АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

233 №240 / 697/19


Р Е Ш Е Н И Е
именем украины

23 января 2020 Арбитражный суд в составе - судьи [Н.] А. А., с участием секретаря судебного заседания Телицинои А. А., рассмотрев в упрощенном производстве гражданское дело № 240/697/19 по иску
особа_1 (представитель особа_2) до
Акционерного общества «Украинская железная дорога» (представитель лицо_3)
«О взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы»,

В С Т А Н О В И Л:
особа_1 в поданной им в суд в Акционерного общества «Украинская железная дорога» исковом заявлении уточненной 20.09.2019 (а.с.36-37) просит взыскать с ответчика в ее пользу:
задолженность по заработной плате за январь-июль 2017 в размере 15593, 42 грн,
компенсацию за неиспользованный отпуск в размере 6910, 96 грн,
помощь при сокращении в размере 6995, 28 грн,
сославшись на то, что в день увольнения с предприятия ответчика, где она работала в производственном подразделении «Дебальцевская дистанция пути»структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Укрзализныця» в должности инженера 1-й категории, по приказу № 10713 / ДН-ОС от 14.07.2017 по п.1 ст.36 КЗоТ Украины, ответчик нарушение действующего законодательства не выплатил ей все необходимые при увольнении суммы в общем размере 29499, 66 грн (а.с.1-2, 36-37).

Судебным постановлением от 25.09.2019 открыто упрощенное производство по делу по настоящему иску без уведомления сторон (а.с.50).

судовму постановлению от 28.11.2019 (а.с.72-73) было удовлетворено ходатайство ответчика (представитель - [К.] А. В особа_4) о восстановлении срока для подачи отзыва на исковое заявление (а.с.56-61), срок на подачу отзыва на исковое заявление по гражданскому делу № 240/697/19 АО «Украинская железная дорога» обновлен.
Этим же постановлением отзыв ответчика на исковое заявление оставлен без движения по тем основаниям, что в нарушение требований п.2 ч.5 ст.178 ГПК Украины к отзыву не приложены документы, подтверждающий направления (предония) отзыва и прилагаемых к нему доказательств истцу, интересы которого представляет особа_2, который отметил адрес для переписки на подконтрольной Украины территории, а также адрес электронной почты как средства переписки со стороной истца; ответчику предоставлен пятидневный срок со дня получения копии постановления для исправления недостатков.
Копию постановления направлено ответчику по указанному им адресу электронной почты 05.12.2019 (а.с.74-75).
Поскольку недостатки отзыва ответчиком исправлены, подтверждениенаправления (предоставления) отзыва и прилагаемых к нему доказательств истцу суду не предоставлены, суд, руководствуясь предписаниями ч.8 ст.178 ГПК Украины решил дело по имеющимся материалами.

Выяснив все обстоятельства дела и проверив их доказательствами, суд получает таких выводов.

Судом установлено, что особа_1 находилась с ответчиком в трудовых правоотношениях.
17.07.2017 уволена в связи с сокращением штата - п.1 ст.40 КЗоТ Украины.
Эти обстоятельства подтверждены копией трудовой книжки истца (а.с.40), копией Наказу (распоряжение) ответчика от 14.07.2017 «о прекращении Трудового договора (контракта) (а.с.41), и ответчиком опровергнуты.
Законом Украины от 23.02.2012 г.. №4442-IV Государственное предприятие «Донецкая железная дорога» реорганизовано путем слияния в региональный филиал «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога».
Указанные обстоятельства подтверждены соответствующими записями в трудовой книжке истца (а.с.12-19), и не опровергнуты ответчиком.
Постановлением Кабинета Министров Украины №938 от 31.10.2018 лет. Публичное акционерное общество «Украинская железная дорога» изменило тип с публичного на частное и полное наименование на Акционерное общество «Украинская железная дорога».
Из текста новой редакции Устава АО «Укрзализныця», размещенного на официальном сайте Верховной Рады Украины по ссылке: https://zakon.rada.gov.ua/go/735-2015-n, Общество является правопреемником всех прав и обязанностей Укрзализныци и предприятий железнодорожного транспорта.
Статьей 43 Конституции Украины гарантированный законом защиту правана своевременное получение вознаграждения за труд.
По предписаниям ч.1 ст.115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц черес промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В соответствии со статьей 110 КЗоТ Украины при каждой выплате заработной платы собственник или уполномоченный им орган должен уведомить работника о следующих данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: а) общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; б) размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; в) сумма пора платы, причитающейся к выплате.
Указанная норма права корреспондируется с частью 1 статьи 30 Закона Украины «Об оплате труда», второй частью которой установлено обязанность работодателя обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ст.1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод (далее - Конвенция) каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своим имуществом; никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (далее - ЕСПЧ) (дело «Суханов и [И.] против Украины» заявления № 68385/10 и 71378/10, дело «Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии», заявление N9 42527/98 и т.д. ) «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявительможет утверждать, что он имеет по крайней мере «законное ожидание» / «правомерное ожидание» (legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
ЕСПЧ неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст.1 Протокола №1 Конвенции также имущественные интересы, требования имущественного характера, социальные выплаты, по которым лицо имеет правомерное ожидание, что такие требования будут удовлетворены.
Согласно ч.1 ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихсяво ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.

