АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

233 № 233/8741/19

Р Е Ш Е Н И Е
именем украины

8 июля 2020 Арбитражный суд в составе:
председательствующего судьи [М.] В. С.,
с участием секретаря судебного заседания Лиман С.М.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате, -
В С Т А Н О В И Л:
В Константиновский районный суд с иском обратилась особа_1, в котором просила взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу начисленную, но не выплаченную заработную плату за период с февраля 2016 по август 2016 и за период с марта 2017 по июль 2017 года в общем размере 42669, 84 грн.
В обоснование указанных исковых требований особа_1 ссылалась на то, что в указанноми период она работала в государственном предприятии «Донецкая железная дорога», правопреемником которого стало АО «Украинская железная дорога». 17 июля 2017 истца был освобожден, однако ответчик не выплатил все причитающиеся истцу при увольнении суммы, а именно: задолженность по заработной плате за период с февраля 2016 по август 2016 года в размере 17256, 37 грн и задолженность по заработной плате за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в размере 31569, 53 грн, после вычета обов`ясвязочно платежей ее размер соответствует 25413, 47 грн, а всего сумма задолженности за вычетом обязательных платежей составляет 42669 грн 84 коп.
Постановлением Константиновского горрайонного суда Донецкой области от 27 апреля 2020 отзыв акционерного общества «Украинская железная дорога» на исковое заявление особа_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы оставлено без рассмотрения.
Истец в судебное заседание не явилась, о дате, время и место его проведения извещен надлежащим образом, предоставила ходатайство о рассмотрении дела в ее отсутствие.
Представитель ответчика АО «Укрзализныця» в судебное заседание не явился, о дате, времени и месте его проведения ответчик извещен надлежащим образом, предоставил ходатайство о рассмотрении дела в отсутствие его представителя.
Выяснив обстоятельства дела, исследовав доказательства, представленные в их подтверждение, суд пришел к выводу о возможности частичного удовлетворения исковых требований по следующим Длиттрав.
Судом установлено, что истец особа_1 работала в должности инженера 2 категории, в том числе с 2 ноября 2015 в проектно-сметном секторе станции Дебальцево Ясиноватского строительно-монтажного эксплуатационного управления ГП «Донецкая железная дорога», а с 01.09.2016 года в производственном подразделения « Ясиноватское строительно-монтажное эксплуатационное управление »структурного подразделения« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »регионального филиала« Донецкая железная дорога »Публичного акционерногообщества «Украинская железная дорога».
17 июля 2017 на основании приказа от 10.07.2017 года № 10034 / ДН-ОС истец была освобождена в связи с сокращением штата по п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины. Указанные обстоятельства подтверждаются трудовой книжкой особа_1 серии номер_1 копия которой приобщена к материалам дела.

Постановлением Кабинета Министров Украины № 200 от 25.06.2014 г. Было создано Открытое акционерное общество «Украинская железная дорога», 100 процентов акций которого закрепляются в государственной собственностии на базе Государственной администрации железнодорожного транспорта, предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, реорганизуемых путем слияния, согласно приложению 1, в перечень которого входит в том числе и ГП «Донецкая железная дорога».
Согласно сведениям Единого государственного реестра юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований Государственное предприятие «Донецкая железная дорога» находится в состоянии прекращения. Кроме того, в Реестре содержатся данные о юридических лицах, правонаступником которых является ОАО "Украинская железная", среди которых отмечено ГП "Донецкая железная дорога".
В соответствии с пунктом 1 постановления КМУ от 12.11.2014р. № 604 «Некоторые вопросы инвентаризации имущества предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, расположенном на временно оккупированной территории и территории проведения антитеррористической операции» на частичное изменение пункта 5 постановления Кабинета Министров Украины от 25 июня 2014 N 200 "О создании открытого акционерного товащества "Украинская железная дорога" (Официальный вестник Украины, 2014, N 53, ст. 1402) установлено, что имущество (активы, собственный капитал и обязательства) предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, их структурных подразделений, расположенном на временно оккупированной территории и территории проведения антитеррористической операции (далее - имущество), не включается в перечень и сводных актов инвентаризации имущества, утверждаются Министерством инфраструктуры в соответствии с пунктом 5 позначений постановления, а отражается в балансе (кроме обязательств предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, их структурных подразделений, расположенных на временно оккупированной территории) и закрепляется в части активов по публичным акционерным обществом "Украинская железная дорога" на праве хозяйственного ведения к проведению его инвентаризации и оценки в соответствии с пунктом 2 настоящего постановления.
2 декабря 2015 Кабинетом Министров Украины принято распоряжение № 1275-р «Об утверждении перечня населенных пунктов, на территории которых осуществлялась антитеррористическая операция, и признании утратившими силу некоторых распоряжений Кабинета Министров Украины». Пунктом 1 указанного Распоряжение, утвержден перечень населенных пунктов, на территории которых осуществлялась антитеррористическая операция, согласно приложению, в который включены м. Донецк.
Процедуру реорганизации ГП «Донецкая железная дорога» и передачу всех прав и обязанностей ОАО «Украинская железная дорога» соотвадной к постановлению Кабинета Министров Украины от 12 ноября 2014 № 604 «Некоторые вопросы инвентаризации имущества предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, расположенном на временно оккупированной территории и территории проведения антитеррористической операции» (далее - Постановление № 604) приостановлено до завершения антитеррористической операции.
Согласно постановлению Кабинета министров Украины № 938 от 31.10.2018 г.. Публичное акционерное общество «Украинская железная дорога»изменило название на Акционерное общество «Украинская железная дорога».
Согласно части первой и пятой статьи 104 ГК Украины юридическое лицо прекращается в результате реорганизации (слияния, присоединения, разделения, преобразования) или ликвидации. В случае реорганизации юридических лиц имущество, права и обязанности переходят к правопреемникам. Юридическое лицо является прекращенным со дня внесения в единый государственный реестр записи о его прекращении.
Согласно части третьей статьи 3 Закона Украины от 17 сентября 2008 № 514-VI «Об акционерных обществах» акционерное общество может быть создано путем учреждения или слияния, разделения, выделения или преобразования предпринимательского (предпринимательских) общества, государственного (государственных), коммунального (коммунальных) и других предприятий в акционерное общество. Общество считается созданным и приобретает права юридического лица с даты его государственной регистрации в установленном законодательством порядке.
Согласно части пятнадцатого статьи 37 Закона Украины вид 15 мая 2003 № 755-IV «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц - предпринимателей» (в редакции, действовавшей на дату регистрации АО «Укрзализныця») слияния считается завершенным с момента государственной регистрации вновь созданного юридического лица и государственной регистрации прекращения юридических лиц, которые прекращаются в результате слияния.
Анализируя указанные нормы права Большая Палата Верховного Суда в постановлении от 16 октября 2020 по делу № 910/5953/17 выложила такой правовой вывод. приреорганизации юридического лица происходит универсальное правопреемство. При универсальном правопреемстве все имущество лица как совокупность прав и обязанностей, которые ей принадлежат, переходит к правопреемнику или правопреемникам, при этом в этой совокупности переходят все отдельные права и обязанности, которые принадлежали на момент правопреемства правопредшественников независимо от их обнаружения на то момент. Принимая решение о реорганизации, уполномоченный орган юридического лица направляет свою волю на передАчу не отдельные имущества, прав или обязанностей, а всей их совокупности. Процедуре реорганизации предприятий железнодорожного транспорта в форме слияния все имущество, права и обязанности государственных предприятий, которые прекращаются, переходят к правопреемнику - АО «Укрзализныця». Государство не имеет права изъять какую-то часть имущества, в том числе ту, что находится на неконтролируемой территории, и не передать ее (часть) правопреемнику. При реорганизации в форме слияния имеет значения, указано в передаточном акте про правопреемстве относительно определенного имущества, прав или обязанностей. Ведь правопреемник только один, что делает невозможным возникновение любых споров относительно перехода имущества, прав или обязанностей. Таким образом, только при прекращении субъекта хозяйствования путем разделения в распределительном балансе определяется правопреемство. Вследствие же слияния, присоединения или преобразования правопреемником является только один человек и любое распределение прав и обязанностей при таких видах реорганизации невозможен.
Учитывая, что в соответствии с частини шестой статьи 2 Закона об особенностях образования Укрзализныци общество является правопреемником всех прав и обязанностей Государственной администрации железнодорожного транспорта Украины и предприятий железнодорожного транспорта, правопреемство НЕ связывается с государственной регистрацией прекращения предприятия железнодорожного транспорта, а кредиторы не предоставлялось право требовать досрочного исполнения требований в порядке, предусмотренном статьей 107 ГК Украины, то есть все их требования перешли в полном объеме в АО «Укржелезная дорога », датой возникновения универсального правопреемства АО« Укрзализныця »относительно предприятий железнодорожной отрасли, прекращаются путем слияния, следует считать дату его государственной регистрации - 21 октября 2015, с которой оно является правопреемником ГП« Донецкая железная дорога ».

