АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты
Дело № 219/9005/20
Производство № 2/219/3043/2020
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
23 декабря 2020 Артемовский городской суд в составе председательствующего судьи [Ф.] Н.Н., с участием секретаря судебного заседания Дубанинои О.В., рассмотрев в открытом судебном заседании. Бахмуте гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога »о взыскании задолженности по заработной плате, компенсации за невыпользованы отпуск,
В С Т А Н О В И Л:
Обратившись в суд с иском особа_1 просит взыскать с ответчика в свою пользу задолженность по заработной плате за период с 01.03.2017 года по 17.07.2017 года (в т.ч. выходного пособия в размере среднего заработка 5539, 99 грн., Компенсацию за неиспользованный ежегодный отпуск в размере грн. 5184, 27 грн.), а всего 19667, 19 грн.
В обоснование заявленных исковых требований истец сослался на то, что с мая 1995 года истец трудоустроился и почала свою трудовую деятельность с должности дежурного по железнодорожной станции Енакиево Донецкой железной дороги. С 12 июля 2016 принята в структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» Регионального филиала ПАО «Укрзализныця». Согласно приказа (распоряжения) № 4533 / ДН-ос от 10.07.2017 года истец была освобождена от 17.07.2017 года на основании п. 1 ст. 40 Кодекса законов о труде Украины в связи с сокращением штата. Однако в день увольнения и после увольнения с ней не было проведено полного расчета, а именно: работодатель не рассчитался по задолженности по заработной плате за период с 01.03.2017 года по 17.07.2017 года, была выплачена компенсация за 27 дней ежегодного отпуска, также отражено в приказе от 10.07.2017 года, а также выходное пособие в размере не меньше среднего заработка в соответствии с положениями ст. 44 КЗоТ Украины: март 2017 - 4747, 08 грн. (В т.ч. оплата вынужденного простоя 1 189, 67 грн.) Апрель 2017 - 2650, 91 грн. (В т.ч.оплата вынужденного простоя 2 602, 41 грн.) Май 2017 - 683, 57 грн. (В т.ч. оплата вынужденного простоя 671, 06 грн.) Июнь 2017 - 553, 66 грн. (В т.ч. оплата вынужденного простоя 543, 54 грн.) Июль 2017 - 11 031, 97 грн. (В т.ч. оплата вынужденного простоя 105, 91 грн., Компенсация за неиспользованный отпуск 5 184, 27 грн., Выходное пособие при увольнении 5539, 99 грн.). Всего задолженность по заработной плате составляет 19667, 19 грн. Добровольно уплатить указанную задолженность отвечаетвыдаче отказывается.
От представителя ответчика особа_2 поступил отзыв на исковое заявление, в котором указано, что ответчик не согласен с исковыми требованиями, сославшись на то, что Указом Президента Украины № 405/2014 от 14 апреля 2014 введено в действие решение СНБО от 13 апреля 2014 « о неотложных мерах по борьбе с террористической угрозой и сохранения территориальной целостности Украины "и начато проведение Антитеррористической операции (далее - АТО) на территории Донецкой и Лугаской областей. Согласно ст.1 Закона Украины от 2 сентября 2014 № 1669-УИИ «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» (Закон № 1669) период проведения антитеррористической операции это время между датой вступления в силу Указа Президента Украины от 14 апреля 2014 № 405/2014 «О решении Совета национальной безопасности и обороны Украины от 13 апреля 2014« О неотложных мерах по преодолению террористической угрозы и сохранение территориальной целостности Укни »и датой вступления в силу Указа Президента Украины о завершении проведения антитеррористической операции или военных действий на территории Украины. Исходя из приведенных предписаний, датой начала периода проведения антитеррористической операции является 14.04.2014.Указ о завершении проведения антитеррористической операции или военных действий на территории Украины Президентом Украины на сегодняшний день не выдавался. Согласно ч.3 ст.11 «Заключительные и переходные положения» приведенного Закона, законы и другие нормативно-правовые акты Украины действуют в части, не противоречащей настоящему Закону. Закон № 1669 является специальным законом в спорных правоотношениях. Пунктом 5 статьи 11 Закона № 1669-vии предусмотрен обязанность Кабинета Министров Украины в десятидневный срок со дня опубликования настоящего Закона утвердить перечень населенных пунктов, на территории которых осуществлялась антитеррористическая операция, начатая в соответствии с Указом Президента Украины от 14.04.2014 № 405/2014 «О решении Совета национальной безопасности и оборони Украины от 13.04.2014 «О неотложных мерах по преодолению террористической угрозы и сохранение территориальной целостности Украины» в период с 14.04.2014 до ее окончания. Окончательный перечень населенных пунктов, на территории которых осуществлялась антитеррористическая операция, будет утвержден в десятидневный срок со дня окончания антитеррористической операции (абз.3 п.5 ст.11 Закона № 1669-УИИ). Кабинетом Министров Украины 02.12.2015 принято распоряжение № 1275-р «Об утверждении перечня населенных пунктив, на территории которых осуществлялась антитеррористическая операция, и признании утратившими силу некоторых распоряжений Кабинета Министров Украины ».
Согласно статье 1 Закона Украины «О борьбе с терроризмом» район проведения антитеррористической операции это определенные руководством антитеррористической операции участки местности или акватории, транспортные средства, здания, сооружения, помещения и территории или акватории, прилегающие к ним и в пределах которых проводится указанная операция . Згидно с приказом руководителя Антитеррористического центра при Службе безопасности Украины от 07.10.2014 № 33/6 / а «Об определении районов проведения антитеррористической операции и сроков ее проведения» Донецкую и Луганскую области с 07.04.2014 также определены районами проведения антитеррористической операции. В связи с захватом неизвестными лицами административного здания и производственных объектов АО «Укрзализныця», расположенных, в частности, в г.. Донецк, Луганск у ответчика с 20.03.2017 г.. Отсутствует доступ дв документации предприятия (кадровой, первичной, технической, договорной, налоговой, архивного и другой), к компьютерным базам и утрачен контроль над хозяйственной деятельностью. По данному факту по заявлению ответчика возбуждено уголовное производство № 12017050420000286 с признаками ст.341 УК Украины. Итак, ответчик отсутствует по фактическому месту ведения деятельности и расположения офиса, в частности в Донецк., Г. Горловка, месту работы истца по делу, и этот факт обусловлен уважительными причинами.
Вищевказани форс-мажорные обстоятельства делали невозможным выполнение ответчиком своих зобов`язкив согласно ст.ст.47, 83, 115, 116 КЗоТ Украины.
В соответствии со ст. 1 Закона Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине бухгалтерский учет - процесс выявления, измерения, регистрации, накопления, обобщения, хранения т; передачи информации о деятельности предприятия внешним и внутренним пользователям для принятия решений хозяйственная операция - действие или событие, которое вызывает изменения в структури активов и обязательств, собственном капитале предприятия; обязательства - задолженность предприятия, которая возникла вследствие прошлых событий и погашение которой в будущем, как ожидается, приведет к уменьшению ресурсов предприятия, воплощающих в себе экономические выгоды; первичный документ - документ, содержащий сведения о хозяйственной операции.
Согласно п. 1.6. приказа Госкомстата Украины от 28.09.2005 г.. №286 «Об утверждении Инструкции по статистике количества работников» к первичнойучетной документации предприятия, учреждения, организации (далее - предприятия) относятся: приказы (распоряжения) о приеме на работу, переводе на другую работу прекращения Трудового договора; приказы (распоряжения) о предоставлении отпуска; табель учета использования рабочего времени; расчетно-платежные ведомости, расчетные ведомости, платежные ведомости. Ведение табельного учета рабочего времени на предприятиях, в учреждениях и организациях регламентирует; приказом Госкомстата Украины от 05.12.2008 г. № 489 «Об утверждении типовых форм первичной учетной документации по статистике труда». В табеле учета использования рабочего времени (типовая форма № П-5) делаются отметки о фактически отработанном времени, отработанные за месяц часов, в т. Ч. Сверхурочные, вечерние, ночные часы работы и др., А также другие отклонения от нормальных условий работы . Итак, табель учета рабочего времени является первичным документом, согласно данным которого осуществляется начисление заработной платы.
Истец не предоставилтабеле учета рабочего времени, а предоставлены - расчет оплаты средней зарплаты, расчет оплаты отпуска, расчеты заработной платы за март-июль не содержит даты и печати предприятия, поэтому в Ответчика существуют сомнения в достоверности предоставленных документов.
Ответчик не имел объективной возможности проверить факт выполнения истцом своих профессиональных обязанностей и выполнить свои обязательства по трудовому договору.
