АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

Производство № 2/229/165/2020
еун 229/5979/19
решение
именем украины

14 июля 2020 г.. Дружковка

Дружковский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи истопник а.н.,
при секретаре судебного
заседание [В.] а.д.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда. Дружковка гражданское дело по исковому заявлению особа_1 к акционерного общества «ВКраинский железная дорога »о взыскании задолженности по заработной плате,

В С Т А Н О В И л:

к Дружковского городского суда Донецкой области с исковым заявлением обратилась особа_1 в ао «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате.
В обоснование исковых требований указала, что 01.09.2016 году состоялась реорганизация структурного подразделения гп «Донецкая железная дорога» путем его слияния, как следствие, ее перевели в производственныйого подразделения «Ясиноватское смэу» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ао «Украинская железная дорога», о чем имеются соответствующие записи в трудовой книжке.
15.03.2017 года и.о. начальника регионального филиала «Донецкая железная дорога» ао «Украинская железная дорога» Носулько а.а. издан приказ №384-11 от 15.03.2017 года «Об установлении простой».
28.04.2017 года первым заместителем начальника регионального филиала «Донецкая железная дорога» ао «Украинская железная дорога »Носулько а.а. издан приказ №645-113-1 от 28.04.2017 года «о некоторых вопросах рф« Донецкая железная дорога », которым предусмотрено сокращение штата и увольнения работников в соответствии с действующим законодательством.
16.05.2017 года истицу было сообщено о ликвидации и вывода из штатного расписания его должности с подписями всех членов комиссии и истца (о личном ознакомления).
10.07.2017 года структурным подразделением ао «Украинская железная дорога» издан приказ №8687 / дн-ос о ее освободитния с 17.07.2017 года на основании п.1 ст. 40 КЗоТ Украины. Одновременно особа_2 была выплачена компенсация за 15 дней отпуска и единовременное пособие в размере одного среднемесячного заработка.
В день увольнения с ней ответчик полный расчет не произвел, как следствие он перед ней не погашенную задолженность по заработной плате и компенсации за потерю части заработной платы, в связи с нарушением сроков ее выплаты.
Сумма задолженности по заработной плате за период с мартапо июль 2017 составляет 14072, 38 грн.
Кроме того, при нарушении сроков выплаты зарплаты работодатель обязан выплатить работнику компенсацию за потерю зарплаты в связи с инфляцией. Ст.34 Закона Украины «Об оплате труда» установлено, что компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Общая сума компенсации за потерю части денежных доходов, в связи с нарушением сроков их выплаты составляет 3019, 93 грн.
Просит взыскать с ответчика в ее пользу, задолженность по трудовому договору за период с марта 2017 по июль 2017 года в размере 14072, 38 грн .; сумму компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты за период с марта 2017 по июль 2017 года на начисленную заработную плату в размере 3019, 93 грн.

Постановлением Дружковского Гокого суда Донецкой области от 4 октября 2019 производство по делу было открыто и дело назначено в порядке упрощенного производства в судебное заседание с вызовом сторон.
Постановлением Дружковского городского суда Донецкой области от 26 ноября 2019 было удовлетворено ходатайство представителя истца об истребовании доказательств.
Постановлением Дружковского городского суда Донецкой области от 20 января 2020 было удовлетворено ходатайство представителя истца об истребовании доказательств.

07.11.2019 года представитель ответчика ао "Украинская железная дорога" предоставил отзыв на исковое заявление особа_1, в котором отметил следующее.
В Дружковском городском суде находится на рассмотрении дело № 229/5979/19 по иску лицо_1 о взыскании с ао «Укрзализныця» задолженности по заработной плате.
ао «Укрзализныця» является новым юридическим лицом, образованной в соответствии с Законом Украины «Об особенностях образования публичного акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования» и постановленияКабинета Министров Украины от 25 июня 2014 №200 «Об образовании публичного акционерного общества« Украинская железная дорога ».
Согласно приказу руководителя Антитеррористического центра при сбу от 07.10.2014 года №33 / 6 / а «Об определении районов проведения антитеррористической операции и сроков ее проведения» Донецкую и Луганскую области с 07.04.2014 года также определены районами проведения антитеррористической операции.
В связи с захватом неизвестными лицами административного здания и произвичих объектов ао «Укрзализныця» расположенных в частности в Донецк, Луганск у ответчика с 20.03.2017 года отсутствует доступ к документации предприятия (кадровой, первичной, технической, договорной, налоговой, архивного и другой), к компьютерным базам и утрачен контроль над хозяйственной деятельностью.
По данному факту по заявлению ответчика возбуждено уголовное производство №12017050420000286 по признакам ст.341 ук Украины.
Выводом торгово-промышленной палаты Украины №126 / 2 / 21-10.2 от 16 января 2018года по предотвращению выполнения обязанностей предусмотренных законодательством Украины при увольнении (увольнении) работников, вызванного воздействием форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) относительно ао «Укрзализныця» засвидетельствовано наступления форс-мажорных обстоятельств при осуществлении хозяйственной деятельности на территории, неподконтрольной Украинские власти, в том числе Донецкой и Луганской областях.
Итак, ответчик фактически отсутствует по фактическому месту ведения деятельности и г.озташування офиса, в частности в г.. Дебальцево, г.. Донецк, Луганск месту работы истца по делу, и этот факт обусловлен уважительными причинами.
Просит в удовлетворении исковых требований особа_1 в ао «Украинская железная дорога» отказать в полном объеме.

25 марта 2020 представитель истицы лицо_3 предоставил суду дополнительные пояснения

В судебном заседании истец и его представитель не явились. О времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом. Предоставили заявление о рассмотрении дела в их отсутствуютво, на удовлетворении иска настаивают.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился. О времени и месте рассмотрения дела надлежащим образом, неявки суду неизвестны.
В связи с неявкой в ​​судебное заседание всех лиц, участвующих в деле, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического записи не производится на основании ч.2 ст.247 Гражданского процессуального кодекса Украины.

