АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

233 № 233/434/21


С А В Ч Н Е Р Е Ш Е Н И Е
именем украины

14 июля 2021 Арбитражный суд в составе:
председательствующего судьи [М.] А.С.,
с участием секретаря Аллик Ю.М.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда города гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании среднего заработка за время задержки полного расчета, -
В С Т А Н О В И Л:
2 февраля 2021 истец особа_1 обратилась в суд с иском к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании среднего заработка за время задержки полного расчета. В обоснование заявленных исковых требований истец сослался на то, что она до 31 августа 2016 работала техником 1 категории Путевого ремонтно-механического завода Дебальцево государственного предприятия «Донецкая железная дорога». Ответчик - публичное акционерное общество «Украинская железная дорога» является правонаступником ГП «Донецкая железная дорога», о чем указано в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 16.06.2020 года по делу №910 / 5953/17. С февраля 2016 работодатель прекратил выплачивать ей заработную плату, хотя и продолжал ее начислять. По состоянию на 31 августа 2016 размер начисленной, но не выплаченной заработной платы за период с февраля 2016 по 31 августа 2016 составляет 5007, 82 грн, что подтверждается Сводной ведомости на выплату задолженности по заработной плате по ГП «Донецька железная дорога ». Добровольно оплатить задолженность по заработной плате ответчик отказывается. В соответствии со статьей 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производятся в день увольнения. Поэтому, на основании ст.117 КЗоТ Украины просила взыскать с ответчика в ее пользу средний заработок за время задержки расчета при увольнении, начиная с 1 сентября 2016 по день фактического расчета, исходя из размера августаедньоденного заработка 171, 50 грн.
Истец особа_1 в судебном заседании появилась, предоставила заявление о рассмотрении дела в ее отсутствие (а.с.23).
Представитель ответчика АО «Украинская железная дорога», будучи надлежащим образом уведомленным о времени и месте рассмотрения дела путем направления судебных повесток, а также размещения объявления на официальном сайте суда, повторно в судебное заседание не явился, причины неявки не сообщила, отзыв на исковое заявление и истребованы судом документи не подал, поэтому суд принимает решение при заочном рассмотрении дела.
Судом на основании части второй статьи 247 ГПК Украины, в связи с неявкой в ​​судебное заседание всех участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства ни совершалось.
Исследовав все обстоятельства по делу и проверив их доказательствами, суд считает, что исковые требования подлежат удовлетворению частично, учитывая следующее.
Судом установлено, что особа_1 находилась в трудовых правоотношениях с государственным предприятием «Донецкая железная дорога», где работала с 29.06.1990 года, в последнее в должности техника 1 категории Путевого ремонтно-механического завода Дебальцево.
Согласно Приказа ОАО «Укрзализныця» от 15.04.2016 года №303 Путевой ремонтно-механический завод Дебальцево Государственного предприятия «Донецкая железная дорога» реорганизовано путем слияния в производственной подразделение «Дебальцевский путевой ремонтно-механический завод» структурного подразделения «Донецкая дирекция жичних перевозок »регионального филиала« Донецкая железная дорога »публичного акционерного общества« Украинская железная дорога ».
Приказом от 17.07.2017 года №7712 / ДН-ОС особа_1 освобождена в связи с сокращением штата на основании п.1 ст.40 КЗоТ Украины, что подтверждается копией трудовой книжки с соответствующими записями (а.с.10-14).