Таким образом, начисление заработной платы и других выплат невозможно, осколько такое начисление производится на основании документов из первичного учета труда и заработной платы: штатным расписанием, расценкам и нормам труда, табелем учета использования рабочего времени, распоряжениями о надбавки и премии при условии, что хозяйственная деятельность осуществлялась. Из-за вмешательства неизвестных лиц в деятельность предприятия Ответчик потерял контроль над производственными мощностями предприятия, недвижимым имуществом и документацией.
Вышеизложенное подтверждено [Н.] заключенийом ТПП Украины №126 / 2 / 21-10.2 от 16.01.2018 года.
Кроме того в соответствии с письмом № 1433 от 19.11.2020 г.. Согласно ведомости на выплату денег № 23 за первую половину марта 2017 Истцом было получено заработную плату в размере 1782, 70 грн. в кассе м. Лиман. Заработная плата за период с 01.01.2017 г.. По 28 02.2017р. в размере 7706, 25 грн. была перечислена истцу на расчетный счет. С 16 марта 2017 от бухгалтерии производственного подразделения «Станция Никитовка» в Дирекцию в городе Лиман не поступали оригиналы документов для начисления и выплаты заработной платы. По состоянию на день увольнения особа_1 задолженность по выплате заработной платы за период январь-июль 2017г. отсутствует. К тому же, приложенные к исковому заявлению копии: расчеты, табели за март-июль 2017 были изготовлены на неподконтрольной украинской власти территории в., Горловка, вообще ни кем не подписаны и оформлены с нарушением требований действующего законодательства. Поэтому сумма задолженности по заработной плате неподтверждена соответствующими первичными документами и не начислена в установленном законом порядке. Просит суд в удовлетворении исковых требований лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» отказать в полном объеме.
Истец о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, в судебное заседание не явился, просил рассмотрение дела проводить без его участия, иск поддерживает в полном объеме.
Ответчик АО «Украинская железная дорога», о времени и месте рассмотрения дела извещеня должным образом, не обеспечил участия своего представителя в судебном заседании.
Судом на основании части второй статьи 247 ГПК Украины, в связи с неявкой в судебное заседание всех участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось.
Исследовав все обстоятельства по делу и проверив их доказательствами, суд считает, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что особа_1 находилась в трудовых правовыхдносинах с ответчиком, где работала в должности оператор при дежурном станции Енакиево (а.с.8-14).
Приказом (распоряжением) № 4533 / ДН-ос от 10.07.2017 года освобождена 17.07.2017 по сокращению штата на основании п.1 ст.40 КЗоТ Украины с выплатой единовременной денежной помощи в размере одного среднемесячного заработка, компенсации за 27 дней отпуска (а .с.24).
Статьей 43 Конституции Украины гарантированный законом защите права на своевременное получение вознаграждения за труд.
По предписаниям ч.1 ст.115 КЗЧП Украина заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней и не пизнише семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В соответствии со статьей 110 КЗоТ Украины при каждой выплате заработной платы собственник или уполномоченный им орган должен уведомить работника о следующих данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: а) общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; б) размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; в) сумма заработной платы, причитающейся к выплате. Указанная норма права корреспондируетться с ч. 1 ст. 30 ЗУ «Об оплате труда», а второй частью этой статьи установлено обязанность работодателя обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ч. 1 ст. 44 КЗоТ Украины, при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в пункте 6 статти36та пунктах 1, 2 и 6 статти40 цьогоКодексу, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
Частью 1 статте 83 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства подгруппы А I группы.
В соответствии со ст. 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод (далее - Конвенция) каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишенсвоей собственности иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (далее - ЕСПЧ) (дело «Суханов и [И.] против Украины» заявления № 68385/10 и 71378/10, дело «Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии», заявление N9 42527/98 и т.д. ) «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «заКонный надежды »/« правомерное ожидание »(legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
ЕСПЧ неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст. 1 Протокола №1 Конвенции также имущественные интересы, требования имущественного характера, социальные выплаты, по которым лицо имеет правомерное ожидание, что такие требования будут удовлетворены.
Согласно ч.1 ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организции, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Решая вопрос о нарушении прав истца на выплату ответчиком заработной платы при работе на его предприятии и не проведение с ним полного расчета при увольнении, суд исходил из следующего.
Согласно ч.3 ст.11 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющиеь значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
По частям 1, 5 и 6 ст. 81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях.
Согласно статье 79 ГПК Украины, достоверны доказательства, на основании которыхможно установить действительные обстоятельства дела.
Согласно ст. 80 ГПК Украины, достаточны доказательства, в своей совокупности позволяют сделать вывод о наличии или отсутствии обстоятельств дела, входящие в предмет доказывания. Вопрос о достаточности доказательств для установления обстоятельств, имеющих значение для дела, суд решает в соответствии со своим внутренним убеждением.
С добавленных к иску табуляграмм, выданных ответчиком во исполнение ст. 100 КЗоТ Украины (а.с.23-27), усматривается, что истцу:
поМарт 2017 всего начислено 4747, 08 грн, сумма к выплате 3774, 80 грн.
По апреля 2017 всего начислено 2650, 91 грн, сумма к выплате 2107, 96 грн.
По мая 2017 всего начислено 683, 57 грн, сумма к выплате 543, 50 грн.
По июне 2017 всего начислено 553, 66 грн, сумма к выплате 440, 26 грн.
По июле 2017 всего начислено 11031, 97 грн, сумма к выплате 8827, 28 грн., В т.ч. размер компенсации за неиспользованный отпуск составляет 5184, 27 грн., выходное пособие при с ВИЧьненни в размере 5539, 99 грн.
Общий размер начисленной заработной платы за период с марта 2017 по 17 июля 2017 года и компенсационных выплат составляет 19667, 19 грн., До выплаты 15693, 80 грн.
Заработная плата за первую половину марта 2017 в размере 1752, 70 грн (начислено 2241, 88 грн) выплачена истцу, что подтверждается приложением №6 за март 2017 (а.с.62-63).
Поэтому иск необходимо удовлетворить с взысканием с ответчика в пользу истца задолженности по заработнойй платы за период с 16 марта 2017 по июль 2017 года и компенсационных выплат без удержания обязательных налогов и сборов в общем размере 17425, 31 грн. (19667, 19 грн. -2241, 88 грн. = 17425, 31 грн.).
Статьей 168 Налогового кодекса Украины предусмотрен порядок начисления, удержания и уплаты (перечисления) налога в бюджет, а именно: налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такогов дохода за его счет, используя ставку налога, определенную в статье 167 настоящего Кодекса (168.1.1). Налог уплачивается (перечисляется) в бюджет при выплате налогооблагаемого дохода единым платежным документом. Банки принимают платежные документы на выплату дохода только при условии одновременного представления расчетного документа на перечисление этого налога в бюджет (168.1.2.).
Согласно абз. 5 п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике примевания судами законодательства об оплате труда », удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию.
Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан (налога на доходы физических лиц) являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Частично удовлетворяя исковыетребования, суд исходит из того, что в спорах, возникающих из трудовых правоотношений о нарушении трудовых прав, действует презумпция вины работодателя.
Судом установлено, что в спорный период времени истец находился с ответчиком в трудовых правоотношениях, за что ему должна была быть начислена и выплачена заработная плата.
Однако, своего долга по оплате труда истца ответчик не выполнил. Размер заявленной истцом к взысканию суммы невыплаченной заработной платы за период с марта 2017 по 17 июля 2017 года и компенсационных выплат, а также факт не выплаты указанной суммы ответчик не опроверг.
При этом, суд не принимает во внимание предоставленную ответчиком справку по №1433 / 2 от 19.11.2020 в соответствии с которой, доход истца за последние 7 месяцев состоял только из начислений за период январь 2017 - март 2017 в размере 11933, 05 грн. ввиду того, что информация указана в этой справке опровергается информацией с табуляграмм за период с марта 2017 по июль 2017 года, выданных отповидачем во исполнение ст. 100 КЗоТ Украины, а также индивидуальными сведениями по застрахованному лицу по форме ОК-5 и форме ОК-7 за период 01.03.2017 по 17.07.2017 г., Из которых следует, что за март 2017 фактический заработок истца составил 4747, 08 грн., в то время как предоставленной ответчиком справки следует, что за март 2017 истцу начислена заработная плата в размере 2241, 88 грн.
Кроме того, истец был уволен по п.1 ст.40 КЗоТ Украины, следствием чего согласно ст. 44 КОЧП Украина является выплата работнику работодателем выходного пособия в размере не меньше среднего месячного заработка.
Приказом (распоряжением) № 4533 / ДН-ос от 10.07.2017 года об увольнении, истцу назначена единовременная денежная помощь в размере среднемесячного заработка.