Согласно сводной ведомости на выплату задолженности по Государственному предприятию «Донецкая железная дорога» от 07.07.2020 года № 1009/2, информационной справкой № 1009 от 07.07.2020 года, предоставленной начальником финансово-экономическиго отдела структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» акционерного общества «Украинская железная дорога», в АО «Украинская железная дорога» были переданы сведения о задолженности по заработной плате особа_1, размер которой составлял после удержания обязательных налогов и сборов 17256, 37 грн (за 4 месяца в размере оклада 3452, 00 грн, за пятый месяц в размере 3448, 37 грн).
С платежных ведомостей № 92-2 от 24 ноября 2016 года, № 92-2 /2 от 15.02.2017 года усматривается, что СП «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» в счет погашения указанной задолженности выплатила истцу средства в общем размере 6904, 00 грн путем перечисления указанных средств на банковский счет особа_1, открытый в АБ «Экспресс-Банк» (лицевой счет № номер_2)

С учетом изложенного суд пришел к выводу о том, что от ГП «Донецкая железная дорога» в АО «Украинская железная дорога» была осуществлена ​​передача обязанностей по выплате истцу задолженностии по заработной плате особа_1 по ГП «Донецкая железная дорога» по 2016 год.
Статьей 43 Конституции Украины гарантировано право каждого на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 1 ст. 113 КЗоТ Украины время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада).
Согласно ст. 44 КЗоТУкраина при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в пункте 6 статьи 36 и пунктах 1, 2 и 6 статьи 40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
Частью 1 статьи 83 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства пидгрупы А I группы.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны буты выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно части 2 ст. 30 ЗаконаУкраина от 24.03.1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда» работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ст. 8 Закона Украины от 16.07.1999 года № 996-XIV «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» вопросы организации бухгалтерского учета на предприятии относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствиив с законодательством и учредительными документами.
Учитывая то, что от ГП «Донецкая железная дорога» в АО «Украинская железная дорога» была осуществлена ​​передача обязанностей по выплате истцу задолженности по заработной плате за 2016 года в сумме 17256, 37 грн и судом было установлено, что за указанный период особа_1 было уплачено 6904, 00 грн, суд пришел к выводу о том, что за указанный период осталась уплаченной задолженность по заработной плате в размере 10352, 37 грн, сумма которой получена после проведения видрахувань и удержаний из заработной платы налогов и общеобязательного платежей.
В соответствии со статьей 110 КЗоТ Украины при каждой выплате заработной платы собственник или уполномоченный им орган должен уведомить работника о следующих данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: а) общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; б) размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; в) сумма заработной платы, причитающейся к выплате. Указанная норма праваа корреспондируется с ч. 1 ст. 30 ЗУ «Об оплате труда», а второй частью этой статьи установлено обязанность работодателя обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Во исполнение требований статьи 110 КЗоТ Украины работодатель сообщал рабочего об общей сумме заработной платы с расшифровкой по видам выплат, размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы, сумме заработной платы, причитающейся квыплаты, в подтверждение чего истцом приобщены к материалам дела соответствующие табуляграммы.
Так, согласно табуляграмм, приложенных к иску, работнику особа_1 в период с марта 2017 по июль 2017 заработная плата была начислена с учетом времени простоя: в марте 2017 года в размере 6156, 02 грн, что после удержанием из этой суммы обов` языковых налогов и сборов составляет 4955, 60 грн; за апрель 2017 года в размере 3663, 19 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогови сборов составляет 2948, 87 грн; за май 2017 года в размере 2948, 99 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 2373, 93 грн; за июнь 2017 года в размере 921, 56 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 741, 86 грн; по июль 2017 заработная плата была начислена в размере 17879, 77 грн, которая состоит, в том числе, с компенсации за неиспользованный отпуск за 39 дней в сумме 9983, 61 грн, выходного пособия при сокращении всумме 7055, 35 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 14393, 21 грн.
А в итоге размер начисленной заработной платы за соответствующий период составляет 31569, 53 грн, что является суммой вышеприведенных слагаемых.
Главным бухгалтером и начальником ОП «Ясиноватское строительно-монтажное эксплуатационное управление» был произведен расчет задолженности по заработной плате, согласно которым на 17 июля 2017 размер начисленной, но не выплаченной истцу заработной плать за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 составляет 31569 грн 53 коп., за вычетом обязательных платежей ее размер соответствует 25413 грн 47 коп.

Постановлениями Константиновского горрайонного суда Донецкой области от 14 января 2020 года, 27 апреля 2020 в Акционерного общества «Украинская железная дорога» было истребовано доказательства о размере начисленной, но не выплаченной заработной платы истца за соответствующие периоды.
Ответчиком во исполнение указанных постановлений суда предоставлена ​​справка№ 748/2 от 23.04.2020 г.. И копию ведомости на выплату денег № 3 за март 2017 года, из которых следует, что за первую половину марта 2017 истцу была начислена заработная плата в размере 305, 59 грн, которую после вычета обязанности `языковых налогов и сборов получено истцом 26 июля 2017 в размере 243, 00 грн, начисления заработной платы с 16 марта 2017 по июль 2017 не проводилось.

Постановлением Константиновского горрайонного суда Донецкой области от 27 апреля 2020года в Акционерного общества «Украинская железная дорога» было истребовано сведения о том, передавались особа_1 в региональный филиал «Донецкая железная дорога» АО «Укрзализныця» любые документы, в том числе их копии и незаверенные копии, для проведения окончательного расчета по заработной плате, а также все документы, в том числе их копии, заверенные и не засвидетельствованы, которые были переданы особа_1 в структурное подразделение «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецка сализниця »публичного акционерного общества« Украинская железная дорога »для проведения окончательного расчета по заработной плате.
Однако ответчиком во исполнение указанного постановления суда предоставлено информационную справку № 1009 от 07.07.2020 года, заверенную начальником финансово-экономического отдела СП «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок», только об отсутствии оригиналов первичных документов для начисления заработной платы, а также надлежащим образом заверенных их копий . А значит, в полном объеме постановлениесуда не было выполнено ответчиком, поскольку в указанной справке не указано, передавались истцом любые документы, в том числе их копии и незаверенные копии, для проведения окончательного расчета по заработной плате, а также не указаны критерии, по которым ответчик устанавливает принадлежность удостоверения копий первичных документов, которые должны передаваться работником, вызывает сомнения в добросовестном выполнении им своих обязанностей по доказательств.

Согласно ч. 4 ст. 82 ГПК Украины оставины, установленные решением суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в котором участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства, если иное не установлено законом.
Постановлением Апелляционного суда Донецкой области от 4 июля 2018 по делу 233/559/18 по иску работника СП «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» к Публичного акционерного общества «Украинская железная дорога» о вягнення задолженности по заработной плате было установлено, что 20 марта 2017 согласно приказу ОАО «Украинская железная дорога» филиала «Донецкая железная дорога» №384 от 15.03.2017 года и приказом СП «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» №236 / ДНД от 17.03. 2017 в связи с отсутствием организационных и технических условий для осуществления хозяйственной деятельности структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога», вызванных перекрытием усих железнодорожных путей, ведущих к линии разграничения с неподконтрольной украинской власти территорией в соответствии со ст.ст. 34, 113 КЗоТ Украины установлено простой для всех работников производственных подразделений дирекции.
Учитывая то, что с 20 марта 2017 установлено простой для всех работников производственных подразделений дирекции на основании приказа ОАО «Украинская железная дорога» филиала «Донецкая железная дорога» № 384 от 15.03.2017 г. И приказа СП «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» №236 / ДНД от 17.03.2017 г., А в соответствии с ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 83 КЗоТ Украины время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада) и при прекращении Трудового договора на основании, указанном в пункте 1 статьи 40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка, денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также то, что работодавцем не опровергнут указанный расчет истца, суд пришел к выводу о том, что расчет задолженности по заработной плате, совершенный истцом, соответствует обстоятельствам дела.
Ссылка ответчика о невозможности расчета задолженности по заработной плате из-за отсутствия у работодателя оригиналов первичных документов по размеру выполненной работы и размера задолженности не опровергает выводов суда, поскольку обязанность вести учет отработанного времени и размера заработной платывозложена только на работодателя, обстоятельства, которые обусловливают отсутствие первичной документации, не освобождают работодателя от обязанности выплачивать заработную плату работнику, право на которую гарантировано Конституцией Украины.
Указанный вывод соответствует позиции, изложенные в постановлении Верховного суда в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда от 28 марта 2018 по делу № 243/5469/17, согласно которому сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первинною документацией работодателя. Итак отсутствие у ответчика первичной документации не является основанием для НЕ начисления но не выплаты истцу заработной платы.
Наличие форс-мажорных обстоятельств, повлекших невыплату заработной платы и отсутствие оригиналов первичных документов не опровергает выводов суда, поскольку право на заработную плату гарантированное статьей 43 Конституции Украины и отсутствие вины ответчика в невыполнении своих обязанностей по выплате заработной платы не освобождает иого от выполнения такого долга в следующем, а может лишь быть основанием для освобождения работодателя от ответственности, предусмотренной трудовым законодательством за указанное нарушение трудовых прав.
Согласно абз. 5 п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию.Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.

