальна сума компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням строків виплати доходів за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2016 року, яка була розрахована на момент ухвалення рішення, складає 6626, 49 грн. (857, 26 + 1268, 78 +1203, 10+1034, 92+ 1174, 31 + 33, 75 +1054, 37 ).
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивачка підтвердила наявність заборгованості відповідача з виплати заробітної плати за лютий – серпень 2016 року у розмірі 22652, 41 грн. та компенсації втрати частини грошових доходів за лютий- серпень 2016 року у розмірі 6626, 49 грн.
Відповідно до частин 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п 1 п.1 частини 2, частини 1 ст.4 Закону України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Позивачка звернувся до суду з позовом 04.12. 2019 року.
Відповідно до ст.7 Закону України від 23.11.2018 року «Про Державний бюджет України на 2019 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року встановлено у розмірі 1921 гривня.
Отже, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача АТ «Укрзалізниця» на користь держави, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення заробітної плати має бути стягнуто судовий збір в розмірі 768, 40 грн.
Отже, відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено частково, то з відповідача АТ «Укрзалізниця» на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення заробітної плати має бути стягнуто судовий збір в розмірі 710, 77 грн. ((29278, 90/31645, 29)*768, 40).
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283 430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ вул. Тверська, б. 5, єдрпоу 40075815) на користь позивачки особа_1 ( інформація_1 , уродженки м. Ясинувата, Донецька область, рнокпп номер_2 ), заборгованість по заробітній платі за період лютий 2016 року –серпень 2016 року в сумі 22652 (двадцять дві тисячі шістсот п`ятдесят дві) грн.41 коп. без утримання податку й інших обов`язкових платежів.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за лютий 2016 року в сумі 3142 (три сто сорок дві) грн. 46 коп. підлягає негайному виконанню, в частині стягнення заробітної плати за березень- серпень 2016 року в сумі в сумі 19509 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`ять) грн. 95 коп., після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ вул. Тверська, б. 5, єдрпоу 40075815) на користь позивачки особа_1 ( інформація_1 , уродженки м. Ясинувата, Донецька область, рнокпп номер_2 ), суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період лютий- серпень 2016 року у розмірі 6626 (шість тисячі шістсот двадцять шість) грн.49 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (єдрпоу 40075815, юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) на користь держави судовий збір в розмірі 710 (сімсот десять) грн 77 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 липня 2020 року.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: О. М. Грубник