АТ "ЗАВОД "МАЯК": невыплата зарплаты

18.11.2020 Дело № 756/7274/20
Уникальный № 756/7274/20
Производство № 2/756/4526/20

Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы



18 ноября 2020 судья Оболонского районного суда города Киева [Я] Н.А., рассмотрев в порядке упрощенного производства без вызова сторон дело по иску лицо_1 к акционерного общества «завод« МАЯК »о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время сатримкы расчета при увольнении, -
В:
Истец особа_1 в июне 2020 обратился в суд с вышеуказанным иском к акционерного общества «завод МАЯК» (далее-АО «завод маяк») в котором просил суд: взыскать с ответчика в свою пользу задолженность по заработной плате 81870, 38 грн. и средний заработок за время задержки расчета при увольнении до подачи искового заявления за период с 30 мая 2019 по 17 июня 2019 в сумме 232548, 03 грн.
В обоснование заявленных исковыхтребований отметил, что с 29 октября 2018 года по 30 мая 2019 работал в должности начальника отдела экономики и планирования АО «завод МАЯК» с оплатой труда в соответствии штатного расписания. С февраля 2019 ответчик осуществлял выплату заработной платы. На основании приказа №92-к от 30 июня 2019 истец уволился. Однако, при увольнении заработная плата начисленная в сумме 81870, 38 грн. с учетом налогов 101505, 36 грн. ему выплачена ни была. Ссылаясь на положения ст.117 КЗоТ, просСм суд также взыскать с ответчика средний заработок за время задержки расчета при увольнении, исходя из расчета среднедневной заработной платы 1112, 67 грн.
Протоколом автоматизированного распределения судебного дела от 22 июня 2020 председательствующим по делу определен судья [Я.] Н.А.
Во исполнение решения суда от 03 июля 2020 года, которым исковое заявление оставлено без движения, истцом 30 июля 2020 предоставлено квитанцию ​​об уплате судебного сбора.
Постановлением Оболонского районного суда г.. Киева от31 августа 2020 открыто упрощенное исковое производство без вызова участников дела.
Как видно из обратного почтового сообщения, 28 сентября 2020 ответчик АО «завод МАЯК» получил решение суда об открытии производства с копией искового заявления, однако право на предоставления отзыва на иск не воспользовался.
Согласно ч. 1 ст.174 ГПК Украины при рассмотрении дела судом в порядке искового производства участники дела излагают письменно свои требования, возражения, аргументы, объяснения и рассужденияя относительно предмета спора исключительно в заявлениях по сути дела, определенных этим Кодексом, что является правом участников дела.
При таких обстоятельствах суд рассмотрел дело в отсутствие участников дела по правилам упрощенного искового производства без вызова сторон.
Исследовав материалы дела, суд считает, что исковые требования необходимо задовольнитичастково по следующим основаниям.
Судом установлены следующие факты и соответствующие им правоотношения.
Согласно приказа № 92-к о прекращении Трудового договора от 30 майния 2019 года, особа_1 освобожден от должности начальника отдела экономики и планирования АО «завод МАЯК» по собственному желанию на основании ст.38 КЗоТ Украины (а.с.7).
Из справки АО «завод МАЯК» б / н выданной особа_1 определена задолженность по заработной плате по состоянию на 6 июня 2019 в сумме 81870, 38 грн., Без учета налогов и сборов. Также в справке содержатся сведения о начисленный заработок за период работы истца с октября 2018 по май 2019 года, включительно. (А.с.8).
конституционноеправо граждан на оплату труда рассматривается как одно из наиболее важных и приоритетных основ становления и развития общества, эффективное средство стимулирования работников и служащих в надлежащее и качественного выполнения служебных обязанностей.
Согласно ст.3 КЗоТ Украины, законодательство о труде регулирует трудовые отношения работников всех предприятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также лиц, работающих по трудовому договору с физичеими лицами.
Статьей 4 КЗоТ Украины определено, что законодательство о труде состоит из КЗоТ Украины и других актов законодательства Украины, принятых в соответствии с ним.
