ДП "УКРНТЦ "ЕНЕРГОСТАЛЬ": невыплата зарплаты

Дело № 638/13900/20
Производство № 2/638/4782/20

решение
именем украины
(Заочное)

7 декабря 2020 Дзержинский районный суд. В составе:

председательствующего Аркатова К.В.,
секретаря [Р.] В.Г.,

рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного производства дело по иску лицо_1 в Государственное предприятие «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности« Енергосталь »о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки окончательного расчета, -
в с т а н о в и л:

особа_2 обратился в суд с иском к государственному предприятию «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности« Энергосталь »о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы в размере 19825 грн 76 коп., Среднего заработка за время задержки окончательного расчета в размере 10702 грн 40 коп . Свои требования обосновывает тем, что 02.04.2004 года по 25.08.2020 года работал на Государственном предприятии «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности» в должности инженера 1 категории конструкторского отдела. За период с 01.01.2020 года по 25.08.2020 года общий размер начисленной, но не выплаченной заработной платы составляет 31674, 07 грн. Решением суда от 16.09.2020 года взыскано с ответчика задолженность за период с 01.12.2019 года по 31.03.2020 года в размере 15841, 55 грн, то есть общий размер заборгованосте за период с 01.12.2019 года по 31.03.2020 год составляет 19708, 53 грн. Оформив освобождения истца и выдав трудовую книжку, ответчик свою обязанность по проведению с работником расчет не совершил, а затем основания для применения к ответчику ответственности за задержку расчета при увольнении
В судебном заседании стороны не появились, представитель истца предоставил заявление о рассмотрении дела в их отсутствие, не возражал против вынесения заочного решения по делу. ответчик причин неявки не сообщил отзыва или ходатайств об отложении слушания дела не поступало.
При таких обстоятельствах, суд считает возможным рассмотреть дело в отсутствие сторон по имеющимся материалам дела и принять заочное решение в соответствии с ч. 1 ст. 280 ГПК Украины, поскольку представитель истца не возражал против заочного рассмотрения дела.
Суд, исследовав письменные доказательства, имеющиеся в материалах дела, всесторонне проверив обстоятельства, на которых они основываются в соответствии с нормами матерльного права, подлежащих применению к данным правоотношениям, установил следующие обстоятельства и пришел к следующим выводам.
В соответствии со ст 13, 81 ГПК Украины суд рассматривает дело не иначе, как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях. Каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих измог и доказательства представляются сторонами и другими лицами, участвующими в деле.
Согласно справки от 10.09.2020 года за период с 01.01.2020 года по 25.08.2020 года размер начисленной и не выплаченной заработной платы составляет 39841 грн 59 коп. Решение Дзержинского районного суда г.Харькова от 16.09.2020 года по делу №638 / 8426/20 принято к взысканию с ответчика в пользу истца задолженность по заработной плате за период с 01.12.2019 года по 31.03.2020 года в размере 15841 грн 55 коп . по довидкою от 10.09.2020 года №Б-02/539 среднедневная заработная плата истца составляет 334, 45 грн. Согласно справки №Б-02/538 от 10.09.2020 года размер компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков выплаты составляет 117, 23 грн. Приказом №201-а от 21.08.2020 года истец освобожден от должности инженера 1 категории конструкторского отдела 25.08.2020 года по соглашению сторон на основании п.1 ст.36 КЗоТ Украины.
Согласно статье 43 Конституции Украины каждый имеет право на працю, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно части 1 статьи 94 КЗоТ Украины, статьи 1 Закона Украины от 24 марта 1995 года № 108/95-ВР "Об оплате труда" заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает праков за выполненную им работу. Размер заработной платы зависит от сложности и условий выполняемой работы, профессионально-деловых качеств работника, результатов его труда и хозяйственной деятельности предприятия.
В соответствии со статьей 115 КЗоТ Украины, статьи 24 Закона Украины от 24 марта 1995 года № 108/95-ВР "Об оплате труда" заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным врганом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
По смыслу пункта 4 части первой Европейской социальной хартии (пересмотренной) от 3 мая 1996, ратифицированной Законом Украины от 14 сентября 2006 года № 137-V "О ратификации Европейской социальной хартии (пересмотренной)", все работники имеют право на справедливое вознаграждение, обеспечит достаточный жизненный уровень.
Таким образом, работодатель должен заплатить работнику за труд, который выполнен или должно быть выполнено, или за услуги, которые предоставлены или должно быть предоставлено, что обеспечивает реализацию одного из принципов осуществления трудовых правоотношений - возмездность труда.
Согласно части первойстатьи 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно части первой статьи 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднеена следующий день после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Учитывая изложенное, поскольку право человека на заработную плату гарантированное Конституцией Украины, нормами КЗоТ, Законам Украины «Об оплате труда», и истец состоял в трудовых отношениях с ответчиком, при увольнении не получил все причитающиеся платежи, имеетйнови требования особа_1 о взыскании задолженности по заработной плате с учетом невыплаченной компенсации в размере 19 825 грн 76 коп. обоснованные и подлежат удовлетворению.
Среднедневная заработная плата для расчета среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета определяется по правилам, установленным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного Постановлением КМУ от 08.02.1995 под № 100.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника виплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику приувольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
За задержку расчета при увольнении предусмотрена ответственность в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, которой определено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатитьи работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Возмещение, предусмотренное статьей 117 КЗоТ Украиныи, направленное на компенсацию работнику имущественных потерь, он испытывает вследствие несвоевременного осуществления с ним расчета со стороны работодателя.
В пункте 81 постановления Верховного Суда от 26 июня 2019 по делу № 761/9584/15-ц указано, что общим признаком гражданско-правовой ответственности является ее компенсаторный характер. Меры гражданско-правовой ответственности направлены не на наказание должника, а на восстановление имущественной сферы потерпевшего от правонарушения. Согласно части 1 статьии 9 ГК Украины такая направленность присуща и меры ответственности работодателя, предусмотренном статьей 117 КЗоТ Украины.
Кроме того, пунктом 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы вдень освобождения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при непроведении его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины.
Итак, не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные срокиявляется основанием для ответственности, предусмотренной ст. 117 Кодекса, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Учитывая изложенное, суд приходит к выводу, что поскольку истцу в день увольнения не выплачены все причитающиеся ему суммы в сроки, указанные в ст. 116 КЗоТ Украины, а полного расчета на момент принятия решения не проведена, то имеются основания для взыскания среднего заработка за время задержки расчета в размере 10702 грн 40 коп.
Истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе», а затем с ответчика подлежит взысканию судебный сбор пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Руководствуясь ст.ст.117 116 КЗоТ Украины, ст. ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 82, 89, 141, 211, 258-259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 Гражданского процессуального кодекса Украины, суд -

решил:

Исковые требования особа_1 (адреса_1 рнокпп номер_1) в Государственное предприятие «Украинский науково-технический центр металлургической промышленности «Энергосталь» (Харьков, пр.Науки, 9, код егрпоу 31632138) о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за время задержки окончательного расчета - удовлетворить.
Взыскать с государственного предприятия «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности« Энергосталь »в пользу особа_1 задолженность начисленной, но не выплаченной заработной платы с учетом компенсации потери части заработной платы в связи снарушением сроков выплаты в размере 19825 (девятнадцать тысяч восемьсот двадцать пять) рублей 76 коп. за период с 01.05.2020 года по 25.08.2020 год.
Взыскать с государственного предприятия «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности« Энергосталь »в пользу особа_1 средний заработок за время задержки окончательного расчета в размере 10702 (десять тысяч семьсот два) грн 40 коп.
Взыскать с государственного предприятия «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности« Энергосталь »в пользу государства сумму судебного сбора в размере 840 (восемьсот сорок) рублей 80 коп.
Взыскать с государственного предприятия «Украинский научно-технический центр металлургической промышленности« Энергосталь »в пользу особа_1 сумму уплаченного судебного сбора в размере 840 (восемьсот сорок) рублей 80 коп.
Решение может быть обжаловано Дзержинским районным судом г.. Харькова заявление об. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его объявлюения.
Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения.
Истец имеет право обжаловать заочное решение в общем порядке, установленном настоящим Кодексом.

председательствующий

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:



Справа № 638/13900/20
Провадження № 2/638/4782/20

рішення
іменем україни
(заочне)

07 грудня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,
секретаря Рижикової В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, -
в с т а н о в и в:

особа_2 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 19825 грн 76 коп., середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку у розмірі 10702 грн 40 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 02.04.2004 року по 25.08.2020 року працював на Державному підприємстві «Український науково-технічний центр металургійної промисловості» на посаді інженера 1 категорії конструкторського відділу. За період з 01.01.2020 року по 25.08.2020 року загальний розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати становить 31674, 07 грн. Рішенням суду від 16.09.2020 року стягнуто з відповідача заборгованість за період з 01.12.2019 року по 31.03.2020 рік у розмірі 15841, 55 грн, тобто загальний розмір заборгованості за період з 01.12.2019 року по 31.03.2020 рік становить 19708, 53 грн. Оформивши звільнення позивача та видавши трудову книжку, відповідач свій обов`язок із проведення з працівником розрахунку не здійснив, а відтак є підстави для застосування до відповідача відповідальності за затримку розрахунку при звільненні
У судове засідання сторони не з`явились, представник позивача надав заяву про слухання справи за їх відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі. Відповідач причин неявки не повідомив, відзиву або клопотань про відкладення слухання справи не надходило.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно довідки від 10.09.2020 року за період з 01.01.2020 року по 25.08.2020 року розмір нарахованої та не виплаченої заробітної плати становить 39841 грн 59 коп. Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 16.09.2020 року по справі №638/8426/20 ухвалено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з 01.12.2019 року по 31.03.2020 рік у розмірі 15841 грн 55 коп. За довідкою від 10.09.2020 року №Б-02/539 середньоденна заробітна плата позивача становить 334, 45 грн. Згідно довідки №Б-02/538 від 10.09.2020 року розмір компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати становить 117, 23 грн. Наказом №201-а від 21.08.2020 року позивача звільнено з посади інженера 1 категорії конструкторського відділу 25.08.2020 року за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно частини 1 статті 94 КЗпП України, статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Відповідно до статті 115 КЗпП України, статті 24 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
За змістом пункту 4 частини першої Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)", усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.
Таким чином, роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано, що забезпечує реалізацію одного із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці.
Згідно частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Враховуючи викладене, оскільки право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП, Законам України «Про оплату праці», та позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, при звільненні не отримав всі належні платежі, майнові вимоги особа_1 щодо стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням невиплаченої компенсації у розмірі 19825 грн 76 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Середньоденна заробітна плата для розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначається за правилами, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 за № 100.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
За затримку розрахунку при звільненні передбачена відповідальність відповідно до ст. 117 КЗпП України, якою визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
У пункті 81 постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.
Крім того, пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки позивачу в день звільнення не виплачені всі належні їй суми у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, а повного розрахунку на момент ухвалення рішення не проведено, то наявні підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 10702 грн 40 коп.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.117 116 КЗпП України, ст. ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 82, 89, 141, 211, 258-259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги особа_1 ( адреса_1 , рнокпп номер_1 ) до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» (м.Харків, пр.Науки, 9, код єдрпоу 31632138) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку – задовольнити.
Стягнути з державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» на користь особа_1 заборгованість нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з урахуванням компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків виплати у розмірі 19825 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять п`ять) грн 76 коп. за період з 01.05.2020 року по 25.08.2020 рік.
Стягнути з державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку в розмірі 10702 (десять тисяч сімсот дві) грн 40 коп.
Стягнути з державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» на користь держави суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Стягнути з державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» на користь особа_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Дзержинським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Головуючий