АТ "ХАРП": невыплата зарплаты

20.12.2021

Дело №644/8388/21
н/п 2/644/2795/21



решение
именем украины



20 декабря 2021 года Орджоникидзевский районный суд г.Харькова в составе: председательствующего - судьи [Б.] Ю.П., с участием секретаря - Кузьминой Ю.С., рассмотрев в открытом судебном заседании в г. Харькове исковое заявление лицо_1 в Частное акционерное общество « подшипниковый завод» о взыскании задолженности по заработной плате, взыскании среднего заработка за время задержки расчета, -

УСТАНОВИЛ:Представитель истца обратился в суд с исковым заявлением, где после уточнения исковым требованиям просит взыскать с ответчика в пользу истца задолженность по заработной плате за период с 01.07.2020 года по 13.05.2021 года в размере 117652 грн. 83 коп., средний заработок по задержке расчета в размере 90529 грн. 92 коп., а также судебные издержки в размере 8908 грн. В обоснование иска отметила, что особа_1 с 09.03.1993 года по 13.05.2021 года находилась в трудовых отношениях с ПАО «Харьковский подшипниковый завод» в должности мастера І категории ШВ. 13.05.2021 года приказом №105/к лицо_1 был уволен с занимаемой должности по собственному желанию на основании ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины. Однако после увольнения с истцом расчет по заработной плате проведен не был. Начиная с июля 2020 по май 2021 года ответчик не выплачивал истцу заработную плату. Долг ответчика по заработной плате составил 117 652 грн. В добровольном порядке ответчик долгое время отказывался сплатиты задолженность, в связи с чем истица вынуждена обратиться в суд с иском. Согласно Форме ОК-5 заработная плата за два предыдущих месяца перед увольнением составляла: март 2021 – 10516, 39 грн.; февраль – 11982, 14 грн., что вместе составляет 22498, 53 грн. (заработная плата за апрель не начислялась) Количество отработанных дней из расчета 5 рабочих дней в неделю – 42 рабочих дня. Таким образом, среднедневная заработная плата истицы составляет 535, 68 грн. В связи с тем, что ответчик непровел полный расчет при увольнении истца и учитывая то, что с момента увольнения до момента уточнения исковых требований (на 03.09.2021) прошло 169 рабочих дней, с него подлежит взысканию средний заработок за время задержки в расчете, составляющем 90529, 92 грн. (расчет: 169х535, 68). С учетом изложенного просила исковые требования удовлетворить в полном объеме.

Представитель ссуды в судебное заседание не явилась, предоставила суду заявление с просьбой рассмотрение дела проводить по его отсугуности и при отсутствии истицы, которая также в суд не явилась.

Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела сообщался в установленном законом порядке, повестку получил, причины неявки суда не сообщил. В случае суд считает необходимым проводить судебное разбирательство в отсутствии представителя ответчика.

Представитель ответчика предоставила суду отзыв на исковое заявление. В обоснование отзыва отметила, что ПАО «Харьковский подшипниковыйзавод» исковые требования особа_1 признает в части взыскания задолженности по заработной плате на сумму 117652, 83 грн. Относительно удовлетворения исковым требованиям об удержании среднего заработка во время задержки расчета размере 90529, 92 грн. и судебных издержек на сумму 8908 грн. возражает. Обоснование возражений отметила, что при расчете суммы среднего заработка при увольнении истица неверно установила количество рабочих дней за спорный период, что привело к завышению суммы исковых требований. Згнаказ-постановления №65/80 от 04.03.2019 года на ПАО «харп» изменен режим работы и установлен неполный 4-х дневный рабочий день. 19.03.2019 года истец был ознакомлен с данным приказом. Таким образом, с момента увольнения особа_1 , то есть с 14.05.2021 года и до момента уточнения исковых требований 01.12.2021 прошло не 169 дней, как отмечает истец, а 110 дней. На основании изложенного представитель ответчика считала, что сумма среднего заработка должна быть перечислена в направлении уменьшения. Что касаетсявзыскание судебных расходов отметила, что истица просит взыскать с ответчика услуги адвоката 8908 грн. из расчета 1000 грн. в час работы адвоката, а всего за 8 часов. По постановлению Кассационного гражданского суда от 11.02.2019 года по делу №335/9780/15 определено, что при определении суммы возмещения суд должен исходить из критерия реальности адвокатских услуг, а также критерия разумности их стоимости исходя из конкретных обстоятельств дела. Предмет спора между сторонами не сложный, обязанностьответчика по выплате заработной платы безусловным, трудовые спор являются приоритетными и в большинстве решаются в пользу работника, поэтому предоставленные в рамках этого дела услуги адвоката по подготовке документов, сканирование, направление в суд и т.д. должны быть уменьшены до разумных расценок на такой вид услуг. Кроме того, заявитель имеет право на компенсацию судебных издержек и других расходов, только если будет доказано, что такие расходы были фактически и неизбежны, а их размер обоснованным. С учетомиложены исковые требования подлежащие уменьшению.

