АТ "ЗАВОД "МАЯК": невыплата зарплаты

01.12.2020 Дело № 756/13311/20
Дело № 756/13311/20
производство 2/756/6037/20

Р Е Ш Е Н И Е
именем украины
С А В Ч Н Е

1 декабря 2020 Оболонский районный суд. В составе:
председательствующего - судьи [Ж.] М.В.,
при секретаре [Ш.] В.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении суда в г.. Киеве в порядке упрощенного производства дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Завод Маяк» о взыскании невыплаченной заработной платы и среднего заработка завремя задержки расчета при увольнении, -
в с т а н о в и л:
В октябре 2020 особа_1 обратился в суд с иском к акционерного общества (далее - АО) «Завод« Маяк »о взыскании невыплаченной заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении.
В обоснование исковых требований особа_1 отмечает, что состоял в трудовых отношениях с АО «Завод« Маяк »по 09.07.2020 года, уволился по собственному желанию в связи с невыполнением работодателем законодательства о труде. надень увольнения ему была начислена, но не выплачена заработная плата на сумму 162487 грн. 17 коп. Решением комиссии по трудовым спорам АО «Завод« Маяк »урегулирован спор между ним и ответчиком по поводу невыплаты заработной платы за период с 01.03.2019 года по 31.05.2019 года в размере 16 519 грн. 48 коп., Выдано удостоверение № 47 и за период с 01.06.2019 года по 31.12.2019 года в размере 54 526 грн. 77 коп., Выдано удостоверение № номер_1, что на день подачи искового заявления находятся на исполАнне Оболонского РО ГИС в г.. Киеве ЦМУ МЮ (г.. Киев) и по которым открыто исполнительное производство.
Поскольку в день увольнения с ним не проведено полного расчета по начисленной, но невыплаченной заработной плате, с учетом решений комиссии по трудовым спорам, особа_1 просит суд взыскать с АО «Завод« Маяк »в его пользу 91 440 грн. 92 коп. задолженности по заработной плате за период с 01.03.2019 года по 31.05.2019 года, за период с 01.01.2020 года по 09.07.2020 года и средний заработок завсе время задержки расчета при увольнении, начиная с 10.07.2020 года и по день принятия решения по делу.
Истец в судебное заседание не явился, представив заявление о рассмотрении дела без его участия, в котором указывает, что исковые требования поддерживает полностью, заочного рассмотрения дела не возражает.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о времени и месте судебного заседания надлежащим образом путем направления повестки по зарегистрированному местонахождение, поэтому вважаеться таким, что надлежащим образом о причинах неявки суду не сообщил, заявления о рассмотрении дела в отсутствие представителя в суд не поступало.
При таких обстоятельствах судом вынесено решение о проведении заочного рассмотрения дела на основании имеющейся в нем доказательств.
Исследовав материалы дела, суд пришел к выводу о частичном удовлетворении иска, исходя из следующего.
Судом установлено, что с 16.03.1990 года особа_1 работал в АО «Завод« Маяк »в должности начальника отдела материальнотехнического обеспечения, 09.07.2020 года уволен по собственному желанию в связи с невыполнением работодателем законодательства о труде на основании ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины, что подтверждается записями в трудовой книжке истца.
Согласно справке АО «Завод« Маяк »от 21.09.2020 года № 556 по состоянию на 17.09.2020 года, размер невыплаченной заработной платы особа_1 составляет 162 487 грн. 17 коп. С 01.03.2019 года по 31.05.2019 года спор решен комиссией по трудовым спорам на сумму 16 519 грн. 48 коп., С 01.06.2019 года по 31.12.2019 года спор решен комиссией по трудовым спорам на сумму 54 526 грн. 77 коп. Общая сумма задолженности составляет 91 440 грн. 92 коп.
По содержанию ст 47, 115, 116 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом, ноне реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата. Собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения провести с работником расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса. При увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не трудаював, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Однако, в нарушение указанных положений КЗоТ Украины предприятие не произвело окончательный расчет с истцом за выполненную им работу, чем нарушены его трудовые права, подлежащие восстановлению путем взыскания с АО «Завод« Маяк »в пользу особа_1 суммы начисленной, но не выплаченной заработной платы.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины государство создает условиядля полного осуществления гражданами права на труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и рода трудовой деятельности, реализует программы профессионально-технического обучения, подготовки и переподготовки кадров в соответствии с общественными потребностями.
Статьей 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод, закреплено, что каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности. Никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах обществаи на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
В понимании Европейского Суда по правам человека мирное владение своим имуществом включает не только "классическое" право собственности, рассматривается в Украине, но и к примеру, выплаты по трудовому договору и другие выплаты.
Следовательно, отсутствие средств у работодателя никоим образом не может служить уважительной причиной невыплаты работнику всех причитающихся ему сумм, а невыплата заработной платы расценивается Европейским судом по правам человеки как нарушение права на уважение своей собственности.
Статьей 117 КЗоТ Украины установлено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Анализ указанных норм дает основания для вывода о том, что отсутствие финансово-хозяйственной деятельности или средств у работодателя не исключает его вины в невыплате причитающихся уволенному работнику средств и не освобождает работодателя от ответственности, предусмотренной статьей 117 КЗоТ Украины.
Согласно разъяснений, приведенных в пункте 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24.12.1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета приувольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании статьи 117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета.