Исследовав материалы дела, объективно оценив доказательства, имеющие сначение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, установив и факты и соответствующие им правоотношения, суд приходит к следующим выводам.
Статьей 43 Конституции Украины закреплено право на труд и заработную плату, каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом.
Согласно ст 94, 97 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган должны выплачивать заработную плату за выполненную работу и не имеют права в одностороннем порядку принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда, в соответствии с актами законодательства и коллективного договора, на основании заключенного Трудового договора, а согласно ст. 22 этого Закона, субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
Частью 1 ст.44 КЗоТ Украины определено, что при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в п.1 ст.40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
Положениями ч. 1 ст. 83 КЗоТ Украины и ст.24 Закона Украины «Об отпусках», предусмотрена обязанность работодателя при увольнении работника выплатить денежную компенсацию за все неиспользованные им дни ежегодного видпустки.
Статьей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Судом установлено и следует из материалов дела, а именно трудовой книжке номер_1 подтверждено, что истица особа_1 работала в должности оператора котельной 3 разряда Ремонтно-монтажного участка санитарно-технических работ станции Ясиноватая производственного подразделения «Ясиноватское дивельно-монтажное эксплуатационное управление »структурного подразделения« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »» регионального филиала «Донецкая железная дорога» пао «Украинская железная дорога».
17 июля 2017 была освобождена в связи с сокращением штата в соответствии с приказом № 8684 / дн / чел от 10.07.2017 года по п.1 ст.40 КЗоТ Украины.
Постановлением Кабинета Министров Украины от 25.06.2014 года № 200 "о создании публичного акционерного общества" Украинская железная дорога ", принятой в соответствии с Законом Украины "Об особенностях образования публичного акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования", решено образовать публичное акционерное общество "Украинская железная дорога» на базе Государственной администрации железнодорожного транспорта, предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, реорганизуемых путем слияния, в том числе на базе Государственного предприятия "Донецкая железная дорога".
Постановлением Кабинета Министров Украины от 02.09.2015 года № 735 утвержден В.а тут публичного акционерного общества "Украинская железная дорога", согласно которому общество является правопреемником всех прав и обязанностей Укрзализныци и предприятий железнодорожного транспорта.
21 октября 2015 в Едином государственном реестре проведения государственной регистрации ао "Украинская железная дорога". Государственное предприятие "Донецкая железная дорога" реорганизовано путем слияния в региональный филиал "Донецкая железная дорога" открытого акционерного общества "Украинская железная дорога" и является региональным филиалом данногообщества.
Таким образом, учитывая изложенное и данные, внесенные в Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований, ао «Укрзализныця» является правопреемником, в том числе и гп «Донецкая железная дорога», что сейчас находится в состоянии прекращения. А потому, именно ао «Укрзализныця» несет обязанность по выплате задолженности по заработной плате перед работниками, возникшей в гп «Донецкая железная дорога».

Частью 1 ст. 13 гпк Украины предусмотрено, суд рассматривает дело не и наче как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Частью 4 статьи 19 гпк Украины предусмотрено, что упрощенное производство предназначено для рассмотрения малозначительных дел, дел, возникающих из трудовых отношений, дел незначительной сложности и других дел, для которых приоритетным является быстрое решение дела.
Из расчетов заработной платы за период с марта2017 по июль 2017 усматривается, что начислено в марте 2017 всего 3373, 12 грн., К выплате 2682, 24 грн., В апреле 2017 всего 1845, 31 грн., К выплате 1467, 35 грн., В мае 2017 всего 1440, 63 грн. к выплате 1145, 57 грн., в июне 2017 всего 654, 02 грн. к выплате 520, 07 грн., в июле 2017 всего 6759, 30 грн. к выплате 5419, 41 грн. , Указанные расчеты заработной платы соответствуют требованиям ст.110 КЗоТ Украины.
В индивидуальной сведения Пенсионного фоНДУ Украины застрахованного лица, указанная следующая информация по заработной плате истицы особа_1: по март 2017 - 3373, 12грн., по апрель 2017 - 0, 00 грн., за май 2017 - 0, 00 грн., за июнь 2017 - 0, 00 грн., за июль 2017 - 0, 00 грн.
Из вышеупомянутых сведений, содержащихся в индивидуальной сведения пфу застрахованного лица, видно что начисленная сумма в марте 2017 согласуется с счетными листами предоставленными истцом в части начисленной заротниму платы за март 2017 года.
Согласно п. 14.1.180 Налогового кодекса Украины, налоговый агент по налогу на доходы физических лиц - юридическое лицо (его филиал, отделение, другое обособленное подразделение), самозанятое лицо, представительство нерезидента - юридического лица, инвестор (оператор) по соглашению о разделе продукции, которые независимо от организационно-правового статуса и способа обложения другими налогами и / или формы начисления (выплаты, предоставления) дохода (в денежной или не грошовий форме) обязаны начислять, удерживать и уплачивать налог, предусмотренный разделом iv настоящего Кодекса, в бюджет от имени и за счет физического лица с доходов, выплачиваемых такому лицу, вести налоговый учет, подавать налоговую отчетность контролирующим органам и нести ответственность за нарушение его норм в порядке, предусмотренном статьей 18 и разделом iv настоящего Кодекса.
Статьей 168 Налогового кодекса Украины предусмотрен порядок начисления, удержания и уплаты (перечисленийния) налога в бюджет.
168.1. Налогообложение доходов, начисленных (выплаченных, предоставленных) налогоплательщику налоговым агентом.
168.1.1. Налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определенную в статье 167 настоящего Кодекса.
168.1.2. Налог уплачивается (перечисляется) в бюджет при выплате налогооблагаемого дохода единым платежным документомм. Банки принимают платежные документы на выплату дохода только при условии одновременного представления расчетного документа на перечисление этого налога в бюджет.
Согласно ч.5 п.6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины «о практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 от 24.12.1999 года, удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата приБутков налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Впрочем, как следует из искового заявления, истица просила взыскать именно задолженность в размере 14072, 38 грн с удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
В соответствии с положениями статей 115, 116 КЗоТ Украины, отсутствие задолженности перед истцомм должен доказать именно работодатель.
Ответчиком не представлено в суд доказательств в опровержение указанной справки и отсутствия задолженности перед истцом. По состоянию на момент рассмотрения дела судом задолженность истцу ответчиком не выплачена.
Согласно части 1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Таким образом, судсчитает, что исковые требования подлежат удовлетворению, то есть с ответчика в пользу истицы подлежит взысканию задолженность по заработной плате за март-июль 2017 в размере 14072, 38 гривны, а именно: (номер_2 + 1440, 63 + 654, 02 номер_3)