Информации о начислении в июле 2017 такой помощи справка не содержит, что учитывая предписания ст. 44 КЗоТ Украины и приказ № 4533 / ДН-ос от 10.07.2017 указывает на недостоверность сведений, указанных в справке соотвидача от №1433 / 2 от 19.11.2020 г..
При этом суд не принимает во внимание доводы ответчика о том, что Научно-правовое заключение Торгово-промышленной палаты является основанием для освобождения от выплаты задолженности по заработной плате, не основываются на законе. В то же время по содержанию правовых позиций, изложенных в постановлениях Верховного Суда Украины от 23 марта 2016 по делам №6-364цс16; №6-365цс16 выводы Верховного Суда Украины сводятся к тому, что форс-мажорные обстоятельства свидетельствуют о отсутность вине предприятия в задержке выплаты причитающихся сумм в сроки, определенные статьей 116 КЗоТ Украины, как основания для освобождения предприятия от ответственности, предусмотренной ст.117 КЗоТ Украины. Но ни одним нормативным актом о труде не предусмотрены основания для освобождения от выплаты задолженности по заработной плате. Приведенные ответчиком в отзыве на исковое заявление Указы Президента Украины, Решение совета национальной безопасности и обороны Украины никоим образом не препятствовали ответчику проводити выплаты заработной платы истцу и не содержат в себе положений, которые бы указывали на освобождение ответчика от обязанности выполнять трудовое законодательство по проведению полного расчета при увольнении.
Поэтому, конституционное право истца на получение вознаграждения за труд должны быть защищены.
Согласно п.2 ч.1 ст. 430 ГПК Украины, необходимо допустить немедленное исполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
В связи с тем, чтов соответствии с п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора, с ответчика по ч.6 ст.141 ГПК Украины подлежит взысканию судебный сбор в пользу специального фонда Государственного бюджета Украины в размере 840 , 80 грн., исходя из следующего.
Согласно пп.1п.1 ч.2 ст.4 Закона Украины «О судебном сборе», за подачу в суд физическим лицом или физическим лицом-предпринимателем искового заявления имущественного характера судебный сбор взимается в размере 1 процента цены позову, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.
Учитывая, что истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе» и то, что исковые требования подлежат удовлетворению частично, с ответчика подлежит взысканию судебный сбор в сумме 744, 96 грн.
Руководствуясь ст.ст. 141, 263-265 ГПК Украины, суд
Р Е Ш И Л:
Исковые требования удовлетворить частично.
взыщуты с акционерного общества "Украинская железная дорога" в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с 16 марта 2017 по 17 июля 2017 года, компенсацию за неиспользованный отпуск, выходное пособие в общем размере 17 425 (семнадцать тысяч четыреста двадцать пять) рублей. 31 коп.
Обязать Акционерное общество "Украинская железная дорога" при выплате особа_1 задолженности по заработной плате за период с 16 марта 2017 по 17 июля 2017 года, компенсации за неиспользованныйотпуск, выходного пособия в общем размере 17 425 (семнадцать тысяч четыреста двадцать пять) рублей. 31 коп. удержать из этой суммы налоги и другие обязательные платежи.
В другой части исковых требований отказать.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" в пользу государства судебный сбор, связанный с рассмотрением дела в сумме 744 (семьсот сорок четыре) грн 96 коп.
Допустить немедленное исполнение решения в пределах суммы платежа за один месяц.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в Донецького апелляционного суда или через Артемовский городской суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками справы, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Сведения об участниках дела:
Истец особа_1, информация_1, место жительства: адреса_1 рнокпп номер_1.
Ответчик Акционерное общество "Украинская железная дорога", Местоположния которого: 03680, г.. Киев, ул. Тверская, дом 5, код егрпоу 40075815.
Судья Н.М. [Ф.]
23.12.2020
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 219/9005/20
Провадження № 2/219/3043/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2020 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Дубаніної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку,
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись до суду з позовом особа_1 просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.03.2017 року по 17.07.2017 року ( у т.ч. вихідної допомоги у розмірі середнього заробітку 5539, 99 грн., компенсацію за невикористану щорічну відпустку в розмірі грн. 5184, 27 грн.), а всього 19667, 19 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послалася на те, що з травня 1995 року позивач працевлаштувалася та почала свою трудову діяльність з посади чергового по залізничній станції Єнакієве Донецької залізниці. З 12 липня 2016 року прийнята до Структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії ПАТ «Укрзалізниця». Згідно до наказу (розпорядження) № 4533/дн-ос від 10.07.2017 року позивач була звільнена з 17.07.2017 року на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України у зв`язку зі скороченням штату. Проте в день звільнення і після звільнення з нею не було проведено повного розрахунку, а саме: роботодавець не розрахувався по заборгованості із заробітної плати за період з 01.03.2017 року по 17.07.2017 року, не було виплачено компенсацію за 27 днів щорічної відпустки, що також відображено в наказі від 10.07.2017 року, а також вихідну допомогу у розмірі не менше середнього заробітку у відповідності до положень ст. 44 КЗпП України: березень 2017 року — 4747, 08 грн. ( у т.ч. оплата вимушеного простою 1 189, 67 грн.); квітень 2017 року - 2650, 91 грн. ( у т.ч. оплата вимушеного простою 2 602, 41 грн.); травень 2017 року - 683, 57 грн. ( у т.ч. оплата вимушеного простою 671, 06 грн.); червень 2017 року - 553, 66 грн. ( у т.ч. оплата вимушеного простою 543, 54 грн.); липень 2017 року - 11 031, 97 грн. ( у т.ч. оплата вимушеного простою 105, 91 грн., компенсація за невикористану відпустку 5 184, 27 грн., вихідна допомога при звільненні 5539, 99 грн.). Всього заборгованість по заробітній платі складає 19667, 19 грн. Добровільно сплатити вказану заборгованість відповідач відмовляється.
Від представника відповідача особа_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з позовними вимогами, пославшись на те, що Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей. Відповідно до ст.1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-УІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президентом України на сьогоднішній день не видавався. Згідно з ч.3 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах. Пунктом 5 статті 11 Закону № 1669-VІІ передбачений обов`язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» у період з 14.04.2014 до її закінчення. Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції (абз.3 п.5 ст.11 Закону № 1669-УІІ). Кабінетом Міністрів України 02.12.2015 прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
Згідно із статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція. Згідно із наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» Донецьку і Луганську області з 07.04.2014 також визначено районами проведення антитерористичної операції. У зв`язку з захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів АТ «Укрзалізниця», розташованих, зокрема, у м. Донецьк, Луганськ у відповідача з 20.03.2017 р. відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю. За цим фактом за заявою відповідача порушено кримінальне провадження № 12017050420000286 з ознаками ст.341 КК України. Отже, відповідач відсутній за фактичним місцем ведення діяльності та розташування офісу, зокрема у Донецьк, м. Горлівка, місцем роботи позивача по справі, і цей факт зумовлений поважними причинами.
Вищевказані форс-мажорні обставини унеможливлювали виконання відповідачем своїх зобов`язків згідно ст.ст.47, 83, 115, 116 КЗпП України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання т; передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капітал підприємства; зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашенні якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до п. 1.6. наказу Держкомстату України від 28.09.2005 р. №286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» до первинної облікової документації підприємства, установи, організації (далі - підприємства) належать: накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу припинення Трудового договору; накази (розпорядження) про надання відпустки; табель обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжні відомості, розрахункові відомості, платіжні відомості. Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентуєте; наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». У табелі обліку використання робочого часу (типова форма №П-5) [censored] відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т. ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи. Отже, табель обліку робочого часу є первинним документом, відповідно до даних якого здійснюється нарахування заробітної плати.
Позивач не надав табелі обліку робочого часу, а надані - розрахунок оплати середньої зарплати, розрахунок оплати відпустки, розрахунки заробітної плати за березень-липень не містить дати та печатки підприємства, тому у Відповідача існують сумніви у достовірності наданих документів.
Відповідач не мав об`єктивної можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обов`язків та виконати свої зобов`язання за трудовим договором.
Таким чином, нарахування заробітної плати та інших виплат є неможливим, оскільки таке нарахування проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатним розписом, розцінками та нормами праці, табелем обліку використання робочого часу, розпорядженнями про надбавки та премії за умови, що господарська діяльність здійснювалась. Через втручання невідомих осіб в діяльність підприємства Відповідач втратив контроль над виробничими потужностями підприємства, нерухомим майном та документацією.
Вищевикладене підтверджене Науково-правовим висновком ТПП України №126/2/21-10.2 від 16.01.2018 року.
Крім того відповідно до листа № 1433 від 19.11.2020 р. згідно відомості на виплату грошей № 23 за першу половину березня 2017 року Позивачем було отримано заробітну плату у розмірі 1782, 70 грн. у касі м. Лиман. Заробітна плата за період з 01.01.2017 р. по 28 02.2017р. у розмірі 7706, 25 грн. була перерахована позивачу на розрахунковий рахунок. З 16 березня 2017 року від бухгалтерії виробничого підрозділу «Станція Микитівка» до Дирекції у місті Лиман не надходили оригінали документів для нарахування та виплати заробітної плати. Станом на день звільнення особа_1 заборгованість з виплати заробітної плати за період січень-липень 2017р. відсутня. До того ж, додані до позовної заяви копії: розрахунки, табелі за березень-липень 2017 року були виготовлені на непідконтрольній українській владі території в м. Горлівка, взагалі ні ким не підписані та оформлені з порушенням вимог чинного законодавства. Тому сума заборгованості з заробітної плати не підтверджена відповідними первинними документами і не нарахована в установленому законом порядку. Просить суд у задоволенні позовних вимог особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» відмовити в повному обсязі.
Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач АТ «Українська залізниця», про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, не забезпечив участі свого представника у судовому засідання.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що особа_1 перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем, де працювала на посаді оператор при черговому станції Єнакієве (а.с.8-14).
Наказом (розпорядженням) № 4533/дн-ос від 10.07.2017 року звільнена 17.07.2017 за скороченням штату на підставі п.1 ст.40 КЗпП України з виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку, компенсації за 27 днів відпустки (а.с.24).
Статтею 43 Конституції України гарантований законом захист права на своєчасне одержання винагороди за працю.
За приписами ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Вказана норма права кореспондується із ч. 1ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», а другою частиною цієї статті встановлено обов`язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Згідно із ч. 1ст. 44 КЗпП України, при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті36та пунктах 1, 2 і 6 статті40 цьогоКодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Частиною 1 статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 Конвенції є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Вирішуючи питання щодо порушення права позивача на виплату відповідачем заробітної плати при роботі на його підприємстві та не проведення з ним повного розрахунку при звільненні, суд виходив з такого.
Відповідно до ч.3 ст.11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За частинами 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За статтею 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй [censored] дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З доданих до позову табуляграм, виданих відповідачем на виконання ст. 100 КЗпП України (а.с.23-27), убачається, що позивачу:
За березень 2017 року всього нараховано 4747, 08 грн, сума до виплати 3774, 80 грн.
За квітень 2017 року всього нараховано 2650, 91 грн, сума до виплати 2107, 96 грн.
За травень 2017 року всього нараховано 683, 57 грн, сума до виплати 543, 50 грн.
За червень 2017 року всього нараховано 553, 66 грн, сума до виплати 440, 26 грн.
За липень 2017 року всього нараховано 11031, 97 грн, сума до виплати 8827, 28 грн., в т.ч. розмір компенсації за невикористану відпустку складає 5184, 27 грн., вихідна допомога при звільненні у розмірі 5539, 99 грн.
Загальний розмір нарахованої заробітної плати за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року та компенсаційних виплат складає 19667, 19 грн., до виплати 15693, 80 грн.
Заробітна плата за першу половину березня 2017 року у розмірі 1752, 70 грн (нараховано 2241, 88 грн) виплачена позивачу, що підтверджено додатком №6 за березень 2017 року (а.с.62-63).
Тож позов необхідно задовольнити частково із стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати за період з 16 березня 2017 року по липень 2017 року та компенсаційних виплат без утримання обов`язкових податків та зборів у загальному розмірі 17425, 31 грн. (19667, 19 грн. -2241, 88 грн. = 17425, 31 грн.).
Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, а саме: податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (168.1.1). Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (168.1.2.).
Згідно з абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що в спорах, що виникають з трудових правовідносин про порушення трудових прав, діє презумпція вини роботодавця.
Судом установлено, що у спірний період часу позивач перебував з відповідачем у трудових правовідносинах, за що йому мала бути нарахована та виплачена заробітна плата.
Проте, свого обов`язку з оплати праці позивача відповідач не виконав. Розмір заявленої позивачем до стягнення суми невиплаченої заробітної плати за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року та компенсаційних виплат, а також факт не виплати зазначеної суми відповідач не спростував.
При цьому, суд не приймає до уваги надану відповідачем довідку за №1433/2 від 19.11.2020 відповідно до якої, дохід позивача за останні 7 місяців складався лише з нарахувань за період січень 2017 року - березень 2017 року у розмірі 11933, 05 грн. з огляду на те, що інформація зазначена у цій довідці спростовується інформацією з табуляграм за період з березня 2017 року по липень 2017 року, виданих відповідачем на виконання ст. 100 КЗпП України, а також індивідуальними відомостями по застрахованій особі за формою ОК-5 та формою ОК-7 за період 01.03.2017 по 17.07.2017 р., з яких вбачається, що за березень 2017 р. фактичний заробіток позивача склав 4747, 08 грн., в той час як наданої відповідачем довідки вбачається, що за березень 2017 р. позивачу нарахована заробітна плата в розмірі 2241, 88 грн.
Крім того, позивач був звільнений за п.1 ст.40 КЗпП України, наслідком чого відповідно до ст. 44 КЗпП України є виплата працівнику роботодавцем вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Наказом (розпорядженням) № 4533/дн-ос від 10.07.2017 року про звільнення, позивачу призначена одноразова грошова допомога у розмірі середньомісячного заробітку.
Інформації про нарахування у липні 2017 року такої допомоги довідка не містить, що з огляду на приписи ст. 44 КЗпП України та наказ № 4533/дн-ос від 10.07.2017 вказує на недостовірність відомостей, зазначених у довідці відповідача від №1433/2 від 19.11.2020 р.
При цьому суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що Науково-правовий висновок Торгово-промислової палати є підставою для звільнення від виплати заборгованості по заробітній платі, не ґрунтуються на законі. В той же час за змістом правових позицій, які викладені в постановах Верховного Суду України від 23 березня 2016 року по справам №6-364цс16; №6-365цс16 висновки Верховного Суду України зводяться до того, що форс-мажорні обставини свідчать про відсутність вини підприємства в затримці виплати належних сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, як підстави для звільнення підприємства від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України. Але жодним нормативним актом про працю не передбачено підстав для звільнення від виплати заборгованості по заробітній платі. Наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву Укази Президента України, Рішення ради національної безпеки і оборони України жодним чином не перешкоджали відповідачу проводити виплати заробітної плати позивачу та не містять в собі положень, які б вказували на звільнення відповідача від обов`язку виконувати трудове законодавство по проведенню повного розрахунку при звільненні.
Тож, конституційне право позивача на одержання винагороди за працю має бути захищено.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
У зв`язку з тим, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача за ч.6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 840, 80 грн., виходячи з такого.
Відповідно до пп.1п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 744, 96 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з 16 березня 2017 року по 17 липня 2017 року, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу у загальному розмірі 17425 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять п`ять) грн. 31 коп.
Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" при виплаті особа_1 заборгованості по заробітній платі за період з 16 березня 2017 року по 17 липня 2017 року, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги у загальному розмірі 17425 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять п`ять) грн. 31 коп. утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь держави судовий збір, пов`язаний з розглядом справи в сумі 744 (сімсот сорок чотири) грн 96 коп.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду або через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: особа_1 , інформація_1 , місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_1 .
Відповідач Акціонерне товариство "Українська залізниця", місцезнаходження якого: 03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5, код єдрпоу 40075815.
Суддя Н.М. [Ф.]
23.12.2020
Производство № 2/219/3043/2020
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
23 декабря 2020 Артемовский городской суд в составе председательствующего судьи [Ф.] Н.Н., с участием секретаря судебного заседания Дубанинои О.В., рассмотрев в открытом судебном заседании. Бахмуте гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога »о взыскании задолженности по заработной плате, компенсации за невыпользованы отпуск,
В С Т А Н О В И Л:
Обратившись в суд с иском особа_1 просит взыскать с ответчика в свою пользу задолженность по заработной плате за период с 01.03.2017 года по 17.07.2017 года (в т.ч. выходного пособия в размере среднего заработка 5539, 99 грн., Компенсацию за неиспользованный ежегодный отпуск в размере грн. 5184, 27 грн.), а всего 19667, 19 грн.