Решая вопрос о нарушении прав истца на выплату ответчиком заработной платы при работе на предприятии ответчика и не проведение с ним полного расчета при увольнении, суд исходил из следующего:
Согласно ч.3 ст.11 ГПК Украины, Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Суд считает установленным тот факт, что при увольнении истца ответчик не произвел с ним полного расчета по заработной плате.
Так, из предоставленных истцом доказательств, а именно расчетных листков за соответствующие месяцы работы (а.с.42-48) за период с января 2017 по июль 2017 усматривается, что истцу была начисляютсяна заработная плата:
за январь 2017 всего начислено 6003, 63 грн, сумма к выплате 3303, 98 грн,
за февраль 2017 всего начислено 6003, 63 грн, сумма к выплате 2733, 98 грн,
по март 2017 всего начислено 4761, 48 грн, сумма к выплате 3786, 24 грн,
за апрель 2017 всего начислено 1665, 64 грн, сумма к выплате 1324, 49 грн,
за май 2017 всего начислено 597, 11 грн, сумма к выплате 474, 82 грн,
по июнь 2017 всего начислено 3955, 89 грн, сумма к выплате 3145, 65 грн,
по июль 2017 всего начислено 14730, 50 грн, в т.ч. компенсация за неиспользованный отпуск 6910, 96 грн, помощь при сокращении 6995, 28 грн, сумма к выплате 11783, 39 грн.
Общий размер начисленной заработной платы за период с января 2017 по июль 2017 и компенсационных выплат составил 37717, 88 грн, к выплате - 26552, 55 грн.
Сведения, указанные в расчетном листке за июль 2017 (а.с.48) согласуются с приказом об увольнении истца (а.с.41), которым предусмотрено начисленийния компенсации на неиспользованный отпуск и выплату единовременного пособия в размере одного среднемесячного заработка, соответствует требованиям ч.1 ст.44, ч.1 ст. 83 КЗоТ Украины.
Поэтому суд считает установленным тот факт, что при увольнении истцу принадлежала к оплате заработная плата за период с января 2017 по июль 2017 года и компенсационные выплаты в общем размере 37717, 88 грн (за вычетом налогов и других обязательных платежей к выплате принадлежит 26552, 55 грн).
ведомости навыплату денег №16 за март 2017 (а.с.61) подтверждена обстоятельство выплаты истцу заработной платы за 03.2017 в сумме 1941, 57 грн, который соответствует размеру ее начисления к выплате (справка от 20.11.2019 № - 1415/2 - на а.с.62) в марте 2017 года.
Статьей 168 Налогового кодекса Украины предусмотрен порядок начисления, удержания и уплаты (перечисления) налога в бюджет, а именно: налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, зобов`язаний удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определенную в статье 167 настоящего Кодекса (168.1.1). Налог уплачивается (перечисляется) в бюджет при выплате налогооблагаемого дохода единым платежным документом. Банки принимают платежные документы на выплату дохода только при условии одновременного представления расчетного документа на перечисление этого налога в бюджет (168.1.2.).
Согласно абз.5 п.6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 грудня 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию.
Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан (налога на доходы физических лиц) являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной частейи решения.
При таких обстоятельствах, суд получает выводу о не проведение ответчиком полного расчета с ответчиком при его увольнении и о необходимости взыскания с ответчика в пользу истца задолженности по заработной плате без удержания обязательных налогов и сборов в общем размере 35776, 31 грн (37717, 88 грн - 1941, 57 грн).
Принимая во внимание наведении положения законодательства и несмотря на то, что предметом иска является заработная плата за январь-июль 2017 года, суд считает, неявляется выходом за пределы заявленных исковых требований удовлетворении иска и взыскании с ответчика в пользу истца задолженности по заработной плате за спорный период времени в определенном судом размере без учета налога и других обязательных платежей, поскольку именно эта сумма подлежит налогообложению во время ее выплаты и указанная в представленных в подтверждение заявленных исковых требований расчетных листках.
Доставая выводу об обоснованности заявленных исковых требований, суд исходил из того, что в спорах, возникающих из трудовых правоотношений о нарушении трудовых прав, действует презумпция вины работодателя.
Ответчиком опровергнута то обстоятельство, что в спорный период времени истец находился с ним в трудовых правоотношениях, за что ему должна была быть начислена и выплачена заработная плата.
Однако, своего долга по оплате труда истца ответчик не выполнил, факт начисления истцу заработной платы в спорный период времени и невыплаты начисленной заработной платы ответчиком опровергнут.
Доказательств тПервое, что в период с января 2017 по июль 2017 истец выполнял свои трудовые функции, ответчиком не предоставлено.
Поэтому, конституционное право истца на получение вознаграждения за труд должны быть защищены.
Учитывая изложенное, суд считает, что иск следует удовлетворить.
Согласно п.2 ч.1 ст. 430 ГПК Украины, необходимо допустить немедленное исполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.