В соответствии с положениями статей 115, 116 КЗоТ Украины, отсутствие задолженности перед истцом должен доказать именно работодатель.
Ответчиком не представлено в суд доказательств в опровержение указанной справки и отсутствия задолженности перед истицей. Станом на время рассмотрения дела судом задолженность истице ответчиком не выплачена.
Согласно части 1 ст.47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины предусмотрено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Записями в трудовой книжке истицы подтверждается, что она находилась в трудовых отношениях с ответчиком.
17.07.2017 года истица освобождена в связи с сокращением штата по п.1 ст. 40КЗпП Украины.
По поводу задолженности возникшей в период с марта 2017 по 17 июля 2017 ответчик отмечает, что видсутня первичная документация, а также доступ к ней для начисления и выплаты истцу заработной платы, а потому не может подтвердить, опровергнуть или предоставить информацию за указанный период.
Таким образом, ответчиком фактически подтверждено наличие задолженности перед истицей за период с марта 2017 по 17 июля 2017 года.
Согласно части 2 ст.30 Закона Украины «Об оплате труда» работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерький учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ст.8 Закона Украины от 16.07.1999 года «о бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» вопросы организации бухгалтерского учета на предприятии относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными документами.
Ответственность за организацию бухгалтерского учета и обеспечение фиксирования фактов осуществления всех хозяйственных вПерацим в первичных документах, сохранение обработанных документов, регистров и отчетности в течение установленного срока, но не менее трех лет, несет собственник (собственники) или уполномоченный орган (должностное лицо), осуществляющий руководство предприятием в соответствии с законодательством и учредительными документами.
В соответствии с частями первой и седьмой статьи 9 указанного Закона, основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные документы. Для контроля и упорядочения обработки даных на основании первичных документов могут составляться сводные учетные документы.
Предприятие принимает все необходимые меры для предотвращения несанкционированного и незаметного исправления записей в первичных документах и ​​регистрах бухгалтерского учета и обеспечивает их надлежащее хранение в течение установленного срока.
Учитывая, что трудовой договор - это соглашение между работником и собственником предприятия или уполномоченным им органом, по которой владелец предприятия или уполномоченный им орган зобов`язуется выплачивать работнику заработную плату (часть первая ст.21 КЗоТ Украины), а обязанность организовать бухгалтерский учет на предприятии возложена на собственника или уполномоченный им орган, именно ответчик должен доказать, что он выплатил истцу заработную плату.
Доводы ответчика о прекращении начисления заработной платы с 20 марта 2017 года на исполнение указа Президента Украины «о решении Совета национальной безопасности и обороны Украины от 15 марта 2017« О неотложных дополнительныхмеры по противодействию гибридным угрозам национальной безопасности Украины », в связи с отсутствием организационных и технических условий для осуществления хозяйственной деятельности структурного подразделения« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »регионального филиала« Донецкая железная дорога »пао« Украинская железная дорога », а также производственных подразделений подчиненных дирекции , вызванных прекращением перемещения грузов через линию соприкосновения в пределах Донецкой и Луганской областей, и как следствие отсутствием доступак первичным документам, и принятия решения на основании «расчета заработной платы» и других бумаг составленных после 20 марта 2017 неизвестными лицами, суд не принимает из приведенных выше оснований, поскольку они не опровергают выводов суда о наличии задолженности ответчика перед истцом по заработной плате.
Кроме того, согласно заключению Верховного Суда, который изложен в постановлении от 28.03.2018 года по делу №243 / 5469/17 сведения о выплате заработной платы не ограничиваются лие первичной документацией.
Также из материалов дела, а именно предоставленной ответчиком копии научно - правового заключения о невозможности выполнения обязанностей, предусмотренных законодательством Украины при высвобождении работников, вызванного воздействием форс - мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) от 16.01.2018 года № 126 - 221102, составленный по заказу оао «Укрзализныця», установлено, что:
- приказом регионального филиала «Донецкая железная дорога» № 682-Н от 12.05.2017 года «Оформирование рабочей комиссии по разработке первичных документов по окончательному расчету работников структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» создана рабочая комиссия из сотрудников регионального филиала «Донецкая железная дорога» до момента окончания сокращение штата работников Донецкой дирекции железнодорожных перевозок с целью обработки документов указанной дирекции, полноты удержаний и перечисление налогов и сборов, формирование документов учета и расчета заработной платы, отражения хозяйственных операций в финансовой отчетности и по другим вопросам финансовой деятельности;
- приказом регионального филиала «Донецкая железная дорога» № 899-Н от 26.06.2017 года «о введении в действие Порядка окончательного расчета работников структурных подразделений« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »введено в действие Порядок окончательного расчета работников структурных подразделений« Донецкая дирекция железнодорожных перевозок »и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок», которым учитываетсяя нестандартная ситуация и особенности работы регионального филиала «Донецкая железная дорога», поскольку часть структурных подразделений и работников находятся на временно неконтролируемой Украины территории, а выплата осуществляется на контролируемой территории Украины региональным филиалом «Донецкая железная дорога» через кассы структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок» по месту их нахождения (г.. Лиман) и регламентируется осуществление передение окончательного расчета с работниками структурных подразделений соответствующей дирекции рабочими комиссиями по обработке первичных документов по окончательного расчета с работниками структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок».
Закон Украины от 02.09.2014 года «о временных мерах на период проведения антитеррористической операции» не отменяет обязанностей работодателя, определенных ст.47, ст.116 КЗоТ Украины, и не предусматривает всобливостей относительно сроков расчета при увольнении, установленных ст.116 КЗоТ Украины.
Статьей 10 Закона Украины «о временных мерах на период проведения антитеррористической операции» установлено, что единственным надлежащим и достаточным документом, подтверждающим наступления обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажора), имевших место на территории проведения антитеррористической операции, как основания для освобождения от ответственности за неисполнение (ненадлежащее исполнение) обязательств, сертификат [Т.] палаты Украины.
Однако заработная плата, согласно ст.94 КЗоТ Украины, ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» не является ответственностью за нарушение сроков выплаты заработной платы.
Согласно части первой ст.8 Конституции Украины в Украине признается и действует принцип верховенства права. Судья, осуществляя правосудие, руководствуется верховенством права (часть первая ст.129 Конституции Украины). Аналогичное предписание закреплен в части первой ст.10 гпк Украины.
Согласно ст.1 Протокола №1 кКонвенции о защите прав человека и основных свобод, ратифицированной Законом Украины от 17.07.1997 «о ратификации Конвенции о защите прав человека и основных свобод 1950 года, Первого протокола и протоколов №2, 4, 7 и 11 к Конвенции», каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности. Никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
согласно практикиЕвропейский суд по правам человека (в частности, дело «Суханов и [И.] против Украины») «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «законное ожидание »/« правомерное ожидание »(legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
В решении по делу «Кечко против Украины» от 08.11.2005 года Европейский суд по правам человека отметил, что понятие «собственности», которое содержится в пЭрши части статьи 1 Протокола №1, имеет автономное значение, которое не ограничен собственностью на физические вещи и не зависит от формальной классификации в национальном законодательстве: некоторые другие права и интересы, например, долги, составляющие имущество, могут также рассматриваться как «имущественные права », и, таким образом, как« собственность »в целях указанного положения. Вопрос, требующий определения, заключается в том, имел в соответствии с обстоятельствами дела, взятых в целом, заявитель право на материальный интерес, защищаетной статьей 1 Протокола №1 (п.22).