Согласно п. 8 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 года № 100, начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (годын), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Кроме того, согласно п. 6 ч. 1 ст. 3 ГК Украины общими принципами гражданского законодательства является справедливость, добросовестность и разумность.
Если ответственность работодателя перед бывшим работником за ненадлежащее исполнение обязанности по своевременному расчета при увольнении не ограничена во времени и не зависит от просроченной задолженности, то при определенных обстоятельствах объем ответственности может бути неразумным учитывая его непропорциональность последствия правонарушения. Он может быть несправедливым по работодателя, а также в отношении третьих лиц, поскольку имущественный бремя соответствующих выплат может сделать невозможным исполнение работодателем определенных обязательств, в частности по выплате заработной платы другим работникам, то есть это бремя может быть неоправданно обременительным или даже непосильной. В таких случаях непризнания за судом права на уменьшение размера ответственности может приводить к явно неразумных и несправедливих последствий.
Возмещение, предусмотренное ст. 117 КЗоТ Украины, направленное на компенсацию работнику имущественных потерь, он испытывает вследствие несвоевременного осуществления с ним расчета со стороны работодателя.
Общим признаком гражданско-правовой ответственности является ее компенсаторный характер. Меры гражданско-правовой ответственности направлены не на наказание должника, а на восстановление имущественной сферы потерпевшего от правонарушения. Согласно ч. 1 ст. 9 ГК Украины такая направленность присущана и меры ответственности работодателя, предусмотренном ст. 117 КЗоТ Украины.
Одним из принципов гражданского права является компенсация имущественных потерь лица, причиненные правонарушением, совершенным другим лицом. Этой цели, прежде всего, служит взыскания убытков. Размер убытков в момент правонарушения, как правило, еще не известным, а истинный размер убытков в большинстве случаев доказать или сложно, или невозможно вообще.
Обращаясь с требованием о взыскании возмещения, определенного исходя из среднего заработкав за время задержки расчета при увольнении в соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины, истец должен доказывать размер имущественных потерь, которые он понес. Поэтому оценка таких потерь работника, связанных с задержкой расчета при увольнении, не имеет целью установления точного их размера. Суд ориентировочно оценить размер имущественных потерь, которых, как можно было бы разумно предположить, мог испытать истец.
Учитывая приведенные мотивы о компенсационный характер мер ответственности в гражданском праве Сенховного Суд в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда по делу № 569/7584/18 (производство № 61-3961св19), в постановлении от 08.04.2020 года пришел к выводу, что, исходя из принципов разумности, справедливости и соразмерности, суд при определенных условиях может уменьшить размер возмещения, предусмотренного ст. 117 КЗоТ Украины.
В постановлении от 26.06.2019 года Большая Палата Верховного Суда по делу № 761/9584/15-ц (производство № 14-623цс18), отступая от выводов, приведенныхв постановлении Верховного Суда Украины от 27.04.2016 года по делу № 6-113цс16 о праве суда на уменьшение размера среднего заработка, отметила критерии уменьшения размера возмещения, определенного исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины: размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективнымдоговором, соглашением или трудовым договором; период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм; вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника; другие обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размерасвязанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Как установлено в ходе рассмотрения дела, задолженность АО «Завод« Маяк »по заработной плате перед особа_1 составляет 91 440 грн. 92 коп., Согласно справке АО «Завод« Маяк »его размер среднедневной заработной платы составил 766грн. 55 коп., А потому сумма среднего заработка, которую просит взыскать истец составляет77421 грн. 55 коп.
С учетом заявленной к взысканию суммы среднего заработка с установленным размером задолженности по выплате компенсации потери части дохода в случае нарушения установленных сроков их выплаты, характером этой задолженности, действиями истца и ответчика, суд считает справедливым, соразмерным и таким, что отвечать обстоятельствам этого дела, которые имеющих юридическое значение и приведенным выше критериям, уменьшить размер ответственности ответчика за просрочку ним принадлежних при увольнении истца выплат к сумме 40000 грн. 00 коп.
В соответствии со ст. 141 ГПК Украины суд решает распределение судебных расходов.
Руководствуясь ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 354 ГПК Украины,
р е ш и л:
Иск особа_1 к акционерного общества «Завод Маяк» о взыскании невыплаченной заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении - удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «Завод Маяк» (адрес местонахождения: г.. Киев, пр-тС. Бандеры, 8, код егрпоу 14307423) в пользу особа_1 (информация_1, адрес: адреса_1 рнокпп номер_2) 91440 грн. 92 коп. начисленной, но не выплаченной заработной платы, 40000 грн. 00 коп. среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и 655 грн. 82 коп. судебного сбора, а всего 132 096 (сто тридцать две тысячи девяносто шесть) рублей. 74 коп.
В остальных требований иска - отказать.
Взыскать с Акционерного общества «Завод Маяк» (адрес местонахождения: г.. Киев, пр-т С. Бандеры, 8, код егрпоу 14307423) в доход государства 840 грн. 80 коп. судебного сбора.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению об отмене в течение тридцати дней со дня его составления.
Решение суда может быть обжаловано в апелляционном порядке в Киевский апелляционный суд путем подачи апелляционной жалобы в тридцатидневный срок со дня его принятия.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены саява о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.