В подтверждение наличия задолженности начисленной, но не выплаченной заработной платы за период за период с февраля 2016 по 31 августа 2016 в размере 500782 грн. истицей предоставлена ​​копия Сводной ведомости на выплату задолженности по Государственному предприятию «Донецкая железная дорога» за период с 01.02.2016 по 30.06.2016 года №723 / 3 от 13.04.2020 года, выданной производственном подразделением «Дебальцевский путевой ремонтно-механический завод» структурного подразделения « Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »регионального филиала« Донецкая железная дорога »ПАО« Украинская железная дорога »(а.с.19).
Также истицей доказан размер среднемесячной заработной платыа, согласно справки, по состоянию на 31.08.2016 года составляет 4484, 73 грн. (А.с.20).
В соответствии с пунктом 8 Порядка № 100 начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного заработка на число рабочих дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие дни на число отработанныхрабочих дней за этот период.
Количество рабочих дней в июле - августе 2016 составляла 43 рабочих дня.
Таким образом, среднедневной заработок истицы составляет: 4484, 73: 43 = 104, 30 грн.
Количество рабочих дней задержки расчета с 1 сентября 2016 по 14 июля 2021 составляет 1218 рабочих дня при пятидневной рабочей неделе.
Статьей 47 КЗоТ Украины предусмотрена обязанность собственника или уполномоченного им органа в день увольнения выдать работнику надлежащим вобразный трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно статье 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при уволеннон, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
В соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящегов Кодекс, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно статье 12 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон.
Согласно частями третьей, четвертой статьи 12, частями первой, шестой статьи 81 ГПК Украины участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предус-них законом. Каждая сторона должна доказать те обстоятельства на которые она ссылается как на основание для своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом; каждая сторона несет риск наступления последствий, связанных с совершением ли совершением ею процессуальных действий. Доказывания не может основываться на предположениях.
Таким образом, при выяснении, какими доказательствами каждая сторона будет обосновывать свои доводы или возражения относительно непризнанных обстоятельств, суд должен исходить из принципа соревнованиеальности гражданского процесса, по которому каждая сторона несет обязанности по сбору доказательств и доказывания тех обстоятельств, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, если иное не установлено процессуальным законом.
По состоянию на момент увольнения истца ГП «Донецкая железная дорога» находится в состоянии прекращения.
В постановлении от 16 июня 2020 Большая Палата Верховного Суда по делу №910 / 5953/17 решила исключительную правовую проблему по вопросу правопреемства АО «Укрзализница »по долгам государственных предприятий железнодорожной отрасли (в частности, ГП« Донецкая железная дорога »), путем слияния которых было создано это общество.
Так, Большая Палата ВС отметила, что при реорганизации происходит универсальное правопреемство, когда все имущество, права и обязанности юридического лица, которое прекращается, переходят к правопреемникам. При слиянии есть только один правопреемник, который приобретает не отдельные, определенные в акте приема-передачи активов и обязательства юридических лиц, прекращаються, а всю их совокупность. Поэтому АО «Укрзализныця» является правопреемником всех государственных предприятий железнодорожной отрасли (в частности, ГП «Донецкая железная дорога»), путем слияния которых было создано это общество.