Истец, осуществляя расчет задолженности по заработной плате не учла вышеуказанные положения и указала сумму задолженности по заработной плате после удержания обязательных налогов и сборов, а также не учла уплаченную частично заработнуюплату за 2016 и за первую половину марта 2017 года.
Рассматривая вопрос о размере задолженности по заработной плате ответчика перед истцом, суд пришел к выводу о том, что ответчиком АО «Украинская железная дорога» не опровергнут расчет, предоставленный истцом в части задолженности по заработной плате по ГП «Донецкая железная дорога» по 2016 в сумме 10352, 37 грн, размер которой установлен после вычета обязательных налогов и сборов, а также в части задолженности по заработной платев размере 31263, 94 грн (31569, 53 - 305, 59) грн за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года с последующим содержанием обязательных налогов и сборов, размер которой получен после вычета уплаченной суммы начисленной заработной платы за первую половину марта 2017 года в размере 305, 59 грн. Следовательно, исковые требования в этой части подлежат удовлетворению.
Не подлежат удовлетворению исковые требования в частные взыскания с ответчика в пользу истца задолженности по заработной плате за 2016год ГП «Донецкая железная дорога» в размере 6904, 00 грн и за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в размере 305, 59 грн по основаниям, указанным выше.

В соответствии с п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины, учитывая, что истец освобожден от уплаты судебного сбора, в связи с частичным удовлетворением иска с ответстдача в доход государства необходимо взыскать судебный сбор пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований, равна 727, 37 грн, размер которого вычислен исходя из того, что размер удовлетворенных исковых требований составляет 41616, 31 грн, цена иска равна 48825, 90 грн и соответствует размеру судебного сбора 654, 94 грн.
Руководствуясь ст.ст. 141, 259, 264 - 265, 273, 274 - 279, 354, 430, п.п.15.5 раздела ХИИИ «Переходные положения» ГПК Украины, -
ВР Е Ш И Л:
Иск особа_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате - удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с 1 февраля 2016 по 31 августа 2016 года в размере 10 352 (десяти тысяч трехсот пятидесяти двух) рублей 37 копеек без удержания из этой суммы обязательных налогов и сборов.
Взыскать с Акционерного общества «Украинскаяжелезная дорога »в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 в размере 31 263 (тридцати одной тысячи двухсот шестидесяти трех) рублей 94 копеек с последующим удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
В удовлетворении исковых требований о взыскании с акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженности по заработной плате за период с 1 февраля 2016 по 31 августа 2016 года в размере 6904 гривен 00 копеек и за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в размере 305 гривен 59 копеек, а всего в размере 7209 (семи тысяч двухсот девяти) рублей 59 копеек - отказать.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в доход государства судебный сбор в размере 654 (шестисот пятидесяти четырех) рублей 94 копеек.
Допустить немедленное исполнение решения в части взыскания задолженности по заработной плате за один месяц - за апрель 2017 года в размере 3663 (трех тысяч шестисот шестидесяти трех) рублей 19 копеек с последующим удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции насЛидка апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Донецкий апелляционный суд через Арбитражный суд Донецкой области. Указанный срок продлевается на срок действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни.
Участник дела, которому полное решение не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда - если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Истец особа_1, место прописки: адрес_1, рнокпп номер_2. Ответчик: Акционерное общество «Украинская железная дорога», местонахождение: 03150, г.. Киев, ул. Ежи Гедройца, дом 5, код егрпоу 40075815.
судья