судья

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

01.12.2020 Справа № 756/13311/20
Справа № 756/13311/20
Провадження 2/756/6037/20

Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни
З А О Ч Н Е

1 грудня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді [Ж] М.В.,
при секретарі Шершньові В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
в с т а н о в и в:
У жовтні 2020 року особа_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства (далі - АТ) «Завод «Маяк» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог особа_1 зазначає, що перебував у трудових відносинах з АТ «Завод «Маяк» по 09.07.2020 року, звільнився за власним бажанням у зв`язку із невиконанням роботодавця законодавства про працю. На день звільнення йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата на суму 162 487 грн. 17 коп. Рішенням комісій по трудових спорах АТ «Завод «Маяк» врегульовано спір між ним та відповідачем з приводу невиплати заробітної плати за період з 01.03.2019 року по 31.05.2019 року у розмірі 16 519 грн. 48 коп., видано посвідчення № 47 та за період з 01.06.2019 року по 31.12.2019 року у розмірі 54 526 грн. 77 коп., видано посвідчення № номер_1 , що на день подання позовної заяви перебувають на виконанні Оболонського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) та за якими відкрито виконавчі провадження.
Оскільки у день звільнення з ним не проведено повного розрахунку по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі, з урахуванням рішень комісії по трудових спорах, особа_1 просить суд стягнути з АТ «Завод «Маяк» на його користь 91 440 грн. 92 коп. заборгованості по заробітній платі за період з 01.03.2019 року по 31.05.2019 року, за період з 01.01.2020 року по 09.07.2020 року та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 10.07.2020 року та по день ухвалення рішення у справі.
Позивач у судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення повістки за зареєстрованим місцезнаходження, тому вважається таким, що повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника до суду не надходило.
За таких обставин судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявній в ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом установлено, що з 16.03.1990 року особа_1 працював в АТ «Завод «Маяк» на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення, 09.07.2020 року звільнений за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача.
Відповідно до довідки АТ «Завод «Маяк» від 21.09.2020 року за № 556 станом на 17.09.2020 року, розмір невиплаченої заробітної плати особа_1 становить 162 487 грн. 17 коп. З 01.03.2019 року по 31.05.2019 року спір вирішено комісією по трудових спорах на суму 16 519 грн. 48 коп., з 01.06.2019 року по 31.12.2019 року спір вирішено комісією по трудових спорах на суму 54 526 грн. 77 коп. Загальна сума заборгованості становить 91 440 грн. 92 коп.
За змістом ст.ст. 47, 115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Однак, в порушення вказаних положень КЗпП України підприємство не провело остаточний розрахунок з позивачем за виконану ним роботу, чим порушено його трудові права, які підлягають відновленню шляхом стягнення з АТ «Завод «Маяк» на користь особа_1 суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки "класичне" право власності, яке розглядається в Україні, а й до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.
Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.
Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.
Відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому ст. 117 КЗпП України.
Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 569/7584/18 (провадження № 61-3961св19), у постанові від 08.04.2020 року дійшов висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України.
У постанові від 26.06.2019 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), відступаючи від висновків, наведених у постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 року у справі № 6-113цс16 щодо права суду на зменшення розміру середнього заробітку, зазначила критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Як встановлено під час розгляду справи, заборгованість АТ «Завод «Маяк» по заробітній платі перед особа_1 становить 91 440 грн. 92 коп., відповідно до довідки АТ «Завод «Маяк» його розмір середньоденної заробітної плати становив 766грн. 55 коп., а тому сума середнього заробітку, яку просить стягнути позивач становить 77 421 грн. 55 коп.
З урахуванням заявленої до стягнення суми середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості із виплати компенсації втрати частини доходу у випадку порушення встановлених строків їх виплати, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, зменшити розмір відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат до суми 40 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вирішує розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України,
в и р і ш и в:
Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Завод Маяк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, пр-т С. Бандери, 8, код єдрпоу 14307423) на користь особа_1 ( інформація_1 , адреса: адреса_1 , рнокпп номер_2 ) 91 440 грн. 92 коп. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, 40 000 грн. 00 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 655 грн. 82 коп. судового збору, а всього 132 096 (сто тридцять дві тисячі дев`яносто шість) грн. 74 коп.
В решті вимог позову - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Завод Маяк» (адреса місцезнаходження: м. Київ, пр-т С. Бандери, 8, код єдрпоу 14307423) в дохід держави 840 грн. 80 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя