АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

Р Е Ш Е Н И Е
именем украины

Номер производства 2/229/276/2020
Дело № 229/6671/19

12 ноября 2020 Дружковский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи Лебеженка В.А.,
при секретаре судебного
заседание [С.] Т.И.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда. Дружковка цивильну дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате,

В С Т А Н О В И Л:

к Дружковского городского суда Донецкой области с исковым заявлением обратилась особа_1 в АО «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате.
В обоснование исковых требований указала, что 8 июля 2016 состоялась реорганизация структурного подразделения ГП «Донецка железная дорога »путем его слияния, как следствие, ее перевели в производственного подразделения« Станция Ясиноватая »структурного подразделения« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »регионального филиала« Донецкая железная дорога »АО« Украинская железная дорога », о чем имеются соответствующие записи в трудовой книжке.
15.03.2017 года и.о. начальника регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Украинская железная дорога» Носулько А.А. издан приказ №384-11 от 15.03.2017 года «Об установлении простой».
28.04.2017 года першим заместителем начальника регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Украинская железная дорога» Носулько А.А. издан приказ №645-113-1 от 28.04.2017 года «О некоторых вопросах РФ« Донецкая железная дорога », которым предусмотрено сокращение штата и увольнения работников в соответствии с действующим законодательством.
04.05.2017 года особа_1 выдано сообщение о ликвидации и вывода из штатного расписания его должности с подписями всех членов комиссии, о чем последняя лично ознакомилась.
10.07.2017 года структурнымидроздилом АО «Украинская железная дорога» издан приказ № 4978 / ДН-ОС о ее увольнении с 17.07.2017 года на основании п.1ст.40 КЗоТ Украины. Одновременно особа_1 было выплачено компенсации за 06 дней отпуска с выплатой единовременной денежной помощи в размере одного среднемесячного заработка.
В день увольнения с ней ответчик полный расчет не произвел, как следствие он перед ней не погашенную задолженность по заработной плате и компенсации за потерю части заработной платы, в связи снарушением сроков ее выплаты.
Сумма задолженности по заработной плате за период с марта по июль 2017 составляет 16072, 97 грн.
Кроме того, при нарушении сроков выплаты зарплаты работодатель обязан выплатить работнику компенсацию за потерю зарплаты в связи с инфляцией. Ст.34 Закона Украины «Об оплате труда» установлено, что компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потривчи товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Общая сумма компенсации за потерю части денежных доходов, в связи с нарушением сроков их выплаты составляет 3489, 11 грн.
Просит взыскать с ответчика в ее пользу, задолженность по трудовому договору за период с марта 2017 по июль 2017 года в размере 16072, 97 грн .; сумму компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты за период с марта 2017 по июль 2017 рокв на начисленную заработную плату в размере 3489, 11 грн.

Постановлением Дружковского городского суда Донецкой области от 4 декабря 2019 производство по делу было открыто и дело назначено в порядке упрощенного производства в судебное заседание с вызовом сторон.
Постановлением Дружковского городского суда Донецкой области от 16 декабря 2019 было удовлетворено ходатайство истца об истребовании доказательств.
Постановлением Дружковского городского суда Донецкой области от 14 мая 2020 было удовлетвореноходатайство истца об истребовании доказательств.

В судебное заседание истец не явилась. О времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом. Предоставила заявление о рассмотрении дела в ее отсутствие, на удовлетворении иска настаивает.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился. О времени и месте рассмотрения дела надлежащим образом, неявки не сообщил. При этом, вопреки требованиям ст. 178 ГПК Украины ответчик не воспользовался своим правом предоставить отзыв на исковое заявлениев установленный судом срок.
В связи с неявкой в ​​судебное заседание всех лиц, участвующих в деле, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического записи не производится на основании ч.2 ст.247 Гражданского процессуального кодекса Украины.

