ДП КБАО: невыплата зарплаты

Святошинский районный суд Г. КИЕВА

решение
именем украины

ун. № 759/9600/20
пр. № 2/759/4238/20
21 июля 2020 г.. Киев
Судья Святошинского районного суда г.. Киева Шум Л.М., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон, гражданское дело по иску лицо_1 в Государственное предприятие "Конструкторское бюро" Артиллерийского вооружения "о взыскании заработной платы и возмещении морального вреда,

В С Т А Н О В И Л:

Истец обратился с иском к отвечаетвыдачи в котором просил суд взыскать с ответчика в свою пользу задолженность по заработной плате в сумме 78 484, 43 грн. и моральный вред в сумме 78 484, 43 грн.
Свои требования обосновывает тем, что он работает в Государственном предприятии "Конструкторское бюро" Артиллерийского вооружения "в должности оператора станков с программным управлением 5 разряда, с должностным окладом 14 700 грн.
Ежемесячно ответчик осуществлял истцу начисления сумм заработной платы, а при наличии средств - выплачивал ее.
По состоянию на 26.05.2020 года у ответчика перед истцом имеется задолженность по выплате заработной платы в сумме 78 484, 43 грн.
Указанная сумма была начислена истцу, однако не была выплачена.
Также истец отмечал, что в связи со значительной задержкой заработной платы он чувствует нравственные страдания, потерял нормальные жизненные связи, вынужден экономить на питании, негативно влияет на отношения в семье.
Считает, что своими незаконными действиями ГП "Конструкторское бюро" Артиллерийского вооружения "спричыинило истцу моральный вред, который он оценивает в 78 484, 43 грн.
На основании изложенного просил иск удовлетворить.
Определением суда от 17.06.2020 рассмотрение дела назначено в порядке упрощенного производства без уведомления сторон. Постановлением суда ответчику предоставлено установленный законом срок для подачи заявления с возражениями относительно рассмотрения дела в порядке упрощенного искового производства, предоставлен срок для направления отзыва на исковое заявление (л.д. 32-33).
02.07.2020 от ответчика поступил отзыв наисковое заявление в котором представитель ответчика частично признал исковые требования. Отмечал, что ГП "Конструкторское бюро" Артиллерийского вооружения "входит в состав ГК" Укроборонпром ", основным уставным задачам которого является изготовление продукции военного назначения для нужд Министерства обороны Украины. В течение последних двух лет, из-за отсутствия государственного оборонного заказа, предприятие находится в тяжелом финансовом положении. Руководством предпринимаются все возможные меры дляобеспечение предприятия соответствующими заказами и погашения существующей задолженности перед работниками. Представитель ответчика указывал, что 15.06.2020 года особа_1 было частично погашена имеющуюся задолженность, и выплачено 7000, 00 грн. Также отмечал, что в связи с фактической невозможностью погашения задолженности за отсутствия средств на счета, и продолжительностью финансового кризиса, работник особа_1 ни был лишен возможности освободиться от занимаемой должности по собственному желаниюм или за нарушение условий Трудового договора в соответствии с п.3 ст. 38 КЗоТ Украины с соответствующей компенсацией. В связи с указанным, представитель ответчика считает, что моральный вред заявленная истцом удовлетворению не подлежит. Кроме того отмечал, что прямой вины предприятия в задержке выплаты задолженности по заработной плате нет, поскольку задержка выплат обусловлена ​​отсутствием финансовых поступлений. На основании указанного, просил суд частично удовлетворить требования истца, с учетом времятково погашения задолженности по заработной плате.
Поскольку рассмотрение дела происходит в порядке упрощенного искового производства участники дела в судебное заседание не вызывались.
Кроме того, в силу требований ч. 1 ст. 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод, каждый при решении судом вопроса о его гражданских правах и обязанностей имеет право на судебное разбирательство в течение разумного срока.
Обязанность быстрого правосудия возлагается, в первую очередь, на соответствующие государственныесудебные органы. Разумность длительности судебного производства оценивается в зависимости от обстоятельств дела и учитывая сложность дела, поведения сторон, предмета спора. Неспособность суда эффективно противодействовать недобросовестно создаваемым участниками дела преградам для движения дела является нарушением ч. 1 ст. 6 данной Конвенции (§ 66 69 решения Европейского суда по правам человека от 08.11.2005р. По делу "Смирнова против Украины»).
Все эти обстоятельства судам следует учитывать при рассмотрении каждого дела, поскольку перевищення разумных сроков рассмотрения дел является нарушением прав, гарантированных пунктом 1 статьи 6 Конвенции о защите прав и основных свобод человека, а увеличение количества обращений в Европейский суд по правам человека не только ухудшает имидж нашего государства на международном уровне, но и приводит к значительным потерям государственного бюджета.
Учитывая, что в материалах дела достаточно данных о правах и взаимоотношения сторон, суд приходит к выводу о частичном удовлетворении иска, исходя из наступлениеного.
Судом установлено, что особа_1 работает в Государственном предприятии "Конструкторское бюро" Артиллерийского вооружения "в должности оператора станков с программным управлением 5 разряда, с оплатой труда в соответствии штатного расписания.
Согласно справки ГП "Конструкторское бюро" Артиллерийского вооружения "от 26.05.2020 года №111 усматривается, что на 26.05.2020 года ответчиком было начислено и не выплачена истцу заработную плату в сумме 78 484, 43 грн.
Установлено, что ответчиком частично погашно задолженность по выплате заработной платы истцу, а именно 15.06.2020 года выплачено 7000, 00 грн.
Вместе с тем, у ответчика перед истцом имеется задолженность по выплате заработной платы в сумме 71 484, 43 грн., Что не оспаривается ответчиком, о чем указано в отзыве на исковое заявление.
В соответствии со ст. 94 КЗоТ Украины и ст. 1 ЗУ «Об оплате труда» заработная плата - это вознаграждение, исчисленная как правило в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за участие виконану работу.
Статьей 115 КЗоТ Украины определено, что заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективным органом (а в случае отсутствия таких органов представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не перевищуе шестнадцати календарных дней и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Частью 1 статьи 81 ГПК Украины определено, что каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Учитывая изложенное, учитывая то, что ответчиком долг по оплате заработной плате перед истцом, выплачен в полном объеме, против чего не возражает ответчик, суд воемгу истца о взыскании заработной платы обоснованной, доказанной и такой, которая основывается на требованиях действующего законодательства, а следовательно взысканию с ответчика в пользу истца подлежит сумма в размере 71 484, 43 грн.
Относительно требования истца о взыскании с ответчика в его пользу морального вреда, которую истец оценивает в 78 484, 43 грн., Следует отметить следующее.
Истец отмечал, что в связи со значительной задержкой заработной платы он чувствует нравственные страдания, потерял нормальные жизненные связи, вынужден экономить на питании, что привело к расторжению брака.
Также указывал, что нанесенный ему моральный вред определяется моральным и физическим страданиям вследствие нарушения его законного права на заработную плату, унижением чести, достоинства, игнорированием его прав, потерей в связи с этим семьи.
Согласно ст. 237-1 КЗоТ возмещения собственником или уполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, втрати нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
Порядок возмещения морального вреда определяется законодательством.
Указанная норма законодательства содержит перечень юридических фактов, составляющих основание возникновения правоотношений по возмещению собственником или уполномоченным им органом причиненного работнику морального вреда.
По содержанию указанного положения закона, предпосылкой для возмещения работнику морального вреда на основании ст. 237-1 КЗоТУкраина является наличие нарушения прав работника в сфере трудовых отношений, с учетом специфики объекта которых, причиненный моральный вред может быть возмещен работнику в виде единовременной денежной выплаты или в иной материальной форме.
В соответствии с требованиями ст. 23 ГК Украины лицо имеет право на возмещение морального вреда, причиненного вследствие нарушения его прав. Моральный вред заключается: в физической боли и страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с увечьем или иным повреждением здоровьяя; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с противоправным поведением относительно него самого, членов его семьи или близких родственников; в душевных страданиях, которые физическое лицо испытало в связи с уничтожением или повреждением его имущества; в унижении чести и достоинства физического лица, а также деловой репутации физического или юридического лица. Моральный вред возмещается деньгами, другим имуществом или другим способом. Размер денежного возмещения морального вреда определяется судом в зависимости от хараКтер правонарушения, глубины физических и душевных страданий, ухудшения способностей пострадавшего или лишения его возможности их реализации, степени вины лица, которое нанесло моральный вред, если вина является основанием для возмещения, а также с учетом других обстоятельств, имеющих существенное значение. При определении размера возмещения учитываются требования разумности и справедливости. Моральный вред возмещается независимо от имущественного вреда, подлежащего возмещению, и не связана с размеромэтого возмещения. Моральный вред возмещается единовременно, если иное не установлено договором или законом.
Согласно постановлению Пленума Верховного Суда Украины от 31.03.1995 года № 4 «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда» под моральным вредом следует понимать потери неимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
ответстс действующим законодательством моральный вред может заключаться, в частности: в унижении чести, достоинства, престижа или деловой репутации, моральных переживаниях в связи с повреждением здоровья, в нарушении права собственности (в том числе интеллектуальной), прав, предоставленных потребителям, других гражданских прав, в связи с незаконным пребыванием под следствием и судом, в нарушении нормальных жизненных связей из-за невозможности продолжения активной общественной жизни, нарушении отношений с окружающими людьми, принаступлении других негативных последствий.
Под неимущественным вредом, причиненным юридическому лицу, следует понимать потери неимущественного характера, наступивших в связи с унижением его деловой репутации, посягательством на фирменное наименование, товарный знак, производственную марку, разглашением коммерческой тайны, а также совершением действий, направленных на снижение престижа или подрыв доверия к его деятельности.
Размер возмещения морального (неимущественного) вреда суд определяет в зависимости от характера и объема страданий (физических, душевных, психических и т.д.), которые понес истец, характера неимущественных потерь (их продолжительности, возможности восстановления и т.п.) и с учетом других обстоятельств.
В частности, учитываются состояние здоровья потерпевшего, тяжесть вынужденных изменений в его жизненных и производственных отношениях, степень снижения престижа, деловой репутации, время и усилия, необходимые для восстановления предыдущего состояния, добровольное - по собственной инициативе или по обращению потерпевшего - опровержение информации редакцией средства массовой информаии.
При этом суд исходит из принципов разумности, взвешенности и справедливости.
В трудовых спорах обязанность доказать отсутствие своей вины возлагается на работодателя, а не на работника.
Согласно требованиям ст. ст. 76, 77, 79, 80 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела. Эти данные устанавливаются следующими средствами: письмоными, вещественными и электронными доказательствами; выводами экспертов; свидетельскими показаниями. Надлежащими есть доказательства, которые содержат информацию относительно предмета доказывания. Достоверны доказательства, на основании которых можно установить действительные обстоятельства дела. Вопрос о достаточности доказательств для установления обстоятельств, имеющих значение для дела, суд решает в соответствии со своим внутренним убеждением.
Учитывая указанное, суд приходит к выводу, что размер морального вреда значительно завышен истцом, а потому требование позивача о взыскании морального вреда подлежит удовлетворению, а именно в сумме 5000, 00 грн.
Учитывая указанное, иск подлежит удовлетворению.
Поскольку истец освобожден от уплаты судебного сбора, с ответчика в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в сумме 1681, 60 грн. (840, 80 грн. За требования имущественного характера и 840, 80 грн. За требования неимущественного характера).
Руководствуясь ст. ст. 94, 115, 237-1 КЗоТ Украины, ст. 1 ЗУ «Об оплате труда», ст. 23 ГК Украины, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279 ГПК Украины, суд -