В обоснование заявленных исковых требований истец сослался на то, что с мая 1995 года истец трудоустроился и почала свою трудовую деятельность с должности дежурного по железнодорожной станции Енакиево Донецкой железной дороги. С 12 июля 2016 принята в структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» Регионального филиала ПАО «Укрзализныця». Согласно приказа (распоряжения) № 4533 / ДН-ос от 10.07.2017 года истец была освобождена от 17.07.2017 года на основании п. 1 ст. 40 Кодекса законов о труде Украины в связи с сокращением штата. Однако в день увольнения и после увольнения с ней не было проведено полного расчета, а именно: работодатель не рассчитался по задолженности по заработной плате за период с 01.03.2017 года по 17.07.2017 года, была выплачена компенсация за 27 дней ежегодного отпуска, также отражено в приказе от 10.07.2017 года, а также выходное пособие в размере не меньше среднего заработка в соответствии с положениями ст. 44 КЗоТ Украины: март 2017 - 4747, 08 грн. (В т.ч. оплата вынужденного простоя 1 189, 67 грн.) Апрель 2017 - 2650, 91 грн. (В т.ч.оплата вынужденного простоя 2 602, 41 грн.) Май 2017 - 683, 57 грн. (В т.ч. оплата вынужденного простоя 671, 06 грн.) Июнь 2017 - 553, 66 грн. (В т.ч. оплата вынужденного простоя 543, 54 грн.) Июль 2017 - 11 031, 97 грн. (В т.ч. оплата вынужденного простоя 105, 91 грн., Компенсация за неиспользованный отпуск 5 184, 27 грн., Выходное пособие при увольнении 5539, 99 грн.). Всего задолженность по заработной плате составляет 19667, 19 грн. Добровольно уплатить указанную задолженность отвечаетвыдаче отказывается.
От представителя ответчика особа_2 поступил отзыв на исковое заявление, в котором указано, что ответчик не согласен с исковыми требованиями, сославшись на то, что Указом Президента Украины № 405/2014 от 14 апреля 2014 введено в действие решение СНБО от 13 апреля 2014 « о неотложных мерах по борьбе с террористической угрозой и сохранения территориальной целостности Украины "и начато проведение Антитеррористической операции (далее - АТО) на территории Донецкой и Лугаской областей. Согласно ст.1 Закона Украины от 2 сентября 2014 № 1669-УИИ «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» (Закон № 1669) период проведения антитеррористической операции это время между датой вступления в силу Указа Президента Украины от 14 апреля 2014 № 405/2014 «О решении Совета национальной безопасности и обороны Украины от 13 апреля 2014« О неотложных мерах по преодолению террористической угрозы и сохранение территориальной целостности Укни »и датой вступления в силу Указа Президента Украины о завершении проведения антитеррористической операции или военных действий на территории Украины. Исходя из приведенных предписаний, датой начала периода проведения антитеррористической операции является 14.04.2014.Указ о завершении проведения антитеррористической операции или военных действий на территории Украины Президентом Украины на сегодняшний день не выдавался. Согласно ч.3 ст.11 «Заключительные и переходные положения» приведенного Закона, законы и другие нормативно-правовые акты Украины действуют в части, не противоречащей настоящему Закону. Закон № 1669 является специальным законом в спорных правоотношениях. Пунктом 5 статьи 11 Закона № 1669-vии предусмотрен обязанность Кабинета Министров Украины в десятидневный срок со дня опубликования настоящего Закона утвердить перечень населенных пунктов, на территории которых осуществлялась антитеррористическая операция, начатая в соответствии с Указом Президента Украины от 14.04.2014 № 405/2014 «О решении Совета национальной безопасности и оборони Украины от 13.04.2014 «О неотложных мерах по преодолению террористической угрозы и сохранение территориальной целостности Украины» в период с 14.04.2014 до ее окончания. Окончательный перечень населенных пунктов, на территории которых осуществлялась антитеррористическая операция, будет утвержден в десятидневный срок со дня окончания антитеррористической операции (абз.3 п.5 ст.11 Закона № 1669-УИИ). Кабинетом Министров Украины 02.12.2015 принято распоряжение № 1275-р «Об утверждении перечня населенных пунктив, на территории которых осуществлялась антитеррористическая операция, и признании утратившими силу некоторых распоряжений Кабинета Министров Украины ».
Согласно статье 1 Закона Украины «О борьбе с терроризмом» район проведения антитеррористической операции это определенные руководством антитеррористической операции участки местности или акватории, транспортные средства, здания, сооружения, помещения и территории или акватории, прилегающие к ним и в пределах которых проводится указанная операция . Згидно с приказом руководителя Антитеррористического центра при Службе безопасности Украины от 07.10.2014 № 33/6 / а «Об определении районов проведения антитеррористической операции и сроков ее проведения» Донецкую и Луганскую области с 07.04.2014 также определены районами проведения антитеррористической операции. В связи с захватом неизвестными лицами административного здания и производственных объектов АО «Укрзализныця», расположенных, в частности, в г.. Донецк, Луганск у ответчика с 20.03.2017 г.. Отсутствует доступ дв документации предприятия (кадровой, первичной, технической, договорной, налоговой, архивного и другой), к компьютерным базам и утрачен контроль над хозяйственной деятельностью. По данному факту по заявлению ответчика возбуждено уголовное производство № 12017050420000286 с признаками ст.341 УК Украины. Итак, ответчик отсутствует по фактическому месту ведения деятельности и расположения офиса, в частности в Донецк., Г. Горловка, месту работы истца по делу, и этот факт обусловлен уважительными причинами.
Вищевказани форс-мажорные обстоятельства делали невозможным выполнение ответчиком своих зобов`язкив согласно ст.ст.47, 83, 115, 116 КЗоТ Украины.
В соответствии со ст. 1 Закона Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине бухгалтерский учет - процесс выявления, измерения, регистрации, накопления, обобщения, хранения т; передачи информации о деятельности предприятия внешним и внутренним пользователям для принятия решений хозяйственная операция - действие или событие, которое вызывает изменения в структури активов и обязательств, собственном капитале предприятия; обязательства - задолженность предприятия, которая возникла вследствие прошлых событий и погашение которой в будущем, как ожидается, приведет к уменьшению ресурсов предприятия, воплощающих в себе экономические выгоды; первичный документ - документ, содержащий сведения о хозяйственной операции.
Согласно п. 1.6. приказа Госкомстата Украины от 28.09.2005 г.. №286 «Об утверждении Инструкции по статистике количества работников» к первичнойучетной документации предприятия, учреждения, организации (далее - предприятия) относятся: приказы (распоряжения) о приеме на работу, переводе на другую работу прекращения Трудового договора; приказы (распоряжения) о предоставлении отпуска; табель учета использования рабочего времени; расчетно-платежные ведомости, расчетные ведомости, платежные ведомости. Ведение табельного учета рабочего времени на предприятиях, в учреждениях и организациях регламентирует; приказом Госкомстата Украины от 05.12.2008 г. № 489 «Об утверждении типовых форм первичной учетной документации по статистике труда». В табеле учета использования рабочего времени (типовая форма № П-5) делаются отметки о фактически отработанном времени, отработанные за месяц часов, в т. Ч. Сверхурочные, вечерние, ночные часы работы и др., А также другие отклонения от нормальных условий работы . Итак, табель учета рабочего времени является первичным документом, согласно данным которого осуществляется начисление заработной платы.
Истец не предоставилтабеле учета рабочего времени, а предоставлены - расчет оплаты средней зарплаты, расчет оплаты отпуска, расчеты заработной платы за март-июль не содержит даты и печати предприятия, поэтому в Ответчика существуют сомнения в достоверности предоставленных документов.
Ответчик не имел объективной возможности проверить факт выполнения истцом своих профессиональных обязанностей и выполнить свои обязательства по трудовому договору.
Таким образом, начисление заработной платы и других выплат невозможно, осколько такое начисление производится на основании документов из первичного учета труда и заработной платы: штатным расписанием, расценкам и нормам труда, табелем учета использования рабочего времени, распоряжениями о надбавки и премии при условии, что хозяйственная деятельность осуществлялась. Из-за вмешательства неизвестных лиц в деятельность предприятия Ответчик потерял контроль над производственными мощностями предприятия, недвижимым имуществом и документацией.
Вышеизложенное подтверждено [Н.] заключенийом ТПП Украины №126 / 2 / 21-10.2 от 16.01.2018 года.
Кроме того в соответствии с письмом № 1433 от 19.11.2020 г.. Согласно ведомости на выплату денег № 23 за первую половину марта 2017 Истцом было получено заработную плату в размере 1782, 70 грн. в кассе м. Лиман. Заработная плата за период с 01.01.2017 г.. По 28 02.2017р. в размере 7706, 25 грн. была перечислена истцу на расчетный счет. С 16 марта 2017 от бухгалтерии производственного подразделения «Станция Никитовка» в Дирекцию в городе Лиман не поступали оригиналы документов для начисления и выплаты заработной платы. По состоянию на день увольнения особа_1 задолженность по выплате заработной платы за период январь-июль 2017г. отсутствует. К тому же, приложенные к исковому заявлению копии: расчеты, табели за март-июль 2017 были изготовлены на неподконтрольной украинской власти территории в., Горловка, вообще ни кем не подписаны и оформлены с нарушением требований действующего законодательства. Поэтому сумма задолженности по заработной плате неподтверждена соответствующими первичными документами и не начислена в установленном законом порядке. Просит суд в удовлетворении исковых требований лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» отказать в полном объеме.
Истец о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, в судебное заседание не явился, просил рассмотрение дела проводить без его участия, иск поддерживает в полном объеме.
Ответчик АО «Украинская железная дорога», о времени и месте рассмотрения дела извещеня должным образом, не обеспечил участия своего представителя в судебном заседании.
Судом на основании части второй статьи 247 ГПК Украины, в связи с неявкой в судебное заседание всех участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось.
Исследовав все обстоятельства по делу и проверив их доказательствами, суд считает, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что особа_1 находилась в трудовых правовыхдносинах с ответчиком, где работала в должности оператор при дежурном станции Енакиево (а.с.8-14).
Приказом (распоряжением) № 4533 / ДН-ос от 10.07.2017 года освобождена 17.07.2017 по сокращению штата на основании п.1 ст.40 КЗоТ Украины с выплатой единовременной денежной помощи в размере одного среднемесячного заработка, компенсации за 27 дней отпуска (а .с.24).
Статьей 43 Конституции Украины гарантированный законом защите права на своевременное получение вознаграждения за труд.
По предписаниям ч.1 ст.115 КЗЧП Украина заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней и не пизнише семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В соответствии со статьей 110 КЗоТ Украины при каждой выплате заработной платы собственник или уполномоченный им орган должен уведомить работника о следующих данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: а) общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; б) размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; в) сумма заработной платы, причитающейся к выплате. Указанная норма права корреспондируетться с ч. 1 ст. 30 ЗУ «Об оплате труда», а второй частью этой статьи установлено обязанность работодателя обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ч. 1 ст. 44 КЗоТ Украины, при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в пункте 6 статти36та пунктах 1, 2 и 6 статти40 цьогоКодексу, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка.
Частью 1 статте 83 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства подгруппы А I группы.
В соответствии со ст. 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод (далее - Конвенция) каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишенсвоей собственности иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (далее - ЕСПЧ) (дело «Суханов и [И.] против Украины» заявления № 68385/10 и 71378/10, дело «Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии», заявление N9 42527/98 и т.д. ) «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «заКонный надежды »/« правомерное ожидание »(legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
ЕСПЧ неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст. 1 Протокола №1 Конвенции также имущественные интересы, требования имущественного характера, социальные выплаты, по которым лицо имеет правомерное ожидание, что такие требования будут удовлетворены.
Согласно ч.1 ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организции, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Решая вопрос о нарушении прав истца на выплату ответчиком заработной платы при работе на его предприятии и не проведение с ним полного расчета при увольнении, суд исходил из следующего.
Согласно ч.3 ст.11 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющиеь значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
По частям 1, 5 и 6 ст. 81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях.
Согласно статье 79 ГПК Украины, достоверны доказательства, на основании которыхможно установить действительные обстоятельства дела.
Согласно ст. 80 ГПК Украины, достаточны доказательства, в своей совокупности позволяют сделать вывод о наличии или отсутствии обстоятельств дела, входящие в предмет доказывания. Вопрос о достаточности доказательств для установления обстоятельств, имеющих значение для дела, суд решает в соответствии со своим внутренним убеждением.
С добавленных к иску табуляграмм, выданных ответчиком во исполнение ст. 100 КЗоТ Украины (а.с.23-27), усматривается, что истцу:
поМарт 2017 всего начислено 4747, 08 грн, сумма к выплате 3774, 80 грн.
По апреля 2017 всего начислено 2650, 91 грн, сумма к выплате 2107, 96 грн.
По мая 2017 всего начислено 683, 57 грн, сумма к выплате 543, 50 грн.
По июне 2017 всего начислено 553, 66 грн, сумма к выплате 440, 26 грн.
По июле 2017 всего начислено 11031, 97 грн, сумма к выплате 8827, 28 грн., В т.ч. размер компенсации за неиспользованный отпуск составляет 5184, 27 грн., выходное пособие при с ВИЧьненни в размере 5539, 99 грн.
Общий размер начисленной заработной платы за период с марта 2017 по 17 июля 2017 года и компенсационных выплат составляет 19667, 19 грн., До выплаты 15693, 80 грн.
Заработная плата за первую половину марта 2017 в размере 1752, 70 грн (начислено 2241, 88 грн) выплачена истцу, что подтверждается приложением №6 за март 2017 (а.с.62-63).
Поэтому иск необходимо удовлетворить с взысканием с ответчика в пользу истца задолженности по заработнойй платы за период с 16 марта 2017 по июль 2017 года и компенсационных выплат без удержания обязательных налогов и сборов в общем размере 17425, 31 грн. (19667, 19 грн. -2241, 88 грн. = 17425, 31 грн.).
Статьей 168 Налогового кодекса Украины предусмотрен порядок начисления, удержания и уплаты (перечисления) налога в бюджет, а именно: налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такогов дохода за его счет, используя ставку налога, определенную в статье 167 настоящего Кодекса (168.1.1). Налог уплачивается (перечисляется) в бюджет при выплате налогооблагаемого дохода единым платежным документом. Банки принимают платежные документы на выплату дохода только при условии одновременного представления расчетного документа на перечисление этого налога в бюджет (168.1.2.).
Согласно абз. 5 п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике примевания судами законодательства об оплате труда », удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию.
Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан (налога на доходы физических лиц) являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Частично удовлетворяя исковыетребования, суд исходит из того, что в спорах, возникающих из трудовых правоотношений о нарушении трудовых прав, действует презумпция вины работодателя.
Судом установлено, что в спорный период времени истец находился с ответчиком в трудовых правоотношениях, за что ему должна была быть начислена и выплачена заработная плата.
Однако, своего долга по оплате труда истца ответчик не выполнил. Размер заявленной истцом к взысканию суммы невыплаченной заработной платы за период с марта 2017 по 17 июля 2017 года и компенсационных выплат, а также факт не выплаты указанной суммы ответчик не опроверг.
При этом, суд не принимает во внимание предоставленную ответчиком справку по №1433 / 2 от 19.11.2020 в соответствии с которой, доход истца за последние 7 месяцев состоял только из начислений за период январь 2017 - март 2017 в размере 11933, 05 грн. ввиду того, что информация указана в этой справке опровергается информацией с табуляграмм за период с марта 2017 по июль 2017 года, выданных отповидачем во исполнение ст. 100 КЗоТ Украины, а также индивидуальными сведениями по застрахованному лицу по форме ОК-5 и форме ОК-7 за период 01.03.2017 по 17.07.2017 г., Из которых следует, что за март 2017 фактический заработок истца составил 4747, 08 грн., в то время как предоставленной ответчиком справки следует, что за март 2017 истцу начислена заработная плата в размере 2241, 88 грн.
Кроме того, истец был уволен по п.1 ст.40 КЗоТ Украины, следствием чего согласно ст. 44 КОЧП Украина является выплата работнику работодателем выходного пособия в размере не меньше среднего месячного заработка.
Приказом (распоряжением) № 4533 / ДН-ос от 10.07.2017 года об увольнении, истцу назначена единовременная денежная помощь в размере среднемесячного заработка.
Информации о начислении в июле 2017 такой помощи справка не содержит, что учитывая предписания ст. 44 КЗоТ Украины и приказ № 4533 / ДН-ос от 10.07.2017 указывает на недостоверность сведений, указанных в справке соотвидача от №1433 / 2 от 19.11.2020 г..
При этом суд не принимает во внимание доводы ответчика о том, что Научно-правовое заключение Торгово-промышленной палаты является основанием для освобождения от выплаты задолженности по заработной плате, не основываются на законе. В то же время по содержанию правовых позиций, изложенных в постановлениях Верховного Суда Украины от 23 марта 2016 по делам №6-364цс16; №6-365цс16 выводы Верховного Суда Украины сводятся к тому, что форс-мажорные обстоятельства свидетельствуют о отсутность вине предприятия в задержке выплаты причитающихся сумм в сроки, определенные статьей 116 КЗоТ Украины, как основания для освобождения предприятия от ответственности, предусмотренной ст.117 КЗоТ Украины. Но ни одним нормативным актом о труде не предусмотрены основания для освобождения от выплаты задолженности по заработной плате. Приведенные ответчиком в отзыве на исковое заявление Указы Президента Украины, Решение совета национальной безопасности и обороны Украины никоим образом не препятствовали ответчику проводити выплаты заработной платы истцу и не содержат в себе положений, которые бы указывали на освобождение ответчика от обязанности выполнять трудовое законодательство по проведению полного расчета при увольнении.
Поэтому, конституционное право истца на получение вознаграждения за труд должны быть защищены.
Согласно п.2 ч.1 ст. 430 ГПК Украины, необходимо допустить немедленное исполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
В связи с тем, чтов соответствии с п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора, с ответчика по ч.6 ст.141 ГПК Украины подлежит взысканию судебный сбор в пользу специального фонда Государственного бюджета Украины в размере 840 , 80 грн., исходя из следующего.
Согласно пп.1п.1 ч.2 ст.4 Закона Украины «О судебном сборе», за подачу в суд физическим лицом или физическим лицом-предпринимателем искового заявления имущественного характера судебный сбор взимается в размере 1 процента цены позову, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.
Учитывая, что истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе» и то, что исковые требования подлежат удовлетворению частично, с ответчика подлежит взысканию судебный сбор в сумме 744, 96 грн.
Руководствуясь ст.ст. 141, 263-265 ГПК Украины, суд
Р Е Ш И Л:
Исковые требования удовлетворить частично.
взыщуты с акционерного общества "Украинская железная дорога" в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с 16 марта 2017 по 17 июля 2017 года, компенсацию за неиспользованный отпуск, выходное пособие в общем размере 17 425 (семнадцать тысяч четыреста двадцать пять) рублей. 31 коп.
Обязать Акционерное общество "Украинская железная дорога" при выплате особа_1 задолженности по заработной плате за период с 16 марта 2017 по 17 июля 2017 года, компенсации за неиспользованныйотпуск, выходного пособия в общем размере 17 425 (семнадцать тысяч четыреста двадцать пять) рублей. 31 коп. удержать из этой суммы налоги и другие обязательные платежи.
В другой части исковых требований отказать.
Взыскать с Акционерного общества "Украинская железная дорога" в пользу государства судебный сбор, связанный с рассмотрением дела в сумме 744 (семьсот сорок четыре) грн 96 коп.
Допустить немедленное исполнение решения в пределах суммы платежа за один месяц.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в Донецького апелляционного суда или через Артемовский городской суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками справы, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Сведения об участниках дела:
Истец особа_1, информация_1, место жительства: адреса_1 рнокпп номер_1.
Ответчик Акционерное общество "Украинская железная дорога", Местоположния которого: 03680, г.. Киев, ул. Тверская, дом 5, код егрпоу 40075815.
Судья Н.М. [Ф.]
23.12.2020
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 219/9005/20
Провадження № 2/219/3043/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2020 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Дубаніної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку,
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись до суду з позовом особа_1 просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.03.2017 року по 17.07.2017 року ( у т.ч. вихідної допомоги у розмірі середнього заробітку 5539, 99 грн., компенсацію за невикористану щорічну відпустку в розмірі грн. 5184, 27 грн.), а всього 19667, 19 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послалася на те, що з травня 1995 року позивач працевлаштувалася та почала свою трудову діяльність з посади чергового по залізничній станції Єнакієве Донецької залізниці. З 12 липня 2016 року прийнята до Структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії ПАТ «Укрзалізниця». Згідно до наказу (розпорядження) № 4533/дн-ос від 10.07.2017 року позивач була звільнена з 17.07.2017 року на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України у зв`язку зі скороченням штату. Проте в день звільнення і після звільнення з нею не було проведено повного розрахунку, а саме: роботодавець не розрахувався по заборгованості із заробітної плати за період з 01.03.2017 року по 17.07.2017 року, не було виплачено компенсацію за 27 днів щорічної відпустки, що також відображено в наказі від 10.07.2017 року, а також вихідну допомогу у розмірі не менше середнього заробітку у відповідності до положень ст. 44 КЗпП України: березень 2017 року — 4747, 08 грн. ( у т.ч. оплата вимушеного простою 1 189, 67 грн.); квітень 2017 року - 2650, 91 грн. ( у т.ч. оплата вимушеного простою 2 602, 41 грн.); травень 2017 року - 683, 57 грн. ( у т.ч. оплата вимушеного простою 671, 06 грн.); червень 2017 року - 553, 66 грн. ( у т.ч. оплата вимушеного простою 543, 54 грн.); липень 2017 року - 11 031, 97 грн. ( у т.ч. оплата вимушеного простою 105, 91 грн., компенсація за невикористану відпустку 5 184, 27 грн., вихідна допомога при звільненні 5539, 99 грн.). Всього заборгованість по заробітній платі складає 19667, 19 грн. Добровільно сплатити вказану заборгованість відповідач відмовляється.
Від представника відповідача особа_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з позовними вимогами, пославшись на те, що Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей. Відповідно до ст.1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-УІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президентом України на сьогоднішній день не видавався. Згідно з ч.3 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах. Пунктом 5 статті 11 Закону № 1669-VІІ передбачений обов`язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» у період з 14.04.2014 до її закінчення. Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції (абз.3 п.5 ст.11 Закону № 1669-УІІ). Кабінетом Міністрів України 02.12.2015 прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
Згідно із статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція. Згідно із наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» Донецьку і Луганську області з 07.04.2014 також визначено районами проведення антитерористичної операції. У зв`язку з захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів АТ «Укрзалізниця», розташованих, зокрема, у м. Донецьк, Луганськ у відповідача з 20.03.2017 р. відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю. За цим фактом за заявою відповідача порушено кримінальне провадження № 12017050420000286 з ознаками ст.341 КК України. Отже, відповідач відсутній за фактичним місцем ведення діяльності та розташування офісу, зокрема у Донецьк, м. Горлівка, місцем роботи позивача по справі, і цей факт зумовлений поважними причинами.
Вищевказані форс-мажорні обставини унеможливлювали виконання відповідачем своїх зобов`язків згідно ст.ст.47, 83, 115, 116 КЗпП України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання т; передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капітал підприємства; зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашенні якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до п. 1.6. наказу Держкомстату України від 28.09.2005 р. №286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» до первинної облікової документації підприємства, установи, організації (далі - підприємства) належать: накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу припинення Трудового договору; накази (розпорядження) про надання відпустки; табель обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжні відомості, розрахункові відомості, платіжні відомості. Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентуєте; наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». У табелі обліку використання робочого часу (типова форма №П-5) [censored] відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т. ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи. Отже, табель обліку робочого часу є первинним документом, відповідно до даних якого здійснюється нарахування заробітної плати.
Позивач не надав табелі обліку робочого часу, а надані - розрахунок оплати середньої зарплати, розрахунок оплати відпустки, розрахунки заробітної плати за березень-липень не містить дати та печатки підприємства, тому у Відповідача існують сумніви у достовірності наданих документів.
Відповідач не мав об`єктивної можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обов`язків та виконати свої зобов`язання за трудовим договором.
Таким чином, нарахування заробітної плати та інших виплат є неможливим, оскільки таке нарахування проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатним розписом, розцінками та нормами праці, табелем обліку використання робочого часу, розпорядженнями про надбавки та премії за умови, що господарська діяльність здійснювалась. Через втручання невідомих осіб в діяльність підприємства Відповідач втратив контроль над виробничими потужностями підприємства, нерухомим майном та документацією.
Вищевикладене підтверджене Науково-правовим висновком ТПП України №126/2/21-10.2 від 16.01.2018 року.
Крім того відповідно до листа № 1433 від 19.11.2020 р. згідно відомості на виплату грошей № 23 за першу половину березня 2017 року Позивачем було отримано заробітну плату у розмірі 1782, 70 грн. у касі м. Лиман. Заробітна плата за період з 01.01.2017 р. по 28 02.2017р. у розмірі 7706, 25 грн. була перерахована позивачу на розрахунковий рахунок. З 16 березня 2017 року від бухгалтерії виробничого підрозділу «Станція Микитівка» до Дирекції у місті Лиман не надходили оригінали документів для нарахування та виплати заробітної плати. Станом на день звільнення особа_1 заборгованість з виплати заробітної плати за період січень-липень 2017р. відсутня. До того ж, додані до позовної заяви копії: розрахунки, табелі за березень-липень 2017 року були виготовлені на непідконтрольній українській владі території в м. Горлівка, взагалі ні ким не підписані та оформлені з порушенням вимог чинного законодавства. Тому сума заборгованості з заробітної плати не підтверджена відповідними первинними документами і не нарахована в установленому законом порядку. Просить суд у задоволенні позовних вимог особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» відмовити в повному обсязі.
Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач АТ «Українська залізниця», про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, не забезпечив участі свого представника у судовому засідання.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що особа_1 перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем, де працювала на посаді оператор при черговому станції Єнакієве (а.с.8-14).
Наказом (розпорядженням) № 4533/дн-ос від 10.07.2017 року звільнена 17.07.2017 за скороченням штату на підставі п.1 ст.40 КЗпП України з виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку, компенсації за 27 днів відпустки (а.с.24).
Статтею 43 Конституції України гарантований законом захист права на своєчасне одержання винагороди за працю.
За приписами ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Вказана норма права кореспондується із ч. 1ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», а другою частиною цієї статті встановлено обов`язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Згідно із ч. 1ст. 44 КЗпП України, при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті36та пунктах 1, 2 і 6 статті40 цьогоКодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Частиною 1 статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 Конвенції є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Вирішуючи питання щодо порушення права позивача на виплату відповідачем заробітної плати при роботі на його підприємстві та не проведення з ним повного розрахунку при звільненні, суд виходив з такого.
Відповідно до ч.3 ст.11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За частинами 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За статтею 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй [censored] дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З доданих до позову табуляграм, виданих відповідачем на виконання ст. 100 КЗпП України (а.с.23-27), убачається, що позивачу:
За березень 2017 року всього нараховано 4747, 08 грн, сума до виплати 3774, 80 грн.
За квітень 2017 року всього нараховано 2650, 91 грн, сума до виплати 2107, 96 грн.
За травень 2017 року всього нараховано 683, 57 грн, сума до виплати 543, 50 грн.
За червень 2017 року всього нараховано 553, 66 грн, сума до виплати 440, 26 грн.
За липень 2017 року всього нараховано 11031, 97 грн, сума до виплати 8827, 28 грн., в т.ч. розмір компенсації за невикористану відпустку складає 5184, 27 грн., вихідна допомога при звільненні у розмірі 5539, 99 грн.
Загальний розмір нарахованої заробітної плати за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року та компенсаційних виплат складає 19667, 19 грн., до виплати 15693, 80 грн.
Заробітна плата за першу половину березня 2017 року у розмірі 1752, 70 грн (нараховано 2241, 88 грн) виплачена позивачу, що підтверджено додатком №6 за березень 2017 року (а.с.62-63).
Тож позов необхідно задовольнити частково із стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати за період з 16 березня 2017 року по липень 2017 року та компенсаційних виплат без утримання обов`язкових податків та зборів у загальному розмірі 17425, 31 грн. (19667, 19 грн. -2241, 88 грн. = 17425, 31 грн.).
Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, а саме: податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (168.1.1). Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (168.1.2.).
Згідно з абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що в спорах, що виникають з трудових правовідносин про порушення трудових прав, діє презумпція вини роботодавця.
Судом установлено, що у спірний період часу позивач перебував з відповідачем у трудових правовідносинах, за що йому мала бути нарахована та виплачена заробітна плата.
Проте, свого обов`язку з оплати праці позивача відповідач не виконав. Розмір заявленої позивачем до стягнення суми невиплаченої заробітної плати за період з березня 2017 року по 17 липня 2017 року та компенсаційних виплат, а також факт не виплати зазначеної суми відповідач не спростував.
При цьому, суд не приймає до уваги надану відповідачем довідку за №1433/2 від 19.11.2020 відповідно до якої, дохід позивача за останні 7 місяців складався лише з нарахувань за період січень 2017 року - березень 2017 року у розмірі 11933, 05 грн. з огляду на те, що інформація зазначена у цій довідці спростовується інформацією з табуляграм за період з березня 2017 року по липень 2017 року, виданих відповідачем на виконання ст. 100 КЗпП України, а також індивідуальними відомостями по застрахованій особі за формою ОК-5 та формою ОК-7 за період 01.03.2017 по 17.07.2017 р., з яких вбачається, що за березень 2017 р. фактичний заробіток позивача склав 4747, 08 грн., в той час як наданої відповідачем довідки вбачається, що за березень 2017 р. позивачу нарахована заробітна плата в розмірі 2241, 88 грн.
Крім того, позивач був звільнений за п.1 ст.40 КЗпП України, наслідком чого відповідно до ст. 44 КЗпП України є виплата працівнику роботодавцем вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Наказом (розпорядженням) № 4533/дн-ос від 10.07.2017 року про звільнення, позивачу призначена одноразова грошова допомога у розмірі середньомісячного заробітку.
Інформації про нарахування у липні 2017 року такої допомоги довідка не містить, що з огляду на приписи ст. 44 КЗпП України та наказ № 4533/дн-ос від 10.07.2017 вказує на недостовірність відомостей, зазначених у довідці відповідача від №1433/2 від 19.11.2020 р.
При цьому суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що Науково-правовий висновок Торгово-промислової палати є підставою для звільнення від виплати заборгованості по заробітній платі, не ґрунтуються на законі. В той же час за змістом правових позицій, які викладені в постановах Верховного Суду України від 23 березня 2016 року по справам №6-364цс16; №6-365цс16 висновки Верховного Суду України зводяться до того, що форс-мажорні обставини свідчать про відсутність вини підприємства в затримці виплати належних сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, як підстави для звільнення підприємства від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України. Але жодним нормативним актом про працю не передбачено підстав для звільнення від виплати заборгованості по заробітній платі. Наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву Укази Президента України, Рішення ради національної безпеки і оборони України жодним чином не перешкоджали відповідачу проводити виплати заробітної плати позивачу та не містять в собі положень, які б вказували на звільнення відповідача від обов`язку виконувати трудове законодавство по проведенню повного розрахунку при звільненні.
Тож, конституційне право позивача на одержання винагороди за працю має бути захищено.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
У зв`язку з тим, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача за ч.6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 840, 80 грн., виходячи з такого.
Відповідно до пп.1п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 744, 96 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з 16 березня 2017 року по 17 липня 2017 року, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу у загальному розмірі 17425 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять п`ять) грн. 31 коп.
Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" при виплаті особа_1 заборгованості по заробітній платі за період з 16 березня 2017 року по 17 липня 2017 року, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги у загальному розмірі 17425 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять п`ять) грн. 31 коп. утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь держави судовий збір, пов`язаний з розглядом справи в сумі 744 (сімсот сорок чотири) грн 96 коп.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду або через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: особа_1 , інформація_1 , місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_1 .
Відповідач Акціонерне товариство "Українська залізниця", місцезнаходження якого: 03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5, код єдрпоу 40075815.
Суддя Н.М. [Ф.]
23.12.2020
Полезный отзыв?
(1)
Работа для женщин: отзывы о работе в Киеве (135 отзывов) →
Отзывы о работе операторе в Киеве (2 отзыва) →
Работа в Киеве (5555 отзывов) →
АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"
Киев | 14.01.2022
Дело №212/7187/21 2/212/329/22 Р И Ш Е Н Н Я И М Е Н Е М У К Р А И Н И 14 января 2022 г. Кривой Рог Жовтневый районный суд города Кривого Рога Днепропетровской области в составе: председательствующего судьи [В.] Н.М., с участием секретаря судебного заседания [К.] К.А. рассмотрев в открытом судебном заседании порядке упрощенного искового производства, без участия сторон гражданское дело по иск...
АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"
Киев | 14.01.2022
Дело №236/4565/21 решение именем украины 14 января 2022 Краснолиманский городской суд Донецкой области в составе: председательствующего судьи - с участием секретаря судебного заседания - [Б.] А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в зале суда в городе Лиман гражданское дело по иску особа_1 , представитель истца - адвокат [Л.] [В.] [В.] в Акционерное общество "Украинская ...
АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"
Киев | 14.01.2022
Дело №236/4559/21 решение именем украины 14 января 2022 Краснолиманский городской суд Донецкой области в составе: председательствующего судьи - с участием секретаря судебного заседания - [Б.] А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в зале суда в городе Лиман гражданское дело по иску особа_1 , представитель истца - адвокат [Л.] [В.] [В.] в Акционерное общество "Украинская ...
АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"
Киев | 14.01.2022
Дело №236/4566/21 решение именем украины 14 января 2022 Краснолиманский городской суд Донецкой области в составе: председательствующего судьи - с участием секретаря судебного заседания - [Б.] А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в зале суда в городе Лиман гражданское дело по иску особа_1 , представитель истца - адвокат [Л.] [В.] [В.] в Акционерное общество "Украинская...
АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"
Киев | 14.01.2022
Дело №236/4557/21 решение именем украины 14 января 2022 Краснолиманский городской суд Донецкой области в составе: председательствующего судьи - с участием секретаря судебного заседания - Телиуса С.С., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в зале суда в городе Лиман гражданское дело по иску особа_1 , представитель истца - адвокат [Л.] [В.] [В.] в Акционерное общество "Украинск...
АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"
Киев | 13.01.2022
Дело №236/4556/21 решение именем украины 13 января 2022 Краснолиманский городской суд Донецкой области в составе: председательствующего судьи - с участием секретаря судебного заседания - [Б.] А.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в зале суда в городе Лиман гражданское дело по иску особа_1 , представитель истца - адвокат [Л.] [В.] [В.] в Акционерное общество "Украинская ...