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

233 № 233/8741/19

Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни

08 липня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді [М.] В. С.,
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, -
В С Т А Н О В И В:
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулася особа_1 , в якому просила стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з лютого 2016 року по серпень 2016 року та за період з березня 2017 року по липень 2017 року в загальному розмірі 42669, 84 грн.
В обґрунтування вказаних позовних вимог особа_1 посилалася на те, що у вказаний період вона працювала у державному підприємстві «Донецька залізниця», правонаступником якого стало АТ «Українська залізниця». 17 липня 2017 року позивача було звільнено, проте відповідач не виплатив всі належні позивачу при звільненні суми, а саме: заборгованість по заробітній платі за період з лютого 2016 року по серпень 2016 року в розмірі 17256, 37 грн та заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 31569, 53 грн, після вирахування обов`язкових платежів її розмір відповідає 25413, 47 грн, а всього сума заборгованості після вирахування обов`язкових платежів складає 42669 грн 84 коп.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2020 року відзив Акціонерного товариства «Українська залізниця» на позовну заяву особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати залишено без розгляду.
Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце його проведення була повідомлена належним чином, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача АТ «Укрзалізниця» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення відповідач повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1 працювала на посаді інженера 2 категорії, в тому числі з 02 листопада 2015 року в проектно-кошторисному секторі станції Дебальцеве Ясинуватського будівельно-монтажного експлуатаційного управління ДП «Донецька залізниця», а з 01.09.2016 року у виробничому підрозділу «Ясинуватське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
17 липня 2017 року на підставі наказу від 10.07.2017 року № 10034/дн-ОС позивач була звільнена у зв`язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються трудовою книжкою особа_1 серії номер_1 , копія якої долучена до матеріалів справи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 р. було утворено Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1, до переліку якого входить, зокрема, й ДП «Донецька залізниця».
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство «Донецька залізниця» перебуває в стані припинення. Крім того, в Реєстрі містяться дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ "Українська залізниця", серед яких зазначено ДП "Донецька залізниця".
Відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 12.11.2014р. № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» на часткову зміну пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. N 200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (Офіційний вісник України, 2014 р., N 53, ст. 1402) установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов`язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов`язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним Акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.
02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Пунктом 1 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Донецьк.
Процедуру реорганізації ДП «Донецька залізниця» та передачу всіх прав та обов`язків ПАТ «Українська залізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» (далі – Постанова № 604) призупинено до завершення проведення антитерористичної операції.
Згідно з постановою Кабінету міністрів України № 938 від 31.10.2018 р. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» змінило назву на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Відповідно до частини першої та п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство. Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.
Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 37 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції, яка діяла на дату реєстрації АТ «Укрзалізниця») злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.
Аналізуючи вказані норми права Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/5953/17 виклала такий правовий висновок. При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як [censored] прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій [censored] переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх [censored] Процедурі реорганізації підприємств залізничного транспорту у формі злиття все майно, права та обов`язки державних підприємств, які припиняються, переходять до правонаступника - АТ «Укрзалізниця». Держава не має права вилучити якусь частину майна, зокрема ту, що знаходиться на неконтрольованій території, і не передати її (частину) правонаступнику. При реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.
Враховуючи те, що відповідно до частини шостої статті 2 Закону про особливості утворення Укрзалізниці товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, правонаступництво не пов`язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, а кредиторам не надавалося право вимагати дострокового виконання вимог у порядку, передбаченому статтею 107 ЦК України, тобто всі їхні вимоги перейшли в повному обсязі до АТ «Укрзалізниця», датою виникнення універсального правонаступництва АТ «Укрзалізниця» щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації - 21 жовтня 2015 року, з якої воно є правонаступником ДП «Донецька залізниця».

Згідно із зведеною відомістю на виплату заборгованості по Державному підприємству «Донецька залізниця» від 07.07.2020 року за № 1009/2, інформаційною довідкою № 1009 від 07.07.2020 року, наданою начальником фінансово-економічного відділу структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», до АТ «Українська залізниця» були передані відомості щодо заборгованості по заробітній платі особа_1 , розмір якої складав після утримання обов`язкових податків та зборів 17256, 37 грн (за 4 місяці в розмірі окладу 3452, 00 грн, за п`ятий місяць в розмірі 3448, 37 грн).
З платіжних відомостей № 92-2 від 24 листопада 2016 року, № 92-2/2 від 15.02.2017 року вбачається, що СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» в рахунок погашення вказаної заборгованості виплатила позивачу кошти в загальному розмірі 6904, 00 грн шляхом перерахування вказаних коштів на банківський рахунок особа_1 , відкритий в АБ «Експрес Банк» (особовий рахунок № номер_2 )

