АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

233 № 233/3059/20

Р Е Ш Е Н И Е
именем украины

13 ноября 2020 Арбитражный суд в составе:
председательствующего судьи [М.] В. С.,
с участием секретаря судебного заседания Лиман С.М.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску особа_1, в интересах которого действует особа_2 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, -
В С Т А Н О В И Л:
В Константиновский районный суд с иском обратилась особа_1, в котором просила взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу начисленную, но не выплаченную заработную плату за период с 1 марта 2017 по 4 мая 2017 в сумме 13392, 61 грн, компенсацию за потерю части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 3406, 22 грн, а также судебные расходы на юридическую помощь.
В обоснование указанных требований истец ссылался на то, что в соответствующий период она работала в должности бухгалтера 2 категории производственного подразделения «Информационно-вычислительный центр» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» Публичного акционерного общества «Украинскаяжелезная дорога ». С марта 2017 работодатель прекратил выплачивать ей заработную плату, хотя продолжал ее начислять. 4 мая 2017 истца был освобожден по соглашению сторон, решен вопрос о компенсации 17 дней неиспользованного отпуска, однако ответчик не выплатил все причитающиеся истцу при увольнении суммы. Размер начисленной, но не выплаченной ему заработной платы за период с 1 марта 2017 по 4 мая 2017 составляет 13392 грн 61 коп., Компенсация за потери части заработнойй платы в связи с нарушением сроков ее выплаты составляет 3406, 22 грн.
Ответчик предоставил отзыв на иск, в котором исковые требования не признал, ссылаясь на наличие форс-мажорных обстоятельств, повлекших НЕ выплату заработной платы истцу, а именно: захват неизвестными лицами административного здания и производственных объектов АО «Укрзализныця», расположенных в г. . Донецк, в связи с чем у ответчика с 16.03.2017 года отсутствует доступ к документации предприятия (кадровой, первичной, технической, договорной, налоговой, архивного и другой), к компьютерным базам и утрачен контроль над хозяйственной деятельностью. В связи с отсутствием первичных документов в структурному подразделению «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Укрзализныця» подтвердить информацию о фактическом выполнении работ и осуществить начисление заработной платы истцу с 16.03.2017 г.. По 04.05.2017 г. . невозможно. Считает, что истцом не доказан факт выполнения им трудовыхобязанностей в спорный период и размер задолженности по заработной плате.
Истец, представитель истца в судебное заседание не явились, о дате, времени и месте его проведения извещены надлежащим образом, предоставили ходатайство о рассмотрении дела в их отсутствие.
Представитель ответчика АО «Укрзализныця» в судебное заседание не явился, о дате, времени и месте его проведения ответчик извещен надлежащим образом, предоставил ходатайство о рассмотрении дела в отсутствие его представителя.
выяснив оставины дела, исследовав доказательства, представленные в их подтверждение, суд пришел к выводу о возможности частичного удовлетворения исковых требований по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец особа_1 работала в должности бухгалтера 2 категории, в частности с 1 августа 2016 в реорганизованном на основании приказа ОАО «Украинская железная дорога» №303 от 15.04.2016 года производственном подразделении «Информационно-вычислительный центр» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »регионального филиала«Донецкая железная дорога» Публичного акционерного общества «Украинская железная дорога».
4 мая 2017 на основании приказа от 04.05.2017 года № 58 / ОС истец был уволен по соглашению сторон согласно п. 1 ст. 36 КЗоТ Украины. Указанные обстоятельства подтверждаются трудовой книжкой особа_1 серии номер_1 приказом (распоряжением) № 58 / ОС от 04.05.2017 г.. О прекращении Трудового договора (контракта), копии которых приобщены к материалам дела.
Согласно индивидуальные сведения о застрахованном лице формы ОК-5 за 2011-2017 годы из Реестра застрахованных лицах Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования Пенсионного Фонда Украины начисления заработной платы ответчиком было прекращено особа_1 с апреля 2017 года, заработная плата за март 2017 составляла 4527, 74 грн.
Согласно постановлению Кабинета министров Украины № 938 от 31.10.2018 г.. Публичное акционерное общество «Украинская железная дорога» изменило название на Акционерное общество «Украинская железная дорога».
Статьей 43 Конституции Украины гарантировано право каждого на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 1 ст. 113 КЗоТ Украины время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада).
Частью 1 статьи 83 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае увольнения работника ему выплачивается денежнаякомпенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства подгруппы А I группы.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины установлено, что при увольнении работника выплатавсех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при ОсвободитеЭнни, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно части 2 ст. 30 Закона Украины от 24.03.1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда» работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ст. 8 Закона Украины от 16.07.1999 года № 996-XIV «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности вУкраина »вопросы организации бухгалтерского учета на предприятии относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными документами.
В соответствии со статьей 110 КЗоТ Украины при каждой выплате заработной платы собственник или уполномоченный им орган должен уведомить работника о следующих данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: а) общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; б) г.ОЗМиР и основания отчислений и удержаний из заработной платы; в) сумма заработной платы, причитающейся к выплате. Указанная норма права корреспондируется с ч. 1 ст. 30 ЗУ «Об оплате труда», а второй частью этой статьи установлено обязанность работодателя обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Постановлением Константиновского горрайонного суда Донецкой области от 6 июля 2020 в Акционерного общества «УкрРусские железная дорога »было истребовано доказательства о заработной плате истца 2016-2017 годы, документы об окончательном расчете с особа_1, в том числе ставшие основанием для принятия решения о начислении и выплате компенсации за неиспользованный отпуск - 17 дней решение рабочей комиссии по их обработки или их копии, копии приказов об установлении простой и о некоторых вопросах деятельности регионального филиала.
Ответчиком во исполнение указанных постановлений суда предоставлены копии табуляграмм, соответственнок которым работнику в период с марта 2017 по май 2017 заработная плата была начислена с учетом времени простоя: в марте 2017 года в размере 4527, 74 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 3600, 38 грн ; за апрель 2017 года в размере 3836, 36 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 3050, 62 грн; за май 2017 года в размере 5028, 51 грн, которая состоит, в том числе, с компенсации за неиспользованный отпустку за 17 дней в сумме 4557, 53 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 3998, 58 грн.
А в итоге размер начисленной заработной платы за соответствующий период составляет 13392, 61 грн, что является суммой вышеприведенных слагаемых.
Указанные обстоятельства соответствуют расчета, предоставленном истцом, а также сведениям по явке и неявки особа_1 на работу, содержащиеся в табелях учета использования рабочего времени за март, апрель, май 2017 года, копии которых предоставлены ответчиком.
Крим того, ответчиком во исполнение указанного постановления суда предоставлено справки от 22.09.2020 г.. за №№ 1232/2, 1232/3, копию ведомости на выплату денег № 30 за март 2017, из которых следует, что в том числе за первую половину Март 2017 истцу была начислена заработная плата в размере 1999, 63 грн, которую после вычета обязательных налогов и сборов получено истцом 25 июля 2017 в размере 1590, 07 грн, начисления заработной платы с 16 марта 2017 по июль 2017 НЕ осуществлялиося.
Также ответчиком предоставлена ​​копия приказа (распоряжения) № 58 / ОС от 04.05.2017 г.. О прекращении Трудового договора (контракта) с особа_1, табельный номер номер_2, которым уволен работник с 04.05.2017 г.. На основании п. 1 ст. 36 КЗоТ Украины и решено по ч. 1 ст. 83 КЗоТ Украины предоставить работнику компенсацию за 17 дней отпуска, копию справки-расчета неиспользованных дней отпуска, за которые предоставляется компенсация при увольнении, копии справок, согласно которым задолженность поа спецодежду и спецобувь, депонированная заработная плата отсутствуют, копию справки об использовании билетов для личных нужд, копии личной карточки работника и лицевого счета, копии приказов производственного подразделения «Информационно-вычислительный центр» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога »ПАО« Украинская железная дорога »№ 47 / у-т от 04.08.2016 г.., № 214 / у-т от 10.10.2016 г.. № 233 / у-т от 21.02.2017 г.. о предоставлении отпусков, копии наказив структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» № 597 / ДНД от 30.12.2016 г.. о выплате ежемесячной надбавки за выслугу лет в 2017 году работникам производственного подразделения «Информационно-вычислительный центр», № 225 / ДНД от 30.09.2016 г.. о выплате вознаграждения по итогам работы 2015 года по информационно-вычислительному центру, копию приказа производственного подразделения «информационно-вычислительный центр»структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» № 2 / П от 29.12.2016 г.. о поощрении работников, копии расчетов оплаты отпуска и средней зарплаты.
Согласно предоставленной ответчиком копией приказа структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» №236 / ДНД от 17.03.2017 года было установлено простой с 20 марта 2017 для всех производственных подразделений дирекции в соответствии со ст.ст. 34, 113 КЗоТ Украины в связи с отсутствием организационных и технических условий для осуществления хозяйственной деятельности структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога», вызванных перекрытием всех железнодорожных путей, ведущих к линии разграничения с неподконтрольной украинской власти территорией .
Согласно предоставленной ответчиком копии приказа производственного подразделения «Информационновычислительной центр »структурного подразделения« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »регионального филиала« Донецкая железная дорога »ПАО« Украинская железная дорога »№19 / ИВЦ от 17.03.2017 года в связи с отсутствием организационных и технических условий для осуществления хозяйственной деятельности, вызванных перекрытием всех железнодорожных путей, ведущих к линии разграничения неподконтрольной украинской власти территории было установлено начале простоя для всех работников производственного подразделения «Дебальцевскоепассажирское локомотивное депо »с 20 марта 2017 года.
Учитывая то, что с 20 марта 2017 установлено простой для всех работников производственных подразделений дирекции на основании приказа производственного подразделения «Информационно-вычислительный центр» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» №19 / ИВЦ от 17.03.2017 года и приказа СП «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» №236 / ДНД от 17.03.2017 г.., а ответстдно ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 83 КЗоТ Украины время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада) и при прекращении Трудового договора на основании, указанном в пункте 1 статьи 40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка, денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также то, что работодателем не спростовРано указанный расчет истца, суд пришел к выводу о том, что расчет задолженности по заработной плате, совершенный истцом, соответствует обстоятельствам дела.
Ссылка ответчика о невозможности расчета задолженности по заработной плате из-за отсутствия у работодателя оригиналов первичных документов по размеру выполненной работы и размера задолженности не опровергает выводов суда, поскольку обязанность вести учет отработанного времени и размера заработной платы возложена только на работодавця, обстоятельства, которые обусловливают отсутствие первичной документации, не освобождают работодателя от обязанности выплачивать заработную плату работнику, право на которую гарантировано Конституцией Украины.
Указанный вывод соответствует позиции, изложенные в постановлении Верховного суда в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда от 28 марта 2018 по делу № 243/5469/17, согласно которому сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документациейработодателя. Итак отсутствие у ответчика первичной документации не является основанием для НЕ начисления но не выплаты истцу заработной платы.
Наличие форс-мажорных обстоятельств, повлекших невыплату заработной платы и отсутствие оригиналов первичных документов не опровергает выводов суда, поскольку право на заработную плату гарантированное статьей 43 Конституции Украины и отсутствие вины ответчика в невыполнении своих обязанностей по выплате заработной платы не освобождает его от выполнения такого долга в следующем, а может лишь быть основанием для освобождения работодателя от ответственности, предусмотренной трудовым законодательством за указанное нарушение трудовых прав.
Истец, осуществляя расчет задолженности по заработной плате не учла уплаченную заработную плату за первую половину марта 2017 года, начисленную в размере 1999, 63 грн, и которую после вычета обязательных налогов и сборов истец получила в размере 1590, 07 грн.
Согласно абз. 5 п. 6 постановления Пленума Верховногого Суда Украины от 24 декабря 1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
разглядаючы вопрос о размере задолженности по заработной плате ответчика перед истцом, суд пришел к выводу о том, что ответчиком АО «Украинская железная дорога» не опровергнут расчет, предоставленный истцом в части задолженности по заработной плате в размере 11392 гривен 98 копеек (13392, 61 - 1999, 63), которую необходимо взыскать с ответчика в пользу истца с последующим удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
Вместе с тем, суд пришел к выводу о необоснованности расчетаистца в части задолженности по заработной плате в размере 1999, 63 грн по основаниям, указанным выше.

Согласно ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченнымимы трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата. В соответствии со ст. 34 Закона Украины «Об оплате труда» компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
отвовидно ст. ст. 1, 3 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе с вине собственника или уполномоченного им органа (лица). Компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее - компенсация) проводититься в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона. Сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается). Выплата гражданам суммы компенсации производится в томже месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц (статья 4 указанного Закона).
Во исполнение требований Закона Украины № 2050-III от 19.10.2000 года Кабинет Министров Украины постановлением № 159 от 21.02.2001 года утвердил «Порядок проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты». В соответствии с пунктами 4, 5 Порядка сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за ответстдний месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100. Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается. Ежемесячные индексы потребительских цен публикуются Госкомстатом (пункт 4).
Розрахунок компенсации потери части денежных доходов суд осуществляет состоянию на май 2020 путем умножения суммы задолженности по заработной плате за соответствующий месяц, которая соответствует размеру задолженности после удержания налогов и других обязательных платежей, на коэффициент прироста потребительских цен за соответствующий период согласно данным Государственной службы статистики Украины.
Поскольку размер задолженности по заработной плате после удержания налогов и других обязательных платежей за беретбань 2017 равна 2010, 31 грн (3600, 38 - 1590, 07), а индекс потребительских цен (индекс инфляции) в мае 2020 относительно марта 2017 равен 125, 16% получаем такой расчет 2010, 31 * 125, 16 / 100 = 2516, 10 - сумма с учетом индекса инфляции в мае 2020 по сравнению с мартом 2017 года. Таким образом, сумма инфляционного увеличения задолженности равен 505, 79 грн (2516, 10 - 2010, 31).
Аналогичную арифметическую операцию сделано для других периодов, учитывая следующие составляющие:
заборгованисть по заработной плате за апрель 2017 - 3050, 62 грн / 124, 04% (индекс инфляции в мае 2020 по сравнению с апрелем 2017 года): 3783, 99- сумма с учетом индекса инфляции в мае 2020 по сравнению с апрелем 2017 года, а следовательно, сумма инфляционного увеличения задолженности равен 733, 37 грн;
задолженность по заработной плате за май 2017 - 3998, 58 грн / 122, 45% (индекс инфляции в мае 2020 по сравнению с маем 2017 года): 4896, 26 - сумма с учетом индекса инфляциив мае 2020 по сравнению с маем 2017 года, а значит, сумма инфляционного увеличения задолженности равен 897, 68 грн.
Следовательно, сумма инфляционного увеличения задолженности равна 2136, 84 грн, что является суммой вышеприведенных слагаемых.
С учетом изложенного суд пришел к выводу о необходимости частично удовлетворить исковые требования о взыскании с ответчика в покоряйся истца компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков выплаты в сумме 2136, 84 гривен. Вместе с тем, суд пришелвыводу о необоснованности требований истца о взыскании с ответчика в его пользу компенсации потери части денежных доходов в размере 1269, 38 грн (3406, 22 - 2136, 84).

Согласно ч.1, п. 3 ч. 2 ст.141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Другие судебные издержки, связанные с рассмотрением дела, возлагаются: в случае частичного удовлетворения иска - на обе стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Учитывая, что позытель освобожден от уплаты судебного сбора, в связи с частичным удовлетворением иска с ответчика в доход государства необходимо взыскать судебный сбор пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований, равна 677, 18 грн, размер которого вычислен исходя из того, что размер удовлетворенных исковых требований равна 13529, 82 грн, совокупный размер исковых требований, в удовлетворении которых отказано, равна 3269, 01 грн, а цена иска составляет 16798, 83 грн и соответствует размеру государственной пошлины 840, 80 грн.
соответно с п. 1 ч. 3 ст. 133 ГПК Украины к расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся расходы на профессиональную юридическую помощь.
Согласно ч. Ч. 1 - 4, 6 ст. 137 ГПК Украины расходы, связанные с правовым помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства. По результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками. Для целей распределения судебных расходов: размер затрат на прав наичу помощь адвоката, в том числе гонорара адвоката за представительство в суде и другую юридическую помощь, связанную с делом, включая подготовку к его рассмотрению, сбор доказательств и т.д., а также стоимость услуг помощника адвоката определяются согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи и на основании соответствующих доказательств объема оказанных услуг и выполненных работ и их стоимости, уплаченной или подлежащей уплате соответствующей стороной или третьим лицом; размер суммы, подлежащей уплате впорядке компенсации расходов адвоката, необходимых для предоставления правовой помощи, устанавливается в соответствии с условиями договора о предоставлении правовой помощи на основании соответствующих доказательств, подтверждающих осуществление соответствующих расходов. Для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных расходов участник дела дает детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовой помощи. Размер расходов на оплату услуг адвоката должно быть соразмерным с: сложностью дела и выполненных адвокатом работ (оказанных услуг); временем, затраченным адвокатом на выполнение соответствующих работ (оказание услуг); объемом предоставленных адвокатом услуг и выполненных работ; цене иска и (или) значением дела для стороны, в том числе влиянием решения дела на репутацию стороны или публичным интересом к делу. Обязанность доказывания несоизмеримости расходов возлагается на сторону, которая заявляет ходатайство об уменьшении расходов на оплату прав начей помощи адвоката, подлежащих распределению между сторонами.
Истцом в соответствии с требованиями, предусмотренными ч. 1 ст. 134 ГПК Украины вместе с исковым заявлением подано в суд предварительный (ориентировочный) расчет суммы судебных расходов, которые она понесла и которые ожидает понести в связи с рассмотрением дела.
Однако истцом не представлено доказательств в подтверждение размера расходов на юридическую помощь адвоката, осуществленных истцом.
Согласно ч. 8 ст. 141 ГПК Украины размер расходов, которые сторона оплатила илидолжен уплатить в связи с рассмотрением дела, устанавливается судом на основании представленных сторонами доказательств (договоров, счетов и т.д.). Такие доказательства представляются до окончания судебных прений по делу или в течение пяти дней после принятия решения суда при условии, что до окончания судебных прений по делу сторона сделала об этом соответствующее заявление. В случае непредставления соответствующих доказательств в течение установленного срока такое заявление остается без рассмотрения.
Руководствуясь ст.ст. 141, 259, 264 - 265, 273, 274 - 279, 354, 430, п.п.15.5 раздела ХИИИ «Переходные положения» ГПК Украины, -
Р Е Ш И Л:
Иск особа_1, в интересах которого действует особа_2 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты - удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженностьпо заработной плате за период с 1 марта 2017 по 4 мая 2017 в размере 11 392 (одиннадцати тысяч трехсот девяноста двух) рублей 98 копеек с последующим удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 компенсацию потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты за период с апреля 2017 по май 2020 в размере 2136 (двух тысяч ста тридцати шести) рублей 84 копеек.
В закволен исковых требований в части взыскания с акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженности по заработной плате в размере 1999 (одной тысячи дев`ятисот девяноста девяти) рублей 63 копеек, компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты за период с апреля 2017 по май 2020 в размере 1269 (одной тысячи двухсот шестидесяти девяти) рублей 38 копеек - отказать.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога»в доход государства судебный сбор в размере 677 (шестисот семидесяти семи) рублей 18 копеек.
Допустить немедленное исполнение решения в части взыскания задолженности по заработной плате за один месяц - за апрель 2017 года в размере 3836 (трех тысяч восьмисот тридцати шести) рублей 36 копеек с последующим удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не булв подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Донецкий апелляционный суд через Арбитражный суд Донецкой области.
Участник дела, которому полное решениене было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда - если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), суд по заявлению участников дела и лиц, не участвовавших в деле, если суд решил вопрос об их правах, интересы и (или) оов`язкы (при наличии у них права на совершение соответствующих процессуальных действий, предусмотренных настоящим Кодексом), восстанавливает процессуальные сроки, установленные нормами ГПК Украины, если признает причины их пропуска уважительными и такими, обусловленные ограничениями, введенными в связи с карантином . Суд может восстановить соответствующий срок как до, так и после его окончания.
Истец особа_1, место прописки: адрес_1, рнокпп номер_3. Ответчик: Акционерное общество «Украинская железная дорога», месцезнаходження: 03150, г.. Киев, ул. Ежи Гедройца, дом 5, код егрпоу 40075815.

