АТ "ХАРП": невыплата зарплаты

26.11.2020
Дело № 644/3736/20
н / п 2/644/1413/20

Р Е Ш Е Н И Е
именем украины

(Заочное)

26 ноября 2020 г.. Харьков
Орджоникидзевский районный суд. В составе:
председательствующего - судьи [С.] А.К.,
с участием секретаря - Жигуна А.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении Орджоникидзевского районного суда г.. Харькова, в порядке упрощенного искового производства с сообщением (вызовом) сторон, гражданское дело по иску лицо_1 к Частного акционерного товариства «Харьковский подшипниковый завод» о взыскании задолженности по заработной плате, -
установил:
Истец обратилась в суд с иском, и после уточнения исковых требований, просила: взыскать с ОАО «Харьковский подшипниковый завод», правопреемником которого является ОАО «Харьковский подшипниковый завод» в пользу задолженность по заработной плате, которая по состоянию на 11 марта 2020 составляет 36910 грн. 37 коп. и 500 грн. уплаченных за предоставление правовой помощи.
Исковое заявление мотивировано тем, чтоистец работала у ответчика с мая 2009 года в должности ведущего инженера по подготовке производства штампов инструментального производства (приказ №599 / к от 25.05.2009 г.). 11 марта 2020 истец освобожден от должности по соглашению сторон в соответствии с пунктом 1 ст. 36 КЗоТ Украины (приказ №81 / к от 11.03.2020 г.). По состоянию на момент увольнения у предприятия имела место задолженность перед истцом по заработной плате. Согласно расчетного листа за март 2020 года, за период с сентября 2019года по день увольнения, задолженность составила 36910 грн. 37 коп.
Стороны в судебное заседание не явились, о времени, дате и месте рассмотрения дела были уведомлены надлежащим образом, в установленном законом порядке, что подтверждается материалами дела, о причинах неявки суду не сообщили, отзыв на иск от ответчика не поступало.
От истца в суд поступило заявление, в котором она просит рассмотреть дело в его отсутствие, исковые требования поддерживает и просит их удовлетворить. Проты рассмотрения дела в заочном порядке истец не возражала. В связи с приведенным суд принимает решение при заочном рассмотрении дела, в соответствии со ст. 280 ГПК Украины.
Выяснив обстоятельства дела и проверив их доказательствами, суд приходит к выводу об удовлетворении исковых требований по следующим основаниям.
Судом установлено и подтверждается материалами дела, истец работала в ОАО «Харьковский подшипниковый завод» с мая 2009 года в должности ведущего инженера по подготовке производстваштампов инструментального производства (приказ №599 / к от 25.05.2009 г.). 11 марта 2020 истец освобожден от должности по соглашению сторон в соответствии с пунктом 1 ст. 36 КЗоТ Украины (приказ №81 / к от 11.03.2020 г.). По состоянию на момент увольнения у предприятия имела место задолженность перед истцом по заработной плате. Согласно расчетного листа за март 2020 года, за период с сентября 2019 по день увольнения, задолженность составила 36910 грн. 37 коп.
Согласно ч. 10 ст. 84 ГПК Укни, в случае непредставления участником дела по неуважительным причинам или без объяснения причин доказательств, истребованных судом, суд в зависимости от того, какое лицо уклоняется от их представления, а также какое значение имеют эти доказательства, может признать обстоятельство, для выяснения которой витребовувався доказательство или отказать в его признании, или может осуществить рассмотрение дела по имеющимся в ней доказательствами.



В связи с тем, что ответчик своим правом на представление отзыва на исковое заявление не воспользовался и не опроверг обстоятельства укаАчэн в исковом заявлении, а также не выполнил требования указанные в постановлении суда об истребовании доказательств от 30.09.2020 года, которым было обязано ответчика представить сведения о задолженности по заработной плате перед истцом, суд решает дело на основании имеющихся в нем доказательств, в том числе и по размеру задолженности на момент принятия решения по делу.
Предписаниями ст. 43 Конституции Украины установлено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, яку он свободно выбирает; право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом, гражданам гарантируется защита от незаконного увольнения.
Согласно ч. 1 ст. 47 Кодекса законов о труде Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчеты в сроки, предусмотренные настоящим кодексом.
Согласно ч.1 ст. 116 Кодекса законов о труде Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, налЕжата ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
По смыслу статьи 13 ГПК Украины (диспозитивность гражданского судопроизводства), суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях. Участник дела распоряжается своими правами относительно предмета спора по своему усмотрению.
Таким образом, исковое требование о взыскании причитающихся истцу в день освобождения от предприятия сумм подлежит удовлетворению в размере - 36910 грн. 37 коп.
Европейский суд по правам человека вказав, что пункт первый статьи 6 Конвенции обязывает суды давать обоснования своих решений, но это не может восприниматься как требование предоставлять подробный ответ на каждый аргумент. Границы этого долга могут быть разными, в зависимости от характера решения. Кроме того, необходимо принимать во внимание, между прочим, разнообразие аргументов, сторона может представить в суд, и различия, которые существуют в государствах-участниках, с учетом положений законодательства, традиции, юридические заключения, изложения и формулировкия решений. Таким образом, вопрос, выполнил суд свой долг по представлению обоснования, что следует из статьи 6 Конвенции, может быть определено только в свете конкретных обстоятельств дела (решение по делу «Пронина против Украины», № 63566/00, § 23, ЕСПЧ от 18 июля 2006 года).
Согласно ч. 1 ст. 133 ГПК Украины судебные расходы состоят из государственной пошлины и издержек, связанных с рассмотрением дела.
О взыскании с ответчика расходов на профессиональную юридическую помощь в сумме 500 грн., Судотмечает следующее.
Согласно ч. 3 ст.133 ГПК Украины - к расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся расходы: 1) на профессиональную юридическую помощь; 2) связанные с привлечением свидетелей, специалистов, переводчиков, экспертов и проведением экспертизы; 3) связанные с истребованием доказательств, проведением осмотра доказательств по их местонахождению, обеспечением доказательств; 4) связанные с совершением иных процессуальных действий, необходимых для рассмотрения дела или подготовки к его рассмотрению.
По ст.137 ГПК Украины к расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся расходы на профессиональную юридическую помощь.
Согласно п.8 ч.2 ст.141 ГПК Украины размер расходов, которые сторона оплатила или должен уплатить в связи с рассмотрением дела, устанавливается судом на основании представленных сторонами доказательств (договоров, счетов и т.д.). Такие доказательства представляются до окончания судебных прений по делу или в течение пяти дней после принятия решения суда при условии, что до окончания судебных прений по делу сторона сделала об этом соответна заявление.



В постановлении Большой Палаты Верховного Суда по делу №751 / 3840/15-ц от 20 сентября 2018 суд отмечает, что в подтверждение размера расходов на профессиональную юридическую помощь суда должны быть предоставлены договор о предоставлении правовой помощи (договор поручения, договор о предоставлении юридических услуг и др.), расчет предоставляемых услуг, документы, свидетельствующие об оплате гонорара и других расходов, связанных с предоставлением правовой помощи, оформленные в установленном законом порядке (квитанция кприходного кассового ордера, платежное поручение с отметкой банка или другой банковский документ, кассовые чеки, удостоверения). Наличие документального подтверждения расходов на правовую помощь и их расчет является основанием для удовлетворения требований о возмещении таких расходов.
Однако, в материалах дела отсутствуют документы и надлежащие доказательства в подтверждение действительных расходов на профессиональную юридическую помощь, перечень которых указан в вышеупомянутом постановлении Большой Палаты Верховного Суду, а потому данные расходы не подлежат возмещению.
Распределение судебных расходов в части судебного сбора, суд решает в соответствии с положениями ст. 141 ГПК Украины и Закона Украины «О судебном сборе».
Суд приходит к выводу, что с ответчика в пользу государства необходимо взыскать судебный сбор за исковое требование о взыскании заработной платы в размере 840 грн. 80 коп.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 10, 12, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282, 354, 430 ГПК Украины, п. 9 ч. 1, п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 раздела ХИИИ Переходных положений ГПК Украины, суд -
решил:
Иск особа_1 к Частного акционерного общества «Харьковский подшипниковый завод» о взыскании задолженности по заработной плате - удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Харьковский подшипниковый завод» (код егрпоу 05808853), юридический адрес: г.. Харьков, проспект Индустриальный, 3 в пользу особа_1, информация_1 (рнокпп номер_1), зарегистрированной по адресу: адрес_1 задолженность по выплате заработной платы в сумме 36910 грн. 37 коп. с удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и обязательных платежей при ее выплате.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания задолженности по
заработной плате в пределах суммы платежа за один месяц.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Харьковский подшипниковый завод» (код егрпоу 05808853), юридический адрес: г.. Харьков, проспект Индустриальный, 3 судебный сбор в пользу государства в лице Государственной судебной администрации Украины (Получатель средств: ГУК в г.. Киеве / м. Киев / 22030106; Код получателя (код егрпоу): 37993783; Банк получателя: Казначейство Украины (ЕАП) Счет получателя: ua908999980313111256000026001; Код классификации доходов бюджета: 22030106) за представление искового заявления в размере 840 грн. 80 коп.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению об отмене в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков установленных ст.354 ГПК Украины, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Апелляционная жалоба на заочное решение судаможет быть подана в течение тридцати дней со дня составления полного судебного решения в Харьковский апелляционный суд через Орджоникидзевский районный суд. Харькова.
Полное судебное решение составлено 30.11.2020 года.
Судья: А. К. [С.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