Исследовав материалы дела, объективно оценив доказательства, имеющие значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, установив и факты и соответствующие им правоотношения, суд приходит к следующим выводам.
Частью 4 статьи19 ГПК Украины предусмотрено, что упрощенное производство предназначено для рассмотрения малозначительных дел, дел, возникающих из трудовых отношений, дел незначительной сложности и других дел, для которых приоритетным является быстрое решение дела.
Согласно части третьей статьи 3 ГПК Украины, производство по гражданским делам осуществляется в соответствии с законами, действующими во время совершения отдельных процессуальных действий, рассмотрения и разрешения дела.
Согласно частям первой, второй и пятой статьи 263 ГПК Украины судебное решения должно основываться на принципах верховенства права, быть законным и обоснованным.
Законным является решение, принятое судом в соответствии с нормами материального права с соблюдением норм процессуального права.
Обоснованным является решение, принятое на основании полно и всесторонне выяснены обстоятельств, на которые стороны ссылаются как на основание своих требований и возражений, подтвержденных теми доказательствами, которые были исследованы в судебном заседании.

Судом установлено, что истица особа_1 работала в должности оператора сортувальнои горки 4 разряда производственного подразделения «Станция Ясиноватая» Хозяйства перевозок Станция Ясиноватая 1 класса структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Укрзализныця».
17 июля 2017 была освобождена в связи с сокращением штата, в соответствии с приказом № 4978 / ДН-ОС от 10 июля 2017 п.1 ст. 40 КЗоТ Украины.
Из расчетов заработной платы за период с марта 2017 по июль 2017 усматривается, чтоначислено в марте 2017 всего 3315, 88 грн., к выплате 2636, 73 грн., в апреле 2017 всего 2069, 29 грн., к выплате 1645, 47 грн., в мае 2017 года всего 4908, 69 грн., к выплате 3903, 30 грн., в июне 2017 всего 0, 00 грн., к выплате 0, 00 грн., за июль 2017 всего 5779, 11 грн., к выплате 4642, 38 грн.
В индивидуальной сведения Пенсионного фонда Украины застрахованного лица, указанная следующая информация по заработной плате истца за март 2017 -3315, 88 грн., За апрель 2017 - 0, 00 грн., За май 2017 - 0, 00 грн., За июнь 2017 - 0, 00 грн., За июль 2017-0, 00 грн.
Из вышеупомянутых сведений, содержащихся в индивидуальной сведения ПФУ застрахованного лица, видно что начисленная сумма в марте 2017 согласуется с счетными листами предоставленными истцом в части начисленной заработной платы за март 2017 года.
В соответствии со статьей 23 Всеобщей декларации прав человека, принятой и провозглашенной Генеральнойй Ассамблеей ООН 10 декабря 1948 года, каждый человек имеет право на труд, на свободный выбор работы, на справедливые i благоприятные условия труда и на защиту от безработицы.
Частью 3 статьи 43 Конституции Украины установлено право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом.
Согласно ст. 1 Закона Украины «Об оплате труда», ч.1 ст. 94 КЗоТ Украины, заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченныйи им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Размер заработной платы зависит от сложности и условий выполняемой работы, профессионально-деловых качеств работника, результатов его труда и хозяйственной деятельности предприятия, учреждения, организации и максимальным размером не ограничивается.
Статья 47 КЗоТ Украины предусматривает обязанность собственника или уполномоченного им органа в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанныеи в статье 116 настоящего Кодекса.
Часть первая этой нормы права подчеркивает, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Статьей 110 КЗоТ Украины предусмотрено, что при каждой выплате заработной платы собственник или уполномоченный им орган этИнени уведомить работника о таких данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; сумма заработной платы, причитающейся к выплате.
Итак, исходя из положений Кодекса законов о труде Украины, Закон Украины «Об оплате труда», заработная плата работникам выплачивается при условии выполнения ими своих функциональных обязанностей на основании заключенного Трудовогодоговора с соблюдением установленной правилами внутреннего Трудового распорядка продолжительности ежедневной (еженедельной) работы при условии осуществления предприятием хозяйственной деятельности.
В соответствии со ст. 113 КЗоТ Украины, время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада). О начале простоя, кроме простоя структурного подразделения или всего предприятия, работник должен предупредить владельца или уполномоченныйим орган или бригадира, мастера, других должностных лиц. За время простоя, когда возникла производственная ситуация, опасная для жизни или здоровья работника или для людей, которые его окружают, и окружающей природной среды не по его вине, за ним сохраняется средний заработок.
Начисление и выплата заработной платы работникам производится на основании документов из первичного учета труда и заработной платы: штатное расписание, расценки и нормы труда, приказы и распоряжения (на выплату премий, доплат, надбавок и т.п.), табель учета использованного времени, расчетная платежная ведомость.
Начисление и выплата заработной платы работникам производится на основании документов из первичного учета труда и заработной платы: штатное расписание, расценки и нормы труда, приказы и распоряжения (на выплату премий, доплат, надбавок и т.п.), табель учета использованного времени, расчетная платежная ведомость.
В соответствии со ст. 12 ГПК Украины, гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон.
учАсника дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Каждая сторона должна доказать те обстоятельства, которые имеют значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Аналогичные положения закреплены в части первой статьи 81 ГПК Украины.
Таким образом, при выяснении, какими доказательствами каждая сторона будет обосновывать свои доводы или возражения относительно непризнанных обстоятельств, суддолжен исходить из принципа состязательности гражданского процесса, по которому каждая сторона несет обязанности по сбору доказательств и доказывания тех обстоятельств, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, если иное не установлено процессуальным законом.
Доказывания не может основываться на предположениях (ч. 6 ст. 81 ГПК).
Согласно ч.1 ст.82 ГПК Украины, обстоятельства, которые признаются участниками дела, не подлежат доказыванию, если суд не имеет обоснованного сомнения относительно достоверности цих обстоятельств или добровольности их признания. Обстоятельства, которые признаются участниками дела, указываются в заявлениях по сути дела, объяснениях участников дела, их представителей.
Понятие доказательств раскрыто в части первой статьи 76 ГПК Украины. Так, доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела.
По смыслу ст. ст. 77, 78 ГПК Украины, Принадлежащими есть доказательства, содержащие информацию о предмете доказывания. Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства для подтверждения их требований или возражений. Обстоятельства, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другими средствами доказывания
В соответствии с положениями статей 115, 116 КЗоТ Украины, отсутствие задолженности перед истцом должен доказать именно работодатель.
Ответчиком не представлено в суд доказательств в опровержение сазначенои справки и отсутствия задолженности перед истицей. По состоянию на момент рассмотрения дела судом задолженность истице ответчиком не выплачена.
Согласно части 1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся емуот предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Записями в трудовой книжке истицы подтверждается, что истица находилась в трудовых отношениях с ответчиком.
17 июля 2017 истица освобождена в связи с сокращением штата по п.1 ст. 40 КЗоТ Украины.
Согласно части 2 ст.30 Законую Украины «Об оплате труда» работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ст.8 Закона Украины от 16.07.1999 года «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» вопросы организации бухгалтерского учета на предприятии относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными ккумента.
Ответственность за организацию бухгалтерского учета и обеспечение фиксирования фактов осуществления всех хозяйственных операций в первичных документах, сохранение обработанных документов, регистров и отчетности в течение установленного срока, но не менее трех лет, несет собственник (собственники) или уполномоченный орган (должностное лицо), осуществляющий руководство предприятием в соответствии с законодательством и учредительными документами.
В соответствии с частями первой и седьмой статьи 9 указанного Законв, основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные документы. Для контроля и упорядочения обработки данных на основании первичных документов могут составляться сводные учетные документы.
Предприятие принимает все необходимые меры для предотвращения несанкционированного и незаметного исправления записей в первичных документах и ​​регистрах бухгалтерского учета и обеспечивает их надлежащее хранение в течение установленного срока.
Учитывая, что трудовой договор - это соглашение между трудаивником и собственником предприятия или уполномоченным им органом, по которой владелец предприятия или уполномоченный им орган обязуется выплачивать работнику заработную плату (часть первая ст.21 КЗоТ Украины), а обязанность организовать бухгалтерский учет на предприятии возложена на собственника или уполномоченный им орган , именно ответчик должен доказать, что он выплатил истцу заработную плату.

Согласно части первой ст.8 Конституции Украины в Украине признается и действует принцип верховенстваправа. Судья, осуществляя правосудие, руководствуется верховенством права (часть первая ст.129 Конституции Украины). Аналогичное предписание закреплен в части первой ст.10 ГПК Украины.
Согласно ст.1 Протокола №1 к Конвенции о защите прав человека и основных свобод, ратифицированной Законом Украины от 17.07.1997 «О ратификации Конвенции о защите прав человека и основных свобод 1950 года, Первого протокола и протоколов №2, 4, 7 и 11 к Конвенции », каждое физическое или юридическое лицо ма есть право на уважение своей собственности. Никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (в частности, дело «Суханов и [И.] против Украины») «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере « законное ожидание »/« правомерное ожидание »(legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
В решении по делу «Кечко против Украины» от 08.11.2005 года Европейский суд по правам человека отметил, что понятие «собственности», которое содержится в первой части статьи 1 Протокола №1, имеет автономное значение, которое не ограничен собственностью на физические вещи и не зависит от формальной классификации в национальном законодательстве: некоторые другие права и интересы, например, долги, составляющие имущество, могут также рассматриваться как «имущественные права», И, таким образом, как« собственность »в целях указанного положения. Вопрос, требующий определения, заключается в том, имел в соответствии с обстоятельствами дела, взятых в целом, заявитель право на материальный интерес, защищенный статьей 1 Протокола №1 (п.22).
Согласно ст.13 Конвенции о защите прав человека и основных свобод каждый, чьи права и свободы, признанные в настоящей Конвенции, нарушены, имеет право на эффективное средство правовой защиты в государственном органе, даже если это нарушение было вчИнени лицами, действовавшими в официальном качестве.
Итак, поскольку ответчик не опроверг предоставленные истцом расчеты задолженности по заработной плате (за период с марта 2017 по 17 июля 2017 в частности), в сроки, установленные частью 1 ст.116 КЗоТ Украины, не выплатил все суммы, принадлежащие истице от предприятия как при увольнении, так и на время рассмотрения дела судом, то в пользу истца подлежит взысканию заработная плата в размере 16072 грн. 97 коп.
При этом, соотвадной п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, по делам о присуждении работнику заработной платы суд допускает немедленное исполнение решений, но не более чем за один месяц, в связи с чем суд считает необходимым допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания в пользу особа_1 задолженности по заработной плате за один месяц - за март 2017 в размере 3315, 88 грн.

В соответствии со ст. 34 Закона Украины от 24.03.1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда компенсация ракам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
В соответствии с Законом Украины от 19.10.2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходовв случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица) (статья 1).
Компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее - компенсация) производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона.
Под доходами в этом Законе следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территорий Украины и не имеющие разового характера, в частности, заработная плата (денежное обеспечение) (статья 2).
Сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается) (статья 3 ).
Выплата гражданам суммы компенсации производится в том же месяце, в котором осуществляется выплатазадолженности за соответствующий месяц (статья 4).
В соответствии с Законом Украины от 19 октября 2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты Кабинет Министров Украины постановлением от 21 февраля 2001 года № 159 утвердил« Порядок проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты ».
Согласно п. 2.2 решения Конституционного Суда от 15.10.2013 года № 9-рп / 2013 средства, подлежащих начислению в порядке индексации заработной платы и компенсации работникам части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, имеют компенсаторный характер. Как составляющие причитающейся работнику заработной платы эти средства направлены на обеспечение реальной заработной платы с целью поддержания достаточного жизненного уровня граждан и покупательной способности заработной платы в связи с инфляционными процессами и ростом потребительских цен на товары и услуги.
соответно с пунктами 4, 5 «Порядка проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты», утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 21.02.2001 года № 159, сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100.
Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается. Ежемесячные индексы потребительских цен публикуются Госкомстатом (пункт 4).
Сумма компенсации выплачивается гражданам в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц (пункт 5).
Согласно правовых заключений Верховного СудаУкраина, изложенные в постановлениях Судебной палаты по гражданским делам Верховного Суда Украины от 21.05.2014 года по делу № 6-43цс14, от 14.12.2016 года по делу № 428/7002/14-ц, в соответствии со ст. 34 Закона Украины от 24 марта 1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда», Закона Украины от 19 октября 2000 №2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты компенсации потери части заработной платы производится предприятиями, учреждениями, Организациями всех форм собственности и хозяйствования своим работникам в любом случае задержки выплаты начисленной заработной платы на один и более календарных месяцев, независимо от того, была ли в этом вина работодателя, если в это время индекс цен на потребительские товары и тарифов на услуги вырос более чем на один процент.
Итак, учитывая указанные нормы законодательства и приняв во внимание перечисленную задолженность за март 2017 года, суд пришел к выводу о том, что истица имеет право на свытягивая компенсации потери части дохода в связи с нарушением сроков их выплаты частично.
Типовые формы первичного учета используются в целях учета использования рабочего времени всех категорий работающих, для контроля за соблюдением установленного режима рабочего времени, для получения данных об отработанном времени и других показателей, необходимых для составления форм государственных статистических наблюдений по труду.
В частности, типовая форма N П-5 "Табель учета использования рабочего времени" предоставляется как г.Рекомендовано для применения и используется как формализованный набор показателей в составе первичного учета предприятия по использованию рабочего времени, необходимый для заполнения форм государственных статистических наблюдений по труду.
Кроме того, как указано в Постановлении Верховного Суда от 28 марта 2018 года по делу № 243/5469/17, производства № 61-94св17, сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией работодателя.
Поскольку в настоящее время вышеупомянутая заборженность истице не выплачена и задержка выплаты заработной платы составляет более, чем на один месяц, суд приходит к выводу о том, что требования истца о взыскании компенсации потери части дохода в связи с нарушением сроков их выплаты являются обоснованными.
Согласно расчета компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, предоставленный истицей сумма такой компенсации составляет за март-июль 2017 в сумме 16072, 97 грн.
компенсация рассчиется по состоянию на 12 ноября 2020 в день принятия решения судом.
В соответствии со ст. 3 Закона Украины от 19.10.2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» сумма компенсации исчисляется исходя из суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей).
То есть, для начисления компенсации за задержку выплаты на указанные доходы, из них необходимоотчислить подоходный налог, который в соответствии с пунктом 167.1 Налогового кодекса Украины, составляет 18% дохода, и военный сбор, который, согласно п.п. 1.3 пункта 161 подраздела 10 раздела ХХ Налогового кодекса, составляет 1, 5%.
Компенсация за время задержки рассчитывается на день принятия решения судом, а именно на ноябрь 2020 составляет:
1) по март 2017 = 3315, 88 грн (начисленная заработная плата за март 2017 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 2636, 73 грн.(Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 28, 3% (коэффициент инфляции) = 600, 69 грн.
2) по апрель 2017 = 2069, 29 грн (начисленная заработная плата за апрель 2017 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 1645, 47 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 27, 2% (коэффициент инфляции) = 360, 29 грн.
3) по май 2017 = 4908, 69 грн (начисленная заработная плата за май 2017 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 3903, 30 грн. (Сумма не выплаченного дохода(После удержания налогов) х 25, 5% (коэффициент инфляции) = 801, 25 грн.
4) по июнь 2017 = 0, 00 грн.
5) по июль 2017 = 5673, 40 грн. (Начисленная заработная плата за июль 2017 года) - 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 4642, 38 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 23, 3% (коэффициент инфляции) = 870, 75 грн.
В свою очередь, общая сумма компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков выплаты доходов за март, апрель, май, июньь, июль 2017 года, которая была рассчитана на момент принятия решения, составляет 2632, 98 грн. (600, 69 + 360, 29 + 801, 25 + 870, 75).
Учитывая изложенные обстоятельства, суд считает, что истица подтвердила наличие задолженности ответчика по выплате заработной платы за март - июль 2017 в размере 16072, 97 грн. и компенсации потери части денежных доходов за март июля 2017 в размере 2632, 98 грн.
Истица обратилась в суд с иском 30 октября 2019.
Согласно ст.7 Закона Украине от 23.11.2018 года «О Государственном бюджете Украины на 2019», размер прожиточного минимума для трудоспособных лиц с 1 января 2019 установлен в размере 1921 гривна.
Согласно ст.141 ГПК Украины с АО «Укрзализныця» в пользу государства поддевает уплате судебный сбор в размере 768, 40 грн.
Руководствуясь статьями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 430 ГПК Украины, суд -

В Е Л:

Исковые требования особа_1 к акционерному товариства «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате удовлетворить в полном объеме.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (г.. Ул. Тверская, д. 5, егрпоу 40075815) в пользу истицы особа_1 (информация_1, уроженки ст. Сары-Шаган, города Балхаш, Карагандинская область, рнокпп номер_1), задолженность по заработной плате за период март 2017 июль 2017 года в сумме 16072 (шестнадцать тысяч семьдесят два) грн. 97 коп. без содержания поприложении и других обязательных платежей.
Решение в части взыскания заработной платы за март 2017 года в сумме 3315 (три тысячи триста пятнадцать) грн.88 коп. подлежит немедленному исполнению в части взыскания заработной платы за апрель-июль 2017 года в сумме в сумме 12 757 (двенадцать тысяч семьсот пятьдесят семь) рублей. 09 коп., После вступления решения в законную силу.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (г.. Ул. Тверская, д. 5, егрпоу 40075815) в пользу истицыОСОБА_1 (информация_1, уроженки ст. Сары-Шаган, города Балхаш, Карагандинская область, рнокпп номер_1), суммы компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты за период март июля 2017 в размере 2632 (две тысячи шестьсот тридцать два) грн 98 коп.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» (егрпоу 40075815, юридический адрес: 03680, г.. Киев, ул. Тверская, 5) в пользу государства судебный сбор в размере 768 (семьсот шестьдесят восемь) чрН 40 коп.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в Донецкийапелляционный суд через Дружковский городской суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его провозглашения, а в случае объявления только вводной и резолютивной части судебного решения или в случае рассмотрения дела без уведомления (вызова) участников дела - со дня составления полного судебного решения.
Полное судебное решение составлено 12 ноября 2020.



Судья: В.О.Лебеженко

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:





Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни

Номер провадження 2/229/276/2020
Справа № 229/6671/19

12 листопада 2020 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Лебеженка В.О.,
за участю: секретаря судового
засідання Слободкіної Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою звернулася особа_1 до АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 08 липня 2016 року відбулась реорганізація структурного підрозділу ДП «Донецька залізниця» шляхом його злиття, як наслідок, її було переведено до виробничого підрозділу «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», про що маються відповідно записи у трудовій книжці.
15.03.2017 року в.о. начальника регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Носулько О.О. видано наказ №384-11 від 15.03.2017 року «Про встановлення простою».
28.04.2017 року першим заступником начальника регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Носулько О.О. видано наказ №645-113-1 від 28.04.2017 року «Про деякі питання РФ «Донецька залізниця», яким передбачено скорочення штату та вивільнення працівників відповідно до чинного законодавства.
04.05.2017 року особа_1 видано повідомлення про ліквідацію та виведення із штатного розпису її посади з підписами усіх членів комісії, про що остання особисто ознайомилась.
10.07.2017 року структурним підрозділом АТ «Українська залізниця» видано наказ № 4978/дн-ОС про її звільнення з 17.07.2017 року на підставі п.1ст.40 КЗпП України. Одночасно особа_1 було виплачено компенсація за 06 днів відпустки з виплатою одноразовою грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку.
У день звільнення з нею відповідач повний розрахунок не провів, як наслідок він має перед нею не погашену заборгованість із заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати.
Сума заборгованості по заробітній платі за період з березня по липень 2017 року складає 16072, 97 грн.
Крім того, при порушенні термінів виплати зарплати роботодавець зобов`язаний виплатити працівнику компенсацію за втрату зарплати у зв`язку з інфляцією. Ст.34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Загальна сума компенсації за втрату частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати становить 3489, 11 грн.
Просить стягнути з відповідача на її користь, заборгованість за трудовим договором за період з березня 2017 року по липень 2017 року в розмірі 16072, 97 грн.; суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з березня 2017 року по липень 2017 року на нараховану заробітну плату в розмірі 3489, 11 грн.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 04 грудня 2019 року провадження в справі було відкрито та справу призначено в порядку спрощеного провадження до судового засідання з викликом сторін.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 16 грудня 2019 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 14 травня 2020 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

В судове засідання позивач не з`явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи у її відсутність, на задоволенні позову наполягає.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив. При цьому, в супереч вимогам ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши і факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивачка особа_1 працювала на посаді оператора сортувальної гірки 4 розряду виробничого підрозділу «Станція Ясинувата» Господарства перевезень Станція Ясинувата 1 класу структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».
17 липня 2017 року була звільнена у зв`язку зі скороченням штату, відповідно до наказу № 4978/дн-ОС від 10 липня 2017 року п.1 ст. 40 КЗпП України.
З розрахунків заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року вбачається, що нараховано в березні 2017 року всього 3315, 88 грн., до виплати 2636, 73 грн., в квітні 2017 року всього 2069, 29 грн., до виплати 1645, 47 грн., в травні 2017 року всього 4908, 69 грн., до виплати 3903, 30 грн., в червні 2017 року всього 0, 00 грн., до виплати 0, 00 грн., за липень 2017 року всього 5779, 11 грн., до виплати 4642, 38 грн.
У індивідуальній відомості Пенсійного фонду України застрахованої особи, зазначена наступна інформація по заробітній платі позивача: за березень 2017 року –3315, 88 грн., за квітень 2017 року – 0, 00 грн., за травень 2017 року – 0, 00 грн., за червень 2017 року – 0, 00 грн., за липень 2017 року-0, 00 грн.
Із вищезазначених відомостей, які містяться у індивідуальній відомості ПФУ застрахованої особи, вбачається що нарахована сума у березні 2017 року узгоджується із рахунковими листами наданими позивачем в частині нарахованої заробітної плати за березень 2017 року.
Відповідно до статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі i сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Частиною 3 статті 43 Конституції України встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці», ч.1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Стаття 47 КЗпП України передбачає обов`язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Частина перша цієї норми права наголошує, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Статтею 110 КЗпП України передбачено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.
Отже, виходячи з положень Кодексу Законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного Трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього Трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.
Відповідно до ст. 113 КЗпП України, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.
Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналогічні положення закріплені у частині першій статті 81 ЦПК України.
Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Поняття доказів розкрито у частині першій статті 76 ЦПК України. Так, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. ст. 77, 78 ЦПК України, належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування
Відповідно до положень статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Відповідачем не надано до суду доказів на спростування зазначеної довідки та на відсутність заборгованості перед позивачкою. Станом на час розгляду справи судом заборгованість позивачці відповідачем не виплачена.
Відповідно до частини 1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Записами у трудовій книжці позивачки підтверджується, що позивачка перебувала у трудових відносинах із відповідачем.
17 липня 2017 року позивачка звільнена у зв`язку зі скороченням штату за п.1 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до частини 2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ст.8 Закону України від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша ст.21 КЗпП України), а обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.

Відповідно до частини першої ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша ст.129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій ст.10 ЦПК України.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги», відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
В рішенні у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1 (п.22).
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, оскільки відповідач не спростував надані позивачем розрахунки заборгованості по заробітній платі (за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року зокрема), у строки, встановлені частиною 1 ст.116 КЗпП України, не виплатив всі суми, що належали позивачці від підприємства як при звільненні, так і на час розгляду справи судом, то на користь позивача підлягає стягненню заробітна плата у розмірі 16072 грн. 97 коп.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць - за березень 2017 року у розмірі 3315, 88 грн.

Відповідно до ст. 34 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) (стаття 1).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) (стаття 2).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4).
Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати».
Відповідно до п. 2.2 рішення Конституційного Суду від 15.10.2013 року № 9-рп/2013 кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно до пунктів 4, 5 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).
Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5).
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, які викладені у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.05.2014 року у справі № 6-43цс14, від 14.12.2016 року у справі № 428/7002/14-ц, відповідно до ст. 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.
Отже, враховуючи зазначені норми законодавства та взявши до уваги перераховану заборгованість за березень 2017 року, суд дійшов висновку про те, що позивачка має право на стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати частково.
Типові форми первинного обліку використовуються з метою обліку використання робочого часу усіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час та інших показників, необхідних для складання форм державних статистичних спостережень з праці.
Зокрема, типова форма N П-5 "Табель обліку використання робочого часу" надається як рекомендована для застосування і використовується як формалізований набір показників у складі первинного обліку підприємства щодо використання робочого часу, необхідний для заповнення форм державних статистичних спостережень з праці.
Крім того, як вказано в Постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 243/5469/17, провадження № 61-94св17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією працедавця.
Оскільки на теперішній час вищезазначена заборгованість позивачці не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивачки про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати є обґрунтованими.
Згідно розрахунку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, який надано позивачкою, сума такої компенсації складає за березень-липень 2017 року у сумі 16072, 97 грн.
Компенсація розраховується станом на 12 листопада 2020 року на день ухвалення рішення судом.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється виходячи з суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів).
Тобто, для нарахування компенсації за час затримки виплати на зазначені доходи, з них необхідно відрахувати податок з доходів фізичних осіб, який, відповідно до пункту 167.1 Податкового кодексу України, складає 18% доходу, та військовий збір, який, відповідно до п.п. 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, складає 1, 5%.
Компенсація за час затримки розраховується на день ухвалення рішення судом, а саме на листопад 2020 року складає:
1) за березень 2017 року = 3315, 88 грн (нарахована заробітна плата за березень 2017 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 2636, 73 грн. (сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 28, 3% (коефіцієнт інфляції) = 600, 69 грн.
2) за квітень 2017 року = 2069, 29 грн (нарахована заробітна плата за квітень 2017 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 1645, 47 грн. (сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 27, 2% (коефіцієнт інфляції) = 360, 29 грн.
3) за травень 2017 року = 4908, 69 грн (нарахована заробітна плата за травень 2017 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 3903, 30 грн. (сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 25, 5% (коефіцієнт інфляції) = 801, 25 грн.
4) за червень 2017 року = 0, 00 грн.
5) за липень 2017 року = 5673, 40 грн. (нарахована заробітна плата за липень 2017 року) - 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 4642, 38 грн. (сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 23, 3% (коефіцієнт інфляції) = 870, 75 грн.
В свою чергу, загальна сума компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням строків виплати доходів за березень, квітень, травень, червень, липень 2017 року, яка була розрахована на момент ухвалення рішення, складає 2632, 98 грн. (600, 69+360, 29+801, 25+870, 75).
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивачка підтвердила наявність заборгованості відповідача з виплати заробітної плати за березень – липень 2017 року у розмірі 16072, 97 грн. та компенсації втрати частини грошових доходів за березень- липень 2017 року у розмірі 2632, 98 грн.
Позивачка звернувся до суду з позовом 30 жовтня 2019 року.
Відповідно до ст.7 Закону України від 23.11.2018 року «Про Державний бюджет України на 2019 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року встановлено у розмірі 1921 гривня.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з АТ «Укрзалізниця» на користь держави піддягає сплаті судовий збір в розмірі 768, 40 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ вул. Тверська, б. 5, єдрпоу 40075815) на користь позивачки особа_1 ( інформація_1 , уродженки ст. Сари-Шаган, міста Балхаш, Карагандінської області, рнокпп номер_1 ), заборгованість по заробітній платі за період березень 2017 року –липень 2017 року в сумі 16072 (шістнадцять тисяч сімдесят дві) грн. 97 коп. без утримання податку й інших обов`язкових платежів.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за березень 2017 року в сумі 3315 (три тисячі триста п`ятнадцять) грн.88 коп. підлягає негайному виконанню, в частині стягнення заробітної плати за квітень-липень 2017 року в сумі в сумі 12757 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн. 09 коп., після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ вул. Тверська, б. 5, єдрпоу 40075815) на користь позивачки особа_1 ( інформація_1 , уродженки ст. Сари-Шаган, міста Балхаш, Карагандінської області, рнокпп номер_1 ), суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період березень- липень 2017 року у розмірі 2632 (дві тисячі шістсот тридцять дві) грн 98 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (єдрпоу 40075815, юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 листопада 2020 року.



Cуддя: В.О.Лебеженко