судья

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

233 № 233/3059/20

Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни

13 листопада 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді [М.] В. С.,
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 , в інтересах якої діє особа_2 , до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, -
В С Т А Н О В И В:
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулася особа_1 , в якому просила стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 березня 2017 року по 04 травня 2017 року в сумі 13392, 61 грн, компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 3406, 22 грн, а також судові витрати на правничу допомогу.
В обґрунтування вказаних вимог позивач посилалася на те, що у відповідний період вона працювала на посаді бухгалтера 2 категорії виробничого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». З березня 2017 року роботодавець припинив виплачувати їй заробітну плату, хоча продовжував її нараховувати. 04 травня 2017 року позивача було звільнено за угодою сторін, вирішено питання про компенсацію 17 днів невикористаної відпустки, проте відповідач не виплатив всі належні позивачу при звільненні суми. Розмір нарахованої, але не виплаченої їй заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 04 травня 2017 року складає 13392 грн 61 коп., компенсація за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати складає 3406, 22 грн.
Відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин, що спричинили не виплату заробітної плати позивачу, а саме: захоплення невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів АТ «Укрзалізниця», розташованих у м. Донецьк, в зв`язку з чим у відповідача з 16.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю. У зв`язку з відсутністю первинних документів в структурному підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» підтвердити інформацію щодо фактичного виконання робіт та здійснити нарахування заробітної плати позивачу з 16.03.2017 р. по 04.05.2017 р. не можливо. Вважає, що позивачем не доведений факт виконання нею трудових обов`язків у спірний період та розмір заборгованості по заробітній платі.
Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача АТ «Укрзалізниця» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення відповідач повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1 працювала на посаді бухгалтера 2 категорії, зокрема з 01 серпня 2016 року у реорганізованому на підставі наказу ПАТ «Українська залізниця» №303 від 15.04.2016 року виробничому підрозділі «Інформаційно-обчислювальний центр» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
04 травня 2017 року на підставі наказу від 04.05.2017 року № 58/ОС позивач була звільнена за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються трудовою книжкою особа_1 серії номер_1 , наказом (розпорядженням) № 58/ОС від 04.05.2017 р. про припинення Трудового договору (контракту), копії яких долучені до матеріалів справи.
Згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 за 2011-2017 роки з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного Фонду України нарахування заробітної плати відповідачем було припинено особа_1 з квітня 2017 року, заробітна плата за березень 2017 року складала 4527, 74 грн.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 938 від 31.10.2018 р. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» змінило назву на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Частиною 1 статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Відповідно до частини 2 ст. 30 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Згідно з ст. 8 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Вказана норма права кореспондується із ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», а другою частиною цієї статті встановлено обов`язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 липня 2020 року у Акціонерного товариства «Українська залізниця» було витребувано докази про заробітну плату позивача за 2016-2017 роки, документи щодо остаточного розрахунку з особа_1 , в тому числі які стали підставою для прийняття рішення про нарахування та виплату компенсації за невикористану відпустку - 17 днів; рішення робочої комісії з їх опрацювання або їх копії, копії наказів про встановлення простою та про деякі питання діяльності регіональної філії.
Відповідачем на виконання вказаних ухвал суду надано копії табуляграм, відповідно до яких працівнику у період з березня 2017 року по травень 2017 року заробітну плату було нараховано з урахуванням часу простою: в березні 2017 року в розмірі 4527, 74 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 3600, 38 грн; за квітень 2017 року в розмірі 3836, 36 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 3050, 62 грн; за травень 2017 року в розмірі 5028, 51 грн, яка складається, в тому числі, з компенсації за невикористану відпустку за 17 днів в сумі 4557, 53 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 3998, 58 грн.
А у підсумку розмір нарахованої заробітної плати за відповідний період складає 13392, 61 грн, що є сумою вищенаведених доданків.
Вказані обставини відповідають розрахунку, наданому позивачем, а також відомостям щодо явки та неявки особа_1 на роботу, які містяться в табелях обліку використання робочого часу за березень, квітень, травень 2017 року, копії яких надані відповідачем.
Крім того, відповідачем на виконання вказаної ухвали суду надано довідки від 22.09.2020 р. за №№ 1232/2, 1232/3, копію відомості на виплату грошей № 30 за березень 2017 р., з яких випливає, що зокрема за першу половину березня 2017 року позивачу було нараховано заробітну плату в розмірі 1999, 63 грн, яку після вирахування обов`язкових податків та зборів отримано позивачем 25 липня 2017 року в розмірі 1590, 07 грн, нарахування заробітної плати з 16 березня 2017 року по липень 2017 року не здійснювалося.
Також відповідачем надано копію наказу (розпорядження) № 58/ОС від 04.05.2017 р. про припинення Трудового договору (контракту) з особа_1 , табельний номер номер_2 , яким звільнено працівника з 04.05.2017 р. на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України та вирішено згідно із ч. 1 ст. 83 КЗпП України надати працівнику компенсацію за 17 днів відпустки, копію довідки-розрахунку невикористаних днів відпустки, за які надається компенсація під час звільнення, копії довідок, згідно з якими заборгованість за спецодяг та спецвзуття, депонована заробітна плата відсутні, копію довідки про використання квитків для особистих потреб, копії особової картки працівника та особового рахунку, копії наказів виробничого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № 47/в-т від 04.08.2016 р., № 214/в-т від 10.10.2016 р. № 233/в-т від 21.02.2017 р. про надання відпусток, копії наказів структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № 597/днд від 30.12.2016 р. про виплату щомісячної надбавки за вислугу років у 2017 році працівникам виробничого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр», № 225/днд від 30.09.2016 р. про виплату винагороди за підсумками роботи за 2015 рік по інформаційно-обчислювальному центру, копію наказу виробничого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № 2/П від 29.12.2016 р. про заохочення працівників, копії розрахунків оплати відпустки та середньої зарплати.
Згідно з наданою відповідачем копією наказу структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» №236/днд від 17.03.2017 року було встановлено простій з 20 березня 2017 року для всіх виробничих підрозділів дирекції відповідно до ст.ст. 34, 113 КЗпП України у зв`язку із відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця», викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольною українській владі територією.
Відповідно до наданої відповідачем копії наказу виробничого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» №19/іоц від 17.03.2017 року у зв`язку із відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності, викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування непідконтрольній українській владі територією було встановлено початок простою для всіх працівників виробничого підрозділу «Дебальцевське пасажирське локомотивне депо» з 20 березня 2017 року.
Враховуючи те, що з 20 березня 2017 р. встановлено простій для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції на підставі наказу виробничого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» №19/іоц від 17.03.2017 року та наказу СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» №236/днд від 17.03.2017 р., а відповідно до ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 83 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) та при припиненні Трудового договору з підстави, зазначеної пунктом 1 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку, грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також те, що роботодавцем не спростовано вказаний розрахунок позивача, суд дійшов висновку про те, що розрахунок заборгованості по заробітній платі, здійснений позивачем, відповідає обставинам справи.
Посилання відповідача про неможливість розрахунку заборгованості по заробітній платі через відсутність у роботодавця оригіналів первинних документів щодо розміру виконаної роботи та розміру заборгованості не спростовує висновків суду, оскільки обов`язок вести облік відпрацьованого часу та розміру заробітної плати покладено лише на роботодавця, обставини, які зумовлюють відсутність первинної документації, не звільняють роботодавця від обов`язку сплачувати заробітну плату працівнику, право на яку гарантоване Конституцією України.
Вказаний висновок відповідає позиції, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відповідно до якого відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця. Отже відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати.
Наявність форс-мажорних обставин, що спричинили невиплату заробітної плати та відсутність оригіналів первинних документів не спростовує висновків суду, оскільки право на заробітну плату гарантоване статтею 43 Конституції України та відсутність вини відповідача у невиконанні своїх обов`язків щодо виплати заробітної плати не звільняє його від виконання такого обов`язку в наступному, а може лише бути підставою для звільнення роботодавця від відповідальності, передбаченої трудовим законодавством за вказане порушення трудових прав.
Позивач, здійснюючи розрахунок заборгованості по заробітній платі не врахувала сплачену заробітну плату за першу половину березня 2017 року, нараховану в розмірі 1999, 63 грн, та яку після вирахування обов`язкових податків та зборів позивач отримала в розмірі 1590, 07 грн.
Відповідно до абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Розглядаючи питання про розмір заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що відповідачем АТ «Українська залізниця» не спростовано розрахунок, наданий позивачем в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 11392 гривень 98 копійок (13392, 61 - 1999, 63), яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Разом з тим, суд дійшов висновку про необґрунтованість розрахунку позивача в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 1999, 63 грн з підстав, що наведені вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 вказаного Закону).
На виконання вимог Закону України № 2050-III від 19.10.2000 року Кабінет Міністрів України постановою № 159 від 21.02.2001 року затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати». Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).
Розрахунок компенсації втрати частини грошових доходів суд здійснює станом на травень 2020 року шляхом множення суми заборгованості по заробітній платі за відповідний місяць, яка відповідає розміру заборгованості після утримання податків та інших обов`язкових платежів, на коефіцієнт приросту споживчих цін за відповідний період відповідно до даних Державної служби статистики України.
Оскільки розмір заборгованості по заробітній платі після утримання податків та інших обов`язкових платежів за березень 2017 року дорівнює 2010, 31 грн (3600, 38 - 1590, 07), а індекс споживчих цін (індекс інфляції) у травні 2020 року відносно березня 2017 року дорівнює 125, 16 % отримуємо такий розрахунок 2010, 31 * 125, 16 / 100 = 2516, 10 - сума із врахуванням індексу інфляції у травні 2020 року відносно березня 2017 року. Таким чином, сума інфляційного збільшення заборгованості дорівнює 505, 79 грн (2516, 10 - 2010, 31).
Аналогічну арифметичну операцію здійснено для інших періодів, враховуючи такі складові:
заборгованість по заробітній платі за квітень 2017 року - 3050, 62 грн / 124, 04 % ( індекс інфляції у травні 2020 року відносно квітня 2017 року): 3783, 99- сума із врахуванням індексу інфляції у травні 2020 року відносно квітня 2017 року, а отже, сума інфляційного збільшення заборгованості дорівнює 733, 37 грн;
заборгованість по заробітній платі за травень 2017 року - 3998, 58 грн / 122, 45 % (індекс інфляції у травні 2020 року відносно травня 2017 року): 4896, 26 - сума із врахуванням індексу інфляції у травні 2020 року відносно травня 2017 року, а отже , сума інфляційного збільшення заборгованості дорівнює 897, 68 грн.
А отже, сума інфляційного збільшення заборгованості дорівнює 2136, 84 грн, що є сумою вищенаведених доданків.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача на корись позивача компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати в сумі 2136, 84 гривень. Разом з тим, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь компенсації втрати частини грошових доходів в розмірі 1269, 38 грн (3406, 22 - 2136, 84).

Згідно із ч.1, п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 677, 18 грн, розмір якого вирахуваний виходячи з того, що розмір задоволених позовних вимог дорівнює 13529, 82 грн, [censored] розмір позовних вимог, у задоволені яких відмовлено, дорівнює 3269, 01 грн, а ціна позову складає 16798, 83 грн та відповідає розміру судового збору 840, 80 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 1 - 4, 6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачем у відповідності до вимог, передбачених ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із позовною заявою подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
Проте позивачем не надано доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката, здійснених позивачем.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264 - 265, 273, 274 - 279, 354, 430, п.п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 , в інтересах якої діє особа_2 , до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 04 травня 2017 року в розмірі 11392 (одинадцяти тисяч трьохсот дев`яноста двох) гривень 98 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з квітня 2017 року по травень 2020 року у розмірі 2136 (двох тисяч ста тридцяти шести) гривень 84 копійок.
В задоволені позовних вимог в частині стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 1999 (однієї тисячі дев`ятисот дев`яноста дев`яти) гривень 63 копійок, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з квітня 2017 року по травень 2020 року у розмірі 1269 (однієї тисячі двохсот шістдесяти дев`яти) гривень 38 копійок - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у розмірі 677 (шестисот сімдесяти семи) гривень 18 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць - за квітень 2017 року в розмірі 3836 (трьох тисяч восьмисот тридцяти шести) гривень 36 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Позивач: особа_1 , зареєстроване місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_3 . Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5, код єдрпоу 40075815.

Суддя