В статье 233 КЗоТ Украины предусмотрено сроки обращения в суд за разрешением трудовых споров: работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в районный, районный в городе, городской или горрайонный суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своегоправа, а по делам об увольнении - в месячный срок со дня вручения копии приказа об увольнении либо со дня выдачи трудовой книжки (часть первая) в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно ст.ст.21, 43 Конституции Украины, ст 94, 115 КЗоТ Украины, ст 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатыватьсебе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
В соответствии с положениями ч.5 ст.97 КЗоТ Украины, оплата труда работников осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются собственником или уполномоченным им органом после выполнения обязательств по оплате труда.
положениямист. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ч.1 ст.115 КЗоТ, заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в расо отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст.116 настоящего Кодекса.
вАттей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения.
Согласно ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования орасчет. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Материалами дела установлено, что истец освобожден 30 мая 2019, однако ответчиком произведен полный расчет. Задолженность по заработной плате по состоянию на 6 июня 2019 составляет 81870, 38 грн., Что признано ответчиком в соответствующей справке, содержащейся в материалах дела, суд приходит к виснетовку, что исковые требования особа_1 в этой части подлежит удовлетворению в полном объеме.
Согласно ст.117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному перцевников сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Таким образом, анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода, предусмотренного частью 1 статьи 117 КЗоТ Украины обязанность работодателя по выплате среднего заработка за время повтораимкы расчета при увольнении наступает при невыплате по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работнику сумм при увольнении и факт проведения с ним окончательного расчета.
Итак, не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной статьей 117 Кодекса, то есть выплаать работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Конституционный Суд Украины в Решении от 22 февраля 2012 года № 4-рп / 2012 по делу по конституционному обращению гражданина особа_2 относительно официального толкования положений статьи 233 Кодекса законов о труде Украины во взаимосвязи с положениями статей 117, 237-1 настоящего Кодекса разъем яснив, что по статье 47 КЗоТ Украины работодатель обязан выплатить работнику при увольнении все суммы, причитающиеся емуот предприятия, учреждения, организации, в сроки, указанные в статье 116 Кодекса, а именно в день увольнения или не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. Не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной статьей 117 Кодекса, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Указанная правовая позиция изложена в постановлении Верховного Суда Украины от 29 января 2014 по делу № 6-144цс14, которая согласно ч.4 ст. 263 ГПК Украины должно учитываться другими судами общей юрисдикции.
Согласно п.20 Постановления Пленума ВСУ №13 от 24.12.1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, установы, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета , а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины.
Средний заработок работника судом рассчитывается в соответствии с ст.27 Закона Украины «О оплату труда »по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением КМУ от 08.02.1995 года № 100 (далее - Порядок), что также соответствует п.21 Постановления Пленума ВСУ №13 от 24.12.1999 года« О практике применения судами законодательства об оплате труда ».
Ответчик не представил возражения относительно размера среднедневного заработка истца лицо_1.
В соответствии с пунктом 5 Раздел IV указанного Порядка основой для определения общей суммы заработка, подлежащеговыплате за время вынужденного прогула, является среднедневная (среднечасовая) заработная плата работника, согласно пункту 8 настоящего Порядка определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - календарных дней за этот период.
После определения среднедневной заработной платы расчетной величины для начисления выплат работнику осуществляется нарахування общей суммы среднего заработка за время вынужденного прогула, которая исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы на среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде (абзац второй пункта 8 Порядка).
С учетом заработка за два последних месяца, предшествующих дате увольнения за апрель - май 2019 году в сумме (17513, 18 и 20571, 06 грн.) 38084, 24 грн., И количества суммарно отработанного времени 16 и 18 рабочих дней соответственно, среднедневной заработок истцасоставляет 1120, 12 грн.
Таким образом средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 31 мая 2019 по 17 июня 2019 составляет 293471, 44 грн., Исходя из расчета 1120, 12 грн. х 262 рабочих дней. При этом из указанной суммы должны быть отчислены обязательные платежи в государственный бюджет.
Суд считает необходимым применить к спорным правоотношениям выводы Палаты Верховного суда изложенные в постановлении от 26 июня 2019 по делу №761 / 9584/15-ц, сучетом принципа разумности, справедливости и соразмерности, суд учитывает то обстоятельство, что о тяжелом финансовом состоянии предприятия истец был осведомлен. Финансовая несостоятельность ответчика своевременной выплате задолженности по заработной плате не исключает ответственность ответчика. Однако, суд учитывает то обстоятельство, что после увольнения с предприятия в мае 2019 истец больше года не обращался в суд с иском о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработаеттку, что способствовало увеличению его размера. Также судом учтено, что постановлением государственного исполнителя Оболонского районного отдела ГИС от 24 ноября 2017 наложен арест на все счета должника АО «завод маяк», что является общеизвестным фактом, что повлекло неисполнение обязанности ответчика по своевременной выплате заработной платы, суд учитывает при определении размера среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
Суд с учетом принципа соразмерности и пропорциональности дланои истцу вреда, с учетом крайне тяжелого финансового положения ответчика АО «завод маяк», который из-за ареста счетов по сводному исполнительному производству, не имеет возможности осуществлять финансово-хозяйственную деятельность и погашения задолженности по заработной плате, а также с учетом того, что истец обратился к суд с иском через год после освобождения, что способствовало увеличению объема среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, суд считает целесообразным уменьшить размерсреднего заработка с учетом размера задолженности по заработной плате в размере 81870, 38 грн. с 293471, 44 грн. до 100000 грн., что будет достаточной компенсации имущественных потерь, которые понес истец по несвоевременный расчет при увольнении, соразмерным с размером задолженности, но не приведет к уничтожению ответчика через непомерный груз компенсационных расходов.
Итак, на основании изложенного, суд приходит к убеждению что с ответчика АО «завод МАЯК» в пользу истца подлежит взысканию этоний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 31 мая 2019 до 17 июня 2020 в сумме 100000 грн.
Решая вопрос о распределении судебных расходов согласно ст.141 ГПК Украины, суд учитывает, что при обращении в суд истец особа_1 во исполнение постановления суда уплатил судебный сбор в сумме 2325, 48 грн., Однако, учитывая, что сумма среднего заработка за время задержки расчета при увольнении подлежит взысканию в размере 100 000 грн., поэтому размер судебного сбора составляет 1000 грн., Который подлежит взысканию с ответчика в пользу истца. Также с ответчика АО «завод МАЯК» в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор за требования особа_1 о взыскании задолженности по заработной плате, поскольку при обращении в суд с иском истец на основании положения п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сбор »освобожден от его уплаты в минимально установленном законодательством размере 840, 80 грн.
На основании изложенного, ст. 116, 117 КЗоТ Украины, ст. 15 Закона Украины «Про оплате труда », руководствуясь ст. 5, 12-13, 76, 81, 133, 137, 141, 263-265, 430 ГПК Украины, суд -

р е ш и л:
Исковые требования лицо_1 к акционерного общества «завод МАЯК» о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении - удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «завод МАЯК» (код егрпоу 14307423, адрес местонахождения: г.. Киев, ул. С. Бандеры, 8) в пользу особа_1 (код номер_1, место жительства адреса_1) задолженность по заработной плате по состоянию на 6 июня 2019 в сумме 81870, 38 грн. (Восемьдесят одна тысяча восемьсот семьдесят гривен 38 копеек) без удержания налогов и обязательных платежей; средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 31 мая 2019 по 17 июня 2020 в сумме 100000 грн. (Сто тысяч гривен) без вычета обязательных платежей в государственный бюджет.
В другой части исковых требований отказать.
Взыскать с Акционерного общества «ЗавояД МАЯК »(код егрпоу 14307423, адрес местонахождения: г.. Киев, ул. С. Бандеры, 8) в пользу особа_1 (код номер_1, место жительства адрес_1) уплаченный судебный сбор в сумме 1000 грн.