[С]ом установлено, что особа_1 с 09.03.1993 работала на ПАО «Харьковский подшипниковый завод» (а.с. 10-12). 13.05.2021 года в соответствии с приказом №105/к особа_1 была уволена с занимаемой должности по собственному желанию на основании ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины. По состоянию на время увольнения у предприятия имела место задолженность перед истцом по заработной плате.

Согласно справке ПАО «Харьковский подшипниковый завод», размер задолженности ответчика перед истцом по зарплате за период с июля 2020 по май 2021 составляет 117652, 83 грн. (сумма к выплате с которой уже удержаны ВЗ и НДФЛ)

Статьей 115 КЗоТа Украины установлено, что заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов – представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который производится выплата.

Согласно ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплаченынет не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае должен в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Учитывая, что ответчиком не выплачена поисточке задолженность по заработной плате в полном объеме, суд исковые требования удовлетворяет и взимает с ПАО «Харьковский подшипниковый завод» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 117652 грн. 83 коп. (сумма к выплате с которой уже удержаны ВЗ и НДФЛ)

Относительно требования об удержании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении суд отмечает следующее.

Статьей 117 КЗоТ Украины установлено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа надлежащихуволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, когда спор разрешен в пользу работника. Если спор решен в пользуь работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, выносящий решение по существу спора.

Период задержки в проведении окончательного расчета при увольнении составляет с 14.05.2021 по 03.12.2021 года, когда представитель истца подал в суд уточненное исковое заявление.

Согласно ч.1 ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, поданных участниками дела илиистребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.

Истец в своем уточненном исковом заявлении просит взыскать средний заработок за 169 дней из расчета 5 рабочих дней в неделю, где среднедневный заработок составляет 535, 68 грн. в общем размере 90 529 грн. 92 коп.

Представитель ответчика предоставил суду копию приказа-постановления №65/80 от 04.03.2019 года, согласно которому на ПАО «харп» изменен режим работы и установлена ​​неполная 4-х дневная рабочая неделя. Истица была ознакомлена с дним приказом, о чем лицо_1 была поставлена ​​подпись в письме ознакомления к данному приказу-постановлению.

С учетом приказа-постановления №65/80 от 04.03.2019 средний заработок за несвоевременную выплату заработной платы подлежит исчислению с 14.05.2021 года по 03.12.2021 года и составляет 111 дней.

Представитель истицы ссылается на форму ОК-5 (а.с.73), согласно которой заработная плата лицо_1 за два предыдущих месяца перед увольнением составляла: март 2021 – 10516, 39 грн.; февраль – 11982, 14 грн., щв сумму составляет 22498, 53 грн. (заработная плата за апрель не начислялась), количество отработанных дней – 42 дня, а значит среднедневная заработная плата истицы составляет 535, 68 грн. Представитель ответчика согласился с расчетом среднего заработка, который отметил представитель истца, поэтому суд берет в расчет средний заработок истицы 535, 68 грн.