Согласно ст.13 Конвенции о защите прав человека и основных свобод каждый, чьи права и свободы, признанные в настоящей Конвенции, нарушены, имеет право на эффективное средство правовой защиты в государственном органе, даже если это нарушение было совершено лицами, действовавшими официальные полномочия.
Итак, поскольку ответчик не опроверг предоставленные истцом расчеты задолженности по заработной плате (за период с марта 2017 по 17 июля 2017 року в частности), в сроки, установленные частью 1 ст.116 КЗоТ Украины, не выплатил все суммы, принадлежащие истцу от предприятия как при увольнении, так и на время рассмотрения дела судом.
При этом, согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 гпк Украины, по делам о присуждении работнику заработной платы суд допускает немедленное исполнение решений, но не более чем за один месяц, в связи с чем суд считает необходимым допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания в пользу особа_1 заборности по заработной плате за один месяц - за март 2017 в размере 3373, 12 грн.
В соответствии со ст. 34 Закона Украины от 24.03.1995 года № 108/95-вр «Об оплате труда компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
В соответствии с Законом Украины от 19.10.2000 года № 2050-iii «о компенсации гражданамам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица) (статья 1).
Компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее - компенсация) производится в случае задержки на один и более календарных мысяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона.
Под доходами в этом Законе следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового характера, в частности, заработная плата (денежное обеспечение) (статья 2).
Сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляциив период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается) (статья 3).
Выплата гражданам суммы компенсации производится в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц (статья 4).
В соответствии с Законом Украины от 19 октября 2000 года № 2050-iii «о компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты Кабинет Министров Украины постановлением от 21 февраля 2001 года № 159 утвердил« Порядокпроведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты ».
Согласно п. 2.2 решения Конституционного Суда от 15.10.2013 года № 9-рп / 2013 средства, которые подлежат начислению в порядке индексации заработной платы и компенсации работникам части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, имеют компенсаторный характер. Как составляющие причитающейся работнику заработной платы эти средства направлены на обеспечение реальной заработной платы с целью поддержания достаточного жизненного уровня граждан и покупательной способности заработной платы в связи с инфляционными процессами и ростом потребительских цен на товары и услуги.
В соответствии с пунктами 4, 5 «Порядка проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты», утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 21.02.2001 года № 159, сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но невыплаченного денежногодохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100.
Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается. Ежемесячные индексы потребительских цен публикуются Держкомспапой (пункт 4).
Сумма компенсации выплачивается гражданам в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц (пункт 5).
Согласно правовых заключений Верховного Суда Украины, изложенные в постановлениях Судебной палаты по гражданским делам Верховного Суда Украины от 21.05.2014 года по делу № 6-43цс14, от 14.12.2016 года по делу № 428/7002/14-ц, в соответствии с ст. 34 Закона Украины от 24 марта 1995 года № 108/95-вр «Об оплате труда», Закона Украины от 19 жовтня 2000 №2050-iii «о компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты компенсации потери части заработной платы производится предприятиями, учреждениями, организациями всех форм собственности и хозяйствования своим работникам в любом случае задержки выплаты начисленной заработной платы на один и более календарных месяцев, независимо от того, была ли в этом вина работодателя, если в это время индекс цен на потребительские товары и тарифов на услуги вырос бильше чем на один процент.
Доводы ответчика, об отсутствии первичной документации, делает невозможным начисления истцу сумм, по которым возник спор, не принимаются ввиду того, что обязанность осуществлять начисление и выплату заработной платы, других выплат, причитающихся работнику, а так же вести бухгалтерский, налоговый учет и т.д. лежит на работодателе, а не на работнику. В этих обстоятельствах потеря предприятием первичных документов не лишает его обязанности осуществлять начисление и виплату заработной платы.
Типовые формы первичного учета используются в целях учета использования рабочего времени всех категорий работающих, для контроля за соблюдением установленного режима рабочего времени, для получения данных об отработанном времени и других показателей, необходимых для составления форм государственных статистических наблюдений по труду.
В частности, типовая форма N П-5 "Табель учета использования рабочего времени" предоставляется как рекомендована для применения и используется как формализованный Набиг. показателей в составе первичного учета предприятия по использованию рабочего времени, необходимый для заполнения форм государственных статистических наблюдений по труду.
Кроме того, как указано в Постановлении Верховного Суда от 28 марта 2018 года по делу № 243/5469/17, производства № 61-94св17, сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией работодателя.
Поскольку в настоящее время вышеупомянутая задолженность истцу не выплачена и задержка выплаты заработной платы стадае больше, чем на один месяц, суд приходит к выводу о том, что требования истца о взыскании компенсации потери части дохода в связи с нарушением сроков их выплаты являются обоснованными.
Согласно расчета компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, предоставленный истицей сумма такой компенсации составляет за март-июль 2017 в сумме 3019, 93 грн.
Компенсация рассчитывается по состоянию на 14 июля 2020 в день принятия решения судом.
Ответадной ст. 3 Закона Украины от 19.10.2000 года № 2050-iii «о компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» сумма компенсации исчисляется исходя из суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей).
То есть, для начисления компенсации за задержку выплаты на указанные доходы, из них необходимо отчислить подоходный налог, который в соответствии с пунктом 167.1Налогового кодекса Украины, составляет 18% дохода, и военный сбор, который, согласно п.п. 1.3 пункта 161 подраздела 10 раздела хх Налогового кодекса, составляет 1, 5%.
Компенсация за время задержки рассчитывается на день принятия решения судом, а именно на июль 2020 составляет:
1) по март 2017 = 3373, 12 грн. (Начисленная заработная плата за март 2017 года) - 19, 5% (ндфл + военный сбор) = (2682, 24 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 27, 4% (коэффициент дрфляции) = 734, 93 грн .;
2) по апрель 2017 = 1845, 31 грн. (Начисленная заработная плата за апрель 2017 года) - 19, 5% (ндфл + военный сбор) = 1467, 35 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 26, 3% (коэффициент инфляции) = 385, 91 грн .;
3) по май 2017 = 1440, 63 грн. (Начисленная заработная плата за май 2017 года) - 19, 5% (ндфл + военный сбор) = 1145, 57 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 24, 7% (коэффициент инфляции) = 282, 95 грн .;
4)по июнь 2017 = 654, 02 грн. (Начисленная заработная плата за июнь 2017 года) - 19, 5% (ндфл + военный сбор) = 520, 07 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 22, 7% (коэффициент инфляции) = 118, 05 грн .;
5) по июль 2017 = 6759, 30 грн. (Начисленная заработная плата за июль 2017 года) - 19, 5% (ндфл + военный сбор) = 5419, 41 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 22, 5, % (коэффициент инфляции) = 1219, 36 грн.
В свою очередь, общая сумма компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков выплаты доходов за март, апрель, май, июнь, июль 2017 года, которая была рассчитана на момент принятия решения, составляет 2741, 20 грн. (734, 93 + 385, 91 + 282, 95 + 118, 05 + 1219, 36).
Учитывая изложенные обстоятельства, суд считает, что истица подтвердил наличие задолженности ответчика по выплате заработной платы за март - июль 2017 в размере 14072, 38 грн. и компенсации потери части денежных доходов са март июля 2017 в размере 2741, 20 грн.
Согласно ст.7 Закона Украины от 23.11.2018 года «о Государственном бюджете Украины на 2019», размер прожиточного минимума для трудоспособных лиц с 1 января 2019 установлен в размере 1921 гривна.
Итак, согласно ст.141 гпк Украины, учитывая, что исковые требования истца удовлетворены частично, то с ответчика ао «Укрзализныця» в пользу государства, поскольку истец освобожден от уплаты судебного сбора за подачу иска о взысканиизаработной платы должно быть взыскано судебный сбор в размере 768, 40 грн.
Руководствуясь статьями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 430 гпк Украины, суд -

В Е л:

Исковые требования лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате - удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железноя "(г.. ул. Тверская, д. 5, егрпоу 40075815) в пользу истицы особа_1 (информация_1, уроженки села Богдановка, Корецкого района Ровенской области, рнокпп номер_4), задолженность по заработной плате за период март 2017 - июль 2017 в сумме 14072 (четырнадцать тысяч семьдесят два) грн.38 коп. с удержанием налога и других обязательных платежей.
Решение в части взыскания заработной платы за март 2017 года в сумме 3373 (три тысячи триста семьдесят три) грн. 12коп. подлежит немедленному исполнению в части взыскания заработной платы за апрель июля 2017 в сумме в сумме 10699 (десять тысяч шестьсот девяносто девять) рублей. 26 коп., После вступления решения в законную силу.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" (г.. Ул. Тверская, д. 5, егрпоу 40075815) в пользу истицы особа_1 (информация_1, уроженки села Богдановка, Корецкого района Ровенской области, рнокпп номер_4), суммы компенсации потери части заработной плать в связи с нарушением сроков ее выплаты за период март июля 2017 в размере 2741 (две тысячи семьсот сорок-один) грн. 20 коп.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» (егрпоу 40075815, юридический адрес: 03680, г.. Киев, ул. Тверская, 5) в пользу государства судебный сбор в размере 768 (семьсот шестьдесят восемь) рублей 40 коп.
В остальной части иска отказать.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми Исключитьикамы дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в Донецкий апелляционный суд через Дружковский городской суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его объявлюния, а в случае объявления только вводной и резолютивной части судебного решения или в случае рассмотрения дела без уведомления (вызова) участников дела - со дня составления полного судебного решения.
Полное судебное решение составлено 20 июля 2020.



Судья: а. м. Лакей



ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:


Провадження № 2/229/165/2020
єун 229/5979/19
рішення
іменем україни

14 липня 2020 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Грубника о.м.,
за участю: секретаря судового
засідання Варламової о.д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати,

В С Т А Н О В И в:

до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою звернулася особа_1 до ат «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 01.09.2016 році відбулась реорганізація структурного підрозділу дп «Донецька залізниця» шляхом його злиття, як наслідок, її було переведено до Виробничого підрозділу «Ясинуватське бмеу» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ат «Українська залізниця», про що маються відповідно записи у трудовій книжці.
15.03.2017 року в.о. начальника регіональної філії «Донецька залізниця» ат «Українська залізниця» Носулько о.о. видано наказ №384-11 від 15.03.2017 року «Про встановлення простою».
28.04.2017 року першим заступником начальника регіональної філії «Донецька залізниця» ат «Українська залізниця» Носулько о.о. видано наказ №645-113-1 від 28.04.2017 року «Про деякі питання рф «Донецька залізниця», яким передбачено скорочення штату та вивільнення працівників відповідно до чинного законодавства.
16.05.2017 року позивачку було повідомлено про ліквідацію та виведення зі штатного розпису її посади з підписами всіх членів комісії та позивача (про особисте ознайомлення).
10.07.2017 року структурним підрозділом ат «Українська залізниця» видано наказ №8687/дн-ос про її звільнення з 17.07.2017 року на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Одночасно особа_2 була виплачена компенсація за 15 днів відпустки та одноразова грошова допомога у розмірі одного середньомісячного заробітку.
У день звільнення з нею відповідач повний розрахунок не провів, як наслідок він має перед нею не погашену заборгованість із заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати.
Сума заборгованості по заробітній платі за період з березня по липень 2017 року складає 14072, 38 грн.
Крім того, при порушенні термінів виплати зарплати роботодавець зобов`язаний виплатити працівнику компенсацію за втрату зарплати у зв`язку з інфляцією. Ст.34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Загальна сума компенсації за втрату частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати становить 3019, 93 грн.
Просить стягнути з відповідача на її користь, заборгованість за трудовим договором за період з березня 2017 року по липень 2017 року в розмірі 14072, 38 грн.; суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з березня 2017 року по липень 2017 року на нараховану заробітну плату в розмірі 3019, 93 грн.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2019 року провадження в справі було відкрито та справу призначено в порядку спрощеного провадження до судового засідання з викликом сторін.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 26 листопада 2019 року було задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 20 січня 2020 року було задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів.

07.11.2019 року представник відповідача ат "Українська залізниця" надав відзив на позовну заяву особа_1 , в якому зазначив наступне.
В Дружківському міському суді знаходиться на розгляді справа № 229/5979/19 за позовом особа_1 про стягнення з ат «Укрзалізниця» заборгованості із заробітної плати.
ат «Укрзалізниця» є новою юридичною особою, утвореною згідно із Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Згідно із наказом керівника Антитерористичного центру при сбу від 07.10.2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» Донецьку і Луганську області з 07.04.2014 року також визначено районами проведення антитерористичної операції.
У зв`язку із захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ат «Укрзалізниця» розташованих зокрема у м.Донецьк, Луганськ у відповідача з 20.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю.
За цим фактом за заявою відповідача порушено кримінальне провадження №12017050420000286 за ознаками ст.341 кк України.
Висновком торгово-промислової палати України №126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року щодо унеможливлення виконання обов`язків передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно ат «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території , непідконтрольній українській владі, у тому числі Донецькій та Луганській областях.
Отже, відповідач фактично відсутній за фактичним місцем ведення діяльності та розташування офісу, зокрема у м. Дебальцево, м. Донецьк, Луганськ місцем роботи позивача по справі, і цей факт зумовлений поважними причинами.
Просить у задоволенні позовних вимог особа_1 до ат «Українська залізниця» відмовити в повному обсязі.

25 березня 2020 року представник позивачки особа_3 надав суду додаткові пояснення

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, на задоволенні позову наполягають.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши і факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст.ст. 94, 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган мають виплачувати заробітну плату за виконану роботу та не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного Трудового договору, а згідно зі ст. 22 цього Закону, суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Частиною 1 ст.44 КЗпП України, визначено, що при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у п.1 ст.40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Положеннями ч. 1 ст. 83 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про відпустки», передбачено обов`язок роботодавця у разі звільнення працівника виплатити грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Статтею 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, а саме трудовою книжкою номер_1 підтверджено, що позивачка особа_1 працювала на посаді оператора котельні 3 розряду Ремонтно-монтажної дільниці санітарно-технічних робіт станції Ясинувата виробничого підрозділу «Ясинуватське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень»» регіональної філії «Донецька залізниця» пат «Українська залізниця».
17 липня 2017 року була звільнена у зв`язку зі скороченням штату відповідно до наказу № 8684/ДН/ос від 10.07.2017 року за п.1 ст.40 КЗпП України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", прийнятою відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", вирішено утворити публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі Державного підприємства "Донецька залізниця".
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 затверджено Статут публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до якого товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
21 жовтня 2015 року в Єдиному державному реєстрі проведено державну реєстрацію ат "Українська залізниця". Державне підприємство "Донецька залізниця" реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та є регіональною філією даного товариства.
Таким чином, враховуючи наведене та дані, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ат «Укрзалізниця» є правонаступником, в тому числі і дп «Донецька залізниця», що наразі перебуває у стані припинення. А тому, саме ат «Укрзалізниця» несе обов`язок щодо виплати заборгованості заробітної плати перед працівниками, яка виникла у дп «Донецька залізниця».

Частиною 1 ст. 13 цпк України передбачено, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 4 статті 19 цпк України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
З розрахунків заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року вбачається, що нараховано в березні 2017 року всього 3373, 12 грн., до виплати 2682, 24 грн., в квітні 2017 року всього 1845, 31 грн., до виплати 1467, 35 грн., в травні 2017 року всього 1440, 63 грн. до виплати 1145, 57 грн., в червні 2017 року всього 654, 02 грн. до виплати 520, 07 грн., в липні 2017 року всього 6759, 30 грн. до виплати 5419, 41 грн. , Вказані розрахунки заробітної плати відповідають вимогам ст.110 КЗпП України.
У індивідуальній відомості Пенсійного фонду України застрахованої особи, зазначена наступна інформація по заробітній платі позивачки особа_1 : за березень 2017 року – 3373, 12грн., за квітень 2017 року – 0, 00 грн., за травень 2017 року – 0, 00 грн., за червень 2017 року – 0, 00 грн., за липень 2017 року – 0, 00 грн.
Із вищезазначених відомостей, які містяться у індивідуальній відомості пфу застрахованої особи, вбачається що нарахована сума у березні 2017 року узгоджується із рахунковими листами наданими позивачем в частині нарахованої заробітної плати за березень 2017 року.
Відповідно до п. 14.1.180 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом iv цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом iv цього Кодексу.
Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.
168.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
168.1.2. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Відповідно до ч.5 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Втім, як вбачається із позовної заяви, позивачка просила стягнути саме заборгованість у розмірі 14072, 38 грн з утриманням із цієї суми передбачених законом податків і зборів.
Відповідно до положень статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Відповідачем не надано до суду доказів на спростування зазначеної довідки та на відсутність заборгованості перед позивачем. Станом на час розгляду справи судом заборгованість позивачу відповідачем не виплачена.
Відповідно до частини 1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тобто з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати за березень-липень 2017 року у розмірі 14072, 38 гривні, а саме: ( номер_2 +1440, 63+654, 02 номер_3 )

Відповідно до положень статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Відповідачем не надано до суду доказів на спростування зазначеної довідки та на відсутність заборгованості перед позивачкою. Станом на час розгляду справи судом заборгованість позивачці відповідачем не виплачена.
Відповідно до частини 1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Записами у трудовій книжці позивачки підтверджується, що вона перебувала у трудових відносинах із відповідачем.
17.07.2017 року позивачка звільнена у зв`язку зі скороченням штату за п.1 ст. 40КЗпП України.
З приводу заборгованості яка виникла за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року відповідач зазначає, що відсутня первинна документація, а також доступ до неї, для нарахування та виплати позивачу заробітної плати, а тому не можливо підтвердити, спростувати або надати інформацію за вказаний період.
Таким чином, відповідачем фактично підтверджена наявність заборгованості перед позивачкою за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року.
Відповідно до частини 2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ст.8 Закону України від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша ст.21 КЗпП України), а обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.
Доводи відповідача про припинення нарахування заробітної плати з 20 березня 2017 року на виконання указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» пат «Українська залізниця», а також виробничих підрозділів підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, і як наслідок відсутністю доступу до первинних документів, та ухвалення рішення на підставі «розрахунків заробітної плати» та інших паперів складених після 20 березня 2017 року невідомими особами, суд не приймає з наведених вище підстав, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі.
Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Також, з матеріалів справи, а саме наданої відповідачем копії науково - правового висновку щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16.01.2018 року № 126 - 221102, який складений на замовлення пат «Укрзалізниця», встановлено, що:
- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 682-Н від 12.05.2017 року «Про формування робочої комісії з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку працівників структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» створена робоча комісія з працівників регіональної філії «Донецька залізниця» до моменту закінчення скорочення штату працівників Донецької дирекції залізничних перевезень з метою опрацювання документів вказаної дирекції, повноти утримань та перерахування податків і зборів, формування документів обліку та розрахунку заробітної плати, відображення господарських операцій в фінансовій звітності та з інших питань фінансової діяльності;
- наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 899-Н від 26.06.2017 року «Про введення в дію Порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» уведено в дію Порядок остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень», яким враховується нестандартна ситуація та особливості роботи регіональної філії «Донецька залізниця», оскільки частина структурних підрозділів та працівників знаходяться на тимчасово неконтрольованій Україною території, а виплата здійснюється на контрольованій території України регіональною філією «Донецька залізниця» через каси структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень» за місцем їх знаходження (м. Лиман) та регламентується здійснення проведення остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів відповідної дирекції робочими комісіями з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень».
Закон України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов`язків роботодавця, визначених ст.47, ст.116 КЗпП України, та не передбачає особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст.116 КЗпП України.
Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Проте заробітна плата, відповідно до ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» не є відповідальністю за порушення строків виплати заробітної плати.
Відповідно до частини першої ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша ст.129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій ст.10 цпк України.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги», відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
В рішенні у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1 (п.22).
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, оскільки відповідач не спростував надані позивачем розрахунки заборгованості по заробітній платі (за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року зокрема), у строки, встановлені частиною 1 ст.116 КЗпП України, не виплатив всі суми, що належали позивачу від підприємства як при звільненні, так і на час розгляду справи судом.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 цпк України, у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць - за березень 2017 року у розмірі 3373, 12 грн.
Відповідно до ст. 34 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-вр «Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-iii «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) (стаття 1).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) (стаття 2).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4).
Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-iii «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати».
Відповідно до п. 2.2 рішення Конституційного Суду від 15.10.2013 року № 9-рп/2013 кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно до пунктів 4, 5 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).
Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5).
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, які викладені у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.05.2014 року у справі № 6-43цс14, від 14.12.2016 року у справі № 428/7002/14-ц, відповідно до ст. 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-вр «Про оплату праці», Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-iii «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.
Доводи відповідача, щодо відсутності первинної документації, що унеможливлює нарахування позивачу сум, щодо яких виник спір, не приймаються з огляду на те, що обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо лежить на роботодавці, а не на працівникові. За цих обставин втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов`язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати.
Типові форми первинного обліку використовуються з метою обліку використання робочого часу усіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час та інших показників, необхідних для складання форм державних статистичних спостережень з праці.
Зокрема, типова форма N П-5 "Табель обліку використання робочого часу" надається як рекомендована для застосування і використовується як формалізований набір показників у складі первинного обліку підприємства щодо використання робочого часу, необхідний для заповнення форм державних статистичних спостережень з праці.
Крім того, як вказано в Постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 243/5469/17, провадження № 61-94св17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією працедавця.
Оскільки на теперішній час вищезазначена заборгованість позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати є обґрунтованими.
Згідно розрахунку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, який надано позивачкою, сума такої компенсації складає за березень-липень 2017 року у сумі 3019, 93 грн.
Компенсація розраховується станом на 14 липня 2020 року на день ухвалення рішення судом.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-iii «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється виходячи з суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів).
Тобто, для нарахування компенсації за час затримки виплати на зазначені доходи, з них необхідно відрахувати податок з доходів фізичних осіб, який, відповідно до пункту 167.1 Податкового кодексу України, складає 18% доходу, та військовий збір, який, відповідно до п.п. 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу хх Податкового кодексу, складає 1, 5%.
Компенсація за час затримки розраховується на день ухвалення рішення судом, а саме на липень 2020 року складає:
1) за березень 2017 року = 3373, 12 грн. (нарахована заробітна плата за березень 2017 року) - 19, 5% (пдфо + військовий збір) = (2682, 24 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 27, 4% (коефіцієнт інфляції) = 734, 93 грн.;
2) за квітень 2017 року = 1845, 31 грн. (нарахована заробітна плата за квітень 2017 року) - 19, 5% (пдфо + військовий збір) = 1467, 35 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 26, 3% (коефіцієнт інфляції) = 385, 91 грн.;
3) за травень 2017 року = 1440, 63 грн. (нарахована заробітна плата за травень 2017 року) - 19, 5% (пдфо + військовий збір) = 1145, 57 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 24, 7% (коефіцієнт інфляції) = 282, 95 грн.;
4) за червень 2017 року = 654, 02 грн. (нарахована заробітна плата за червень 2017 року) - 19, 5% (пдфо + військовий збір) = 520, 07 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 22, 7% (коефіцієнт інфляції) = 118, 05 грн.;
5) за липень 2017 року = 6759, 30 грн. (нарахована заробітна плата за липень 2017 року) - 19, 5% (пдфо + військовий збір) = 5419, 41 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 22, 5, % (коефіцієнт інфляції) = 1219, 36 грн.
В свою чергу, загальна сума компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням строків виплати доходів за березень, квітень, травень, червень, липень 2017 року, яка була розрахована на момент ухвалення рішення, складає 2741, 20 грн. (734, 93+385, 91+282, 95+118, 05+1219, 36).
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивачка підтвердив наявність заборгованості відповідача з виплати заробітної плати за березень – липень 2017 року у розмірі 14072, 38 грн. та компенсації втрати частини грошових доходів за березень- липень 2017 року у розмірі 2741, 20 грн.
Відповідно до ст.7 Закону України від 23.11.2018 року «Про Державний бюджет України на 2019 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року встановлено у розмірі 1921 гривня.
Отже, відповідно до ст.141 цпк України, враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено частково, то з відповідача ат «Укрзалізниця» на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення заробітної плати має бути стягнуто судовий збір в розмірі 768, 40 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 430 цпк України, суд, -

У Х В А Л И в:

Позовні вимоги особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ вул. Тверська, б. 5, єдрпоу 40075815) на користь позивачки особа_1 , ( інформація_1 , уродженки села Богданівка, Корецького району Ровенської області, рнокпп номер_4 ), заборгованість по заробітній платі за період березень 2017 року – липень 2017 року в сумі 14072 (чотирнадцять тисяч сімдесят дві) грн.38 коп. з утриманням податку й інших обов`язкових платежів.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за березень 2017 року в сумі 3373 (три тисячі триста сімдесят три) грн. 12 коп. підлягає негайному виконанню, в частині стягнення заробітної плати за квітень- липень 2017 року в сумі в сумі 10699 (десять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) грн. 26 коп., після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ вул. Тверська, б. 5, єдрпоу 40075815) на користь позивачки особа_1 , ( інформація_1 , уродженки села Богданівка, Корецького району Ровенської області, рнокпп номер_4 ), суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період березень- липень 2017 року у розмірі 2741 (дві тисячі сімсот сорок одна) грн. 20 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (єдрпоу 40075815, юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 липня 2020 року.



Cуддя: о. м. Грубник