Большая Палата ВС также определила, что АО «Укрзализныця» является правопреемником ГП «Донецкая железная дорога» с даты государственной регистрации АО 21жовтня2015року.
Суд при решении данного дела в соответствии со ст.263 ГПК Украины учитывает постановление Большой Палаты Верховного Суда от 16 июня 2020 вделе №910 / 5953/17 и считает, что АО «Укрзализныця» является надлежащим ответчиком по делу.
Согласно положениям статей 115, 116 КЗоТ Украины, отсутствие задолженности перед истцом должен доказать именно работодатель, но это не лишает истца от обязанности доказывания наличия права на получение определенных сумм.
Согласно части первой статьи 76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и заперечення участников дела и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела.
Надлежащими есть доказательства, содержащие информацию о предмете доказывания. Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства для подтверждения их требований или возражений. Обстоятельства, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другими средствами доказывания (части первая, третья статьи 77, часть вторая статьи 78 ГПК Украины).
истцом доведенов надлежащими и допустимыми доказательствами наличие задолженности по выплате заработной платы в ответчика перед ней в указанном размере.
Таким образом, суд считает, что иск подлежит удовлетворению, учитывая следующее. Так истица просит взыскать с ответчика в ее пользу средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 1 сентября 2016 по день фактического расчета. В то же время, суд защищает только нарушенное право и не может распространять действие соответствующего решения на будущее. Поэтому взысканию подлежит только средний заработок по дату вынесения судебного решения. Сумма, подлежащая взысканию с ответчика в пользу истицы составляет 127037, 40 грн. (104, 30 грн. Х 1218 дней).
В связи с тем, что в соответствии с п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора, с ответчика по ч.6 ст.141 ГПК Украины подлежит взысканию судебный сбор в пользу специального фонда Государственного бюджета Украины. Согласно пп.1п.1 ч.2 ст.4 Закона Украины «О судебном сборе», за подачу в суд физическим лицом или физическим лицом-предпринимателем искового заявления имущественного характера судебный сбор взимается в размере 1 процента цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц. Поэтому с ответчика в доход государства надлежит взыскать судебный сбор, в связи с частичным удовлетворением иска в сумме 1270, 37 грн.
Руководствуясь ст.ст.141, 263-265, 280-282 ГПК Украины, суд -
Р Е Ш И Л:
Исковые требования особа_1 (рнокпп номер_1, зарегистрированной по адресу: адрес_1) к акционерного общества «Украинская железная дорога» (егрпоу 40075815, адрес:. Киев, ул. Тверская, д.5) о взыскании среднего заработка за время задержки полного расчета при увольнении, удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 средний заработок за время задержки полного расчета при с ВИЧьненни за период с 1 февраля 2016 по 14 июля 2021 включительно в сумме 127 037 (сто двадцать семь тысяч тридцать семь) рублей 40 копеек.
В остальных исковых требований отказать.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу государства судебный сбор в размере 1270 (одна тысяча двести семьдесят) рублей 37 копеек.
Решение может быть обжаловано в Арбитражный судом Донецкой области по письменному заявлению ответчика, поданному в течением тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет прав на восстановлении пропущенного срока для подачи заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
Решение может быть обжаловано вапелляционном порядке в Донецкий апелляционный суд через Арбитражный суд Донецкой области путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную часть судебного решения указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.

судья

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

233 № 233/434/21


З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни

14 липня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді [М.] О.С.,
за участю секретаря Аллік Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста цивільну справу за позовом особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, -
В С Т А Н О В И В :
02 лютого 2021 року позивач особа_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послалася на те, що вона до 31 серпня 2016 року працювала техніком 1 категорії Колійного ремонтно-механічного заводу Дебальцеве державного підприємства «Донецька залізниця». Відповідач - публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця», про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року по справі №910/5953/17. З лютого 2016 року роботодавець припинив виплачувати їй заробітну плату, хоча і продовжував її нараховувати. Станом на 31 серпня 2016 року розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з лютого 2016 року по 31 серпня 2016 року становить 5007, 82 грн, що підтверджується Зведеною відомістю на виплату заборгованості по заробітній платі по ДП «Донецька залізниця». Добровільно сплатити заборгованість по заробітній платі відповідач відмовляється. Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадяться в день звільнення. Тому, на підставі ст.117 КЗпП України просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 01 вересня 2016 року по день фактичного розрахунку, виходячи з розміру середньоденного заробітку 171, 50 грн.
Позивач особа_1 у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с.23).
Представник відповідача АТ «Українська залізниця», будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток, а також розміщення оголошення на офіційному сайті суду, повторно у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, тому суд приймає рішення при заочному розгляді справи.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Судом встановлено, що особа_1 перебувала у трудових правовідносинах з державним підприємством «Донецька залізниця», де працювала з 29.06.1990 року, в останнє на посаді техніка 1 категорії Колійного ремонтно-механічного заводу Дебальцеве.
Згідно Наказу ПАТ «Укрзалізниця» від 15.04.2016 року №303 Колійний ремонтно-механічний завод Дебальцеве Державного підприємства «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у виробничій підрозділ «Дебальцевський колійний ремонтно-механічний завод» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Наказом від 17.07.2017 року №7712/дн-ОС особа_1 звільнена у зв`язку зі скороченням штату на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки з відповідними записами (а.с.10-14).
На підтвердження наявності заборгованості нарахованої, але не сплаченої заробітної плати за період з період з лютого 2016 року по 31 серпня 2016 року у розмірі 5007, 82 грн. позивачкою надано копію Зведеної відомості на виплату заборгованості по Державному підприємству «Донецька залізниця» за період з 01.02.2016 по 30.06.2016 року №723/3 від 13.04.2020 року, виданої виробничім підрозділом «Дебальцевський колійний ремонтно-механічний завод» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (а.с.19).
Також позивачкою доведений розмір середньомісячної заробітної плати яка, відповідно до довідки, станом на 31.08.2016 року складає 4484, 73 грн. (а.с.20).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.
Кількість робочих днів у липні - серпні 2016 року становила 43 робочих дні.
Таким чином, середньоденний заробіток позивачки становить: 4484, 73 : 43 = 104, 30 грн.
Кількість робочих днів затримки розрахунку з 01 вересня 2016 року по 14 липня 2021 року становить 1218 робочих дні при п`ятиденному робочому тижні.
Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.
Станом на час звільнення позивача ДП «Донецька залізниця» перебуває у стані припинення.
У постанові від 16 червня 2020 року Велика Палата Верховного Суду у справі №910/5953/17, вирішила виключну правову проблему щодо питання правонаступництва АТ «Укрзалізниця» за боргами державних підприємств залізничної галузі (зокрема, ДП «Донецька залізниця»), шляхом злиття яких було створене це товариство.
Так, Велика Палата ВС зазначила, що при реорганізації відбувається універсальне правонаступництво, коли все майно, права та обов`язки юридичної особи, яка припиняється, переходять до правонаступників. При злитті є лише один правонаступник, який набуває не окремі, визначені в акті приймання-передачі активи та зобов`язання юридичних осіб, які припиняються, а всю їх [censored] Тому АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх державних підприємств залізничної галузі (зокрема, ДП «Донецька залізниця»), шляхом злиття яких було створене це товариство.
Велика Палата ВС також визначила, що АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця» з дати державної реєстрації АТ 21жовтня2015року.
Суд при вирішенні даної справи відповідно до ст.263 ЦПК України враховує постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №910/5953/17, та вважає, що АТ «Укрзалізниця» є належним відповідачем у справі.
Згідно положень статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не позбавляє позивача від обов`язку доведення наявності права на отримання певних сум.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини перша, третя статті 77, частина друга статті 78 ЦПК України).
Позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості із виплати заробітної плати у відповідача перед нею у зазначеному розмірі.
Таким чином, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне. Так позивачка просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 01 вересня 2016 року по день фактичного розрахунку. У той же час, суд захищає лише порушене право та не може розповсюджувати дію відповідного рішення на майбутнє. Тому стягненню підлягає лише середній заробіток по дату винесення судового рішення. Сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки становить 127037, 40 грн. (104, 30 грн. х 1218 днів).
У зв`язку з тим, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача за ч.6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь спеціального фонду Державного бюджету України. Відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому з відповідача в доход держави належить стягнути судовий збір, у зв`язку із частковим задоволенням позову в сумі 1270, 37 грн.
Керуючись ст.ст.141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги особа_1 (рнокпп номер_1 , зареєстрованої за адресою: адреса_1 ) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (єдрпоу 40075815, адреса: м. Київ, вул. Тверська, буд.5) про стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні, задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні за період з 01 лютого 2016 року по 14 липня 2021 року включно у сумі 127037 (сто двадцять сім тисяч тридцять сім) гривень 40 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 1270 (одна тисяча двісті сімдесят) гривень 37 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має прав на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя