ДП "ПІВДЕНДІПРОШАХТ": невыплата зарплаты

Справа№ 953/3683/20
н / п 2/953/1630/20

текст решения
именем украины

"11" июня 2020 Киевский районный суд. В составе: председательствующего - судьи [Л.] М.Ю. при секретаре - [Х.] Т.В., рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску особа_1 к Государственному предприятию "Проектирование строительства предприятий угольной промышленности" Южгипрошахт "о взыскании задолженности по заработной плате, -

В:
Истец обратилась в суд с иском, в котором просит взыскать с ответчика задолженность по заработной плате в размере 56 954, 00 грн. В обоснование заявленных требований указывает, что 06.04.1977 года она была принята на работу в отдел промышленного строительства института "Южгипрошахт", где она работает и по сей день ведущим инженером. Ответчик, начиная 03.03.2018 г.. По настоящее время задерживал выплату заработной платы, в связи с чем возникла задолженность с марта2018 по декабрь 2019 в размере 56 954, 00 грн. На предприятии с марта 2018 отсутствует бухгалтерия, в связи с чем расчетные листы отсутствуют. При выплате заработной платы в неполном объеме имели место нарушения, а именно: платежные ведомости составлялись ненадлежащим образом, а иногда отсутствовали; НЕ подавалась отчетность по ЕСВ, финансовые отчеты, статистические отчеты в главное статистическое управление в Харьковской области. В связи с чем, предоставить сведения о размере задолженности по заработнойплаты на настоящее время невозможно, поскольку на предприятии отсутствуют специалисты, которые могли бы сформировать такие сведения; ранее сотрудники обращались к руководству с продаванням предоставить им справки о фактически начисленной заработной плате - им было отказано. Истец самостоятельно сделала расчет, согласно которому остаток невыплаченной заработной платы составляет 56 954, 00 грн.
Постановлением Киевского районного суда г.. Харькова от 05.03.2020 года (судья [Н.] И.В.) открытообщее исковое производство, назначен подготовительное заседание.
Решением Высшего Совета правосудия №1000 / 0 / 15-20 от 16.04.2020 года особа_2 освобожден от должности судьи Киевского районного суда г.. Харькова в связи с подачей заявления об отставке. После проведения повторного автоматизированного распределения судебного дела между судьями на основании п.2.3.50 Положения об автоматизированной системе документооборота суда согласно протоколу от 17.04.2020 года дело № 953/3683/20 (п / п 2/953/1630/20) переданы на рассмотрение суДДИ Киевского районного суда г.. Харькова [Л] М.Ю.
Постановлением Киевского районного суда г.. Харькова исковое заявление принято в производство судьи [Л.] М.Ю. и рассмотрение дела принято проводить по правилам упрощенного искового производства, с уведомлением сторон.
Истец через канцелярию суда подала заявление о рассмотрении дела без ее участия, исковые требования поддерживает в полном объеме и просит удовлетворить, заочного рассмотрения дела и вынесения заочного решения не возражает.
представитель ответчикаа в судебное заседание не явился, о времени и месте судебного разбирательства извещен надлежащим образом, отзыв на исковое заявление не предоставил, причины неявки суду не сообщил, заявления об отложении судебного заседания не предоставил, в связи с чем суд считает за возможным рассмотреть дело в его отсутствие.
Согласно ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, в связи с неявкой в ​​судебное заседание всех участников дела фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства ни совершалось.
Враховуючы, что в деле имеются достаточные данные о правах и взаимоотношения сторон, ответчик надлежащим образом о месте и времени судебного заседания, суд рассматривает дело в отсутствие ответчика и согласно ч.4 ст.223 ГПК Украины постановляет заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств , что соответствует положениям ст. 280 ГПК Украины.
Суд, исследовав материалы дела в их системной взаимосвязи, считает, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
Частью 1 ст. 2 ГПК Украинскаяны предусмотрено, что задачей гражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное рассмотрение и разрешение гражданских дел в целях эффективной защиты нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц, интересов государства.
Согласно ч.1 ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела абв истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Статьей 15 Гражданского кодекса Украины определено право каждого человека и защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или оспаривания. Каждый человек имеет право на защиту своего интереса, не противоречит общим принципам гражданского судопроизводства. Итак, объектом защиты является нарушено, непризнанных или оспариваемых прав или гражданский интерес и именно оно является основанием для обращения лица за защитой своего права с применением соответствующихого способа защиты. Такие способы защиты предусмотрены статьей 16 ГК Украины.
Судом установлено, что истец работает с 12.10.2012 года в должности ведущего инженера в Государственном предприятии «Проектирование строительства Предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт », что подтверждается копией трудовой книжки серии номер_1 и индивидуальными сведениями о застрахованном лице.
В подтверждение доводов истца о объективную невозможность получения ею расчетных листов, учитывая ненадлежащее функционування бухгалтерского отдела, начиная с марта 2018 и не представление предприятием финансовой отчетности, ссылается на письмо-ответ Министерства энергетики и защиты окружающей среды Украины от 25.03.2020 года.
В исковом заявлении приведен расчет задолженности по заработной плате, что составляет 56 954, 00 грн. Указанный расчет ответчиком опровергнут не был, да доказательств, указанный расчет является недостоверным и ненадлежащим доказательством в суд также предоставлено не было.
Статья 43 Конституциий Украины гарантирует, что каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч.1 ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу. Работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенго Трудового договора (ч.1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда»).
Согласно ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины, ч. 1 ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, Согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Частью пятой статьи 97 Кодекса законов о труде установлено, что оплата трудаработников осуществляется в первоочередном порядке. Все остальные платежи осуществляются собственником или уполномоченным им органом после выполнения обязательств по оплате труда.
В части второй ст. 233 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
В данном случае истец ограничен в возможности предоставить другие доказательства, чем расчетные листы, поскольку сае ответчик является собственником соответствующих документов о начислении и уплате истцу задолженности по заработной плате. Исходя из приведенных норм гражданского процессуального права, поскольку истец объективно лишена свободного доступа к доказательствам о размере задолженности, именно на ответчика возлагается бремя опровержения предоставленных истцом расчетных листов, которые были выданы ей именно ответчиком.
В решении Конституционного Суда Украины от 15 октября 2013 № 8-рп / 2013вказуеться, что в случае порушення работодателем законодательства об оплате труда не ограничивается каким-либо сроком обращения работника в суд с иском о взыскании заработной платы, которая ему принадлежит, то есть всех выплат, на которые работник имеет право в соответствии с условиями Трудового договора и в соответствии с государственных гарантий, установленных законодательством, в том числе за время простоя, который имел место не по вине работника, независимо от того, было осуществлено работодателем начисления таких выплат.
Похожий вывод был сделан и Верховним Судом Украины. В частности, в постановлении Верховного Суда Украины от 26 октября 2016 по делу № 6-331цс17 указано, что "в случае нарушения работодателем законодательства об оплате труда работник имеет право без ограничений любым сроком обратиться в суд с иском о взыскании заработной платы, ему принадлежит, то есть всех выплат, на которые работник имеет право в соответствии с условиями Трудового договора и в соответствии с государственных гарантий, установленных законодательством, независимо от того, совершил работоспособностьдавець начисления таких выплат ". В соответствии с ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенции о защите заработной платы от 01.07.1949 года № 95, ратифицированной Украиной 04.08.1961 года, Конвенция применяется ко всем лицам, которым выплачивается или должна выплачиваться заработная плата. заработная плата должна охраняться от арестов и передачи в такой мере, в какой это считается необходимым для содержания работника и его семьи.
Согласно ч. 1 ст. 76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании каких суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела.
Статьей 77 ГПК Украины предусмотрено, что надлежащими есть доказательства, которые содержат информацию относительно предмета доказывания. Предметом доказывания обстоятельства, подтверждающие заявленные требования или возражения или имеют иное значение для рассмотрения дела и подлежат установлению при принятии судебного решения. Согласно ст. 78 ГПК Украины суд не принимает во внимание доказательства, полученные с нарушением порядка, установленного законом. Согласно ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений. Доказывания не может основываться на предположениях.
Учитывая вышеизложенное, суд считает исковые требования обоснованными и подлежащими удовлетворению в полном объеме, и такими, которые не опровергнуты ответчиком, поскольку в суд не представлено было ни одного доказательства, которые бы подтверждувалы наличии других обстоятельств, суд считает необходимым удовлетворить иск в полном объеме.
В соответствии со ст. 141 ГПК Украины, суд взыскивает с ответчика в пользу государства судебные издержки в размере 840, 80 грн.
На основании вышеизложенного, руководствуясь статьями 3, 4, 12, 76, 306, 263-265 ГПК Украины, суд -

Л:
Исковое заявление особа_1 в Государственное предприятие "Проектирование строительства предприятий угольной промышленности" Южгипрошахт "о взыскании задолженности по заработной плате- удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »(код егрпоу 00167606) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп: номер_2, адрес: адрес_1) задолженность по заработной плате в размере 56 954 (пятьдесят шесть тысяч девятьсот п пятьдесят четыре) грн.
Взыскать с Государственного предприятия «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »(код егрпоу 00167606) в пользу государства судебныйсбор в размере 840 грн. 80 коп.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания с ГП «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт »(код егрпоу 00167606) в пользу особа_1 (информация_1, рнокпп: номер_2, адрес: адрес_1) задолженности по заработной плате в пределах суммы платежа за один месяц .
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены заявление о пересмотре заочного решенияя или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика. Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течениедвадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда. Срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам.
Истец имеет право обжаловать заочное решение в общем порядке.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Харьковский апелляционный суд. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела(Решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Ко дню начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные жалобы подаются участниками дела в Харьковский апелляционный суд через Арбитражный суд города Харькова.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытия апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.

Сведения об участниках дела:
Истец особа_1, информация_1, рнокпп: номер_2, адрес: адрес_1.
Ответчик: Государственное предприятие «Проектирование строительства предприятий угольной промышленности« Южгипрошахт », код егрпоу 00167606, местонахождение: 61057, г.. Харьков, ул. Пушкинская, 5.

судья

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа№ 953/3683/20
н/п 2/953/1630/20

заочне рішення
іменем україни

"11" червня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого – судді [Л.] М.Ю., при секретарі – Хомінської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "Південдіпрошахт" про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 56 954, 00 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 06.04.1977 року її було прийнято на роботу до відділу промислового будівництва інституту “Південдіпрошахт”, де вона працює і до сьогодні провідним інженером. Відповідач, починаючи 03.03.2018 р. по теперішній час затримував виплату заробітної плати, у зв`язку з чим виникла заборгованість з березня 2018 р. по грудень 2019 р. в розмірі 56 954, 00 грн. На підприємстві з березня 2018 року відсутня бухгалтерія, у зв`язку з чим розрахункові листи відсутні. При виплаті заробітної плати в неповному обсязі мали місце порушення, а саме: платіжні відомості складались неналежним чином, а іноді були відсутні; не подавалась звітність по ЄСВ, фінансові звіти, статистичні звіти в головне статистичне управління в Харківській області. У зв`язку з чим, надати відомості про розмір заборгованості по заробітній плати станом на теперішній час неможливо, оскільки на підприємстві відсутні спеціалісти, які б могли сформувати такі відомості; раніше співробітники зверталися до керівництва з продаванням надати їм довідки про фактично нараховану заробітну плату – їм було відмовлено. Позивач самостійно зробила розрахунок, відповідно до якого залишок невиплаченої заробітної платні складає 56 954, 00 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.03.2020 року (головуючий суддя [Н.] І.В.) відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
Рішенням Вищої Ради правосуддя №1000/0/15-20 від 16.04.2020 року особа_2 звільнено з посади судді Київського районного суду м. Харкова у зв`язку з поданням заяви про відставку. Після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі п.2.3.50 Положень про автоматизовану систему документообігу суду згідно протоколу від 17.04.2020 року справа № 953/3683/20 (н/п 2/953/1630/20) передано на розгляд судді Київського районного суду м. Харкова [Л] М.Ю.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова позовну заяву прийнято в провадження судді [Л.] М.Ю. та розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Позивач через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не надав, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення судового засідання не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливим розглянути справу за його відсутністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх системному взаємозв`язку, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Судом встановлено, що позивач працює з 12.10.2012 року на посаді провідного інженера в Державному підприємстві «Проектування будівництва Підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт», що підтверджується копією Трудової книжки серії номер_1 та індивідуальними відомостями про застраховану особу.
В підтвердження доводів позивача про об`єктивну неможливість отримання нею розрахункових листів, з огляду на неналежне функціонування бухгалтерського відділу, починаючи з березня 2018 року та не подання підприємством фінансової звітності, посилається на листа-відповідь Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 25.03.2020 року.
В позовній заяві наведений розрахунок заборгованості із заробітної плати, що складає 56 954, 00 грн. Вказаний розрахунок відповідачем спростований не був, та доказів, що вказаний розрахунок є недостовірним та неналежним доказом до суду також надано не було.
Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору (ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці»).
Відповідно до ч. 1ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною пятою статті 97 Кодексу законів про працю встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
У частині другій ст. 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У даному випадку позивач обмежений у можливості надати інші докази, ніж розрахункові листи, оскільки саме відповідач є власником відповідних документів про нарахування та сплату позивачу заборгованості по заробітній платі. Виходячи з наведених норм цивільного процесуального права, оскільки позивач об`єктивно позбавлена вільного доступу до доказів про розмір заборгованості, саме на відповідача покладається тягар спростування наданих позивачем розрахункових листів, які були видані їй саме відповідачем.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013вказується, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Схожий висновок було зроблено і Верховним Судом України. Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-331цс17 вказано, що "в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат". Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, та такими, що не спростовані відповідачем, оскільки до суду не надано було жодного доказу, які би підтверджували наявність інших обставин, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати в розмірі 840, 80 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 3, 4, 12, 76, 306, 263-265 ЦПК України, суд, -

постановив:
Позовну заяву особа_1 до Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "Південдіпрошахт" про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (код єдрпоу 00167606) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп: номер_2 , адреса: адреса_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 56 954 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн.
Стягнути з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (код єдрпоу 00167606) на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Державного підприємства «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт» (код єдрпоу 00167606) на користь особа_1 ( інформація_1 , рнокпп: номер_2 , адреса: адреса_1 ) заборгованості з заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд міста Харкова.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:
Позивач: особа_1 , інформація_1 , рнокпп: номер_2 , адреса: адреса_1 .
Відповідач: Державне підприємство «Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості «Південдіпрошахт», код єдрпоу 00167606, місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 5.

Суддя