В связи с тем, что в соответствии с п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора, с ответчика по ч.6 ст.141 ГПК Украины подлежит взысканию судебный сбор в пользу специального фонда Государственного бюджета Украины в размере 768, 40 грн., Исходя из следующего:
Согласно пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закона Украины «О судебном сборе», за подачу в суд физическим лицом или физическим лицом-предпринимателем искового заявления имущественного характера судебный сбор взимается в размере 1 процента цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.
С 1 января 2019 прожиточный минимум на одно трудоспособное лицо установлен Законом Украины «О Государственном бюджете Украины на 2019» в расчете на месяц в размере 1921, 00 грн.
Следовательно, при подаче иска судебный сбор в части взыскания задолженности по заработной плате составлял 768, 40 грн (1921, 00 грн х 0, 4), поэтому с ответчика в доход государства надлежит взыскать судебныйсбор в сумме 768, 40 грн.

Руководствуясь ст.ст.259, 263-265, 141 ГПК Украины, суд

Р Е Ш И Л:
иск
особа_1 (адреса_1 рнокпп номер_1) до
Акционерного общества «Украинская железная дорога» (03680, город Киев, улица Тверская, 5, егрпоу 40075815)
«О взыскании задолженности по заработной плате» - удовлетворить.

Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате после удержания обязательных налогов и сборов в общем размере за периодиод с января по июль 2017 включительно в размере 35 776 (тридцать пять тысяч семьсот семьдесят шесть) рублей 31 коп.

Допустить немедленное исполнение решения суда в пределах суммы платежа за один месяц.

Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» судебный сбор в размере 768 (семьсот шестьдесят восемь) рублей 40 коп. на счет для зачисления в государственный бюджет поступлений по коду Получатель средств: ГУК в Киеве / Киев / 22030106; Код получателя (код егрпоу): 37993783; Банк получателя: Казначействов Украине (ЕАП) Счет получателя: ua908999980313111256000026001; Код классификации доходов бюджета: 22030106.

Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Донецкий апелляционный суд через Арбитражный суд Донецкой области путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому полное решение не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, есв апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.

