АТ "ХАРП": невыплата зарплаты

Судья [Ч.] В. Г.

Дело № 644/5741/20
Производство № 2/644/1808/20
12.11.2020


Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

12 ноября 2020 г.. Харьков.
Орджоникидзевский районный суд. В составе:
Судьи - [Ч.] В.Г.,
при участии:
секретаря судебных заседаний - Красовской К.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства в помещении Орджоникидзевского районного судав г.. Харькова гражданское дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Харьковский подшипниковый завод» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за период задержки расчета при увольнении, -

В:
Истец особа_1 обратилась в суд с иском к ОАО «Харьковский подшипниковый завод», в котором просила суд взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате, с учетом справки № 692/83622 от 22.10.2020 года, в сумме 53 347, 88 грн. и средний заработок за период задержки расчета при увольнении, с учетом уточненных исковых требований от 14.08.2020 года за период с 27.05.2020 года по принятии решения судом.
Постановлением Орджоникидзевского районного суда г.Харькова от 05.08.2020 года исковое заявление особа_1 оставлено без движения.
14.08.2020 года истец особа_1 во исполнение постановления суда от 05.08.2020 года предоставила суду заявление об уточнении исковых требований.
Постановлением Орджоникидзевского районного суда г.Харькова от 27.08.2020 года производство по делу открыто, принято проводить рассмотрение в порядке упрощенного искового производства.
Исковые требования особа_1 обоснованы тем, что с 03.12.2001 года истец особа_1 работала в ОАО «Харьковский подшипниковый завод», с 24.12.2019 года в должности начальника испытательной станции №1 отдела метрологии и исследований. 27.05.2019 года истца особа_1 был освобожден от занимаемой должности по соглашению сторон на основании п.1 ст.36 КЗоТ Украины. Согласно справки о размере задолженностипо заработной плате, выданной ОАО «Харьковский подшипниковый завод», задолженность по заработной плате особа_1 по состоянию на 20.10.2020 года составляет 53 347, 88 грн. Ответчиком в добровольном порядке задолженность по заработной плате истцу не выплачена. В связи с чем истец особа_1 просит суд взыскать с ответчика, кроме задолженности по заработной плате, средний заработок за период задержки расчета при увольнении за период с 27.05.2020 года по день принятия решения судом в соотности в Порядок исчисления средней заработной платы, утвержденного КМУ № 100 от 08.02.1995 года.
Истец особа_1 в судебном заседании появилась, предоставила суду заявление, в котором исковые требования поддержала и просила суд рассматривать дело в ее отсутствие.
Представитель ответчика ОАО «Харьковский подшипниковый завод» в судебное заседание не явился, о слушании дела извещен надлежащим образом, правом на представление отзыва на иск не воспользовался.
От генерального директора ОАО «Харьковський подшипниковый завод »Хмель С.И. в суд поступило ходатайство по выходным № 255/54 от 11.11.2020 года об отложении рассмотрения дела на другую дату, в связи с нахождением представителя ответчика на больничном. Однако, к указанному ходатайству не приложены доказательства действительного нахождения представителя ответчика на больничном, в подтверждение уважительности причин неявки в судебное заседание. Вместе с этим суд учитывает, что ответчик ОАО «Харьковский подшипниковый завод» является юридическим лицом и имеет моможность обеспечить явку в судебное заседание другого представителя.
По положениям ст. 129 Конституции Украины и ч.1 ст.2 ГПК Украины одной из задач судопроизводства является своевременное рассмотрение дела, в соответствии с положениями статьи 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод, согласно которой каждый имеет право на справедливое разбирательство дела в разумный срок независимым и беспристрастным судом.
Таким образом, отложения рассмотрения дела является правом и прерогативой суда, основной предпосылкойдля которого является не отсутствие в судебном заседании участников дела, а невозможность решения спора в соответствующем судебном заседании.
Учитывая изложенное, суд приходит к выводу о возможности разрешения спора в отсутствие представителя ответчика ОАО «Харьковский подшипниковый завод».
Суд, исследовав материалы дела установил следующие факты и соответствующие их правоотношения.
Истец особа_1 с 03.12.2001 года работала в ОАО «Харьковский подшипниковый завод» (в настоящее время ОАО «Харковский подшипниковый завод »).
27.05.2020 года на основании приказа № 166 / к от 27.05.2020 года особа_1 был освобожден от ПАО «Харьковский подшипниковый завод» по соглашению сторон на основании п.1 ст.36 КЗоТ Украины.
Изложенное подтверждается копией трудовой книжки особа_1 серии номер_1 от 11.12.1994 года (а.с.8-11).
Согласно письму Управления по вопросам труда Главного управления Гоструда в Харьковской области №Б-474 / Б-487 / Б-588 / Б-579 / УГЛ / 02.02. / 12-09 / 5736 от 23.06.2020 года ОАО «Харьковский подшипнный завод »имеет задолженность по заработной плате перед особа_1, которая по состоянию на 10.06.2020 года составляла 56796, 55 грн. (А.с.13).
Согласно письму Главного Управления Государственной налоговой службы в Харьковской области №7051 / Б / 20-40-58-06-20 от 30.06.2020 года руководство ОАО «Харьковский подшипниковый завод» неоднократно приглашалось на заслушивание в Восточную управления ГУ ГПС в Харьковской области по вопросу погашение задолженности по выплате заработной платы и долга (недоимки) по единому социального взноса (а.с.14).
С расчетного письмо на имя истца особа_1 по май 2020 усматривается, что задолженность ответчика ОАО «Харьковский подшипниковый завод» составляет 58016, 79 грн. Кроме того, с расчетного листа усматривается размер заработной платы истца особа_1 по март 2020 в размере 7562, 87 грн., Апрель 2020 - 4110, 78 (а 15).
12.11.2020 года истцом были предоставлены суду справку ОАО «Харьковский подшипниковый завод» № 692/83622 от 22.10.2020 года, согласно какой предприятие ОАО «Харьковский подшипниковый завод» имеет задолженность по заработной плате перед особа_1, которая по состоянию на 20.10.2020 года составляет 53 347, 88 грн.
По предписаниям ст.47 КЗоТ собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст.116 настоящего Кодекса.
Согласно ч.1 ст.116 КЗоТ при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанныеи в ст.116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета (ч.1 ст.117 КЗоТ).
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» указано, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работникуне были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средству работодателя не исключает его ответственности. При определении средней заработной платы следует исходить из того, что во всех случаях, когда по действующему законодательству она сохраняется за работниками предприятий, учреждений, организаций, это следует делать в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ от 08.02.1995 №100.
Согласно п. 2 Порядка № 100, исчисление средней заработной платы для оплаты времени ежегодного отпуска, дополнительных отпусков в связи с навчанням, творческого отпуска, дополнительного отпуска работникам, имеющим детей, или для выплаты компенсации за неиспользованные отпуска производится исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска. Во всех остальных случаях сохранения средней заработной платы среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана отвовидна выплата. Работникам, проработавшим на предприятии, в учреждении, организации менее двух календарных месяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время.
Согласно п. 5 Раздел IV Порядка начисления выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы, в соответствии с пунктом 8 настоящего Порядка определяется делением заработной платы за фактически отработанныев течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - календарных дней за этот период.
Пунктом 8 раздел III Порядка №100 определено, что начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней , которые должны бытьоплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Учитывая приведенные законодательные предписания и установлены обстоятельства спорных правоотношений, за отсутствием доказательств в подтверждение того, что задержка расчета произошла не по винеответчика, суд приходит к выводу, что оформив увольнение истца лицо_1 и выдав ей трудовую книжку, ответчик ОАО «Харьковский подшипниковый завод» свой долг по проведению с истцом полного расчета в день увольнения не совершил, а потому могут быть как для взыскания задолженности по заработной платы в размере 53 347, 88 грн. (Согласно справки о размере задолженности по заработной плате выданной ответчиком), так и для применения к ответчику ОАО «Харьковский подшипниковыйой завод »ответственности за задержку расчета при увольнении, предусмотренную ст.117 КЗоТ Украины.
Решая вопрос размера среднего заработка за все время задержки, подлежит взысканию с ответчика в пользу истца, суд исходит из размера среднедневного заработка истца в соответствии с расчетного листа по май 2020 (а.с.15), который рассчитан в соответствии с требованиями Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ от 08.02.1995 №100, и равен 324, 27 грн.
Расчет проведен судом следующим образом: 7562, 80 грн. (Заработная плата за март 2020 года) + 4110, 78 грн. (Заработная плата за апрель 2020 года) = 11673, 58 грн.- сумма заработной платы, начисленной истцу особа_1 за два месяца, предшествующих увольнению. 11673, 58 грн. 36 дней (количество фактически отработанных рабочих дней в марте и апреле 2020 года) = 324, 27 грн. - среднедневная заработная плата за два календарных месяца, предшествующих увольнению.
После определения середньоденной заработной платы расчетной величины для начисления выплат работнику осуществляется начисление общей суммы среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, которая исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы на количество рабочих дней в расчетном периоде.
В день вынесения данного решения (12.11.2020 года) время задержки расчета с истцом равна 122 рабочих дней (с 28.05.2020 года по 12.11.2020 года включительно).
Расчет проведен судом следующием образом: май - 2 рабочих дня, июнь - 23 рабочих дня (без учета праздничных дней 08.06.2020 года и 29.06.2020 года), июль - 25 рабочих дней, август 20 рабочих дней (без учета праздничного дня 24.08.2020 года) , сентябрь - 22 рабочих дня, октябрь - 21 рабочий день (без учета праздничного дня 14.10.2020 года), ноябрь - 9 рабочих дней. Общее количество рабочих дней равно 122.
Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за все время повтораимкы расчета, непроведенного при увольнении и по день вынесения решения, в сумме 39 560, 94 грн.
Расчет проведен судом следующим образом: 122 рабочих дня (время задержки расчета) х 324, 27 грн. (Среднедневная заработная плата за два календарных месяца, предшествующих увольнению) = 39 560, 94 грн.
Таким образом, исковые требования истца особа_1 подлежат удовлетворению.
Согласно разъяснениями Пленума Верховного Суда Украины в пункте 6 Постановления № 13 от 24.12.1999 «О практике применения судамы законодательства об оплате труда »удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплаты налога с доходов граждан является обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Таким образом, ответчик как налоговый агент в соответствии с требованиями Налогового кодекса Украины зобов`язаний выплатить истцу среднее денежное довольствие за время задержки расчета при увольнении, удержав из него при выплате законодательно установленные налоги и сборы.
На основании п.2 ч.1 ст.430 ГПК Украины, допустить немедленное исполнение решения суда в части выплаты заработной платы в пределах суммы платежа за один месяц.
Согласно ч.1 п.1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора по делам о взыскании заработной платы.
Учитывая правила ст.141ГПК Украины, сумма в размере 1681, 60 грн. (Судебный сбор за заявленное требование о взыскании задолженности по заработной плате и судебный сбор за заявленное требование о взыскании среднего заработка) подлежит взысканию с ответчика в доход государства.
Руководствуясь ст. ст. 2, 4, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 141, 264, 265, 279, 430 ГПК Украины, ст.ст. 47, 116, 117КЗпП, Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ от 08.02.1995 №100, Пленумом Верховного Суда Украины от 24.12.1999№ 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», суд -

Р Е Ш И Л:
Иск особа_1 к Частного акционерного общества «Харьковский подшипниковый завод» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за период задержки расчета при увольнении - удовлетворить.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Харьковский подшипниковый завод» (код егрпоу 05808853, местонахождение: г. Харьков, пр.. Индустриальный, 3) в пользу особа_1 (регистрационныйи номер учетной карточки плательщика номер_2, место регистрации: адрес_1) задолженности по заработной плате в размере 53 347, 88 грн. за вычетом установленных законом налогов и других обязательных платежей.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Харьковский подшипниковый завод» (код егрпоу 05808853, местонахождение: г. Харьков, пр.. Индустриальный, 3) в пользу особа_1 (регистрационный номер учетной карточки плательщика номер_2, место регистрации: адрес_1) средний заработок за период сатримкы расчета при увольнении в размере 39 560, 94 грн. за вычетом установленных законом налогов и других обязательных платежей.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части выплаты заработной платы в пределах суммы платежа за один месяц.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Харьковский подшипниковый завод» (код егрпоу 05808853, местонахождение: г. Харьков, пр.. Индустриальный, 3) в пользу государства в лице Государственной судебной администрации Украины судебный сбор в размере 1681, 60 грн.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в течение тридцати дней со дня принятия решения в Харьковский апелляционный суд, учитывая п. 15.5. Раздела 13 Переходные положения ГПК Украины, через Орджоникидзевский районный суд. Харькова, а если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется с дня составления полногосудебного решения,
Полный текст решения составлен 17 ноября 2020.

Председательствующий - судья В. Г. [Ч.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Суддя [Ч.] В. Г.

Справа № 644/5741/20
Провадження № 2/644/1808/20
12.11.2020


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2020 року м. Харків.
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді – [Ч.] В.Г.,
за участю:
секретаря судових засідань – Красовської К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, -

встановив:
Позивач особа_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Харківський підшипниковий завод», в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі, з урахуванням довідки № 692/83622 від 22.10.2020 року, в сумі 53 347, 88 грн. та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні, з урахуванням уточнених позовних вимог від 14.08.2020 року, за період з 27.05.2020 року по час ухвалення рішення судом.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 05.08.2020 року позовну заяву особа_1 залишено без руху.
14.08.2020 року позивач особа_1 на виконання ухвали суду від 05.08.2020 року надала суду заяву про уточнення позовних вимог.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 27.08.2020 року провадження по справі відкрито, ухвалено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги особа_1 обґрунтовані тим, що з 03.12.2001 року позивач особа_1 працювала у ПАТ «Харківський підшипниковий завод», з 24.12.2019 року на посаді начальника випробувальної станції №1 відділу метрології та досліджень. 27.05.2019 року позивача особа_1 було звільнено із займаної посади за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. Згідно довідки про розмір заборгованості із заробітної плати, виданої ПАТ «Харківський підшипниковий завод», заборгованість по заробітній платі особа_1 станом на 20.10.2020 року складає 53 347, 88 грн. Відповідачем в добровільному порядку заборгованість із заробітної плати позивачу не виплачена. У зв`язку з чим позивач особа_1 просить суд стягнути з відповідача, окрім заборгованості по заробітній платі, середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні за період з 27.05.2020 року по день ухвалення рішення судом у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого КМУ № 100 від 08.02.1995 року.
Позивач особа_1 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила суд розглядати справу у її відсутність.
Представник відповідача ПАТ «Харківський підшипниковий завод» в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, правом на подання відзиву на позов не скористався.
Від генерального директора ПАТ «Харківський підшипниковий завод» Хміль С.І. до суду надійшло клопотання за вихідним № 255/54 від 11.11.2020 року про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із знаходженням представника відповідача на лікарняному. Однак, до зазначеного клопотання не додано доказів дійсного знаходження представника відповідача на лікарняному, на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання. Разом з цим суд враховує, що відповідач ПАТ «Харківський підшипниковий завод» є юридичною особою та має можливість забезпечити явку в судове засідання іншого представника.
За положеннями ст. 129 Конституції України та ч.1 ст.2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість вирішення спору у відсутність представника відповідача ПАТ «Харківський підшипниковий завод».
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи встановив наступні факти та відповідні їх правовідносини.
Позивач особа_1 з 03.12.2001 року працювала в ВАТ «Харківський підшипниковий завод» (на теперішній час ПАТ «Харківський підшипниковий завод»).
27.05.2020 року на підставі наказу № 166/к від 27.05.2020 року особа_1 було звільнено з ПАТ «Харківський підшипниковий завод» за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.
Викладене підтверджується копією трудової книжки особа_1 серії номер_1 від 11.12.1994 року (а.с.8-11).
Згідно листа Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області №Б-474/Б-487/Б-588/Б-579/угл/02.02./12-09/5736 від 23.06.2020 року ВАТ «Харківський підшипниковий завод» має заборгованість із заробітної плати перед особа_1 , яка станом на 10.06.2020 року складала 56796, 55 грн. (а.с.13).
Згідно листа Головного Управління Державної податкової служби у Харківській області №7051/б/20-40-58-06-20 від 30.06.2020 року керівництво ВАТ «Харківський підшипниковий завод» неодноразово запрошувалось на заслуховування до Східного управління ГУ ДПС в Харківській області з питання погашення заборгованості із виплати заробітної плати та боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску (а.с.14).
З розрахункового листа на ім`я позивача особа_1 за травень 2020 року вбачається, що заборгованість відповідача ВАТ «Харківський підшипниковий завод» складає 58016, 79 грн. Крім того, з розрахункового листа вбачається розмір заробітної плати позивача особа_1 за березень 2020 року у розмірі 7562, 87 грн., квітень 2020 року – 4110, 78 (а.с. 15).
12.11.2020 року позивачем було надано суду довідку ВАТ «Харківський підшипниковий завод» № 692/83622 від 22.10.2020 року, згідно якої підприємство ВАТ «Харківський підшипниковий завод» має заборгованість по заробітній платі перед особа_1 , яка станом на 20.10.2020 року складає 53 347, 88 грн.
За приписами ст.47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1 ст.117 КЗпП).
В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100.
Відповідно до п. 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно із пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Враховуючи наведені законодавчі приписи та встановлені обставини спірних правовідносин, за відсутністю доказів на підтвердження того, що затримка розрахунку сталася не з вини відповідача, суд доходить висновку, що оформивши звільнення позивача особа_1 та видавши їй трудову книжку, відповідач ВАТ «Харківський підшипниковий завод» свій обов`язок із проведення з позивачем повного розрахунку в день звільнення не здійснив, а тому є підстави як для стягнення заборгованості із заробітної плати в розмірі 53 347, 88 грн. (відповідно до довідки про розмір заборгованості із заробітної плати виданої відповідачем), так і для застосування до відповідача ВАТ «Харківський підшипниковий завод» відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст.117 КЗпП України.
Вирішуючи питання розміру середнього заробітку за весь час затримки, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з розміру середньоденного заробітку позивача відповідно до розрахункового листа за травень 2020 року (а.с.15), який розрахований відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100, та дорівнює 324, 27 грн.
Розрахунок проведений судом наступним чином: 7562, 80 грн. (заробітна плата за березень 2020 року) + 4110, 78 грн. (заробітна плата за квітень 2020 року) = 11673, 58 грн.- сума заробітної плати, нарахованої позивачу особа_1 за два місяці, що передували звільненню. 11673, 58 грн. : 36 днів (кількість фактично відпрацьованих робочих днів у березні та квітні 2020 року) = 324, 27 грн. – середньоденна заробітна плата за два календарних місяці, що передували звільненню.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді.
На день постановлення даного рішення (12.11.2020 року) час затримки розрахунку із позивачем дорівнює 122 робочих днів (з 28.05.2020 року по 12.11.2020 року включно).
Розрахунок проведений судом наступним чином: травень – 2 робочі дні, червень - 23 робочі дні (без врахування святкових днів 08.06.2020 року та 29.06.2020 року), липень – 25 робочих днів, серпень 20 робочих днів (без врахування святкового дня 24.08.2020 року), вересень – 22 робочих дні, жовтень – 21 робочий день (без врахування святкового дня 14.10.2020 року), листопад – 9 робочих днів. Загальна кількість робочих днів дорівнює 122.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку, непроведеного при звільненні та по день постановлення рішення, в сумі 39 560, 94 грн.
Розрахунок проведений судом наступним чином: 122 робочих дні (час затримки розрахунку) х 324, 27 грн. (середньоденна заробітна плата за два календарних місяці, що передували звільненню) = 39 560, 94 грн.
Таким чином, позовні вимоги позивача особа_1 підлягають задоволенню.
Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Таким чином, відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового кодексу України зобов`язаний виплатити позивачеві середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.
На підставі до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч.1 п.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати.
Враховуючи правила ст.141 ЦПК України, сума в розмірі 1681, 60 грн. (судовий збір за заявлену вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі та судовий збір за заявлену вимогу про стягнення середнього заробітку) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 141, 264, 265, 279, 430 ЦПК України, ст.ст. 47, 116, 117КЗпП, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100, Пленумом Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд –

В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні – задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (код єдрпоу 05808853, місцезнаходження: м. Харків, пр. Індустріальний, 3) на користь особа_1 (реєстраційний номер облікової картки платника номер_2 , місце реєстрації: адреса_1 ) заборгованості із заробітної плати у розмірі 53 347, 88 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (код єдрпоу 05808853, місцезнаходження: м. Харків, пр. Індустріальний, 3) на користь особа_1 (реєстраційний номер облікової картки платника номер_2 , місце реєстрації: адреса_1 ) середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні у розмірі 39 560, 94 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (код єдрпоу 05808853, місцезнаходження: м. Харків, пр. Індустріальний, 3) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 1681, 60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, враховуючи п. 15.5. Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення,
Повний текст рішення складено 17 листопада 2020 року.

Головуючий - суддя: В. Г. [Ч.]