26.11.2020
Справа № 644/3736/20
н/п 2/644/1413/20

Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни

(заочне)

26 листопада 2020 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Сітало А. К.,
за участю секретаря - Жигуна О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, та після уточнення позовних вимог, просила: стягнути з ВАТ «Харківський підшипниковий завод», правонаступником якого є ПАТ «Харківський підшипниковий завод» на її користь заборгованість по заробітній платі, яка станом на 11 березня 2020 року складає 36910 грн. 37 коп. та 500 грн. сплачених за надання правової допомоги.
Позовна заява мотивована тим, що позивач працювала у відповідача з травня 2009 року на посаді провідного інженера по підготовці виробництва штампово-інструментального виробництва (наказ №599/к від 25.05.2009 р.). 11 березня 2020 р. позивача звільнено з посади за угодою сторін, відповідно до пункту 1 ст. 36 КЗпП України (наказ №81/к від 11.03.2020 р.). Станом на час звільнення у підприємства мала місце заборгованість перед позивачем по заробітній платі. Згідно розрахункового листа за березень 2020 року, за період з вересня 2019 року по день звільнення, заборгованість становила 36910 грн. 37 коп.
Сторони у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суду не повідомили, відзив на позов від відповідача не надходив.
Від позивача до суду надійшла заява, в якій вона просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Проти розгляду справи в заочному порядку позивач не заперечувала. У зв`язку з наведеним, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач працювала в ПАТ «Харківський підшипниковий завод» з травня 2009 року на посаді провідного інженера по підготовці виробництва штампово-інструментального виробництва (наказ №599/к від 25.05.2009 р.). 11 березня 2020 р. позивача звільнено з посади за угодою сторін, відповідно до пункту 1 ст. 36 КЗпП України (наказ №81/к від 11.03.2020 р.). Станом на час звільнення у підприємства мала місце заборгованість перед позивачем по заробітній платі. Згідно розрахункового листа за березень 2020 року, за період з вересня 2019 року по день звільнення, заборгованість становила 36910 грн. 37 коп.
Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.



У зв`язку з тим, що відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та не спростував обставини зазначені у позовній заяві, а також не виконав вимоги зазначені в ухвалі суду про витребування доказів від 30.09.2020 року, якою було зобов`язано відповідача надати суду відомості щодо заборгованості по заробітній платі перед позивачем, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, у тому числі і щодо розміру заборгованості на час ухвалення рішення по справі.
Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлено трудову книжку і провести з ним розрахунки в строки, передбачені цим кодексом.
Згідно ч.1 ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
За змістом статті 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, позовна вимога про стягнення належних позивачу на день звільнення від підприємства сум підлягає задоволенню у розмірі - 36910 грн. 37 коп.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 500 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст.133 ЦПК України - до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно п.8 ч.2 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.



У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Однак, в матеріалах справи відсутні документи та належні докази на підтвердження дійсних витрат на професійну правничу допомогу, перелік яких зазначений у вищезазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду, а тому дані витрати не підлягають відшкодуванню.
Розподіл судових витрат в частині судового збору, суд вирішує у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
Суд приходить до висновку, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір за позовну вимогу про стягнення заробітної плати у розмірі 840 грн. 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282, 354, 430 ЦПК України, п. 9 ч. 1, п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (код єдрпоу 05808853), юридична адреса: м. Харків, проспект Індустріальний, 3 на користь особа_1 , інформація_1 (рнокпп номер_1 ), зареєстрованої за адресою: адреса_1 заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 36910 грн. 37 коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості по
заробітній платі в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (код єдрпоу 05808853), юридична адреса: м. Харків, проспект Індустріальний, 3 судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код єдрпоу): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (еап); Рахунок отримувача: ua908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) за подання позовної заяви у розмірі 840 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.
Повне судове рішення складено 30.11.2020 року.
Суддя: А. К. Сітало