АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

Производство № 2/229/481/2020
ЕУН 229/7737/19
Р Е Ш Е Н И Е
именем украины
(Заочное)
2 сентября 2020 г.. Дружковка

Дружковский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи истопник А.Н.,
при секретаре судебного
заседание [В.] А.Д.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда. Дружковка гражданское дело по исковому заявлению особа_1 к аакционерные общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате, денежной компенсации за неиспользованный ежегодный отпуск, единовременной денежной выходного пособия в размере одного среднемесячного заработка, компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, вознаграждения по итогам работы за 2016 год,

В:

к Дружковского городского суда Донецкой области с исковым заявлением обратилиася особа_1 в АО «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате.
В обоснование исковых требований указала, что она является вдовой особа_2. Так, в соответствии со ст. 1227 ГК Украины, ч. 6 ст. 83 КЗоТ Украины она единственным наследником имущества, оставшегося после смерти мужа. Детей в браке не было. 08.07.2016 года особа_2 был принят на должность старшего электромеханика участка II группы производственного подразделения «Ясиноватская дистанция сигнализации и связи» структурногоподразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ОАО «Укрзализныця» (приказ от 06.07.2016 года № 1 / чел). Согласно приказу от 25.04.2017 г.. № 265 и выданного на его основании приказа структурного подразделения "Донецкая дирекция железнодорожных перевозок" Регионального филиала Донецкая железная дорога »ПАО« Украинская железная дорога »от 28.04.2017 г.. № 645-НЗ-1 производственное подразделение« Ясиноватская дистанция сигнализации и связи вместе со всеми другими предприятиями структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» было ликвидировано с 17.07.2017 г.., а наследодателя уволен с работы на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины в связи с сокращением штата (приказ по личному составу от 10.07.2017 г.. №8888 / ДН-ос). В указанном приказе указано, что наследодатель имеет право на выходное пособие в размере одного среднего месячного заработка согласно ст. 44 КЗоТ Украины; компенсацию за 29 дней отпуска. Согласно постановлению Кабинета Министров Украины от 31.10.2018 г. №938. изменен тип публичного акционерного общества «Украинская железная дорога» с публичного на частное и переименованного в акционерное общество «Украинская железная дорога». В день освобождения наследодателя владельцем начислена, но не выплачена заработная плата с марта 2017 по 17.07.2017 г.., Денежная компенсация за неиспользованный ежегодный отпуск и одноразовое выходное пособие в размере одного среднемесячного заработка согласно ст. 44 КЗоТ Украины. Согласно приказу № 899-Н от 26.06.2017 г. «О введении в действие порядка окончательного расчета работников Донецкой и Луганской дирекции железнодорожных перевозок», для окончательного расчета в сентябре 2017 года, в структурное подразделение «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» Регионального филиала «Донецкая железная дорога» публичного акционерного общества «Укрзализныця» ( м. Лиман Донецкой области) рабочей комиссии по разработке первичных документов. Наследодателем был направлен пакет первичных документов: копия трудовой книжкии, заверенной надлежащим образом, расчеты по заработной плате, расчеты оплаты отпуска и средней зарплаты и табели учета рабочего времени за март-июль 2017 года, заверенные надлежащим образом, оригинал приказа о прекращении Трудового договора от 10.07.2017 г.. № 8888 / ДН ос и другие документы. Пакет первичных документов был зарегистрирован комиссией по №3842. Приказом начальника структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» Регионального филиала «Донецкая железная дорога» ОАО «Укрзализница »от 17.03. 2017 № 236 ДНД «Об установлении простоя» было положено начало простой для всех работников структурного подразделения.
В день освобождения истице начислена, но не выплачена заработная плата с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года, денежная компенсация за неиспользованный ежегодный отпуск и одноразовое выходное пособие в размере одного среднемесячного заработка.
При увольнении с истцом был осуществлен расчет по заработной плате, что является прямым нарушением Конституции Украины и КЗоТ Украины.
Согласно ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно сообОбратитесь работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить неоспариваемых им сумму.
Общая сумма компенсации за потерю части денежных доходов, в связи с нарушением сроков их выплаты, за период с марта 2017 по 17 июля 2017 года на начисленную к выплате заработной платы за март июля 2017 составляет 13794, 90 грн.Просит взыскать с ответчика в ее пользу, задолженность по трудовому договору за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в размере 13794, 90 грн., Денежную компенсацию за 29 дней неиспользованного ежегодного отпуска в сумме 7624, 10 грн, выходное пособие в сумме 7245, 95 грн, всего в размере 28664, 95 грн; сумму компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты за период с марта 2017 по июль 2017 года на начисленную заработную плату за март июньь 2017 года в размере 6739, 14 грн .; сумму вознаграждения по итогам работы за 2016 в размере 52, 5% от месячной тарифной ставки за декабрь 2016 года на размере 2714, 25 грн.

Определением суда от 18 декабря 2019 открыто производство по данному гражданскому делу, определены рассмотрение дела проводить в порядке упрощенного искового производства с вызовом сторон. Назначено судебное заседание.

В судебном заседании истица не явилась. О времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом. предоставила саяву о рассмотрении дела в ее отсутствие, на удовлетворении иска настаивает.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился. О времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом судебной повесткой, о чем в деле имеется рекомендовано уведомление о вручении почтового отправления.
При этом, заказные отправления с копией искового заявления, приложениями к нему и судебной повесткой о явке в суд были вручены представителю ответчика, о чем свидетельствуют почтовые сообщения.
соответно с частью первой статьи 131 ГПК Украины участники судебного процесса обязаны сообщать суду об изменении своего места жительства (пребывания, нахождения) или местонахождения во время производства дела.
В случае отсутствия заявления об изменении места жительства или местонахождения судебная повестка направляется участникам дела, которые не имеют официальной электронной почты и при отсутствии возможности известить их с помощью других средств связи, обеспечивающих фиксацию сообщения или вызова, на последнюю известную судебные адрес и считается доставленной, даже если участник судебного процесса по этому адресу более не проживает или не находится ли.
Согласно части первой статьи 44 ГПК Украины участники судебного процесса и их представители должны добросовестно пользоваться процессуальными правами; злоупотребление процессуальными правами не допускается.
Согласно установившейся практике ЕСПЧ, стороны в разумные интервалы времени должны принимать меры, чтобы узнать о состоянии известного им судебного орение (§ 27 решения ЕСПЧ по делу "Александр [Ш.] против Украины" от 26.04.2007 года, заявление № 8371/02).
То есть, сторона, которая задействована в ходе судебного рассмотрения дела, обязана с умным интервалом времени сама интересоваться производством по ее делу, добросовестно пользоваться принадлежащими ей процессуальными правами и неукоснительно выполнять процессуальные обязанности.
Таким образом, учитывая, что представитель ответчика надлежащим образом о дате, месте и времени рассмотрения дела, причина неявки его является неповажнимы, отзыв не предоставлено, в деле есть имеющиеся данные о правах и взаимоотношения сторон, суд считает возможным в соответствии со ст. 280 ГПК Украины рассмотреть дело в порядке заочного производства в отсутствие ответчика с соблюдением требований, установленных законом, с согласия истца на рассмотрение дела в порядке заочного производства.
В связи с неявкой в ​​судебное заседание всех лиц, участвующих в деле, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического запись не осуься на основании ч.2 ст.247 Гражданского процессуального кодекса Украины.

Исследовав материалы дела, объективно оценив доказательства, имеющие значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, установив и факты и соответствующие им правоотношения, суд приходит к следующим выводам.

Наследником по закону после смерти особа_2, умершего информация_1, является его жена особа_1.
С 22 сентября 2007 года по 4 февраля 2019 стороны находились в зарегистрированном браке.
Согласно дрформацией Дружковской государственной нотариальной конторы [В] Межрегионального управления Министерства юстиции (г.. Харьков) от 11 августа 2020 № 660 / 02-14 после смерти особа_2, умершего информация_1, было заведено наследственное дело № 150/2019. 1 августа 2019 от жены наследодателя особа_1 было предоставлено заявление о принятии наследства. Заявлений от других наследников по закону или завещанию не поступало, свидетельства о праве на наследство по закону или завещанию не казалось.
обращаясь в суд с данным иском истица отмечала, что сумма недополученной заработной платы особа_2, которая входит в состав наследства, в настоящее время не оплачена.
В соответствии с ст.1216 ГК Украины, наследованием является переход прав и обязанностей (наследства) от физического лица, которое умерло (наследодателя) к другим лицам (наследникам).
Статья 1218 ГК Украины устанавливает, что в состав наследства входят все права и обязанности, принадлежавшие наследодателю на момент открытия наследства и не прекратились вследствие его сМэрти.
Согласно ст.1227 ГК Украины, суммы заработной платы, пенсии, стипендии, алиментов, пособий в связи с временной нетрудоспособностью, возмещений в связи с увечьем или иным повреждением здоровья, других социальных выплат, принадлежавших наследодателю, но не были им получены при жизни, передаются членам его семьи, а в случае их отсутствия - входят в состав наследства.
В соответствии с ч.1 ст.316 ГК Украины, правом собственности является право лица на вещь (имущество), которое оно осуществляет в соответствии с законую по своей воле, независимо от воли других лиц.
Статьей 43 Конституции Украины установлено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Государство создает условия для полного осуществления гражданами права на труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и рода трудовой деятельности, реализует программы профессионально-технического обучения, подготовки и переподготовки кадров в соответствии с общественными потребностями. Кожен имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику приувольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Судом установлено, что при увольнении особа_3 с АО «Укрзализныця», ответчик свою обязанность по проведению с работником расчет не осуществил.
Согласно ч.1 ст.317 ГК Украины, собственнику принадлежат права владения, пользования и распоряжения своим имуществом.
В соответствии с ст.321 ГК Украины, право собственности является нерушимым. Никто не может быть противоправно лишен этого права илиограничен в его осуществлении.
Согласно ч.1 ст.15 ГК Украины, каждый человек имеет право на защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или оспаривания.
В соответствии с ч.1 ст.16 ГК Украины, каждый человек имеет право обратиться в суд за защитой своего личного неимущественного или имущественного права и интереса. Одним из способов защиты гражданских прав и интересов, указанным в п.5 ч.2 этой статьи, может быть принудительное исполнение обязанности в натуре.
Согласно ст. ст. 94, 97 КЗоТ Украины влАсника или уполномоченный им орган должны выплачивать заработную плату за выполненную работу и не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда, в соответствии с актами законодательства и коллективного договора, на основании заключенного Трудового договора, а согласно ст. 22 этого Закона, субъекты врганизации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
Частью 1 ст.44 КЗоТ Украины определено, что при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в п.1 ст.40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
Положениями ч. 1 ст. 83 КЗоТ Украины и ст.24 Закона Украины «Об отпусках» предусмотренообязанность работодателя при увольнении работника выплатить денежную компенсацию за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.

Судом установлено и следует из материалов дела, а именно трудовой книжке номер_1 подтверждено, что особа_2 работал в должности старшего электромеханика участка I группы Поста электрической централизации станции Ясиноватая [В.] отправления Линейно-производственной участка сигнализации, централизации и блокировки Донецк-Северный-Ясиноватая-Макиивка- Пассажирский производственного подразделения «Ясиноватская дистанция сигнализации и связи» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» Регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога».
17 июля 2017 особа_2 был освобожден в связи с сокращением штата в соответствии с приказом№8888 / ДН-ос от 10 июля 2017 по п.1 ст. 40 п.1 КЗоТ Украины.
Постановлением Кабинета Министров Украины от 25.06.2014 года № 200 "О создании публичного акционерного общества" Украинская железная дорога ", принятой в соответствии с Законом Украины" Об особенностях образования публичного акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования ", решено образовать публичное акционерное общество" Украинская железная дорога "на базе Государственной администрации железнодорожного транспорта, предприятий иучреждений железнодорожного транспорта общего пользования, реорганизуемых путем слияния, в том числе на базе Государственного предприятия "Донецкая железная дорога".
Постановлением Кабинета Министров Украины от 02.09.2015 года № 735 утвержден Устав публичного акционерного общества "Украинская железная дорога", согласно которому общество является правопреемником всех прав и обязанностей Укрзализныци и предприятий железнодорожного транспорта.
21 октября 2015 в Едином государственном реестре проведена государственная г.Регистрацию АО "Украинская железная дорога". Государственное предприятие "Донецкая железная дорога" реорганизовано путем слияния в региональный филиал "Донецкая железная дорога" открытого акционерного общества "Украинская железная дорога" и является региональным филиалом данного общества.
Таким образом, учитывая изложенное и данные, внесенные в Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований, АО «Укрзализныця» является правопреемником, в том числе и ГП «Донецкая железная дорога», что сейчас находится всостоянии прекращения. А потому, именно АО «Укрзализныця» несет обязанность по выплате задолженности по заработной плате перед работниками, возникшей в ГП «Донецкая железная дорога».
Частью 1 ст. 13 ГПК Украины предусмотрено, суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Из искового заявления усматривается, что истица ошибочно при обмногочисленные задолженности по заработной плате выходила из сумм к выплате после удержания налогов и обязательных платежей, без учета Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Госкомстат, от 13.01.2004, № 5, которая содержит основные методологические положения по определению показателей оплаты труда в формах государственных статистических наблюдений с целью получения объективной статистической информации о размерах и структуре заработной платы наемных работников.
Согласно п. 14.1.180 Налогового кодекса Украины, налоговый агент по налогу на доходы физических лиц - юридическое лицо (его филиал, отделение, другое обособленное подразделение), самозанятое лицо, представительство нерезидента - юридического лица, инвестор (оператор) по соглашению о разделе продукции, которые независимо от организационно-правового статуса и способа обложения другими налогами и / или формы начисления (выплаты, предоставления) дохода (в денежной или неденежной форме) обязаны начислять, удерживать и сплачуваты налог, предусмотренный разделом IV настоящего Кодекса, в бюджет от имени и за счет физического лица с доходов, выплачиваемых такому лицу, вести налоговый учет, подавать налоговую отчетность контролирующим органам и нести ответственность за нарушение его норм в порядке, предусмотренном статьей 18 и разделом IV настоящего Кодекса.
Статьей 168 Налогового кодекса Украины предусмотрен порядок начисления, удержания и уплаты (перечисления) налога в бюджет.
168.1. Налогообложение доходов, насчитаемых (выплаченных, предоставленных) налогоплательщику налоговым агентом.
168.1.1. Налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определенную в статье 167 настоящего Кодекса.
168.1.2. Налог уплачивается (перечисляется) в бюджет при выплате налогооблагаемого дохода единым платежным документом. Банки принимают платежные документы на выплату доходатолько при условии одновременного представления расчетного документа на перечисление этого налога в бюджет.
Согласно ч.5 п.6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 от 24.12.1999 года, удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обов`язком работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Из расчетов заработной платы за период с марта 2017 по июль 2017 усматривается, что начислено в марте 2017 всего 5572, 81 грн., К выплате 4431, 40 грн., В апреле 2017 всего 4389, 17 грн., До выплаты 3490, 20 грн., в мае 2017 года всего 4389, 17 грн. к выплате 3490, 20 грн., в июне 2017 всього 1104, 20 грн., к выплате 878, 04 грн., в июле 2017 всего 15774, 15 грн., до выплаты 12615, 79 грн. Указанные расчеты заработной платы соответствуют требованиям ст.110 КЗоТ Украины.
Впрочем, как следует из искового заявления, истица просила взыскать именно задолженность в размере 38118, 34 грн с удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
Таким образом, суд считает, что исковые требования подлежат удовлетворению, то есть с ответчика в пользу истицы подлежит взысканиюю задолженность по заработной плате за март-июль 2017 в размере 31229, 50 грн.
Суд считает, что поскольку предметом спора является именно заработная плата за март июля 2017, то увеличение ее размера до 31229, 50 грн. не является увеличением исковых требований, соответственно не является выходом за пределы исковых требований, поскольку именно эта сумма в прилагаемых к исковому заявлению расчетах, и именно эта сумма подлежит налогообложению при ее выплате в качестве заработной платы.
В соответствии с положениями статей 115, 116 КЗоТУкраина, отсутствие задолженности перед истцом должен доказать именно работодатель.
Ответчиком не представлено в суд доказательств в опровержение указанной справки и отсутствия задолженности перед истицей. По состоянию на момент рассмотрения дела судом задолженность истице ответчиком не выплачена.
Согласно части 1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, сазначени в статье 116 настоящего Кодекса.
Записями в трудовой книжке истицы подтверждается, что особа_2 находился в трудовых отношениях с ответчиком.
17 июля 2017 особа_2 был освобожден в связи с сокращением штата ст.40п.1 КЗоТ Украины.
Таким образом, ответчиком фактически подтверждено наличие задолженности перед истцом за период с марта 2017 по 17 июля 2017 года.
Согласно части 2 ст.30 Закона Украины «Об оплате труда» работодатель обязан обеспечить достовирный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ст.8 Закона Украины от 16.07.1999 года «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» вопросы организации бухгалтерского учета на предприятии относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными документами.
Ответственность за организацию бухгалтерского учета и обесния фиксирования фактов осуществления всех хозяйственных операций в первичных документах, сохранение обработанных документов, регистров и отчетности в течение установленного срока, но не менее трех лет, несет собственник (собственники) или уполномоченный орган (должностное лицо), осуществляющий руководство предприятием в соответствии с законодательством и учредительными документов.
В соответствии с частями первой и седьмой статьи 9 указанного Закона, основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные дОКУМЕНТА. Для контроля и упорядочения обработки данных на основании первичных документов могут составляться сводные учетные документы.
Предприятие принимает все необходимые меры для предотвращения несанкционированного и незаметного исправления записей в первичных документах и ​​регистрах бухгалтерского учета и обеспечивает их надлежащее хранение в течение установленного срока.
Учитывая, что трудовой договор - это соглашение между работником и собственником предприятия или уполномоченным им органом, по которой власник предприятия или уполномоченный им орган обязуется выплачивать работнику заработную плату (часть первая ст.21 КЗоТ Украины), а обязанность организовать бухгалтерский учет на предприятии возложена на собственника или уполномоченный им орган, именно ответчик должен доказать, что он выплатил истцу заработную плату.
Доводы ответчика о прекращении начисления заработной платы с 20 марта 2017 года на исполнение указа Президента Украины «О решении Совета национальной безопасности и обороны Укни от 15 марта 2017 «О неотложных дополнительных мерах по противодействию гибридным угрозам национальной безопасности Украины», в связи с отсутствием организационных и технических условий для осуществления хозяйственной деятельности структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ОАО « украинская железная дорога », а также производственных подразделений подчиненных дирекции, вызванных прекращением перемещения грузов через линию соприкосновения в пределах Донецкой иЛуганской областей, и как следствие отсутствием доступа к первичным документам, и принятия решения на основании «расчета заработной платы» и других бумаг составленных после 20 марта 2017 неизвестными лицами, суд не принимает из приведенных выше оснований, поскольку они не опровергают выводов суда о наличии задолженности ответчика перед истцом по заработной плате.
Кроме того, согласно заключению Верховного Суда, который изложен в постановлении от 28.03.2018 года по делу №243 / 5469/17 едомости по выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией.
Также из материалов дела, а именно предоставленной ответчиком копии научно - правового заключения о невозможности выполнения обязанностей, предусмотренных законодательством Украины при высвобождении работников, вызванного воздействием форс - мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) от 16.01.2018 года № 126 - 221102, составленный по заказу ОАО «Укрзализныця», установлено, что:
- приказом регионального филиала«Донецкая железная дорога» № 682-Н от 12.05.2017 года «О формировании рабочей комиссии по разработке первичных документов по окончательному расчету работников структурного подразделения« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »создана рабочая комиссия из сотрудников регионального филиала« Донецкая железная дорога »до момента окончания сокращение штата работников Донецкой дирекции железнодорожных перевозок с целью обработки документов указанной дирекции, полноты удержаний и перечисление налогов и сборов, фолмирования документов учета и расчета заработной платы, отражения хозяйственных операций в финансовой отчетности и по другим вопросам финансовой деятельности;
- приказом регионального филиала «Донецкая железная дорога» № 899-Н от 26.06.2017 года «О введении в действие Порядка окончательного расчета работников структурных подразделений« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »введено в действие Порядок окончательного расчета работников структурных подразделений« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок », которым учитывается нестандартная ситуация и особенности работы регионального филиала« Донецкая железная дорога », поскольку часть структурных подразделений и работников находятся на временно неконтролируемой Украины территории, а выплата осуществляется на контролируемой территории Украины региональным филиалом« Донецкая железная дорога »через кассы структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок» по месту их знаходження (м.Лиман) и регламентируется осуществление проведения окончательного расчета с работниками структурных подразделений соответствующей дирекции рабочими комиссиями по обработке первичных документов по окончательного расчета с работниками структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок».
Закон Украины от 02.09.2014 года «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» не отменяет обязанностей работодателя, визначен ст.47, ст.116 КЗоТ Украины, и не предусматривает особенностей относительно сроков расчета при увольнении, установленных ст.116 КЗоТ Украины.
Статьей 10 Закона Украины «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» установлено, что единственным надлежащим и достаточным документом, подтверждающим наступления обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажора), имевших место на территории проведения антитеррористической операции, как основания для освобождения от ответственности за неисполнение (неналежногв исполнение) обязательств, сертификат Торгово-промышленной палаты Украины.
Однако заработная плата, согласно ст.94 КЗоТ Украины, ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» не является ответственностью за нарушение сроков выплаты заработной платы.
Согласно части первой ст.8 Конституции Украины в Украине признается и действует принцип верховенства права. Судья, осуществляя правосудие, руководствуется верховенством права (часть первая ст.129 Конституции Украины). Аналогичное предписание закреплен в части первойст.10 ГПК Украины.
Согласно ст.1 Протокола №1 к Конвенции о защите прав человека и основных свобод, ратифицированной Законом Украины от 17.07.1997 «О ратификации Конвенции о защите прав человека и основных свобод 1950 года, Первого протокола и протоколов №2, 4, 7 и 11 к Конвенции », каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности. Никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общреальными принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (в частности, дело «Суханов и [И.] против Украины») «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере « законное ожидание »/« правомерное ожидание »(legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
В решении по делу «Кечко против Украины» от 08.11.2005 года Европейский суд по правам людини отметил, что понятие «собственности», которое содержится в первой части статьи 1 Протокола №1, имеет автономное значение, которое не ограничен собственностью на физические вещи и не зависит от формальной классификации в национальном законодательстве: некоторые другие права и интересы, например, долги , составляющих имущество, могут также рассматриваться как «имущественные права», и, таким образом, как «собственность» в целях указанного положения. Вопрос, требующий определения, заключается в том, имел в соответствии с обстоятельствами дела, взятых вцелом, заявитель право на материальный интерес, защищенный статьей 1 Протокола №1 (п.22).
Согласно ст.13 Конвенции о защите прав человека и основных свобод каждый, чьи права и свободы, признанные в настоящей Конвенции, нарушены, имеет право на эффективное средство правовой защиты в государственном органе, даже если это нарушение было совершено лицами, действовавшими официальные полномочия.
Итак, поскольку ответчик не опроверг предоставленные истцом расчеты задолженности по заработной пла те (за период с марта 2017 по 17 июля 2017 в частности), в сроки, установленные частью 1 ст.116 КЗоТ Украины, не выплатил все суммы, принадлежащие особа_2 от предприятия как при увольнении, так и на время рассмотрения дела судом.
При этом, согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, по делам о присуждении работнику заработной платы суд допускает немедленное исполнение решений, но не более чем за один месяц, в связи с чем суд считает необходимым допустить немедленное исполнение экония суда в части взыскания в пользу задолженности по заработной плате за один месяц - за март 2017 в размере 5572, 81 грн.

Относительно требования истицы о взыскании в ее пользу с ответчика потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты следует учесть следующее.
В соответствии со ст. 34 Закона Украины от 24.03.1995 года № 108/95-ВР «Об оплате праци`компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты осуществляется в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
В соответствии с Законом Украины от 19.10.2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине владельца или уповноваженого им органа (лица) (статья 1).
Компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее - компенсация) производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона.
Под доходами в этом Законе следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового характера, в частности, заработная плата (денежное обеспеченния) (статья 2).
Сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается) (статья 3 ).
Выплата гражданам суммы компенсации производится в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц (статья 4).
В соответствии с Законом Украины от 19 октябряТня 2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты` Кабинет Министров Украины постановлением от 21 февраля 2001 года № 159затвердив «Порядок проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты ».
Согласно п. 2.2ришення Конституционного Суда от 15.10.2013 года № 9-рп / 2013кошты, подлежащих начислению в порядке индексации заработной платы и компенсации работникам части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, имеют компенсаторный характер. Как составляющие причитающейся работнику заработной платы эти средства направлены на обеспечение реальной заработной платы с целью поддержания достаточного жизненного уровня граждан и покупательной способности заработной платы в связи с инфляционными процессами и ростом потребительских цен на товары и услуги.
В соответствии с пунктами 4, 5 «Порядка проведения компенсации гражданам потери части денежных доходев в связи с нарушением сроков их выплаты », утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 21.02.2001 года № 159, сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100.
Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индэксов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается. Ежемесячные индексы потребительских цен публикуются Госкомстатом (пункт 4).
Сумма компенсации выплачивается гражданам в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц (пункт 5).
Согласно правовых заключений Верховного Суда Украины, изложенные в постановлениях Судебной палаты по гражданским делам Верховного Суда Укны от 21.05.2014 года по делу № 6-43цс14, от 14.12.2016 года по делу № 428/7002/14-ц, в соответствии со ст. 34 Закона Украины от 24 марта 1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда», Закона Украины от 19 октября 2000 №2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты компенсации потери части заработной платы производится предприятиями, учреждениями, организациями всех форм собственности и хозяйствования своим работникам в любом случае сатримкы выплаты начисленной заработной платы на один и более календарных месяцев, независимо от того, была ли в этом вина работодателя, если в это время индекс цен на потребительские товары и тарифов на услуги вырос более чем на один процент.
Поскольку в настоящее время вышеупомянутая задолженность истцу не выплачена и задержка выплаты заработной платы составляет более, чем на один месяц, суд приходит к выводу о том, что требования истца о взыскании компенсации потери части дохода в связи снарушением сроков их выплаты являются обоснованными.
Согласно расчета компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, предоставленный истицей сумма такой компенсации составляет по март апрель 2019 в сумме 6739, 14 грн.
Компенсация рассчитывается по состоянию на 02 сентября 2020 году на день принятия решения судом.
В соответствии со ст. 3 Закона Украины от 19.10.2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроки в их выплаты »сумма компенсации исчисляется исходя из суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей).
То есть, для начисления компенсации за задержку выплаты на указанные доходы, из них необходимо отчислить подоходный налог, который в соответствии с пунктом 167.1 Налогового кодекса Украины, составляет 18% дохода, и военный сбор, который, согласно п.п. 1.3 пункта 161 подраздела 10 раздела ХХ Налоного кодекса, составляет 1, 5%.
Компенсация за время задержки рассчитывается на день принятия решения судом, а именно за сентябрь 2020 составляет:
1) по март 2017 = 5572, 81 грн. (Начисленная заработная плата за март 2017 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = (4431, 40 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 26, 7% (коэффициент инфляции) = 1183, 18 грн.
2) по апрель 2017 = 4389, 17 грн. (Начисленная заработная плата за апрель 2017 года) - 19, 5% (НДФЛ + военныйсбор) = 3490, 20 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 25, 5% (коэффициент инфляции) = 890, 00 грн.
3) по май 2017 = 4389, 17 грн. (Начисленная заработная плата за май 2017 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 3490, 20 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 23, 9% (коэффициент инфляции) = 834, 16 грн.
4) по июнь 2017 = 1104, 20 грн. (Начисленная заработная плата за июнь 2017 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 878, 04 грн. (Печальа не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 22, 0% (коэффициент инфляции) = 193, 17 грн.
5) по июль 2017 = 15774, 15 грн. (Начисленная заработная плата за июль 2017 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 12615, 79 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 21, 7% (коэффициент инфляции) = 2737, 63 грн.
В свою очередь, общая сумма компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков выплаты доходов за март, апрель, май, июнь, Июль 2017, которая была рассчитана на момент принятия решения, составляет 5838, 14грн. (1183, 18 + 890, 00 + 834, 16 + 193, 17 + 2737, 63).

Кроме того, в иске истица просит также взыскать в ее пользу вознаграждение по итогам работы за 2016 в размере 52, 5% в сумме 2714, 25 грн. Суд решая данные исковые требования, исходит из следующего.
Статьей 2 Закона Украины «Об оплате труда», определена структура заработной платы, состоящая из основной заработной платы, дополнительной заработной платы, а икож поощрительных и компенсационных выплат. К последним относятся выплаты в форме вознаграждений по итогам работы за год, премии по специальным системам и положениям, компенсационные и другие денежные и материальные выплаты, не предусмотренные актами действующего законодательства или осуществляемые сверх установленных указанными актами норм.
Следовательно, при решении споров о выплате премий необходимо исходить из нормативно-правовых актов, которыми определены условия и размер этих выплат. Работники, на которых поширюються указанные нормативно-правовые акты, могут быть лишены таких выплат (или размер последних может быть уменьшено) только в случаях и на условиях, предусмотренных этими актами.
Согласно п 3.2.24 Отраслевого соглашения между Государственной администрацией железнодорожного транспорта Украины и профспилкина 2002 - 2006 годы (с последующими изменениями и дополнениями), вознаграждение по итогам работы за весь год выплачивается в соответствии с Положением, которое является неотъемлемой частью Отраслевого соглашения.
Положением о выплате вознаграждения за итоками работы за год предусмотрено, что выплата вознаграждения производится при условии обеспечения выполнения объема работы (перевозок товарной продукции, реализации и др.) в год и наличии прибыли в целом по Укрзализныци.
Вознаграждение выплачивается по результатам работы календарного года после подведения итогов финансово-хозяйственной деятельности.
Вознаграждение по итогам работы за год выплачивается работникам, которые находятся в штате предприятия (организации, обособленного структурного подразделениев) и проработали весь календарный год.
Принимая во внимание изложенное, суд приходит к выводу, что оснований для начисления и взыскания в пользу истца вознаграждения по итогам работы за 2016 отсутствуют, поскольку соответствующего приказа по структурному подразделению, где работал особа_2, не издавалось.
Поскольку решение о выплате вознаграждения по итогам работы за 2016 руководством структурного подразделения не принималось, а также отсутствуют доказательства того, что такие выплаты осуществлялись другим ракам, основания для удовлетворения требований истца в этой части отсутствуют.
Учитывая изложенные обстоятельства, суд считает, что истица подтвердила наличие задолженности ответчика по выплате заработной платы за март - июль 2017 в размере 31229, 50 грн. и компенсации потери части денежных доходов за март июля 2017 в размере 5838, 14 грн.
Руководствуясь статьями 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273 ГПК Украины, суд,

В Е Л:

Исковые требования лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате - удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (г.. Ул. Тверская, д. 5, егрпоу 40075815) в пользу истицы особа_1 (информация_2, уроженки г.. Ясиноватая, Донецкая область), задолженность по заработной плате за период март 2017 - июль 2017 года в сумме 31 229 (тридцать одна тысяча двести двадцать девять) Грн 50 коп. без удержания налога и других обязательных платежей.
Решение в части взыскания заработной платы за март 2017 года в сумме 5572 (пять тысяч пятьсот семьдесят два) грн 81коп. подлежит немедленному исполнению в части взыскания заработной платы за апрель-июль 2017 года в сумме в сумме 25656 (двадцать пять тысяч шестьсот пятьдесят шесть) грн.69 коп., после вступления решения в законную силу.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (г.. Ул. Тверская, д. 5, едрпоу 40075815) в пользу истицы особа_1 (информация_2, уроженки г.. Ясиноватая, Донецкая область), суммы компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты за период март 2017 - июль 2020 в размере 5838 (пять тысяч восемьсот тридцать восемь) рублей 69 коп.
В остальной части иска отказать.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика, которая может быть подана в течение тридцати дней со дня принятияя решения.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана истцом в Донецкий апелляционный суд через Дружковский городской суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его провозглашения, а в случае объявления только вводной и резолютивной части судебного решения или в случае рассмотрения дела без уведомления (вызова) участников дела - со дня составления полного судебного решения.
Полное судебное решение составлено 8 сентября 2020.

Судья: А. М. Лакей

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Провадження № 2/229/481/2020
ЄУН 229/7737/19
Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни
(заочне)
02 вересня 2020 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Грубника О.М.,
за участю: секретаря судового
засідання Варламової О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, одноразової грошової вихідної допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, винагороди за підсумками роботи за 2016 рік,

встановив:

до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою звернулася особа_1 до АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є вдовою особа_2 . Так, відповідно до ст. 1227 ЦК України, ч. 6 ст. 83 КЗпП України вона є єдиною спадкоємцею майна, яке залишилося після смерті чоловіка. Дітей у шлюбі не було. 08.07.2016 року особа_2 був прийнятий на посаду старшого електромеханіка дільниці ІІ групи виробничого підрозділу «Ясинуватська дистанція сигналізації та зв`язку» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (наказ від 06.07.2016 року № 1/ос). Згідно наказу від 25.04.2017 р. № 265 та виданого на його підставі наказу структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 28.04.2017 р. № 645-НЗ-1 виробничий підрозділ «Ясинуватська дистанція сигналізації та зв`язку разом зі всіма іншими підприємствами структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» було ліквідовано з 17.07.2017 р., а спадкодавця звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату (наказ з особового складу від 10.07.2017 р. №8888/дн-ос). У вказаному наказі зазначено, що спадкодавець має право на вихідну допомогу у розмірі одного середнього місячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП України; компенсацію за 29 днів відпустки. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 р. №938. змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменованого в акціонерне товариство «Українська залізниця». На день звільнення спадкодавця власником нарахована, але не виплачена заробітна плата з березня 2017 року по 17.07.2017 р., грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку та одноразова грошова вихідна допомога у розмірі одного середньомісячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП України. Згідно з наказом № 899-Н від 26.06.2017 р. «Про введення в дію порядку остаточного розрахунку працівників Донецької та Луганської дирекції залізничних перевезень», для остаточного розрахування у вересні 2017 року, в структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» (м. Лиман Донецької області) до робочої комісії з опрацювання первинних документів. Спадкодавцем був направлений пакет первинних документів: копія трудової книжки, завіреної належним чином, розрахунки по заробітній платі, розрахунки оплати відпустки і середньої зарплати та табелі обліку робочого часу за березень-липень 2017 року, завірені належним чином, оригінал наказу про припинення Трудового договору від 10.07.2017 р. № 8888/дн-ос та інші документи. Пакет первинних документів був зареєстрований комісією за №3842. Наказом начальника структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії « Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 17.03. 2017 р. № 236 ДНД «Про встановлення простою» було встановлено початок простою для всіх працівників структурного підрозділу.
На день звільнення позивачці нарахована, але не виплачена заробітна плата з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року, грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку та одноразова грошова вихідна допомога у розмірі одного середньомісячного заробітку.
При звільненні з позивачем не було здійснено розрахунок по заробітній платі, що є прямим порушенням Конституції України та КЗпП України.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмірі сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.
Загальна сума компенсації за втрату частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року на нараховану до виплати заробітну плату за березень- липень 2017 року становить 13794, 90 грн.
Просить стягнути з відповідача на її користь, заборгованість за трудовим договором за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 13794, 90 грн., грошову компенсацію за 29 днів невикористаної щорічної відпустки у сумі 7624, 10 грн, вихідну допомогу у сумі 7245, 95 грн, всього у розмірі 28664, 95 грн; суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з березня 2017 року по липень 2017 року на нараховану заробітну плату за березень- червень 2017 року в розмірі 6739, 14 грн.; суму винагороди за підсумками роботи за 2016 рік в розмірі 52, 5 % від місячної тарифної ставки за грудень 2016 року у розмірі 2714, 25 грн.

Ухвалою суду від 18 грудня 2019 року відкрито провадження у даній цивільній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання.

В судове засідання позивачка не з`явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи у її відсутність, на задоволенні позову наполягає.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином судовою повісткою, про що у справі є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
При цьому, рекомендовані відправлення з копією позовної заяви, додатками до неї та судовою повісткою про явку до суду були вручені представнику відповідачу, про що свідчать поштові повідомлення.
Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ у справі "Олександр [Ш.] проти України" від 26.04.2007 року, заява № 8371/02).
Тобто, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Отже, враховуючи, що представник відповідача повідомлений належним чином про дату, місце та час розгляду справи, причина неявки його є неповажними, відзив не надано, у справі є наявні дані про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши і факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Спадкоємцем за законом після смерті особа_2 , який помер інформація_1 , є його дружина особа_1 .
З 22 вересня 2007 року по 04 лютого 2019 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
Згідно з інформацією Дружківської державної нотаріальної контори Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 11 серпня 2020 року № 660/02-14 після смерті особа_2 , який помер інформація_1 , було заведено спадкову справу № 150/2019. 01 серпня 2019 року від дружини спадкодавця особа_1 було надано заяву щодо прийняття спадщини. Заяв від інших спадкоємців за законом чи заповітом не надходило, свідоцтва про право на спадщину за законом чи заповітом не видавалось.
Звертаючись до суду із даним позовом позивачка зазначала, що сума недоотриманої заробітної плати особа_2 , яка входить до складу спадщини, на даний час не сплачена.
У відповідності до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1218 ЦК України встановлює, що до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
У відповідності до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 43 Конституція України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган, повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, що при звільненні особа_3 з АТ «Укрзалізниця», відповідач свій обов`язок із проведення з працівником розрахунку не здійснив.
Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п.5 ч.2 цієї статті, може бути примусове виконання обов`язку в натурі.
Згідно зі ст. ст. 94, 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган мають виплачувати заробітну плату за виконану роботу та не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного Трудового договору, а згідно зі ст. 22 цього Закону, суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Частиною 1 ст.44 КЗпП України, визначено, що при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у п.1 ст.40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Положеннями ч. 1 ст. 83 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про відпустки», передбачено обов`язок роботодавця у разі звільнення працівника виплатити грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, а саме трудовою книжкою номер_1 підтверджено, що особа_2 працював на посаді старшого електромеханіка дільниці І групи Посту електричної централізації станції Ясинувата Східного відправлення Лінійно-Виробничої дільниці сигналізації, централізації та блокування Донецьк- Північний-Ясинувата-Макіївка- Пасажирський Виробничого підрозділу «Ясинуватська дистанція сигналізації та зв`язку» Структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
17 липня 2017 року особа_2 був звільнений у зв`язку зі скороченням штату відповідно до наказу №8888/дн-ос від 10 липня 2017 року за п.1 ст. 40 п.1 КЗпП України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", прийнятою відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", вирішено утворити публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі Державного підприємства "Донецька залізниця".
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 затверджено Статут публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до якого товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
21 жовтня 2015 року в Єдиному державному реєстрі проведено державну реєстрацію АТ "Українська залізниця". Державне підприємство "Донецька залізниця" реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та є регіональною філією даного товариства.
Таким чином, враховуючи наведене та дані, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником, в тому числі і ДП «Донецька залізниця», що наразі перебуває у стані припинення. А тому, саме АТ «Укрзалізниця» несе обов`язок щодо виплати заборгованості заробітної плати перед працівниками, яка виникла у ДП «Донецька залізниця».
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З позовної заяви вбачається, що позивачка помилково при обчисленні заборгованості по заробітній платі виходила з сум до виплати після утримання податків і обов`язкових платежів, без урахування Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстат, від 13.01.2004, № 5, яка містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об`єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.
Відповідно до п. 14.1.180 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.
168.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
168.1.2. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Відповідно до ч.5 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
З розрахунків заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року вбачається, що нараховано в березні 2017 року всього 5572, 81 грн., до виплати 4431, 40 грн., в квітні 2017 року всього 4389, 17 грн., до виплати 3490, 20 грн., в травні 2017 року всього 4389, 17 грн. до виплати 3490, 20 грн., в червні 2017 року всього 1104, 20 грн., до виплати 878, 04 грн., в липні 2017 року всього 15774, 15 грн., до виплати 12615, 79 грн. Вказані розрахунки заробітної плати відповідають вимогам ст.110 КЗпП України.
Втім, як вбачається із позовної заяви, позивачка просила стягнути саме заборгованість у розмірі 38118, 34 грн з утриманням із цієї суми передбачених законом податків і зборів.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тобто з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати за березень-липень 2017 року у розмірі 31229, 50 грн.
Суд вважає, що оскільки предметом спору є саме заробітна плата за березень- липень 2017 року, то збільшення її розміру до 31229, 50 грн. не є збільшенням позовних вимог, відповідно не є виходом за межі позовних вимог, оскільки саме ця сума є в доданих до позовної заяви розрахунках , і саме ця сума підлягає оподаткуванню при її виплаті в якості заробітної плати.
Відповідно до положень статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Відповідачем не надано до суду доказів на спростування зазначеної довідки та на відсутність заборгованості перед позивачкою. Станом на час розгляду справи судом заборгованість позивачці відповідачем не виплачена.
Відповідно до частини 1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Записами у трудовій книжці позивачки підтверджується, що особа_2 перебував у трудових відносинах із відповідачем.
17 липня 2017 року особа_2 був звільнений у зв`язку зі скороченням штату ст.40п.1 КЗпП України.
Таким чином, відповідачем фактично підтверджена наявність заборгованості перед позивачем за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року.
Відповідно до частини 2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ст.8 Закону України від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша ст.21 КЗпП України), а обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.
Доводи відповідача про припинення нарахування заробітної плати з 20 березня 2017 року на виконання указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», а також виробничих підрозділів підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, і як наслідок відсутністю доступу до первинних документів, та ухвалення рішення на підставі «розрахунків заробітної плати» та інших паперів складених після 20 березня 2017 року невідомими особами, суд не приймає з наведених вище підстав, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі.
Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Також, з матеріалів справи, а саме наданої відповідачем копії науково - правового висновку щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16.01.2018 року № 126 - 221102, який складений на замовлення ПАТ «Укрзалізниця», встановлено, що:
- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 682-Н від 12.05.2017 року «Про формування робочої комісії з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку працівників структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» створена робоча комісія з працівників регіональної філії «Донецька залізниця» до моменту закінчення скорочення штату працівників Донецької дирекції залізничних перевезень з метою опрацювання документів вказаної дирекції, повноти утримань та перерахування податків і зборів, формування документів обліку та розрахунку заробітної плати, відображення господарських операцій в фінансовій звітності та з інших питань фінансової діяльності;
- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 899-Н від 26.06.2017 року «Про введення в дію Порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» уведено в дію Порядок остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень», яким враховується нестандартна ситуація та особливості роботи регіональної філії «Донецька залізниця», оскільки частина структурних підрозділів та працівників знаходяться на тимчасово неконтрольованій Україною території, а виплата здійснюється на контрольованій території України регіональною філією «Донецька залізниця» через каси структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень» за місцем їх знаходження (м.Лиман) та регламентується здійснення проведення остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів відповідної дирекції робочими комісіями з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень».
Закон України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов`язків роботодавця, визначених ст.47, ст.116 КЗпП України, та не передбачає особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст.116 КЗпП України.
Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Проте заробітна плата, відповідно до ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» не є відповідальністю за порушення строків виплати заробітної плати.
Відповідно до частини першої ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша ст.129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій ст.10 ЦПК України.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги», відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
В рішенні у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1 (п.22).
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, оскільки відповідач не спростував надані позивачем розрахунки заборгованості по заробітній платі (за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року зокрема), у строки, встановлені частиною 1 ст.116 КЗпП України, не виплатив всі суми, що належали особа_2 від підприємства як при звільненні, так і на час розгляду справи судом.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь заборгованості по заробітній платі за один місяць - за березень 2017 року у розмірі 5572, 81 грн.

Щодо вимоги позивачки про стягнення на її користь з відповідача втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати слід врахувати наступне.
Відповідно до ст. 34 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці`компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) (стаття 1).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) (стаття 2).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4).
Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати `Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати».
Відповідно до п. 2.2рішення Конституційного Суду від 15.10.2013 року № 9-рп/2013кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно до пунктів 4, 5 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).
Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5).
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, які викладені у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.05.2014 року у справі № 6-43цс14, від 14.12.2016 року у справі № 428/7002/14-ц, відповідно до ст. 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.
Оскільки на теперішній час вищезазначена заборгованість позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати є обґрунтованими.
Згідно розрахунку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, який надано позивачкою, сума такої компенсації складає за березень- квітень 2019 року у сумі 6739, 14 грн.
Компенсація розраховується станом на 02 вересня 2020 року на день ухвалення рішення судом.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється виходячи з суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів).
Тобто, для нарахування компенсації за час затримки виплати на зазначені доходи, з них необхідно відрахувати податок з доходів фізичних осіб, який, відповідно до пункту 167.1 Податкового кодексу України, складає 18% доходу, та військовий збір, який, відповідно до п.п. 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, складає 1, 5%.
Компенсація за час затримки розраховується на день ухвалення рішення судом, а саме за вересень 2020 року складає:
1) за березень 2017 року = 5572, 81 грн. (нарахована заробітна плата за березень 2017 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = (4431, 40 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 26, 7% (коефіцієнт інфляції) = 1183, 18 грн.
2) за квітень 2017 року = 4389, 17 грн. (нарахована заробітна плата за квітень 2017 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 3490, 20 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 25, 5 % (коефіцієнт інфляції) = 890, 00 грн.
3) за травень 2017 року = 4389, 17 грн. (нарахована заробітна плата за травень 2017 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 3490, 20 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 23, 9% (коефіцієнт інфляції) = 834, 16 грн.
4) за червень 2017 року = 1104, 20 грн. (нарахована заробітна плата за червень 2017 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 878, 04 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 22, 0 % (коефіцієнт інфляції) = 193, 17 грн.
5) за липень 2017 року = 15774, 15 грн. (нарахована заробітна плата за липень 2017 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 12615, 79 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 21, 7 % (коефіцієнт інфляції) = 2737, 63 грн.
В свою чергу, загальна сума компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням строків виплати доходів за березень, квітень, травень, червень, липень 2017 року, яка була розрахована на момент ухвалення рішення, складає 5838, 14грн. (1183, 18+890, 00+834, 16+193, 17+2737, 63).

Крім того, у позові позивачка просить також стягнути на її користь винагороду за підсумками роботи за 2016 рік, в розмірі 52, 5 % в сумі 2714, 25 грн. Суд вирішуючи дані позовні вимоги, виходить з наступного.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці», визначено структуру заробітної плати, яка складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також заохочувальних та компенсаційних виплат. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Отже, при вирішенні спорів про виплату премій необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.
Згідно п.п. 3.2.24 Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілкина 2002 - 2006 роки (з наступними змінами та доповненнями), винагорода за підсумками роботи за весь рік виплачується згідно Положення, яке є невід`ємною частиною Галузевої угоди.
Положенням про виплату винагороди за підсумками роботи за рік передбачено, що виплата винагороди проводиться при умові забезпечення виконання обсягу роботи (перевезень, товарної продукції, реалізації та інш.) за рік та наявності прибутку в цілому по Укрзалізниці.
Винагорода виплачується за результатами роботи календарного року після підведення підсумків фінансово-господарської діяльності.
Винагорода за підсумком роботи за рік виплачується працівникам, які знаходяться в штаті підприємства (організації, відособленого структурного підрозділу) і пропрацювали весь календарний рік.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що підстав для нарахування та стягнення на користь позивача винагороди за підсумком роботи за 2016 рік відсутні, оскільки відповідного наказу по структурному підрозділу, де працював особа_2 , не видавалося.
Оскільки рішення про виплату винагороди за підсумками роботи за 2016 рік керівництвом структурного підрозділу не приймалося, а також відсутні докази на те, що такі виплати здійснювалися іншим працівникам, підстави для задоволення вимог позивачки в цій частині відсутні.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивачка підтвердила наявність заборгованості відповідача з виплати заробітної плати за березень – липень 2017 року у розмірі 31229, 50 грн. та компенсації втрати частини грошових доходів за березень- липень 2017 року у розмірі 5838, 14 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ вул. Тверська, б. 5, єдрпоу 40075815) на користь позивачки особа_1 ( інформація_2 , уродженки м. Ясинувата, Донецька область), заборгованість по заробітній платі за період березень 2017 року – липень 2017 року в сумі 31229 (тридцять одна тисяча двісті двадцять дев`ять) грн 50 коп. без утримання податку й інших обов`язкових платежів.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за березень 2017 року в сумі 5572 (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят дві) грн 81коп. підлягає негайному виконанню, в частині стягнення заробітної плати за квітень-липень 2017 року в сумі в сумі 25656 (двадцять п`ять тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн.69 коп., після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ вул. Тверська, б. 5, єдрпоу 40075815) на користь позивачки особа_1 ( інформація_2 , уродженки м. Ясинувата, Донецька область), суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період березень 2017 року – липень 2020 року у розмірі 5838 (п`ять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн 69 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 вересня 2020 року.

Суддя: О. М. Грубник