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що від ДП «Донецька залізниця» до АТ «Українська залізниця» була здійснена передача обов`язків щодо виплати позивачу заборгованості по заробітній платі особа_1 по ДП «Донецька залізниця» за 2016 рік.
Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Згідно з ст. 44 КЗпП України при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Частиною 1 статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Відповідно до частини 2 ст. 30 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Згідно з ст. 8 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Враховуючи те, що від ДП «Донецька залізниця» до АТ «Українська залізниця» була здійснена передача обов`язків щодо виплати позивачу заборгованості по заробітній платі за 2016 року в сумі 17256, 37 грн та судом було встановлено, що за вказаний період особа_1 було сплачено 6904, 00 грн, суд дійшов висновку про те, що за вказаний період залишилась не сплаченою заборгованість по заробітній платі в розмірі 10352, 37 грн, сума якої отримана після проведення відрахувань та утримань із заробітної плати податків та загальнообов`язкових платежів.
Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Вказана норма права кореспондується із ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», а другою частиною цієї статті встановлено обов`язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
На виконання вимог статті 110 КЗпП України роботодавець повідомляв робітника про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати, суму заробітної плати, що належить до виплати, на підтвердження чого позивачем долучені до матеріалів справи відповідні табуляграми.
Так, відповідно до табуляграм, доданих до позову, працівнику особа_1 у період з березня 2017 року по липень 2017 року заробітну плату було нараховано з урахуванням часу простою: в березні 2017 року в розмірі 6156, 02 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 4955, 60 грн; за квітень 2017 року в розмірі 3663, 19 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 2948, 87 грн; за травень 2017 року в розмірі 2948, 99 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 2373, 93 грн; за червень 2017 року в розмірі 921, 56 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 741, 86 грн; за липень 2017 року заробітну плату було нараховано в розмірі 17879, 77 грн, яка складається, в тому числі, з компенсації за невикористану відпустку за 39 днів в сумі 9983, 61 грн, вихідної допомоги при скороченні в сумі 7055, 35 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 14393, 21 грн.
А у підсумку розмір нарахованої заробітної плати за відповідний період складає 31569, 53 грн, що є сумою вищенаведених доданків.
Головним бухгалтером та начальником ВП «Ясинуватське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» було здійснено розрахунок заборгованості по заробітній платі, згідно з яким станом на 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої позивачу заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року складає 31569 грн 53 коп., після вирахування обов`язкових платежів її розмір відповідає 25413 грн 47 коп.

Ухвалами Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2020 року, 27 квітня 2020 року у Акціонерного товариства «Українська залізниця» було витребувано докази про розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивача за відповідні періоди.
Відповідачем на виконання вказаних ухвал суду надано довідку № 748/2 від 23.04.2020 р. та копію відомості на виплату грошей № 3 за березень 2017 року, з яких вбачається, що за першу половину березня 2017 року позивачу було нараховано заробітну плату в розмірі 305, 59 грн, яку після вирахування обов`язкових податків та зборів отримано позивачем 26 липня 2017 року в розмірі 243, 00 грн, нарахування заробітної плати з 16 березня 2017 року по липень 2017 року не здійснювалося.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 квітня 2020 року у Акціонерного товариства «Українська залізниця» було витребувано відомості про те, чи передавалися особа_1 до регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» будь-які документи, в тому числі їх копії та незасвідчені копії, для проведення остаточного розрахунку по заробітній платі, а також всі документи, в тому числі їх копії, засвідчені та не засвідчені, які були передані особа_1 до структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» для проведення остаточного розрахунку по заробітній платі.
Проте відповідачем на виконання вказаної ухвали суду надано інформаційну довідку № 1009 від 07.07.2020 року, засвідчену начальником фінансово-економічного відділу СП «Донецька дирекція залізничних перевезень», лише щодо відсутності оригіналів первинних документів для нарахування заробітної плати, а також належним чином завірених їх копій. А отже, в повному обсязі ухвала суду не була виконана відповідачем, оскільки у вказаній довідці не зазначено, чи передавалися позивачем будь-які документи, в тому числі їх копії та незасвідчені копії, для проведення остаточного розрахунку по заробітній платі, а також не зазначені критерії, за якими відповідач встановлює належність засвідчення копій первинних документів, які мають передаватися працівником, що викликає сумніви у добросовісному виконанні ним своїх обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 04 липня 2018 року у справі 233/559/18 за позовом працівника СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі було встановлено, що з 20 березня 2017 року згідно з наказом ПАТ «Українська залізниця» філії «Донецька залізниця» №384 від 15.03.2017 року та наказом СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» №236/днд від 17.03.2017 року у зв`язку із відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця», викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольною українській владі територією відповідно до ст.ст. 34, 113 КЗпП України встановлено простій для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції.
Враховуючи те, що з 20 березня 2017 р. встановлено простій для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції на підставі наказу ПАТ «Українська залізниця» філії «Донецька залізниця» № 384 від 15.03.2017 р. та наказу СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» №236/днд від 17.03.2017 р., а відповідно до ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 83 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) та при припиненні Трудового договору з підстави, зазначеної пунктом 1 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку, грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також те, що роботодавцем не спростовано вказаний розрахунок позивача, суд дійшов висновку про те, що розрахунок заборгованості по заробітній платі, здійснений позивачем, відповідає обставинам справи.
Посилання відповідача про неможливість розрахунку заборгованості по заробітній платі через відсутність у роботодавця оригіналів первинних документів щодо розміру виконаної роботи та розміру заборгованості не спростовує висновків суду, оскільки обов`язок вести облік відпрацьованого часу та розміру заробітної плати покладено лише на роботодавця, обставини, які зумовлюють відсутність первинної документації, не звільняють роботодавця від обов`язку сплачувати заробітну плату працівнику, право на яку гарантоване Конституцією України.
Вказаний висновок відповідає позиції, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відповідно до якого відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця. Отже відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати.
Наявність форс-мажорних обставин, що спричинили невиплату заробітної плати та відсутність оригіналів первинних документів не спростовує висновків суду, оскільки право на заробітну плату гарантоване статтею 43 Конституції України та відсутність вини відповідача у невиконанні своїх обов`язків щодо виплати заробітної плати не звільняє його від виконання такого обов`язку в наступному, а може лише бути підставою для звільнення роботодавця від відповідальності, передбаченої трудовим законодавством за вказане порушення трудових прав.
Відповідно до абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Позивач, здійснюючи розрахунок заборгованості по заробітній платі не врахувала вищезазначені положення та вказала суму заборгованості по заробітній платі після утримання обов`язкових податків та зборів, а також не врахувала сплачену частково заробітну плату за 2016 рік та за першу половину березня 2017 року.
Розглядаючи питання про розмір заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що відповідачем АТ «Українська залізниця» не спростовано розрахунок, наданий позивачем в частині заборгованості по заробітній платі по ДП «Донецька залізниця» за 2016 рік в сумі 10352, 37 грн, розмір якої встановлено після вирахування обов`язкових податків та зборів, а також в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 31263, 94 грн (31569, 53 – 305, 59) грн за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року з наступним утриманням обов`язкових податків та зборів, розмір якої отримано після вирахування сплаченої суми нарахованої заробітної плати за першу половину березня 2017 року в розмірі 305, 59 грн. А отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частинні стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі за 2016 рік по ДП «Донецька залізниця» в розмірі 6904, 00 грн та за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 305, 59 грн з підстав, що наведені вище.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 727, 37 грн, розмір якого вирахуваний виходячи з того, що розмір задоволених позовних вимог дорівнює 41616, 31 грн, ціна позову дорівнює 48825, 90 грн та відповідає розміру судового збору 654, 94 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264 - 265, 273, 274 - 279, 354, 430, п.п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати – задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 лютого 2016 року по 31 серпня 2016 року в розмірі 10352 (десяти тисяч трьохсот п`ятдесяти двох) гривень 37 копійок без утримання з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року у розмірі 31263 (тридцяти однієї тисячі двохсот шістдесяти трьох) гривень 94 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі за період з 01 лютого 2016 року по 31 серпня 2016 року в розмірі 6904 гривень 00 копійок та за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 305 гривень 59 копійок, а всього в розмірі 7209 (семи тисяч двохсот дев`яти) гривень 59 копійок – відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у розмірі 654 (шестисот п`ятдесяти чотирьох) гривень 94 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць - за квітень 2017 року в розмірі 3663 (трьох тисяч шестисот шістдесяти трьох) гривень 19 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Вказаний строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: особа_1 , зареєстроване місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_2 . Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5, код єдрпоу 40075815.
Суддя