Взыскать с Акционерного общества «завод МАЯК» (код егрпоу 14307423, адрес местонахождения: г.. Киев, ул. С. Бандеры, 8) в пользу государства судебный сбор в сумме 840, 80 грн.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания заработной платы, но не более чем за один месяц.
Решение суда вступает взаконную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в Киевский апелляционный суд через Оболонский районный суд. Киева в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Полный текст судебного решения составлен 18 ноября 2020.
Судья [Я.] Н.А.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

18.11.2020 Справа № 756/7274/20
Унікальний № 756/7274/20
Провадження № 2/756/4526/20

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И



18 листопада 2020 року суддя Оболонського районного суду міста Києва [Я.] Н.О., розглянувши у в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «завод «маяк» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
встановив:
Позивач особа_1 у червні 2020 року звернувся до суду з вищевказаним позовом до Акціонерного товариства «завод МАЯК» (надалі-АТ «завод маяк») в якому просив суд: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі 81870, 38 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні до подання позовної заяви за період з 30 травня 2019 року по 17 червня 2019 року в сумі 232548, 03 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що з 29 жовтня 2018 року по 30 травня 2019 року працював на посаді начальника відділу економіки та планування АТ «завод МАЯК» з оплатою праці згідно штатного розпису. З лютого 2019 року відповідач не здійснював виплату заробітної плати. На підставі наказу №92-к від 30 червня 2019 року позивач звільнився. Проте, при звільненні заробітна плата яка нарахована в сумі 81870, 38 грн. з урахуванням податків 101505, 36 грн. йому виплачена не була. Посилаючись на положення ст.117 КЗпП, просив суд також стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з розрахунку середньоденної заробітної плати 1112, 67 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 22 червня 2020 року головуючим у справі визначено суддю [Я.] Н.О.
На виконання ухвали суду від 03 липня 2020 року, якою позовну заяву залишено без руху, позивачем 30 липня 2020 року надано квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 31 серпня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Як видно зі зворотного поштового повідомлення, 28 вересня 2020 року відповідач АТ «завод МАЯК» отримав ухвалу суду про відкриття провадження з копією позовної заяви, проте правом на надання відзиву на позов не скористався.
Згідно з ч. 1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
За таких обставин суд розглянув справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнитичастково з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно наказу № 92-к про припинення Трудового договору від 30 травня 2019 року, особа_1 звільнений з посади начальника відділу економіки та планування АТ «завод МАЯК» за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України (а.с.7).
З довідки АТ «завод МАЯК» б/н виданої особа_1 визначена заборгованість по заробітній платі станом на 06 червня 2019 року в сумі 81870, 38 грн., без урахування податків та зборів. Також в довідці містяться відомості про нарахований заробіток за період роботи позивача з жовтня 2018 року по травень 2019 року, включно. (а.с.8).
Конституційне право громадян на оплату праці розглядається як одне з найбільш важливих та пріоритетних засад становлення і розвитку суспільства, ефективний засіб стимулювання працівників та службовців до належного та якісного виконання службових обов`язків.
Згідно зі ст.3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
У статті 233 КЗпП України передбачено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів: працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (частина перша); у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно із ст.ст.21, 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до положень ч.5 ст.97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Положеннями ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно зі ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Матеріалами справи встановлено, що позивач звільнений 30 травня 2019 року, однак відповідачем не проведений повний розрахунок. Заборгованість по заробітній платі станом на 06 червня 2019 року становить 81870, 38 грн., що визнано відповідачем у відповідній довідці, що міститься в матеріалах справи, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги особа_1 в цій частині підлягаю задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина особа_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29 січня 2014 року у справі № 6-144цс14, яка згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.
Згідно з п.20 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Середній заробіток працівника судом розраховується відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок), що також відповідає п.21 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».
Відповідач не навів заперечення щодо розміру середньоденного заробітку позивача особа_1 .
Відповідно до пункту 5 розділу ІV вказаного Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).
З урахуванням заробітку за два останні місяці, що передували даті звільнення за квітень - травень 2019 року в сумі (17513, 18 та 20571, 06 грн.) 38084, 24 грн., та кількості сумарно відпрацьованого часу 16 та 18 робочих днів відповідно, середньоденний заробіток позивача становить 1120, 12 грн.
Таким чином середній заробіток, за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 травня 2019 року по 17 червня 2019 року становить 293471, 44 грн., виходячи з розрахунку 1120, 12 грн. х 262 робочих днів. При цьому з вказаної суми, мають бути відраховані обов`язкові платежі до державного бюджету.
Суд вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин висновки Великої палати Верховного суду викладені в постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, з урахуванням принципу розумності, справедливості та пропорційності, суд ураховує ту обставину, що про тяжкий фінансовий стан підприємства позивач був обізнаний. [Ф.] неспроможність відповідача своєчасній виплаті заборгованості по заробітній платі не виключає відповідальність відповідача. Проте, суд ураховує ту обставину, що після звільнення з підприємства у травні 2019 року позивач більше року не звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітні платі та середнього заробітку, що сприяло збільшенню його розміру. Також судом враховано, що постановою державного виконавця Оболонського районного відділу ДВС від 24 листопада 2017 року накладено арешт на всі рахунки боржника АТ «завод маяк», що є загальновідомим фактом, що спричинило невиконання обов`язку відповідача по своєчасній виплаті заробітної плати, що суд враховує при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Суд з урахуванням принципу співмірності та пропорційності завданої позивачу шкоди, з урахуванням вкрай тяжкого фінансового становища відповідача АТ «завод маяк», який через арешт рахунків по зведеному виконавчому провадженню, не має можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність та погашення заборгованості із заробітної плати, також з урахуванням того, що позивач звернувся до суду з позовом через рік після звільнення, що сприяло збільшенню обсягу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд вважає доцільним зменшити розмір середнього заробітку з урахуванням розміру заборгованості по заробітної плати в розмірі 81870, 38 грн. з 293471, 44 грн. до 100000 грн., що буде достатньою компенсацію майнових втрат, які поніс позивач через несвоєчасний розрахунок при звільнені, співмірним із розміром заборгованості, та не призведе до знищення відповідача через непомірний тягар компенсаційних витрат.
Отже, на підстав викладено, суд приходить до переконання що з відповідача АТ «завод МАЯК» на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 травня 2019 року до 17 червня 2020 року в сумі 100000 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.141 ЦПК України, суд враховує, що при зверненні до суду позивач особа_1 на виконання ухвали суду сплатив судовий збір в сумі 2325, 48 грн., проте, враховуючи, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню в розмірі 100 000 грн., відтак розмір судового збору складає 1000 грн., який слід стягнути з відповідача на користь позивача. Також з відповідача АТ «завод МАЯК» на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимоги особа_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, оскільки при зверненні до суду з позовом позивач на підставі положення п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від його сплати в мінімально визначеному законодавством розмірі 840, 80 грн.
На підставі викладеного, ст. 116, 117 КЗпП України, ст. 15 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 133, 137, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:
Позовні вимоги особа_1 до Акціонерного товариства «завод МАЯК» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «завод МАЯК» (код єдрпоу 14307423; адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. С. Бандери, 8) на користь особа_1 (код номер_1 , місце проживання адреса_1 ) заборгованість по заробітній платі станом на 06 червня 2019 року в сумі 81870, 38 грн. (вісімдесят одна тисяча вісімсот сімдесят гривень 38 копійок) без утримання податків та обов`язкових платежів; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 травня 2019 року по 17 червня 2020 року в сумі 100000 грн. (сто тисяч гривень) без відрахування обов`язкових платежів до державного бюджету.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «завод МАЯК» (код єдрпоу 14307423; адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. С. Бандери, 8) на користь особа_1 (код номер_1 , місце проживання адреса_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1000 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «завод МАЯК» (код єдрпоу 14307423; адреса місцезнаходження: м. Київ, просп. С. Бандери, 8) на користь держави судовий збір в сумі 840, 80 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 18 листопада 2020 року.
Суддя [Я.] Н.О.