В Е Л:
Иск удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия "Конструкторское бюро" Артиллерийского вооружения "(код егрпоу: 34297075, местонахождение по адресу: г.. Киев, ул. [В] Гетьмана 6) в пользу особа_1 (ИНН номер_1, проживающий по адресу: адрес_1) задолженность по заработной плате в сумме 71484 (семьдесят одна тысяча четыреста восемьдесят-четыре) грн. 43 коп.
Взыскать с Государственного предприемства "Конструкторское бюро" Артиллерийского вооружения "(код егрпоу: 34297075, местонахождение по адресу: г.. Киев, ул. [В] Гетьмана 6) в пользу особа_1 (ИНН номер_1, проживающий по адресу: адрес_1) моральный вред в сумме 5000 (пять тысяч) рублей. 00 коп.
Взыскать с Государственного предприятия "Конструкторское бюро" Артиллерийского вооружения "(код егрпоу: 34297075, местонахождение по адресу: г.. Киев, ул. [В] Гетьмана 6) в пользу государства судебный сбор в сумме 1681 (одна тысяча шестьсот висимдесят) грн. 60 коп.
В удовлетворении остальных требований - отказать.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
участникамдела, которые не присутствовали в судебном заседании, или если судебное решение было принято вне судебного заседания или без уведомления (вызова) участников дела, копия судебного решения направляется в течение двух дней со дня его составления в полном объеме в электронной форме в порядке, определенном законом, - в случае наличия у лица официальной электронной почты или заказным письмом с уведомлением о вручении - если такой адрес отсутствует.
Решение может быть обжаловано в Киевском апеляцийного суд путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней.



Судья: Л.Н. шум

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


святошинський районний СУД М. КИЄВА

рішення
іменем україни

ун. № 759/9600/20
пр. № 2/759/4238/20
21 липня 2020 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійського озброєння" про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 78 484, 43 грн. та моральну шкоду в сумі 78 484, 43 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він працює в Державному підприємстві "Конструкторське бюро "Артилерійського озброєння" на посаді оператора верстатів з програмним керуванням 5 розряду, з посадовим окладом 14 700 грн.
Щомісячно відповідач здійснював позивачу нарахування сум заробітної плати, а за наявності коштів - виплачував її.
Станом на 26.05.2020 року у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 78 484, 43 грн.
Вказана сума була нарахована позивачу, однак не була виплачена.
Також позивач зазначав, що у зв`язку зі значною затримкою заробітної плати він відчуває моральні страждання, втратив нормальні життєві зв`язки, змушений економити на харчуванні, що негативно впливає на відносини в родині.
Вважає, що своїми незаконними діями ДП "Конструкторське бюро "Артилерійського озброєння" спричинило позивачу моральну шкоду, яку він оцінює у 78 484, 43 грн.
На підставі викладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 17.06.2020 розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву (а.с. 32-33).
02.07.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому представник відповідача частково визнав позовні вимоги. Зазначав, що ДП "Конструкторське бюро "Артилерійського озброєння" входить до складу ДК "Укроборонпром", основним статутним завданням якого є виготовлення продукції військового призначення для потреб Міністерства оборони України. Протягом останніх двох років, внаслідок відсутності державного оборонного замовлення, підприємство перебуває в скрутному фінансовому становищі. Керівництвом вживаються всі можливі заходи задля забезпечення підприємства відповідними замовленнями та погашення існуючої заборгованості перед працівниками. Представник відповідача вказував, що 15.06.2020 року особа_1 було частково погашено наявну заборгованість, та виплачено 7000, 00 грн. Також зазначав, що у зв`язку з фактичною неможливістю погашення заборгованості через відсутність коштів на рахунку підприємства, та тривалістю фінансової кризи, працівник особа_1 не був позбавлений можливості звільнитись із займаної посади за власним бажанням або за порушення умов Трудового договору відповідно до п.3 ст. 38 КЗпП України з відповідною компенсацією. В зв`язку із зазначеним, представник відповідача вважає, що моральна шкода заявлена позивачем задоволенню не підлягає. Окрім того зазначав, що прямої вини підприємства у затримці виплати заборгованості по заробітній платі немає, оскільки затримка виплат зумовлена відсутністю фінансових надходжень. На підставі зазначеного, просив суд частково задовольнити вимоги позивача, з урахуванням часткового погашення заборгованості по заробітній платі.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи в судове засідання не викликались.
Крім того, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що особа_1 працює в Державному підприємстві "Конструкторське бюро "Артилерійського озброєння" на посаді оператора верстатів з програмним керуванням 5 розряду, з оплатою праці згідно штатного розпису.
Згідно довідки ДП "Конструкторське бюро "Артилерійського озброєння" від 26.05.2020 року №111 вбачається, що станом на 26.05.2020 року відповідачем було нараховано та не виплачено позивачу заробітну плату в сумі 78 484, 43 грн.
Встановлено, що відповідачем було частково погашено заборгованість по виплаті заробітної плати позивачу, а саме 15.06.2020 року виплачено 7000, 00 грн.
Разом з тим, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 71 484, 43 грн., що не заперечується відповідачем, про що вказано у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України та ст. 1 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Статтею 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективним органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем борг по оплаті заробітної плати перед позивачем, виплачений не в повному обсязі, проти чого не заперечує відповідач, суд вважає вимогу позивача про стягнення заробітної плати обґрунтованою, доведеною та такою, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 71 484, 43 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди, яку позивач оцінює в 78 484, 43 грн., слід зазначити наступне.
Позивач зазначав, що у зв`язку зі значною затримкою заробітної плати він відчуває моральні страждання, втратив нормальні життєві зв`язки, змушений економити на харчуванні, що призвело до розірвання шлюбу.
Також вказував, що завдана йому моральна шкода обумовлюється моральним та фізичним стражданням внаслідок порушення його законного права на заробітну плату, приниженням честі, гідності, ігноруванням його прав, втратою у зв`язку з цим сім`ї.
Згідно ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Зазначена норма законодавства містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.
За змістом вказаного положення закону, передумовою для відшкодування працівнику моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин, з урахуванням специфіки об`єкту яких, завдана моральна шкода може бути відшкодована працівнику у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.
У трудових спорах обов`язок довести відсутність своєї вини покладається на роботодавця, а не на працівника.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди значно завищений позивачем, а тому вимога позивача про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 5000, 00 грн.
З огляду на зазначене, позов підлягає частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1681, 60 грн. (840, 80 грн. за вимоги майнового характеру та 840, 80 грн. за вимоги немайнового характеру).
Керуючись ст. ст. 94, 115, 237-1 КЗпП України, ст. 1 ЗУ «Про оплату праці», ст. 23 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійського озброєння" (код єдрпоу: 34297075, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. [В.] Гетьмана 6) на користь особа_1 ( ІПН номер_1 , проживає за адресою: адреса_1 ) заборгованість по заробітній платі в сумі 71 484 (сімдесят одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) грн. 43 коп.
Стягнути з Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійського озброєння" (код єдрпоу: 34297075, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. [В.] Гетьмана 6) на користь особа_1 ( ІПН номер_1 , проживає за адресою: адреса_1 ) моральну шкоду в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійського озброєння" (код єдрпоу: 34297075, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. [В.] Гетьмана 6) на користь держави судовий збір в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.



Суддя: Л.М. Шум