судья

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

233 №240/697/19


Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни

23 січня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі - головуючого судді [Н.] О. О., за участі секретаря судового засідання Теліціної О. О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу № 240/697/19 за позовом
особа_1 (представник особа_2 ) до
Акціонерного товариства «Українська залізниця» (представник особа_3 )
«про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати»,

В С Т А Н О В И В:
особа_1 у поданій нею до суду до Акціонерного товариства «Українська залізниця» позовній заяві уточненій 20.09.2019 (а.с.36-37) просить стягнути з відповідача на її користь:
заборгованість по заробітній платі за січень-липень 2017 року у розмірі 15593, 42 грн,
компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 6910, 96 грн,
допомогу при скороченні у розмірі 6995, 28 грн,
пославшись на те, що у день звільнення з підприємства відповідача, де вона працювала у виробничому підрозділі «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» на посаді інженера 1-ї категорії, за наказом № 10713/дн-ОС від 14.07.2017 за п.1 ст.36 КЗпП України, відповідач в порушення діючого законодавства не виплатив їй усі належні при звільненні суми у загальному розмірі 29499, 66 грн (а.с.1-2, 36-37).

Судовою ухвалою від 25.09.2019 відкрито спрощене провадження у справі за дійсним позовом без повідомлення сторін (а.с.50).

Судовою ухвалою від 28.11.2019 (а.с.72-73) було задоволено клопотання відповідача (представник – [К.] А. В особа_4 ) про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву (а.с.56-61), строк на подання відзиву на позовну заяву у цивільній справі № 240/697/19 АТ «Українська залізниця» поновлений.
Цією ж ухвалою відзив відповідача на позовну заяву залишений без руху за тих підстав, що в порушення вимог п.2 ч.5 ст.178 ЦПК України до відзиву не доданий документ, що підтверджує надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, інтереси якого представляє особа_2 , який зазначив адресу для листування на підконтрольній Україні території, а також адресу електронної пошти як засоби листування із стороною позивача; відповідачеві наданий п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для виправлення недоліків.
Копію ухвали направлено відповідачу на зазначену ним адресу електронної пошти 05.12.2019 (а.с.74-75).
Оскільки недоліки відзиву відповідачем не виправлені, підтвердження надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу суду не надані, суд, керуючись приписами ч.8 ст.178 ЦПК України вирішив справу за наявними матеріалами.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дістає таких висновків.

Судом встановлено, що особа_1 перебувала з відповідачем у трудових правовідносинах.
17.07.2017 звільнена у зв`язку зі скороченням штату – п.1 ст.40 КЗпП України.
Ці обставини підтверджені копією трудової книжки позивача (а.с.40), копією Наказу (розпорядження) відповідача від 14.07.2017 «про припинення Трудового договору (контракту) (а.с.41), і відповідачем не спростовані.
Законом України від 23.02.2012 р. №4442-ІV Державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізоване шляхом злиття в регіональну філію «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
Зазначені обставини підтверджені відповідними записами у трудовій книжці позивача (а.с.12-19), і не спростовані відповідачем.
Постановою Кабінету Міністрів України №938 від 31.10.2018 р. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» змінило тип з публічного на приватне та повне найменування на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
З тексту нової редакції Статуту АТ «Укрзалізниця», розміщеного на офіційному сайті Верховної Ради України за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/go/735-2015-n, Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Статтею 43 Конституції України гарантований законом захист права на своєчасне одержання винагороди за працю.
За приписами ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
Вказана норма права кореспондується із частиною 1 статті 30 Закону України «Про оплату праці», другою частиною якої встановлено обов`язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги», відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст.1 Протоколу №1 Конвенції є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Вирішуючи питання щодо порушення права позивача на виплату відповідачем заробітної плати при роботі на підприємстві відповідача та не проведення з ним повного розрахунку при звільненні, суд виходив з такого:
Відповідно до ч.3 ст.11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд уважає встановленим той факт, що при звільненні позивача відповідач не провів з ним повного розрахунку із заробітної плати.
Так, з наданих позивачем доказів, а саме розрахункових листків за відповідні місяці роботи (а.с.42-48) за період з січня 2017 року по липень 2017 року убачається, що позивачу була нарахована заробітна плата:
за січень 2017 року всього нараховано 6003, 63 грн, сума до виплати 3303, 98 грн,
за лютий 2017 року всього нараховано 6003, 63 грн, сума до виплати 2733, 98 грн,
за березень 2017 року всього нараховано 4761, 48 грн, сума до виплати 3786, 24 грн,
за квітень 2017 року всього нараховано 1665, 64 грн, сума до виплати 1324, 49 грн,
за травень 2017 року всього нараховано 597, 11 грн, сума до виплати 474, 82 грн,
за червень 2017 року всього нараховано 3955, 89 грн, сума до виплати 3145, 65 грн,
за липень 2017 року всього нараховано 14730, 50 грн, в т.ч. компенсація за невикористану відпустку 6910, 96 грн, допомога при скороченні 6995, 28 грн, сума до виплати 11783, 39 грн.
Загальний розмір нарахованої заробітної плати за період з січня 2017 по липень 2017 року та компенсаційних виплат склав 37717, 88 грн, до виплати – 26552, 55 грн.
Відомості, зазначені у розрахунковому листку за липень 2017 року (а.с.48) узгоджуються із наказом про звільнення позивача (а.с.41), яким передбачено нарахування компенсації на невикористану відпустку та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку, що відповідає вимогам ч.1 ст.44, ч.1 ст. 83 КЗпП України.
Тож, суд уважає встановленим той факт, що при звільненні позивачу належала до сплати заробітна плата за період з січня 2017 року по липень 2017 року та компенсаційні виплати у загальному розмірі 37717, 88 грн (за вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів до виплати належить 26552, 55 грн).
Відомістю на виплату грошей №16 за березень 2017 року (а.с.61) підтверджена обставина виплати позивачу заробітної плати за 03.2017 в сумі 1941, 57 грн, який відповідає розміру її нарахування до виплати (довідка від 20.11.2019 № - 1415/2 – на а.с.62) у березні 2017 року.
Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, а саме: податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (168.1.1). Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (168.1.2.).
Згідно з абз.5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
За таких обставин, суд дістає висновку про не проведення відповідачем повного розрахунку з відповідачем при його звільненні та про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати без утримання обов`язкових податків та зборів у загальному розмірі 35776, 31 грн (37717, 88 грн – 1941, 57 грн).
Приймаючи до уваги наведенні положення законодавства та зважаючи на те, що предметом позову є заробітна плата за січень-липень 2017 року, суд уважає, що не є виходом за межі заявлених позовних вимог задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі за спірний період часу у визначеному судом розмірі без урахування податку та інших обов`язкових платежів, оскільки саме ця сума підлягає оподаткуванню під час її виплати та зазначена в поданих на підтвердження заявлених позовних вимог розрахункових листках.
Дістаючи висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходив з того, що у спорах, що виникають з трудових правовідносин про порушення трудових прав, діє презумпція вини роботодавця.
Відповідачем не спростована та обставина, що у спірний період часу позивач перебував з ним у трудових правовідносинах, за що йому мала бути нарахована та сплачена заробітна плата.
Проте, свого обов`язку з оплати праці позивача відповідач не виконав, факт нарахування позивачу заробітної плати у спірний період часу та невиплати нарахованої заробітної плати відповідачем не спростований.
Доказів про те, що у період з січня 2017 року по липень 2017 року позивач не виконував свої трудові функції, відповідачем не надано.
Тож, конституційне право позивача на одержання винагороди за працю має бути захищено.
З огляду на наведене, суд уважає, що позов слід задовольнити.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

У зв`язку з тим, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача за ч.6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 768, 40 грн., виходячи з такого:
Відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 01 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» в розрахунку на місяць у розмірі 1921, 00 грн.
Отже, при поданні позову судовий збір в частині стягнення заборгованості по заробітній платі складав 768, 40 грн (1921, 00 грн х 0, 4), тому з відповідача в доход держави належить стягнути судовий збір в сумі 768, 40 грн.

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 141 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:
Позов
особа_1 ( адреса_1 , рнокпп номер_1 ) до
Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Тверська, 5, єдрпоу 40075815)
«про стягнення заборгованості по заробітній платі» - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованість із заробітної плати після утримання обов`язкових податків та зборів у загальному розмірі за період з січня по липень 2017 року включно в розмірі 35776 (тридцять п`ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн 31 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. на рахунок для зарахування до державного бюджету надходжень за кодом Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код єдрпоу): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);Рахунок отримувача: ua908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя