АТ "ХАРП": невыплата зарплаты

Судья [М.] Г. В.

Дело № 644/7339/20
Производство № 2/644/1048/21
12.03.2021

Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

12 марта 2021 г.. Харьков.
Орджоникидзевский районный суд. В составе:
Судьи - [М.] Г.В.,
при участии:
секретаря судебных заседаний - Узденов М.Р.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства в помещении Орджоникидзевского районногв суда. Харькова гражданское дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Харьковский подшипниковый завод» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за период задержки расчета при увольнении и морального вреда, -

В:
Истец особа_1 обратился в суд с иском к ОАО «Харьковский подшипниковый завод», в котором просит суд взыскать с ответчика в его пользу задолженность по заработной плате в размере 45 881, 86 грн., Средний заработокза период задержки расчета при увольнении в размере 46 800 грн. с 23 марта 2020 по день вынесения судом решения, моральный вред в размере 10 000 грн.
Постановлением Орджоникидзевского районного суда г.Харькова от 28.09.2020 года производство по делу открыто, принято проводить рассмотрение в порядке упрощенного искового производства.
Исковые требования особа_1 обоснованы тем, что с 1968 года истец особа_1 работал в ОАО «Харьковский подшипниковый завод» шлифовщиком. 23.03.2020 года истца особа_2 был освобожден от занимаемой должности по собственному желанию в связи с выходом на пенсию на основании ст.38 КЗоТ Украины. Согласно расчетного листа о размере задолженности по заработной плате, выданного ОАО «Харьковский подшипниковый завод», задолженность по заработной плате особа_1 по состоянию на май 2020 составляет 45 881, 86 грн. Ответчиком в добровольном порядке задолженность по заработной плате истцу не выплачена. В связи с чем истец особа_1 просит суд взыскать с ответчика, кроме задолженности по заработной плате, средний заработок за период задержки расчета при увольнении за период с 23.03.2020 года по день принятия решения судом в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного КМУ № 100 от 08.02.1995 года, а также моральный вред в размере 10 000 грн.
От генерального директора ОАО «Харьковский подшипниковый завод» Хмель С.И. в суд поступило возражение против рассмотрения дела в упрощенном производстве по выходным № 218/54 от22.10.2020 года.
Постановлением Орджоникидзевского районного суда г.Харькова от 30 ноября 2020 в удовлетворении указанного ходатайства отказано.
Постановлением Орджоникидзевского районного суда г.Харькова от 12 января 2021 истребовано доказательства с ПАО «Харьковский подшипниковый завод».
От генерального директора ОАО «Харьковский подшипниковый завод» Хмель С.И. в суд поступил отзыв на иск, в котором просил отказать в удовлетворении иска ссылаясь на не наведение истцом никаких надлежащих доказательств, свидетельствующих о существующей задолженности ответчика перед истцом по выплате заработной платы и ее размера, а приведенные истцом расчеты по задолженности по выплате заработной платы не соответствуют действительным обстоятельствам дела. Кроме того, никаких доказательств, подтверждающих причинение истцу ответчиком морального вреда, степень страданий истцом не предоставлено.
Суд, исследовав материалы дела установил следующие факты и соответствующие их правоотношения.
Истец особа_1 с 23.09.1968 года работал в ОАО «Харьковский подшипниковый завод» (в настоящее время ОАО «Харьковский подшипниковый завод»).
23.03.2020 года на основании приказа № 85/19 от 23.03.2020 года особа_1 был освобожден от ПАО «Харьковский подшипниковый завод» по собственному желанию в связи с выходом на пенсию на основании ст.38 КЗоТ Украины.
Изложенное подтверждается копией трудовой книжки особа_1 (а.с.7-9).
С расчетного письмо на имя истца особа_1 по май 2020 усматривается, что задолженность соответача ОАО «Харьковский подшипниковый завод» составляет 45 881, 86 грн. Кроме того, с расчетного листа усматривается размер заработной платы истца особа_1 за январь 2020 - 7 171, 45 грн., За февраль 2020 - 7 920, 33 грн. (А.С. 15).
По предписаниям ст.47 КЗоТ собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст.116 настоящего Кодекса.
Согласно ч.1 ст.116 КЗоТ при увольнении перцевника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае невыплаты по вине собственника или уполномоченномуого им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета (ч.1 ст.117 КЗоТ).
В п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» указано, что установив при рассмотрении дела о взыскании заработнойплаты в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела по день вынесения решения, если работодатель недокажет отсутствие в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности. При определении средней заработной платы следует исходить из того, что во всех случаях, когда по действующему законодательству она сохраняется за работниками предприятий, учреждений, организаций, это следует делать в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ от 08.02.1995 №100.
Согласно п. 2 Порядка № 100, исчисление средней заработной платыдля оплаты времени ежегодного отпуска, дополнительных отпусков в связи с обучением, творческого отпуска, дополнительного отпуска работникам, имеющим детей, или для выплаты компенсации за неиспользованные отпуска производится исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска. Во всех остальных случаях сохранения средней заработной платы среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последниеи 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Работникам, проработавшим на предприятии, в учреждении, организации менее двух календарных месяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время.
Согласно п. 5 Раздел IV Порядка начисления выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы, в соответствии с пунктом 8 настоящего Порядку определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - календарных дней за этот период.
Пунктом 8 раздел III Порядка №100 определено, что начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаяхх, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период.
Учитывая приведенные законодательные предписания и установлены обстоятельства спорных правоотношений, за отсутствием доказать в подтверждение того, что задержка расчета произошла не по вине ответчика, суд приходит к выводу, что оформив увольнение истца лицо_1 и выдав ему трудовую книжку, ответчик ОАО «Харьковский подшипниковый завод» свой долг по проведению с истцом полного расчета в день увольнения не совершил, а потому могут быть как для взыскания задолженности по заработной плате в размере 45 881, 86 грн., так и для применения к ответчику ОАО «Харьковский подшипниковый завод» соответальности за задержку расчета при увольнении, предусмотренную ст.117 КЗоТ Украины.
Решая вопрос размера среднего заработка за все время задержки, подлежит взысканию с ответчика в пользу истца, суд исходит из размера среднедневного заработка истца в соответствии с расчетного листа по май 2020 (а.с.10), который рассчитан в соответствии с требованиями Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ от 08.02.1995 №100, и равна 419, 22 грн.
Расчетнаяк проведенный судом следующим образом: 7 171, 45 грн. (Заработная плата за январь 2020 года) + 7 920, 33 грн. (Заработная плата за февраль 2020 года) = 15 091, 78 грн.- сумма заработной платы, начисленной истцу особа_1 за два месяца, предшествующих увольнению. 15 091, 78 грн. 36 дней (количество фактически отработанных рабочих дней в январе и феврале 2020 года) = 419, 22 грн. - среднедневная заработная плата за два календарных месяца, предшествующих увольнению.
После определения среднедневной заработной платыи как расчетной величины для начисления выплат работнику осуществляется начисление общей суммы среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, которая исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы на количество рабочих дней в расчетном периоде.
В день вынесения данного решения (12.03.2021 года) время задержки расчета с истцом равна 243 рабочих дней (с 23.03.2020 года по 12.03.2021 года включительно).
Расчет проведен судом следующим образом: 2020:март - 6 рабочих дней, апрель - 21 рабочий день (без учета праздничного дня 20.04.2020 года), май - 19 рабочих дней (без учета праздничных дней 01.05.2020 года и 11.05.2020 года), июнь - 20 рабочих дней (без учета праздничных дней 08.06.2020 года и 29.05.2020 года), июль - 23 рабочих дня, август 20 рабочих дней (без учета праздничного дня 24.08.2020 года), сентябрь - 22 рабочих дня, октябрь - 21 рабочий день (без учета праздничного дня 14.10.2020 года), ноябрь- 21 рабочий день, декабрь - 22 рабочих дня; 2021 январь - 19 рабочих дней (без учета праздничных дней 01.01.2021 года и 07.01.2021 года), февраль - 20 рабочих дней, март - 9 рабочих дней (без учета праздничного дня 08.03.2021 года) , . Общее количество рабочих дней равно 243.
Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за все время задержки расчета, непроведенного при увольнении и по день вынесения решения, в сумме 101 870, 46 грн.
Розрахунок проведен судом следующим образом: 243 рабочих дня (время задержки расчета) х 419, 22 грн. (Среднедневная заработная плата за два календарных месяца, предшествующих увольнению) = 101 870, 46 грн.
Истец обосновывает причиненный ему моральный вред нравственными и физическими страданиями вследствие нарушения его законных прав, потери нормальных жизненных связей, которые заключались в постоянном страхе остаться без средств существования и стрессе, что лишало его состояния внутреннего равновесия и смысла социального бытия и нанесло чувство незащищенности перед непоґрунтованимы действиями ответчика. Кроме того, истец страдает рядом заболеваний, в том числе сердечно-сосудистые, тромбофлебит, очаги глиоза головного мозга и по состоянию здоровья нуждается в постоянном лечении, которое требует много средств. В связи с отсутствием денег не было возможности проходить курс лечения. Все это привело к сильным душевных страданий, что требовало значительных дополнительных усилий для организации своей жизни при защите своего порУшен права, следствием которых стало ухудшение физического и духовного состояния.
Статьей 237-1 КЗоТ Украины предусмотрено, что возмещение собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
Судом возобновляются законные права истца, нарушенных ответчиком, в связи с чем ответчиком должнобыть возмещен моральный ущерб работнику, наличие которой доказано истцом и размер такого ущерба суд определяет в размере 3000 грн., исходя из глубины физических и душевных страданий повивача, характера правонарушения, учитывая требования разумности и справедливости, в соответствии со ст.23 ГК Украины.
Таким образом, исковые требования истца особа_1 подлежат удовлетворению.
Согласно разъяснениями Пленума Верховного Суда Украины в пункте 6 Постановления № 13 от 24.12.1999 «О практике применения хозки судами законодательства об оплате труда »удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплаты налога с доходов граждан является обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Таким образом, ответчик как налоговый агент в соответствии с требованиями Налогового кодекса Украиныобязан выплатить истцу среднее денежное довольствие за время задержки расчета при увольнении, удержав из него при выплате законодательно установленные налоги и сборы.
На основании п.2 ч.1 ст.430 ГПК Украины, допустить немедленное исполнение решения суда в части выплаты заработной платы в пределах суммы платежа за один месяц.
Согласно ч.1 п.1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора по делам о взыскании заработной платы.
учитывая правиа ст.141 ГПК Украины, сумма в размере 1681, 60 грн. (Судебный сбор за заявленное требование о взыскании задолженности по заработной плате и судебный сбор за заявленное требование о взыскании среднего заработка) подлежит взысканию с ответчика в доход государства.
Руководствуясь ст. ст. 2, 4, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 141, 264, 265, 279, 430 ГПК Украины, ст.ст. 47, 116, 117, 237-1 КЗоТ, Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением КМУ от 08.02.1995 №100, Пленумом Верховного Суда Украини от 24.12.1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», суд -
Р Е Ш И Л:
Иск особа_1 к Частного акционерного общества «Харьковский подшипниковый завод» о взыскании задолженности по заработной плате, среднего заработка за период задержки расчета при увольнении и морального вреда - удовлетворить частично.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Харьковский подшипниковый завод» (код егрпоу 05808853, местонахождение: г. Харьков, пр.. Индустриный, 3) в пользу особа_1 (регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика номер_1, место регистрации: адрес_1) задолженности по заработной плате в размере 45 881, 86 грн. за вычетом установленных законом налогов и других обязательных платежей.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Харьковский подшипниковый завод» (код егрпоу 05808853, местонахождение: г. Харьков, пр.. Индустриальный, 3) в пользу особа_1 (регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика номер_1, Место регистрации: адрес_1) средний заработок за период задержки расчета при увольнении в размере 101 870, 46 грн. за вычетом установленных законом налогов и других обязательных платежей.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Харьковский подшипниковый завод» (код егрпоу 05808853, местонахождение: г. Харьков, пр.. Индустриальный, 3) в пользу особа_1 (регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика номер_1, место регистрации: адрес_1) моральный вред в размере 3000 декабрьн.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части выплаты заработной платы в пределах суммы платежа за один месяц.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Харьковский подшипниковый завод» (код егрпоу 05808853, местонахождение: г. Харьков, пр.. Индустриальный, 3) в пользу государства в лице Государственной судебной администрации Украины судебный сбор в размере 1681, 60 грн.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в течение тридцати дней со дня принятия решения в Харьковский апелляционныйого суда, учитывая п. 15.5. Раздела 13 Переходные положения ГПК Украины, через Орджоникидзевский районный суд. Харькова, а если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется с дня составления полного судебного решения,
Полный текст решения составлен 12 марта 2021.



Председательствующий - судья:Г.В.Матвиевська

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Суддя Матвієвська Г. В.

Справа № 644/7339/20
Провадження № 2/644/1048/21
12.03.2021

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2021 року м. Харків.
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді – Матвієвської Г.В.,
за участю:
секретаря судових засідань – Узденової М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільнення та моральної шкоди, -

встановив:
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Харківський підшипниковий завод», в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 45 881, 86 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в розмірі 46 800 грн. з 23 березня 2020 року по день винесення судом рішення, моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 28.09.2020 року провадження по справі відкрито, ухвалено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги особа_1 обґрунтовані тим, що з 1968 року позивач особа_1 працював у ПАТ «Харківський підшипниковий завод» шліфувальником. 23.03.2020 року позивача особа_2 було звільнено із займаної посади за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію на підставі ст.38 КЗпП України. Згідно розрахункового листа про розмір заборгованості із заробітної плати, виданого ПАТ «Харківський підшипниковий завод», заборгованість по заробітній платі особа_1 станом на травень 2020 року складає 45 881, 86 грн. Відповідачем в добровільному порядку заборгованість із заробітної плати позивачу не виплачена. У зв`язку з чим позивач особа_1 просить суд стягнути з відповідача, окрім заборгованості по заробітній платі, середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні за період з 23.03.2020 року по день ухвалення рішення судом у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого КМУ № 100 від 08.02.1995 року, а також моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Від генерального директора ПАТ «Харківський підшипниковий завод» Хміль С.І. до суду надійшло заперечення проти розгляду справи у спрощеному провадженні за вихідним № 218/54 від 22.10.2020 року.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 30 листопада 2020 року у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 12 січня 2021 року витребувано докази з ПАТ «Харківський підшипниковий завод».
Від генерального директора ПАТ «Харківський підшипниковий завод» Хміль С.І. до суду надійшов відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на не наведення позивачем жодних належних доказів, які б свідчили про існуючу заборгованість відповідача перед позивачем по виплаті заробітної плати та її розміру, а наведені позивачем розрахунки щодо заборгованості по виплаті заробітної плати не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того, жодних доказів, які б підтверджували заподіяння позивачу відповідачем моральної шкоди, ступінь страждань позивачем не надано.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи встановив наступні факти та відповідні їх правовідносини.
Позивач особа_1 з 23.09.1968 року працював в ВАТ «Харківський підшипниковий завод» (на теперішній час ПАТ «Харківський підшипниковий завод»).
23.03.2020 року на підставі наказу № 85/19 від 23.03.2020 року особа_1 було звільнено з ПАТ «Харківський підшипниковий завод» за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію на підставі ст.38 КЗпП України.
Викладене підтверджується копією трудової книжки особа_1 (а.с.7-9).
З розрахункового листа на ім`я позивача особа_1 за травень 2020 року вбачається, що заборгованість відповідача ВАТ «Харківський підшипниковий завод» складає 45 881, 86 грн. Крім того, з розрахункового листа вбачається розмір заробітної плати позивача особа_1 за січень 2020 року – 7 171, 45 грн., за лютий 2020 року – 7 920, 33 грн.(а.с. 15).
За приписами ст.47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1 ст.117 КЗпП).
В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100.
Відповідно до п. 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно із пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Враховуючи наведені законодавчі приписи та встановлені обставини спірних правовідносин, за відсутністю доказів на підтвердження того, що затримка розрахунку сталася не з вини відповідача, суд доходить висновку, що оформивши звільнення позивача особа_1 та видавши йому трудову книжку, відповідач ВАТ «Харківський підшипниковий завод» свій обов`язок із проведення з позивачем повного розрахунку в день звільнення не здійснив, а тому є підстави як для стягнення заборгованості із заробітної плати в розмірі 45 881, 86 грн., так і для застосування до відповідача ВАТ «Харківський підшипниковий завод» відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст.117 КЗпП України.
Вирішуючи питання розміру середнього заробітку за весь час затримки, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з розміру середньоденного заробітку позивача відповідно до розрахункового листа за травень 2020 року (а.с.10), який розрахований відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100, та дорівнює 419, 22 грн.
Розрахунок проведений судом наступним чином: 7 171, 45 грн. (заробітна плата за січень 2020 року) + 7 920, 33 грн. (заробітна плата за лютий 2020 року) = 15 091, 78 грн.- сума заробітної плати, нарахованої позивачу особа_1 за два місяці, що передували звільненню. 15 091, 78 грн. : 36 днів (кількість фактично відпрацьованих робочих днів у січні та лютому 2020 року) = 419, 22 грн. – середньоденна заробітна плата за два календарних місяці, що передували звільненню.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді.
На день постановлення даного рішення (12.03.2021 року) час затримки розрахунку із позивачем дорівнює 243 робочих днів (з 23.03.2020 року по 12.03.2021 року включно).
Розрахунок проведений судом наступним чином: 2020 рік: березень – 6 робочих днів, квітень - 21 робочій день (без врахування святкового дня 20.04.2020 року), травень – 19 робочих днів (без врахування святкових днів 01.05.2020 року та 11.05.2020 року) , червень – 20 робочих днів (без врахування святкових днів 08.06.2020 року та 29.05.2020 року), липень – 23 робочих дня, серпень 20 робочих днів (без врахування святкового дня 24.08.2020 року), вересень – 22 робочих дні, жовтень – 21 робочий день (без врахування святкового дня 14.10.2020 року), листопад – 21 робочий день, грудень - 22 робочих дня; 2021 рік: січень - 19 робочих днів (без врахування святкових днів 01.01.2021 року та 07.01.2021 року), лютий – 20 робочих днів, березень – 9 робочих днів (без врахування святкового дня 08.03.2021 року), . Загальна кількість робочих днів дорівнює 243.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку, непроведеного при звільненні та по день постановлення рішення, в сумі 101 870, 46 грн.
Розрахунок проведений судом наступним чином: 243 робочих дні (час затримки розрахунку) х 419, 22 грн. (середньоденна заробітна плата за два календарних місяці, що передували звільненню) = 101 870, 46 грн.
Позивач обґрунтовує завдану йому моральну шкоду моральними та фізичними стражданнями внаслідок порушення його законних прав, втрати нормальних життєвих зв`язків, які полягали у постійному страху залишитись без засобів існування та стресі, що позбавляло його стану внутрішньої рівноваги та сенсу соціального буття і завдало почуття незахищеності перед непоґрунтованими діями відповідача. Крім того, позивач страждає рядом захворювань, в тому числі серцево-судинні, тромбофлебіт, очаги гліозу головного мозку і за станом здоров`я потребує постійного лікування, яке потребує багато коштів. У зв`язку з відсутністю грошей не було можливості проходити курс лікування. Все це призвело до сильних душевних страждань, що вимагало неабияких додаткових зусиль для організації свого життя за захисту свого порушеного права, наслідком яких стало погіршення фізичного та духовного стану.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом поновлюються законні права позивача, які порушені відповідачем, у зв`язку з чим відповідачем повинно бути відшкодовано моральну шкоду працівнику, наявність якої доведено позивачем й розмір такої шкоди суд визначає в розмірі 3 000 грн., виходячи із глибини фізичних та душевних страждань повивача, характеру правопорушення, враховуючи вимоги розумності і справедливості, відповідно до ст.23 ЦК України.
Таким чином, позовні вимоги позивача особа_1 підлягають частковому задоволенню.
Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Таким чином, відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового кодексу України зобов`язаний виплатити позивачеві середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.
На підставі до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч.1 п.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати.
Враховуючи правила ст.141 ЦПК України, сума в розмірі 1681, 60 грн. (судовий збір за заявлену вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі та судовий збір за заявлену вимогу про стягнення середнього заробітку) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 141, 264, 265, 279, 430 ЦПК України, ст.ст. 47, 116, 117, 237-1 КЗпП, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100, Пленумом Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд –
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільнення та моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (код єдрпоу 05808853, місцезнаходження: м. Харків, пр. Індустріальний, 3) на користь особа_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1 , місце реєстрації: адреса_1 ) заборгованості із заробітної плати у розмірі 45 881, 86 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (код єдрпоу 05808853, місцезнаходження: м. Харків, пр. Індустріальний, 3) на користь особа_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1 , місце реєстрації: адреса_1 ) середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні у розмірі 101 870, 46 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (код єдрпоу 05808853, місцезнаходження: м. Харків, пр. Індустріальний, 3) на користь особа_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1 , місце реєстрації: адреса_1 ) моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (код єдрпоу 05808853, місцезнаходження: м. Харків, пр. Індустріальний, 3) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 1681, 60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, враховуючи п. 15.5. Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення,
Повний текст рішення складено 12 березня 2021 року.



Головуючий - суддя: Г.В.Матвієвська