Таким образом, с ответчика в пользу истицы суд взимает средний заработок за задержку расчета при увольнении за период с 14.05.2021 года по 03.12.2021 года в общем размере – 59460 грн. 48 коп. Расчет: 535, 68 грн. х 111 дней задержки.
Рассматривая требование представителя ответчика об уменьшении подлежащих взысканию сумм среднего заработка, суд принимает во внимание выводы Большой Палаты Верховного [С]а, изложенные в постановлении от 26 июня 2019 года по делу № 761/9584/15-ц, где указано, что исходя из принципов разумности, справедливости и пропорциональности, суд при определенных условиях может уменьшить размер возмещения, статьей 117 КЗоТ Украины, что такое уменьшение должно зависеть от размера недоплаченной суммы. При этом необходимо учитывать размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, возможный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника, другие обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и работодателя в спорных правоотношениях, сомервероятного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
С учетом изложенного, суд пришел к выводу об отсутствии оснований для уменьшения размера среднего заработка, подлежащего взысканию. При этом суд принимает во внимание, что средний заработок – 59460 грн. 48 коп., взимаемого судом, почти в два раза меньше суммы задолженности по зарплате.[С] принимает во внимание период задержки расчета, возможный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника, действия работника и работодателя в спорных правоотношениях. Продолжительность судебного разбирательства дела была связана с непредоставлением представителем ответчика справки о размере задолженности, неявкой его представителя в судебное заседание. [С.] считает, что средний заработок 59 460 грн. 48 коп., который подлежит взысканию, соответствует принципам разумности, справедливости и пр.сопоставимости.
Относительно требований о взыскании с ответчика в пользу истца расходов профессиональную юридическую помощь, суд делает вывод о наличии оснований частичного удовлетворения данного требования.

Согласно положениям ст. 137 ГПК Украины, расходы, связанные с юридической помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи за счет государства.

Согласно ч. 3 ст. 137 ГПК Украины, для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных издержекник дела представляет детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и произведенных им расходов, необходимых для оказания юридической помощи.

[С] отмечает, что, решая вопрос об определении размера расходов на юридическую помощь, подлежащих распределению между сторонами, суд учитывает сложность дела, время потраченное адвокатом на выполнение работ, объем предоставленных услуг и цену иска.

В подтверждение данных расходов представителем истца предоставлен суду договор о предоставлении правовой помощи №142 от19.05.2021 года (а.с. 61-62), а также договор по оказанию правовой помощи №142/2 от 13.07.2021 года (а.с. 63-64). [С]у в обоснование расходов на правовую помощь также предоставлено:
- акт от 01.12.2021 года к договору №142 о предоставлении правовой помощи от 19.05.2021 года, в соответствии с которым на подготовку первичных документов, их сканирование для представления в суд, составление процессуальных документов, направление процессуальных документов другой стороне по делу, представление исковой заявления и других документовтивов по делу в суд через систему «Электронный суд» адвокатом затрачено 8 часов, стоимость одного часа составляет 1000 грн., а потому стоимость оказанных услуг составила 8000 грн. (а.с. 65);
- мемориальный ордер №@2rl702142 от 18.10.2021 года, согласно которому особа_1 были уплачены расходы на правовую помощь в размере 8000 грн. (а.я. 66).

Представителем ответчика представлен отзыв на исковое заявление, в котором она просила уменьшить размер правовой помощи исходя из сложности дела и разумностистоимости предоставляемых услуг.

Исследовав предоставленные сторонами доказательства, с учетом удовлетворения исковым требованиям частично, суд приходит к выводу, что требование о взыскании расходов на профессиональную юридическую помощь подлежит частичному удовлетворению в размере 4000 грн. Определяя размер расходов на оплату услуг адвоката, суд принимает во внимание обстоятельства, указанные в ч.4 ст.137 ГПК Украины, а также обоснованность размера расходов, их неизбежность, разумность. В этой связи расходы на подготовку документов, их сканирование, подача искового заявления, заявления об уточнении исковых требований через систему «Электронный суд», направление копий документов другой стороне подлежат возмещению не в размере 8000 грн., а в размере 4000 грн.

Согласно требованиям ст.141 ГПК Украины суд взимает с ответчика в пользу истца судебные расходы истца в уплату судебного сбора на сумму 596 грн.38 коп. по требованию об удержании среднего заработка, что пропорционально размеру удовлетворенного искового требования о взыскании среднего заработка.

Всего суд взимает с ответчика в пользу истца судебные издержки размере 4596 грн. 38 коп.

На основании изложенного, руководствуясь ст.ст. 10-13, 76-84, 133, 137, 141, 263-265, 274, 354 ГПК Украины ст.ст. 47, 115-117 КЗоТ Украины, - суд

решил:
Исковые требования особа_1 удовлетворить частично.

Взыскать с Частного акционерного общества «Харьковский подшипниковый завод» (юридический адрес: г. Харьков, пр-т Индустриальный, 3 егрпоу: 05808853) в пользу особа_1 ( информация_1 , рнокпп - номер_1 , зарегистрированная: адрес_1 ) задолженность по заработной плате за период с июля 2020 года по май 2021 в размере 117652 грн. 83 коп. (сумма к выплате с которой уже удержаны ВЗ и ндфл), средний заработок за задержку расчета при увольнении за период с 14.05.2021 года по 03.12.2021 в размере - 59460 грн. 48 коп., судебные издержки в размере – 4596 грн. 38 коп., а всего – 181709 грн. 69 коп.

Решение суда по части взыскания зарплаты за месяц (март 2021 года) в размере 8360грн.53 коп. подлежит немедленному исполнению.

Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.

Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в течение 30 дней со дня его провозглашения непосредственно в Харьковский апелляционный суд или через Орджоникидзевский районный суд г.Харькова.

судья:

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

20.12.2021

Справа № 644/8388/21
н/п 2/644/2795/21



рішення
іменем україни



20 грудня 2021 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова в складі: головуючого - судді [Б.] Ю.П., за участю секретаря - Кузьміної Ю.С., розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові позовну заяву особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з 01.07.2020 року по 13.05.2021 року у розмірі 117652 грн. 83 коп., середній заробіток за затримку розрахунку у розмірі 90529 грн. 92 коп., а також судові витрати у розмірі 8908 грн. В обґрунтування позову зазначила, що особа_1 з 09.03.1993 року по 13.05.2021 року перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Харківський підшипниковий завод» на посаді майстра І категорії ШВ. 13.05.2021 року наказом №105/к особа_1 було звільнено із займаної посади за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Однак після звільнення з позивачкою розрахунку по заробітній платі проведено не було. Починаючи з липня 2020 року по травень 2021 року відповідач не виплачував позивачці заробітну плату. Борг відповідача по заробітній платі склав 117652 грн. В добровільному порядку відповідач тривалий час відмовлявся сплатити заборгованість, у зв`язку з чим позивачка вимушена звернутися до суду з позовом. Згідно Форми ОК-5 заробітна плата за два попередні місяці перед звільненням становила: березень 2021 - 10516, 39 грн.; лютий - 11982, 14 грн., що разом становить 22498, 53 грн. (заробітна плата за квітень не нараховувалась) Кількість відпрацьованих днів з розрахунку 5 робочих днів на тиждень - 42 робочі дні. Таким чином середньоденна заробітна плата позивачки складає 535, 68 грн. У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту уточнення позовних вимог (на 03.09.2021) пройшло 169 робочих днів, з нього підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку, який складає 90529, 92 грн. (Розрахунок: 169х535, 68). З урахуванням викладеного просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позиваки в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву з проханням розгляд справи проводити за її відсутності та за відсутності позивачки, яка також до суду не з`явилася.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, повістку отримав, про причини неявки суду не повідомив. За таких обставин суд вважає за необхідне проводити судовий розгляд у відсутності представника відповідача.

Представник відповідача надала суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначила, що ПАТ «Харківський підшипниковий завод» позовні вимоги особа_1 визнає в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 117652, 83 грн. Щодо задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 90529, 92 грн. та судових витрат у розмірі 8908 грн. заперечує. В обґрунтування заперечень зазначила, що при розрахунку суми середнього заробітку при звільненні позивачка невірно встановила кількість робочих днів за спірний період, що призвело до завищення суми позовних вимог. Згідно наказу-постанови №65/80 від 04.03.2019 року на ПАТ «харп» змінено режим роботи та встановлено неповний 4-х денний робочий день. 19.03.2019 року позивачку було ознайомлено з даним наказом. Таким чином, з моменту звільнення особа_1 , тобто з 14.05.2021 року і до моменту уточнення позовних вимог 01.12.2021 року пройшло не 169 днів, як зазначає позивачка, а 110 днів. На підставі викладеного представник відповідача вважала, що сума середнього заробітку має бути перерахована у бік зменшення. Щодо стягнення судових витрат зазначила, що позивачка просить стягнути з відповідача за послуги адвоката 8908 грн. з розрахунку 1000 грн. за годину роботи адвоката, а всього за 8 годин. Ухвалою Касаційного цивільного суду від 11.02.2019 року у справі №335/9780/15 визначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг, а також критерію розумності їх вартості, виходячи з конкретних обставин справи. Предмет спору між сторонами не є складний, обов`язок відповідача з виплати заробітної плати є безумовним, трудові спір є пріоритетними та у більшості вирішуються на користь працівника, а тому надані в рамках цієї справи послуги адвоката з підготовки документів, сканування, направлення до суду тощо повинні бути зменшені до розумних розцінок на такий вид послуг. Крім того, заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. З урахуванням викладено позовні вимоги підлягають зменшенню.

[С]ом встановлено, що особа_1 з 09.03.1993 року працювала на ПАТ «Харківський підшипниковий завод» (а.с. 10-12). 13.05.2021 року відповідно до наказу №105/к особа_1 була звільнена із займаної посади за власним бажання на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Станом на час звільнення у підприємства мала місце заборгованість перед позивачкою по заробітній платі.

Згідно довідки ПАТ «Харківський підшипниковий завод», розмір заборгованості відповідача перед позивачкою по зарплаті за період з липня 2020 року по травень 2021 року складає 117652, 83 грн. (сума до виплати з якої вже утримані ВЗ та ПДФО)

Статтею 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Зважаючи на те, що відповідачем не виплачена позивачці заборгованість по заробітній платі в повному обсязі, суд позовні вимоги задовольняє і стягує з ПАТ «Харківський підшипниковий завод» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 117652 грн. 83 коп. (сума до виплати з якої вже утримані ВЗ та ПДФО)

Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Період затримки в проведенні остаточного розрахунку при звільненні складає з 14.05.2021 року по 03.12.2021 року, коли представник позивача подав до суду уточнену позовну заяву.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач в своїй уточненій позовній заяві просить стягнути середній заробіток за 169 днів з розрахунку 5 робочих днів на тиждень, де середньоденний заробіток складає 535, 68 грн. у загальному розмірі 90529 грн. 92 коп.

Представник відповідача надав суду копію наказу-постанови №65/80 від 04.03.2019 року, відповідно до якого на ПАТ «харп» змінено режим роботи та встановлено неповний 4-х денний робочий тиждень. Позивачку було ознайомлено з даним наказом, про що особа_1 було поставлено підпис у листі ознайомлення до даного наказу-постанови.

З урахуванням наказу-постанови №65/80 від 04.03.2019 року середній заробіток за несвоєчасну виплату заробітної плати підлягає обчисленню з 14.05.2021 року по 03.12.2021 року та складає 111 днів.

Представник позивачки посилається на форму ОК-5 (а.с.73), згідно якої заробітна плата особа_1 за два попередні місяці перед звільненням становила: березень 2021 - 10516, 39 грн.; лютий - 11982, 14 грн., що разом становить 22498, 53 грн. (заробітна плата за квітень не нараховувалась), кількість відпрацьованих днів - 42 дні, а отже середньоденна заробітна плата позивачки складає 535, 68 грн. Представник відповідача погодився із розрахунком середнього заробітку, який зазначив представник позивача, а тому суд бере в розрахунок середній заробіток позивачки 535, 68 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивачки суд стягує середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 14.05.2021 року по 03.12.2021 року в загальному розмірі - 59460 грн. 48 коп. Розрахунок: 535, 68 грн. х 111 днів затримки.
Розглядаючи вимогу представника відповідача про зменшення підлягаючих стягненню сум середнього заробітку, суд бере до уваги висновки Великої Палати Верховного [С]у викладені в постанові від 26 червня 2019 року по справі № 761/9584/15-ц, де зазначено, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, що таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми. При цьому необхідно враховувати розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру середнього заробітку, який підлягає стягненню. При цьому суд бере до уваги, що середній заробіток - 59460 грн. 48 коп., що стягується судом, майже в два рази менший від суми заборгованості по зарплаті. [С] бере до уваги період затримки розрахунку, ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах. Тривалість судового розгляду справи була пов`язана з ненаданням представником відповідача довідки про розмір заборгованості, неявкою його представника в судове засідання. [С] вважає, що середній заробіток 59460 грн. 48 коп., який підлягає стягненню, відповідає принципам розумності, справедливості та пропорційності.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення даної вимоги.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

[С] зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

На підтвердження даних витрат представником позивача надано суду договір про надання правової допомоги №142 від 19.05.2021 року (а.с. 61-62), а також договір по надання правової допомоги №142/2 від 13.07.2021 року (а.с. 63-64). [С]у в обґрунтування витрат на правову допомогу також надано:
- акт від 01.12.2021 року до договору №142 про надання правової допомоги від 19.05.2021 року, відповідно до якого на підготовку первинних документів, їх сканування для подання до суду, складання процесуальних документів, направлення процесуальних документів іншій стороні по справі, подання позовної заяви та інших документів по справі до суду через систему «Електронний суд» адвокатом затрачено 8 годин, вартість однієї години становить 1000 грн., а тому вартість наданих послуг склала 8000 грн. (а.с. 65);
- меморіальний ордер №@2rl702142 від 18.10.2021 року, відповідно до якого особа_1 було сплачено витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн. (а.с. 66).

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому вона просила зменшити розмір правової допомоги виходячи зі складності справи та розумності вартості наданих послуг.

Дослідивши надані сторонами докази, з урахуванням задоволення позовних вимог частково, суд доходить висновку, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в розмірі 4000 грн. Визначаючи розмір витрат на оплату послуг адвоката суд бере до уваги обставини, зазначені в ч.4 ст.137 ЦПК України, а також обґрунтованість розміру витрат, їх неминучість, розумність. В зв`язку з цим витрати на підготовку документів, їх сканування, подання позовної заяви, заяви про уточнення позовних вимог через систему «Електронний суд», направлення копій документів іншій стороні підлягають відшкодуванню не в розмірі 8000 грн., а в розмірі 4000 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 596 грн.38 коп. за вимогою про стягнення середнього заробітку, що пропорційно розміру задоволеної позовної вимоги про стягнення середнього заробітку.

Всього суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 4596 грн. 38 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 76-84, 133, 137, 141, 263-265, 274, 354 ЦПК України ст.ст. 47, 115-117 КЗпП України, - суд

вирішив:
Позовні вимоги особа_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (юридична адреса: м. Харків, пр-т Індустріальний, 3, код єдрпоу: 05808853) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп - номер_1 , зареєстрована: адреса_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з липня 2020 року по травень 2021 року у розмірі 117652 грн. 83 коп. (сума до виплати з якої вже утримані ВЗ та пдфо), середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 14.05.2021 року по 03.12.2021 року в розмірі - 59460 грн. 48 коп., судові витрати в розмірі - 4596 грн. 38 коп., а всього - 181709 грн. 69 коп.

Рішення суду в частині стягнення зарплати за один місяць (березень 2021 року) в розмірі 8360 грн.53 коп. підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.

суддя: